Подвійні зорі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
||
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
Належність до подвійної системи дуже впливає [[еволюція зір|еволюцію зір]], особливо коли вони перебувають близько одна до одної. Протягом свого існування зоря змінює свої розміри. І якщо дві зорі перебувають поряд, то одна з них, заповнивши свою [[порожнина Роша|порожнину Роша]], почне втрачати речовину. Потоки речовини, що рухаються від однієї зорі до іншої, призводять до спалахів, таких як вибухи [[Нова зірка|нових]] і [[Наднова зірка|наднових зір]] і по суті є міжзоряним вітром. |
Належність до подвійної системи дуже впливає [[еволюція зір|еволюцію зір]], особливо коли вони перебувають близько одна до одної. Протягом свого існування зоря змінює свої розміри. І якщо дві зорі перебувають поряд, то одна з них, заповнивши свою [[порожнина Роша|порожнину Роша]], почне втрачати речовину. Потоки речовини, що рухаються від однієї зорі до іншої, призводять до спалахів, таких як вибухи [[Нова зірка|нових]] і [[Наднова зірка|наднових зір]] і по суті є міжзоряним вітром. |
||
Можливість існування планет у системах подвійних і кратних зір довгий час вважалася вкрай малоймовірною. Проте в 90-х роках подібні об'єкти почали відкривати масово. {{джерело?|Найбільша}} кількість відомих планет навколо '''[[55 Рака|55 Рака A]]''' — 5 планет<ref name="SIMBAD">{{Cite web| |
Можливість існування планет у системах подвійних і кратних зір довгий час вважалася вкрай малоймовірною. Проте в 90-х роках подібні об'єкти почали відкривати масово. {{джерело?|Найбільша}} кількість відомих планет навколо '''[[55 Рака|55 Рака A]]''' — 5 планет<ref name="SIMBAD">{{Cite web|url=http://simbad.u-strasbg.fr/simbad/sim-id?Ident=*%2055%20Cnc|title=База даних позасонячних об'єктів|publisher=[[SIMBAD]]|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HcqJF2Yh?url=http://simbad.u-strasbg.fr/simbad/sim-id?Ident=%2A%2055%20Cnc|archivedate=2013-06-24|accessdate=2009-10-16|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Версія за 05:15, 27 квітня 2019
Подвійні зорі — система з двох гравітаційно пов'язаних зір, які обертаються навколо спільного центру мас по еліптичних орбітах. Інколи трапляються системи з трьох і більше зір; у такому випадку систему називають кратною зорею.
Іноді буває, що дві фізично не пов'язані між собою зорі випадково проектуються на небосхилі поряд. Такі зорі називають оптично подвійними — на противагу «справжнім», фізично подвійним. Класичним прикладом таких зір є Алькор і Міцар у сузір'ї Великої Ведмедиці.
Види подвійних зір та їх спостереження
За методами виявлення подвійності системи поділяють на такі групи[Прим. 1][1]:
Візуально-подвійні зорі
Подвійні зорі, які можна побачити окремо одну від одної, називають візуально-подвійними. Для цих зір вдається визначити зміну з часом позиційного кута та оцінити період обертання. Такою зорею є Сіріус, що складається з компонентів A і B, які можна розрізнити за допомогою досить потужного телескопа. Серед них виділяють підгрупу астрометрично-подвійних зір, які мають спільні власні рухи[1].
Якщо подвійна зоря має значний власний рух, то можна спостерігати періодичні відхилення траєкторії руху головної зорі від прямої лінії.
Однак, компоненти більшості подвійних систем занадто близькі одна до одної, а самі вони дуже віддалені від Сонячної системи, через що їх неможливо розрізнити навіть за допомогою найпотужніших телескопів. Іноді їх подвійність можливо виявити за іншими ознаками.
Затемнювано-подвійні зорі
У тих випадках, коли Земля розташована поблизу площини орбіти зір, можуть спостерігатися періодичні затемнення однієї зорі іншою, що виглядає як періодичні зміни блиску. Зазвичай спостерігається два зменшення яскравості протягом одного циклу. Менше зниження, коли яскравіша зоря закриває від нас більш тьмяну, і сильніше падіння видимої зоряної величини, коли відбувається навпаки. Найвідомішою зорею такого типу є Алголь.
Спектрально-подвійні зорі
Спостерігаються завдяки періодичним зсувам спектральних ліній.
Класифікація за мірою заповнення порожнин Роша
За мірою заповнення порожнин Роша подвійні системи поділяють на такі типи[1]:
- Розділені системи (англ. detached binaries; D) — обидві зорі не заповнили свої порожнини Роша. Припливні викривлення невеликі, зорі зберігають кулясту форму.
- Напіврозділені системи (semi-detached binaries; SD) — лише одна із зір заповнила свою порожнину Роша. Речовина цієї зорі через внутрішню точку Лагранжа починає перетікати на її супутника, форма зорі викривлюється.
- Контактні системи (contact binaries; C) — обидві зорі заповнили свої порожнини Роша, вони мають викривлену (еліпсоїдальну) форму, іноді вся система занурена в спільну оболонку.
Ця класифікація зосереджується на фізичних характеристиках системи та не залежить від способу її спостереження.
Гравітаційна взаємодія між компонентами
Подвійні зорі утримуються разом взаємним тяжінням. Обидві зорі подвійної системи обертаються еліптичними орбітами навколо спільного центру мас цих зір. Якщо відстань між компонентами дуже велика, орбітальний період може вимірюватися роками, інколи століттями. Для тісних систем їх орбітальний період може становити лише кілька годин. Якщо досить масивні зорі обертаються на близькій відстані одна від одної, стають помітними релятивістські ефекти, такі як зсув періастра та зменшення орбітального періоду внаслідок випромінювання системою гравітаційних хвиль (останнє призводить до того, що зрештою дві зорі зіллються в одну).
Компоненти подвійних зір
Є різні подвійні зорі: бувають дві схожі зорі у парі, а є різні (зазвичай, це червоний гігант та білий карлик). Але, незалежно від свого типу, ці зорі найкраще піддаються вивченню: аналізуючи їх взаємодію, вченим вдається з'ясувати майже всі параметри, включаючи масу, форму орбіт і навіть характеристики близько розташованих до них зір. Зазвичай, ці зорі мають дещо витягнуту форму внаслідок взаємного тяжіння. Приблизно половина всіх зір нашої Галактики належить до подвійних систем[джерело?], отже подвійні зорі, які обертаються одна навколо іншої, явище дуже поширене.
Належність до подвійної системи дуже впливає еволюцію зір, особливо коли вони перебувають близько одна до одної. Протягом свого існування зоря змінює свої розміри. І якщо дві зорі перебувають поряд, то одна з них, заповнивши свою порожнину Роша, почне втрачати речовину. Потоки речовини, що рухаються від однієї зорі до іншої, призводять до спалахів, таких як вибухи нових і наднових зір і по суті є міжзоряним вітром.
Можливість існування планет у системах подвійних і кратних зір довгий час вважалася вкрай малоймовірною. Проте в 90-х роках подібні об'єкти почали відкривати масово. Найбільша[джерело?] кількість відомих планет навколо 55 Рака A — 5 планет[2].
Див. також
Примітки
- ↑ Наведений поділ на групи дещо умовний, оскільки подвійні системи можна вивчати кількома методами одночасно.
Джерела
- ↑ а б в Подвійні системи // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 364. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ База даних позасонячних об'єктів. SIMBAD. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 16 жовтня 2009.(англ.)
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Подвійні зорі |
- І. А. Климишин. В. В. Тельнюк-Адамчук Шкільний астрономічний довідник. К.1990 ISBN 5-330-01188-4
- BinSim — Binary Star Visualisations Software
| ||||||||||||||
|
