Координати: 50°23′50″ пн. ш. 31°11′26″ сх. д. / 50.39722° пн. ш. 31.19056° сх. д. / 50.39722; 31.19056
Очікує на перевірку

Сулимівка (Бориспільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сулимівка
Свято-Покровська церква у Сулимівці.
Свято-Покровська церква у Сулимівці.
Свято-Покровська церква у Сулимівці.
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський
Тер. громада Бориспільська міська громада
Код КАТОТТГ UA32040010180098023
Основні дані
Засноване 1615
Населення 241
Площа 2,044 км²
Густота населення 117,91 осіб/км²
Поштовий індекс 08334
Телефонний код +380 4595
Географічні дані
Географічні координати 50°23′50″ пн. ш. 31°11′26″ сх. д. / 50.39722° пн. ш. 31.19056° сх. д. / 50.39722; 31.19056
Середня висота
над рівнем моря
106 м
Місцева влада
Адреса ради 08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72
Карта
Сулимівка. Карта розташування: Україна
Сулимівка
Сулимівка
Сулимівка. Карта розташування: Київська область
Сулимівка
Сулимівка
Мапа
Мапа

CMNS: Сулимівка у Вікісховищі

Сулимі́вка — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Входить до складу Бориспільської міської громади. Населення села становить близько 240 осіб.

Розташоване в 15-и км на північний захід від Баришівки.

З історії села

[ред. | ред. код]

Засноване на початку XVII століття кошовийим запорізьких козаків Іваном Михайловичем Сулимою, який у 162229 роках збудував тридільну Покровську церкву, що довго була усипальницею для відомого роду Сулим, а нині лишається головною пам'яткою села.

Саме село Сулимівка, до 1781 року було у складі Баришівської сотні Переяславського полку. На той час у селі було 23 хати.

Зі скасуванням козацького полкового устрою, село перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у Сулимівці було 119 осіб, село у володінні генерал-майора Якима Сулими[1]

Від початку XIX ст. Сулимівка вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.

Є на мапі 1812 року[2]

Станом на 1859 рік у Сулимівці було 56 дворів і 411 житель.

Садибний будинок Сулим

З початком колективізації в селі створено перший колгосп ім. Леніна. Тут діяли цегельний завод, лозоплетільна артіль. На той час в Сулимівці мешкало 914 жителів і налічувалось 358 дворів.

Восени і взимку 1932 року з Сулимівки виконавцями політики Голодомору були вивезені всі зернові і продовольчі запаси. Як результат, від спланованого голоду померло 12 чоловік.[3]

У роки німецько-радянської війни село після 21 року комуністичної, два роки перебувало в німецькій окупації (з вересня 1941 до вересня 1943). На фронтах полягло понад 100 жителів села.

16 вересня 1974 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 450 Про зміни меж Баришівського і Бориспільського районів Сулимівська сільрада у складі сіл Сулимівка і Мала Стариця Баришівського району передана до складу Бориспільського району.

Постаті

[ред. | ред. код]

У літературі

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100, 273
  2. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.203

Джерела

[ред. | ред. код]