Європейська легкоатлетична асоціація
| European Athletic Association | |
|---|---|
| Європейська легкоатлетична асоціація | |
 | |
 | |
|
| |
| Абревіатура | EAA |
| Гасло | «Your Sport Your Life» |
| Тип |
міжнародна спортивна федераціяd track and field athletics federationd |
| Засновано | 1 листопада 1969[1] |
| Вид спорту | легка атлетика |
| Штаб-квартира | Лозанна |
| Розташування |
.svg){kind=small} Швейцарія |
| Місце діяльності | Європа |
| Членство | 51 національна асоціація |
| Президент |
 Добромір Карамарінов |
| Членів | 51[2] |
| Партнерство | ЮНЕСКО[3] |
| Материнська організація |
Світова легка атлетика |
| Вебсайт: european-athletics.com | |
 | |
 Європейська легкоатлетична асоціація у Вікісховищі | |
Європейська легкоатлетична асоціація (скорочено — ЄАА) є недержавною неприбутковою організацією, створеною для просування та розвитку легкоатлетичного спорту в Європі. ЄАА є однією з шести континентальних легкоатлетичних асоціацій (англ. Area Associations) Світової легкої атлетики та керівним органом з легкої атлетики в Європі[4].
ЄАА налічує в своєму складі 51 країну-члена, кожну з яких представляє відповідна національна легкоатлетична федерація[5].
Членство Всеросійській федерації легкої атлетики в ЄАА зупинено з 2015 внаслідок допінгового скандалу.
Історія[ред. | ред. код]
У 1932 ІААФ створила спеціальний комітет для вивчення можливості проведення чемпіонату Європи з легкої атлетики.
Наступного року Рада ІААФ призначила постійно діючий Європейський комітет. Перше засідання Комітету відбулось 7 січня 1934 в Будапешті, а перший чемпіонат Європи з легкої атлетики був проведений пізніше цього року в Турині. Комітет обирався кожні чотири роки всіма членами ІААФ, а з 1966 — виключно європейськими федераціями-членами ІААФ. Комітету розширив календар європейських змагань, заснувавши спочатку Кубок Європи (вперше проведений у 1965), а згодом — Європейські ігри в приміщенні (вперше проведені в 1966), які згодом були набули статусу та перейменовані на чемпіонат Європи в приміщенні.
1 листопада 1969 року на засіданні Комітету в Бухаресті було створено Асоціацію європейських країн-членів ІААФ, конституцію якої було затверджено на проведеному наступного року Конгресі ІААФ. Конституційні правила набули чинності на установчому Конгресі ЄАА, що відбувся 7 листопада 1970 в Парижі та після якого організація набула своє теперішнє найменування. В першому Конгресі брали участь 69 делегатів, які представляли 34 країни Європи: Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, НДР, Гібралтар, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Монако, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, СРСР, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, ФРН, Чехословачина, Швейцарія, Швеція та Югославія.
До 1987 всі національні федерації, залежно від їх масштабу, розподілялись на 4 групи: ті, що входили до групи АА мали 8 голосів, до групи А — 6 голосів, до групи В — 4 голоси та до групи С — 2 голоси. Після 1987 всі федерації були урівнені в правах та кожна стала мати один голос на засіданнях Конгресу ЄАА.
У 2003 було прийнято рішення про переутворення ЄАА з переведенням її штаб-квартири з 1 січня 2004 до Лозанни, а 15 жовтня 2005 Конгресом ЄАА була затверджена нова Конституція організації[6][7].
Змагання[ред. | ред. код]
ЄАА організовує численні легкоатлетичні змагання різного рівня[8]:
- Основні чемпіонати:
- Чемпіонат Європи з легкої атлетики (англ. European Athletics Championships)
- Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні (англ. European Athletics Indoor Championships)
- Командний чемпіонат Європи з легкої атлетики (англ. European Athletics Team Championships)
- Чемпіонат Європи з кросу (англ. SPAR European Cross Country Championships)
- Матчеві зустрічі:
- Чемпіонати у вікових групах:
- Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед молоді (англ. European Athletics U23 Championships)
- Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів (англ. European Athletics U20 Championships)
- Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юнаків (англ. European Athletics U18 Championships)
- Інші кубкові змагання та чемпіонати:
- Кубок Європи зі спортивної ходьби (англ. European Race Walking Cup)
- Кубок Європи з метань (англ. European Throwing Cup)
- Чемпіонат Європи з гірського бігу (англ. European Mountain Running Championships)
- Чемпіонат Європи з позашосейного бігу (англ. European Off-Road Running Championships) (починаючи з 2022)
- Кубок Європи з бігу на 10000 метрів (англ. European 10,000m Cup)
- Клубні першості:
- Інші одноденні змагання:
- Змагання категорії «Premium Permit» (англ. Premium Permit Meetings): одноденні змагання найвищої категорії на стадіоні; у 2019 календар ЄАА передбачав 5 таких змагань[9]
- Змагання категорії «Classic Permit» (англ. Classic Permit Meetings): одноденні змагання на стадіоні класом нижче за «Premium»; у календарі-2019 таких змагань було 27[9]
- Змагання категорії «Area Permit» (англ. Area Permit Meetings): змагання класом нижче за категорії «Premium» та «Classic», що включають як змагання на стадіоні, так і кросові змагання та змагання з шосейного бігу; у календарі-2019 їх було 34[10]
- Змагання в приміщенні (англ. Indoor Permit Meetings): календар-2019 передбачав 16 таких змагань[11]
- Змагання з кросу (англ. Cross Country Permit Meetings): у кросовому сезоні 2018—2019 було проведено 10 таких стартів[12]
- Змагання зі спортивної ходьби (англ. Race Walking Permit Meetings): у 2019 було проведено два змагання цієї серії[13]
Спеціальні нагороди[ред. | ред. код]
Кращі легкоатлет (легкоатлетка) року в Європі[ред. | ред. код]
Кращі молоді легкоатлет (легкоатлетка) року в Європі[ред. | ред. код]
| Рік | Чоловіки | Жінки |
|---|---|---|
| 2007 | Ендрю Гоу Італія
|
Джессіка Енніс.svg){kind=small} Велика Британія
|
| 2008 | Рафаель Гольцдеппе Німеччина
|
Стефані Твелл Велика Британія
|
| 2009 | Крістоф Леметр Франція
|
Кароліна Гровдаль Норвегія
|
| 2010 | Тедді Тамго Франція
|
Сандра Перкович Хорватія
|
| 2011 | Давід Шторль Німеччина
|
Джоді Уільямс Велика Британія
|
| 2012 | Павел Маслак Чехія
|
Ангеліка Бенгтссон Швеція
|
| 2013 | Емір Бекрич Сербія
|
Аніта Хінріксдоуттір Ісландія
|
| 2014 | Адам Джемілі Велика Британія
|
Марія Кучина Росія
|
| 2015 | Конрад Буковецький Польща
|
Ноемі Зберен Швейцарія
|
| 2016 | Макс Гесс Німеччина
|
Нафіссату Тіам.svg){kind=small} Бельгія
|
| 2017 | Карстен Варгольм Норвегія
|
Юлія Левченко Україна
|
| 2018 | Арман Дюплантіс Швеція Якоб Інгебрігтсен Норвегія
|
Ельвіра Герман Білорусь
|
| 2019 | Ніклас Кауль Німеччина
|
Ярослава Магучіх Україна
|
| 2020 | не визначались | |
| 2021[14] | Саша Зоя Франція
|
Фемке Бол Нідерланди
|
| 2022[15] | Міколас Алекна Литва
|
Еліна Дженго Греція
|
| 2023[16] | Маттія Фурлані Італія
|
Ангеліна Топич Сербія
|
Керівні органи[ред. | ред. код]
ЄАА виконує покладені на неї функції через свої органи та посадових осіб:
- Конгрес (англ. Congress), який є найвищим органом ЄАА, уповноваженим приймати найважливіші рішення (прийняття нових членів, зупинення членства, обрання Президента ЄАА, затвердження бюджету організації, внесення змін до Конституції ЄАА тощо). Кожна країна-член ЄАА має право брати участь у засіданнях Конгресу з правом голосу.
- Рада (англ. Council), яка є найвищим органом управління ЄАА в період між Конгресами. До складу Ради входять Президент, три Віце-Президенти ЄАА та 13 членів. Також до складу Ради за посадою входять голова Комісії атлетів ЄАА, Генеральний директор ЄАА та Президент ІААФ. З-поміж інших повноважень, до компетенції Ради ЄАА належить ратифікація рекордів Європи з легкої атлетики.
- Виконавчий комітет (англ. Executive Board), до складу якого входять Президент, віце-президенти та Генеральний директор ЄАА. ЄАА організовує виконання рішень Конгресу та Ради.
- Президент (англ. President) та три віце-президенти (англ. Vice-Presidents).
- Комісії (англ. Commissions), дорадчі органи при Раді та Виконавчому комітеті ЄАА, з питань (1) організації змагань та (2) розвитку легкої атлетики в регіоні.
- Комітет легкоатлетів (англ. Athletes’ Committee), на який покладені функції з представництва інтересів європейських легкоатлетів.
- Головний офіс (англ. Head Office), очолюваний Генеральним директором (англ. CEO), який відповідає за організацію господарсько-адміністративної роботи в ЄАА.
- Суд ЄАА (англ. EAA Court), який розглядає спори між органами ЄАА, атлетами, тренерами та функціонерами європейських федерацій-членів ЄАА.
Президенти ЄАА[ред. | ред. код]
Президентом Європейської легкоатлетичної асоціації є болгарин Добромір Карамарінов, який був обраний на посаду 14 жовтня 2021 рішенням Конгресу асоціації. До обрання він виконував з березня 2020 функції Тимчасового президента (англ. Interim President)[17]. У квітні 2023 був переобраний Конгресом асоціації на новий 4-річний строк[18].
Карамарінов став шостим очільником організації за час її існування. До нього посаду Президента обіймали:
- 1969—1976:
Адріан Паулен[nl] - 1976—1987:
Артур Голд[de] - 1987—1999:
Карл-Олаф Гомен[fi] - 1999—2015:
Гансйорг Вірц[de] - 2015—2020:
Свейн Арне Гансен[no]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ History — EAA.
- ↑ European Athletics Member Federations — EAA.
- ↑ https://www.unesco.org/sites/default/files/medias/fichiers/2023/10/UNESCO_List%20NGOs%20official%20partnership%20-%20Liste%20ONG%20partenariat%20officiel_September2023.pdf
- ↑ European Athletic Association Constitution (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ European Athletics Member Federations. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ European Athletic Association History. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ The History of the European Athletic Calendar Conference (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ European Athletic Association Events and Meetings. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ а б European Athletic Association One-day meetings 2019 - Overview all disciplines. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ 2019 European Athletics Area Meetings calendar (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ 2019 European Athletics Indoor Permit Meetings calendar (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ 2018-19 European Athletics Cross Country Permit Meetings calendar (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ 2019 European Athletics Race Walking Permit Meetings calendar (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ а б Hassan and Warholm crowned 2021 European Athletes of the Year. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ а б Bol, Duplantis, Ingebrigtsen crowned 2022 European Athletes of the Year. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 5 листопада 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
- ↑ а б Bol and Ingebrigtsen crowned 2023 European Athletes of the Year in Vilnius. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023.
- ↑ Karamarinov elected sixth European Athletics President. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 14 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
- ↑ Dobromir Karamarinov re-elected as the European Athletics President. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 23 квітня 2023. Процитовано 27 квітня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Європейської легкоатлетичної асоціації [Архівовано 19 серпня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Европейская легкоатлетическая ассоциация // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : [рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — Москва : Человек, 2012. — Т. 1. — С. 260. — ISBN 978-5-904885-80-9. (рос.)
|
