Іксель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Комуна
Іксель
фр. Ixelles, нід. Elsene
Прапор Герб
Прапор
Герб
Мерія комуни Іксель
Мерія комуни Іксель

Координати 50°49′49″ пн. ш. 4°21′41″ сх. д. / 50.83028° пн. ш. 4.36139° сх. д. / 50.83028; 4.36139Координати: 50°49′49″ пн. ш. 4°21′41″ сх. д. / 50.83028° пн. ш. 4.36139° сх. д. / 50.83028; 4.36139

Країна Бельгія Бельгія
Регіон Брюссельський столичний регіон
Голова Віллі Декорті (Willy Decourty) [1]
Площа 6,34 км²
Населення 84073 [2]  (2011)
Національний склад фламандці, валлони, іноземці
Часовий пояс UTC+1
Поштовий індекс 1050
Код Головної дирекції
статистики і економічної
інформації федерального
уряду Бельгії
21009 [3]
Офіційний сайт http://www.elsene.be/ (нід.), (фр.)
Іксель (Бельгія)
Іксель
Іксель
Іксель (Брюссельський столичний регіон)
Іксель
Іксель

Іксе́ль (фр. Ixelles [iksɛl] [4]), або Елсене (нід. Elsene МФА: [ˈɛlsənə] Аудіо вимоваопис файлу) — одна з дев'ятнадцяти комун, що разом утворюють Брюссельський столичний регіон. Іксель розташований у центральній частині брюссельської агломерації. Населення комуни — 84073 людини.

Назва[ред.ред. код]

Село вперше згадується під назвою Elsele, що в перекладі з нідерландської мови означає "місце де росте вільха" від слів германського походження "aliso","els" або "else" - "вільха" та "sel" або "sele" - "поселення". Така назва трапляється у стародавніх текстах. З часом форма Elsele змінилася в нідерландській мові спочатку на Elsen, потім на Elsene, а у французькій мові спочатку була Ixel а потім стала Ixelles. [5] [6] [7] [8]

Географія[ред.ред. код]

Комуна Іксель розташована в центральній частині Брюссельського столичного регіону і межує з такими комунами, що входять до його складу: Брюссель, Еттербек, Одергем, Ватермаль-Буафор, Уккел, Форе, Сен-Жіль.

Іксель розділено на дві частини бульваром Луїзи (нід. Louizalaan, фр. Avenue Louise), який входить до складу Брюсселя. Таким чином частина Ікселя на захід від бульвару Луїзи є анклавом.

Історія[ред.ред. код]

Про виникнення Ікселю відомо мало. [5] Виник він біля абатства Камбр. У 13 столітті Іксель був розділений на два окремих хутори, що стояли на протилежних берегах Великого ставка (фр. Grand Étang, тепер це територія біля Іксельських ставків і площі Флеже (Flagey)). Перший хутір мав назву Іксель-су-Брюссель (Ixelles-sous-Bruxelles, Іксель-під-Брюсселем) і був підпорядкований владі Брюсселя, другий хутір мав назву Іксель-су-ле-Шатла (Ixelles-sous-le-Châtelain) і був частиною маєтностей каштеляна Брюсселю, а після надання йому дворянського титулу віконта у 13 столітті, хутір став відомим як Іксель-ле-Віконт і далі був у феодальній власності. [5]

Село Іксель-су-Брюссель за Середньовіччя належало до так званого “брюссельського казана” нід. Kuip van Brussel, фр. Cuve de Bruxelles) – було тісно пов’язане з Брюсселем і було підпорядковане йому у адміністративних, судових і податкових питаннях. [5]

Обидва села були об’єднані в єдину незалежну комуну під назвою Іксель у 1795 році.

В минулому під час різноманітних воєн Іксель зазнав кількох значних руйнувань. 16 вересня 1581 року іспанські війська під головуванням полководця Алесандро Фарнезе знищили село. 17 січня 1684 року французькі кавалеристи знищили тут кілька десятків будинків. [5]

У 17 столітті завдяки розташуванню села біля річки Моленбек, що була джерелом прісної води, тут виникло чимало броварень, число яких сягнуло 17 у 1756 році. Місцева влада заохочувала виробництво пива скасуванням податків на його виробництво і селяни перейшли від вирощування пшениці й бобових до вирощування ячменю та хмілю. [5]

Вид на комуну Іксель з боку Брюсселю у 1900 році. Фото зроблене з місця колишньої Намюрської брами другого брюссельського муру (нід. Naamsepoort, фр. Porte de Namur). Два з трьох наріжних будинків, зображених на фото, досі стоять на своїх місцях.
Іксель на карті Брюсельського столичного регіону.

До 19 століття обидва Ікселі залишалися звичайними селами. Окрім, сільського господарства тут був розвинутий видобуток будівного каміння. 1795 року за рішенням французької влади, що окупувала Бельгію після Французької революції, обидва Ікселі було об’єднано в єдину комуну під назвою Іксель. Крім того французька влада разом з багатьма іншими монастирями закрила й тутешнє абатство Камбр. [5]

1800 року населення міста становило 1629 осіб. Урбанізація Ікселя почалася після демонтажу другого брюссельського муру. 1900 року населення комуни становило 58615 осіб. До 1910 року північна частина комуни була повністтю і щільно забудована. [5]

1864 року від комуни Іксель до Брюсселю була відібрана смуга території, на якій було утворено брюссельське авеню Луїзи. Через це Іксель було розділено на дві частини. [5]

Населення[ред.ред. код]

  • 1800 рік – 1629 осіб, [5]
  • 1900 рік – 58615 осіб, [5]
  • 1964 рік – 94211 осіб. [5]
Населення комуни Іксель з 1990 по 2011 рік
Рік 1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011
Населення 73128 72309 73174 77729 78088 79768 80312 80183 82202
Джерело: Населення Бельгії у 1990-2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 82202 людини, з яких 45790 людей (55,70 %) були бельгійського походження і 36412 (44,30 %) - іноземцями, з яких 26528 людей походили з країн Євросоюзу, 9884 людини - з інших країн світу. З всіх іноземців 22 людини мали статус політичних біженців. [9]

Склад населення комуни Іксель за країнами походження в різні роки станом на 1 січня.
Країна походження 2001 [10] 2003 [11] 2004 [12] 2005 [13] 2006 [14] 2011 [9]
Бельгія 46334 47339 46875 47226 47045 45790
Бразилія 120 131 129 153 179 371
Великобританія 1699 1830 1842 1908 1740 1631
Греція 659 667 694 697 636 669
Дем. Респ. Конго 560 635 562 558 548 620
Індія 169 229 237 249 273 317
Ірландія 308 375 381 372 339 342
Іспанія 1615 1652 1687 1737 1702 1784
Італія 2485 2481 2558 2656 2600 3109
Марокко 1686 1544 1537 1514 1485 1423
Нідерланди 736 773 780 818 853 836
Німеччина 1081 1255 1355 1453 1422 1696
Польща 233 465 557 690 849 1762
Португалія 2213 2098 2050 2055 1928 1901
Румунія 161 199 200 220 301 965
США 701 735 723 747 761 753
Україна н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 96
Філіппіни 410 494 483 437 481 306
Франція 5392 5900 6128 6711 6769 9261
Швеція 672 714 685 672 590 476
Інші 5664 6325 6629 6856 7010 8094
Разом 72898 75841 76092 77729 77511 82202
Примітки. 1. н. д. - немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила понад 300 осіб.

Уродженці[ред.ред. код]

Цікаві місця[ред.ред. код]

Мерія комуни Іксель у 1903 році.
Мерія комуни Іксель сьогодні.
  • Абатство Камбр
  • Будинок мерії – був збудований за проектом архітектора Шарля Стратена на замовлення скрипаля і композитора Шарля Беріо, який збудував цей будинок для своєї дружини, відомої співачки Марії Малібран. Однак, вона загинула 1836 року від травм, отриманих при падінні з коня і будинок 1840 року був проданий міській владі. [5]
  • Музей Константена Меньє


Посилання[ред.ред. код]

  1. Composition et attributions du Collège на сайті комуни Іксель.
  2. Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
  3. Список кодів населених пунктів Бельгії на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. (нід.), (фр.)
  4. Jean-Marie Pierret.Phonétique historique du français et notions de phonétique générale . – Louvain-la-Neuve, Peeters, 1994, p. 105.
  5. а б в г д е ж и к л м н п Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. - Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 153 - 154.
  6. Histoire des environs de Bruxelles ou description historique des localités qui formaient autrefois l’ammannie de cette ville, Tome troisième, Alphonse Guillaume G. Wauters. C. Vanderauwera, Bruxelles, 1855. P. 279. [1]
  7. Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 313. [2]
  8. Дивіться також статтю Sel (toponiem) у нідерландомовній Вікіпедії.
  9. а б Population par nationalité par commune 01.01.2011
  10. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62.
  11. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19.
  12. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Fernand Sonck. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19.
  13. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19.
  14. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : A. Versonnen. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19.