Зарин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зарин[1]
Sarin-skeletal.png
Sarin-3D-balls.png
Назва за IUPAC 2-фторометилфосфорилоксипропан
Ідентифікатори
Номер CAS 107-44-8
PubChem 7871
SMILES
InChI
Властивості
Молекулярна формула C4H10FO2P
Молярна маса 140,09 г/моль
Зовнішній вигляд чиста безбарвна рідина без запаху у чистому вигляді
Густина 1,0887 г/см³ при 25 °C
1,102 г/см³ при 20 °C
Тпл -56
Ткип 158
Розчинність (вода) повна
Небезпеки
Класифікація ЄС Extremely Toxic (T+), Corrosive (C)
NFPA 704
NFPA 704.svg
1
4
0
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Зарин — ізопропіловий ефір метилфторфосфонової кислоти та бойова отруйна речовина нервово-паралітичної дії.

Історія[ред.ред. код]

Отримано в 1939 році в Німеччині. У США боєприпаси з зарином кодуються трьома зеленими кільцями.

Фізико-хімічні властивості[ред.ред. код]

CH3P(O)(F)OCH(CH3)2 Безбарвна прозора рідина без запаху. Густина = 1,0943 г/см3 (20 ° С). Густина парів за повітрям = 4,86. Змішується з водою і органічними розчинниками в усіх відношеннях. Температура плавлення = -57 ° С, температура кипіння = 151,5 ° С. Тиск парів при 20 ° С = 1,48 мм рт. ст. Легко сорбується пористими матеріалами (деревина, бетон, цегла, вовна, тканина), вбирається в пофарбовані поверхні і гуму.

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Реагує з нуклеофілами. Гідролізується до ізопропілового ефіру метилфосфонової кислоти та фтороводню. При концентрації GB в розчині менше 14 мг / л період півгідроліза = 54 години (25 С). Гідроліз само-пришвидшується. Водні розчини аміаку і амінів нейтралізують зарин, неводних розчинів - практично немає. Феноляти і алкоголяти дегазують зарин дуже легко (навіть у сухому стані).

Токсикологічні властивості[ред.ред. код]

ЛД50 (миші, внутрішньочеревно) = 0,45 мг / кг. Симптомами ураження людини є: судоми, паралічі, спазми, міоз, пітливість, слиновиділення. LCt50 = 0,075 мг · хв / л, LD50 шкірно-резорбтивних = 24 мг / кг, пероральна = 0,14 мг / кг. pI50 (АХЕ еритроцитів) = 7,1-8,9. При дії 0,2 LCt50 або 0,2 LD50 - середній ступінь ураження: стійкий міоз, біль в очах, сльозотеча, головний біль, виділення водянистої рідини з носа. Наростає відчуття страху, відділення холодного поту. Періодичний спазм гортані і бронхів, утруднення дихання, астматичні напади, нудота, блювота. Дрібні м'язові посмикування, втрата координації рухів, короткочасні судоми. Мимовільне сечовипускання і відділення калу. Вихід з ладу людини на термін 1-2 тижні. Можлива смерть. Одужання через 4-6 тижнів. При дії 0,3-0,5 LCt50 або 0,3-0,5 LD50 - важке ураження: період прихованої дії відсутній. Симптоми ті ж, що й при середньому ураженні, але розвиваються дуже швидко: втрата зіницями рефлексу, болісний тиск в очах і сильні головні болі. Виникають блювання, сечо-і каловиділення, задуха. Через 1 хвилину втрата свідомості, сильні судоми переходять у паралічі; смерть через 5-15 хвилин від паралічу дихання або серця.

Визначення зарину[ред.ред. код]

Зарин у присутності перекису водню дає перекисний аніон, здатний окислювати багато ароматичних амінів в забарвлені діазосполуки.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Material Safety Data Sheet -- Lethal Nerve Agent Sarin (GB)». 103d Congress, 2d Session. United States Senate. 1994-05-25. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2004-11-06. 

Посилання[ред.ред. код]

Зарин у ChemIDplus (англ.)

Щит та меч Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.