Зарин
| sarin&Units=SI&cMS=on</ref>[1] | |
|---|---|
 |
 |
| Назва за IUPAC | 2-(Фторометилфосфорилоксипропан |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 107-44-8 |
| PubChem | 7871 |
| SMILES |
CC(C)OP(=O)(C)F
|
| InChI |
1/C4H10FO2P/c1-4
(2)7-8(3,5)6/h4H,1-3H3 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C4H10FO2P |
| Молярна маса | 140,09 г/моль |
| Зовнішній вигляд | чиста безбарвна рідина без запаху у чистому вигляді |
| Густина | 1,0887 г/см³ при 25 °C 1,102 г/см³ при 20 °C |
| Тпл | -56 |
| Ткип | 158 |
| Розчинність (вода) | повна |
| Небезпеки | |
| Класифікація ЄС | Extremely Toxic (T+), Corrosive (C) |
| NFPA 704 |
 1
1
0
|
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Зарин - ізопропіловий ефір метилфторфосфонової кислоти та бойова отруйна речовина нервово-паралітичної дії.
Зміст |
Історія [ред.]
Отримано в 1939 році в Німеччині. У США боєприпаси з зарином кодуються трьома зеленими кільцями.
Фізико-хімічні властивості [ред.]
CH3P(O)(F)OCH(CH3)2 Безбарвна прозора рідина без запаху. Густина = 1,0943 г/см3 (20 ° С). Густина парів за повітрям = 4,86. Змішується з водою і органічними розчинниками в усіх відношеннях. Температура плавлення = -57 ° С, температура кипіння = 151,5 ° С. Тиск парів при 20 ° С = 1,48 мм рт. ст. Легко сорбується пористими матеріалами (деревина, бетон, цегла, вовна, тканина), вбирається в пофарбовані поверхні і гуму.
Хімічні властивості [ред.]
Реагує з нуклеофілами. Гідролізується до ізопропілового ефіру метилфосфонової кислоти та фтороводню. При концентрації GB в розчині менше 14 мг / л період півгідроліза = 54 години (25 С). Гідроліз само-пришвидшується. Водні розчини аміаку і амінів нейтралізують зарин, неводних розчинів - практично немає. Феноляти і алкоголяти дегазують зарин дуже легко (навіть у сухому стані).
Токсикологічні властивості [ред.]
ЛД50 (миші, внутрішньочеревно) = 0,45 мг / кг. Симптомами ураження людини є: судоми, паралічі, спазми, міоз, пітливість, слиновиділення. LCt50 = 0,075 мг · хв / л, LD50 шкірно-резорбтивних = 24 мг / кг, пероральна = 0,14 мг / кг. pI50 (АХЕ еритроцитів) = 7,1-8,9. При дії 0,2 LCt50 або 0,2 LD50 - середній ступінь ураження: стійкий міоз, біль в очах, сльозотеча, головний біль, виділення водянистої рідини з носа. Наростає відчуття страху, відділення холодного поту. Періодичний спазм гортані і бронхів, утруднення дихання, астматичні напади, нудота, блювота. Дрібні м'язові посмикування, втрата координації рухів, короткочасні судоми. Мимовільне сечовипускання і відділення калу. Вихід з ладу людини на термін 1-2 тижні. Можлива смерть. Одужання через 4-6 тижнів. При дії 0,3-0,5 LCt50 або 0,3-0,5 LD50 - важке ураження: період прихованої дії відсутній. Симптоми ті ж, що й при середньому ураженні, але розвиваються дуже швидко: втрата зіницями рефлексу, болісний тиск в очах і сильні головні болі. Виникають блювання, сечо-і каловиділення, задуха. Через 1 хвилину втрата свідомості, сильні судоми переходять у паралічі; смерть через 5-15 хвилин від паралічу дихання або серця.
Визначення зарину [ред.]
Зарин у присутності перекису водню дає перекисний аніон, здатний окислювати багато ароматичних амінів в забарвлені діазосполуки.
Примітки [ред.]
- ↑ «Material Safety Data Sheet -- Lethal Nerve Agent Sarin (GB)». 103d Congress, 2d Session. United States Senate. May 25, 1994. Процитовано 2004-11-06.
Посилання [ред.]
 |
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Вересень 2010) |
