Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рожи́ще — місто, районний центр яке розташоване майже в центрі Волині, над рікою Стир, районний центр Волинської області. Відстань до обласного центру становить 22 км і проходить автошляхом М19, який збігається із єврошосе E85.
У місті працюють ТзОВ «Цунамі», МПП «Дельта», плодоконсервний і маслоробний заводи, коледж Львівської академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького.
Хронологія [ред.]
- 1377 — Перша згадка — Князь Любарт Гедимінович дарує Рожище соборній церкві Іоанна Богослова.
- Власність Луцької Єпіскопії понад 3 століття.
- 1567 — Сигізмунд II Август надає права містечка.
- 1582(17 жовтня) — селяни спалили двір орендаря Хорковського.
- 1583 — оренда Яном Крашевським.
- 1598(13 квітня) — Рожище отримало магдебурзьке право і власний герб — «печать міську два хрести».
- 1629 — у містечку 149 димів.
- 1648 — передання Рожища князю Четвертинському (Суборенда шляхтичем Загоровським.
- 1795 — третій поділ Польщі, Рожище відійшло до Росії.
- 1833 — побудовано кілька суконних підприємств в районі Вовнянки.
- 1850 і 1851 — пожежа зруйнувала 16 будинків, де проживало 62 сім'ї і дві суконні фабрики. Збитки — 9500 карбованців сріблом.
- кінець 50-х початок 60-х — близько 1 тис. населення, 27 напівкустарних підприємств для виробництва сукна, 2 цегельні заводи, миловарний завод і 17 крамниць.
- 1860-ті — землевласник Д. Голишин мав — 8557 десятин землі, паровий млин і винокурний завод, дохід на рік — 38000. Поміщик фон Менк — 8934 десятин землі. Поміщик Кемпковський — 310 десятин землі.
- 1871 — побудовано однокласне училище.
- 1892 — в училищі навчається 43 хлопців і 8 дівчат. В містечку діє німецька і єврейська школи та маленька бібліотека.
- 1899 — населення — 3646 осіб, 20 дрібних суконних фабрик, консервний, цегельний, пивоварний і винокурний заводи, фабрика грутих меблів і залізних ліжок, кілька кравецьких майстерень.
- 1907 — на винокурному заводі працюють 38 робітників.
- 1915(Червень) — австро-німецькі війська захопили Рожище.
- 1916(Липень) — російські війська захопили Рожище.
- 25 червня 1941 — радянські війська з боями залишили місто.
Детальніше [ред.]
Рожище — місто, центр району. Розташоване на березі річки Стир, за 18 кілометрів від Луцька. В кінці XIX століття містечко Луцького повіту Волинської губернії. Існувало виробництво сукон. Жителів було — 4 342 людини. Околиці міста Вовнянка, Жалобове, Юридика, які в минулому були окремими селищами, злилися з ним.
Перша писемна згадка датується 1377 роком, коли литовський князь Любарт Гедимінович подарував його соборній церкві Іоана Богослова, що містилася в Луцькому замку. Відтоді воно понад три століття було власністю Луцької єпископії, яка примушувала селян відробляти панщину і виконувати різні повинності. Рожище не раз зазнавало спустошень під час нападів татар на Волинь. Але, зважаючи на вигідне розташування, завжди відбудовувалося. У 1567 році польський король Сигізмунд Август надав йому права містечка.
Населення [ред.]
Персоналії [ред.]
- Лозинський Іван Олександрович — український педагог, композитор.
- Лучук Володимир Іванович — український поет, перекладач, навчався в Рожищенській СШ № 1.
- Струцюк Йосип Георгійович — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Луцька навчався в Рожищенській СШ № 1.
- Герасимчук Віктор Гнатович — український композитор, навчався в Рожищенській СШ № 1.
- Мамчук Микола Костянтинович — художник, навчався в Рожищенській СШ № 1.
- Олексеюк Іван Дмитрович - доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри загальної та неорганічної хімії Волинського національного університету імені Лесі Українки, ректор ВНУ ім. Лесі Українки (1995-2005).
Література [ред.]
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
Україна
