Береза повисла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Береза бородавчата)
Перейти до: навігація, пошук
Береза повисла
Illustration Betula pendula0.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Березові (Betulaceae)
Рід: Береза (Betula)
Вид: Береза повисла
Біноміальна назва
Betula pendula
Синоніми


Betula brachylepis V.N.Vassil.
Betula cajanderi Sukaczev
Betula demetrii I.V.Vassil.
Betula ellipticifolia V.N.Vassil.
Betula gummifera Bertol.
Betula hippolyti Sukaczev
Betula hybrida Blom
Betula insularis V.N.Vassil.
Betula kossogolica V.N.Vassil.
Betula lobulata Kit.
Betula ludmilae V.N.Vassil.
Betula microlepis I.V.Vassil.
Betula mongolica V.N.Vassil.
Betula montana V.N.Vassil.
Betula palmata Borkh.
Betula platyphylloides V.N.Vassil.
Betula pseudopendula V.N.Vassil.
Betula talassica Poljakov
Betula tiulinae V.N.Vassil.
Betula transbaicalensis V.N.Vassil.
Betula urticifolia (Spach) Regel
Betula verrucosa Ehrh.
Betula virgultosa Fr. ex Regel
Betula vladimirii V.N.Vassil.

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Betula pendula
ITIS logo.jpg ITIS: 19495
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3505
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Betula pendula

Береза повисла[1], береза поникла (Betula pendula Roth.), синонім береза бородавчаста (Betula verrucosa Ehrh.) — дерево родини березових (Betulaceae).

У Флорі Європи (лат. Flora Europaea)[2] за основну назву прийнята саме Betula pendula, а інші близькі вважаються синонімами:

  • Betula verrucosa Ehrh.
  • Betula alba sensu H.J.Coste, non L.
  • Betula aetnensis Raf.

Загальна біоморфологічна характеристика[ред.ред. код]

Дерево 10-20 м заввишки з гладенькою білою корою, при основі стовбура кора чорно-сіра, глибокотріщинувата. Крона ажурна з повислими гілками. Молоді пагони червоно-бурі, густо вкриті смолистими бородавками. Листки (3,5-7 см завдовжки, 2,5-5 см завширшки), чергові, ромбічно-яйцеподібні або трикутно-ромбічні з ширококлиноподібною основою, гострозубчасті по краю, з обох боків гладенькі. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Тичинкові сережки розміщуються на кінцях гілок, звисаючі (5-6 см завдовжки), квітки майже сидячі, прикриті буруватою лускою з одно-, дволистою оцвітиною. Тичинок дві. Маточкові сережки (2-3 см завдовжки) спрямовані вгору, несуть на осі приквіткові луски, у пазухах яких знаходяться три квітки без оцвітини. Маточка одна з нижньою зав'яззю і двома червонуватими нитчастими приймочками. Плід — довгастий горішок з двома перетинчастими крилами.

Поширення та екологія[ред.ред. код]

Береза повисла росте в соснових, мішаних і листяних лісах. Зрідка утворює чисті лісостани, особливо в похідних деревостанах. Світлолюбна, морозостійка рослина. Цвіте у квітні — травні.

Поширена береза повисла на Поліссі, в Розточчі — Опіллі, в північній частині лісостепу, в степу по берегах великих річок, у Карпатах, на Прикарпатті і Закарпатті. Берези займають 5,4% державного лісового фонду України. Райони заготівель — Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області, північна частина Сумської області. Запаси сировини значні.

Споріднені види[ред.ред. код]

На величезній території береза повисла ​​росте разом з березою пухнастою. Береза ​​Литвинова (Betula litwinowii), яка росте на Кавказі, за низкою ознак є перехідним видом між березами пухнастою і повислою.[3]

Практичне використання[ред.ред. код]

Береза повисла

Береза повисла дає міцну деревину світлого кольору, яка добре полірується і є цінним будівельним матеріалом, використовується у меблевій промисловості, для виготовлення фанери, паркету, сільськогосподарського реманенту, токарних і столярних виробів. Особливо цінні напливи, або капи, з яких виробляють сувеніри і дорогі меблі. При сухій перегонці з деревини добувають деревний оцет, вугілля, спирт, смоли, в деяких районах з береста виготовляють посуд, тару; при спалюванні з береста одержують високоякісну сажу, що йде на виробництво туші і друкарської фарби. Перед призначення вирубки в березових деревостанах навесні збирають березовий сік. Березові дрова мають високу тепловіддачу.

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — К.: Наук. думка, 2004. — С.83
  2. Betula pendula
  3. Деревья и кустарники (рос.)
  4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.