Географія Гаїті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Географічне положення[ред.ред. код]

Карта Гаїті

Республіка Гаїті займає західну частину острова Гаїті (26 % його площі) в групі Великих Антильських островів в Карибському морі і ряд дрібних островів, в тому числі Гонав, Тортуґа, Ваш. На півночі омивається Атлантичним океаном, а на півдні - Карибським морем.

Площа території країни - 27,8 тис. км2. [1] Гаїті - третя за величиною країна серед Карибських країн після Куби та Домініканської Республіки (остання має кордон протяжністю 360 км з Гаїті). В найближчій точці відстань від Гаїті до Куби становить 80 км. Також Гаїті має другу за довжиною (після Куби) берегову лінію (1771 км).

Гаїті. Вигляд з космосу

Рельєф місцевості[ред.ред. код]

З північного заходу на південний схід і з заходу на схід країну перетинають гірські хребти: Північний на півночі, Мато в центральній частині, Сель і Від на півдні. Середня висота гір 900-1050 м. Найвища точка пік Ла-Сель на південному сході країни має відмітку 2674 м над рівнем моря. Центральна і південна частини країни розділені западиною Кюль-де-Сак, до якої приурочене солоне озеро Соматр. Крім того, виділяються Північна рівнина, Центральне плато і западина найбільшої судноплавної річки Артібоніт [2].

Геологічна будова та корисні копалини[ред.ред. код]

Приблизно 80 % території Гаїті складено осадовими, головним чином вапняковими, породами, інша частина - метаморфічними і вулканічними. З корисних копалин є невеликі родовища міді, лігніту (бурого вугілля), марганцю і велике родовище бокситів [2].

Клімат[ред.ред. код]

Жителі Гаїті відновлюють свої будинки після урагану Айк

Клімат Гаїті - тропічний пасатний. Країна має форму підкови, витягнутої в східному напрямку, і внутрішні області захищені горами від охолоджуючого впливу вітрів, що дмуть з океану. У Порт-о-Пренсі відзначаються максимальні для Вест-Індії середні річні температури ( 27 ° С), при тому, що середня температура липня становить 29 ° С. Сезонні коливання температур дуже незначні, а добові  -  11-17 ° С. У гірських районах клімат більш прохолодний.Кількість опадів варіює залежно від локальних умов і експозиції місцевості по відношенню до пасатних вітрів. У деяких районах щорічно випадає до 2500 мм опадів, тоді як в довколишніх долинах всього 500 мм. Через високу випаровуваність і пористість ґрунтів значна частина Гаїті отримує менше 1250 мм опадів на рік і відноситься до семіаридних територій. Негативний вплив на клімат Гаїті здійснювали багаторічні вирубки лісу (особливо інтенсивні після 1960 р.). У результаті стало випадати менше опадів і зафіксовано підвищення температури повітря. [2]. За рік на Гаїті спостерігається два дощових сезони: з квітня по червень і з вересня по листопад. У цей час тут поширені урагани [3].

Солоне озеро Соматр

Гідрографія[ред.ред. код]

Артібоніт - головна річка Гаїті

Більшість річок країни - гірські, невеликі. Головна річка - Артібоніт, що бере початок у західній частині Домініканської Републіки, протікає переважно по території республіки Гаїті і впадає в затоку Гонав. Артібоніт є найдовшою річкою всього острова Еспаньола. У долині річки Артібоніт знаходиться основний район обробітку зернових культур в респубіці. У країні два великих озера: прісноводне Плігр і солоне Соматр [4].

Ґрунти[ред.ред. код]

Ґрунти - коричнево-червоні і гірські коричнево-червоні фералітизовані (спостерігається підвищений вміст заліза) [3].

Рослинний світ[ред.ред. код]

Рослинність країни надзвичайно багата (західні і внутрішні райони: листопадні ліси і чагарники, на найбільш високих гірських хребтах - хвойні твердолисті ліси). Зустрічаються кілька видів пальм, найбільш поширені - королівська і кокосова; священне дерево мапу і антильский дуб досягають 30 м у висоту. Збереглися цінні породи: червоне дерево, кампешеве, палісандрове. Більше 5000 різновидів рослин, включаючи більш ніж 600 папоротей і 300 орхідей, декілька видів кактусів. Переважає стійка до посухи та засолення рослинність. Рівнини і підвітряні схили зайняті кактусами, які часто утворюють ліси, чагарниковими молочаями, заростями пальми сабаль. Деякі ділянки узбережжя покриті мангровими болотами, а внутрішні долини - саванами з соснами. У більш вологих місцевостях, переважно на півдні, ростуть дерева, типові для дощового тропічного лісу (акажу, дальбергія, зантоксилум, гваякум ), а в горах - сосни. Зустрічаються дикі авокадо, ростуть апельсин і манго [5].

Ландшафти Гаїті

Тваринний світ[ред.ред. код]

Тваринний світ Гаїті піддався значному впливу з боку людини, і багато видів тварин були знищені. В невеликих кількостях зустрічаються каймани, фламінго та інші представники тропічної фауни. Найбільші ссавці - агуті й мангусти. В прибережних водах багато морських черепах, тропічних риб, креветок. Також на острові поширені качки, чотири види диких голубів. Рептилії представлені крокодилами і ящірками.[6].

Джерела[ред.ред. код]

1. svit.ukrinform.ua/ Країни світу - Гаїті

2. Энциклопедия Кругосвет. Гаити

3. krasnayakniga.ru/gaiti

4. www.worlds.ru/ Гаити

5. Туристический портал - Мир красив! - Гаити

6. Страноведческий каталог "EconRus" - Гаити