Долинська

Долинська
Герб Долинської Прапор Долинської
Житловий масив
Долинська на карті Долинського району
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Кіровоградська область
Район/міськрада	Долинський район
Код КОАТУУ	3521910100
Засноване	1873
Статус міста	з 1957 року
Населення	19 419 (01,01,2012)
Площа	12,13 км²
Поштові індекси	28500
Телефонний код	+380-5234
Координати	48°06′39″ пн. ш. 32°45′53″ сх. д.
Відстань
Найближча залізнична станція	Долинська
До станції	0 км
До обл./респ. центру
- фізична	75 км
- автошляхами	65 км
До Києва
- залізницею	153 км
Міська влада
Адреса	28500, Кіровоградська обл., Долинський р-н, м. Долинська, вул. Леніна, 50
Міський голова	Зеленокорінний Сергій Іванович

Доли́нська (колишні назви — Кефалене, Шевче́нкове, Доли́нське) — місто районного значення в Кіровоградській області України, адміністративний центр Долинського району, важливий залізничний вузол. Площа міста — 12,13 км². Населення — 19 319 чоловік (2011). Долинській міській раді підпорядковане село Більшовик.

Географія

В'їзд до Долинської

Місто розташоване в південно-східній частині Кіровоградщини, на південних відрогах Придніпровської височини, за 75 км на південь від обласного центру.

Клімат

Клімат в місті помірно-континентальний. Найхолодніший місяць − січень (середня температура -25 °C), найтепліший — липень (+39 °C). На території Долинської щорічно випадає близько 1500 мм опадів.

Населення

Станом на 2011 рік в Долинській проживало 19 319 чоловік. Понад 95 % мешканців міста — українці.

Історія

XIX століття

У XVIII столітті територія, на якій в подальшому виникло місто, входила до складу Бугогардівської паланки Запорізької Січі.

Поселення на місці сучасної Долинської виникло в 1873 році як залізнична станція на гілці Знам'янка — Миколаїв. Залізнична станція належала до Братолюбівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії.

У 1884 році станція Казанка стала вузловою і одержала вихід до Криворізького басейну. Біля неї поступово виросло селище Кефалівка (назване на честь поміщика Кефали). В 1896 році в Кефалівці налічувалось 25 дворів, в яких проживало 227 жителів. В період сільськогосподарських робіт Кефалівка ставала ринком найму дешевої робочої сили, коли наймані робітники з різних частин Російської імперії вирушали на сезонні роботи до Кривого Рогу, Херсону та Миколаєва.

З 1890-х років селище інтенсивно розвивалось. Було збудовано церкву, перші двоповерхові будинки. В 1891 році відкрито залізничне училище, а в 1901 — земську школу. Діяло локомотивне депо, пошта, телеграфне відділення, почали працювати лікарня та їдальня, активізувалась приватна торгівля.

XX століття

В 1908 році населення Кефалівки становило понад 2,5 тис. осіб. Річний вантажообіг залізничної станції склав 75 млн. пудів, 40 з яких припадало на вугілля. В 1914 році був збудуваний цегельний завод, що підпорядковувався залізниці.

В 1913 році Антон Макаренко так описував Долинську:

Станцию и поселок при ней можно было охватить одним взглядом. Нас окружала степь, однообразная, ровная, молчаливая. А что там было в степи? Два кургана на горизонте, да скрытое в балке село, да на большой дороге столбы и пыльные вихри. На станции было маленькое депо, так называемое «оборотное»; работало в нем народу несколько десятков человек, и на самой станции еще меньше, — тихое было место, пыльное и бедное.(рос.)

У 1919—1920 роках селище Кефалівка отримало нову назву — Шевченкове. 1923 року Долинськ-Шевченкове стало центром новоутвореного Долинського району Криворізької округи. На той час в селищі мешкало 3 834 чоловік.

7 листопада 1924 року було відкрито електростанцію, в 1926 — елеватор. У зв'язку з запровадженням політики НЕПу, в 1925 році в Шевченковому налічувалося 95 приватних торговельних підприємств. В 1929 році було організовано Долинську МТС.

З 1932 по 1937 роки селище перебувало у складі Дніпропетровської, а з кінця 1937 до початку 1939 — Миколаївської області УРСР.

1932 року на базі залізничного училища було утворено семирічну, а пізніше — середню школу. У 1935 році в селищі відкрито середню школу для дорослих.

8 серпня 1941 року розпочалась німецька окупація селища. 12 березня 1944 року в ході боїв 8-им Олександрійським механізованим корпусом Шевченкове було звільнено від німецької окупації. 15 серпня 1944 року воно, як і станція, отримало назву Долинське.

14 травня 1957 року селище міського типу Долинське отримало статус міста. На той час в ньому проживало 12 тисяч мешканців, 60% яких становили робітники та службовці.

У зв'язку з будівництвом поблизу міста Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд з 1985 року в Долинській розпочалось інтенсивне будівництво житлових масивів. На масиві «Маяк» німецькими будівельниками було змонтовано кілька збірних будинків типу «Дельбау».

Інфраструктура

Типовий будинок кінця 1980-х — початку 1990-х років забудови

Промисловість

У безпосередній близькості від Долинської знаходиться довгобуд — Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд.

Долинська — відомий центр переробки сільськогосподарської сировини в Кіровоградській області. Серед основних підприємств міста:

• ТОВ «Долинський комбікормовий завод»
• ЗАТ «Долинський елеватор»
• Долинська філія ДП «Сантрейд»
• ПАТ «Долинський птахокомбінат»

Торгівля

Торгівельну діяльність на території міста здійснюють Долинське райспоживтовариство, ринок КП «Далвіс» та ПП «Автоцентр Долинка». Діють сім філій банківських установ.

Транспорт

Долинська — основний залізничний вузол півдня Кіровоградщини. З введенням у 1978 році в експлуатацію залізничної гілки Долинська — Помічна відкрились можливості швидких перевезень вантажів у західному напрямку. Через пасажирський вокзал в літньо-осінній період курсує понад 40 пасажирських поїздів.

Автобусні перевезення здійснює ВАТ «Долинське АТП-13541» та кілька приватних підприємств.

Медицина

Медичні послуги населенню міста надають центральна районна лікарня на 250 ліжок, будинок матері й дитини та швидка медична допомога.

Освіта

В місті знаходиться чотири загальноосвітні школи, де навчається близько 3,5 тис. учнів та чотири дитячих садки (ДНЗ № 2 «Івушка», ДНЗ № 3 «Колобок», ДНЗ № 4 «Казка» та ДНЗ № 5 «Ружечка»). ДНЗ № 4 та ДНЗ № 5 обладнані плавальними басейнами.

Назва загальноосвітнього закладу	Адреса	Телефон
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1	28500, м. Долинська, вул. Жовтнева, 4-а	5-16-06
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. А. С. Макаренка	28500, м. Долинська, вул. Шевченка, 6	3-17-93
НВК "Долинська гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3"	28500, м. Долинська, вул. Щорса, 13	5-40-34
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та філологічних наук	28500, м. Долинська, вул. Щорса, 1	5-12-33

ЗМІ

У місті виходять дві газети — комунальна «Долинські новини» та приватна «Провінція».

З 1961 року працює районне радіомовлення. 12 травня 2003 року КП «Редакція Долинського районного радіомовлення» почало функціонувати у FM-форматі.

Релігія

У місті знаходиться православна Свято-Успенська церква. Існують релігійні громади Свідків Єгови, пресвітеріан, Євангельських Християн-баптистів, Християн віри Євангельської, адвентистів та інші.

Культура

В Долинській функціонують районний будинок культури, дві бібліотеки, районна школа мистецтв, молодіжний центр «Червона калина», будинок дитячої творчості, музей історії Долинського району та меморіально-педагогічний музей ім. А. С. Макаренка. Заснована районна краєзнавча премія імені Івана Проценка.

В місті діють п'ять самодіяльних колективів, зразковий аматорський хореографічний колектив «Веселка» (керівник Галина Жир), студія спортивно-бального танцю «Шанс» (керівник Валентина Бойко).

На території міської ради знаходиться 12 пам'яток історії, 11 пам'яток архітектури та 2 — археології.

Пам'ятник-паровоз поблизу залізничної станції

Міська скульптура

Докладніше у статті Пам'ятники Долинської

У місті встановлені такі пам'ятники:

• Антону Макаренку (пам'ятник)
• Тарасу Шевченку (погруддя)
• Володимиру Леніну (пам'ятник)
• Льотчикам-землякам К. Вишневецькому, М. Зінов'єву, М. Нечаю та І. Безуглому (пам'ятник-літак)
• Першим механізаторам Долинської МТС (пам'ятний знак)
• Воїнам-водіям Долинської автороти (пам'ятний знак)
• Бійцям 8-го Олександрійського механізованого корпусу (пам'ятний знак)
• Учасникам ліквідації Чорнобильської трагедії (пам'ятний знак)

В Долинській встановлені такі меморіальні дошки:

• Архипу Тесленку
• Платону Вороньку
• Антону Макаренку
• К. Вишневецькому, Герою Радянського Союзу
• М. Сичову, повному кавалеру орденів Слави
• На честь революційних подій 1905 року на станції Долинська

Спорт

В Долинській знаходиться стадіон «Колос», сім спортивних залів та три спортивних майданчики зі штучним покриттям. У місті тренується ФК «Степ», що виступає в першій групі Чемпіонату Кіровоградської області з футболу.

Персоналії

У 1901–1902 роках на станції Долинська працював відомий український письменник Архип Тесленко.

В 1911–1914 роках в Кефалівському залізничному училищі працював педагог Антон Макаренко.

У місті народились:

• Бочковський Іполит-Ольгерд — чесько-український соціолог та політолог
• Заруба Костянтин Васильович — український живописець
• Косенко Петро Дмитрович — поет, ретушер та художник
• Ленгауер Наталія Андріївна — лікар швидкої допомоги, Герой Соціалістичної Праці
• Стоян Пилип Кузьмич — український історик.

Фотогалерея

Центральна площа Долинської	На вулицях міста	Один з типових дворів Долинської

Посилання

• Сайт міста Долинська
• Офіційний сайт Долинської міської ради
• Офіційний сайт Долинської райдержадміністрації
• Мільйон сердець — одне биття, Долинська Forever — на все життя! // «Новий канал»
• Долинська на сайті Верховної Ради України
• Долинська на сайті Асоціації міст України
• Своя доля Долинской. «Украина-Центр» (рос.)