Долинська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Долинська
Wappen Dolynska.png Flag of Dolynska.jpg
Герб Долинської Прапор Долинської
Житловий масив
Житловий масив
Долинська
Долинська на карті Долинського району
Долинська на карті Долинського району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Кіровоградська область Кіровоградська область
Район/міськрада Долинський район
Код КОАТУУ 3521910100
Засноване 1873[1]
Статус міста з 1957 року
Населення 19 457 (01,01,2014)[2]
Площа 12,13 км²
Поштові індекси 28500
Телефонний код +380-5234
Координати 48°06′39″ пн. ш. 32°45′53″ сх. д. / 48.11083° пн. ш. 32.76472° сх. д. / 48.11083; 32.76472Координати: 48°06′39″ пн. ш. 32°45′53″ сх. д. / 48.11083° пн. ш. 32.76472° сх. д. / 48.11083; 32.76472
Відстань
Найближча залізнична станція Долинська
До станції 0 км
До обл./респ. центру
 - фізична 75 км
 - автошляхами 65 км
До Києва
 - залізницею 328 км
Міська влада
Адреса 28500, Кіровоградська обл., Долинський р-н, м. Долинська, вул. Леніна, 50
Міський голова Зеленокорінний Сергій Іванович

Доли́нська місто районного значення у Кіровоградській області України на початку просто залізнична станція поза населеним пунктом 1873-1884 роки (у різні часи на відміну від назви станції мало також імена Кефаліне 1884-1919 та Шевченкове 1919-1944) Посилання. Адміністративний центр Долинського району, важливий залізничний вузол. Площа міста — 12,13 км2. Населення — 19 319 чоловік (2011). Долинській міській раді підпорядковано село Більшовик. У безпосередній близькості знаходиться довгобуд — Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР).

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване в південно-східній частині Кіровоградщини, на південних відрогах Придніпровської височини, за 75 км на південь від обласного центру.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат в місті помірно-континентальний. Найхолодніший місяць − січень (середня температура -5,5 °C), найтепліший — липень (+20,2 °C). На території Долинської щорічно випадає близько 520 мм опадів.

Населення[ред.ред. код]

Рідна мова населення Долинської за даними перепису 2001 року

Станом на 2011 рік в Долинській проживало 19 319 чоловік. Понад 95 % мешканців міста — українці.

Історія[ред.ред. код]

XIX століття[ред.ред. код]

У XVIII столітті територія, на якій в подальшому виникло місто, входила до складу Бугогардівської паланки Запорізької Січі.

Роком заснування міста вважається 1873 рік коли 20 серпня 1873 року через станцію Долинська Олександрійського повіту Братолюбівської волості Херсонської губернії новозбудованою залізничною гілкою Знам’янка - Миколаїв пройшов перший потяг. На початку просто залізнична станція, що отримала ім’я Маловодянської землевласниці О.Ф. Долинської яка дала притулок та сприяла вирішенню житлово-побутових проблем будівельників залізниці. Селище біля станції виникло не одразу. Його прискорений розвиток почався після 1884 року, коли вступила до ладу новозбудована гілка Катеринівської залізниці Довгинцеве (сьогодні ст.Кривий Ріг Головний) - Долинська, тоді станція стала вузловою й отримала вихід до Криворізького залізорудного басейну. Селище було названо ім’ям власника цих земель поміщика Кефали - Кефаліне.[3]

У 1896 році в Кефаліному нараховувалося 25 помешкань, у яких проживало 227 жителів. На період сільськогосподарських робіт Кефаліне ставало ринком найму дешевої робочої сили, коли найманці з різних частин Російської імперії вирушали на сезонні роботи у Кривий Ріг, Херсон та Миколаїв.

З 1890-х років селище інтенсивно розвивалося. Було збудовано церкву, перші двоповерхові будинки. У 1891 році відкрито залізничне училище, а в 1901 — земську школу. Діяло локомотивне депо, пошта, телеграфне відділення, почали працювати лікарня та їдальня, активізувалася приватна торгівля.

XX століття[ред.ред. код]

У 1908 році населення Кефалівки становило понад 2,5 тис. осіб. Річний вантажообіг залізничної станції склав 75 млн пудів, 40 з яких припадало на вугілля. У 1914 році був збудований цегельний завод, що підпорядковувався залізниці.

У 1913 році Антон Макаренко давав такий опис Долинської:

Станцию и посёлок при ней можно было охватить одним взглядом. Нас окружала степь, однообразная, ровная, молчаливая. А что там было в степи? Два кургана на горизонте, да скрытое в балке село, да на большой дороге столбы и пыльные вихри. На станции было маленькое депо, так называемое «оборотное»; работало в нем народу несколько десятков человек, и на самой станции ещё меньше, — тихое было место, пыльное и бедное.[4]

У період з 1918 по 1920 рік найімовірніше у 1919 році селише Кефалівка отримало нову назву Шевченкове, тоді як створений у 1923 році Долинський район взяв назву станції. Це був безпрецедентний випадок : у межах України центром Долинського району вважалося селище Шевченкове, а у адміністративно - територіальних довідниках, що друкувалися у Москві, було неіснуюче селище Долинська. Цю недоречність було усунено Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1944 року, у якому з метою уточнення назв населених пунктів і у зв'язку з існуванням однакових найменувань, що викликало утруднення для установ та громадян, селище Шевченкове перейменували у відповідності з назвою району й стали називати селищем Долинська [5].

7 листопада 1924 року було відкрито електростанцію, в 1926 — елеватор. У зв'язку з запровадженням політики НЕПу, у 1925 році в Шевченковому налічувалося 95 приватних торговельних підприємств. У 1929 році було організовано Долинську МТС.

З 1932 по 1937 роки селище перебувало у складі Дніпропетровської, а з кінця 1937 до початку 1939 — Миколаївської області УРСР.

1932 року на базі залізничного училища було утворено семирічну, а пізніше — середню школу. У 1935 році в селищі відкрито середню школу для дорослих.

8 серпня 1941 року розпочалась німецька окупація селища. 12 березня 1944 року в ході боїв 8-им Олександрійським механізованим корпусом Шевченкове було звільнено від німецької окупації.

14 травня 1957 року селище міського типу Долинська отримало статус міста. На той час в ньому проживало 12 тисяч мешканців, 60% яких становили робітники та службовці.

У зв'язку з будівництвом поблизу міста Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд з 1985 року в Долинській розпочалося інтенсивне будівництво житлових масивів. На масиві «Маяк» німецькими будівельниками було змонтовано кілька збірних будинків типу «Дельбау».[6]

Інфраструктура[ред.ред. код]

Типовий будинок кінця 1980-х — початку 1990-х років забудови

Промисловість[ред.ред. код]

У безпосередній близькості від Долинської знаходиться довгобуд — Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд.

Долинська — відомий центр переробки сільськогосподарської сировини в Кіровоградській області. Серед основних підприємств міста:

  • ТОВ «Долинський комбікормовий завод»
  • ЗАТ «Долинський елеватор»
  • Долинська філія ДП «Сантрейд»
  • ПАТ «Долинський птахокомбінат»

Торгівля[ред.ред. код]

Торгівельну діяльність на території міста здійснюють Долинське райспоживтовариство, ринок КП «Далвіс» та ПП «Автоцентр Долинка». Діють сім філій банківських установ.

Транспорт[ред.ред. код]

Долинська — основний залізничний вузол півдня Кіровоградщини. З введенням у 1978 році в експлуатацію залізничної гілки Долинська — Помічна відкрились можливості швидких перевезень вантажів у західному напрямку. Через пасажирський вокзал в літньо-осінній період курсує понад 40 пасажирських поїздів.

Автобусні перевезення здійснює ВАТ «Долинське АТП-13541» та кілька приватних підприємств.

Медицина[ред.ред. код]

Медичні послуги населенню міста надають центральна районна лікарня на 250 ліжок, будинок матері й дитини та швидка медична допомога.

Освіта[ред.ред. код]

В місті знаходиться чотири загальноосвітні школи, де навчається близько 3,5 тис. учнів та чотири дитячих садки (ДНЗ № 2 «Івушка», ДНЗ № 3 «Колобок», ДНЗ № 4 «Казка» та ДНЗ № 5 «Ружечка»). ДНЗ № 4 та ДНЗ № 5 обладнані плавальними басейнами.[7]

Назва загальноосвітнього закладу Адреса Телефон
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 28500, м. Долинська, вул. Жовтнева, 4-а 5-16-06
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. А. С. Макаренка 28500, м. Долинська, вул. Шевченка, 6 3-17-93
НВК "Долинська гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3" 28500, м. Долинська, вул. Щорса, 13 5-40-34
Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу та філологічних наук 28500, м. Долинська, вул. Щорса, 1 5-12-33

ЗМІ[ред.ред. код]

У місті виходять дві газети — комунальна «Долинські новини» та приватна «Провінція».

З 1961 року працює районне радіомовлення. 12 травня 2003 року КП «Редакція Долинського районного радіомовлення» почало функціонувати у FM-форматі.

Релігія[ред.ред. код]

У місті знаходиться православна Свято-Успенська церква. Існують релігійні громади Свідків Єгови, пресвітеріан, Євангельських Християн-баптистів, Християн віри Євангельської, адвентистів та інші.

Культура[ред.ред. код]

В Долинській функціонують районний будинок культури, дві бібліотеки, районна школа мистецтв, молодіжний центр «Червона калина», будинок дитячої творчості, музей історії Долинського району та меморіально-педагогічний музей ім. А. С. Макаренка. Заснована районна краєзнавча премія імені Івана Проценка.

В місті діють п'ять самодіяльних колективів, зразковий аматорський хореографічний колектив «Веселка» (керівник Галина Жир), студія спортивно-бального танцю «Шанс» (керівник Валентина Бойко).

На території міської ради знаходиться 12 пам'яток історії, 11 пам'яток архітектури та 2 — археології.

Пам'ятник-паровоз поблизу залізничної станції

Міська скульптура[ред.ред. код]

Докладніше у статті Пам'ятники Долинської

У місті встановлені такі пам'ятники:

  • Антону Макаренку (пам'ятник);
  • Тарасу Шевченку (погруддя);
  • Володимиру Леніну (пам'ятник) — демонтований 26 лютого 2014 року (згідно рішення 31 позачергової сесії міської ради) у результаті перемоги Революції гідності (Єврореволюції) та фактичного усунення президента Януковича від влади;
  • Льотчикам-землякам К. Вишневецькому, М. Зінов'єву, М. Нечаю та І. Безуглому (пам'ятник-літак);
  • Першим механізаторам Долинської МТС (пам'ятний знак);
  • Воїнам-водіям Долинської автороти (пам'ятний знак);
  • Бійцям 8-го Олександрійського механізованого корпусу (пам'ятний знак);
  • Учасникам ліквідації Чорнобильської трагедії (пам'ятний знак).

В Долинській встановлені такі меморіальні дошки:

Спорт[ред.ред. код]

В Долинській знаходиться стадіон «Колос», сім спортивних залів та три спортивних майданчики зі штучним покриттям. У місті тренується ФК «Степ», що виступає в першій групі Чемпіонату Кіровоградської області з футболу.[8]

Персоналії[ред.ред. код]

У 19011902 роках на станції Долинська працював відомий український письменник Архип Тесленко.

В 19111914 роках в Кефалівському залізничному училищі працював педагог Антон Макаренко.

У місті народились:

Фотогалерея[ред.ред. код]

Центральна площа (Долинська).jpg На вулицях Долинської.jpg
Центральна площа Долинської
На вулицях міста
Один з типових дворів Долинської

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]