Житомирський район (1939—2020)
| Житомирський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Житомирська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  УРСР Україна
| ||||
| Область: | Житомирська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1822000000 | ||||
| Утворений: | 14 травня 1939 року | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▲ 71532 (на 1.01.2018) | ||||
| Площа: | 1441 км² | ||||
| Густота: | 49,6 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси: | 12401—12464 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Житомир | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 30 | ||||
| Смт: | 3 | ||||
| Села: | 87 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Крутій Сергій Григорович | ||||
| Голова РДА: | Оханський Юрій Миколайович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Житомирська РДА Житомирська райрада | ||||
| Адреса: | вул. Л. Українки, 1, м. Житомир, 10003 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Жито́мирський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Житомирській області УРСР та України з адміністративним центром у м. Житомирі. Населення становить 70 140 осіб (на 1.08.2013). Площа — 1441 км². Утворений 1939 року.
Географія[ред. | ред. код]
Район межує з Пулинським, Черняхівським, Коростишівським, Андрушівським, Бердичівським, Чудновським і Романівським районами, а також з містом Житомир, котре не входить до складу району, але є його адміністративним центром.
Територія району становить 144143 га, або 4,8 % території області. Район лежить у двох ґрунтовно-кліматичних зонах. Південна частина належитья до лісостепу, а північна — до Полісся.
Головні річки — Тетерів, Гуйва (річка), Гнилоп'ять, Кам'янка, р. Шийка, Бобрівка. Протяжність р. Тетерів у межах району 43,9 км, р. Гуйва — 20,0 км, р. Гнилоп'ять — 18,2 км.
На території району розміщено 4 водосховища: Відсічне (с. Тетерівка), Денишівське (с. Дениші), Млинище (с. Млинище), Ліщинське (с. Ліщин). Загальна площа водного дзеркала цих водосховищ становить 475 га, корисна ємність — 19,89 млн м³.
Історія[ред. | ред. код]
Утворений 14 травня 1939 року в складі Житомирської області з приміської зони Житомирської міської ради, виділеної в сільський район у складі 33-х сільських рад.
30 грудня 1962 року район було ліквідовано, більшу частину території передано до складу Коростишівського району, Глибочанську та Руднє-Городищенську сільські ради включено до складу Бердичівського району.
4 січня 1965 року, Указом Президії Верховної ради Української РСР було відновлено Житомирський район з адміністративним та культурним центром у м. Житомирі[2].
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[3].
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіально район поділяється на міську та 4 сільські громади, селищну і 16 сільських рад, які об'єднують 90 населених пунктів та підпорядковані Житомирській районній раді. Адміністративний центр — місто Житомир, котре не входить до складу району[4].
Серед населених пунктів 3 селища міського типу: Озерне, Гуйва та Новогуйвинське. До районної ради обрано 62 депутати, до місцевих рад — 507.
Населення[ред. | ред. код]
Населення району становить 68,5 тис. осіб (2006), у тому числі в місцевих умовах проживають до 300 тис. Усього нараховується 90 населених пунктів.
Етнічний склад населення району на 2001 рік був такий:
- українці — 88,7 %;
- росіяни — 5,3 %;
- поляки — 4,9 %;
- білоруси — 0,4 %;
- інші національності — 0,7 %[5].
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Житомирського району були створені 72 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 67,51 % (проголосували 36 151 із 53 550 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,89 % (23 097 виборців); Юлія Тимошенко — 11,96 % (4 323 виборців), Олег Ляшко — 7,34 % (2 653 виборців), Анатолій Гриценко — 4,48 % (1 619 виборців), Сергій Тігіпко — 3,25 % (1 174 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,26 %.[6]
Транспорт[ред. | ред. код]
Основний транспортний вузол зв'язку розташований в м. Житомир, де перетинаються залізничні й автомобільні шляхи.
Залізничний вузол має п'ять напрямків: Коростень, Коростишів, Фастів, Бердичів, Новоград-Волинський. Щільність залізничних шляхів сполучення становить 71 км/тис. м².
Територією району проходять:
- 2 автостради міжнародного значення — E40 (М06) (Київ — Чоп), E583 (М21) (Житомир — Могилів-Подільський);
- 1 автострада національного значення — Н03 (Житомир — Чернівці);
- 2 автостради регіонального значення — Р18 (Житомир — Попільня — Сквира — Володарка — Ставище), М21 (Мозир — Житомир).
Загальна протяжність автомобільних шляхів на території району 492 км, з них з твердим покриттям — 346,8 км.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 19 листопада 2019 року № 409/2019-рп «Про призначення Ю.Оханського головою Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 19-20, 541. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 14 вересня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- офіційний сайт Житомирської районної Адміністрації [Архівовано 21 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Житомирський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
| Пулинський район | Черняхівський район | |
| Романівський район | Коростишівський район | |
| Чуднівський район | Бердичівський район | Андрушівський район |
