Зоряна брама: SG-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зоряна брама: SG-1
Stargate SG-1
Sg1 team.jpg
Телеканал(и) США Showtime (1—5)
США Sci Fi Channel (6—10)
Україна K1
Жанр Фантастика
Тривалість серії 43 хвилини
Ідея Бред Райт
Джонатан Гласнер
Продюсери Джонатан Гласнер (1—3)
Бред Райт (1—10)
Роберт Купер (5—10)
Джозеф Маллоззі (8—10)
Пол Маллі (8—10)
У головних ролях Річард Дін Андерсон
Майкл Шенкс
Аманда Таппінг
Крістофер Джадж
Дон С. Девіс
Корін Немец
Бен Браудер
Бо Бріджес
Клаудія Блек
Країна-виробник США США
Канада Канада
Мова оригіналу англійська мова
На екранах 27 липня 199713 березня 2007
Кількість сезонів 10
Кількість серій 214 (Список епізодів)
Послідовник Зоряна брама: Атлантіс
Зоряна брама: Всесвіт
Офіційний сайт
Профіль у базі IMDb

«Зоряна брама SG-1» (англ. Stargate SG-1) — науково-фантастичний телевізійний серіал, створений за участі США і Канади, номінований на премію «Еммі», заснований на всесвіті Зоряних брам компанії MGM. Серіал створений Бредом Райтом і Джонатаном Гласснером за мотивами фільму 1994 року «Зоряна брама» Діна Девліна і Роланда Еммеріха. Епізоди знімалися в районі Ванкувера в Канаді. Бред Райт, Джонатан Гласнер і Роберт Купер є основними ідейними творцями серіалу на різних етапах його зйомок. Перші 5 сезонів, починаючи з 1997 року, «Зоряна брама SG-1» транслювалися на телеканалі Showtime. Після чого Sci Fi Channel показав наступні 5 сезонів. Прем'єрний показ фінального епізоду відбувся на англійському телеканалі 13 березня 2007 року за 3 місяці до американської прем'ери. В цьому ж році «Зоряна брама SG-1», який складався з 10 сезонів (214 серій), побив рекорд серіалу «Секретні матеріали», який вважався найтривалішим американським науково-фантастичним серіалом та є одним з найдовших[1].

Серіал є по суті продовженням художнього фільму «Зоряна брама». Дія серіалу розпочинається через рік після подій змальованих у фільмі. Мережа пристроїв, створених інопланетною расою Древніх (пристрої називаються Зоряними брамами) об'єднують між собою декілька галактик і дозволяють миттєво переміщуватися між різними зоряними системами. Серіал «Зоряна брама: SG-1» — це хроніки пригод загону ЗВ-1 (англ. SG-1), який разом з іншими загонами (усього їх 24) досліджують нашу галактику і захищають Землю від ґоа'улдів, реплікаторів, а з дев'ятого сезону — від Орай. Склад команди SG-1 залишався незмінним протягом 5 років і почав незначно змінюватися у наступних сезонах. Серіал охоплює більшу частину міфології (єгипетська, норвезька, легенди про короля Артура) древніх народів Землі. У 2008 році відразу на DVD вийшли фільми «Зоряна брама: Ковчег правди» і «Зоряна брама: Континум», які є продовженням серіалу і пригод команди SG-1. У квітні 2009 року було остаточно вирішено зняти третій фільм «Зоряна брама: Революція» і також випустити його на DVD.

Серіал мав досить високі рейтинги як під час трансляції на Showtime, так і на Sci Fi Channel, також він став особливо популярним у Європі та Австралії. Отримавши незначну кількість негативних відгуків від критиків, серіал «SG-1» став володарем багатьох номінацій і нагород протягом усіх 10 сезонів. Серіал став основою для мультсеріалу «Зоряна брама: Безмежність» у 2002 році, а також для телесеріалів «Зоряна брама: Атлантида» у 2004 році і «Зоряна брама: Всесвіт» у 2009 році. Трансляція серіалу «Зоряна брама: SG-1» дала поштовх для створення багатьох супутніх товарів: комп'ютерних ігор, іграшок, друкованої продукції, оригінальних аудіо-серій.

Сюжет[ред.ред. код]

В'їзд у комплекс під горою Шаєн — розташування командного центру Зоряної брами на Землі

У телесеріалі «Зоряна брама SG-1» продовжуються події, початок яким був покладений в оригінальному фільмі. Телесеріал показує пригоди команди SG-1. SG-1 і два десятки інших SG-команд вивчають далекі планети за допомогою інопланетного порталу, відомого як Зоряна брама. За сюжетом серіалу вони знаходяться у надсекретній військовій базі військово-повітряних сил США — командному центрі Зоряної брами (англ. SGC) під горою Шаєн поблизу міста Колорадо-Спрінгс (штат Колорадо). Протягом перших вісьми сезонів, місія SG-1 полягала у дослідженні нашої галактики і пошуку позапланетних технологій та союзників для захисту від ґоа'улдів — зміє-подібної паразитичної раси, яка ставиться до людей, лише як до носіїв своїх личинок. Як пояснюється в одній із серій, ґоа'улди перевозили людей на інші населені планети, використовувуючи їх як рабів, із Землі, тисячі років тому і позицінонували себе як Боги стародавньої Землі, особливо в єгипетській міфології. Також SG-1 дізнались про високорозвинену расу, людино-подібних істот відомих як Древні, які і побудували мережу зоряних брам, мільйони років тому до того, як використали свої надзвичайні здібності для піднесення на вищий щабель існування. У 8 і 9 сезонах роль головних антагоністів, взяли на себе Орай, котрі належали до тієї ж раси, що і Древні. Проте проповідували релігійний фундаменталізм і володіючи великою силою і знаннями вважали себе «Богами».

Ґоа'уди[ред.ред. код]

Докладніше: Ґоа'уди

В першому епізоді, дії в якому відбуваються через рік після оригінального фільму, з'являється системний лорд і головний лиходій Апофіс, роль якого виконує Пітер Вільямс. Він активує Зоряну браму у командному центрі на Землі і після цього проект Зоряна брама, закритий до цього моменту, знову починає діяти в зв'язку з відкриттям незліченної кількості планет доступних для вивчення. Створюються SG команди, завданням яких стає захист Землі від ґоа'удів, що мають у своєму розпорядженні величезні космічні кораблі-піраміди класу Хатак і величезні армії Джаффа, котрі служать не тільки як раби і воїни, а і як носії для личинок ґоа'удів.

Основною командою стає SG-1 — полковник Джек О'Нілл, вчений Деніел Джексон і капітан Саманта Картер. Також на самому початку серіалу до них приєднується перший воїн Апофіса Тілк. Саме у такому складі ця команда буде працювати впродовж перших 5 сезонів, а також 7 сезону. Разом вони укладуть союзи з іншими расами по всій галактиці такими як Ток-ра, Толланці, Нокси, Азгарди, а також із залишками могутньої раси Древніх. У кінці 3 сезону виникає ще одна загроза у вигляді розумних роботів так званих реплікаторів. В той же час на Землі Агентство інформації (англ. NID) намагається взяти під свій контроль проект Зоряної брами, включно з іншими позапланетними технологіями. Не зважаючи на загибель Апофіса у 5 сезоні, імперія ґоа'удів залишається основним ворогом землян до 8 сезону. Після загибелі Апофіса на початку 5 сезону системний лорд, що зміг піднестися на наступний рівень лише частково Анубіс (Девід Палффі) стає головним лиходієм і противником Тау'рі. Він володіє обширними знаннями про древніх і їх технології. Поки земляни протягом 6 і 7 сезону будують свій перший міжзоряний корабель, Анубіс створює армію майже непереможних кулл-воїнів і перемагає інших системних лордів. У фінальному епізоді 7 сезону SG-1 виявляють могутню зброю древніх, яка знаходилося на їх форпості в Антарктиді. Саме вона змогла знищити флот Анубіса, який знаходився над Землею. Після цього починаються події відгалуження (спін-оффа) серіалу «Зоряна брама: Атлантида». У 8 сезоні Анубіса змінює Ба'ал, який підпорядковує війська поваленого ґоа'уда собі. Але Анубіс таємно починає відновлювати свої сили і готуватися до помсти. В цей же час людиноподібні реплікатори починають захоплювати території, що належали системним лордам. Команді SG-1 вдається знайти і використати зброю Древніх проти реплікаторів, тим самим знищивши їх по всій галактиці. В кінці 8 сезону стає зрозуміло, що за те, що піднесло Анубіса несе відповідальність древня Ома Десала. Щоб загладити свою провину, вона вступає у вічну боротьбу з Анубісом, не даючи йому здійснити його підступні плани із захоплення всієї галактики. На той час реплікатори і більшість системних лордів були знищені, що дало можливість Джаффа стати вільними від ґоа'удів.

Орай[ред.ред. код]

Відкриття раси Орай відбулося під час дослідження одного з пристроїв древніх, призначення якого — зв'язок між людьми на далеких відстанях. Після використання пристрою Орай дізналися про існування нашої галактики та мільйони людей, які нікому не поклоняються. З цього моменту Орай здійснювали постійні спроби надіслати в нашу галактику спочатку проповідників — провідників волі і сили Орай, а потім армій величезних кораблів. При цьому для переходу до нашої галактики з галактики Орай використовувалися Супер-брами. Боротьба з військами та проповідниками тривали впродовж 8-10 сезонів і закінчилася лише у фільмі «Зоряна брама: Ковчег правди».

Після епізоду «Мебіус» 8 сезону, можна зробити логічний висновок, що події у 9 і 10 сезонах відбуваются у реальності альтернативній до перших 8. Доволі очевидно, що характер серіалу змінюється у сторону action. Єдиним впливовим гоа'улдом протягом останніх двох сезонів залишається Ба'ал (Саймон Кліфф). Його вдалось перемогти тільки у фільмі «Зоряна брама: Континуум», що вийшов відразу на DVD.

Герої і актори[ред.ред. код]

Військові звання
ВПС США

Генерал
Генерал-лейтенант
Генерал-майор
Бригадний генерал
Полковник
Підполковник
Майор
Капітан
Перший лейтенант
Другий лейтенант
  • Джонатан «Джек» О'Нілл (Річард Дін Андерсон) — сезони 1—8: основний персонаж; сезони 9—10: другорядний персонаж — полковник військово-повітряних сил США і ветеран спецоперацій, який очолив місію через Зоряну браму у фільмі «Зоряна брама» (де Джека грав актор Курт Расселл). На початку серіалу він виходить з пенсії і приймає командування групою SG-1 — ним Джек О'Нілл залишався впродовж 7 сезонів. На початку 8 сезону після його підвищення до звання бригадного генерала він стає командуючим проектом Зоряної брами. У телесеріалі між О'Ніллом і його підлеглою Самантою Картер неодноразово виявляються романтичні почуття, але їх відносини ніколи не заходять далеко, за винятком альтернативних реальностей. Перед початком 9 сезону Джек О'Нілл отримує звання генерала-майора і його переводять з бази Зоряної брами до Вашингтона. Вже як другорядний персонаж він з'являється в останніх двох сезонах телесеріалу «Зоряна брама SG-1», а також у фільмі «Зоряна брама: Континум» у 1 і 3 сезоні телесеріалу «Зоряна брама: Атлантіс». Як генерал-лейтенант він візьме участь в декількох епізодах телесеріалу «Зоряна брама: Всесвіт»[2].Сюжет третього фільму-продовження «Зоряна брама SG-1: Революція», що виходить відразу на DVD, буде зосереджений якраз на постаті Джека О'Нілла.[3].
  • Деніел Джексон (Майкл Шенкс) — сезони 1—5 і 7—10: основний персонаж; сезон 6: другорядний персонаж — блискучий єгиптолог, теорії якого про піраміди привели його до участі у проекті Зоряної брами в оригінальному фільмі (де Деніела грав актор Джеймс Спейдер). Він приєднується до команди SG-1 у самому початку серіалу надіючись знайти свою дружину, яку викрали Гоа'улди[4]. Деніел поступово «еволюціонує» від археолога і перекладача у «моральну совість» всієї команди[5]. Він залишається частиною SG-1 до тих пір, поки в кінці 5 сезону він не помирає від променевої хвороби і йому вдається піднестися і перейти на вищий рівень буття. На початку 7 сезону він повертається на своє колишнє місце служби у SG-1 і залишається там до кінця серіалу. В останніх трьох сезонах можна відмітити його суперечливі дружні відносини з Валою Мал Доран[4]. Деніел також бере участь в обох фільмах-продовженнях серіалу, що вийшли одразу на DVD, а також з'являється у 1 і 5 сезонах телесеріалу «Зоряна брама: Атлантіс». Практично точно відомо, що персонаж Майкла Шенкса буде і в третьому фільмі за мотивами телесеріалу «Зоряні брами SG-1» і на самому початку майбутнього серіалу «Зоряна брама: Всесвіт»[3].
  • Саманта «Сем» Картер (Аманда Таппінг) — сезони 1-10: основний персонаж — блискучий молодий астрофізик і капітан військово-повітряних сил США, яка приєднується до команди SG-1 під командуванням полковника Джека О'Нілла на початку серіалу. У 3 сезоні вона стає майором, а у 8 — підполковником і бере під своє командування SG-1. У телесеріалі між Картер і О'Ніллом неодноразово виявляються романтичні почуття, але їх відносини ніколи не заходять далеко, за винятком альтернативних реальностей. У 9 і 10 сезоні Саманта Картер допомагає підполковникові Кемерону Мітчеллу, який також стає членом SG-1. Після її появи у фільмі «Зоряна брама: Ковчег правди» вона стає полковником і призначається новим командиром експедиції в Атлантиді у 4 сезоні телесеріалу «Зоряна брама: Атлантіс». Після цього вона знову у складі команди SG-1 бере участь у фільмі «Зоряна брама: Континум». Саманта Картер з'являлася у всіх сезонах телесеріалу «Зоряна брама: Атлантіс», а також повинна взяти участь в першому фільмі-продовженні даного спін-оффа і третьому фільмі за мотивами телесеріалу «Зоряна брама SG-1»[6].
  • Тіл'к (Крістофер Джадж) — сезони 1—10: основний персонаж — спокійний і сильний представник інопланетної раси Джаффа, який служив як перший воїн у гоа'улда Апофіса. Тіл'к приєднується до SG-1 вже у першій серії, сподіваючись звільнити свою расу від поневолення. Не зважаючи на успіх у кінці 8 сезону, він залишається членом SG-1 до кінця серіалу. Тіл'к також з'являється в обох фільмах-продовженнях, випущених одразу на DVD і в 4 сезоні телесеріалу «Зоряна брама: Атлантіс».
  • Джордж Хаммонд (Дон С. Девіс) — сезони 1—7: основний персонаж; сезони 8—10: другорядний персонаж — генерал-майор військово-повітряних сил США (згодом генерал-лейтенант), який командував проектом Зоряної брами упродовж перших 7 сезонів. Крім цього він зрідка з'являється з 8 по 10 сезон, а також присутній у 1 сезоні телесеріалу «Зоряна брама: Атлантіс». Актор Дон С. Девіс помер від серцевого нападу в червні 2008 року, тим самим поява його персонажа Джорджа Хаммонда у фільмі «Зоряна брама: Часовий континуум» стала останньою[7].
  • Джонас Куїнн (Корін Немец) — сезон 6: основний персонаж; сезони 5 і 7: другорядний персонаж — учений і представник раси людей з планети Лангара (його батьківщиною була країна Келона). Намагаючись врятувати Келону Деніел жертвує своїм життям, це призводить до того, що він піднісся у кінці 5 сезону. Коли після цього уряд Келони спробував звинуватити Джексона у саботажі, Куїнн, переконаний О'Ніллом у несправедливості цього, краде стільки наквадаху, скільки може, і переходить на сторону Землі. Джонас швидко вчиться і займає місце Деніела у команді SG-1 впродовж 6 сезону. Після повернення Джексона, Джонас Куїнн повертається на свою планету і стає другорядним персонажем у 7 сезоні.
  • Кемерон «Кім» Мітчелл (Бен Браудер) — сезони 9—10: основний персонаж — підполковник військово-повітряних сил США, який на початку 9 сезону був призначений командиром SG-1 оновленого складу. Він прагнув знову об'єднати колишніх учасників команди разом під своїм командуванням, що йому вдалося: Мітчелл керував (разом з підполковником Самантою Картер) SG-1 до кінця 10 сезону. Персонаж Бена Браудера отримав ранг полковника між його появою у фільмах «Зоряна брама: Ковчег правди» і «Зоряна брама: Континум».
  • Генрі «Хенк» Лендрі (Бо Бріджес) — сезони 9—10: основний персонаж — генерал-майор військово-повітряних сил США і командувач проекту Зоряної брами у 9 і 10 сезоні. Він батько медичного працівника на базі Керолайн Лем. Хенк Лендрі з'являється в обох фільмах-продовженнях і у 2 та 3 сезоні телесеріалу «Зоряна брама: Атлантіс».
  • Вала Мал Доран (Клаудія Блек) — сезон 10: основний персонаж; сезони 8—9: другорядний персонаж — шахрайка з невідомої планети і колишній носій гоа'улда Кеташа. Вперше вона з'явилася у 12 епізоді 8 сезону «Викрадення Прометея», де почалися її суперечливі дружні відносини з Деніелом Джексоном[4]. У 9 сезоні Вала і Деніел випадково дізнаються про нову загрозу, котра нависла над галактикою — Орай. Вона приєднується до SG-1 на початку 10 сезону після того, як у Орай з'явився новий лідер. Вала Мал Доран присутня в обох фільмах-продовженнях серіалу, що вийшли одразу на DVD. За станом на квітень 2009 року вона залишається єдиною з колишніх постійних персонажів, поява котрого у третьому фільмі за SG-1 досі не подтверждено[8].

Виробництво[ред.ред. код]

Ідея[ред.ред. код]

Бред Райт — один з творців серіалу

Бред Райт і Джонатан Гласснер працювали разом з 1995 року на зйомках телевізійного серіалу «За гранню можливого». В цей же час стали ходити чутки про те, що компанія MGM збирається почати виробництво телевізійного продовження художнього фільму «Зоряна брама». Райт і Гласснер незалежно один від одного звернулися до керівництва студії і запропонували свої концепції того, яким вони бачили майбутній телесеріал. Президент MGM Джон Саймс готовий був дати зелене світло проекту за умови, що обидва працюватимуть як виконавчі продюсери нового серіалу[5], який вирішили назвати «Зоряна брама SG-1» за назвою команди SG-1, що займає центральне місце у сюжеті. Після цього протягом найближчих тижнів MGM випустила постер із заголовком «Зоряна брама SG-1», про що Райт і Гласснер, навіть не підозрювали, як виявилося потім[9].

Джон Саймс зв'язався із Майклом Грінбергом і Річардом Діном Андерсоном, відомих за серіалом «Секретний агент Макгваєр»[5]. Андерсон погодився взяти участь у проекті за умови, що персонаж Джека О'Нілла отримає значно більше свободи, ніж комедійний персонаж Курта Расселла в оригінальному фільмі. Також він попросив про те, щоб в новому телесеріалі було більше ключових персонажів, а не тільки навколо нього крутився весь сюжет, як у «Секретному агенті Макгваєрі»[10]. Американський канал Showtime у 1996 році підписав угоду про показ 2 сезонів, що складаються з 44 епізодів. Основні зйомки почалися у Ванкувері у лютому 1997 року[11].

Кастинг[ред.ред. код]

Після того, як Річард Дін Андерсон погодився взяти участь у проекті, Бред Райт і Джонатан Гласснер розглянули декілька тисяч записаних на плівку прослуховувань і в результаті запросили близько 25 найвідповідніших для них акторів, щоб пройти останній відбір у Лос-Анджелесі[12]. Під час кастинга Майкл Шенкс, Аманда Таппінг і Крістофер Джадж прагнули разом потрапити у новий серіал, що і відбулося у кінцевому рахунку[13]. Джадж був вибраний в основному через свою статуру[5], а Майл Шенкс, за словами Райта, через вражаючу схожость з Джеймсом Спейдером[5]. Дон С. Девіс був запрошений на роль Джорджа Хеммонда в основному через те, що був відомий продюсерам за його роботу як замісник і дублер[14][15].

Після закінчення 5 сезону заява телеканалу Showtime про припинення показу «Зоряна брама SG-1» збіглася із рішенням Майкла Шенкса залишити проект через недостатнью участь його персонажа у телесеріалі[16]. Але телеканал Ski Fi Channel вирішив продовжити трансляцію, замінивши Деніела Джексона новим персонажем. Агенти з кастингу випадково зустріли Коріна Немеца у той час, коли він знаходився на студії MGM у Санта-Моніці і запропонували йому роль Джонаса Куїнна[17]. З'явившись ще у 5 сезоні в епізоді «Меридіан», Джонас одразу викликав недовіру з боку шанувальників[16]. Після показу 6 сезону Корін Німец готовий був продовжити свою участь не тільки у телесеріалі, але і у художньому фільмі або спін-оффі[17]. Проте продюсерам вдалося укласти новий контракт із Майклом Шенксом і повернути його персонаж у 7 сезоні, тим самим відсунувши Коріна Немеца на другорядну роль[18]. Після 7 сезону Дон С. Девіс вирішив залишити проект унаслідок поганого здоров'я[19] і також став другорядним персонажем, зрідка беручи участь у зйомках до самої смерті 29 червня 2008 року.

Клаудія Блек, що грала одну з головних ролей у телесеріалі «На краю Всесвіту», не могла взяти участь у телесеріалі «Зоряна брама SG-1» як запрошена зірка до 12 епізоду 8 сезону «Викрадення Прометея»[20]. Продюсерам сподобалися відносини, які виникли між персонажем Валою Мал Доран і Деніелом Джексоном. Тому Клаудія Блек знову взяла участь у 6 епізоді 9 сезону на час відсутності Аманди Таппінг через декретну відпустку[21]. Тоді ж Річард Дін Андерсон покинув серіал, щоб проводити більше часу з дочкою (його участь поступово зменшувалася вже починаючи з 6 сезону) [22]. Тому продюсерам, які вирішили ввести у серіал нових персонажів, довелося запросити на початку 9 сезону на головну роль Бена Браудера (що також знімався у телесеріалі «На краю Всесвіту»)[23], також в ході науково-фантастичних конференцій його розглядали і на інші ролі у проекті[24]. Продюсери запросили володаря премії «Еммі» актора Бо Бріджеса на роль Хенка Лендрі[25]. В той же час Клаудія Блек в якості запрошеної зірки стала дуже популярною серед творців і шанувальників[21][26], що зробило Валу Мал Доран постійним персонажем серіалу у 10 сезоні.

Знімальна група[ред.ред. код]

Роберт Купер — один з виконавчих продюсерів серіалу

Більшість продюсерів, членів знімальної групи і запрошених акторів телесеріалу «Зоряна брама SG-1» були канадцями[27]. Творці Бред Райт і Джонатан Гласснер були виконавчими продюсерами і ідейними початківцями впродовж перших 3 сезонів, останнє слово завжди було за ними (за винятком MGM і телеканалу) щодо сюжету, дизайну, спецефектів, виконавців ролей, монтажу і бюджету серій. Після відходу Гласснера, Райт підтримував серіал один наступні 3 сезони. На початку 7 естафету прийняв виконавчий продюсер Роберт Купер, оскільки Бред Райт велику частину свого часу став приділяти спін-оффу «Зоряна брама: Атлантіс»[28]. Проте саме вони удвох підтримували серіал до моменту його закриття[29]. Окрім них участь у виробництві «Зоряна брама SG-1» як виконавчих продюсерів взяли Майкл Грінберг і Річард Дін Андерсон (сезони 1—8), Н. Джон Сміт (сезони 4—10) і автори сценарію Джозеф Маллоззі і Пол Маллі (сезони 7—10).

Хоча над сюжетом серіалу працювала велика кількість сценаристів, більшість з 214 епізодів була написана такими авторами як Бред Райт (сезони 1—10), Джонатан Гласснер (сезони 1—3), Катарін Пауерс (сезони 1—6), Роберт Купер (сезони 1—10), Пітер Делуїс (сезони 4—8), Джозеф Маллоззі і Пол Маллі (сезони 4—10), Даміан Кіндлер (сезони 6—10) і Алан Маккалло (сезони 9—10). Мартін Вуд і Пітер Делуїс режисирували більшість серій — 46 епізодів (сезони 1—10) і 57 епізодів (сезони 2—10) відповідно. При цьому вони досить часто самі грали в малопомітних ролях в своїх епізодах, а іноді і режисерів «шоу усередині шоу» — серії «Экстрим у червоточині!» і «200». Енді Микита був помічником режисера починаючи ще з пілотного епізоду і режисирував 29 серій (сезони 3—10). Режисер-оператор «Зоряна брама SG-1» Пітер Уост і оператор Уільям Варінг зняли по 13 епізодів кожен. Більшість сценаристів і режисерів також брали участь і як продюсери, а деякі з акторів навіть стали авторами сюжетів і режисирували деякі епізоди телесеріалу.

Зйомки[ред.ред. код]

Дизайн[ред.ред. код]

Для зйомок у телесеріалі була сконструйована нова модель Зоряної брами, оскільки колишня модель, що використалася в оригінальному фільмі, була сильно зношена

Художній відділ є відповідальним за створення всіх концепцій та ідей, використаних у телесеріалі, за участю різних студій, що по можливості допомагали втіленню задумів (реквізит, прикраси, споруди декорацій, моделей, їх фарбування). Художники співпрацювали із відділом зі спецефектів[30]. Для споруди декорацій було найнято близько 200 канадських робочих, хоча реальне їх число з часом могло перевищити 300 чоловік[27]. Провідний дизайнер Річард Хьюдолін приєднався до проекту у жовтні 1996 ріку. Бріджет Макгваєр, художній директор починаючи з першого епізоду, узяла на себе обов'язки провідного дизайнера у 6 сезоні[11][31].

Хьюдолін полетів у Лос-Анджелес у 1996 році, щоб зібрати матеріал, використаний в оригінальному фільмі, і знайшов модель Зоряної брами, які зберігалася недалеко від каліфорнійської пустелі. Хоча вони були вже в злегка пошарпаному стані, Річард Хьюдолін все-таки використовував їх для того, щоб створити власну модель для серіалу. Нова Зоряна брама була сконструйована так, щоб могла обертатися, блокувати шеврони і керуватися комп'ютером для набору певної адреси. Також була побудована портативна Зоряна брама, яка використовувалася при зйомках поза студією, і вимагали для своєї установки на місцевості один повний день і 6 робочих[5][11]. З часом виробництво спецефектів стало дешевшим, він вивіз браму в інше місце[11]. Тому в пізніших сезонах у деяких сценах була використана Зоряна брама, повністю змодельована на компьютері[32].

Зал, де знаходилася Зоряна брама, повинен був вміщати модель заввишки 22 фути[12] і мати за задумами Хьюдоліна 3 рівні, але у результаті зупинилися на 2[11]. Це приміщення було найбільшим у студії і могло перебудовуватися для інших сцен[32]. Крім цього, використовувалися і дві багатоцільові кімнати, які можна було переобладнати у медичний відділ, лабораторію Деніела Джексона, їдальню і гімнастичний зал[11][33]. Приміщення командного центру Зоряної брами і інших декорацій були побудовані для зйомок у першому епізоді за 6 тижнів в січні і березні 1997 року, включаючи деякі частини декорацій, використаних в оригінальному фільмі[11]. У кінці 2008 року основна частина командного центру Зоряної брами була демонтована і на його місці почалося створення бази «Ікарус» для зйомок у телесеріалі «Зоряна брама: Всесвіт»[34].

Грим і костюми[ред.ред. код]

Спецефекти[ред.ред. код]

У телесеріалі «Зоряна брама SG-1» використовувалася велика кількість візуальных ефектів, тим самим до створення було привернуто безліч фахівців із Ванкувера[35], доводячи витрати на спецефекти у кожному епізоді до 400 тисяч доларів[36]. Найбільший внесок до їх створення внесла студія Rainmaker Digital Effects[35], чий співробітник Брюс Уолшин працював по 10 місяців в рік в тісному контакті з художниками зі спецефектів серіалу Джеймсом Тіченором (також продюсером) і Мішелем Коменсом[37]. Спочатку для створення горизонту подій у Зоряній брамі, що нагадує сплеск води, було найнято безліч компаній, але у результаті студія Rainmaker залишилася єдиною, хто створював ці спецефекти. Rainmaker Digital Effects розробили не тільки активацію і використання Зоряних брам (за декілька років було створено 300 різних горизонтів подій), але і транспортні кільця, постріли з енергетичної зброї і за'тів, а також взяли участь у розробці кораблів Гоа'улдів і глайдерів смерті[37].

До створення спецефектів з 1 по 5 сезон також притягувалася компанія Lost Boys Studios[38], а студія Image Engine працювала над ними починаючи з 2 сезону. Студія Atmosphere Visual Effects також відповідальна за роботу над серіалами «Зоряна брама SG-1» і «Зоряна брама: Атлантіс» (з часткою участі від 30% до 40%)[35]. Джеймс Тіченор вважав, що серед усіх відзнятих серій є декілька з найбільшою кількістю вдало зроблених спецефектів, що могло отримати визнання у суддів щорічних премій[39].Такі епізоди серіалу «Зоряна брама SG-1» як «Маленькі перемоги» (4 сезон), «Одкровення» (5 сезон) і «Загублене місто» (7 сезон) отримали найбільшу кількість нагород і номінацій в плані спецефектів (див. Список нагород і номінацій телесеріалу «Зоряна брама SG-1») і допомогли місцевим студіям добитися визнання.

Музика[ред.ред. код]

Початкова заставка[ред.ред. код]

Співпраця з військовими[ред.ред. код]

Військово-повітряні сили США (англ. USAF) тісно співпрацювали з продюсерами серіалу «Зоряна брама SG-1». Перед початком серіалу ВПС надали можливість зняти декілька кадрів навколо і усередині комплексу під горою Шаєн. Крім цього військові познайомилися із сценаріями майбутніх серій і виправляли знайдені помилки, забезпечували сценаристів різними правдоподібними історіями про життя багатьох персонажів і військових відносин. ВПС США спеціально під час зйомок серіалу і фільмів-продовжень піднімали у повітря такі винищувачі як T-38 Talon, F-15 і F-16[40]. Багато хто з акторів, які грали у телесеріалі персонажів, що перебувають на службі військово-повітряних сил, дійсно служили у ВПС[41].

Генерали Майкл Е. Райан і Джон П. Джампер, начальники штабу ВПС США, взяли участь у зйомках і грали самих себе в епізодах «Вундеркінд» (4 сезон) і «Загублене місто» (7 сезон) відповідно. Другий раз генерал Джампер повинен був з'явитися в епізоді «Четвертий вершник» (9 сезон), але цього не трапилося через тривалий конфлікт на Ближньому Сході[42]. 14 вересня 2004 року, під час вечері з нагоди 57-х роковин ВПС США у Вашингтоні, Річард Дін Андерсон був представлений до нагороди Асоціацією військово-повітряних сил за внесок у створення позитивного образу ВПС США, як провідний актор і виконавчий продюсер серіалу «Зоряна брама SG-1»[41].

Серіал отримав підтримку також від американського і міжнародного флоту. Декілька сцен епізоду «Маленькі перемоги» (4 сезон) були зняті на борту і зовні російського підводного човна проекту 641 (класу «Фокстрот» за класифікацією НАТО), який пройшов шлях від Владивостока до Ванкувера[11]. Керівництво військово-морських сил США дозволило акторам і продюсерам провести зйомки на борту ядерного підводного човна «Александрія», а також в Арктиці усередині їх полярної станції, де знаходилася прикладна фізична лабораторія (фільму «Зоряна брама: Континум»)[43].

Теми і згадки[ред.ред. код]

Трансляція[ред.ред. код]

Showtime (1997—2002)[ред.ред. код]

Sci Fi Channel (2002—2007)[ред.ред. код]

Через те, що виробництво серіалу було вигідне з фінансової точки зору, телеканал Sci Fi Channel прийняв пропозицію компанії MGM продовжити показ, починаючи з 6 сезону, але при цьому зменшивши бюджет[40]. Нові епізоди серіалу «Зоряна брама SG-1» стали виходити щоп'ятниці у 9 годин вечора між серіалами «Мертва зона» і «На краю Всесвіту». Через 6 місяців після прем'єри на Sci Fi Channel був показаний 6 сезон, який як передбачалося повинен був бути останнім[10]. Але в останню мить керівництво каналу вирішило продовжити трансляцію[44]. 6 і 7 сезони зробили «Зоряна брама SG-1» найрейтинговішим серіалом на Sci Fi Channel із середнім числом глядачів у 2 мільйони чоловік у більш ніж 1,3 мільйонах сімей[45]. Завдяки цьому Sci Fi Channel увійшов у ТОП-10 кабельних телеканалів США[46]. У кінці кожного року після показу чергового сезону продюсери вважали, що продовження серіалу не буде і завершували кожен сезон вражаючим фіналом[47]. Але успіх серіалу відкладав його закриття[48], хоча на вимогу Sci Fi Channel кількість епізодів у кожному сезоні (починаючи з 8) була зменшена з 22 до 20.

Спочатку планувалося замінити «Зоряна брама SG-1» його спін-оффом «Зоряна брама: Атлантіс», прем'єра якого відбулася літом 2003 року разом із 8 сезоном SG-1. Але перші епізоди обох телесеріалів встановили рекорди за кількістю телеглядачів для Sci Fi Channel — 3,2 мільйона для «Зоряна брама SG-1» і 4,2 мільйона для «Зоряна брама: Атлантіс»[48]січні 2005 року до цих двох телесеріалів приєднався ще один науково-фантастичний серіал «Зоряний крейсер «Галактика»», що зробило Sci Fi Channel у 2005 році лідером серед інших кабельних телеканалів за кількістю глядачів у вечірні години п'ятниці[49][50]. Після 8 сезону продюсери вирішили замінити «Зоряна брама SG-1» новим серіалом з назвою «Командний центр Зоряної брами»(англ. Stargate Command)[51], але Sci Fi Channel не погодився з цим і вирішив продовжувати показ 9 сезону з дещо зміненим акторським складом. Внаслідок чого, середня кількість телеглядачів під час показу 9 сезону впала з 2,4 мільйонів у 2005 році[49] до 2,1 мільйонів у 2006 році (близько 1,8 мільйона сімей), що, за словами представника Sci Fi Channel Марка Стерна, було цілком закономірним без урахування і розповсюдження цифрових носіїв і інших способів перегляду. У той же час сезон 20052006 років приніс зниження рейтингу не тільки для SG-1, але і для іншої науково-фантастичної продукції[52]. У 2005 році Sci Fi Channel замовив 10-й сезон (рекордний), а літом 2006 року заявив про те, що 11 сезону не буде. Прем'єра фінального епізоду серіалу «Зоряна брама SG-1» «Нескінченний» відбулася на британському телеканалі Sky1 13 березня 2007 року і 22 червня 2007 року на Sci Fi Channel (2,2 мільйони телеглядачів)[53].

Міжнародний показ[ред.ред. код]

За словами Райта і Купера міжнародна популярність наукової фантастики стала одним із чинників успіху серіалу «Зоряна брама SG-1» не тільки у Північній Америці, але і за її кордонами[54]. У 20052006 роках декілька газет повідомляло про те, що показ телесеріалу більш ніж у 100 країнах щонеділі збирав біля екранів близько 10 мільйонів глядачів[27][47][54]. Газета Нью-Йорк Таймс у 2004 році писала про 64 країни з більш ніж 17 мільйонами телеглядачів щотижня[55]. Великого успіху серіал зміг добитися у Великобританії, Німеччині, Франції та Австралії[48][55].

Серіал транслювався у Великобританії на телеканалі Sky One із повторами на каналах Sky Two, Sky Three і Channel 4. Нові епізоди на Sky One показувалися навіть раніше американської прем'єри (більшість серій другої половини серіалу). Бред Райт вважав це навіть «дивним», що «Зоряна брама SG-1» набагато популярніша у Великобританії ніж у Канаді[27], де трансляція йшла каналами Space, Citytv, A-Channel, Movie Central і франкомовними TQS і Ztele[46]. В Австралії серіал транслювався на Sci Fi Australia, Channel Seven і Golden West Network.

В Україні серіал транслюється на К1.

Закриття серіалу і його майбутнє[ред.ред. код]

21 серпня 2006 року, через декілька днів після прем'єри ювілейного епізоду «200», Sci Fi Channel підтвердив, що «Зоряна брама SG-1» не буде продовжена до 11-го сезону. У новинах, що виходили у той час, мовилося про можливі причини закриття, серед якого були рейтинги, що впали, і дороге виробництво. Але представник Sci Fi Channel Марк Стерн заявив, що їх рішення не було засноване на рейтингах [52], а з'явилося слідством того, що необхідно було зв'язати і завершити сюжетні ходи серіалу, а також майбутню участь членів команди SG-1 у набираючому популярність телесеріалі «Зоряна брама: Атлантіс» [52]. Тим часом продюсери і представники MGM бажали продовжити серіал у вигляді фільму, міні-серій або навіть 11 сезону на іншому телеканалі[56][57]. Вже у жовтні 2006 року Бред Райт підтвердив про початок виробництва двох фільмів-продовжень, які повинні були вийти одразу на DVD [58], а Аманда Таппінг приєдналася до основного акторського складу «Зоряна брама: Атлантіс» і знімалася протягом 4 сезону. Перший фільм «Зоряна брама: Ковчег правди» був випущений у березні 2008 року і закінчував сюжетну лінію Орай. Другий фільм «Зоряна брама: Континум» є ще однією історією про подорож у часі і вийшов у липні 2008 року. Зараз на виробництві знаходиться спеціальне видання двогодинної пілотної серії «Діти Богів» зі сценами, що перезняли та доповнили.

У квітні 2009 року компанія MGM підтвердила про те, що збирається випустити третій фільм з серіалу, про який говорив Бред Райт ще у травні 2008 року [59] [60]. Райт виступить автором сценарію нового поки неназваного фільму разом із колишнім виконавчим продюсером серіалу «Зоряна брама: Атлантіс» Карлом Біндером [61]. Випустити фільм, режисером якого є Мартін Вуд [8], заплановано одразу на DVD 2009 року. За словами Райта сюжет фільму буде зосереджений на персонажі Джека О'Нілла та по можливості знову об'єднує членів команди SG-1, хоча це і залежить від бюджету фільму та зайнятості акторів [59]. Майкл Шенкс (виконавець ролі Деніела Джексона) підтвердив участь себе і Річарда Діна Андерсона [3], та за станом на квітень 2009 року контракти ще не були підписані. Аманда Таппінг також підтвердила свою участь у третьому фільмі з SG-1 і першому фільму-продовженню телесеріалу, що завершився, «Зоряна брама: Атлантіс» [6]. Персонаж Вала Мал Доран, згідно з Бредом Райтом у фільмі не з'явиться [8]. Стала відома робоча назва, чергового повнометражного фільму SG-1 — «Зоряна брама: Революція», знову збере склад самого довгопродовжуваного серіалу у тому числі і Річарда Діна Андерсона. Про назву оголосив у своєму блозі сценарист-продюсер Джозеф Малоззі.

«Революція» стане третім DVD-фільмом з історії команди SG-1 — якщо звичайно, він вийде на екрани. Після того, як минулою весною MGM дала зелене світло зйомкам, компанія ухвалила рішення заморозити процес разом з фільмом про Атлантиду «Зоряна брама: Вимирання (Extinction)».

Минулою весною, коли вирішувалася доля обох стрічок, SG-1 був наданий пріоритет у графіці зйомок. Але економічна криза продовжилася і MGM довелося пригальмувати розтрати.

«Зоряна брама: Ковчег правди» і «Зоряна брама: Континум» були відзняті у 2007 році, а випущені у 2008.

Сценарій був написаний Бредом Райтом і Карлом Біндером, які зараз виконують ролі виконавчих продюсерів серіалу «Зоряна брама: Всесвіт», історія має місце між «Континумом» та початком «Всесвіту». На конвенції у Ванкувері Райт відмітив: «У мене є ідея історії, яка зав'язана на О'Ніллі. І це не просто поява персонажа. Це історія, яка поверне О'Нілла на лад».

Прем'єра на DVD[ред.ред. код]

Онлайн-трансляція[ред.ред. код]

Епізоди серіалу «Зоряна брама SG-1» вперше були випущені на iTunes у США у серпні 2006 року, вони виходили щоразу наступного дня після прем'єри на Sci Fi Channel. Вартість однієї серії була $1.99, тоді як весь сезон, що складається з 20 епізодів, мав ціну в $37.99[52][62]. Вихід серіалу на iTunes у Великобританії відбувся у жовтні 2007 року[63]. Всі 10 сезонів SG-1 доступні з січня 2008 року на iTunes і Amazon Unbox[64]. Серіал починаючи з першого сезону, дебютував на сайті hulu.com у березні 2009 року. Глядачі США вже подивилися перші 4 сезони безкоштовно, правда з невеликою часткою реклами[65].

Реакція[ред.ред. код]

Відгуки критиків[ред.ред. код]

Нагороди і номінації[ред.ред. код]

Телесеріал «Зоряна брама SG-1» був номінований на безліч нагород протягом усіх 10 років його показу на телебаченні. Серед них 7 номінацій на премію «Еммі» у категорії «Найкращі спецефекти у телесеріалі» і одна номінація на «Еммі» у категорії «Найкраща музична композиція у телесеріалі (драма)», причому у жодній з них серіал не переміг[66]. «Зоряна брама SG-1» отримала 2 премії «Джеміні»[67], 12 премій «Лео»[68] і 5 премій «Сатурн»[69] з понад 30 номінацій у кожній з цих нагород. Телесеріал був номінований двічі на премію VES у 2003 та 2005 році.[70][71], а також на 2 премії «Хьюго» у 2005 і 2007 року[72][73].

Фендом[ред.ред. код]

Супутні товари[ред.ред. код]

Завдяки успіху телесеріалу було випущено безліч супутніх товарів. З 1999 по 2001 рік видавництво ROC випустило 4 романи за авторством Ешлі Макконнелла по всесвіту «Зоряна брама SG-1»[74]. У 2004 році британське видавництво Fandemonium Press запустило нову серію романів, заснованих на телесеріалі. Але всі права на випуск літератури належали ROC, тому до 2006 року британські книги не були доступні у Північній Америці[75]. Видавництво Titan Publishing починає випускати офіційний журнал всесвіту — Stargate Magazine[27], а Avatar Press публікує серію коміксів[27]. Британська компанія Big Finish Productions на початку 2008 року виступила як продюсер пригод команди SG-1 в аудіоформаті — до озвучки були запрошені актори, що грали у телесеріалі[76]. Ролева гра «Зоряна_брама SG-1» і колекційно-карткова гра «Зоряна брама» були випущені у 2003 та 2007 році відповідно, а у 2005 та 2006 компанії Diamond Select Toys і Hasbro запустили серії іграшок для дітей[77][78]. До виходу планувалися ігри Stargate SG-1: The Alliance та MMORPG Stargate Worlds, але у 2005 році була припинена розробка Stargate SG-1: The Alliance, а у 2010 році Cheyenne Mountain Entertainment котра працювала над MMORPG Stargate Worlds, оголосила про банкрутство. Заява була зроблена на наступний день після того, як студія випустила шутер Stargate Resistance[79]. У світі існує 4 парки розваг за мотивами всесвіту Зоряної брами — Stargate SG-3000, розташований на території тематичного космічного парку міста Бремен у Німеччині, а також тематичних парків Six Flags у Чікаго, Сан-Франциско та Луїсвіллі[27].

Спадщина[ред.ред. код]

Телесеріал «Зоряна брама SG-1» поклав початок спін-оффу «Зоряна брама: Атлантида» і мультсеріалу «Зоряна брама: Безмежність». Новий телесеріал «Зоряна брама: Всесвіт», який вже знаходиться у виробництві повинен вийти у 2009 році. До 10 сезону у 2006 році виробництво телесеріалу і його спін-оффа принесло дохід Британській Колумбії у розмірі 500 мільйонів долларів[27]. Виконавчий віце-президент компанії MGM Чарльз Кохен порівняв два серіали за всесвітом Зоряної брами зі всесвітом Джеймса Бонда на який у них також належать права, і назвав дані проекти дуже вигідними і поліпшуючими їх положення.

Автори книги 2005 року «Reading Stargate SG-1» Стен Стеллер і Ліза Діксон пишуть про те, що єдиними науково-фантастичними серіалами, що добилися більшого успіху є «Доктор Хто» і «Зоряний шлях», а «Секретні матеріали» і «Баффі» з Темним ангелом" цілком нарівні із «Зоряною брамою SG-1» як за успіхом, так і за тривалістю. За словами Бреда Райта, це є наслідком великої згуртованості знімальної команди і підтримки шанувальніків[27]. З моменту виходу 202 епізоду «Компанія злодіїв» «Зоряна брама SG-1» стає найтривалішим північноамериканським науково-фантастичним серіалом перевершивши у цьому «Секретні матеріали». Фанати «Доктора Хто» опинилися не згодні з включенням «Зоряної брами SG-1» у 2007 році у Книгу рекордів Гіннеса як «найтриваліший безперервний науково-фантастичний серіал», оскільки 694 серії серіалу «Доктор Хто» було знято і показано без перерв між 1963 і 1989 роками.[80][81].

«Зоряна брама SG-1» зайняла 28-е місце у списку «30 самих культових телесеріалів усіх часів», складеного у 2007 році журналом TV Guide[82]. У 2005 році «Зоряна брама SG-1» і «Зоряна брама: Атлантіс» розділили між собою 4-і місця в опиті про «найпопулярніше культове тв-шоу», яке проводилося на одному із британських сайтів(Cult TV)[83]. Існує версія, що астрономи Девід Дж. Толен і Рей А. Такер привласнили ім'я одного з головних лиходіїв серіалу Апофіса відкритому ними навколоземному астероїду (99942 Апофіс)[84].

Критика серіалу[ред.ред. код]

  • Головним ляпом серіалу є повсюдно використовувана всіма істотами англійська мова. При цьому у телесеріалі це не пояснюється. Але у той же час і у телесеріалі, і в оригінальному фільмі 1994 року використовується мова ґоа'улдів і мова, що імітує стародавні берберські. Причина, через яку потім всі істоти у всесвіті заговорили англійською, не пояснюється. Мова ґоа'улдів все ж іноді використовується, але при цьому самі ґоа'улди постійно переходять з нього при спілкуванні з підлеглими на англійську. Також залишається неясним, чому при цьому всі раси у телесеріалі мають свою, деколи вельми несхожу на латиницю, писемність, для прочитання якої потрібні спеціальні лінгвістичні пізнання доктора Джексона. Але при цьому деколи вражає його полілінгвістічность. Оскільки, навіть не зважаючи на схожість мов, знати одночасно і кельтські, і романські, і берберські, і основи практично усіх мовних груп, котрих судячи за серіалом близько сорока — потрібно володіти просто неймовірними здібностями. Не говорячи вже про миттєве розуміння мов негуманоїдних рас.
  • Сам пристрій «Зоряна брама» представлено із декількома технічними ляпами:
  1. У фільмі 1994 року і перших двох серіях серіалу «Зоряна брама SG-1», люди при проході через брами мерзнуть, їх особи покриваються інеєм. Більше ніде у телесеріалі нічого подібного не немає. Як пояснювали у документальному фільмі про зоряні брами «Мене врятували Зоряні брами», причина в тому що, накладати грим на акторів після кожного проходу через брами складно, і тому від цього вирішили відмовитися.
  2. У телесеріалі постійно фігурує раса Древніх, які створили усі брами і були найрозвиненішими серед усіх цивілізацій. При першій зустрічі із Тором ми дізнаємося, що вони колись уклали союз з Азгардами та двома іншими расами, про яких ми знаємо украй мало. Після чого він каже, що люди — це «п'ята раса». Проте у ході серіалу (особливо його продовженні — «Атлантиді»). Древні вже не є якоюсь окремою расою, виявляється, що вони самі були людьми. Вельми дивно те, що Азгарди, уклавши з ними договір, явно не помічають спілкуючись із землянами, що вони украй схожі на них (точніше навіть однакові) і називають людей окремою расою! Більш того, в «Атлантиді» ми дізнаємося, що Древні потім переселилися на Землю і дуже багато людей є їхніми нащадками.
  3. Брами допускають явище «телефрага» — ситуації, при якій предмет, що проходить через портал, може бути частково розібраний на атоми. Таке повинне відбутися, якщо, наприклад, людина сунутиме руку у портал або спробує пройти. Частина тіла буде розібрана, а частина ще існуватиме (для живої істоти подібне може закінчитися погано).
  4. Принцип набору адреси суперечливий: адреси начебто залежать від сузір'їв, видимих із Землі, при цьому чомусь потрібно вводити «точку відліку» з 1 символу (можливих варіантів усього 39 за числом символів, а брам — мільйони). І разом з тим з'ясовується, що адреси це лише оновлювані записи у базі даних набірного пристрою, якій відповідають координати, що поступово змінюються через рух зірок і галактик.
  • В останньому сезоні (серії 10-20) США стають наймогутнішою силою у Галактиці завдяки тому, що отримують усі технології раси Азгард (зокрема могутні плазмові гармати для боротьби з кораблями Орай). Після цього начисто пропадає сенс знімати продовження «Атлантиди», оскільки всі ворожі раси (у першу чергу Рейфи) повинні або відразу здатися, або бути знищені за кілька хвилин. Творці серіалу надто пізно це зрозуміли, таким чином у телесеріалі «Зоряна брама: Атлантіс» з'явився грубий ляп: кораблі людей знищують сильних супротивників але інколи безпорадні проти навіть найслабкіших.
  • Населення більшості планет складає декілька сотень чоловік, що живуть в одному-двох селах недалеко від брам, що достатньо мало для життєздатної популяції. До того ж за багато тисячоліть люди повинні були бути повністю заселити ці світи.
  • Точно не ясно, звідки на численних планетах з'явилися люди. На початку серіалу було ясно: злобні ґоа'улди використовували на своїх планетах людських рабів приблизно протягом 5 тис. років і припинили після повстання в Єгипті у 2293 р. до н. е. Однак SG-1 зустрічали представників культур, які з'явилися явно пізніше за це повстання (наприклад, монголів або англійців-християн). Пізніше з'ясовується, що людей на інші планети вивозили також Азгарди (вікінги на планеті Киммерія стверджували, що їх привіз бог Тор на своїй колісниці) і навіть Древні, що заселили галактику Пегас для своїх експериментів.
  • На початку серіалу ґоа'улди особисто здійснювали керування кораблями, потім роль у цьому перейшла до Джаффа, притому Джаффа, використовують такі терміни як «гіперпростір», «сенсори», «винищувачі», тоді як за міфологією серіалу, ґоа'улди видають свої технології за магію.
  • На початку серіалу мовиться, про те що кораблі використовуються тільки у виняткових ситуаціях, переліт навіть двох-трьох кораблів готується і здійснюється роками, а вже у другому сезоні серіалу, космічні перелети стали цілком звичайною справою, а більшість вирішальних битв відбуваються у космосі за участю крупних флотів. Крім того, по ходу серіалу бойова цінність ґоа'улдських кораблів постійно знижувалася. Якщо на початку серіалу двох кораблів було досить для повного захоплення Землі, то у кінці ґоа'улдські крейсери, представляють хоч якусь загрозу хіба-що у великих кількостях.
  • Усі цивілізації, що мають військово-космічні сили слідують американській військовій стратегії кінця 90-х: відсутня спеціальна десантна техніка, усі бойові завдання вирішуються виключно піхотою за підтримки авіації.
  • У оригінальному фільмі Джаффа взагалі не існувало, воїни Ра видавали себе за решту богів єгипетського пантеону. Але навіть якщо прийняти їх за Джаффа, то у телесеріалі вони підхопили «Синдром штурмовика» — у фільмі було потрібно тільки четверо воїнів Джаффа, щоб знешкодити групу спецназу, а у телесеріалі, Джаффа у кількості менше 100 чоловік, не представляють жодної загрози для SG-1.
  • По ходу серіалу можна зробити висновок, що ґоа'улди не задумуються про безпеку своїх баз і кораблів. У деяких серіях команда «SG-1» може непомітно пробиратися коридорами корабля-хаттака, де немає ні відеокамер, ні датчиків присутності. Натовпи озброєних Джаффа марширують коридорами з таким гучним тупотом, що будь-який диверсант-новачок їх почує і сховається. Зате на кораблях для освітлення, використовуються факели!
  • У телесеріалі нерідко фігурують земні зорельоти «Дедал» і «Прометей». Їх прообразами є реально існуючі проекти, хоча на сьогоднішній день не доведені до реального втілення (див. Дедал і Прометей).
  • У серіях 8-17 реплікатор (людиноподібний робот) пронизує Деніела (початок 36-ої хвилини) за допомогою клинка, що утворився у неї на руці із вхідного у конструкцію рідкого металу — нагадує схожу ситуацію із Т-1000 у фільмі «Термінатор-2».
  • Хоча серіал вважається науково-фантастичним і акцент у ньому ставиться саме на науково-технічні досягнення, творці (можливо, щоб додати картині барвистості) проігнорували деякі елементарні закони природи. Наприклад, на продовженні усього серіалу можна чути звук працюючих кораблів, що летять у космосі, а також моментальне досягнення ними віддалених місць: звук від енергетичних розрядів, випущених з кораблів Ха'таків, що знаходяться на орбіті, чутний з відстані декількох кілометрів, а у деяких серіях можна спостерігати і зовсім неймовірні речі: з орбіт планет у космосі, чутні звуки пострілів і вибухів на її поверхні.
  • У фільмі 1994 року, поки Ра був на якійсь далекій планеті, єгиптяни убили декілька Джаффа і завалили браму камнями. Ра вирішив, що летіти так далеко на своєму повільному кораблі через планету на якій немає цінних ресурсів, не варто. Але у телесеріалі «Зоряна брама SG-1» усе по-іншому: Ра був на Землі із своїм кораблем, а натовп єгиптян (озброєних величезною кількістю жезлів-плазмоганів і за'тів) примусив його поспішно відлетіти! Хоча він міг спокійно розстріляти натовп з корабельних гармат.
  • Впродовж усього серіалу персонажі неодноразово заявляють, що ґоа'улдів не можна вважати великою расою, оскільки усі свої технології вони «придбали» у інших рас. Проте, це не впливає на самооцінку самих американців, що набувають технологій у Азгардів у тих же ґоа'улдів. А основа ключової технології — наквадах-реактора — і зовсім була безоплатно передана жителями планети Орбан, проте потім його винахід приписується Саманті Картер, оскільки вона вивчила даровану технологію і змогла зібрати прототип «земного» діючого наквадах-реактора.
  • Картер, описуючи відчуття, опробовані нею, коли вона була носієм ґоа'улда сказала: «Це як шизофренія, коли особа роздвоюється». Будучи досить освіченою, вона могла б знати, що шизофренія і роздвоєння особи — це не зовсім одне і теж саме.
  • У фільмі 1994 року твердиться, про те що брама веде на планету у галактиці Келіам на іншому кінці всесвіту, а у телесеріалі, Абідос, що знаходиться у Чумацькому шляху є найближчою до Землі планетою, через що, на нього вдалося потрапити і без корекції адреси.
  • У фільмі 1994 року посланий через браму зонд, упродовж переміщення через браму транслює сигнал, за яким відстежується його дислокація. Якщо врахувати відстань, на яку він відправився в іншому випадку сигнал на Землі не вловили б ніколи. А у телесеріалі твердиться, що при переході через браму тіло дематеріалізується, але зонд не зміг би транслювати сигнал до рематеріалізації.
  • Сплеск активації Зоряної брами повертався назад і виплескувався зі зворотного боку у вигляді воронки, а у телесеріалі ця частина ефекту раптово зникла. Зате у телесеріалі у брам стали світитися шеврони, а на Абідосі з'явився набірний пристрій, якого у повнометражному фільмі не було.
  • У 16 серії, першого сезону Джексон заявляє, що Толланці випереджають Землян за рівнем розвитку приблизно на 1000 років через те, що в їхній історії не було середньовіччя. Дещо незрозуміло, чому їх цивілізація просто не могла зародитися на 1000 років раніше. Сама концепція середньовіччя, як «вирваних років людства» була неодноразово розвінчана істориками, більш того, порівняння середньовіччя із застоєм, застосовуюється тільки до Західної Європи.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ATLANTIS-TV.RU: Smallville побьет мировой рекорд Stargate SG-1!(рос.)
  2. Sumner, Darren (2009-04-02). «Richard Dean Anderson will be on Stargate Universe». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-04-03. 
  3. а б в Spelling, Ian (2009-01-26). «Michael Shanks has a surprise about Stargate Universe». scifi.com. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-01-27. 
  4. а б в Eramo Steven Michael Shanks – Curious Mind // TV Zone, (July 2005) (Special 64) С. 40–42.
  5. а б в г д е Wright, Brad; Glassner, Jonathan; Greenburg, Michael; Anderson, Richard Dean; Shanks, Michael. (2001). Stargate SG-1: Season 3 – Timeline To The Future – Part 1: Legacy Of The Gate [DVD]. MGM Home Entertainment.
  6. а б West, Kelly (2008-09-28). «Amanda Tapping Talks About Sanctuary». cinemablend.com. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2008-10-10. 
  7. Sumner, David (2008-06-30). «Don S. Davis: 1942-2008». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2008-11-20. 
  8. а б в Mallozzi, Joseph (2009-01-02). «Brad Wright Answers Your Questions». WordPress. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-01-27. 
  9. Wright, Brad. (2006). Stargate SG-1: Season 9 – Profile On: Brad Wright [DVD]. MGM Home Entertainment.
  10. а б Eramo Steven Richard Dean Anderson – Mr Anderson – Colonel O'Neill // TV Zone, (July 2002) (Special 46) С. 4–9.
  11. а б в г д е ж и Hudolin, Richard. (2001). Stargate SG-1: Season 3 – Production Design: Richard Hudolin [DVD]. MGM Home Entertainment.
  12. а б Wright, Brad and Glassner, Jonathan. (2001). Stargate SG-1: Season 3 – Producing Stargate [DVD]. MGM Home Entertainment.
  13. Shanks, Michael. (2001). Stargate SG-1: Season 3 – Profile On Daniel Jackson [DVD]. MGM Home Entertainment.
  14. Davis, Don. S. (2001). Stargate SG-1: Season 3 – Profile On General Hammond [DVD]. MGM Home Entertainment.
  15. Read, David (September 2006). «Intimate Portrait – GateWorld talks with Don S. Davis (Part 1)». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2008-12-29. 
  16. а б Storm 2005, pp. 61-63.
  17. а б Eramo Steven Corin Nemec – Jonas Quinn // TV Zone, (July 2002) (Special 46) С. 22–26.
  18. «Stargate Cast Returning». scifi.com. 2002-11-15. Процитовано 2008-11-01. 
  19. Read, David (September 2006). «Intimate Portrait – GateWorld talks with Don S. Davis (Part 2)». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2008-12-29. 
  20. Vala Unveiled // Official Stargate Magazine, (April 2006) С. 20–21.
  21. а б Rudolph Illeane Black Is Back // TV Guide, (February 27, 2006) (February 27 – March 5, 2006) С. 41.
  22. Gibson 2003, р. 66, р. 117.
  23. Eramo Steven Ben Browder – Work in progress // TV Zone, (July 2005) (Special 64) С. 12–16.
  24. Mallozzi, Joseph (July 2005). «In the Making – Avalon Part 1». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-07. 
  25. Eramo Steven Beau Bridges – Helping Bridge the Gap // TV Zone, (July 2005) (Special 64) С. 50–52.
  26. Sumner, Darren (July 2006). «I, Claudia – GateWorld talks with Claudia Black». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2008-01-14. 
  27. а б в г д е ж и к Andrews, Marke (2006-04-08). «Stargate's success is out of this world». The Vancouver Sun. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-21. 
  28. «Will SG-1 gate to Season Nine?». GateWorld. 2004-08-08. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-25. 
  29. Sumner, Darren (2005-02-28). «New seasons begin filming in Vancouver». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-25. 
  30. Hudolin, Richard; Greenburg, Michael; Smith, N. John. (2001). Stargate SG-1: Season 3 – Timeline To The Future – Part 2: Secrets Of The Gate [DVD]. MGM Home Entertainment.
  31. Gibson 2003, p. 130.
  32. а б Wood, Martin and Tichenor, James. (2001). Stargate SG-1: Season 4 – Audio Commentary for "Upgrades" [DVD]. MGM Home Entertainment.
  33. Wood, Martin. (2003). Stargate SG-1: Season 6 – Audio Commentary for "Redemption (Part 1)" [DVD]. MGM Home Entertainment.
  34. Mallozzi, Joseph (2009-01-20). «January 20, 2009: The Return of Norman Shuttlecock Junior». WordPress. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-01-21. 
  35. а б в Careless, James (2006-05-01). «B.C. post shops create series' alien worlds». Playback. Процитовано 2009-03-31. 
  36. Gibson 2003, p. 8.
  37. а б Sumner, Darren (December 2002). «GateWorld talks with Bruce Woloshyn». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-31. 
  38. «Lostboys Studios: Digital Effects For Film & Television». Lost Boys Studios. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-05-22. 
  39. Zahed, Ramin (2001-08-08). «Emmys nominees: Sci-fiers impress with innovative effects». Variety. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2008-03-14. 
  40. а б Eramo Steven Season Six Preview – Coming up, on SG-1... // TV Zone, (July 2002) (Special 46) С. 66–76.
  41. а б Thar, Doug (September 9, 2004). «Air Force to honor actor, producer». Air Force Link. Процитовано 2009-03-17. 
  42. Mikita, Andy and Kindler, Damian. (2006). Stargate SG-1: Season 9 – Audio Commentary for "The Fourth Horseman (Part 1)" [DVD]. MGM Home Entertainment.
  43. «SG-1 headed to the Arctic». MGM. 2007-03-14. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-05-17. 
  44. Storm 2005, р. 64.
  45. «Sci Fi Channel Renews Stargate SG-1 For Eighth Season». scifi.com. 2003-07-23. Процитовано 2009-03-24. 
  46. а б «Canadian Produced TV Series "Stargate SG-1" Films Landmark 200th Original Episode». reelwest.com. April 2006. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-25. 
  47. а б McFarland, Melanie (2006-04-21). «On TV: 'Stargate SG-1' keeps cruising, despite the light years». Seattle Post-Intelligencer. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-21. 
  48. а б в Littleton, Cynthia (2004-08-09). «Duo found portal to sci-fi efficiency». Entertainment News Wire. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-25. 
  49. а б Martin, Denise (2005-10-24). «Sci Fi picks up 'Stargate' pair». Variety. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-26. 
  50. «Sci Fi Opens The 'Gates' To More Adventures». scifi.com. 2004-11-15. Процитовано 2009-03-25. 
  51. Cooper, Robert C., Mikita, Andy. (2006). Audio Commentary for "Avalon, Part 1" [DVD]. MGM Home Entertainment.
  52. а б в г John Dempsey, Ben Fritz (2006-08-21). «Sci Fi's 'Stargate' swinging closed». Variety News. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2006-08-27. 
  53. «Stargate SG-1's series finale triumphs». NBC Universal. 2007-06-26. Процитовано 2008-07-22. 
  54. а б Brennan, Steve (2006-06-27). «'Stargate' on global trek that spans 200 episodes». The Hollywood Reporter. Процитовано 2009-03-21. 
  55. а б Gates, Anita (2004-07-04). «Cover Story: Between the Wraith and the Deep Blue Sea». The New York Times. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-04-03. 
  56. Sumner, Darren (2006-08-26). «MGM considers SG-1's future». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2006-08-27. 
  57. Sumner, Darren (2006-08-21). «Cooper: SG-1 will go on». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2006-08-21. 
  58. Sumner, Darren (2006-10-11). «Stargate SG-1 movies coming to DVD». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-18. 
  59. а б Read, David (2008-05-12). «Wright: Stargate movies need O'Neill». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-16. 
  60. Sumner, Darren (2009-04-06). «Anderson confirms SGU appearances». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-04-08. 
  61. Mallozzi, Joseph (2008-10-09). «October 9, 2008: Actor Tyler McClendon Answers Your Questions». WordPress. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-18. 
  62. Sumner, Darren (2006-08-20). «Stargate arrives on iTunes». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-26. 
  63. Read, David (2007-08-31). «Stargate comes to UK iTunes». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-26. 
  64. Sumner, Darren (2008-01-11). «Stargate expands iTunes, Amazon presence». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-26. 
  65. Sumner, Darren (2009-03-19). «Stargate SG-1 arrives on Hulu». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-26. 
  66. «Primetime Awards». Emmy. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-24. 
  67. «Canada's Awards Database». The Academy of Canadian Cinema & Television. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-31. 
  68. «Past Winners». Leo Awards. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-24. 
  69. «Saturn Awards – Past Award Winners». Saturn Awards. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2009-03-244. 
  70. «1st Annual VES Awards Nominees and Recipients». VES Awards. Процитовано 2009-03-24. 
  71. «3rd Annual VES Awards Nominees and Recipients». VES Awards. Процитовано 2009-03-24. 
  72. «2005 Hugo Awards». Hugo Awards. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-24. 
  73. «2007 Hugo Awards». Hugo Awards. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-24. 
  74. «Publisher cancels SG-1 novel series». GateWorld. 2000-10-14. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-21. 
  75. Sumner, Darren (2006-06-06). «Fandemonium novels coming to U.S.». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-21. 
  76. «Stargate SG-1 and Stargate Atlantis: The Gate is still open, the missions continue». bigfinish.com. 2008-02-25. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2008-03-21. 
  77. Sumner, Darren (2005-10-12). «SG-1, Atlantis action figures in the works». GateWorld. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-21. 
  78. «Hasbro's Plans For 2006». theforce.net. 2005-10-18. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-03-21. 
  79. «Три новости про MMORPG». AG.ru. February 20, 2010. Процитовано 2010-02-20. 
  80. «Record breaker?». BBC News. Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2006-09-28. 
  81. «Dr Who 'longest-running sci-fi'». BBC News. 2006-09-28. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2006-09-29. 
  82. «TV Guide Names the Top Cult Shows Ever». TV Guide. 2007-06-29. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2008-11-25. 
  83. «Doctor Who named 'top cult show'». BBC News. June 17, 2005. Процитовано 2009-04-25. 
  84. Cooke, Bill (2005-08-18). «Asteroid Apophis set for a makeover». Astronomy Magazine. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2009-04-04. 

Посилання[ред.ред. код]