Петинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Hishikawa Moronobu 1618—1694 Male couple on a futon early 1680's size

Пе́тинг (від англ. petting — «ласкання тварин») — любовні ласки, що викликають збудження ерогенних зон в умовах двостороннього контакту, що виключає безпосереднє зіткнення геніталій[1].

Спочатку петинг був особливо поширений у тих країнах, де через моральні вимоги та звичаї високо цінувалась анатомічна цнота жінки; і навпаки, там, де суспільство терпимо ставилося до дошлюбного статевого життя, петинг був поширений у меншій мірі. Крім збереження невинності жінки до вступу в шлюб, петинг застосовується також з метою оберігання від вагітності, профілактики венеричних захворювань, для збагачення та урізноманітнення статевого життя, для відновлення статевої активності при її порушенні (рекреаційна функція).

Розрізняють поверхневий і глибокий петинг. Під поверхневим петингом розуміється безпосереднє подразнення ерогенних зон, зазвичай голих у повсякденному житті (торкання до інших зон, зокрема генітальних, здійснюється тільки крізь одяг). Найчастіший випадок поверхневого петингу — свідоме форсування поцілунків і тісних обіймів до отримання оргастичної розрядки в одного або обох партнерів. Глибокий петинг припускає пряме ручне збудження ерогенних зон, іноді прикритих одягом. Елементи петингу присутні у прелюдії до статевого акту. До окремих випадків глибокого петингу можна віднести орогенітальні ласки — кунілінгус і мінет.

Верхній петинг (некінг) обмежується ласками обличчя, шиї, голови, грудей, сосків. При нижньому петингу виявляється дія на зони, безпосередньо прилеглі до статевих органів (сідниці, зона між ногами, внутрішня частина поверхні стегон), і на самі статеві органи. При деяких обставинах (тривала розлука, висока особова оцінка партнера, висока чутливість ерогенних зон, уміння пестити та порушувати партнера тощо) вже навіть при некінгу можливе досягнення оргазму.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дерягин Г. Б. Криминальная сексология. Курс лекций для юридических факультетов. М., 2008. С. 75. ISBN 978-5-93004-274-0. (рос.)