Розлад статевого збудження у жінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розлад сексуального збудження у жінок
Спеціальність психіатрія і гінекологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 HA01.0
МКХ-10 F52.2
Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль


Розлад сексуального збудження у жінок (англ. Female sexual arousal disorder, «FSAD») — стійка або повторювана нездатністю досягти або підтримувати сексуальне збудження до завершення статевого акту. Діагноз також може вказувати на нонконкордантну ситуації секрецію та ерекцію, яка зазвичай спостерігається під час збудження та сексуальної активності.

Цей стан слід відрізняти від загальної втрати інтересу до сексуальної активності та інших сексуальних дисфункцій, таких як розлад оргазму (аноргазмія) і гіпоактивний розлад сексуального бажання[en], який характеризується нестачею або відсутністю сексуальних фантазій і бажання сексуальної активності протягом деякого періоду.

Фактори[ред. | ред. код]

Фактори, що сприяють «розладу збудження у жінок» та «розладу жіночого оргазму», досліджені дуже слабко і значно менше за чоловічі, проте вже відомо, що вони складно взаємодіють на кількох рівнях: інтрапсихічному, міжособистісному та поведінковому.[2] Відсутність чіткого зв'язку між медичними розладами та проблемою свідчать, що психологічні чинники відіграють більш значну роль.[3] Серед них:

  1. Відсутність правильної інформації щодо сексуальної та соціальної взаємодії;
  2. Несвідоме відчуття провини або тривоги щодо сексу;
  3. Сценічне хвилювання;
  4. Нездатність до відкритого діалогу з партнером(-кою).[2]

Соціальні фактори, тобто контекст життя жінки, відіграють важливу роль:

  • культурні традиції та ставлення соціуму;
  • передбачуваний ризик вагітності;[5]
  • якість стосунків. Велика кількість досліджень жінок у гармонійних стосунках, проблемних парах та з розладом збудження вивчала вплив міжособистісних причин на можливість оргазму. Грають роль і конкретні змінні у стосунках, і загальна задоволеність ними[6], і події, на ставлення;
  • надмірне захоплення медіа у стилі порнографії призводить до негативного образу тіла[en], самосвідомості[en] та зниження самооцінки.[7]

Фізичне здоров'я:

Дисфункції, пов'язані з фізичними факторами, коливаються від 30% до 80%.

  • неврологічні та розлади кровообігу, безпосередньо пов'язані з чоловічою еректильною дисфункцією, імовірно, викликатимуть і жіночу, хоча вплив цей не такий ясний[8];
  • у жінок з цукровим діабетом може бути порушення фази збудження;
  • сексуальна поведінка залежить від гормонального стану: гормони яєчників модерують сексуальне бажання;
  • деякі ліки, зокрема, СІЗЗС, можуть спричиняти сексуальну дисфункцію у жінок, а у випадку «СІЗЗС» та «ІЗЗСН» ці дисфункції можуть стати постійними після закінчення лікування[2];
  • пілотна нейровізуалізація чотирьох жінок з розладом збудження показала меншу активацію їх мозку, включаючи дуже незначну активацію в мигдалині. Зате вони мали підвищену активацію в скроневих областях, на відміну від жінок без сексуальних труднощів, у яких вони деактивувалися.

Лікування[ред. | ред. код]

Управління з продовольства і медикаментів США схвалює флібансерин[9] і бремеланотид[en][10] для лікування низького лібідо у жінок.

Попри те, що діагностика сексуальної дисфункції у жінок наразі є спірною, останніми роками стало поширенішим використання препаратів на основі тестостерону не за призначенням для лікування розладу.

Одне з критичних зауважень діагнозу в тому, що «суттєві переваги експериментальних препаратів для сексуальних проблем у жінок є сумнівними, а фінансові конфлікти інтересів експертів, які схвалюють уявлення про дуже поширений медичний стан, значні».[11]

Критика[ред. | ред. код]

Однією з проблем поточного визначення в «DSM-IV»[12] є те, що суб'єктивне збудження не включено. Часто немає ніякої кореляції між суб'єктивним і фізіологічним збудженням жінки.[13] Зважаючи на це, нещодавно «розлад статевого збудження у жінок» було розділено на підтипи:

  1. Розлад збудження геніталій;
  2. Суб'єктивний розлад сексуального збудження;
  3. Комбінований розлад геніталій і суб'єктивного збудження.

Третій підтип є найбільш поширеним у клінічних умовах.[14]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Класифікація
  1. ↑ Female Sexual Arousal Disorder. BehaveNet. Процитовано 16 травня 2013.
  2. ↑ а б в г Hales E and Yudofsky JA, eds, The American Psychiatric Press Textbook of Psychiatry, Washington, D.C.: American Psychiatric Publishing, Inc., 2003
  3. ↑ Melman et al. 1988
  4. ↑ Nobre, Pedro J.; Pinto‐Gouveia, José (2006). Dysfunctional sexual beliefs as vulnerability factors for sexual dysfunction. Journal of Sex Research. 43 (1): 68—75. doi:10.1080/00224490609552300. PMID 16817069. S2CID 27633721.
  5. ↑ Wallen, Kim (2001). Sex and Context: Hormones and Primate Sexual Motivation. Hormones and Behavior. 40 (2): 339—57. doi:10.1006/hbeh.2001.1696. PMID 11534996. S2CID 2214664.
  6. ↑ Witting, Katarina; Santtila, Pekka; Alanko, Katarina; Harlaar, Nicole; Jern, Patrick; Johansson, Ada; Pahlen, Bettina von der; Varjonen, Markus; Ålgars, Monica (2008). Female Sexual Function and Its Associations with Number of Children, Pregnancy, and Relationship Satisfaction. Journal of Sex & Marital Therapy. 34 (2): 89—106. doi:10.1080/00926230701636163. PMID 18224545. S2CID 28315914.
  7. ↑ Serina, Sandhu (21 жовтня 2015). One in three women watch porn at least once a week, survey finds. The Independent. Процитовано 21 грудня 2015.
  8. ↑ Hawton, K (1993). Sex Therapy. Oxford, UK: Oxford University Press.[сторінка?]
  9. ↑ Mullard, Asher (1 жовтня 2015). FDA approves female sexual dysfunction drug. Nature Reviews Drug Discovery. 14 (10): 669. doi:10.1038/nrd4757. PMID 26424353. S2CID 36380932.
  10. ↑ Frellick, Marcia. FDA Approves New Libido-Boosting Drug for Premenopausal Women. Medscape. WebMD LLC. Процитовано 22 червня 2019.
  11. ↑ Moynihan, R. (2005). The marketing of a disease: Female sexual dysfunction. BMJ. 330 (7484): 192—4. doi:10.1136/bmj.330.7484.192. PMC 545000. PMID 15661785.
  12. ↑ Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (вид. 4th). Washington DC: American Psychiatric Association. 2000.
  13. ↑ Chivers M. L. (2005). Leading comment: A brief review and discussion of sex differences in the specificity of sexual arousal. Sexual and Relationship Therapy. 20 (4): 377—390. doi:10.1080/14681990500238802. S2CID 44451821.
  14. ↑ Brotto, L. A., Basson, R., & Gorzalka, B. B. "Psychophysiological assessment in premenopausal sexual arousal disorder", The Journal of Sexual Medicine, 1(3), 266–277, 2004
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Розлад_статевого_збудження_у_жінок&oldid=41893812