Анджей Сапковський
| Анджей Сапковський | |
| Andrzej Sapkowski | |
| Дата народження: | 21 червня 1948 |
|---|---|
| Місце народження: | Лодзь, Польща |
| Мова творів: | польська |
| Рід діяльності: | прозаїк, публіцист |
| Роки активності: | 1986 — теперішній час |
| Жанр: | фентезі, літературна критика, книги-ігри |
| Magnum opus: | Відьмак Сага про Рейневана |
| Премії: | |
| http://www.sapkowski.pl
|
|
А́нджей Сапко́вський (пол. Andrzej Sapkowski, *21 червня 1948, Лодзь, Польща) — польський письменник-фантаст і публіцист.
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився 1948 році в місті Лодзь, де й закінчив університет, факультет зовнішньої торгівлі. З 1972 по 1994 рік працював у торгівлі.
1986 року написав фентезійну новелу Відьмак, (польськ. Wiedźmin), у якій створив свого головного героя — відьмака Геральта із Рівії, майстра меча й магії, котрий за гроші вбиває монстрів і різноманітних міфічних створінь в своєму фентезійному світі. Перші чотири оповідання про відьмака були видані в книжці «Відьмак».
1990 року вийшла друга книга письменника, що складалася із семи оповідань (як нових, так і тих, що були видані раніше) під одним загальним заголовком «Останнє бажання», яка була первидана 1993 року. 1992 року Сапковський видав нову книгу про відьмака — «Меч призначення», куди увійшли ще шість новел (перевидана у 1994 році).
З 1994 по 1999 рр. створив п'ятитомну сагу про Відьмака та Відьмачку, яка принесла йому світове визнання: «Кров ельфів» (1994), «Час презирства» (1995), «Хрещення вогнем» (1996), «Вежа ластівки» (1997) і «Володарка озера» (1999).
Пригоди Відьмака також були видані у вигляді шести коміксів (1993—1995) оформлених малюнками Богуслава Польха і з текстом Матея Паровського. Крім того, у 2001 році польською телестудією Heritage Films був знятий 13-серійний телесеріал «Відьмак» («Wiedzmin») за мотивами збірок про Геральта «Меч призначення» і «Останнє бажання» (режисер Марек Бродскі). На основі серіалу також був створений 130-хвилинний телефільм. В 2004 році компанія «CD Project» почала роботу над багатообіцяючою RPG під назвою «Відьмак» («The Witcher»), гра вийшла в жовтні 2007 року. На 2011 рік в розробці знаходиться продовження гри про пригоди Геральта, що називатиметься «Відьмак 2: Вбивці королів» («The Witcher 2: Assassins of Kings»).
Сапковский — автор сюжету книги-гри «Око Іррдеса» (польск. Oko Yrrhedesa), дуже популярної у Польщі.
У 1995 році була видана книга «Світ короля Артура» — есе — в котрому автор намагався розібратися у причинах популярності легенд про короля Артура серед сучасних читачів і про вплив цих легенд на творчість деяких авторів XX-го століття. Книга включає також новелу «Maladie» — власну варіацію за мотивами легенди про Трістана та Ізольду.
В 2001 році вийшла велика праця про міфологічних істот — «Rękopis znaleziony w Smoczej Jaskini» (Бестіарій), в якій з притаманним автору почуттям гумору відкривається світ створінь, що населяють наш світ і світи письменників фентезі.
Серед заслуг автора також велика кількість критичних статей про фентезі і для тих, хто ним захоплюється, таких як «Посібник для початкових письменників фентезі», «Вареник, або немає золота в сірих горах» (стаття про сучасні проблеми фентезі, як літератури), «Меч, магія, екран» (про екранізації) і багато інших.
Він вже закінчив роботу над своєю другою саґою — «Трилогією про Рейневана» («Narrenturm» («Вежа блазнів»), «Boży bojownicy» («Божі воїни»), «Lux Perpetua», в якій річ йде про середньовічну Європу і Гуситські війни.
5 січня 2009 року була презентована нова книга письменника — «Змія», дії якої відбуваються під час війни в Афганістані.
Сапковський отримав п'ять премій імені Януша Зейделя (три з них за оповідання Менше зло, Меч призначення і Вирва від бомби, а також дві за романи Кров ельфів і Вежа блазнів). А 1997 року письменник був удостоєний премії «Passport», що присуджується тижневиком «Polityka» за заслуги перед польською культурою. Крім того, у 2003 р. він виграв іспанську премію Ignotus, за кращу антологію (Останнє бажання), і Музиканти (краща іноземна розповідь), в тому ж році.
Анджей Сапковський став першим лауреатом David Gemmell Legend Award. Нагорода дісталася письменнику за книжку «Blood of Elves» (англійське видання роману «Кров ельфів») і була вручена в 2009 році у Лондоні.
Регулярно бере участь в Євроконах: в 2002 р. — в Четеборі (Чехія), в 2004 — в Пловдиві (Болгарія), в 2008 році — в Москві (Росія). А 13—16 квітня 2006 р. брав участь в європейському конгресі наукової фантастики Єврокон у Києві.
Книги автора перекладено на англійську, німецьку, французьку, іспанську, португальську, італійську, чеську, литовську, болгарську, російську та українську мови. В одній лише Польщі продано близько 2-х млн. примірників його книг.
[ред.] Бібліографія
[ред.] Відьмак
- Останнє бажання (Ostatnie Życzenie), збірка з 7 оповідань (1990)
- Меч Призначення (Miecz Przeznaczenia), збірка з 6 оповідань (1992)
- Кров ельфів (Krew Elfów) (1994)
- Час Презирства (Czas Pogardy) (1995)
- Хрещення вогнем (Chrzest Ognia) (1996)
- Вежа ластівки (Wieża Jaskólki) (1997)
- Володарка Озера (Pani jeziora) (1999)
[ред.] Сага про Рейневана
[ред.] Інші книги
- Рукопис, знайдений у печері Дракона (Rękopis znaleziony w Smoczej Jaskini) (2001)
- Змія (Zmija) (2009)
[ред.] Оповідання
- Відьмак (Wiedźmin) (журнал «Fantastyka» 12/86, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1986)
- Дорога без вороття (Droga, z której się nie wraca) (журнал Fantastyka 8/88, також входить до збірки Відьмак) (1988)
- Зерно правди (Ziarno prawdy) (журнал «Fantastyka» 3/89, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1989)
- Музиканти (Muzykanci) (вперше вийшло в антології Wizje Alternatywne) (1990)
- Менше зло (Mniejsze zło) (журнал «Fantastyka» 3/90, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1990)
- Питання ціни (Kwestia ceny) (журнал «Nowa Fantastyka» 9/90, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1990)
- Межа можливого (Granica możliwości) (журнал «Nowa Fantastyka» 9-10/91, також входить до збірки Меч призначення) (1991)
- Тандарадей! (Tandaradei!) (журнал «Fenix» 1/92) (1992)
- Вічний вогонь (Wieczny ogień) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
- Трохи жертовності (Trochę poświęcenia) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
- Меч призначення (Miecz przeznaczenia) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
- Щось більше (Coś więcej) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
- Крихта льоду (Okruch lodu) (журнал «Nowa Fantastyka» 7/92, також входить до збірки Меч призначення) (1992)
- Maladie (журнал «Nowa Fantastyka» 12/92, також входить до книги Світ короля Артура) (1992)
- Край світу (Kraniec świata) (входить до збірки Останнє бажання) (1993)
- Останнє бажання (Ostatnie życzenie) (входить до збірки Останнє бажання) (1993)
- Голос розуму (Głos rozsądku) (входить до збірки Останнє бажання) (1993)
- Вирва від бомби (W leju po bombie) (журнал «Fenix» 4/93, також входить до збірки Меч призначення) (1993)
- Золотий полудень (Złote popołudnie) (вперше вийшло в антології Тринадцять котів) (1997)
- Щось закінчується, щось починається (Coś się kończy, coś się zaczyna) (журнал «Czerwony karzeł» #5) (1999)
- Бойовий пил (Battle dust) (журнал «Czerwony karzeł» #7) (1999)
- Випадок в Місфіч Крік (Zdarzenie w Mischief Creek) (журнал «Nowa Fantastyka» 7/00) (2000)
- Spanienkreuz (журнал «Nowa Fantastyka» 4/07) (2007)
[ред.] Публіцистика і критика
- Без карти ні кроку (199?)
- Вареник, або немає золота в сірих горах (1993)
- Світ короля Артура (Świat króla Artura. Maladie) (1995)
- Меч, магія, екран (1997)
- Історія і фантастика (Historia i fantastyka) (2005)
[ред.] Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Анджей Сапковський |