Українська правовірна греко-католицька церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Украї́нська правові́рна гре́ко-католи́цька церква (УПГКЦ) — незареєстрована, офіційно не визнана релігійна організація в Україні. УПГКЦ виділилась із Української Греко-Католицької Церкви у 20082009 роках. Державний комітет України у справах національностей і релігій відмовляє у реєстрації назви «Українська Правовірна Греко-Католицька Церква», обґрунтовуючи це «повагою до традицій та внутрішніх настанов релігійних організацій» з посиланням на Кодекс Канонів Східних Церков (ККСЦ), у якому назву «Католицька» можна використовувати лише за погодженням з офіційною церковною владою[1]. У церковних колах УГКЦ ця нова релігійна організація відома як «підгорецькі отці» [2] [3] або «група Догнала», «догналівці», «секта Догнала» (за ім'ям засновника — Антонін Ілля Догнал)[4].

Главою самопроголошеної УПГКЦ обрано Михайла Осідача[5]. Членами постійного синоду є Антонін Ілля Догнал, Ричард Методій Шпіржик (Чехія), Роберт Самуїл Обергаусер (Словаччина) і Василь Маркіян Гітюк (Україна). Вони звинуватили керівництво Української Греко-Католицької Церкви в єресях і проголосили про створення «правовірної» церковної структури. Названі особи у 2008 році проголосили, що вони були таємно висвячені на єпископів, однак станом на вересень 2011 року не надали жодних доказів про реальність таких свячень.

З квітня 2011 року УПГКЦ вважає себе частиною самопроголошеного Візантійського Католицького Патріархату.

Історія[ред.ред. код]

Маніфестація вірних УПГКЦ під стінами обласної влади у Львові[6]

Ідейним провідником цього релігійного руху є колишній чеський римо-католицький священик Антонін Догнал, який разом з іншими трьома римо-католиками (Р. Шпіржиком, Ї. Шпіржиком та Л. Юхелкою) був прийнятий до новіціату греко-католицького Чину отців Василіан у 1991 році.[7] Ще будучи римо-католицьким священиком Антонін Догнал, за твердженням його єпископа, поводиться неординарно (забороняє тяжко хворим вживати ліки, не виконує свого пастирського служіння)[8]. Перебуваючи у василіанському новіціаті Антонін (Ілля) Догнал робить спробу обманути римо-католицького оломоуцького єпископа Яна Граубнера, звертаючись до нього нібито від імені василіанського провінціала[8]. Члени проводу теперішньої Української правовірної греко-католицької церкви проявляли свою активність ще в час їхнього навчання, яке проходило у Варшаві: спільнота ченців-василіан довкола Іллі Антоніна Догнала збиралася на таємні конференції. Після повернення до рідної Чехії їхні опозиційні настрої закінчились серйозним конфліктом з керівництвом Католицької Церкви у Чеській Республіці[9].

У 2003 році ченці Чеської делегатури Антонін Ілля Догнал, Ричард Методій Шпіржик і Роберт Самуїл Обергаусер виступили за створення в Чехії громад УГКЦ. Не отримавши підтримки від католицьких структур, Антонін Догнал звертається за допомогою до протестантської деномінації — Чехословацької Гуситської церкви[10].

Після відходу на спочинок греко-католицького екзарха в Чехії єпископа Івана Лявінця на посаду чеського екзарха Ватикан призначив словака Ладислава Гучка, проти якого виступили Антонін Ілля Догнал, Ричард Методій Шпіржик і Роберт Самуїл Обергаусер. Через блокаду, організовану групою Іллі Догнала, єпископська хіротонія греко-католицького єпископа відбулася не у греко-католицькому, а у римо-католицькому храмі[9].

Серйозний конфлікт ченців Чеської делегатури ЧСВВ з католицькою ієрархією в Чеській Республіці призвів до того, що у червні 2004 року Х Генеральна Капітула Василіанського Чину святого Йосафата прийняла рішення про ліквідацію Чеської делегатури ЧСВВ. Ченців відіслали до України та Великобританії. В Україні Управа Василіанського Чину поселила колишніх членів Чеської делегатури у Підгорецькому василіанському монастирі (Львівщина).

Переломним моментом у виокремленні Підгорецької спільноти сталася відмова п'яти монахів-василіан — Антонін Ілля Догнал, Роберт Самуїл Обергаусер, Роберт Методій Шпіржик, Василь Маркіян Гітюк, Василь Роман Шелепко — виконати декрети Управи Василіанського Чину (ЧСВВ). Згодом Василь Роман Шелепко та рідний брат Методія Роберта Шпіржіка — Кирило Їржі Шпіржик в 2008 році залишили спільноту. Василь Шелепко став священиком Бучацької єпархії УГКЦ (зараз покійний).

На початку 2005 року вищезгаданих ченців було виключено з Василіанського Чину за «поважні провини проти монаших і церковних законів, зокрема постійний непослух настоятелям». Декрет видалення був затверджений Конгрегацією Східних Церков, після чого виключені ченці звернулися до Верховного Трибуналу Апостольської Сигнатури, який, однак, не прийняв їхній відклик до розгляду як «позбавлений будь-якої основи», про що було офіційно повідомлено у 2009 році[11].

«Підгорецькі отці» твердять, що вони не могли мовчати на неправду та спрямували свою діяльність на критику керівництва Католицької Церкви, після того як стався конфлікт у серпні 2006 року з Управою Василіанського Чину. Причиною конфлікту стала критика книги кардинала Гузара «Бесіди з Блаженнішим Л.Гузаром. До постконфесійного християнства» (2006). Як вважають «підгорецькі монахи», Любомир Гузар схвалює гомосексуалізм, окультизм — віщування, магію[12].

Черговим кроком до виокремлення в окрему релігійну організацію стала заява «підгорецьких отців» про отримання ними єпископської хіротонії 03.03.2008 р. Доказів про те, що хіротонія реально відбулася, ні суспільству, ні церковним структурам так і не було надано «з причини можливих зловживань». Станом на 2011 рік їхні єпископські свячення не зафіксовані в офіційних довідниках Католицької Церкви[13].

У червні 2008 року Колегіальний трибунал Сокальсько-Жовківської єпархії у карних процесах ієромонахів ЧСВВ Іллі А. Догнала, Методія Р. Шпіржика, Маркіяна В. Гітюка та священика Роберта Обергаусера виніс вироки про покарання їх великою екскомунікою (відлученням від Церкви) за «незаконне присвоєння уряду та незаконне виконування служіння (порушення кан. 1462 ККСЦ); розпалювання бунту та ненависті проти місцевого ієрарха Владики Михаїла (Колтуна) і Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Любомира (Гузара) та підбурювання підлеглих до непослуху щодо них (порушення кан. 1447 § 1 ККСЦ); нанесення кривди та важкої шкоди добрій славі вищезгаданих осіб та інших ієрархів УГКЦ через наклепи (порушення кан. 1452 ККСЦ)». У серпні 2009 року вироки підтвердив Колегіальний трибунал Верховного Архієпископа УГКЦ[14].

7 жовтня 2008 року Найвищий Трибунал Католицької Церкви, Апостольська Сигнатура, дала відповідь на скаргу «підгорецьких отців» перевірити правомірність винесеної їм трибуналом УГКЦ кари великої екскомуніки. У своїй відповіді, про яку Апостольська Сигнатура повідомила також єпископа Сокальсько-Жовківського УГКЦ Михаїла (Колтуна) (Прот. 41750/08 VT), Найвищий Трибунал Католицької Церкви, звертаючись до «підгорецьких отців», чітко зазначає: «… розглянувши ваші звернення до Святішого Отця та Верховно Архиєпископського Трибуналу, додані до вашого листа, ця Апостольська Сигнатура не знаходить жодних причин для того, щоб також втручатися у цю справу». Цим Апостольська Сигнатура залишила вирок Колегіального трибуналу Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ у силі, підтвердивши тим самим правосильність накладеної на них екскомуніки, тобто відлучення від Церкви[15] [16] [17].

У 2008 році «підгорецькі ченці» проголосили власний Синод. До незареєстрованої УПГКЦ приєдналося п'ять жіночих монастирів.[18]. Католицька Церква не визнає законності цих п'яти жіночих монастирів, оскільки дозвіл на заснування був наданий лише монастирю в Брюховичах. Окрім цього, усі 29 монахинь цього монастиря були видалені з Василіанського чину та позбавлені монашого статусу[19]. Самі ж монахині твердять, що вони ще у 2004 році самі цілим монастирем вийшли з Василіанського чину і повернулися до попереднього статусу незалежного монастиря, яким монастир користувався в момент заснування[20].

У 2010 р. Догнал, Шпіржік, Обергаузер і Гітюк проголосили анатему (анафему, виключення з Церкви) майже на всіх єпископів Католицької Церкви, на викладачів Григоріанського університету, на всіх гомосексуалістів, на канцлера Німеччини Ангелу Меркель, президента США Барака Обаму та деяких інших осіб[21]. У 2011 році кількаразово погрожували виключенням з церкви Папі Римському Бенедиктові XVI у випадку, якщо він беатифікує Папу Івана Павла II[22].

Восени 2010 в м. Чорткові Тернопільської області група Догнала вчинила спробу захоплення греко-католицького храму Преображення Господнього[23]. Після чого за рішенням Тернопільського окружного суду групі Догнала заборонено проводити богослужіння і різного роду маніфестації у м. Чорткові[24].

В квітні 2011 активісти Громадянського руху «Відсіч» заявили, що УПГКЦ вчинила спробу маніпуляції цим рухом, з ціллю втягнути цей рух у боротьбу проти УГКЦ[25]. Також від імені «Відсічі» було заявлено, що львівські діячі, які не мають нічого спільного з самим рухом, використали назву «Рух Чистих Сердець» як хороший бренд, провадячи підривну діяльність, при цьому матеріали, які використовує так званий «Рух Чистих Сердець», є аналогічні до наявних на сайті «групи Догнала»[26].

5 квітня 2011 року провідники УПГКЦ проголосили створення «Візантійського Католицького Патріархату», першим патріархом якого обрали Іллю Антоніна Догнала[27].

1 травня 2011 року «Візантійський Католицький Патріархат» проголосив відлучення від Церкви Римських Пап Івана Павла II (посмертно) і Бенедикта XVI, оголосив, що папський престол з цього моменту вакантний, а також закликав всіх католицьких священиків перестати згадувати в Літургії ім'я Бенедикта XVI і місцевого єпископа, стверджуючи, що в протилежному випадку Літургія буде недійсною[28].

4 травня 2011 «Візантійський Католицький Патріархат» оприлюднив заяву[29] у якій зазначив, що вважає, що Католицька Церква відпала від християнства і проголосив про створення «Правовірної Католицької Церкви». У цій заяві УПГКЦ окреслила себе, як одну з груп седевакантистів. Після того очільники УПГКЦ проголосили «Божу анатему» на членів різних протестантських деномінацій[30].

29 березня 2012 року Конгрегація віровчення оприлюднила «Декларацію про канонічний статус самозваних підгорецьких греко-католицьких єпископів», у якій стверджено, що Апостольський Престол «не визнає дійсності їхніх єпископських свячень та всіх свячень, ними уділених, чи які будуть уділені». Також пригадується про те, що канонічним статусом Догнала, Гітюка, Шпіржіка та Обергаузера є екскомуніка, тобто виключення з церковного сопричастя. Крім того, звернено увагу на те, що «вживання назви католицька групами, які не визнані авторитетною церковною владою, згідно з каноном 19 Кодексу Канонів Східних Церков, є незаконним». Конгрегація перестерігає вірних про обов'язок не приєднуватися до вищезазначеної групи і закликає молитися за їх розкаяння[31].

Впродовж весни-літа 2012 року прихильники секти відзначились в ряді резонансних подій (вбивства, розбійний напад, завдання тілесних ушкоджень, викрадення тощо) на заході України [32][33][34][35][36][37].

Член-засновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович:

«Я вважав себе правозахисником, доклав багато зусиль, щоб сприяти релігійній свободі. Для мене релігійна свобода означає дуже багато, та вона не є рівноцінна правовому безладу. Я не хотів би, аби вірних тієї секти карали за те, що вони належать до цієї структури. Однак я за те, щоб за дебоші, які вони влаштовують, відповідало керівництво тієї секти. Тим часом наші спецслужби не вдаються до відповідних кроків, на які дає їм право українське законодавство. Це є підтвердженням того, що все те вигідно нинішній владі. Вона вдає, що не керує цим рухом, а насправді всіляко сприяє йому.»
[38]

У неділю 24 листопада 2013 року в Дрогобичі колона людей (40-50 осіб) з незареєстрованого релігійного угруповання УПГКЦ з вигуками і транспарантами проти Євросоюзу намагалась спровокувати на площі Ринок біля ратуші сутичку з учасниками більш ніж тисячного віче на підтримку «Євромайдану». Коли прихильники євроінтеграції витіснили опонентів з головної площі міста, останні здійснили спробу зірвати Богослужіння у храмі Петра і Павла УГКЦ, але були й звідти вигнані парафіянами та учасниками мітингу, до яких приєдналось чимало небайдужих дрогобичан.[39][40][41][42]

Особливості віровчення та практики[ред.ред. код]

1. У вченні і практиці УПГКЦ є «прийняття Богородиці до своєї особистості», як вони пояснюють, згідно з Ів.19,25[43]. Така практика з точки зору УГКЦ, є проявом обожествлення Богородиці і ставить УПГКЦ поза межі християнства[44].

2. УПГКЦ стверджує що Канонічне Право Католицької Церкви є незобов'язуючим для католиків. Таке твердження згідно з самим правом Католицької Церкви є неприпустимим. УПГКЦ пояснює це твердження тим, що Канонічне Право Католицької Церкви знаходиться в руках апостатів, якими є єретична, на їхню думку, влада УГКЦ[45].

3. Ще однією особливістю віровчення УПГКЦ є боротьба проти ІКТ (історико-критичної теології).

4. У них присутня практика анатем (анафем), які лідери угруповання проголошують проти усіх, хто відмовив на заклик покаяння та не визнав віру, тобто зрікся Христа і автоматично є виключений з церкви[46].

5. Лідери та члени УПГКЦ користуються специфічними релігійними практиками: повторення Божих Імен у гебрейському оригіналі з розтягуванням голосних, які належать до цих гебрейських слів, з руками, піднятими догори і головою, закинутою назад. Така практика, на думку УГКЦ, напряму перейнята з єврейського окультного вчення — Кабали, а така поза при молитві призводить до зменшення надходження кисню до мозку та входження у змінений стан свідомості, який нагадує гіпнотичний транс, і є небезпечною для психічного здоров'я.[47]. УПГКЦ пояснює це тим, що вимовляння імен Ісус (Єгошуа) і Отче (Авва) не має нічого спільного з кабалою. Також і поза у молитві, при якій практикується така практика, — руки підняті догори, голова закинута назад, — на думку УПГКЦ, є нормальною позою при молитві, яку застосовували також Ісус та апостоли. Ворожіння за допомогою Біблії, вервиці чи підкидання монеток Католицькою Церквою розцінюється як забобон або окультизм [48]. УПГКЦ мотивує таку свою практику тим, що апостоли використовували жереб, і це не є забобон чи окультизм.

6. На думку УГКЦ, група Догнала носить гуруїстський характер [49].

Структура[ред.ред. код]

Церква святого Йосипа в Підгірцях

Офіційно так званий «Візантійський Католицький Патріархат» очолює Антонін Ілля Догнал, а УПГКЦ, яка входить до складу «Візантійського Католицького Патріархату», очолює Михайло Осідач. Секретарем Глави УПГКЦ є Василь Маркіян Гітюк. До синоду УПГКЦ входять також Антонін Ілля Догнал, Роберт Самуїл Обергаузер, Роберт Методій Шпіржик, Василь Маркіян Гітюк та Патрік Тимотей Сойка. Одночасно Антонін Ілля Догнал є і патріархом «Візантійського Католицького Патріархату» і членом синоду УПГКЦ, як рівно ж Роберт Методій Шпіржик та Патрік Тимотей Сойка є членами Синоду УПГКЦ та секретарями Візантійського Католицького Патріархату.

Відкрито УПГКЦ здійснює богослужіння в селі Підгірці, Бродівського району, Львівської області (спорудили свій дім молитви зліва, по дорозі на райцентр Золочів; раніше здійснювали богослужіння в місцевій пам'ятці архітектури — церкві святого Йосипа), в Дрогобичі та Брюховичах під Львовом по вулиці Сосновій у приватному будинку (церкві жіночого монастиря). До нового релігійного руху примкнули також жіночі монастирі у тих же Брюховичах, Львові, Стрию, а також у Тисмениці (Івано-Франківщина) та Пробіжній (село Чортківського району, Тернопільщина). Ці монастирі відмовили у підпорядкуванні УГКЦ та проголосили про свій перехід під юрисдикцію УПГКЦ.

Стосунки з іншими релігійними організаціями[ред.ред. код]

Оскільки група Догнала наразі не є визнана жодною християнською Церквою, вона не є учасником екуменічного діалогу і не визнається, як Церква, ані Католицькою Церквою, ані Православними Церквами.

УПГКЦ звинувачує Главу УГКЦ у єресях[50], хоча на думку звинувачуваних висловлювання кардинала Любомира Гузара не є такими[51]. Владика УГКЦ Йосиф Мілян, відкритим текстом заявляє про деструктивний та небезпечний характер нового релігійного угруповання, порівнюючи його із «Білим братством» [52]. А Патріарх УПЦ КП Філарет вважає, що УПГКЦ діє проти Церкви і є тоталітарною сектою[53].

31 травня 2012 року керівництво УПГКЦ проголосило анафему на патріарха Російської Православної Церкви Кирила за те, що він узяв участь у IV З'їзді світових і традиційних релігій в Астані. У листі проголошення анафеми стверджується, що «на кожного православного віруючого, який від цього дня буде творити з ним єдність, також падає Боже прокляття»[54].

"Ми нарахували їх 5 032. Анафеми накладені на всіх — починаючи від Обами й Ангели Меркль і закінчуючи Папою Римським, Патріархами Кирилом і Філаретом. З усіх відомих світових лідерів Догнал не наклав анафеми лише на одну людину — на Путіна. Колишнього офіцера КДБ Путіна."
[55][56]
"У кулуарах влади готується підступний сценарій розколу однієї з найбільших українських церков — УГКЦ. (...) План, який виношували кілька років, передбачає державну реєстрацію ще однієї церкви з назвою, де будуть усі слова чинної, — вона теж, за задумом, матиме назву українська греко-католицька церква, але з якимсь словом-додатком. Ставка робиться на те, щоб надати провладній так званій греко-католицькій церкві усіляку підтримку, в тому числі матеріальну й організаційну, швидко розвинути її структури. (...) Таким чином, очікується, що впродовж певного часу буде сформовано новий інструмент впливу на політичну ситуацію на Правобережній Україні, у регіоні, де греко-католики завжди традиційно були налаштовані опозиційно до центральної влади.

Академік НАНУ Степан Павлюк:

Думаю, це проект ФСБ Російської Федерації, спадкоємиці КГБ. Наприклад, зараз функціонує моторошна "секта Догнала", члени якої чомусь носять вбрання, що дуже нагадує одяг монахів-василіян чи греко-католицьких священиків, неофіційно отримують величезні кошти на свою діяльність. Звідки? Мої знайомі в органах чітко кажуть — з Росії. Вони не мають нічого спільного з УГКЦ, а лише імітують зовнішню схожість з нею. Не відкидаю, що ставку можуть зробити саме на них.
[57]

Примітки[ред.ред. код]

  1. "Підгорецьким монахам" офіційно відмовили у реєстрації Правовірної греко-католицької церкви
  2. Колишні «підгорецькі отці»
  3. Актуальні листи. Чотири слова з України
  4. Єрархія УГКЦ застерігає вірних від впливу «секти Догнала» — «ворога Церкви й народу»
  5. Стаття "Підроблений патріарх - 2" в газеті "Експрес"
  6. Фотографія маніфестації «підгорецьких» під стінами обласної влади у Львові (R.I.S.U.)
  7. «Чотири слова з України». Пару слів про авторів
  8. а б Єпископ Оломоуца про Догнала
  9. а б Лист Владики Володимира (Ющака) до «підгорецьких отців»
  10. Єпископат Гуситської Церкви про Догнала
  11. Офіційне повідомлення Василіянського чину святого Йосафата у справі незаконно висвячених єпископів; Офіційне повідомлення
  12. «Бесіди з Блаженнішим Л.Гузаром…»
  13. Пор. Annuario Pontificio 2011, Città del Vaticano: Libreria Editrice Vaticana, 2011, ISBN 9788820985226
  14. Декрети виконання вироків
  15. Вирок Церковного суду у карних процесах ієромонахів ЧСВВ
  16. Офіційне повідомлення
  17. «Підгорецьким монахам» відмовили у реєстрації Правовірної греко-католицької церкви (RISU)
  18. «Підгорецьким монахам» офіційно відмовили у реєстрації
  19. У Львові 29 василіанок відлучили від Чину
  20. Якою є правда про сестер? Частина ІІ. Сестри-монахині контемплятивного монастиря св. Пророка Іллі, Львів- Брюховичі
  21. Відео проголошення анатеми, Листи проголошення анатеми
  22. Восьма пересторога перед анатемою (24.3.2011)
  23. «Група Догнала» шляхом застосування сили намагалася захопити храм Преображення Господнього у Чорткові
  24. Працівники правоохоронних органів зупинили провокації Василя Гітюка (Відео)
  25. Громадські активісти Львова заявили, що не хочуть бути втягнені в акції розкольної «групи Догнала»
  26. Громадські активісти Львова заявили, що не хочуть бути втягнені в акції розкольної «групи Догнала»
  27. Повідомлення про заснування і проголошення Візантійського Католицького Патріархату
  28. Проголошення екскомуніки на Папу Венедикта XVI та Івана Павла ІІ
  29. Вийдіть з Вавилону до Єрусалиму!
  30. http://uogcc.org.ua/ua/letters/
  31. DICHIARAZIONE DELLA CONGREGAZIONE PER LA DOTTRINA DELLA FEDE SULLO STATUS CANONICO DEI "SEDICENTI VESCOVI GRECO-CATTOLICI DI PIDHIRCI" (італ.); український переклад Декларації
  32. Секта Догнала б'є ланцюгами
  33. Секта Догнала нападає на людей
  34. Містична секта і подвійне вбивство
  35. Секта, що викрадає дітей
  36. Журналісти "Експресу" вимагають від міліції порушити кримінальну справу
  37. Редакцію газети «Експрес» взяли під охорону озброєні люди
  38. Стаття "Удар по Церкві" в газеті "Експрес" № 103 (6565) за 20-27 вересня 2012 року сторінки 1 та 6
  39. Догналівці намагались спровокувати дрогобицький євромайдан, але тисячний натовп прогнав їх Дрогобич Інфо 24.11.2013
  40. Євромайдан по-дрогобицьки. Громаді увірвався терпець — догналівців погнали з міста сайт газети «Галицька зоря» 26 листопада 2013
  41. Стаття «Маємо бути там, де живеться вільніше, де „працює“ закон…» Регіональний додаток-вкладка «Високий замок плюс Дрогобиччина» до газети «Високий замок» за 28 листопада 2013 року
  42. У Дрогобичі вимагають заборонити діяльність секти Догнала Дрогобич Інфо 28.11.2013
  43. [1]
  44. Догналізм не є християнським, а - поганським вченням
  45. [2]
  46. [3]
  47. Argumenta contra dognalismum: Окультний характер «молитовних» практик догналізму
  48. Окультизм по-підгорецьки
  49. “Ми отримали нову секту — надзвичайно радикальну і войовничу”
  50. Звинувачення Главу УГКЦ у єресях
  51. [4]
  52. [5]
  53. http://kyrios.org.ua/news/uoc-kp/11629-patriarh-upts-kp-filaret-sekta-dognalitiv-vistupae-i-proti-tserkvi-i-proti-ukrayinskoyi-derzhavi.html
  54. Оприлюднення анатеми на Кирила, Патріарха Російської Православної Церкви
  55. Стаття "Підроблений Патріарх" в газеті "Експрес" № 77 (6457) за 19-26 липня 2012 року сторінки 1 та 6
  56. Підроблений патріарх
  57. Стаття "Удар по Церкві" в газеті "Експрес" № 103 (6565) за 20-27 вересня 2012 року сторінки 1 та 6

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]