Устинов Дмитро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Устинов Дмитро Федорович
Ustinov-USSR.jpg
Народився 17 (30) жовтня 1908(1908-10-30)
Російська імперія Самара
Російська імперія
Помер 20 грудня 1984(1984-12-20) (76 років)
СРСР Москва СРСР
Країна СРСР СРСР
Приналежність Радянська армія Радянська армія
Рід військ піхота
Роки служби 19221923, 19551984
Звання CCCP army Rank marshal CCCP infobox.svg Маршал Радянського Союзу
Командування Міністр оборони СРСР, Перший заступник Голови Ради Міністрів СРСР, Міністр оборонної промисловості СРСР, Міністр озброєння
Війни/битви Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Соціалістичної Праці Герой Соціалістичної Праці Герой Монгольської Народної республіки Герой ЧССР
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Суворова I ступеня
Орден Кутузова 1 ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «За перемогу над Японією» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
Медаль «За освоєння цілинних земель»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років радянській міліції»
Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви»
Медаль «В пам'ять 250-річчя Ленінграда»

Нагороди інших країн

Орден Карла Маркса (НДР) Орден Карла Маркса (НДР) Орден Шарнхорста (НДР)
Орден Клемента Готвальда Орден Клемента Готвальда Орден Білого Лева
Орден Георгія Димитрова (Болгарія) Орден Георгія Димитрова (Болгарія) Орден Прапора з алмазами (ВНР)
Орден Прапора з алмазами (ВНР) Орден Білої Троянди (Фінляндія)
Орден «Хрест Грюнвальда» 1 ступеня
Орден Сухе-Батора Орден Сухе-Батора Орден Сухе-Батора
Інше Во имя Победы

Усти́нов Дмитро́ Фе́дорович (*17 (30) жовтня 1908(19081030), Самара  — † 20 грудня 1984, Москва) — радянський політичний і військовий діяч, Міністр оборони СРСР (1976–1984), Маршал Радянського Союзу (1976), Герой Радянського Союзу (1978), Двічі Герой Соціалістичної Праці (1942, 1961), Герой МНР (1981), Герой ЧССР (1982).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 30 жовтня 1908 року в місті Самарі в сім'ї робітника.

У 1922–1923 роках служив в Червоній Армії, після чого закінчив профтехшколу і Ленінградський військово-механічний інститут. У 1927-29 роках працював слюсарем на Балахнінському паперовому комбінаті, потім на фабриці в Іваново. Член ВКП(б) /КПРС з 1927 року.

З 1934 року — інженер в Артилерійському морському НДІ, начальник бюро експлуатації і дослідних робіт; з 1937 року — інженер-конструктор, заступник головного конструктора і директор ленінградського заводу «Більшовик».

Незадовго до початку Великої Вітчизняної війни Д. Ф. Устинов, за вказівою І. В. Сталіна, був призначений народним комісаром озброєння СРСР. На цій посаді працював над забезпченням масового виробництва озброєння, освоєнням виготовлення нових видів озброєння.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1942 року за успіхи в керівництві наркоматом озброєння Устинову Дмитру Федоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна (№ 8117) і золотої медалі «Серп і Молот» (№ 24).

У 1946-53 роках генерал-полковник-інженер артилерійської служби Д. Ф. Д. Ф. Устинов — міністр озброєння, в 1953-57 роках він — міністр оборонної промисловості СРСР, а в 1957-63 роках — заступник Голови Ради Міністрів СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 червня 1961 року за видатні заслуги в розвитку ракетної техніки і забезпечення успішного польоту Гагаріна в космічний простір Устинов Дмитро Федорович нагороджений другою золотою медаллю «Серп і Молот» (№ 89).

У 1963-65 роках Д. Ф. Устинов — 1-й заступник Голови Ради Міністрів СРСР, голова Вищої Ради Народного Господарства СРСР, а в 1965 — 76 роках — секретар Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу, координуючи і направляючи на цій посаді роботу наукових установ, конструкторських бюро та промислових підприємств оборонно-промислового комплексу СРСР.

З кінця квітня 1976 року генерал армії Устинов Д. Ф.  — міністр оборони СРСР.

30 липня 1976 року йому присвоєно найвище військове звання СРСР «Маршал Радянського Союзу».

Твори[ред.ред. код]

  1. Устинов Д. Ф. // Куценко А. Маршалы и Адмиралы флота Советского Союза. Киев.:Полиграфкнига, 2007, С. 335–343
  2. Устинов Д. Ф. // Маршалы Совестского Союза. Личные дела рассказывают / Институт военных историко-патриотических проблем и сследований. — М.:Любимая книга, 1996, С. 73—74 ISBN 5-7656-0012-3
  3. Устинов Д. Ф. // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. Т. 2. Любов—Ящук / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. С. 631 ISBN 5-203-00536-2
  4. Прослушать Речь Д. Ф. Устинова. Война во Вьетнаме.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
Маршал Радянського Союзу
Гречко Андрій Антонович
19671976
Coat of arms of the Soviet Union.svg
Міністр оборони СРСР

29 квітня 197620 грудня 1984
Наступник:
Маршал Радянського Союзу
Соколов Сергій Леонідович
19841987