Шапошников Борис Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шапошников Борис Михайлович
B Shaposhnikov02.jpg
Народився 20 вересня (2 жовтня) 1882(1882-10-02)
Російська імперія Златоуст Російська імперія
Помер 26 березня 1945(1945-03-26) (62 роки)
СРСР СРСР Москва
Приналежність Радянська армія Радянська армія
Роки служби 1901–1945
Звання Маршал Радянського Союзу Маршал Радянського Союзу
Командування Начальник Генерального штабу РСЧА
Війни/битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора
Орден Суворова I ступеня
Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Нагороди Російської імперії

Орден Святого Володимира
Орден Святої Анни
Орден Святої Анни
Орден Святої Анни
Орден Святого Станіслава

Бори́с Миха́йлович Ша́пошников (*20 вересня (2 жовтня) 1882(18821002), Златоуст — †26 березня 1945, Москва) — видатний радянський військовий діяч і військовий теоретик, Маршал Радянського Союзу (1940). Єдиний Маршал Радянського Союзу, який вибув зі збройних сил СРСР під час Другої світової війни (з причини смерті).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї службовців. Навчався в Красноуфимскому промисловому і Пермському реальному училищах.

Ранні роки і початок військової кар'єри[ред.ред. код]

У 19011903 роках Б. М. Шапошников навчався в Московському Олексіївському військовому училищі, яке закінчив по 1-му розряду і був проведений в чин Підпоручикпідпоручика. Почав службу в 1-му Туркестанському стрілецькому батальйоні в Ташкенті, в 19031907 роки командував півротою.

У 19071910 роках навчався в Академії Генерального штабу. Проведений в штабс-капітани. Після закінчення академії продовжив службу в Ташкенті, де в 1910—1912 роки командував ротою. У 1912 році переведений старшим ад'ютантом штабу 14-ї кавалерійської дивізії в Ченстохова.

Перша світова війна[ред.ред. код]

З серпня 1914 року брав участь у Першій світовій війні на посаді ад'ютанта штабу 14-ї кавалерійської дивізії на Західному фронті, показав добре знання тактики, проявив особисту відвагу. У жовтні 1914 року був контужений. У січні — листопаді 1915 — помічник старшого ад'ютанта розвідвідділу штабу 12-ї армії на Північно-Західному фронті. У листопаді 1915 — травні 1916 року — начальник штабу Окремої зведеної козачої бригади.

У вересні 1917 року Б. М. Шапошников проведений в чин полковника і призначений на посаду командира Мінгрельського гренадерського полку.

За військові подвиги і заслуги перед батьківщиною Борис Шапошников був нагороджений орденом Святого Станіслава 3-го ступеня, орденом Святого Володимира 4-го ступеня, орденом Святої Анни трьох ступенів.

У листопаді 1917 року на з'їзді делегатів військово-революційних комітетів був обраний начальником Кавказької гренадерської дивізії.

Громадянська війна у Росії[ред.ред. код]

22 травня 1918 року під час Громадянської війни вступив в Червону Армію. Був помічником начальника Оперативного управління штабу Вищої військової ради. З 7 вересня до кінця жовтня 1918 року — начальник розвідвідділу Штабу РВСР. З 30 вересня — у Військовому відділі Вищої військової інспекції РСЧА. З 4 березня 1919 року — перший помічник начальника штабу Української РСР. З 15 серпня 1919 року — начальник Розвідувального відділення, а з 12 жовтня — начальник Оперативного управління Польового штабу Реввійськради Республіки.

Брав участь у розробці плану по розгрому військ Денікіна в жовтні 1919 року. Приймав участь в розробці планів кампаній 1920 року на Південно-Західному, Західному фронтах і в Криму.

Шапошников розробляв більшість основних директив, наказів, розпоряджень фронтам і арміям. У 1921 році був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Міжвоєнний період[ред.ред. код]

Борис Шапошников, 1929 рік

Після закінчення Громадянської війни, з 1921 року — 1-й помічник начальника Штабу РСЧА. У 19251927 роки — командувач військами Ленінградського, з травня 1927Московського військових округів. У 19281931 роки — начальник Штабу РСЧА. У 1930 році вступив у ВКП (б). З липня 1931 — командувач військами Приволзького ВО. У 19321935 роки — начальник, військовий комісар і професор Військової академії імені М. В. Фрунзе.

У 19351937 роки знову командував військами Ленінградського військового округу, отримавши 20 листопада 1935 року звання командарм першого рангу. З 10 травня 1937 року — начальник Генштабу РСЧА.

У червні 1937 року входив до складу Спеціальної судової присутності під час суду над М. М. Тухачевським, Й. Е. Якіром, І. П. Уборевичем та інших.

Кандидат у члени ЦК ВКП (б) з 21 березня 1939 року. З 10 вересня 1939 по 9 квітня 1941 року — член Комітету оборони при РНК СРСР.

Варто відзначити, що Шапошников користувався великою повагою Сталіна. Борис Михайлович був одним з небагатьох, до кого той звертався на ім'я та по батькові, а не «товариш Шапошников», як до решти керівників країни і армії. З кінця 1930-х років він був одним з головних радників Сталіна з військових питань.

Перед початком Радянсько-фінської війни Борис Шапошников підготував стратегічний план штурму укріплених позицій фінської оборони, який був відкинутий Сталіним. В результаті, Червона Армія зазнала великих втрат у наступальних боях. Лише після прийняття його плану, вдалося досягти успіху, і подолати лінію Маннергейма (лютий 1940). 31 грудня 1939 року був нагороджений орденом Леніна.

7 травня 1940 року Шапошникову було присвоєне звання Маршал Радянського Союзу.

У серпні 1940 року за станом здоров'я він був знятий з поста начальника Генштабу і призначений заступником наркома оборони СРСР зі спорудження укріплених районів.

Друга світова війна[ред.ред. код]

З початком Великої Вітчизняної війни — з 23 червня по 16 липня 1941 року працював в Раді з евакуації при РНК СРСР. З 10 липня член Ставки Верховного Головнокомандування. З 29 липня знову призначений начальником Генштабу РСЧА. Зробив важливий внесок в організацію оборони Москви і переходу Червоної Армії в контрнаступ. 11 травня 1942 року був знятий з поста начальника Генштабу РЧСА після поразки Кримського фронту під Керчю, на цій посаді його змінив А. М. Василевський.

З травня 1942 по червень 1943 року — заступник наркому оборони СРСР. У червні 1943 року призначений начальником Військової академії Генерального штабу.

Помер від туберкульозу 26 березня 1945 року, не доживши 44 дні до перемоги. Урна з його прахом похована в Кремлівській стіні на Червоній площі в Москві.

Історична роль[ред.ред. код]

Володіючи великим досвідом штабної роботи та управління військами Б. М. Шапошников зробив значний внесок в теорію і практику будівництва Збройних сил СРСР, в їх зміцнення і вдосконалення, підготовку військових кадрів. Він багато працював над розвитком військової науки, над узагальненням бойового досвіду Першої світової та Громадянської війни.

За його безпосередньої участі були розроблені пропозиції про підготовку і ведення найважливіших операцій радянських військ в 19391942 роках: Вторгнення СРСР до Польщі, Фінська компанія, Смоленська битва (1941), контрнаступ під Москвою і загальний наступ Червоної Армії взимку 1941/1942 рр.

Брав участь в комісії з розробки статутів, відображаючи в них основні положення військової доктрини СРСР. У найбільш відомій праці «Мозок армії» (1927) визначив основні положення про характер майбутньої війни, глибоко розкрив особливості керівництва армією у війні і дав чітке уявлення про роль, функції та структуру Генерального штабу як органу Верховного Головнокомандування з управління Збройними силами.

Б. М. Шапошников відзначається у військовій історії як видатний військовий теоретик, який добре знає оперативно-стратегічні питання.

Нагороди[ред.ред. код]

Російська імперія[ред.ред. код]

СРСР[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Горелик Я. М. Маршал Советского Союза Борис Михайлович Шапошников: Краткий очерк жизни и деятельности. М., 1961,
  • Круглов А. И. Выдающийся военный деятель: К 110-летию Б. М. Шапошникова // Военная мысль. 1993. № 1.
  • Шапошников Б. М. «Мозг армии»
  • Шапошников Б. М. Воспоминания. Военно-научные труды. М., 1982

Посилання[ред.ред. код]


Попередник:
генерал армії
Жуков Георгій Костянтинович
1941
Coat of arms of the Soviet Union.svg
Начальник Генерального штабу

19411942
Наступник:
генерал армії
Василевський Олександр Михайлович
19421945
Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Роберт Ловетт
США
Людина тижня
журналу «Тайм»

Time Magazine logo.svg
16 лютого 1942
Наступник:
Рейнгард Гейдріх
Третій Рейх