Теф
| Теф | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Рід: | Гусятник (Eragrostis) |
| Вид: | Теф (E. tef)
|
| Біноміальна назва | |
| Eragrostis tef | |
Теф, або тефф (Eragrostis tef), Абіссинська трава — рослина родини тонконогові, вид роду гусятник (Eragróstis).
Поширення та екологія[ред. | ред. код]
Батьківщина тефа — Ефіопія, де він і сьогодні є основною зерновою культурою і займає близько 30 % від всієї ріллі. Теф — культура, в основному, високогірна, особливо червоний теф, культивований у горах на висотах до 2500 м над рівнем моря і навіть іноді вище. Білий теф вирощують в основному на висотах 1700—2000 м над рівнем моря. Температура повітря 16-18 °C цілком достатня для зростання і розвитку рослин. У ранній період розвитку тефу необхідна хороша забезпеченість водою. Як тільки припиняються дощі, призупиняється і зростання рослин, що пов'язане з поверхневим розташуванням кореневої системи у тефа.
Теф культивується в основному в Ефіопії та Еритреї. У меншій мірі його вирощують в інших африканських країнах. Рослину інтродуковано також в Індію, Австралію, ПАР, Росію, Україну[1]. Останнім часом проводяться експерименти по його вирощуванню в США (Айдахо, Канзас).
Біологічна опис[ред. | ред. код]
Це — однорічна, трав'яниста, самозапильна рослина, яка сильно кущиться. Висота стебла досягає 40-60 см. Суцвіття — довга пухка, поникла волоть із великою кількістю насіння. Плід — дуже дрібна, плівчаста, біла (білий теф) або червонувато-коричнева (червоний теф) зернівка. Маса 1000 зерен становить близько 300 мг.
Хімічний склад[ред. | ред. код]
У зерні тефа міститься: 69,0-74,0 % вуглеводів, 6,0-9,0 % білків, 2,2-3,5 % жирів і 2,4 % зольних речовин. Зернівки тефа багаті залізом. Його в них в 2,4-4,8 рази більше, ніж в зернівках пшениці.
Використання[ред. | ред. код]
В Ефіопії з розмеленого зерна тефа готують коржі (инджера). З суміші борошна пшениці і тефа печуть хліб. В інших країнах Африки рослина культивують як кормову культуру. Зелена маса і солома тефа — хороший корм для тварин.
Зерно тефа має лікувальну властивість — відновлює склад крові, що пояснюється високим вмістом у ньому заліза.
Теф не містить глютен (клейковина, глютен, лат. Gluten — «клей»; поняття, що об'єднує групу білків, виявлених в насінні злакових, особливо пшениці, житі та ячмені). У зв'язку з дослідженнями, які показують можливу нестачу заліза при тривалому дотриманні дієти без глютену (в разі целіакії та інших хвороб непереносності глютену) особливо цінний як додаткове джерело заліза[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Большая Советская энциклопедия (2-издание). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2018.
- ↑ Gluten-Free Vitamin Guide: Food is the Best Source but Supplements May Be Needed - Gluten-Free Living (амер.). Gluten-Free Living. Процитовано 22 грудня 2015.
Література[ред. | ред. код]
 |
У Вікіджерелах є |
- Баранов В. Д., Устименко Г. В. Мир культурных растений. Справочник. — М., 1994. — С. 45-46. — ISBN 5-244-00494-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Трава абіссинська // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Теф: інформація на сайті GRIN
- Teff report at Canadian Nutrient File (англ.)
- Purdue University Center for New Crops & Plant Products (англ.)
- Teff page at EthiopianRestaurant.com (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| ||||||||