Мишій італійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мишій італійський
Setaria italica0.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Рід: Мишій (Setaria)
Вид: Мишій італійський
Біноміальна назва
Setaria italica
P.Beauv.
Синоніми
* Panicum italicum L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Setaria italica
ITIS logo.jpg ITIS: 530348
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Setaria italica

Чумиза, італійське просо, мишій італійський (Panicum italicum L.) — злакова культура, одна з найстаріших хлібних культур Східної Азії. Вид рослин роду мишій (Setaria), родини тонконогових (Poaceae).

Назва[ред.ред. код]

У Китаї чумизу називають «гуцзой», а крупу чумизи «сяоміцзой». Назва культури «чумиза» походить від зміненого китайського «сяоміцза»[1]. В Індії чумизу називають «кунгу», в Японії — «ава», у Грузії — «гомі», у Вірменії — «мчаді», у Молдові та Україні — «бор» чи головчасте просо, у Казахстані «кунак», в Англії — «Turkestan millet» (туркестанське просо), «Italian millet» (італійське просо)[1].

Історія[ред.ред. код]

У країні традиційного вирощування, в Китаї, продукти з цієї культури вважають високопоживними, такими, що позитивно впливають на організм людини. Чумиза є однією з основних продовольчих культур Китаю. Із зерна чумизи виготовляєть різноманітні продукти харчування. З крупи чумизи варять різні каші, з муки випікають пампушки, млинці, особливі китайські макарони. Також зерно чумизи використовують як вихідну сировину при виготовленні спирту, пива та інших продуктів. Чумиза слугує високопоживним кормом для тваринництва Китаю, у хід йдуть практично всі частини рослини від корінців до мітлички з зерном[1].

Широке поширення в Росії чумиза отримала після російсько-японської війни 1904–1905 років, коли російські військові завезли насіння цієї культури з Маньчжурії[1]. Використання чумизи для потреб харчування російськими військами дало можливість оцінити економічні переваги культури. Відсутність акліматизованих сортів чумизи, незнання особливостей біології й агротехніки затребували проведення досліджень з переселення цієї рослини в європейську частину Росії. Широкому поширенню чумизи в Росії сприяв селекціонер з Коломни М. В. Цуканов, який вивів новий високоврожайний сорт — Коломенський[1].

В Україні в післявоєнні роки було виділено в селекціонування кілька сортів чумизи — Дніпропетровська, Херсонська, Українська тощо. Через те, що за врожайністю вони майже не відрізнялися від проса, чумиза, як продовольча культура, була виведена з реєстру рослин та виключена з ГОСТів. Проте народна селекція за 48 років дала цінні результати[1]. У результаті багаторічних селекційних експериментів виведений авторський сорт Дніпровська (ТУ У 01.1-30378663-001-2002), що успадкував від російського сорту Коломенська високу врожайність. Це єдиний в Україні сорт чумизи, що пройшов сортовипробування і занесений 2001 року до Реєстру сортів рослин України, рекомендований для вирощування і характеризується високою врожайністю й унікальним змістом біологічно активних речовин[1].

Біологія[ред.ред. код]

Чумиза є рослиною короткого дня, відносно середньостепова, теплолюбива[1]. Насіння чумизи добре проростає при температурі повітря вище 6-10°С, не проростає при температурі нижче 5°С. Проте чумиза загалом більш стійка до весняних приморозків ніж просо, сходи витримують короткочасні заморозки до -2...-4°С. Саме тому чумиза висівається з просом і кукурудзою в пізніші строки[1]. Чумиза добре протистоїть повітряній та ґрунтовій посусі, добре переносить високі температури повітря та тимчасову недостачу вологи в ґрунті, так як володіє властивістю витягувати вологу з більш глибоких шарів, економно витрачати її в різні періоди свого розвитку. У період кущіння і викиду мітлички чумиза добре відзивається на додаткове зволоження, у період проростання насіння задовольняється дуже обмеженою кількістю вологи[1].

Надмірне зволоження ґрунту в післяпосівний період може спричинити загибель проростків чи зрідження сходів чумизи з наступним пригніченням їх в наслідок поганого розвитку кореневої системи від недостачі в ґрунті повітря й тепла. Чумиза сорту Дніпровська не пред'являє особливих вимог ні до ґрунтів, ні до міста в сівообороті. Але найкращими ґрунтами для неї будуть чорноземи, супіщані, суглинисті ґрунти. Солонцюваті і засолені ґрунти для чумизи не придатні. Сорт відноситься до високоврожайних, середньостиглих, вегетаційний період становить 115 днів. Від викиду мітлички до дозрівання проходить період 35-40 днів. При благоприємних умовах коефіцієнт кущення чумизи може бути від 1 до 12 (Фото 1).

Стебла середньооблиствені (10-13 листків). Листя 25-24 см завдовжки і 2-Зсм в ширину. Мітличка лопастна до 30 см довжини, щетинки слабо виражені. Одна мітличка в середньому містить 7500 зерен чумизи. Зерно кирпично-червоного кольору, округло-еліпсовидної

форми, низької плівчастості (9- 10%). Вага 1000 зерен 2,8 грами. Чумиза сорту Дніпровська харак¬теризується потен¬ційно високими біологічними можливостями в формуванні високого врожаю. Достатньо виростити на кожному квадратному метрі поля засіяного чумизою по 100 рослин з мітличкою, яка дає в серед¬ньому 10г зерна, щоб отримати врожай ЮОц/га (Фото 2). По наявним даним чумиза дає в виробничих умовах урожай зеленої маси 350–400ц, сіна 85-90цта зерна 85-90ц/га. Чумиза даного сорту характеризується досить високими росли-нами (1,6-1,8 м), великою мітличкою, має велику засухо-стійкість, стійка проти осипання, мало піддатлива захворюванням, чим вигідно відрізняється від багатьох інших культур.

Чумиза практично не вражається головнею та просяним комариком.

Поживна цінність[ред.ред. код]

Для нормального росту, розвитку, репродукції тварин, потрібні корма такої якості, в яких найкращим способом поєднуються всі необхідні організму тварини елементи харчування: протеїн, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, мікроелементи, амінокислоти, стимулятори, ростові та інші фізіологічно активні речовини. При економічній оцінці кормових культур враховують найважливіші показники: врожай в натуральному вигляді, вихід кормових одиниць і переварюваного протеїну з одиниці площі, собівартість 1ц кормових одиниць та 1ц переварюваного протеїну, затрати праці на 1ц кормових одиниць. Багатьом з цих умов в повній мірі відповідає чумиза, вона вигідно відрізняється високим змістом вуглеводів, головним чином — вмістом крохмалю (до 70%), вмістом білка, вмістом незамінних (критичних) амінокислот — лізину тощо Чумиза є гарним доповненням у виді прекрасного корму для птиці, концентрованого і зеленого корму для продуктивних тварин. З огляду на високі харчові якості чумизи, її можна розглядати не тільки як цінну кормову рослину, але і як продовольчу круп яну культуру.  Основні напрямки використання чумизи та показники, що підтверджують доцільність використання цієї культури слідуючі: у науково-дослідному інституті землеробства аналізами установлені високі біохімічні показники зеленої маси і сіна чумизи порівняно з іншими злаковими травами. Сіно чумизи містить (в абсолютно сухій речовині) у середньому 14-16% сирого протеїну, що значно перевищує зміст його в сіні багаторічних злакових трав (7-12%). — Хімічний склад і кормові якості сіна чумизи: вода 15%; зола 9,6%; органічні речовини 75,5%. У 100 кг корму міститься 66 кормових одиниць 39,7 крохмалевих еквівалентів. — Хімічний склад зеленої маси чумизи (% до абсолютно сухої речовини): сирий протеїн 19,5; цукор 8; клітковина 20. Для загальної характеристики зеленої маси і сіна чумизи слід зазначити її гарну листяність. Частка листків і мітелок у загальній масі становить 72%. ТОВ «Консул» (05692) 9-22-82; 9-03-39; 9-16-94 — Значну господарську цінність представляє чумизна солома. По змісту білкових речовин солома чумизи перевищує солому вівса і проса. Солома чумизи містить 8-9% білка і 2% жиру. — Хімічний склад соломи чумизи (% до абсолютно сухої речовини): цукор 8; протеїн 7; клітковина 20. У соломі чумизи на долю листків приходиться 50-56% від загальної ваги соломи. Це вказує на високі кормові якості чумизної соломи, тому що листки краще поїдаються тваринами і засвоєння поживних речовин, що містяться в них вище, ніж у стеблах. — Середньохімічний склад зерна (%): вода 14; протеїн 7; жир 5,2; клітковина 7; зола 2; безазотисті екстрактивні речовини 57,9. — Харчовий продукт — крупа чумизи отримана методом обрушки зерна чумизи з наступним очищенням і калібруванням по сортах у залежності від крупності, чистоти і доброякісності ядра. Крупа чумизи є продуктом з високим вмістом вітамінів і переважаючим за основними показниками більшість відомих круп з інших видів зернових, а перебудова технологічного устаткування і технологія виробництва вимагає мінімальних витрат для перенастроювання наявних виробничих потужностей крупозаводів на випуск нового виду продукту круп яного виробництва. Крупа чумизи відрізняється високим змістом білків, жиру, вуглеводів, має високу енергетичну цінність (займає перше місце серед інших круп): жир 5,4; білок 14,4; вуглеводи 69,6; енергетична цінність 369ккал. Крупа чумизи має дієтичні, лікувально-профілактичні властивості та зумовлює позитивний вплив на організм людини. Чумиза є природним сорбентом який добре поглинає радіонукліди цезію та стронцію.

Агротехнологія вирощування[ред.ред. код]

Економічна ефективність вирощування[ред.ред. код]

Вирощування чумизи, у порівнянні з найближчою зерно-круп’яною культурою, просом, економічно вигідніше для сільгоспвиробників степового регіону:

  • насіннєвого матеріалу витрачається в 5 разів менше: — проса на 1га приблизно 20-25 кг, що при ціні 1грн/кг становить 22грн/га; — чумизи на 1га приблизно 3,6-5 кг, що при ціні 12грн/кг становить 52грн/га;
  • врожайність чумизи вища за просо в середньому в 3 рази: — середня врожайність проса — 1,4т/га; — мінімальна врожайність чумизи в 2003 р. — 4,3т/га;
  • різниця в віддачі врожаю з гектара, з урахуванням паритету цін становить:

(4,3т х 650грн/т) — (1,4т х 650грн/т) = 1885грн/га;

  • враховуючи, що затрати на вирощування товарного зерна проса і чумизи практично однакові і становлять приблизно 800грн/га — віддача з гектара буде становити: — по просу: (1,4х650)-22-800=88грн/га; 

— по чумизі: (4,3x650) — 52-800=1943грн/га.

Тобто віддача з гектара при вирощуванні чумизи дає економічний ефект сільгоспвиробнику в середньому на 1850грн/га більше (20 разів) ніж від вирощування проса.

Попередники і обробка ґрунту[ред.ред. код]

Найкращими попередниками можуть бути: пласт багаторічних трав та оборот пласта, пропашні культури, коренеплоди, овочні. Хороші результати дає посів чумизи після озимих культур, а також зернобобових. Чумиза також є хорошим попередником для інших сільгоспкультур, так як вона порівняно мало висушує ґрунт. Широкорядні посіви чумизи, після зімкнення рядків, своїм потужним травостоєм самі добре заглушають бур'яни. Обробіток ґрунту починають з лущення стерні. Лущення створює сприятливі умови для проростання бурянів, які знищуються зяблевою оранкою. Передпосівна обробка ґрунту складається з раннєвесняного боронування для закриття вологи і послойної дво- трикратної культивації з боронуванням. Перша культивація проводиться на початку польових робіт культиватором на глибину 8-10 см, через 10-15 днів після першої, проводиться друга культивація на глибину висіву насіння.

Час другої культивації визначається проростанням буряну. На засмічених ґрунтах проводять боронування важкими боронами між першою та передпосівною культивацією. Такою передпосівною обробкою добре очищається поле від бурянів і створюється сприятливий водяний, повітряний режим ґрунту. Необхідно не допускати розриву в часі між останньою культивацією та висівом.

Сівозміни[ред.ред. код]

Науково обґрунтована сівозміна є основою землеробства, запорукою його стабільності, оскільки істотно впливає на водний, поживний, біологічний режим ґрунту та швидкість детоксикації шкідливих речовин, які надходять у ґрунт при його сільськогосподарському використанні. У таблицях 1 та 2 наведено умови розміщення і чергування культур у сівозміні, за яких можна запровадити будь-яку сівозміну. Тривалість ротації сівозміни при тому чи іншому наборі культур визначає культура з найбільш тривалим періодом повернення на попереднє місце вирощування. Нормативи періодичності чергування культур у сівозміні Культура Термін періоду повернення культури на попереднє місце вирощування, роки

степ лісостеп полісся

Озима пшениця 2-3 2-3 2-3 Озиме жито 1-2 1-2 1-2 Озимий ячмінь 1-2 1-2 1-2 Овес 1-2 1-2 1-2 Гречка 1-2 1-2 1-2 Просо 3-4 3-4 3-4 Горох, вика, чина, соя 3-4 3-4 3-4 Ріпак 3-4 3-4 3-4 Цукрові та кормові буряки 3-4 3-4 3-4 Картопля 1-2 1-2 1-2 Соняшник 8-9 7-9 _ Еспарцет 2-3 2-3 . Конюшина — 3-4 3-4 Люцерна 3-4 3-4 3-4 Багаторічні злакові трави 3-4 3-4 3-4 Суданка 3 3 3 Сорго 3-4 3-4 3-4 Чорний пар 5-10 10 . Кукурудза 0-5 0-5 0-5 Чумиза 1-2 1-2 1-2

Таблиця 2 Нормативна класифікація попередників у сівозміні

Попередник

< 0. 5 Ш т люпин кукурудза о: =Г картопля > "- л с; >

  • О.

х т о. 0 1 о. і- 'х X а 0 1 горох — вик. на зелену масу на зерно на силос на зерно X ф 3 а со 2 X со о озиме житс ячмінь овес рання пізня льон цукрові буряі соняшник чумиза Чумиза X X Д X X д д д д УД н X X X X УД д

X хороший; Д допустимий; УД умовно допустимий; Н — недопустимий

Догляд за посівами[ред.ред. код]

Розміщувати чумизу бажано на полях віддалених від населених пунктів, так як горобці та гризуни, розкуштував смакові якості чумизи, стануть причиною непередбачених втрат врожаю. Висів чумизи необхідно проводити в оптимальні строки в добре прогрітий ґрунт (10- 12°С). Все схоже насіння проростає за 4-5 днів. Найбільш високий врожай зерна чумизи забезпечується широкорядним способом висіву (45-70см) при нормі висіву 1,2-1,5 млн зерен кондиційного насіння на 1га, що відповідає 3,4-4,3кг/га. При суцільному рядовому висіві (15см) норма висіву 2,5-Змлн. зерен на 1га, що відповідає 7-8,4кг/га. Для отримання зеленої маси й сіна норму висіву збільшують до 4 млн кондиційних зерен, що відповідає 11кг/га. Висів проводять сіялками точного висіву або овочевими, трав'яними сіялками на глибину 3-5 см в залежності від типу ґрунту і його вологості. При недостачі ґрунтової вологи приміняють післяпосівне прикатування.

Посіви чумизи необхідно підтримувати в рихлому й чистому від буряну стані до повного затінення рослинами міжряддів. На широкорядних посівах, протягом вегетаційного періоду повинно бути зроблено не менше двох міжрядних культивацій й одне окучування. Окучування дає змогу, за рахунок розвитку придаточної кореневої системи з нижніх вузлів стебла, збільшити кількість продуктивних стебел, що помітно впливає на врожайність. Окучування проводять в фазі 6 — 7-го повноцінного листка. 10 Добрива і гербіциди Чумиза чутлива на внесення мінеральних добрив NPK під передпосівну культивацію з розрахунку 60 кг діючої речовини на 1га. Це забезпечує підвищення врожаю зерна й зеленої маси в 2,5 рази. В фазі 6-7 повноцінного листка можливий обробіток посівів гербіцидами (амінова сіль 2,4Д або аналогічні з розрахунку 0,7кг/га д.р.). Для збільшення врожайності добре зарекомендували себе вітчизняні препарати Агростимулін і Клепс. 11 Збирання При вирощуванні на зерно, збирати чумизу потрібно комбайном при досяганні повної зрілості, методом високого зрізу. Оберти барабану комбайна регулюють як на збирання проса. На зелену масу й сіно, чумизу скошують кормозбиральними машинами. Збирати чумизу на сіно бажано на початку викиду мітлички, а на зелений корм — 10-15 днів раніше. Скошують чумизу на висоті не нижче 8-10 см, завдяки чому забезпечується добре відростання отави під слідуючий врожай зеленої маси. Збір на силос проводять на початку дозрівання головних мітличок. Запорука одержання високих врожаїв чумизи — своєчасний висів та збирання. 12 Вимоги до насіннєвого та товарного зерна чумизи До розробки та відповідного прийняття ДСТУ на насіння та товарне зерно чумизи контроль за відповідністю якості повинен вестись: — ТУ У 01.1-30378663-001-2002 Насіння чумизи. Сортові та посівні якості. Технічні умови; — ТУ У 01.1-30378663-002-2002 Чумиза. Вимоги при заготівлі та поставках. Технічні умови; — ТУ У 15.6-30378663-003-2002 Крупа чумизи. Технічні умови. Всі ТУ введені в дію з 23.12.2002 р.

Стимулюючим фактором для виробництва чумизи є висока технологічність зерна і культури в цілому, серйозна зацікавленість споживачів, перспективи використання. Аналіз формування і тенденцій на ринку зернопродуктів показує, що ця культура може бути вигідною для тих, хто її буде вирощувати, переробляти та використовувати. Сорт характеризується високим змістом біологічно активних речовин і може розглядатися як джерело сировини для продуктів дитячого, дієтичного, лікувально-профілактичного харчування. Культура чумизи, маючи унікальний серед зернових коефіцієнт розмноження, дозволяє значно збільшити віддачу з гектару, є дуже перспективним об’єктом для роботи з цією цінною рослиною в напрямку найбільш повного використання його корисних властивостей і якостей для задоволення постійно зростаючого попиту на продукти рослинництва і потреби тваринництва.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Чумиза (італійське просо). — Дніпродзержинськ: ТОВ Консул, 2004.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]