Щорс (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Щорс
Залізнична станція Щорс
Залізнична станція Щорс
Щорс
Розташування міста Щорс
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Чернігівська область
Район/міськрада Щорський район
Рада Щорська міська рада
Код КОАТУУ 7425810100
Засноване 1860
Статус міста з 1924 року
Населення 11393 (01.01.2011)[1]
Площа 12,8 км²
Густота населення 890 осіб/км²
Поштові індекси 15200—203
Телефонний код +380-4654
Координати 51°49′13″ пн. ш. 31°57′03″ сх. д. / 51.82028° пн. ш. 31.95083° сх. д. / 51.82028; 31.95083Координати: 51°49′13″ пн. ш. 31°57′03″ сх. д. / 51.82028° пн. ш. 31.95083° сх. д. / 51.82028; 31.95083
Висота над рівнем моря 119 м
Водойма р. Снов
Відстань
Найближча залізнична станція Щорс
До обл./респ. центру
 - автошляхами 69 км
До Києва
 - автошляхами 210 км
Міська влада
Адреса 15200, Чернігівська обл., Щорський р-н, м. Щорс, вул. К.Маркса, 5
Веб-сторінка Щорська міськрада
Міський голова Зуб Роман Іванович

Щорс — районий центр Щорського району Чернігівської області, положене над рікою Снов. Населення — 12,3 тис. меш. (2005). До 1935 і за часів німецької окупації — Сновськ.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Виник у 1860-их pp. під назвою Коржівка як робітниче селище під час будови Лібаво-Роменської залізниці. З 1924 — місто, 1897 нараховувало 2 200 меш., 1926 — 6 850 (35,5% становили українці, 35,3% євреї, 16,0% росіяни; відсотки на 1939: 60, 36, 4). У Щорсі підприємства для обслуговування залізничного транспорту, мебльова фабрика, харчова промисловість. У місті на залізничній станції Щорс діє однойменний пункт контролю на кордоні з Білоруссю.

Історична довідка[ред.ред. код]

Край веде свій літопис з далеких часів. Процвітала наша земля за Київської Русі, зазнавала набігів кочових племен, які несли на своїх списах розорення, грабіж, пожежі. Протягом декількох століть за право володіти Чернігово-Сіверщиною воювали між собою Литва, Польща, Московська держава. За століття свого існування у складі Чернігівщини, територія нашого району входила до Городнянського та Сосницького повітів. Села відносились до Великощимельської, Новоборовицької, Староруднянської (Городнянського повіту) та Охрамієвицької і Синявської волостей (Сосницького повіту).

Після утворення УРР 7 березня 1923 року Президія ВУЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини». В ході проведення реформи було виділено Сновський район і Сновський округ.

До Сновського району відійшли території 18 навколишніх сіл, а до Сновського округу — територія 11 районів (Городнянський, Добрянський, Корюківський, Менський, Охрамієвицький, Синявський, Сновський, Сосницький, Тупичівський, Холминський, Чорнотицький). Сновський округ проіснував до серпня 1925 року.

У березні 1923 року Сновськ як значний (за кількістю населення, станом розвитку промисловості, торгівлі) населений пункт був віднесений до категорії міст з населенням 7676 чоловік.

Виділення Сновська як міста, окружного і районного центру відіграло позитивну роль у розвитку нашого краю. У 20-х роках ХХ ст. в промисловості Сновська провідну роль відігравало депо та залізнична станція, де працювала третина дорослого населення міста. Крім депо, у Сновську діяли 3 лісопильних заводи, майстерні протипожежного устаткування, торговельні підприємства. Всього — 37 державних і приватних підприємств. Житловий фонд міста становив 719 будинків. У селах району промисловість була представлена Петрівським винокурним заводом, Тихоновицьким лісозаводом, Новоборовицьким винокурним заводом.

У 20-х роках у Сновську створюється перша народна лікарня на 35 ліжок (до цього обслуговуванням населення займався фельдшерсько-акушерський пункт). Працювали 3 лікарі та 17 медичних працівників.

У 1924 році із закладів освіти та культури у Сновську було 3 школи: 2 трудових семилітніх та 1 залізнична, 1 лікнеп, 1 школа фабзавучу, яка була створена для підготовки кваліфікованих кадрів робітників промислових підприємств, 1 бібліотека, 4 клуби, 2 театри. У кожному селі Сновського округу діяли неповні школи, а в Рогізках таких шкіл було 3. У Нових Боровичах діяла семирічна школа.

Протягом 30-х років ішов подальший розвиток Сновська як міста і райцентру. Відкривалися нові промислові підприємства: обозоремонтний і шкіряний заводи, артіль «Червоний тартак», ділянка лісосплаву, МТС та інші.

За 15 років існування Сновська як самостійної адміністративної одиниці змін зазнала соціально-культурна галузь. Збільшилась кількість медичних закладів (діяла районна і залізнична лікарні, поліклініка, дитяча консультація, санепідемстанція, тубдиспансер). Медперсонал міста налічував уже 15 лікарів і 49 медпрацівників. Збільшення кількості середнього медперсоналу стало можливим завдяки відкриттю в місті в 1936 році школи медсестер. Крім того, 1935 року була відкрита залізнично-технічна школа, яка готувала паровозних машиністів, інших спеціалістів середньої ланки для роботи в депо, інших залізничних службах. Збільшилась кількість вчителів, які викладали в 3-х середніх школах до 81, а кількість учнів становила 1920. Місто нараховувало 9 бібліотек з фондом понад 20 тис. екземплярів. У 1939 році було відкрито музей.

У 1935 році Постановою ЦВК м. Сновськ перейменовано в м. Щорс, а Сновський район — у Щорський. Подальший розвиток міста і району був перерваний у 1941 році початком Німецько-радянської війни. Щорський район було окуповано в кінці серпня — на початку вересня 1941 року і звільнено у вересні 1943. За два роки окупації та чотири роки Німецько-радянської війни Щорсівщина зазнала тяжких втрат та матеріальних збитків. 9959 чоловік воювали на фронтах, 4874 з них — загинуло. В Німеччину на примусові роботи вивезено 3429 жителів, за період окупації розстріляно 6596 чоловік мирного населення. Загалом вартість нанесених збитків району становила 476 мільйонів крб. Одразу після звільнення 27 вересня 1943 року міськвиконком прийняв рішення про мобілізацію всіх сил для відбудови. Протягом 1943-44 років у місті було відновлено роботу всіх життєзабезпечуючих підприємств: пекарні, водонапірної башти, електростанції, школи. Через місяць після звільнення відкрився рух через станцію Сновська.

Протягом 50-80 років ХХ ст. багато робилося по благоустрою міста та сіл району. Щорс поступово перетворився на ошатне поліське містечко, славне своїми людьми та досягненнями. В грудні 1961 року відкрилася музична школа.

За 85 років свого існування Щорс і Щорський район жодного разу не втрачали своєї самостійності.[2]

Персоналії[ред.ред. код]

У Сновську народилися:

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.