Користувач:Yasnodark/Чернетка2: відмінності між версіями

Кривульченко Анатолій Іванович
Кривульченко Анатолій Іванович
Народився	; 22 липня 1947 р. в с. Покровські Хутори (Покровське) Миколаївської області
Країна	СРСР → Україна
Alma mater	Кіровоградський національний університет
Галузь	Ландшафтознавтво та ланшафтна екологія, Ґрунтознавство та географія ґрунтів, Геоекологія, галогеохімія ландшафтів, гідрометеорологія, агророметеорологія, гідроекологія, гідрохімія
Заклад	Одеськоий державний університет імені І.І. Мечникова
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Нагороди	· Почесний знак «Відмінник освіти» (2003 р.) · Нагрудний знак «Петро Могила» (2009 р.) · Почесні грамоти Міністерства меліорації і водного господарства УРСР, Міністерства освіти і науки України, Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Особ. сторінка	ua.linkedin.com/in/pavlo-shuber-838a2774

Інтерактивний перегляд історії

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 15:45, 9 грудня 2015

Не плутати з Список найстарших романістів фантастики.

Список романістів фантастики Швеції

Позиція	Ім’я та прізвище письменника	Ім’я прізвище письменника при народженні	Роки життя	Місце народження письменника (станом на тепер)	Країна/Країни,де автор займався письменництвом	Національна приналежність письменника	Мова/мови творів	Назва найвідомішого роману у жанрі	Рік першовидання роману	Вік автора на час завершення роману	Назва твору в українському перекладі та рік видання твору в українському перекладі	Напрям фантастики	Фото
1	Клас Лундін^[sv] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	(швед. Claës Johan Lundin)	( 1825 - 1908 )	Стокгольм, [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
2	Отто Вітт^[sv] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 1923)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
3	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика		[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)		[[]], [[]], Швеція		Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Деніс Лідбом^[sv] (швед. Dénis Lindbohm)	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)		[[]], [[]], Швеція		Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	[[]] ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика
1	Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 248: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	( 1925 - 20..)	[[]], [[]], Швеція	Швеція	швед	шведська	«[[]]» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога))	1958	33	Твір не перекладено	тверда наукова фантастика

Джерела

http://www.isfdb.org/
http://www.sf-encyclopedia.com/category/themes/theme#articlesF
http://www.sf-encyclopedia.com/category/authors/author
http://www.bdfi.net/auteurs/
https://fantlab.ru/autors
https://www.sfsite.com
http://www.fantastika3000.ru
http://www.locusmag
http://argo-unf.at.ua/ «Аргонавти Всесвіту» - популяризація україномовної фантастики
http://www.fantasticfiction.co.uk/ Fantastic Fiction
http://www.catalogovegetti.com/catalogo/
http://www.anarres.fi/sf/bib/bib_u-o.htm
http://www.magicdragon.com/UltimateSF/SF-Index.html
http://axxon.com.ar/
http://self.gutenberg.org/articles/List_of_centenarians_(authors,_poets_and_journalists)
Энциклопедия фантастики.Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова - Минск: Галаксиас, 1995 - 694с.
http://www.worldheritage.org/articles/List_of_writers
http://www.worldheritage.org/articles/List_of_horror_fiction_authors
http://www.worldheritage.org/articles/List_of_fantasy_authors
http://www.worldheritage.org/articles/List_of_occult_writers
http://www.worldheritage.org/articles/List_of_science_fiction_authors
http://www.drugeducationtoday.com/news/List-of-centenarians-(authors,-poets-and-journalists).html
http://www.worldheritage.org/articles/List_of_manga_artists
http://wn.com/list_of_centenarians_(authors,_poets_and_journalists)
https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_von_Autoren
http://sf-encyclopedia.uk/fe.php

Примітки

Біографія

Народився 22 липня 1947 р. в с. Покровські Хутори (Покровське) Миколаївської обл., Україна. У 1970 р. закінчив геолого-географічний факультет Одеського державного університету імені І.І. Мечникова за спеціальністю «фізична географія». Кандидатська дисертація «Принципы и методы ландшафтного подхода к оптимизации массивов орошения степной зоны» (на примере Чаплинского массива орошения), захист - у 1984 р. в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова. Докторська дисертація «Галогеохімія грунто-підгрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю», - захист – у 2003 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Викладацька та наукова діяльність: Завідувач кафедри географії та геоекології, доктор географічних наук, професор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка; організатор відновлення діяльності (після закриття у 1950 р.) природничо-географічного факультету у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка; викладає для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» фізико-географічні дисципліни, а також курси «Історія та методологія географії», «Моніторинг навколишнього природного середовища».

Член спеціалізованої вченої ради у Львівському національному університеті імені Івана Франка (Д. 35.051.08) із захисту кандидатських та докторських дисертаційних робіт. Голова Кіровоградського відділу Українського географічного товариства.

Основні наукові напрямки роботи: Ґрунтознавство, географія грунтів, галогеохімія ландшафтів, ландшафтознавство. Геоекологія, гідроекологія, гідрохіміка:

Основні наукові праці, підручники та посібники

Автор 70 наукових праць — книг, статей, доповідей на конференціях.

Книги

П. М. Шубер, Н. Б. Таранова. Метеорологія і кліматологія. Практикум.- Тернопіль-Львів. 2008, — 219 с.
· Кривульченко А.І. Сухі степи Причорномор’я та Приазов’я: ландшафти, галогеохімія ґрунто-підґрунтя. – К.: Гідромакс, 2005. – 345 с.

· Кривульченко А.І. Водні об’єкти Кіровоградської області. Частина І. Словник водних об’єктів. Частина ІІ. Атлас гідрографічної мережі. Класифікатор водотоків. Водосховища: Монографія. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2011. – 356 с. · Методические рекомедации по контролю состояния орошаемых черноземов/ Гоголев И.Н., Баер Р.А., Манукьян Д.А., Гоголев М.И., Биланчин Я.М., Красеха Е.Н., Кривульченко А.И. – М.: Министерство мелиорации и водного хозяйства СССР, 1989. – 140 с. · Навколишнє середовище та його охорона. – К.: Вища школа, 1993. – 227 с. (у співавторстві). · Кривульченко А.І. Солончаки / Екологічна енциклопедія. К.:ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2008. Т.3. – С. 260-261.

Статті

Стан і проблеми вивчення генезису ґрунтів Українських Карпат // Вісн. Львів.ун-ту. Сер.геогр., 1998. Вип. 23. — С. 286–292.
Ґрунти природних територіальних комплексів Українських Карпат //Вісн. Львів, ун-ту.,1999. Вип. 25. — С 79-82.
Bogusław M.Kaszewsi, Krzysztof Siwek. Najwyźsze maksymalne sumy opadu dobowego w zlewni górnego Bugu. .- Badania geografsczne w poznawaniu środowiska. — Annales, Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, Lublin, 2004. -s.413-417.
Аналіз клімату для цілей рекреації (на прикладі м. Моршин) Фізична географія та геоморфологія. Вип.. 46, том 2, 2004.- с.215-223.
Szczepan Mrugala, Pawlo Szuber. Normalne i anomalne sumy opadów atmosferycznych w Lublinie i we Lwowie.- Badania geografsczne w poznawaniu środowiska. — Annales, Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, Lublin, 2004. -s.101-105.
Мкртчян О. С., Шубер П. М. Регіоналізація річного режиму атмосферних опадів західної частии України методом кластерного аналізу. Фізична географія та геоморфологія. № 54, 2008.- с.187-194.
Мкртчян О. С. Шубер П. М. Картографування кліматичних показників методом інтерполяції даних метеостанцій. Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку. Збірник наукових праць. Вип. 3, с. 169–172.

Adolf Szponar, Pawlo Shuber, Ewa Bilinska. Heavy metals in soils and in the needies of spruce in ecotope of the subalpine forests in Czarnohora (Esstern Carpathians).The landscape Ecology-Research and Usage Aspects. The problems of Landscape Ecology. Volume XXIII. Instytute of Geography and Spatial Management Jagelonian University, Cracow, 2009, — s. 192–203 http://www.geo.uj.edu.pl/publikacje.php?id=000146&page=monografie&menu=3
Мельник А., Шушняк В., Костів Л. , Березяк В. Фізико-географічні передумови, динаміка та наслідки катастрофічного липневого паводка 2008 року у верхів'ї річки Прут. Вісник Львівського університету Серія геогр. 2009. Вип. 37. С. 136–150.
http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/19_15/index.htm
Шубер П., Мкртчян А. Геостатическая интерполяция данных наблюдений метеостанций. Географическое образование и наука в России: история и современное состояние. Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию создания Географического института в Петрограде и 90-летию отечественного высшего географического образования / Под ред.. Н. В. Каледина, В. В. Дмитриева, Т. А. Алиева. С.-Петербург, ВВМ, 2010. — с.847 — 855
Шубер П. М., Мкртчян А. Методика геопросторового моделювання та картування кліматичних характеристик за даними спостережень метеостанцій. Вісник Львівського університету Серія геогр. 2011. Вип. 39. С. 246–253
Шубер П.,Березяк В. Аналіз гідрометеорологічних процесів ріки Прут у ландшафтно-моніторінгових дослідженнях Карпатського національного природного парку. Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль, 2010.-Випуск 21.- с.71-82.
Б. Муха, П. Шубер. Клімат. Львів. Комплексний атлас /О. Шаблій, С. Матковський, О.Вісьтак та ін. — К.:ДНВП «Картографія», 2012. — с.28-29.
Adolf Szponar, Pavlo Shuber, Jerzy Raczyk. Heavy metals in the subalpine soils of Połonina Pożyżewska (Czarnohora — the Eastern Carpathians). In: Jerzy Lechnio (ed.), Four dimensions of the landscape, Problemy Ekologii Krajobrazu ; 2011. t. 30, 317–324.
Ihor Kozak, Adam Stepien, Hanna Kozak, Pawlo Shuber. Prognozowania zmjan wydzielen lesnych.Prognosis of forest sub-compartments changes. Problemy ochrony przyrody, korzystania ze srodowiska I promocji wajorow turystycznych poludniowo-wschodniej slowacji I zachodniej Ukrainy. Wydawnyctwo MRB, Braszow 2012.- s. 365–385
І.Круглов, Б.Проць, О.Кагало, О.Вовк, О. Орлов, П. Шубер. Природні та антропогенні чинники оселищного різноманіття Українських Карпат і Закарпатської низовини. В кн.: Каталог типів оселищ Українських Карпат і Закарпатської низовини. — Меркатор, Львів, 2012 р., с. 18-46.
Павло Шубер. Особливості динаміки клімату високогір'я Українських Карпат в лругій половині ХХ і початку ХХІ століття. Вісник Львівського національного університету. Серія географічна, 2014. Випуск 48. С.187-193.

Джерела

Примітки

Категорія:Українські метеорологи Категорія:Українські кліматологи Категорія:Українські ґрунтознавці Категорія:Українські ландшафтознавці Категорія:Випускники географічного факультету Львівського університету Категорія:Науковці Львівського університету Категорія:Персоналії за алфавітом Категорія:Кандидати географічних наук України

Кривульченко Анатолій Іванович Доктор географічних наук, професор Контакти: Робоча адреса: 25006, м. Кіровоград, Театральний провулок, 8 (природничо-географічний факультет КДПУ ім. В.Винниченка) Телефон робочий: (0522) 22-76-81, 22-84-67 e-mail: tavryda@mail.ru Наукова біографія

Основні публікації:

Нагороди:

Довгожителі серед романістів фантастики —- автори фантастичних романів, що найдовше прожили чи живуть нині

Позиція	Ім’я та прізвище письменника	Ім’я та прізвище письменника на мові оригіналу	Ім’я прізвище письменника при народженні	Роки життя	Вік автора	Місце народження письменника (на теперішній час)	Місце смерті письменника	Країна/Країни,де автор займався письменництвом	Національна приналежність письменника	Мова/мови творів	Назва найвідомішого роману у жанрі	Назва роману на мові оригіналу	Рік першовидання роману	Вік автора на час завершення роману	Назва твору в українському перекладі та рік видання твору в українському перекладі	Напрям фантастики
1	Едвард Апворд	Edward Upward	Едвард Фелейз Апворд (Edward Falaise Upward)	(1903—2009)	105	Ромфорд, Ессекс, Велика Британія	Понтефракт, Західний Йоркшир, Велика Британія	Велика Британія	англієць	англійська	Оповіді Мортмора	The Mortmere Stories	1993	91	Твір не перекладено
2	Філліс Вітні	Phyllis A. Whitney	Філіс Еєм Вітні (Phyllis Ayame Whitney)	(1903—2008)	104	Йокогама, Канаґава, Японія	[[]], [[]], [[]]	США	американка	англійська	Веселка в тумані	Rainbow in the Mist	1989	85
3	Едіт Маргарет Осборн	E. M. Osborn	Едіт Маргарет Осборy (Edith Margaret Osborn)	(1902—2006)	103	[[]], [[]], [[]]	[[]], [[]], [[]]	[[]	англієць	англійська	Короткий візит до Ергону	Short Visit to Ergon
4	Джеффрі Дірмер	Geoffrey Dearmer	Джеффрі Дірмер (Geoffrey Dearmer)	(1893—1996)	103	Ламберт, Лондон, Велика Британія	[[]], [[]], Велика Британія	Велика Британія	[[]]	англійська	Вони хотіли бути птахами	They Chose to Be Birds	1935
5	Ернст Юнґер	Ernst Jünger	(Ernst Jünger)	(1895—1998)	102	Гайдельберг, [[]], Німеччина	Рідлінген, Швабія, Німеччина	[[]]	німець	німецька	На мармурових скелях	Auf den Marmorklippen	1942
6	Белла Діжур	Белла Дижур	Белла Абрамівна Діжур	(1903—2006)	102	Черкаси, Черкаська область, Україна	Нью-Йорк, Нью-Йорк, США	Російська Федерація, США	[[]]	російська	Ліхтар Землі	Фонарь земли	1961	57	Твір не перекладено
7	Едмунд Джордж Куртні	E. G. Courtney	(Edmund George Cousins)	(1893—1996)	102	[[]], [[]], Китай	[[]], [[]], [[]]	США	американець	англійська	Я не припиню	I Will Not Cease	1933
8	Віра Чепмен	Vera Chapman		(1898—1996)	102	Бурнемаус, Дорсет, Велика Британія	[[]], [[]], [[]]	Велика Британія	англійка	англійська	Зелений лицар	The Green Knight	1975
9	Абрам Палій	Абрам Палей	Палій Абрам Рувімович	(1893—1995)	101	Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Україна	[[]], [[]], [[]]	[[]]	[[]]	російська	До простору планетного	В простор планетный	1968
10	Ерон Бенк	Aaron Bank	Ерон Бенк (Aaron Bank)	(1902—2004)		Нью-Йорк, Нью-Йорк, США	[[]], [[]], [[]]	США	американець	англійська	[[]]	Knight's Cross	1993
11	Рут Меннінґ-Сендерс	Ruth Manning-Sanders		(1886-1988)	101	Свонсі, Ґлеморган, Вельс, Велика Британія	[[]], [[]], [[]]	Велика Британія	валійка	англійська	Казан вусів	A Cauldron of Witches	1988		Твір не перекладено	Дитяча фентезі
12	Дороті Теннін	Dorothea Tanning		(1910—2012)	101	Ґалесбург, Ілінойс, США	[[]], [[]], [[]]	США	американка	англійська	[[]]	Chasm	2004
13	Нормен Белл	Norman Bell		(1899—2001)		Віннемакка, Невада, США	[[]], [[]], [[]]	США	американець	англійська	Невагома мати	The Weightless Mother	1967
14	Тургунбай Гаипов			(1904—2006)		[[]], [[]], Узбекистан	[[]], [[]], [[]]	[[]]	[[]]	узбецька	[[]]
15	Наомі Мітчісон	Naomi Mitchison	Наомі Мері Маргарет Голдейн-Мітчісон ( Naomi Mary Margaret Haldane Mitchison)	(1897—1999)	101	[[]], [[]], [[]]	[[]], [[]], [[]]	США	[[\|]]	англійська	Завойовники	The Conquered	1923
16	Лінда Шулер	Linda Lay Shuler		(1910—2011)		Лос-Анджелес, Каліфорнія, США	[[]], [[]], [[]]	США	американка	англійська	[[]]
17	Френсіс Едамс	Francis A. Adams		(1874—1975)		Нью-Йорк, Нью-Йорк, США	[[]], [[]], [[]]	США	американець	англійська	[[]]	The Transgressors: Story of a Great Sin: A Political Novel of the Twentieth Century
18	Нормен Корвін	Norman Corwin	Norman Lewis Corwin	(1910—2011)		[[]], [[]], [[]]	[[]], [[]], [[]]	США	американець	англійська	[[]]
21	Бернар Фонтенель	Bernard Fontenelle	Bernard le Bovier de Fontenelle	(1657—1757)	99	Руан, [[]], Франція	Париж, Іль-де-Франс, Франція	Франція	француз	французька	Міркування про множинність населених світів	Еntretiens sur la pluralite des mondes habites	1686	29
23	Джек Вільямсон	Jack Williamson		(1908—2006)		Бісбі, Арізона, США	[[]], [[]], [[]]	США	американець	англійська	Гуманоїди
24	Анрі Вернс	Henri Vernes		(1918—20..)		Ат, Ено,Бельгія	Бельгія/Франція	[[]], [[]], [[]]	валлон	французька/нідерландська	[[]]
25	Мері Стюарт			(1916-2014)		[[]], [[]], Велика Британія	[[]], [[]], [[]]	Велика Британія	англійка	англійська
36	Френк Ріддлі		()	(1897—1994)	97	[[]], [[]], [[]]	[[]], [[]], [[]]	[[]	англієць	англійська	[[]]
37	Олександр Казанцев	Александр Казанцев		(1906—2002)		Астана, Акмолинська область, Казахстан	[[]], [[]], [[]]	Російська федерація	росіянин	російська	[[]]

Зеленська Любов Іванівна

Довге обговорення

Зеленська Любов Іванівна Доктор педагогічних наук, професор Контакти: Робоча адреса: Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, кафедра фізичної та економічної географії геолого-географічного факультету. Телефон робочий: (056) 744-86-03 е-mail: ZelenskiLI@mail.ru Наукова біографія У 1975 р. закінчила Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, спеціальність «Географія. Геоморфология». У 1983 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Палеогеографические особенности формирования свойств субаэральных антропогенових образований Среднего Приднепровья» за спеціальністю «Геоморфологія і палеогеографія», спецрада при Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова. У 2000 році захистила докторську дисертацію на тему «Теоретичні та методичні основи створення і впровадження засобів навчання географії (регіональний компонент)», спеціальність «Теорія та методика навчання (в галузі географії)», спецрада при Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Викладацька діяльність:

В ДНУ працює з 1978 р. З 1992 р. є науковим керівником держбюджетних науково-дослідних тем фінансування Міністерства освіти і науки України. Результати наукових досліджень доповідались на міжнародних наукових форумах (Москва, Прага, Удіна (Італія), Китай, Берлін, Киргизстан, Естонія та інш). Під керівництвом Л.І. Зеленської підготовані 10 кандидатів наук. Член міжвідомчої науково-методичної ради з питань географічних назв при Державній службі геодезії, картографії та кадастру (м. Київ). Член Спеціалізованої Ради із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності «Методика викладання природничих дисциплін» у Київському національному університеті ім. Драгоманова. Член експертної ради ВАК України з географії. Експерт інституту навчальної літератури при Міносвіти і науки України. Член Координаційної Ради з туризму при Дніпропетровській держадміністрації. Голова обласної Методичної Ради з підготовки та перепідготовки екскурсоводів. Має більш 200 публікацій. Голова журі обласної олімпіади з географії, неодноразово голова або заступник голови журі всеукраїнських олімпіад та турнірів з географії. Голова обласної секції з географічного краєзнавства Малої Академії Наук. Голова Дніпропетровського відділу Українського Географічного товариства. Має більше 150 публікацій, з них 130 наукові: 1 монографія, 2 авторські посвідчення, більше 100 статей і тез; 30 робіт учбово-методичного характеру. Основні публікації:

1.Зеленська Л.І. Обґрунтування виділення ландшафтних оглядових майданчиків в пізнавальних екскурсіях Ученые записки Таврического университета им.В.И. Вернадского – 2010. – С.62-65. 2.Зеленська Л.І. Історія та перспективні напрямки атласного картографування території сучасної Дніпропетровської області для потреб туризму / Зеленська Л.І., Агеєв Ю.О., Троценко О.В. Історія української географії та картографії. Частина 1: Збірник матеріалів Четвертої міжн. конф., присвяченої 110-літньому ювілею професора Володимира Кубійовича. Тернопіль, 2010 р. – С.169-172. 3.Зеленська Л.І. Виртуальные экскурсии: содержание, технология создания, картографическое наполнение /Л.І. Зеленська/ Мат. VIII Міжн. науково-практич. Конф. «Состояние и перспективы информационно - инновационного развития рынка туристических услуг» Донецк – Святогорск, Украина, Донецький інститут туристичного бізнесу, Донецьк, 2010, -С. 41-47. 4.Зеленська Л.І. Картографічні твори в комплексі Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького / Л.І. Зеленська, Н.І. Капустіна / Мат. ІV Всеукраїнської науково -практ. конф. «Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку-2010»: збірник м.Київ. –К.: ДНВП «Картографія», 2010, -Вип.4. –С.276-280. Нагороди:

2002 р. - Відмінник освіти України. 2007 р. - Знак МОНУ «Софія Русова». 2010 р. - Знак МОНУ «Василь Сухомлинський», Знак МОНУ «Петро Могила».

Кривульченко Анатолій Іванович Доктор географічних наук, професор Контакти: Робоча адреса: 25006, м. Кіровоград, Театральний провулок, 8 (природничо-географічний факультет КДПУ ім. В.Винниченка) Телефон робочий: (0522) 22-76-81, 22-84-67 e-mail: tavryda@mail.ru Наукова біографія Народився 22 липня 1947 р. в с. Покровські Хутори (Покровське) Миколаївської обл., Україна. У 1970 р. закінчив геолого-географічний факультет Одеського державного університету імені І.І. Мечникова за спеціальністю «фізична географія». Кандидатська дисертація «Принципы и методы ландшафтного подхода к оптимизации массивов орошения степной зоны» (на примере Чаплинского массива орошения), захист - у 1984 р. в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова. Докторська дисертація «Галогеохімія грунто-підгрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю», - захист – у 2003 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Викладацька та наукова діяльність: Завідувач кафедри географії та геоекології, доктор географічних наук, професор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка; організатор відновлення діяльності (після закриття у 1950 р.) природничо-географічного факультету у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка; викладає для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» фізико-географічні дисципліни, а також курси «Історія та методологія географії», «Моніторинг навколишнього природного середовища». Член спеціалізованої вченої ради у Львівському національному університеті імені Івана Франка (Д. 35.051.08) із захисту кандидатських та докторських дисертаційних робіт. Голова Кіровоградського відділу Українського географічного товариства. Основні наукові напрямки роботи: Ґрунтознавство, географія грунтів, галогеохімія ландшафтів, ландшафтознавство. Геоекологія, гідроекологія, гідрохіміка: Основні публікації:

· Кривульченко А.І. Сухі степи Причорномор’я та Приазов’я: ландшафти, галогеохімія ґрунто-підґрунтя. – К.: Гідромакс, 2005. – 345 с. · Кривульченко А.І. Водні об’єкти Кіровоградської області. Частина І. Словник водних об’єктів. Частина ІІ. Атлас гідрографічної мережі. Класифікатор водотоків. Водосховища: Монографія. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2011. – 356 с. · Кривульченко А.І. Солончаки / Екологічна енциклопедія. К.:ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2008. Т.3. – С. 260-261. · Методические рекомедации по контролю состояния орошаемых черноземов/ Гоголев И.Н., Баер Р.А., Манукьян Д.А., Гоголев М.И., Биланчин Я.М., Красеха Е.Н., Кривульченко А.И. – М.: Министерство мелиорации и водного хозяйства СССР, 1989. – 140 с. · Навколишнє середовище та його охорона. – К.: Вища школа, 1993. – 227 с. (у співавторстві). Нагороди:

· Почесний знак «Відмінник освіти» (2003 р.) · Нагрудний знак «Петро Могила» (2009 р.) · Почесні грамоти Міністерства меліорації і водного господарства УРСР, Міністерства освіти і науки України, Кіровоградської обласної державної адміністрації.

http://oblast.kr.ua/catalog/k/717-krivulchenko-anatolij-ivanovich-22-07-1947-s-pokrovski-xutori-mikolayivskoyi-oblasti.html

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=720

http://dissertation.com.ua/node/683839

http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_siaz/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=ECinput%20typeinput%20type&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullw&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=3&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%2C%20%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

http://irbis.crimea.edu/cgi-bin/irbis64r_12/cgiirbis_64.exe?LNG=&Z21ID=&I21DBN=REFER&P21DBN=REFER&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=1&S21P03=A=&S21STR=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,%20%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

http://kaf-ukr.ucoz.com/news/vidbulasja_vseukrajinska_naukovo_praktichna_konferencija_ukrajinske_movoznavstvo_teoretichni_ta_prikladni_problemi/2011-10-19-12

http://gurt.org.ua/news/recent/2998/

http://www.kr-admin.gov.ua/Rozpor/Ua/2011/579.pdf

http://library.kr.ua/orhus/grunt_zvit.html

http://www.ugorod.kr.ua/news/2013-04-03-24313.html https://sites.google.com/site/znamralibr2010/istoria-znam-anskogo-rajonu

https://vk.com/topic-2595326_20075373

http://lawdiss.org.ua/2011-01-15-11-45-49.html?page=shop.browse&category_id=9110005 -

http://www.lacenter.org.ua/the-news/1280-2013-02-11-10-35-00.html

http://pismoref.ru/2973367586.html

http://pm-koippo.edukit.kr.ua/news/id/20/vn/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%B2%D1%83%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%B2/

https://www.facebook.com/events/807059172662606/

http://govuadocs.com.ua/docs/228/index-724497.html

http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-20D0FEE607738/list-A863690726 http://referatu.com.ua/referats/7569/173281

http://pandia.ru/text/79/528/29703.php

КРИВУ́ЛЬЧЕНКО Анатолій Іванович (22. 07. 1947, с. Покровські Хутори, нині Покровське Очаків. р-ну Микол. обл.) – фізико-географ. Д-р геогр. н. (2003), проф. (2004). Закін. Одес. ун-т (1970). Учителював. 1977–85 працював у Кахов. гідрогеол.-меліорат. експедиції (Херсон. обл.). Від 1985 – у Кіровогр. пед. ун-ті: від 1993 – засн. і зав. каф. географії та геоекології. Наук. дослідж.: геоморфологія, ландшафтознавство, ґрунтознавство та географія ґрунтів, геохімія ландшафтів, гідроекологія, гідроніміка. Розробив типологію падинних форм рельєфу, систематику ландшафт. комплексів Причорномор’я та Приазов’я, на основі яких визначив закономірності розподілу водорозчин. солей у ґрунто-підґрунті.

Пр.: Навколишнє середовище та його охорона. К., 1993 (співавт.); Сухі степи Причорномор’я та Приазов’я: ландшафти, галогеохімія ґрунто-підґрунтя. К., 2005; Специфика сухих степей Украины в контексте сухостепных ландшафтов мира. Оренбург, 2006; Регіональний прояв зонально-інтразональної педогалогеохімічної інтерференції. К., 2010.

http://www.lacenter.org.ua/the-news/1280-2013-02-11-10-35-00.html 14 лютого о 14.00 у відділі краєзнавства відбудеться презентація географічного атласу «Кіровоградська область» доктора географічних наук, професора А.І. Кривульченко. Анатолій Іванович став лауреатом обласної краєзнавчої премії ім. В.Ястребова. Ця премія щорічно присуджується на конкурсній основі за кращі науково-дослідницькі, науково-популяризаторської роботи з історії, культури та природи Кіровоградщини. А. Кривульченко вже представляв свої попередні видання в бібліотеці, і вони затребувані серед широкого кола користувачів.

КРИВУЛЬЧЕНКО Анатолій Іванович (22.07.1947, с. Покровські Хутори Миколаївської області)

  09-07-2011 /  К, з фото

    Склад ради по проблемі "Антропогенний вплив на зміну клімату" придніпровського наукового центру нан україни І мон україни керівництво Ради

   КРИВУЛЬЧЕНКО Анатолій Іванович (22.07.1947, с. Покровські Хутори Миколаївської області)

Доктор географічних наук, професор. Закінчив середню школу в Миколаєві (1965) і вступив до Одеського державного університету ім. І. 1. Мечникова. Активно займався науковою роботою в галузі геоморфології та океанології. На географічному факультеті ОДУ очолював студентське наукове товариство, брав участь у наукових конференціях. Після закінчення (1970) працював учителем та завучем у школах Миколаївської та Херсонської областей, служив в армії. 3 1977 р. працював у Каховській експедиції гідрогеологом та інженером-ґрунтознавцем. Без відриву від виробничої діяльності захистив в Одеському університеті кандидатську дисертацію на тему «Принципи і методи ландшафтного підходу до оптимізації масивів зрошення степової зони» (1984). Після запрошення до Кіровоградського державного педагогічного інституту працював на педагогічному факультеті (1985). Обіймав посади старшого викладача, доцента, завідувача кафедри, очолював виконання держбюджетного науково-дослідницького проекту «Об'єм та глибина природничих знань учнів початкових класів», підготував ряд методичних праць, наукових статей та навчальний посібник (у співавторстві) «Навколишнє середовище та його охорона» (1993, видавництво «Вища школа»), Ініціював створення географічного факультету при КДПІ, який почав функціонувати з 1993 р. Був першим завідувачем кафедри новоствореного факультету. У докторантурі ЛНУ ім. Івана Франка захистив докторську дисертацію «Галогеохімія ґрунто-підґрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухо - степового краю» (2003). Тривалий час очолює керівництво науково - дослідницькими проектами. В останні роки на кафедрі географії та геоекології КДПУ під його керівництвом формується нова наукова школа галогеохімії ландшафтів. У зв'язку з цим підготовлені монографія й три дисертації, відкрита очна аспірантура «біогеографії та географії ґрунтів». Є членом спеціалізованої вченої ради Львівського університету, головою і членом президії вченої ради Кіровоградського відділення Українського географічного товариства, а також членом редакційної колегії наукового збірника «Генеза, географія та екологія ґрунтів». Має 115 наукових праць.

Літ.: До 60-річчя А. І. Кривульченка // Укр. геогр. журн. 2007. № 3.

Л. І. Афанасьєва

Кривульченко, Анатолій Іванович. Галогеохімія грунто-підгрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю [Текст] : дис... д-ра геогр. наук: 11.00.05 / Кривульченко Анатолій Іванович ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2002.. - 394 арк.: іл.. - арк. 318

Кривульченко Анатолій Іванович (1947–) – фізико-географ

Документи:

   До 60-річчя А.І. Кривульченка [Текст] // Український географічний журнал. – 2007. – № 3. – С. 69.

Міжвузівська конференція географів

2013-05-24 /Files/images/IMG_4326.JPG

Організаторами зазначеного заходу є науково-методична лабораторія природничо-математичних дисциплін Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського(Хлань Л.М.), та кафедра географії та геоекології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кривульченко А.І.) З вступним словом до учасників конференції звернулися: Семенюк О.А., ректор КДПУ імені Володимира Винниченка, доктор філологічних наук, професор та Клоц Є.О., декан факультету, кандидат хімічних наук, доцент. Програмою конференції передбачено висвітлення наступних питань: • Сучасні тенденції розвитку географічної науки та особливості їх реалізації в умовах Центральної України (Кривульченко А.І., завідувач кафедри географії та геоекології КДПУ, доктор географічних наук, професор); • Програмно-методичне забезпечення викладання шкільних курсів «Географія» та «Природознавство» у 2013/14 навчальному році. Обговорення реалізації державного стандарту базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Природознавство») (Хлань Л.М., завідувач науково-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін ОІППО); • Геологічна будова, специфіка корисних копалин та сучасні тенденції надрокористування на території Кіровоградської області (Вовк В.М., доцент кафедри географії та геоекології КДПУ, кандидат геологічних наук); • Сучасні тенденції розвитку господарства на території Кіровоградської області. (Семенюк Л.Л, доцент кафедри географії та геоекології КДПУ, кандидат географічних наук); • Стан дослідження географічної лексики Середньо-Дніпробузького межиріччя. (Вікторіна О.М., старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти ОІППО, кандидат філологічних наук). • Результати мікрокліматичних досліджень в районі м. Кіровограда (Кірілов Ю.В., аспірант кафедри КДПУ) Змістовну і цікаву наукову екскурсію за маршрутом: Кіровоград –Єланецький державний заповідник гирло Інгулу – естуарій Південного Бугу - Херсон – Гола Пристань – Геройське – урочище «Солоноозерна Дача» та «Воложин Ліс» Чорноморського біосферного заповідника – параболічні дюни Кінбугнської арени Олешківських пісків – узбережжя Ягорлицької затоки Чорного моря - Кіровоград для учасників конференції провів завідувач кафедри географії та геоекології КДПУ, доктор географічних наук, професор Анатолій Іванович Кривульченко.

13-14 жовтня 2011 року Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка став своєрідним науковим центром, зібравши на два дні провідних вітчизняних науковців. Вони взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції „УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ”, організованій кафедрою української мови.

Конференція проведена в рамках минулорічного святкування 80-річчя факультету філології та журналістики, а також нинішньої дати – 90 років з дня народження університету.

Заявки на участь у конференції подали 163 науковці з різних міст України: Києва, Армянська, Вінниці, Глухова, Горлівки, Дніпропетровська, Донецька, Дрогобича, Івано-Франківська, Кременця, Кременчука, Кривого Рогу, Луганська, Луцька, Львова, Маріуполя, Миколаєва, Одеси, Полтави, Рівного, Севастополя, Слов'янська, Старобільська, Тернополя, Умані, Харкова, Херсона, Хмельницького, Черкас, Чернівців, Чернігова, а також з Росії.

Учасники конференції на чолі зі співголовами організаційного комітету – ректором університету, доктором філологічних наук, професором О. А. Семенюком та завідувачем кафедри української мови, кандидатом філологічних наук, професором С. Л. Ковтюх – обговорили актуальні питання сучасної мовознавчої науки.

           На пленарному засіданні виголосили доповіді: доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Миколаївна Горошкіна – ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ; доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії та геоекології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Анатолій Іванович Кривульченко – ГІДРОГРАФО-ЛІНГВІСТИЧНІ ТОЧКИ ДОТИКУ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ (НА ПРИКЛАДІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ); кандидат філологічних наук, докторант Полтавського національного університету імені В. Г. Короленка Світлана Євгенівна Ігнатьєва – АВТОРСЬКЕ МІКРОПОЛЕ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗОРУ У ЩОДЕННИКОВОМУ ДИСКУРСІ; кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник (м. Львів) Роман Іванович Осташ – УКРАЇНСЬКІ ОСОБОВІ ІМЕНА СЕРЕДИНИ XVII СТ. ЯК ОБ’ЄКТ ЛЕКСИКОГРАФІЇ; кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології та загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина Олександрівна Ніколаєнко – ЕсТетизація ТОПОНІМів у ЗБІРЦІ Петра Біливоди „Ось така менІ випала доля”; кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського і загального мовознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Марія Степанівна Заоборна – ФУНКЦІОНАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ КОМПАРАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У СТРУКТУРІ МОВЛЕННЄВОГО АКТУ; кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Світлана Леонідівна Ковтюх – ЕЛЕМЕНТАРНІ ПАРАДИГМАТИЧНІ КЛАСИ СУБСТАНТИВІВ ПРИКМЕТНИКОВОГО ТИПУ ВІДМІНЮВАННЯ.

ва района области могут быть подтоплены в связи с таянием снега»

Не могли мы оставить без внимания и мнение теоретической науки. Согласился поделиться своими соображениями по поводу влияния климатических изменений на Кировоград и Украину, в общем, доктор географических наук, заведующий кафедрой географии и геоэкологии КГПУ им. В. Винниченка, профессор Анатолий Кривульченко.

- Анатолий Иванович, какие по Вашему мнению грядут изменения для Украины в целом и Кировограда в частности?

- Если рассматривать вопрос в двух контекстах - глобальном и локальном, то в глобальном на данное время существует общепризнанная закономерность о повышении температурных показателей, - «глобальном потеплении». В результате постепенного повышения температуры происходит таяние ледников в Арктике и Антарктиде, что в свою очередь приводит к охлаждению температуры воды в океанах. Соответственно наиболее ощутимо изменения проявляются в прибережных зонах. Поскольку Украина весьма подвержена влиянию Атлантического океана данный процесс прослеживается и на территории Украины.

Немалое влияние имеют атмосферные осадки. По поводу их количества могу отметить, что изменения данного показателя менее показательны и зависят они от региона о котором идет речь. Например, на территории южной части Украины наблюдается постепенное увеличение среднегодового количества осадков по сравнению с нашей областью, где показатель выпадения осадков составляет около 510 – 515 мм..

Весьма показательным, особенно в последнее время, является увеличение количества различных климатических экстремумов. Примером таких экстремумов является довольно нетипичная ситуация со снежным покровом в этом году. Для Украины обычным сроком полного таяния снега является начало или, что бывает реже, средина марта, но никак не начало апреля. Хотя в контексте глобальных изменений этот процесс вполне закономерен.

- Все мы неоднократно слышали о вредном влиянии человечества на общее экологическое состояние планеты. Может ли антропогенный фактор быть главным в процессе глобального изменения климата?

- Сказать однозначно весьма сложно. С одной стороны погодные изменения - это цикличный природный процесс, который происходил на всех этапах развития человечества и повлиять на него фактически невозможно. С другой же стороны в последнее столетие мы настолько активно взялись за освоение ресурсов и так широко используем разнообразные технологии, что определенное негативное влияние на экологию могло привести к ускорению темпов климатических изменений.

- В ближайшие 50-100 лет следует ли ожидать на Кировоградщине учащения климатических коллапсов?

- Считаю, что достаточно существенные отклонения от средних климатических показателей маловероятны. По крайней мере на данный момент факторов, которые бы на это указывали не обнаружено. Если же взять сегодняшнюю ситуацию, то существует два района области, которые могут быть подтоплены в связи с таяньем снега. Во-первых это территория Светловодского и частично Онуфриевского района, в связи со значительными снежными запасами в бассейне Днепра, а также крайняя западная часть области – Гайворонский и Ульяновский районы, где также могут наблюдаться процессы постепенного увеличения уровня воды в Южном Буге. Хочу акцентировать внимание на том, что подтопление возможно, но не обязательно, ведь многое зависит от оперативного человеческого вмешательства.

Так что в ближайшее время кировоградцам, нет особых оснований волноваться по поводу климатических изменений. Все эти изменения будут постепенными и относительно прогнозируемыми.

Павел Лисниченко, "Первая городская газета " № 14

http://www.chl.kiev.ua/cgi-bin/sp/search/ssearch.php?page=2&type_val=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0

http://pandia.ru/text/79/528/29703.php

Відомості про учасників конференції

Прізвище, ім’я Організація Адреса Адаменко Олег Максимович Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15

yarad@inbox.ru

Ализаде Э.К. Институт географии Национальной академии наук Азербайджана 31, H.Javid str., Baku, AZ1143, Azerbaijan

irgeo@pisem.net

Антонюк Олена Олександрівна Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 y.antoniuk@gmail.com Бабич Олег Богданович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000

oleg-babych@yandex.ru

Байдіков Іван Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ geo-ins@kiev.ldk.net Байцар Андрій Любомирович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 andro1966@ukr.net Барановська Ольга Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя вул. Кропив'янського, 2, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600

helena72@ukr.net

Безлатня Любов Олександрівна Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 libe_libe_libe@bigmir.net Белей Лариса Миколаївна Карпатський національний природний парк вул. В. Стуса, 6 м. Яремче, Івано-Франківська область cnnp@meta.ua Біланюк Володимир Іванович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000

bilanyuk@franko.lviv.ua

Білевич Наталія Володимирівна Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 bilevich_nv@yahoo.com Бовсунівська Вероніка Вікторівна Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова 01601, м.Київ, вул. Пирогова, 9 B.Veronika@meta.ua Брусак Віталій Пилипович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 BRUSAK_VITALIY@ukr.net Булавенко Ірина Геннадіївна Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000

ibulavenko@gmail.com

Буц Юрій Васильович Харківський національний університет імені Василя Каразіна пл. Свободи, 4, Харків, 61000 buyuv@mail.ru Буц Владислав Юрійович Сумський державний університет вул. Римського-Корсакова, 2, Суми, Сумська, 40000 buyuv@mail.ru Вальчук-Оркуша Оксана Миколаївна Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 valchyko@mail.ru Вергелес Юрій Валерійович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 yurka777vergeles@gmail.com Вовкунович Олеся Олексіївна Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 vovkunovich@mail.ru Воловик Володимир Миколайович Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 wolowyk@gmail.com Гавриленко Олена Петрівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 olena.geo@gmail.com Гадельшин Олександр Рахімзянович Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58000 shtab201@mail.ru Галаган Олександр Опанасович Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 geolab@ukr.net Гапон Сергій Вікторович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000

gapon1sv@gmail.com

Гаркуша Лідія Яківна Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського 5007, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4 Lidagar@mail.ru Голубцов Олександр Григорович Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ golubtsovoleksandr@gmail.com Горбунов Роман В'ячеславович Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського 5007, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4 gorbunov_r@ukr.net Горбунова Тетяна Юріївна Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського 5007, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4 gorbunovatyu@gmail.com Гостюк Зоряна Володимирівна Національний природний парк "Гуцульщина" вул. Дружби, 84, м. Косів, Івано-Франківська обл., 78600 zorjanagostjuk@mail.ru Готовський Рафал Університет Казимира Великого в Бидґощі вул. Ходкевича, 30, м. Бидґощ, Польща, 85-064 rgotowski@wp.pl Гродзинська Ольга Юріївна Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 ogrodz@ukr.net Гродзинський Михайло Дмитрович Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 mgrodz@ukr.net Гулиева С. Институт географии Национальной академии наук Азербайджана 31, H.Javid str., Baku, AZ1143, Azerbaijan Гуцуляк Василь Миколайович Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58000 vgutsuleak.rambler.ru Дем'яненко Світлана Олександрівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 smuga@i.ua Денисик Григорій Іванович Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 lyudmila_gnatishina@mail.ru Дорошкевич Сергій Петрович Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ dsp.paleo.geo@mail.ru Драган Новелла Олексіївна Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського 5007, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4 nvll.dragan@gmail.com Загульська Ольга Богданівна Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 geo-space@ukr.net Зарудна Раїса Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ geo-ins@kiev.ldk.net Іванов Євген Анатолійович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 eugen_ivanov@email.ua Измаилова Латифа Ариф Институт географии Национальной академии наук Азербайджана 31, H.Javid str., Baku, AZ1143, Azerbaijan latifa.ismaylova@gmail.com Исаченко Григорий Анатольевич Санкт-Петербургский государственный университет Университетская наб., 7-9, Санкт-Петербург, Россия, 199034 greg.isachenko@gmail.com Исаченко Татьяна Евгеньевна Санкт-Петербургский государственный университет Университетская наб., 7-9, Санкт-Петербург, Россия, 199034 tatiana.isachenko@gmail.com Калуцкова Наталия Николаевна Московский государственный университет имени Михаила Ломоносова 119991, Российская Федерация,Москва, ГСП-1, Ленинские горы natalia.telnova@gmail.com Кармазиненко Сергій Петрович Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ Karmazinenko@mail.ru Кашутина Илария Николаевна Санкт-Петербургский государственный университет Университетская наб., 7-9, Санкт-Петербург, Россия, 199034 hilary.99@mail.ru Квасневська Олена Олександрівна Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 kvasnevska-lena@mail.ru Керимова Элина Институт географии Национальной академии наук Азербайджана 31, H.Javid str., Baku, AZ1143, Azerbaijan kerimovae@hotmail.ru Кирилюк Леонід Миколайович Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 lkyrylyukm@rambler.ru Клюйник Віталій Володимирович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 vvityok@gmail.com Козинська Ірина Петрівна Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини 20300 Черкаська область, м.Умань, вул. Садова, 2 kozynska.ir@gmail.com Корінний Володимир Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 Корогода Наталія Петрівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 nkorogoda@ukr.net Корєшева Олександра Харківський національний університет імені Василя Каразіна пл. Свободи, 4, Харків, 61000 Костів Людмила Ярославівна Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000

ludkostiv@mail.com

Кравець Юлія Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 Кривульченко Анатолій Іванович Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка вул. Шевченка, 1, Кіровоград, Кіровоградська область, 25000 tavryda.mail.ru Круглов Іван Станіславович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 ikruhlov@gmail.com Круль Володимир Петрович Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58000 kroolv@ukr.net Круль Галина Ярославівна Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58000 krul_galina@ukr.net Кукурудза Семен Ілліч Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000

kfgeoresurs@ukr.net

Кулачковський Роман Ігорович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 kulachkovskyi.r@gmail.com Купач Дмитро Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 Купач Тетяна Геннадіївна Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 tan_kup@ukr.net Кучинськая И. Институт географии Национальной академии наук Азербайджана 31, H.Javid str., Baku, AZ1143, Azerbaijan Кушнір Анатолій Степанович Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ kushnir.paleogeo@gmail.com Лико Дарія Василівна Рівненський державний гуманітарний університет вул. Степана Бандери, 12, Рівне, Рівненська область, 33000 rdguecology@meta.ua Лісовський С. Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ Ліщенко Людмила Павлівна Інститут геологічних наук Національної академії наук України вул. Гончара, 55-б, м. Київ, 01054 Lischenko.lp@gmail.com Максименко Надія Василівна Харківський національний університет імені Василя Каразіна пл. Свободи, 4, Харків, 61000 nadezdav08@mail.ru Мартинюк Віталій Олексійович Рівненський державний гуманітарний університет вул. Степана Бандери, 12, Рівне, Рівненська область, 33000 martynyuk_ris@mail.ru Маруняк Євгенія Олександрівна Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ emgeooffice@gmail.com Матвіїшина Жанна Миколаївна Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ kushnir.paleogeo@gmail.com Мельник Анатолій Васильович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 anatolij.melnyk@gmail.com Мельничук Марта Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 Микаилов А. Институт географии Национальной академии наук Азербайджана 31, H.Javid str., Baku, AZ1143, Azerbaijan Мирон Інна Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя вул. Кропив'янського, 2, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600

helena72@ukr.net

Мисковець Ірина Ярославівна Луцький національний технічний університет вул. Львівська, 75, м. Луцьк molchak@ukr.net Михайленко Тетяна Юріївна Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 kholkovska@gmail.com Михайленко Наталія Миколаївна Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 harry-ksv@rambler.ru Мичак Антон Інститут геологічних наук Національної академії наук України вул. Гончара, 55-б, м. Київ, 01054 Міхелі Сергій Володимирович Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова 01601, м.Київ, вул. Пирогова, 9 miheli1950@ukr.net Мкртчян Олександр Сергійович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 alemkrt@gmail@com Мольчак Ярослав Олександрович Луцький національний технічний університет вул. Львівська, 75, м. Луцьк molchak@ukr.net Муха Богдан Павлович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000

b.mukha@gmail.com

Некос Алла Наумівна Харківський національний університет імені Василя Каразіна пл. Свободи, 4, Харків, 61000 alnekos@yandex.ua Пазинич Наталія Інститут геологічних наук Національної академії наук України вул. Гончара, 55-б, м. Київ, 01054 Панин Андрій Георгійович Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського 5007, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4 rector@tnu.crimea.edu Пересадько Віліна Анатоліївна Харківський національний університет імені Василя Каразіна пл. Свободи, 4, Харків, 61000 peresadko@mail.ru Петлін Валерій Миколайович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 Петлюкова Катерина Олександрівна Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського 5007, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4 petlukova@mail.ru Петренко Олег Миколайович Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ olegpetrenko40@gmail.com Пилипенко Галина Павлівна Одеський національний університет імені Іллі Ілліча Мечникова Дворянська вул., 2, Одеса, Одеська область, 65000 pylypenko-galyna@mail.ru Пласкальний Володимир Віталійович Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 Plaskalnyi@i.ua Резников Андрей Ильич Санкт-Петербургский государственный университет Университетская наб., 7-9, Санкт-Петербург, Россия, 199034 ar1725-2@mail.ru Руденко Л. Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ Рябоконь Ольга Володимирівна Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 Olya_bunyak888@mail.ru Савицька Олена Вікторівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 o.savytska@gmail.com Савка Галина Степанівна Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000

savka.halyna@gmail.com

Сінна Олена Іванівна Харківський національний університет імені Василя Каразіна пл. Свободи, 4, Харків, 61000 Sennaja@ukr.net Смалійчук Анатолій Дмитрович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 a.smaliychuk@gmail.com Смирнов Виктор Олегович Крымский научный центр НАН Украины и МОН Украины 5007, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4 svo.84@mail.ru Солнцев Володимир Московский государственный университет имени Михаила Ломоносова 119991, Российская Федерация, Москва, ГСП-1, Ленинские горы Сорокіна Людмила Юріївна Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ geo-ins@kiev.ldk.net Соцкова Лідія Михайлівна Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського 5007, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4 slms1492@yandex.ua Сплодитель Анастасія Олегівна Національний педагогічний університет імені Михайла Петровича Драгоманова 01601, м.Київ, вул. Пирогова, 9 asplodytel@mail.ru Стёпочкина Ольга Евгеньевна НИИ Арктики и Антарктики ул. Беринга, 38, город Санкт-Петербург, Росія, 199397 Стрєлко Ірина Володимирівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 strielko.tm@gmail.com Табунщик Володимир Олександрович Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського 5007, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4 80506926625@mail.ru Танасюк Михайло Васильович Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58000 tanasyukmv@rambler.ru Теліш Павло Степанович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 pavlotelish@gmail.com Тельнова Наталья Олеговна Московский государственный университет имени Михаила Ломоносова 119991, Российская Федерация, Москва, ГСП-1, Ленинские горы natalia.telnova@gmail.com Теременко Олександр Інститут геологічних наук Національної академії наук України вул. Гончара, 55-б, м. Київ, 01054 Тиханович Євген Євгенович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000

genuk.tykh@gmail.com

Тодорова Світлана Петрівна Одеський національний університет імені Іллі Ілліча Мечникова Дворянська вул., 2, Одеса, Одеська область, 65000 svetlana_velcheva@mail.ru Токар Олексій Ігорович Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука вул. акад. С. Дем'янчука,4, Рівне, 33027, Україна tokar_oi@ukr.net Філіпович Володимир Інститут геологічних наук Національної академії наук України вул. Гончара, 55-б, м. Київ, 01054 Фаріон Юрій Миколайович Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ farion.u@gmail.com Хаєцький Григорій Сильвестрович Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, 21100 gs.khaetsky@ukr.net Харченко Олена Миколаївна Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя вул. Кропив'янського, 2, Ніжин, Чернігівська область, 16600 helena72@ukr.net Ходан Галина Дмитрівна Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58000 galinahodan@gmail.com Холявчук Дарія Іванівна Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58000 xodarka@gmail.com Цапок Ірина Леонідівна Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича вул. Коцюбинського, 2, Чернівці, 58000 tanasyukmv@rambler.ru Цуркан Оксана Іванівна Одеський національний університет імені Іллі Ілліча Мечникова Дворянська вул., 2, Одеса, Одеська область, 65000 oksana_tsurkan@mail.ru Чехній Віктор Михайлович Інститут географії Національної академії наук України вул. Володимирська, 44, 01030, Київ chekhniy@gmail.com Шелест Дмитро Васильович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000

shelestdm@ukr.net

Шовкун Тетяна Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя вул. Кропив'янського, 2, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600

helena72@ukr.net

Штойко Іван Павлович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 shtoyko.ivan5@gmail.com Штойко Павло Іванович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 Шубер Павло Михайлович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 pshuber@franko.lviv.ua Шумських Н. Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського 5007, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4 Шушняк Володимир Миколайович Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, Львів, 79000 shushniak@gmail.com Щербань Ірина Михайлівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601 harry-ksv@rambler.ru Юрків Лілія Ярославівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Київ, 01601

lpdsyrf@gmail.com

Оплата Кабинет

   Главная
   Карта
   Образование
   Контрольные
   Авторы
   Top 100
   Гид
   Вики
   Фото
   Помощь
   Реклама
   Контакты

Авто • Бизнес • Дом • Хобби • Дети • Природа • Здоровье • Промышленность • Мир • Общество • Строительство • Термины • Технологии

Звіт про діяльність ради «Антропогенний вплив на зміну клімату» Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України за 2011 рік

Голові Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України академіку НАН України А. Ф. Булату

Звіт

про діяльність ради «Антропогенний вплив на зміну клімату» Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України

за 2011 рік

I. Інформація про склад ради

з проблеми "Антропогенний вплив на зміну клімату" Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України

п/п

П. І.П., звання, науковий ступень

Назва ВНЗ, кафедри

1

Голова Ради - Шматков Григорій Григорович, професор, д. б.н

Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, кафедра екології та охорони навколишнього середовища

2

Секретар Ради Охотник Катерина Костянтинівна, доцент, к. т.н.

Дніпропетровський національний університет, кафедра гідрометеорології та геоекології

3

Губінський Михайло Володимирович, д. т.н.

Національна Металургійна академія, кафедра технічної теплофізики

4

Качан Юрій Григорович, д. т.н

Запорізька державна інженерна академія, кафедра енергетичного менеджменту

5

Коломоєць Андрій Вікторович, заступник начальника

Головне управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської ОДА

6

Кривульченко Анатолій Іванович, професор, д. г.н.

Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, кафедри географії та геоекології

7

Ларкін Олександр Федорович, заступник директора

Муніципальна енерго-сервісна компанія

8

Мисов Олег Петрович, к. т.н., проректор з наукової роботи

Український державний хіміко-технологічний університет

9

Ніколаєва Ірина Олександрівна, заступник директора

Центр екологічного аудиту і чистих технологій

10

Шапар Аркадій Григорович, д. т.н., директор

Інститут проблем природокористування і екології НАНУ

11

Шашенко Олександр Миколайович, д. т.н.,проректор

Національний горний університет

12

Яковлева Ірина Геннадіївна, д. т.н.

Запорізька державна інженерна академія, кафедра теплоенергетики

13

Бобилев Віталій Петрович, к. т.н., професор

Національна металургійна академія

14

Харитонов Микола Миколайович, д.с.-г. н.

Дніпропетровський державний аграрний університет

15

Шевченко Олександр Анатолійович, д. м.н., професор

Дніпропетровська державна медична академія

16

Зеленська Любов Іванівна, д. пед. н.,професор

Дніпропетровський національний університет

II. Діяльність Ради у 2011 році

У звітній період робота Ради проводилася за такими напрямками:

1. Розробка програми проведення суспільних заходів: конференції, семінари, виставки з актуальних питань науки. Загальна кількість проведених заходів - 6

Назва

Співорганіза-тор

Дата

Кількість учасників

Загальна проблематика

Семінар з проблематики впровадження систем ISO 9000, 14000 на українських підприємствах

ASTRAIA sro., Словаччина

14-18 квітня 2011 р.

60

Створення національного потенціалу в галузі систем управління якістю та охороною навколишнього середовища в Україні

Семінар з проблематики впровадження систем ISO 9000, 14000 на українських підприємствах

ASTRAIA sro., Словаччина

22-28 жовтня 2011 р.

40

Створення національного потенціалу в галузі систем управління якістю та охороною навколишнього середовища в Україні

Науково-практичний семінар "Проблематика зміни клімату очима фахівця-еколога"

ВНЗ регіону

14-19 травня 2011 р.

100

Вплив різних факторів на зміну клімату

Підведення підсумків конкурсу наукових робіт "Реалізація національної екологічної політики України: як врахувати досвід провідних країн світу?"

ДНУ ім. О. Гончара

11 – 13 травня

2011 р.

120

Метеорологічні аспекти зміни клімату. Географічна наука для вирішення проблеми.

Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених "Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень"

ДНУ ім. О. Гончара

17 -20 травня 2011 р.

100

Локальні фактори глобальної проблеми. Підприємства Дніпровсько-Запорізького регіону як учасники глобальної зміни клімату

Впровадження методології Чистого виробництва для розробки проектів Кіотського протоколу на підприємствах регіону

Консультації протягом року

Підприємства регіону

30

Можливості фінансування проектів з енергоефективності й поновлюваних джерел енергії в Україні

В рамках «Фестивалю науки» секція проводила таки заходи

Назва

Співорганіза-тор

Дата

Кількість учасників

Науково-практичний семінар "Проблематика зміни клімату очима фахівця-еколога"

ВНЗ регіону

14-19 травня 2011 р.

100

Підведення підсумків конкурсу наукових робіт "Реалізація національної екологічної політики України: як врахувати досвід провідних країн світу?"

ДНУ ім. О. Гончара

11 – 13 травня

2010 р.

120

Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених "Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень"

ДНУ ім. О. Гончара

17 -20 травня 2011 р.

100

Науково-практичний семінар "Проблематика зміни клімату очима фахівця-еколога"

Центр екологічного аудиту та чистих технологій

17 травня 2011 р.

30

2. Методична робота з проблеми зміни клімату та екологічної безпеки

в рамках роботи секції в 2011 році проводилася робота за такою тематикою:

Ø Розробка пропозицій щодо формування навчального плану та програми з інформування населення міст Дніпропетровської області з проблематики екологічної безпеки та небезпеки зміни клімату

Ø Розробка інформаційної системи та її методичного супроводження для населення радіаційно небезпечних територій (м. Дніпродзержинськ, с. Таромське та Сухачівка)

Ø Спільне проведення навчання фахівців ряду промислових підприємств по Норвезькій моделі «Чисте виробництво».

Ø Розробка науково-методичних рекомендацій по використанню механізмів Кіотського протоколу для залучення іноземних інвестицій в енергозбережні проекти і проекти із зменшення викидів парникових газів.

Ø Розробка системи екологічного моніторингу (СЕМ), у тому числі парникових газів, міських територій на прикладі системи екомоніторінга для м. Дніпродзержинська.

3. Практична робота з підприємствами регіону з проблеми зміни клімату та енергозбереження

Ø Виконання наукових досліджень та енергетичних аудитів на замовлення підприємств, установ та організацій

Ø Підготовка проектів з енергозбереження по Програмі ЄБРР UKEEP-2

Голова Ради

проф. Шматков Г. Г.

Секретарь Ради

доц. Охотник К. К. Делитесь с ближними: Авторские права Хочу стать автором Проекты по теме:

Львівський національний університет імені Івана Франка Кривульченко Анатолій Іванович УДК 631.4:911.2 (477) ГАЛОГЕОХІМІЯ ГРУНТО-ПІДГРУНТЯ ЛАНДШАФТНИХ КОМПЛЕКСІВ ПРИЧОРНОМОРСЬКО-ПРИАЗОВСЬКОГО СУХОСТЕПОВОГО КРАЮ 11.00.05 –біогеографія і географія грунтів Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук Львів – Дисертацією є рукопис Робота виконана на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України Науковий консультант –доктор географічних наук, професор Позняк Степан Павлович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри грунтознавства і географії грунтів Офіційні опоненти: доктор географічних наук, член-кореспондент АПН України Шищенко Петро Григорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри географії України доктор географічних наук Будз Маркіян Дмитрович, Український державний університет водного господарства та природокористування, професор кафедри водогосподарських екологій, гідрології та природокористування доктор географічних наук Cвітличний Олександр Олексійович, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, професор кафедри фізичної географії і природокористування Провідна установа: Національний науковий центр “Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського“ УААН, м. Харків Захист відбудеться 16 травня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41, ауд. 26). З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5) Автореферат розісланий 15 квітня 2003 року Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, професор Волошин І.М. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. В колі наукових проблем галогеохімічна проблематика –одна з найбільш актуальних для півдня України і особливо території Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю (Причорноморського сухого степу), адже це регіон із складними процесами формування (неотектонічними, евстатичними, геоморфологічними, геохімічними), максимальними в межах території України аридністю клімату, проявом засоленості і солонцюватості ґрунто-підґрунтя, значним ландшафтним різноманіттям, різномасштабними природними та антропогенними змінами, а також неоднозначними, частіше негативними, оцінками в проблемі ступеня засоленості ґрунто-підґрунтя. Розгляд галогеохімії ґрунто-підґрунтя (педогалогеохімії) регіону здебільшого здійснювався для окремих його частин та у зв’язку з реалізацією зрошуваного землеробства. Комплексний і в той же час ландшафтно диференційований аналіз цього питання для всієї території сухостепового Причорномор’я та Приазов’я раніше не проводився. Аналіз тренду процесів засоленості ґрунто-підґрунтя в контексті глобальних і регіональних геоекологічних проблем регіону не виконувався. Вирішення регіональних педогалогеохімічних проблем вимагає інтегрального підходу і щодо ряду теоретичних питань, зокрема, місця галогеохімічної проблематики в загальній системі наук. Існує також потреба критичного аналізу наявних регіональних напрацювань ландшафтознавчого та галогеохімічного змісту, розробки систематики ландшафтних комплексів як базового матеріалу галогеохімічно орієнтованих досліджень. В системі наук природничого циклу накопичений значний матеріал з питань концентрації водорозчинних солей у навколишньому природному середовищі, їх міграції, впливу антропогенних процесів на характер активізації солей. У зв’язку з цим в геохімії, ґрунтознавстві й географії ґрунтів, ландшафтознавстві і, зокрема, геохімії ландшафтів, в інших галузях наук сформувався певний внутрішньогалузевий понятійно-термінологічний апарат, об’єкти якого різні (водорозчинні солі геологічних структур, ґрунтів, ґрунто-підґрунтя, геохімічних ландшафтів, ландшафтних комплексів), предмет –один, –особливості концентрації та міграції водорозчинних солей. До сьогодні такий апарат не систематизований. Він фактично існує, але поза межами визнаного наукового обігу, тому цілий ряд понять і термінів галогеохімічного змісту не знаходять свого відображення навіть у новітніх словниках, довідниках, енциклопедичних виданнях. Методологічні ж засади галогеохімії та її напрямів поки не розроблені. Питання галогеохімії ґрунто-підґрунтя ландшафтних комплексів сухостепового півдня України особливо актуальними постають в контексті проблем зрошуваного землеробства, охорони навколишнього природного середовища та геоекологічних змін, адже це регіон всесвітньовідомих заповідних об’єктів, найбільш потужних в Україні зрошувальних систем та значних рекреаційних ресурсів. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з реалізацією програм (1983-1985 рр.) колишнього Міністерства водного господарства УРСР “про необхідність вивчення зміни властивостей ґрунтів під впливом зрошення з метою підвищення їх родючості”, “з’ясування географії та інтенсивності содового засолення при зрошенні ґрунтів на півдні України”, а також державних бюджетних проектів Міністерства освіти і науки України “Галогеохімія ландшафтів сухостепової підзони України” (2000-2002 рр., номер державної реєстрації науково-дослідної роботи –V002608) та “Тренд функціонування ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу в контексті глобально-топічних геоекологічних змін” (2003-2005 рр., номер державної реєстрації науково-дослідної роботи –V000399). В перших двох програмах автор брав безпосередню участь, в реалізації останніх двох проектів здійснював їх керівництво і був головним виконавцем. Мета і задачі дослідження. Мета 1. Виявлення особливостей і головних закономірностей ландшафтно диференційованих концентрацій водорозчинних солей грунто-підгрунтя та тенденцій ландшафтно-педогалогеохімічних змін Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. До основних задач реалізації такої мети належать: визначити місце сухих степів України у загальносвітовій системі степових геокомплексів, їх таксономічний рівень та головні риси специфіки; розробити галогеохімічно орієнтовану систематику ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю, на основі якої здійснити ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз і визначити головні закономірності латерального розподілу водорозчинних солей; виявити основні риси формування ландшафтно-педогалогеохімічної ситуації регіону у пліоцен-голоцені, а також визначити фактори і особливості сучасного тренду засоленості грунто-підгрунтя в контексті глобальних та регіональних геоекологічних проблем. Мета 2. Обґрунтування доцільності виділення галогеохімії як міжгалузевого наукового напряму та визначення головних рис його структури. Для досягнення такої мети вирішувались наступні задачі: привести в систему понятійно-термінологічний апарат з питань концентрації та міграції водорозчинних солей, на основі якого побудувати ієрархізовану структуру галогеохімії; визначити теоретичні засади ландшафтно-педогалогеохімічного напряму як складової ландшафтно-галогеохімічної концепції; з’ясувати суть етапів розвитку педогалогеохімії та педогалогеохімії ландшафтів в умовах степового півдня України. Об’єкти дослідження. Матеріальні об’єкти –різнорівневі типологічні і регіональні ландшафтні комплекси Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю та водорозчинні солі їх грунто-підгрунтя. Ідеальні об’єкти –галогеохімічні знання: понятійно-термінологічний апарат та наукові атрибути педогалогеохімічного напряму. Предмети дослідження. Матеріальні предмети – систематика, специфіка, риси формування ландшафтних комплексів та закономірності ландшафтно диференційованої концентрації водорозчинних солей у грунто-підгрунті Причорноморського сухого степу. Ідеальні предмети –систематизація галогеохімічного, зокрема, педогалогеохімічного понятійно-термінологічного апарату, виявлення наукових атрибутів педогалогеохімії та структури галогеохімічного напряму. Методи дослідження. Застосовані методи базувались на ряді дослідницьких підходів, –класичних (порівняльному, історичному, генетичному, еволюційному) і некласичних (структуралістському, системному, глобалістському, субстантивному, наукознавчому, семантичному). До числа головних методів, які були використані в роботі належать: метод дослідження атрибутів науки при з’ясуванні особливостей галогеохімічного напряму в системі наукових досліджень, порівняльно-географічний метод у визначенні місця Причорноморського сухого степу серед степових ландшафтів світу, його специфіки та характеру педогалогеохімії. З метою виявлення особливостей і закономірностей просторового розподілу водорозчинних солей та їх сучасного тренду послуговувалися методами проведення сольових зйомок у поєднанні з профілюванням, лінійним та у вигляді трансект, картографічного і статистичного аналізу, гідрогеолого-режимних та грунтово-режимних спостережень. Для цілей аналізу формування ландшафтно-педогалогеохімічної ситуації регіону використовувалися палеогеографічні методи (палеогеоморфологічний, палеоландшафтної етапності). Наукова новизна одержаних результатів. Доведено доцільність виділення в системі наук природничого циклу педогалогеохімії як наукового напряму, який має певну внутрішню структуру та необхідні наукові атрибути і є складовою міжгалузевого наукового напряму –галогеохімії. Цим започатковано формування ландшафтно-галогеохімічної концепції, згідно якої водорозчинні солі –невід’ємна динамічна складова різнорівневих ландшафтних комплексів з ландшафтно інтегруючою, диференціюючою та діагностуючою функціями солей. Дослідження дозволило визначити місце сухих степів України в системі степових геокомплексів світу та доцільність виділення у фізико-географічному районуванні держави сухостепових ландшафтних комплексів лише на підзональному рівні. Для території Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю, на рівні ландшафтів та урочищ, розроблено систематику ландшафтних комплексів з відповідним картографічним забезпеченням. Вперше аргументовано доцільність виділення еолово-гідрогенних геокомплексів і введення родового поняття “падинні ландшафтні комплекси”. Створена систематика ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю дозволила уточнити і деталізувати його фізико-географічне районування, вона стала науковою базою ландшафтно-педогалогеохімічного аналізу регіону. Авторська методика застосування інтегральних педогалогеохімічних індексів сприяла виявленню рис специфіки та різноманіття в характері педогалогеохімії ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу. Такі індекси використано при складанні ландшафтно-педогалогеохімічної карти регіону. В роботі показано, що ступінь ландшафтно-педогалогеохімічного різноманіття зростає у південному напрямі з особливим його посиленням у приморській зоні. Для зональних та зонально-інтразональних ландшафтних комплексів доведено існування прояву широтної педогалогеохімічної зональності, що спостерігається у зміні ряду педогалогеохімічних параметрів. Відносно інтразональних ландшафтних комплексів вперше аргументовано наявність прояву схилової ландшафтно-педогалогеохімічної мікрозональності, особливо в умовах падинних геокомплексів приморської зони, де латеральний розподіл максимальних значень засоленості грунто-підгрунтя коливається від днищ до верхніх частин схилів падин. Дістали розвитку ландшафтне та педогалогеохімічне картографування території дослідження, зокрема, завдяки розробці ландшафтної карти (М1:200000) та карти ступеня засоленості ґрунто-підґрунтя (М 1:200000). З метою аналізу педогалогеохімічних даних експериментальних ділянок впроваджено, як методичний засіб, поля розподілу засоленості ґрунто-підґрунтя. Здійснено ландшафтно-педогалогеохімічний аналіз розвитку регіону у пліоцен-голоцені та аналіз засоленості ґрунто-підґрунтя в контексті сучасних глобальних і регіональних геоекологічних проблем, зокрема, зміни клімату, спустелювання, здіймання рівня Світового океану, антропогенного пресингу. Доведено факт посилення плювіальності клімату, неактуальність проблеми кліматичного і педогалогеохімічного спустелювання та неоднозначність на території дослідження сучасного тренду педогалогеохімічних процесів (наявность домінування розсолення та стану динамічної рівноваги, а також локального розвитку засолення, зокрема, вторинного). Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні ландшафтно-педогалогеохімічні дослідження є основою подальшого формування ландшафтно-галогеохімічної концепції, вони мають підстави для знайдення місця у наукознавчих схемах класифікації наукових напрямів, а новий понятійно-термінологічний апарат вартий до включення у науковий обіг. Методичні підходи щодо ландшафтно диференційованого геокомпонентного, зокрема, педогалогеохімічного, аналізу прийнятні при дослідженнях багатьох інших регіонів. Систематика ландшафтних комплексів та результати педогалогеохімічних досліджень на території Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю повинні слугувати науковим підґрунтям у здійсненні кадастрових робіт, організації і веденні еколого-меліоративного моніторингу, розширенні мережі опорних ґрунтових стаціонарів, проведенні більш детальних галогеохімічних досліджень, удосконаленні рекреаційної інфраструктури та розширенні природно-заповідного фонду регіону. Дослідження трендових явищ повинні враховуватись органами управління держави під час вироблення стратегії сільськогосподарських та меліоративних видів діяльності. Теоретичні та практичні ландшафтознавчі і галогеохімічні результати наукового пошуку ввійшли до відповідних звітів з наукової роботи, вони вже знаходять свою реалізацію в ході проектування та виконання сольових зйомок, педогалогеохімічного аналізу. Матеріали досліджень також застосовуються у навчальному процесі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Вони мають підстави і для використання в практичній діяльності гідрогеолого-меліоративної служби України та в системі землеупорядкування держави. Особистий внесок здобувача. Теоретико-методологічні розробки, стосовно ландшафтно-галогеохімічної концепції, теоретичні і методичні результати ландшафтно-педогалогеохімічного аналізу зональних, зонально-інтразональних та інтразональних геокомплексів Причорноморського сухого степу, оригінали ландшафтних, педогалогеохімічних, ландшафтно-педогалогеохімічних карт, про які йдеться у дисертації, належать лише здобувачеві. Значна частина польових матеріалів отримана за безпосередньої участі дисертанта в ході режимних гідрогеолого-меліоративних досліджень, проектуванні і проведенні сольових зйомок, проектуванні й закладенні опорних ґрунтових стаціонарів на території Херсонської і Запорізької областей, а також в процесі здійснення окремих геоморфологічних, геоботанічних, ландшафтно-галогеохімічних розвідок автора (1977–рр.). У колективній монографії “Методические рекомедации по контролю состояния орошаемых черноземов” (1989) автор брав участь у підготовці підрозділів “географічна мережа ділянок стаціонарних спостережень“, “документація і представлення результатів спостережень“, “доповнення до методики грунтово-сольових зйомок“, загальний обсяг яких становить близько 25%. У навчальному посібнику “Навколишнє середовище та його охорона“ (1993) автору належать розділи 3, 5, 6, 9, 10, загальний обсяг яких становить 40%. Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на міжнародних та загальнодержавних наукових конференціях –“Повышение эффективности использования удобрений и плодородия почв в Украинской ССР“ (Харків, 1985); “Генеза, географія та екологія ґрунтів” (Львів, 1999); “Різноманіття ландшафтних комплексів України та шляхи їх раціонального збереження: методологічні і прикладні аспекти” (Київ, 2000); VIII з’їзді Українського географічного товариства (Луцьк, 2000); “Ґрунтознавство і агрохімія на зламі тисячоліть” (Харків, 2001); геоморфологічній конференції (Львів, 2001); “Екологічні проблеми Центральноукраїнського регіону на рубежі тисячоліть” (Кіровоград, 2001); “Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002); з’їзді ґрунтознавців та агрохіміків України (Умань, 2002); наукових конференціях професорсько-викладацького складу географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та природничо-географічного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, науково-технічних радах Каховської та Запорізької гідрогеолого-меліоративних експедицій Державного комітету України по водному господарству. Публікації. Матеріали дисертаційної роботи знайшли відображення у монографічному виданні та навчальному посібнику (за участю автора), 25 статтях (3 у співавторстві), опублікованих у наукових журналах і збірниках наукових праць. Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків (всього 5). Повний обсяг дисертації становить 394 сторінки. В роботі подано 26 рисунків та 47 таблиць. Список використаних джерел налічує 629 найменувань. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Галогеохімічний напрям в системі наукових досліджень. В системі наук про Землю існує ряд наукових напрямів, предметом дослідження яких є концентрація та динаміка водорозчинних солей певних природних об’єктів –геокомпонентних та геокомплексних. Водорозчинні солі, характеризуючись просторово-часовою всеосяжністю та високою динамічністю, мають добре виражену інтегруючу роль у навколишньому природному середовищі, про що свідчить введення вченими таких понять як “галосфера”, “галогеосфера”, “содово-солончаковий ландшафт”, “солонцевий ландшафт” тощо. Разом з цим, такі солі здатні виконувати диференціюючу функцію, що особливо яскраво прослідковується у підпорядкованих ландшафтах з високим насиченням водорозчинних солей у грунто-підгрунті та інших геокомпонентах. Доказом тому є поняття типу “галофітно-лучний ландшафт”, “ландшафт морських примітивно-солончакових рівнин”, “ландшафт галогенних рівнин” тощо. В ході суто ландшафтознавчих досліджень, ретроспективного аналізу певних регіонів водорозчинні солі здатні відігравати діагностуючу роль, чому здебільшого слугують як надто високі, так і дуже низькі значення концентрації солей на певному фоні засоленості грунто-підгрунтя. Специфічна роль водорозчинних солей у навколишньому природному середовищі, їх важливе практичне значення сприяли появі таких наукових напрямів як геохімія галогенезу (А.И. Перельман, 1975, 1979) і галургія (Г.Б. Здановский, 1973). Проблеми розгляду концентрації та динаміки водорозчинних солей у ґрунтах та підґрунті обумовили формування педогалогеохімічних досліджень (Г.Н. Висоцький, В.А. Ковда, О.Н. Соколовський, Г.С. Гринь, Н.І. Базилевич, Є.І. Панкова, Г.М. Самбур, Г.В. Новікова, М.Ф. Глазовський та інші). Ці та інші наукові напрями (аерогалогеохімія, гідрогалогеохімія, біогалогеохімія, педогалогеохімія ландшафтів, галогеохімія ландшафтів) автором об’єднуються у більш загальний напрям –галогеохімію, який в контексті ландшафтного підходу доцільно розглядати стрижнем ландшафтно-галогеохімічної концепції. Педогалогеохімічний напрям –один з особливо важливих наукових напрямів, який виник на основі потреб сільського господарства, накопичення знань про особливості засоленості та солонцюватості грунтів і підгрунтя. Він має чітко окреслені наукові атрибути –специфічні понятійно-термінологічний апарат, методологічні концепції, методи (теоретико-емпіричні, польові експедиційні і стаціонарні, дистанційні, лабораторні, оціночно-класифікаційні тощо), структурні напрями (теоретико-педогалогеохімічний, меліоративно-педогалогеохімічний, палеопедогалогеохімічний, педогалогеохімічного картографування), специфіку практичного застосування. Завдяки інтенсивному антропогенному пресингу, зокрема, широкому розвитку зрошуваного землеробства на півдні України цей напрям отримав особливо значного розвитку у наукових працях Р.О. Баєра, С.А. Балюка, І.М. Гоголєва, С.П. Позняка, М.І. Полупана, а також в ході досліджень Г.Я. Чесняк, О.М. Можейко, І.М. Волошина, В.І. Михайлюка, Б.А. Тупіцина, І.Б. Абрамова, Я.М. Біланчина, В.Д. Кисіля, Ю.Є. Кізякова, П.І. Кукоби, В.Я. Ладних, Д.О. Ладичука, П.С. Лозовіцького, М.О. Орловського, М.І Ромащенка, О.П. Сафонової та інших науковців. На дотику педогалогеохімії і ландшафтознавства все більш виразних рис набуває педогалогеохімія ландшафтів –напрям, в якому об’єктом дослідження одночасно виступають ландшафтні комплекси і водорозчинні солі грунто-підгрунтя, а предметом - концентрація та динаміка водорозчинних солей ґрунто-підґрунтя певних ландшафтних комплексів. Саме в такому, ландшафтно-педогалогеохімічному, розрізі здійснене дослідження території Причорноморського сухого степу. Сухостепові ландшафтні комплекси: поширення, систематика та специфіка. Сухостепові ландшафтні комплекси –семиаридні геокомплекси з домінуванням темно-каштанових і каштанових ґрунтів. Ареал їх поширення, систематика, ранг та місце серед степових ландшафтів залишаються неоднозначними і недостатньо розкритими у науковій літературі, що обумовлено різним розумінням поняття “сухий степ” та в цілому багатоваріантністю степових ландшафтних комплексів. На території України вони зосереджені у Причорномор’ї та Приазов’ї і є складовою загальносвітової системи степових геокомплексів (А.І. Кривульченко, 2001). “Острівний” характер поширення сухостепових ландшафтних комплексів України, порівняно м’який клімат серед подібних утворень євразійського материка, фрагментарність поширення темно-каштанових і особливо каштанових ґрунтів, відсутність різкої відміни природних особливостей сухих степів від сусідніх степових геокомплексів, зокрема, завдяки нівелюючому впливу антропогенної діяльності, а також традиційне виділення в межах України переважно однієї степової зони дають підстави ареал концентрації сухостепових ландшафтних комплексів держави розглядати лише на підзональному рівні. Все більш актуальним, доцільним і можливим для вирішення постає питання розробки систематики ландшафтних комплексів тих чи інших регіонів. Її доцільність та актуальність застосування обумовлена необхідностю інтегрального підходу до педогалогеохімічних процесів, а також потребою цілісного, типологічного і регіонального, знання про особливості концентрації водорозчинних солей, джерела їх надходження в ландшафти, різноманіття регіонального прояву. Розроблена автором систематика ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу базується на теоретичних ландшафтознавчих роботах багатьох дослідників та працях, в яких для окремих регіонів і, зокрема, України здійснено певну систематику ландшафтних комплексів, хоч саме такою вона, як правило, не називалася (В.А. Николаев, 1979; А.М. Маринич, В.М. Пащенко, П.Г. Шищенко, 1985; К.А. Дроздов, 1986; Г.И. Швебс, Г.П. Ковеза, Т.Д. Борисевич, 1988; А.Г. Исаченко, А.А. Шляпников, 1989; М.Д. Гродзинский, П.Г. Шищенко, 1993; В.М. Пащенко, 1999; П.Г. Шищенко, 1999 та інші). Враховані також і суто геокомпонентні дослідження, які мають виразну фізико-географічну спрямованість з елементами систематики природних комплексів. За логікою своєї побудови дана систематика, належить до генетико-морфологічних структур, її змістовною основою слугували урочища і ландшафти. В системі таксономічних одиниць ландшафтних комплексів регіону виділено секції, варіанти, роди, групи, види. Поділ ландшафтних комплексів на секції ґрунтується на ступені та характері прояву зональності-інтразональності, тому в межах Причорноморського сухого степу вирізнено зональні, зонально-інтразональні та інтразональні ландшафтні комплекси. Проте такий поділ є певною умовністю, адже всі ландшафтні комплекси є зональними. Зональні та зонально-інтразональні геокомплекси, як фонові природні утворення, формуються в автономних ландшафтних умовах, але останні, на відміну від зональних, сформовані в місцях поширення супіщаних грунтів алювіально-терасових рівнин (геміпсамоморфні ландшафтні комплекси), а також у приморській зоні. Залежно від грунтово-геоботанічних особливостей зональні та зонально-інтразональні ландшафтні комплекси, поділені на їх підзональні варіанти –чорноземносухостепові (з домінуванням чорноземів південних залишково-солонцюватих; такий варіант виступає своєрідним екотоном між середньостеповою і сухостеповою підзонами, між ландшафтними комплексами з чорноземами південними і темно-каштановими грунтами), типовосухостепові (охоплюють регіони з поширенням посттипчаково-ковилових агроекосистем на темно-каштанових грунтах), постпустельностепові (відповідають регіонам з розвитком каштанових грунтів, часто в комплексі з солонцями, і домінуванням агрофітоценозів на місці раніше існуючих полиново-злакових асоціацій), пустельностепові (поширені в зоні існуючих полиново-злакових асоціацій на каштанових грунтах і солонцях, збереглися лише в заповідних умовах). До інтразональних ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу на рівні ландшафтів належать флювіальні, псамоморфно-еолові, таласоморфні, унікальні для території України еолово-гідрогенні псамоморфні геокомплекси, а також аквально-суходільні утворення. Майже аналогічним є групування урочищ, але з додатковим включенням до їх складу падинних (А.І. Кривульченко, 2002) геокомплексів. Розроблена систематика включає 39 видів ландшафтів та 50 підгруп і видів урочищ. Основні риси систематики ілюструє картосхема ландшафтної структури і фізико-географічного районування території дослідження у масштабі 1:15000000 (рис. 1). Методика досліджень Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. Головним фактичним матеріалом дослідження слугували результати сольових зйомок (1964 –рр.), дані польових ландшафтно-галогеохімічних розвідок автора, сольових та опорних ґрунтових стаціонарів, сольового апробування зони аерації. Завдяки таким джерелам були побудовані карти: ландшафтні, засоленості ґрунто-підґрунтя та ландшафтно-педогалогеохімічна. Аналіз сольового апробування здійснювався на основі проб, відібраних в зоні аерації та верхніх шарах ґрунто-підґрунтя, переважно в шарі 0-3 м. Для проб ґрунто-підґрунтя виконувалися хімічні аналізи водної витяжки та вбирного комплексу. В ході педогалогеохімічних досліджень проводився відбір проб ґрунтових і поверхневих вод з природних і штучних водних об’єктів. Лабораторні аналізи ґрунто-підґрунтя і води, результати яких використані в дисертаційній роботі, здійснювалися за стандартними методиками, переважно в Каховській гідрогеолого-меліоративній експедиції Державного комітету України по водному господарству. Оцінка ступеня засоленості ґрунто-підґрунтя виконувалася за сумою токсичних солей, згідно традиційної методики (Н.И. Базилевич, Е.И. Панкова, 1968) та з урахуванням нових методичних напрацювань (Л.А. Воробьева, Е.И. Панкова, 1995; Б.А. Зимовец, 1995; Б.А. Зимовец, Н.Б. Хитров, Г.Н. Кочеткова, Н.П. Чижикова, 1998; М.І. Ромащенко, С.А. Балюк, 2000). Оцінка солонцюватості ґрунтів проводилася у відповідності з існуючими стандартами, прийнятими в Україні (1997, 2000). Розгляд педогалогеохімічних особливостей здійснювався в розрізі типологічних і регіональних складових ландшафтної структури Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. З метою комплексного генералізованого аналізу педогалогеохімічної ситуації регіону розроблено методику застосування інтегральних педогалогеохімічних індексів, один з яких має вигляд: 1 –С+ГСд/Х –(0–/1 –), де перед дужкою –дані ступеня і хімічних типів засоленості ґрунто-підґрунтя в шарі 0-1 м (перед знаком плюс –домінантні типи, праворуч від плюса –субдомінантні типи, після косої риски –домішкові типи або наявність содопрояву чи підвищеного вмісту хлор-іону), в дужках –дані солонцюватості ґрунтів, перед косою рискою – за вбирним натрієм, після риски –за вбирним магнієм. Зміст цифрових та буквенних значень індексів перед дужкою розкрито у примітці до таблиці 1. Цифрові значення в дужках характеризують різні ступені солонцюватості: 0 –відсутність солонцюватості, 1 –слабкий, 2 –середній, 3 –сильний ступені, 4 –солонець. Аналіз сольових профілів для зони аерації Причорноморського сухого степу виконувався за розробленою автором морфологічною типологією сольових профілів, в якій, залежно від рівномірного чи нерівномірного розподілу водорозчинних солей у ґрунто-підґрунті, виділено морфологічні та вірогідні (Г.С. Гринь, 1969) генетичні типи сольових профілів. В тексті дисертаційної роботи подано аналіз сучасного стану ландшафтно-педогалогеохімічного картографування, у загальнонауковому і регіональному (для території дослідження) розрізах. В контексті останнього запропоновано варіант побудови ландшафтно-педогалогеохімічної карти Причорноморського сухого степу в масштабі 1:400000. Педогалогеохімія зональних та зонально-інтразональних ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухо-степового краю. Педогалогеохімія зональних ландшафтних комплексів. На території дослідження зональні геокомплекси представлені чорноземно-сухостеповими і типовосухостеповими варіантами, поширеними в умовах лесово-акумулятивних рівнин. В дисертаційній роботі для зони аерації таких геокомплексів здійснено показ вертикального розподілу водорозчинних солей, в тому числі диференційовано для позаакумулятивних і міжакумулятивних горизонтів та верств максимальної сольової акумуляції. Дані численних сольових апробувань верхнього триметрового шару ґрунто-підґрунтя, зокрема, в умовах опорних ґрунтових стаціонарів (площа 30х30 м) з п’ятьма дослідними ділянками, свідчать про дуже високу варіабельність латерального і вертикального розподілу водорозчинних солей. Доказом цього слугують поля розподілу водорозчинних солей (фрагмент подано на рис. 2) для одного з стаціонарів Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції, який розташований на території постпустельностепового плоскорівнинно-дрібнопадинного ландшафту з автоморфними умовами (Каланчацький фізико-географічний район). Визначені для згаданих варіантів ландшафтів інтегральні педогалогеохімічні індекси відображають характер їх внутрішньорегіональної специфіки. Найбільш репрезентативними регіонами типового сухого степу Причорномор’я та Приазов’я виступають плоскорівнинні ландшафти Асканійського і Білозерського фізико-географічних районів. У зв’язку з цим принципово важливими є педогалогеохімічні параметри заповідника “Асканія-Нова”, які належать до еталонних східноєвропейських сухостепових геокомплексів. За матеріалами сольової зйомки на території буферної зони заповідника та вибіркового апробування ґрунто-підґрунтя в умовах цілинних екосистем автором були побудовані картосхеми засоленості ґрунто-підґрунтя для кожного півметрового шару верхньої триметрової товщі зони аерації. Аналіз цих даних, окремо за ступенем засоленості і хімізмом ґрунто-підґрунтя, засвідчив їх значне різноманіття по вертикалі. Головними особливостями такого розподілу є наявність содопрову, в окремих місцях, –слабкого ступеня засоленості з содовим хімізмом в інтервалі глибин 0,5–,5 м, а також сульфатного і хлоридного типів в третьому метровому шарі. Поява хлоридів тут не є випадковістю, адже вони присутні майже в усій зоні аерації, чому сприяли мінералізація (до 6,2 г/л) та хлоридно-сульфатний тип хімізму ґрунтових вод, рівень яких в сучасних умовах знаходиться на глибині близько 18 м. Дані щодо характеру глибини залягання перших від поверхні сольових горизонтів (1,0–,5 м) та сольових максимумів (переважно 2,5 м) вказують, що орієнтовно на межі між другим і третім метровими шарами проходить перший педогалогеохімічний бар’єр, який відділяє різні типи солеутворення, –содовий і сульфатний (з певним впливом хлоридів). Про педогалогеохімічне різноманіття в цьому регіоні також свідчать матеріали опорного ґрунтового стаціонару № 19 (табл. 1), закладеного за участю автора на території заповідника Педогалогеохімія зонально-інтразональних ландшафтних комплексів. Зонально-інтразональні ландшафтні комплекси території дослідження представлені типовосухостеповими, постпустельностеповими та пустельностеповими варіантами, які диференціюються на ландшафтні комплекси лесово-акумулятивних і алювіально-терасових рівнин. Порівняльний аналіз засоленості грунто-підгрунтя варіантів ландшафтів приморської та позаприморської зон, поширених на лесово-акумулятивних рівнинах межиріччя Дніпра –Молочної, показує суттєве збільшення солей та певну специфіку хімічного складу солей в умовах приморської зони. По відношенню, наприклад, до типовосухостепових позаприморських богарних геокомплексів таке збільшення, за загальною сумою солей, у першому метровому шарі є в 1,7 рази, другому та третьому метрових шарах, відповідно, –в 2,9 та 2,2 рази. В умовах зрошуваних агроекосистем (J1) це збільшення, відповідно, становить в 1,4; 2,3; 1,9 рази. Педогалогеохімічна картина зонально-інтразональних ландшафтів алювіально-терасових рівнин позаприморської і приморської зон, порівняно з ландшафтами лесово-акумулятивних рівнин, має ряд специфічних особливостей, про що свідчать інтегральні педогалогеохімічні індекси (табл. 2). Серед зонально-інтразональних ландшафтів специфічну роль у відображенні педогалогеохімії регіону відіграють пустельностепові ландшафтні комплекси, що першочергово обумовлено їх низьким гіпсометричним положенням у приморській зоні і, відповідно, максимальним на території дослідження проявом педогалогеохімічних процесів. Принципово важливими в такому контексті виступають еталонні сухостепові геокомплекси заповідних об’єктів –Чорноморського державного біосферного заповідника та Азово-Сиваського національного природного парку. Найбільш репрезентативні пустельностепові геокомплекси України залишилися лише на території Ягорлицького півострова (О.Ю. Уманец, Г.Б. Маяцкий, 1999), де доцільно виділяти два види місцевостей –приморські місцевості низинних (абс. відм. 0,0…+2,5 м) відносно припіднятих рівнин та місцевості приморських супернизинних (абс. відм. < 0,0 м) галоморфно-аквальних рівнин. Кожна з цих місцевостей має свою ландшафтно-галогеохімічну специфіку, але їх спільною рисою є гідроморфність режиму функціонування за наявності сильномінералізованих ґрунтових вод хлоридного хімічного складу, що визначає яскравий прояв галоморфності півострова –високі рівні засоленості і солонцюватості ґрунто-підґрунтя, насиченість повітря сольовими аерозолями і майже повсюдне поширення галофітів з проявом рекреції (найбільш яскраво у Limonium meyeri (Boiss.) O.Kuntze). За цих умов відбувається формування таких домінуючих ґрунтів півострова як солонці лучні солончакові. У морфологічній будові цих ґрунтів особливе значення для ландшафтно-галогеохімічного аналізу має жовтувато-бурий ілювіальний горизонт, який залягає на глибині 23-50 см і виконує роль своєрідного геохімічного бар’єру. Таблиця 2 Інтегральні педогалогеохімічні індекси зонально-інтразональних ландшафтів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю Ландшафти Педогалогеохімічні індекси Типовосухостепові лесово-акумулятивних рівнин Приморсько-лиманні (Білозерський ФГР) -4 С,Х+Г-(0/1-2) Типовосухостепові геміпсамоморфні алювіально-терасових рівнин Припідняті (абс. відм. +20…+48 м) С+Г/СД,Х-(0/2) Знижені (абс. відм. +10…+20 м) -3 С+Г,Х/СД-(0/1-2) Міжаренні Г+С,СД-(0/2-3) Постпустельностепові лесово-акумулятивних рівнин Приморські рівнинно-падинні та гіпсометрично знижені (Каланчацький ФГР) -3 С+Г/х-(0/2) Приморські рівнинні (Північно-Присиваський ФГР) -2 С+Г/х,сд-(0/2) Приморсько-інгресійні рівнинно-падинні (Північно-Присиваський ФГР) -3 С+Г,Х/СД-(0/2) Приморсько-лиманні плоскорівнинні (Утлюцько-Лозуватський ФГР) -3 С+Г,СД,Х-(0/2-3) Постпустельностепові геміпсамоморфні алювіально-терасових рівнин Приморсько-низинні (абс. відм. +2,5…+10 м) -3 С+Х,Г/СД-(0/2) Пустельностепові галоморфні алювіально-терасових рівнин Приморські низинно-супернизинні (абс.відм. < +2,5 м) -5 Х /сд-(СЦ/2-3) Примітка. Пояснення до педогалогеохімічних індексів див. вище в тексті автореферату та в таблиці 1. Порівняно з надсолонцевим горизонтом, в ньому вдвічі-втричі зростає засоленість, дещо змінюється хімічний склад (до чисто хлоридного) та різко підвищується натрієва солонцюватість. Цей горизонт, на нашу думку, є індикатором змін у поширенні шороподібних падин, а відповідно, й непрямим доказом поступового здіймання рівня Чорного моря, посилення процесів гідроморфізму й галоморфізму, особливо в умовах інтразональних ландшафтних комплексів. Така теза підтверджується наявністю стовпчасто-призматичного горизонту під півметровим шаром піщаних лиманно-морських відкладів периферійної зони великих шороподібних падин. У загальному ландшафтно-галогеохімічному контексті автономним геокомплексам півострова властивий інтенсивний лужний окислювальний галогенез, переважно з хлоридним та сульфатно-хлоридним типами хімізму. Інтегральний педогалогеохімічний індекс пустельностепових зонально-інтразональних ландшафтних комплексів (табл. 2), порівняно з індексами більш північних ландшафтів, ілюструє максимальний ступінь прояву галоморфності на території Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю, що є закономірним природним явищем як для ландшафту з яскраво вираженим підпорядкованим характером галогеохімічних процесів. Комплексний аналіз педогалогеохімічних особливостей зональних і зонально-інтразональних ландшафтівтериторії дослідження із застосуванням інтегральних педогалогеохімічних індексів, ландшафтно-педогалогеохімічної картосхеми регіону свідчить про прояв тут ряду ландшафтно-педогалогеохімічних закономірностей, головними з яких є: широтна педогалогеохімічна зональність, наявність ландшафтно-педогалогеохімічного різноманіття, домінування незасоленого грунто-підгрунтя з локальним поширенням содопрояву та підвищеного вмісту хлор-іону, збільшення рівня засоленості і солонцюватості в місцях поширення потужних верств пізньопліоценових глин. В такому узагальнюючому контексті особлива роль належить широтній педогалогеохімічній зональності, проявом якої є збільшення у південному напрямі концентрації солей, більш високе залягання першого від поверхні сольового горизонту та горизонту акумуляції гіпсу, посилення солонцюватості і ролі сульфатів у хімічному складі солей (у приморській зоні також хлоридів, особливо у міжакумулятивних та нижніх позаакумулятивних горизонтах зони аерації). Педогалогеохімія інтразональних ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. Флювіальні, псамоморфно-еолові, таласоморфні і особливо падинні геокомплекси є домінуючими інтразональними геокомплексами даного регіону, вони значною мірою визначають його ландшафтно-педогалогеохімічну специфіку. Флювіальні геокомплекси території дослідження представлені заплавно-дельтовими, заплавно-плавневими, надзаплавно-терасними схилово-зсувними тощо видами ландшафтів. В характері їх педогалогеохімії спостерігаються такі головні закономірності як наявність схилової мікрозональності, збільшення концентрації солей у підпорядкованих частинах і зменшення в транзитних умовах, домінування у складі солей підпорядкованих ландшафтних комплексів хлоридів натрію, схилових –сульфатів та гідрокарбонатів кальцію. Ґрунто-підґрунтя псамоморфно-еолових ландшафтів, з домінуючими тут піщаними дерновими і дерново-лучними ґрунтами, характеризується дуже низькими значеннями засоленості, наприклад, на території Олешківської арени 0,03-0,07% (за загальною сумою солей). За хімічним складом вони здебільшого гідрокарбонатні, подекуди – сульфатні. Таласоморфні ландшафтні комплекси (пересипи, бари, коси, берегові вали тощо) сформовані під безпосереднім впливом діяльності моря. Педогалогеохімія таких геокомплексів має певну специфіку, порівняно з “континентальними” (теригенними) ґрунтами. Так, аналіз берегового валу Тендрівської затоки з очеретяно-солеросовою рослинною асоціацією, наявністю супергідроморфних умов (рівень залягання високомінералізованих хлоридно-натрієвих грунтових вод –,25 м) і високою концентрацією солей хлоридно-натрієвого хімічного складу (максимум - 3,515% за загальною сумою солей в шарі 0-4 см) свідчить про солончаковий характер такого ґрунту. Головною особливістю цих прибережних ґрунтів є наявність оторфованого та глейового горизонтів серед піщано-детритового субстрату. Перший горизонт сформований під малопотужними (загалом 0-8 см) слабогуміфікованими піщано-черепашковими відкладами, його наявність –головна ідентифікуюча особливість цих специфічних ґрунтів. У найбільш повній систематиці ґрунтів України (1981) вони не відокремлюються від солончакових ґрунтів “континентального” типу, на чому вже наголошували увагу деякі українські ґрунтознавці, тому доречними виглядають пропозиції ряду дослідників (С.А. Шляхов, Н.М. Костенков, 1998) класифікувати “незональні” ґрунти берегових рівнин на такому найвищому таксономічному рівні як таласосолі, з поділом на грунти припливно-відпливної смуги (маршеві ґрунти) і неприпливно-відпливної (марітимні болотні і марітимні лучні ґрунти). Виходячи з цього, є підстави констатувати, що узбережна зона даного регіону характеризується розвитком марітимних лучних ґрунтів. У загальноєвразійському контексті сухостепових ландшафтних комплексів найбільш яскраво Причорноморський сухий степ репрезентують падинні геокомплекси, які на лесово-акумулятивних рівнинах представлені подами, подоподібними депресіями (субподами), степовими блюдцями, подолиманами, на алювіально-терасових рівнинах –степовими блюдцями, давньофлювіальними і шороподібними падинами та сагами. Педогалогеохімічні параметри таких депресій складні і просторово неоднозначні. Грунто-підгрунтя днищ позаприморських подів з автоморфними умовами майже повсюдно незасолене. Педогалогеохімічні особливості схилових геокомплексів таких подів суттєво відрізняються від геокомплексів днищ, про що, наприклад, свідчать дані Асканійського фізико-географічного району, де на схилах подів загальна сума солей у ґрунто-підґрунті пересічно становить 0,064-0,083% в шарі 0,0-1,0 м та 0,158% в шарі 1,0-2,0 м і 0,219% в шарі 2,0-3,0 м. Поди приморської зони Причорноморського сухого степу відзначаються складною історією формування, певним різноманіттям ландшафтної структури, відповідно, – різноманіттям педогалогеохімічної ситуації. Низьке (абс. відм. +0,2…+5,0 м) гіпсометричне положення днищ цих подів і близькість залягання мінералізованих грунтових вод є головними факторами, які визначають ступінь та хімічний тип засоленості їх ґрунто-підґрунтя. За особливостями педогалогеохімічних параметрів приморські поди поділені нами на дві групи –поди з відсутністю солончаків у днищі (приморські несолончакові поди, приклад –Генічеський висячий під) і поди з наявністю солончаків у днищі (приморські солончакові поди, приклад –під Яніс-Агач). Серед солончакових подів найбільш високі значення засоленості (4,500% –загальний вміст солей, 4,152% - сума токсичних солей) зафіксовані для днища ґрунто-підґрунтя Новодмитрівського поду. Високі рівні засоленості та домінування хлоридів у складі солей обумовлені близьким (1-2 м) заляганням високомінералізованих (понад 20-30 г/л) ґрунтових вод хлоридного хімічного типу. Ґрунто-підґрунтя схилів приморських подів повсюдно характеризується засоленістю, яка змінюється від слабкого до сильного ступенів, залежно від гіпсометричного положення та крутизни схилів, а також характеру ґрунтових вод. У хімічному складі солей тут домінують сульфати з наявністю підвищеного вмісту хлор-іону. Подолимани –депресії, які мають зв’язок з акваторією моря. Автором вони розглядаються як частини подових парадинамічних систем, поди яких затоплені внаслідок трансгресивного здіймання рівня моря і виглядають зараз як затоки, а днища долинно-балкових систем, завдяки флювіальним, суфозійно-просадковим, можливо, таласогенним процесам, трансформувалися до подоподібних депресій. Геокомплексами такого типу є депресії Сабазгуль, Ерча, Захарівська, Гаврилівська. Подані в дисертації дані демонструють високі рівні засоленості ґрунто-підґрунтя як днищ, так і схилів подолиманів. Серед падинних ландшафтних комплексів особливо значні рівні засоленості ґрунто-підґрунтя характерні для шороподібних падин, які розвинені в умовах приморського низинно-супернизинного ландшафту (абс.відм. < +2,5 м), сформованого на алювіальних терасах Дніпра. Інтегральний аналіз галогеохімічних особливостей прокладеного нами ландшафтно-галогеохімічного профілю від берега Тендрівської затоки до днища однієї з шороподібних падин Ягорлицького півострова з охопленням зонально-інтразональних ландшафтних комплексів дозволив зробити деякі узагальнення. По-перше, максимальна концентрація солей спостерігалася в умовах фацій середньої і верхньої частин падини (розріз 8) з загальним вмістом солей у ґрунто-підґрунті до 9,4% та мінералізацією ґрунтових вод до 78,5 г/л. Найменш засоленим виявилось ґрунто-підґрунтя пасма (розрізи 3, 4, 9) та днища падини (розріз 5), сума солей в цих геокомплексах, звичайно, не перевищує 2%, а мінералізація ґрунтових вод 38 г/л. По-друге, значення натрію і магнію у вбирному комплексі ґрунтів, подібно до характеру засоленості ґрунто-підґрунтя, мають (рис. 3) теж ландшафтно обумовлену диференціацію. По-третє, у хімічному складі солей ґрунто-підґрунтя як автономних, так і підпорядкованих геокомплексів превалюють хлориди натрію, але в перших геокомплексах домінуючу роль в горизонтах максимальної концентрації солей відіграють сульфати натрію, подекуди - сульфати кальцію. Суттєво урізноманітнюють ландшафтно-педогалогеохімічні особливості регіону також давньофлювіальні падини та саги. Тенденції ландшафтно-педогалогеохімічних змін Причорноморсько-Приазовського cухостепового краю. Педогалогеохімічна ситуація на території Причорноморського сухого степу сформована під впливом фонових факторів –неотектонічного, кліматогенного та евстатичного, а також безпосередньо важливих для даного регіону гідрогеологічного та антропогенного факторів. Певну роль у зміні галогеохімічної ситуації тут також відіграють аеральні (імпульверизаційні) процеси. З часу пізнього пліоцену на території дослідження домінували степові ландшафти. Їх розвиток відбувався на фоні постійних циклічних змін клімату (з переважанням аридних умов), регресій та трансгресій морських акваторій (з домінуванням регресивних фаз у плейстоцені і трансгресивних –у голоцені), неотектонічних занурень (особливо у плейстоцен-голоцені). Найбільш ймовірним джерелом надходження солей в межі ландшафтних комплексів слугували мінералізовані грунтові води, але залежно від фізико-географічних умов, здебільшого в часи тривалих регресивних фаз морських басейнів і посилення аридності клімату, тут також існував певний вплив імпульверизаційних потоків. Найбільші значення концентрації солей у ґрунто-підґрунті території дослідження були сформовані у пізньому пліоцені під час максимумів трансгресивних фаз. На наступних палеогеографічних етапах проходив вертикальний та латеральний перерозподіл раніше накопичених водорозчинних солей з певним впливом імпульверизації і лише у приморській зоні сухостепового Причорномор’я, в пору деяких голоценових трансгресій, відбувалось додаткове накопичення солей. Морські трансгресії і регресії з відповідними змінами режиму ґрунтових вод та різноманіття рельєфу сприяли латеральній різнорівневості залягання сольових максимумів, їх кількісній і якісній неоднаковості. Сучасні (останнє півсторіччя) тенденції розвитку території дослідження знаходяться під впливом глобальних і регіональних геоекологічних проблем. Такі глобальні проблеми як зміна клімату та деградація грунтів і спустелювання, а також здіймання рівня Світового океану виступають своєрідним тлом на якому відбувається формування ландшафтно-педогалогеохімічної ситуації регіону. В контексті розгляду проблеми зміни клімату на території Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю спостерігається добре виражений тренд до поступового підвищення середньорічних значень температури атмосферного повітря та посилення плювіальності клімату (згідно логарифмічних трендів, побудованих нами для ГМС “Асканія-Нова” за другу половину XX століття, відповідно, на 0,3°С та приблизно 50 мм). Загальносвітова проблема трансформації клімату в аридних і субаридних регіонах та інтенсивний вплив антропогенної діяльності сприяли виникненню проблеми спустелювання, можливість прояву якої на території України останнім часом викликає занепокоєння ряду дослідників, зокрема, у зв’язку з інтенсивністю спустелювання (С.Ю. Булигін, Д.О. Тимченко, 1998), а то і дуже сильним ступенем спустелювання (Г.П. Пилипенко, 2000) степових ландшафтів півдня України. Критичний аналіз матеріалів з приводу спустелювання території Причорноморського сухого степу засвідчив, що внаслідок підвищення плювіальності клімату, за даними не лише кліматичних досліджень, але й гідрологічних (В.І. Вишневський, 1996), геоботанічних (Т.Б. Ардамацкая, 1992; В.С. Ткаченко та інші, 1997; Е.П. Веденьков, А.Г. Веденькова, 1998; Е.П. Веденьков, Н.Е. Дрогобыч, 1998; Т.И. Котено, О.Ю. Уманец, З.В. Селюнина, 1999), гідрогеологічних та педогалогеохімічних (домінування процесів розсолення ґрунто-підґрунтя), кліматичне та педогалогеохімічне спустелювання на сучасному етапі функціонування регіону не є актуальними питаннями. Проблема здіймання рівня Світового океану з яскравим проявом в умовах Чорного моря (швидкість здіймання за оцінками дослідників становить щонайменше 3,0 мм/рік) має своє віддзеркалення в особливостях ландшафтних комплексів приморської зони Причорноморського сухого степу, про що свідчить збільшення площ, зайнятих мілководними затоками та приморськими солоними озерами, гідроморфізація заповідних фітоценозів приморської зони (О.И. Наими, Ю.Н. Зборищук, С.А. Николаева, 1992), а також наявність псевдосолонців. Останні зафіксовані автором в межах периферійних частин шороподібних падин південної частини Ягорлицького півострова і мають вигляд солонцевого (частка вбирного натрію – 23%) сильнозасоленого (загальний вміст солей >2%) стовпчасто-призматичного горизонту, похованого під півметровим шаром сильнозасоленого (1,1–,6%) лиманно-морського алювію шороподібних падин. За умови збереження темпів здіймання рівня Чорного моря до кінця діючого століття його рівень може піднятися на 33,8 см (розрахунки для ГМС “Хорли”), наслідком чого буде подальше посилення засоленості грунто-підгрунтя приморської зони та затоплення супернизинних ландшафтних комплексів з абсолютними відмітками менше -0,06 м. Такі зміни будуть сприяти ще більшій строкатості ландшафтних комплексів Кінбурнського півострова, посиленню процесів гідроморфізму, галоморфізму та глеєутворення в умовах Ягорлицько-Оджігольської падини, Чорноморського біосферного заповідника та Азово-Сиваського національного природного парку. На фоні розглянутих глобальних проблем у сухостеповому Причорномор’ї та Приазов’ї сформувалося ряд регіональних геоекологічних проблем, основними з яких є піднімання рівнів підземних вод та зміна педогалогеохімічної ситуації. Взаємопов’язаність цих проблем, а також ландшафтна неоднорідність території дослідження стали підставою для їх комплексного розгляду, що здійснено на основі засоленості ґрунто-підґрунтя особливо складних регіонів –Присивасько-Приазовської лесово-акумулятивної низовинної та Нижньодніпровської терасово-дельтової низовинної фізико-географічних областей, зокрема, їх зональних та зонально-інтразональних геокомлексів. В сучасних умовах Присивасько-Приазовської фізико-географічної області спостерігається тренд до піднесення рівнів залягання підземних вод у неогенових та антропогенових відкладах, але процеси вторинного засолення агроекосистем тут широкого розвитку не набули. Вони присутні лише на поодиноких, спорадично розташованих ділянках “місцевого” зрошення, де використовуються мінералізовані підземні води. В зоні поширення вторинно гідроморфних та напівгідроморфних автономних геокомплексів здебільшого спостерігається стан динамічної рівноваги в характері засоленості ґрунто-підґрунтя, подекуди з тенденцією до дуже повільного збільшення (табл. 3), особливо за наявності потужних шарів пізньопліоценових глин. Подальше потепління клімату та послаблення його плювіальності в місцях значного поширення згаданих глин може призвести до погіршення педогалогеохімічної ситуації, у зв’язку з чим особливо актуальним постає питання ландшафтно-галогеохімічного моніторингу території дослідження. В межах зональних ландшафтних комплексів з автоморфними умовами, де здійснювалося зрошення водами Дніпра, за останні 15–років панівним трендом є розсолення ґрунто-підґрунтя, про що свідчать порівняльні дані сольових зйомок (1977-2000 рр.). В той же час для зонально-інтразональних геокомплексів приморської зони з автоморфними умовами характерними є як процеси динамічної рівноваги, так і розсолення, що ілюструють дані сольових стаціонарів і суміщених точок сольових зйомок, а також поля розподілу ступеня засоленості ґрунто-підґрунтя, побудовані нами для дослідних ділянок (розміри 30х30 м) опорних ґрунтових стаціонарів. Стан динамічної рівноваги простежується і в особливостях хімічного складу солей. Таблиця 3 Засоленість ґрунто-підґрунтя верхнього метрового шару в межах вторинних напівгідроморфних та гідроморфних ландшафтних комплексів зонального типовосухостепового плоскорівнинно-дрібнопадинного ландшафту (заг. сума солей, %; сума токсичних солей, %; типи ступеня та хімізму засоленості) Роки сольових зйомок Точки сольового апробування та характер агроекосистем 121 (J1>F) (J1) (J1) (J1) (J1) 251 (J1) (J1) 1977 0,085 ,042 1СГ 0,100 ,056 1Г 0,081 ,037 1Г 0,093 ,042 1Г 0,118 ,042 1ГС 0,096 ,049 1Г 0,084 ,043 1Г 1993 0,110 ,045 1ГС 0,178 ,092 2 С 0,123 ,066 2 С 0,090 ,057 1СГ 0,107 ,047 2 СГ/х 0,112 ,060 2 ГС/х 0,087 ,043 1СГ 1998 ,089 ,047 2 СГ/х 0,139 ,065 2 ХС 0,178 ,101 3 С/х 0,162 ,091 2 С/х 0,164 ,086 2 С/х 0,178 ,125 3 С/х 0,290 ,182 3 С/х Примітка. Пояснення до типів ступеня та хімізму засоленості грунто-підгрунтя див. до табл. 1; коди агроекосистем: F - богарні, J1 - зрошення водами р. Дніпро. На території Нижньодніпровської фізико-географічної області в останні 15-25 років тренд рівнів залягання ґрунтових вод неоднозначний, особливо в умовах постпустельностепових приморських ландшафтів, що обумовлено характером геологічних особливостей регіону та складним впливом антропогенних процесів. Проте домінуючою тендецією було піднімання рівнів ґрунтових вод, що мало місце і протягом 1991-2000 років. На фоні такої гідрогеологічної ситуації спостерігається тенденція до майже повсюдного розсолення ґрунто-підґрунтя регулярно й нерегулярно зрошуваних агроекосистем. Аналіз даних хімічного складу легкорозчинних солей ґрунто-підґрунтя верхнього метрового шару свідчить, що чітко виражених змін в межах типовосухостепових і постпустельностепових геміпсамоморфних ландшафтів лівобережжя Нижнього Дніпра не спостерігається. Дані останньої чверті минулого століття показують, що типоморфним іоном розглянутих ландшафтів залишається хлор. Разом з цим, важливе значення мають непоодинокі факти содопрояву, але активізація такого процесу в умовах зрошуваних агроекосистем тут не відмічається. Тенденції зміни засоленості ґрунто-підґрунтя пустельностепових ландшафтних комплексів Нижньодніпровської фізико-географічної області, враховуючи вплив двох головних факторів - здіймання рівня Чорного моря та антропогенез, неоднозначні. Постулюючи факт беззаперечного впливу на пустельностепові ландшафтні комплекси здіймання рівня моря, тут вірогідними є процеси прогресуючого засолення ґрунто-підґрунтя. ВИСНОВКИ 1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення ландшафтно-педогалогеохімічної проблематики, здійснено ландшафтно диференційований аналіз педогалогеохімічної ситуації Причорноморсько-Приазовського cухостепового краю, з’ясовано головні закономірності латерального розподілу водорозчинних солей, в контексті глобальних і регіональних геоекологічних проблем виявлено тенденції змін в характері засоленості ґрунто-підґрунтя території дослідження, обґрунтовано доцільність виділення галогеохімії як міжгалузевого наукового напряму, визначено її структуру та наукові атрибути педогалогеохімії. Педогалогеохімія і ландшафтознавство розглядаються як базові наукові галузі в процесі формування педогалогеохімії ландшафтів та галогеохімії ландшафтів. 2. В контексті євразійської системи сухостепових ландшафтних комплексів подібні природні утворення в Україні займають найбільш західне, зокрема, приморське географічне положення, що обумовлює риси їх ландшафтно-педогалогеохімічної специфіки та різноманіття. “Острівний” характер поширення таких геокомплексів, фрагментарність розвитку темно-каштанових та особливо каштанових ґрунтів, відсутність різкої відміни сухих степів України від сусідніх степових геокомплексів (завдяки нівелюючому впливу антропогенної діяльності), а також традиційне виділення в Україні однієї степової зони дають підстави сухостепові ландшафтні комплекси України розглядати лише на підзональному рівні. Розробка педогалогеохімічно орієнтованої систематики ландшафтних комплексів території дослідження з виявленням 39 видів ландшафтів та 50 підгруп і видів урочищ є об’єктивним матеріалом, який засвідчує наявність ландшафтного, ландшафтно-педогалогеохімічного різноманіття Причорноморського сухого степу. Систематика стала науковою основою ландшафтно диференційованого педогалогеохімічного аналізу та удосконалення фізико-географічного районування регіону. Запропонована типологія падинних геокомплексів, а також виділення унікальних для території України еолово-гідрогенних псамоморфних ландшафтів поглиблюють знання про особливості ландшафтної структури Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. . Розроблена методика застосування інтегральних педогалогеохімічних індексів сприяла виявленню внутрішньої педогалогеохімічної специфіки ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу та побудові ландшафтно-педогалогеохімічної карти (М 1:400000). 4. Зональним та зонально-інтразональним ландшафтним комплексам території дослідження властиві такі головні закономірності як широтна ландшафтно-педогалогеохімічна зональність, содопрояв, домінування у верхньому метровому шарі (на площі понад 80%) незасолених та перехідних типів з переважанням сульфатів та гідрокарбонатів у хімічному складі солей, обумовленість внутрішньорегіональної педогалогеохімічної (ландшафтно-педогалогеохімічної) специфіки особливостями різноманіття і строкатості ландшафтної структури регіону. Прояв першої закономірності відмічається у більш вищих до півдня значеннях концентрації солей та менш глибокому заляганні першого від поверхні сольового горизонту і горизонту акумуляції гіпсу. Зональність хімічного складу водорозчинних солей менш виразлива, що обумовлено майже повсюдним домінуванням у складі водорозчинних солей грунто-підгрунтя сульфатних хімічних типів. Проте в автоморфних умовах зональність простежується у збільшенні до півдня концентрації хлоридів, особливо у міжакумулятивних та позаакумулятивних горизонтах зони аерації. В межах плакорів приморських низинно-супернизинних ландшафтів алювіально-терасових рівнин з гідроморфними умовами спостерігається інтерференція прояву широтної зональності (наявність зональних ґрунтів із значною роллю сульфатів у хімічному складі солей і полиново-дерниннозлакових фітоценозів) та інтразональності (вплив високомінералізованих грунтових вод, імпульверизації та наявність високої концентрації хлоридів у грунтах і значна роль галофітів у складі фітоценозів). Зональні та зонально-інтразональні ландшафтні комплекси майже повсюдно, на різних глибинах зони аерації, переважно в шарі 1,0–,5 м, в несхожих екосистемах, в тому числі і цілинних, характеризуються содопроявом та содовим типом хімізму, що є свідченням природно обумовлених процесів содопрояву в даному регіоні. Такі процеси –також характерна риса ґрунто-підґрунтя інтразональних геокомплексів, переважно за умови невисоких значень засоленості та послаблення ролі хлоридів. 5. Інтразональним ландшафтним комплексам території дослідження властиве особливо значне педогалогеохімічне різноманіття (незасолені –сильнозасолені типи; коливання хімічних типів від гідрокарбонатних і сульфатних до содових, хлоридних та хлоридно-содових), найбільш яскравий прояв якого простежується у приморській зоні, максимально –в межах шороподібних падин, подолиманів та подів з низьким гіпсометричним положенням днищ. Високі рівні засоленості верхнього метрового шару ґрунто-підґрунтя таких геокомплексів виключно пов’язані з наявністю гідроморфних умов та високою мінералізацією, переважно хлоридно-натрієвих, грунтових вод. Особливо низькі рівні засоленості ґрунто-підґрунтя, впритул до знесоленості, характерні для автономних фацій псамоморфно-еолових урочищ алювіально-терасових рівнин, що обумовлено значним елювіюванням водорозчинних солей. Таласосолі, зокрема, марітимні ґрунти узбережжя приморської зони території дослідження необхідно враховувати в процесі удосконалення класифікації ґрунтів України. Схилова ландшафтно-педогалогеохімічна мікрозональність –важлива закономірність регіону, з особливо яскравим проявом в шороподібних падинах. 6. Педогалогеохімічна ситуація на території Причорноморського сухого степу сформована під впливом фонових факторів, –неотектонічного, кліматогенного та евстатичного, і безпосередньо важливих для даного регіону гідрогеологічного та антропогенного факторів. З пізнього пліоцену тут домінували степові ландшафти, розвиток яких проходив на фоні циклічних змін клімату (з переважанням аридних умов), регресій та трансгресій морських акваторій (з домінуванням регресивних фаз у плейстоцені і трансгресивних у голоцені), неотектонічних занурень (особливо у плейстоцен-голоцені). В ході формування палеогрунтів і накопичення лесових відкладів, зміни фізико-географічних умов, зокрема, гідрогеологічної ситуації, відбувалося скупчення водорозчинних солей, утворення на певних глибинах горизонтів їх найбільшої акумуляції. Ритмічність природних процесів та відмінність рельєфу сприяли латеральній різнорівневості залягання сольових максимумів, їх кількісній і якісній неоднаковості. На сучасному етапі розвитку території дослідження педогалогеохімічні процеси знаходяться під впливом глобальних і регіональних природно обумовлених факторів, головними з яких є посилення плювіальності клімату та зміни гідрогеологічної ситуації, в межах приморської зони –також здіймання рівня морських басейнів, ґрунтознавчим доказом якого є наявність псевдосолонців під сучасним морським алювієм шороподібних падин. Враховуючи посилення плювіальності клімату і пов’язані з цим наслідки, проблеми кліматичного та педогалогеохімічного спустелювання в сучасних умовах функціонування регіону не є актуальними. Локально педогалогеохімічні процеси знаходяться під впливом антропогенних факторів, зокрема, зрошення. Загальним домінуючим трендом в характері засоленості ґрунто-підґрунтя території дослідження є розсолення. В той же час, на території зональних типовосухостепових ландшафтних комплексів з вторинно гідроморфними та напівгідроморфними умовами здебільшого спостерігається стан динамічної рівноваги, подекуди з тенденцією до дуже повільного збільшення легкорозчинних солей, особливо за наявності потужних шарів пізньопліоценових глин. Зонально-інтразональним геокомплексам Присивасько-Приазовської фізико-географічної області з автоморфними умовами властиві як процеси динамічної рівноваги, так і розсолення. Виразний тренд до засолення ґрунто-підґрунтя притаманний лише ділянкам зрошення мінералізованими водами та, вірогідно, гідроморфним супернизинним геокомплексам, які зазнають впливу прогресуючого здіймання рівня морських басейнів. 7. Неоднозначність в характері тенденцій педогалогеохімічних процесів та ландшафтно-галогеохімічне різноманіття регіону, на фоні невідворотності для сухостепових агроекосистем зрошуваного землеробства, потребують дієвого забезпечення державою ландшафтно-педогалогеохімічного моніторингу. В такому ж контексті, враховуючи актуальність для території дослідження проблем антропогенного пресингу, зміни клімату та здіймання рівня морських басейнів, існує нагальна потреба реалізації існуючих програм з розширення мережі природно-заповідного фонду у сухостеповому Причорномор’ї та Приазов’ї, першочергово, –з метою збереження унікальних ландшафтів Кінбурнського півострова. ОСНОВНІ ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Методические рекомедации по контролю состояния орошаемых черноземов –М.: Министерство мелиорации и водного хозяйства СССР, 1989. –с. (Авторский коллектив: Гоголев И.Н., Баер Р.А., Манукьян Д.А., Гоголев М.И., Биланчин Я.М., Красеха Е.Н., Кривульченко А.И.). Бурдіян Б.Г., Дерев’янко В.О., Кривульченко А.І. Навколишнє середовище та його охорона. –К.: Вища школа, 1993. –с. Кривульченко А.І., Орловский Н.А., Николюк В.И. Геосистемы Каховского массива орошения и особенности засоленности их почво-грунтов // Физическая география и геоморфология. –. –Вып. 37. –С. 124-130 (Автору дисертації належать: ідея статті, текст, частково збір та обробка фактичного матеріалу. Загальний внесок становить ~70%). Кривульченко А.І. Палеогеографічні особливості формування геосистем Присивашшя у пліоцен-антропогені // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету. Сер. Природничі науки. –. –Вип. № 11. –С. 13–. Кривульченко А.І. Ландшафтна структура межиріччя Дніпро-Молочна // Вісник Львівського університету. Сер. географічна. –. –Вип. 21. –С. 151–. Кривульченко А.І. Вихідні галогеохімічні дослідження степової зони України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Сер.: Географія. –, № 2. –С.36-40. Кривульченко А.І. Галогехімічні особливості подових геокомплексів сухостепової підзони України // Вісник Львівського університету. Сер. географічна. –. –Вип. 25. –С. 17–. Кривульченко А.І. Ретроспективний аналіз розвитку іригації на півдні України // Науковий вісник Чернівецького університету. –. –Вип. 80: Географія. –С. 83–. Кривульченко А.І. Галогеохімічні дослідження як науковий напрям // Вісник Львівського університету. Сер. географічна. –. –Вип. 27. –С. 142–. Кривульченко А.І. Типи вертикального розподілу солей у грунто-підгрунті сухостепової підзони України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Сер.: Географія. –, № 1. –С. 23–. Кривульченко А.І. До питання ландшафтно-галогеохімічного різноманіття // Проблеми ландшафтного різноманіття України.- К.: Інститут географії НАН України, КАРБОН Лтд. –. –С. 104–. Кривульченко А.І. Галогеохімічний прояв ландшафтної зональності в умовах Причорноморського сухого степу // Наукові вісті Вінницького державного педагогічного університету. Сер. Географія. –. –Вип. 2. –С. 19–. Кривульченко А.І. Ландшафтно-галогеохімічне різноманіття Причорноморського сухого степу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. –, № 2. –С. 30–. Кривульченко А.І. Сухостепові ландшафтні комплекси: поширення та систематика // Український географічний журнал. –, № 2. –С. 22–. Кривульченко А.І. Засоленість грунто-підгрунтя Причорноморського сухого степу в контексті світових і регіональних геоекологічних проблем // Вісник Харківського державного аграрного університету. Серія. Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. –, № 3. –С. 148–. Кривульченко А.І. Ландшафтно-галогеохімічний аналіз грунто-підгрунтя Північного Присивашшя // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. –Київ: Обрії. –. –Т. 4. –С. 49–. Кривульченко А.І. Засоленість грунто-підгрунтя в контексті систематики ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу // Агрохімія і грунтознавство (спеціальний випуск). –. –С. 247–. Кривульченко А.І., Рябцев М.П., Хеміч Т.В. Стан гідрогеологічної ситуації сухостепових ландшафтних комплексів межиріччя Дніпро-Молочна як фактор зміни засоленості грунто-підгрунтя // Науковий вісник Чернівецького університету. –. –Вип.: Географія. –С. 25–(Автору дисертації належать ідея статті, текст, частково збір та обробка фактичного матеріалу. Загальний внесок становить ~50%) Кривульченко А.І. Риси специфіки ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу // Географія і сучасність / Зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. –К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2002. –Вип. 7. –С. 65–. Кривульченко А.І. Головні риси пізньокайнозойського геоморфогенезу Причорноморсько-Приазовського краю // Вісник Львівського національного університету. Серія географічна. –. –Вип. 28. –С. 69–. Кривульченко А.І. Обгрунтування до систематики ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу // Український географічний журнал. –, № 4. –С. 10 –. Кривульченко А.І. Галогеохімічний аналіз ландшафтних комплексів Ягорлицького півострова // Агрохімія і грунтознавство. –. –Вип. 63. –С. 26-30. Кривульченко А.І., Орловський М.О. Тенденції сучасних змін засоленості грунто-підгрунтя зональних та зонально-інтразональних ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу // Регіональні екологічні проблеми. –Київ. - 2002. –С. 167–(Автору дисертації належать ідея статті, текст, частково збір та обробка фактичного матеріалу. Загальний внесок становить ~50%). Кривульченко А.І. Головні риси сучасного тренду педогалогеохімічних змін в умовах сухостепових ландшафтних комплексів межиріччя Дніпро-Молочна // Географія і сучасність / Зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. –К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2002. –Вип. 8. –С. 183–. Кривульченко А.І. Засоленість грунто-підгрунтя сухостепових ландшафтних комплексів межиріччя Південний Буг –Інгулець // Вісник Львівського університету. Сер. географічна. - 2003. - Вип. 29. - С. 197-204. Кривульченко А.І. Фактори ландшафтно-педогалогеохімічних змін в умовах Причорноморського сухого степу (палеогеографічний аспект) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. –, № 7. –С. 152–. Кривульченко А.І. Пліоцен-голоценова історія формування ландшафтно-педогалогеохімічої ситуації на території Причорноморського сухого степу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. –, № 1. –С. 3–. АНОТАЦІЯ Кривульченко А.І. Галогеохімія ґрунто-підґрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. –Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.05 –біогеографія і географія ґрунтів. –Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2003. Педогалогеохімія –науковий напрям, який має певну внутрішню структуру та необхідні наукові атрибути і є складовою міжгалузевого наукового напряму –галогеохімії. Цим закладаються засади ландшафтно-галогеохімічної концепції. На основі розробленої систематики ландшафтних комплексів території дослідження здійснено ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз регіону, показано наявність прояву ландшафтно-педогалогеохімічної широтної зональності, схилової мікрозональності та різноманіття, а також содопрояву і домінування в шарі 0-1 м незасолених та перехідних типів засоленості. Загальним домінуючим трендом в характері засоленості ґрунто-підґрунтя регіону є розсолення, подекуди –процеси динамічної рівноваги та вторинного засолення. Ключові слова: ландшафт, систематика, ґрунто-підґрунтя, педогалогеохімія, закономірність, тренд, розсолення. АННОТАЦИЯ Кривульченко А.И. Галогеохимия почво-грунтов ландшафтных комплексов Причерноморско-Приазовского сухостепного края. –Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора географических наук по специальности 11.00.05 –биогеография и география почв. –Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2003. Педогалогеохимия –научное направление, имеющее определенную внутреннюю структуру и необходимые научные атрибуты, является составляющей межотраслевого научного направления –галогеохимии. Этим закладывается формирование ландшафтно-галогеохимической концепции, согласно которой водорастворимые соли –неотъемлемая динамическая составляющая разноуровенных ландшафтных комплексов с ландшафтно інтегрирующей, дифференцирующей и диагностирующей функциями солей. На основании разработанной автором систематики ландшафтных комплексов сухой степи Причерноморья и Приазовья, дифференцированно для зональных, зонально-интразональных и интразональных геокомплексов, осуществлен педогалогеохимический анализ региона. Показано, что зональным и зонально-интразональным геокомплексам присущи такие главные закономерности как широтная ландшафтно-педогалогеохимеская зональность, содопроявление, доминирование в верхнем метровом слое (на площади свыше 80%) незасоленных и переходных типов с преобладанием сульфатов и гидрокарбонатов в химическом составе солей, обусловленность внутрирегиональной педогалогеохимической специфики характером разнообразия и пестроты ландшафтной структуры региона. Проявление широтной зональности отмечается в более высоких к югу значениях концентрации солей, залегании первого от поверхности солевого горизонта и слоя аккумуляции гипса. Зональность химического состава водорастворимых солей выражена хуже, так как почти повсеместно в их составе доминируют сульфатные химические типы. Тем не менее в автоморфных условиях зональность прослеживается в увеличении к югу концентрации хлоридов, особенно в межаккумулятивных и внеаккумулятивных горизонтах зоны аэрации. В пределах плакоров приморских низинно-супернизинных ландшафтов аллювиально-террасовых равнин с гидроморфными условиями наблюдается интерференция проявления широтной зональности (наличие зональных почв со значительной ролью сульфатов в химическом составе солей и полынно-дерниннозлаковых фитоценозов) и интразональности (влияние высокоминерализованных грунтовых вод, импульверизации, наличие высокой концентрации хлоридов в почвах и значительная роль галофитов в составе фитоценозов). Интразональным ландшафтным комплексам территории исследования свойственно особо значительное педогалогеохимическое разнообразие (незасоленные –сильнозасоленные типы; колебания химических типов от гидрокарбонатных и сульфатных к содовым, хлоридным и хлоридно-содовым), а также проявление склоновой ландшафтно-педогалогеохимической микрозональности. Педогалогеохимическая ситуация региона сформирована под влиянием фоновых факторов, - неотектонического, климатогенного и эвстатического, а также непосредственно важных для данного региона гидрогеологического и антропогенного факторов. С позднего плиоцена здесь преобладали степные ландшафты, розвитие которых проходило на фоне циклических изменений климата (с преобладанием аридных условий), регрессий и трансгрессий морских акваторий (с доминированием регрессивных фаз в плейстоцене и трансгрессивных в голоцене), неотектонических опусканий (особенно в плейстоцен-голоцене). В ходе формирования палеопочв и накопления лессовых отложений, изменения физико-географических условий, в частности, гидрогеологической ситуации, происходило скопление водорастворимых солей, образование на определенных глубинах горизонтов их наибольшей аккумуляции. Ритмичность природных процессов и различия в рельефе способствовали латеральной разноуровенности залегания солевых максимумов, их количественному и качественному отличию. На современном этапе развития территории исследования педогалогеохимические процессы находятся под влиянием глобальных и региональных природно обусловленных факторов, главными из которых являются усиление плювиальности климата и изменение гидрогеологической ситуации, в пределах приморской зоны, –также подъем уровня морских бассейнов, одним из доказательств которого является наличие псевдосолонцов под современным морским аллювием шорообразных падин. Учитывая усиление плювиальности климата и связанных с этим последствий, проблемы климатического и педогалогеохимеского опустынивания в современных условиях функционирования региона не являются актуальными. Общим доминирующим трендом в характере засоленности почво-грунтов территории исследования является рассоление, но локально имеют место процессы динамического равновесия и засоления, в частности, вторичного. Ключевые слова: ландшафтный комплекс, систематика, почво-грунт, педогалогеохимия, закономерность, тренд, рассоление. SUMMARY Kryvulchenko A.I. Galogeocamical of soils in landscape complexes of the Near-Black Sea and Near-Azov Sea dry-steppes region. –Manuscript. Dissertation for granting the academic degree of Doctor of Geographical Sciences on speciality 11.00.05 –biogeography and geography of soils. –Lviv Ivan Franko National University, Lviv, 2003. Pedogalogeochemistry is a science trend, which possesses some inner structure and necessary scientific attributes. It has one of trends in galogeochemistry. The dissertation deals with the dry steppes landscape complexes on the territory of Ukraine which form subzonal natural entirety. Thanks to the systematization of the landscape complexes of the Black Sea-side dry-steppe worked out by the author, the landscape-pedogalogeochemical analysis of this region is shown. The proofs of pedogalogeochemical latitude zonality, slope microzonality, diversity, manifestation of soda, gardening, predominance of unsalty soils are given. Nowadays the desalinization, here and there dynamic balance and secondary salinization are a prevailing trend in the salinization of soils on the researched territory. Key words: galogeochemical, dry-steppe, landscape, systematyc, soil, salty, trend, desalinization. Підп. до друку 26.03.2003. Формат 60х841/16. Папір офсетн. Друк різограф. Ум. др. арк. 1,8. Тираж 100. Зам. № 3103 _______________________________________________________________________ Редакційно-видавничий центр Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка , Кіровоград, вул. Шевченка, 1 Тел.: (0522) 24- 59- 84. Fax.: (0522) 24- 85- 44. E-Mail: mails@kspu.kr.ua Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук львів  д, Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук львів , Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук львів  , Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук львів , Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук львів  дисертацією є руко, Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук к, Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук , Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук севастопо, Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук київ , Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук київ  , Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук київ , Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук львів  р, Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук львів , Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук львів  , Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук львів  ди, Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук львів ди, Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук львів ди, Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук львів , Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук львів  ди, Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук львів , Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук львів , Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук львів  дис, Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук львів  , Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук львів  дис,

Источник: http://pismoref.ru/2973367586.html

від 4 липня 2011 року No 579- р Про фінансування у 2011 році заходів регіональної програми науково - технічного та інноваційного розвитку Кіровоградської області на 2004-2006 роки та на період до 2015 року Відповідно до рішення обласної ради від 26 листопада 2004 року No 355 " Про регіональну програму науково - технічного та інноваційного розвитку Кіровоградської області на 2004-2006 роки та на період до 2015 року " ( із змінами ). 1. Головному фінансовому управлінню облдержадміністрації перерахувати управлінню освіти і науки облдержадміністрації кошти у сумі 25 тис . грн ., які передбачені у обласному бюджеті на виконання у 2011 році заходів регіональної програми науково - технічного та інноваційного розвитку Кіровоградської області на 2004-2006 роки та на період до 2015 року . 2. Управлінню освіти і науки облдержадміністрації

здійснити перерахування коштів у сумі 25 тис . грн . науковому колективу Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка на виконання проекту " Електронний каталог водних об ’ єктів Кіровоградської області " ( науковий керівник – Кривульченко Анатолій Іванович ); забезпечити контроль за цільовим та ефективним використанням коштів відповідно до порядку фінансування заходів регіональної програми науково - технічного та інноваційного розвитку Кіровоградської області на 2004-2006 роки та на період до 2015 року з обласного бюджету , затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25 серпня 2005 року No 535- р . 3. Контроль за виконанням даного розпорядження покласти на першого заступника голови обласної державної адміністрації Ніколаєнка А . І . Голова обласної С . ЛАРІН державної адміністрації

https://sites.google.com/site/znamralibr2010/istoria-znam-anskogo-rajonu

16. Кривульченко Анатолій Іванович. Водні об"єкти Кіровоградської області: Монографія. - Кіровоград:Імекс, 2011. - 356с.

Підсумки роботи науково-практичної конференції “Грунтознавство: місце та роль у природі й житті людини”.

9 квітня 2013 року в екологічному інформаційно-тренінговому центрі ОУНБ ім.Д. Чижевського відбулася науково-практична конференція “Грунтознавство: місце та роль у природі й житті людини”, яка присвячена Всеукраїнському Дню Довкілля та Дню Землі. Слід зазначити, що саме екологічний центр виступил ініціатором проведення такого заходу.

У роботі конференції взяли участь представники державних установ, фахівці, науковці, викладачі та студенти вищих навчальних закладів, землевласники.

У ході конференції були обговорені актуальні питання сучасних проблем і досліджень у галузі ґрунтознавства. Науковці звернули увагу, що розвиток ґрунтознавства як науки набуває особливої актуальності в реформуванні земельних відносин в Україні.

Кривульченко Анатолій Іванович, завідувач кафедри географії та геоекології КДПУ ім. В. Винниченка, доктор географічних наук в своєму виступі наголосив на важливості формування сучасного земельного кадастру і відповідно діючої з 1.01.2013 р. публічної електронної кадастрової карти, яка дає можливість упорядкувати існуюче різноманіття земельних наділів.

Заступник директора з наукової роботи Кіровоградської дослідної сільськогосподарської станції, кандидат сільськогосподарських наук Семеняка Ігор Миколайович представив учасникам конференції дослідження Кіровоградської ДСГДС ІС ГСЗ НААН щодо впливу сівозмін на родючість сільськогосподарських культур за різних систем землеробства. За результатами дослідженя Ігор Миколайович відмітив, що в структурі посівних площ можливо підвищувати допустиму частку посівів кукурудзи, сої та соняшника до 20 % кожної культури. Вирощування сільськогосподарських культур необхідно проводити за органо-мінеральною системою удобрення, яка передбачає, окрім внесення збалансованої норми мінеральних добрив, залишення на полі побічної продукції попередників. Науковець звернув увагу на те, що за придатністю до сільськогосподарського виробництва територія області належить до зони ризикованого землеробства.

В своїй доповіді заступник директора державного центру “Облдержродючість” Синицький Сергій Леонідович детально розглянув динаміку внесення органо-мінеральних добрив у Кіровоградській області за 1966-2012 рр., а також представив агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення. В ході роботи конференції розглядалися ще й такі питання:

       грунтознавство та географія грунтів Кіровоградщини;
       вплив сівозмін на родючість грунтів;
       агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення;
       агрофізичні властивості чорноземів типових та звичайних у сучасному землеробстві;
       особливості хімічних забруднень сучасних грунтів;
       вплив твердих побутових відходів на забруднення грунтів та навколишнє природне середовище.

Учасники конференції відмітили, що ґрунтовий покрив України є унікальним природним ресурсом, відомим у всьому світі завдяки своєму великому продуктивному потенціалу. Разом з тим, сьогодні даний ресурс як ніколи потребує захисту та відновлення його природних функцій, і у вирішенні цієї проблеми фахівці-ґрунтознавці усіх рівнів: науковці, практики, виробничники і законодавці - мають об’єднати свої зусилля.

Присутні мали змогу ознайомитися з книжковою виставкою “Грунти України: властивості, генезис, родючість”.

Тематика конференції зацікавила обласне телебачення і її учасники були запрошені на найпопулярніше ток-шоу області “Ми”, де відбулося обговорення актуальних питань грунтознавства.

1. Грунти: місце і роль у навколишньому природному середовищі та житті людини Кривульченко Анатолій Іванович, завідувач кафедри географії та геоекології КДПУ ім. В. Винниченка, доктор географічних наук, професор.

2. Матеріали агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Синицький Сергій Леонідович, головний інженер-грунтознавець, заступник директора державного центру “Облдержродючість”.

Підсумки роботи науково-практичної конференції “Грунтознавство: місце та роль у природі й житті людини”.

9 квітня 2013 року в екологічному інформаційно-тренінговому центрі ОУНБ ім.Д. Чижевського відбулася науково-практична конференція “Грунтознавство: місце та роль у природі й житті людини”, яка присвячена Всеукраїнському Дню Довкілля та Дню Землі. Слід зазначити, що саме екологічний центр виступил ініціатором проведення такого заходу.

У роботі конференції взяли участь представники державних установ, фахівці, науковці, викладачі та студенти вищих навчальних закладів, землевласники.

У ході конференції були обговорені актуальні питання сучасних проблем і досліджень у галузі ґрунтознавства. Науковці звернули увагу, що розвиток ґрунтознавства як науки набуває особливої актуальності в реформуванні земельних відносин в Україні.

Кривульченко Анатолій Іванович, завідувач кафедри географії та геоекології КДПУ ім. В. Винниченка, доктор географічних наук в своєму виступі наголосив на важливості формування сучасного земельного кадастру і відповідно діючої з 1.01.2013 р. публічної електронної кадастрової карти, яка дає можливість упорядкувати існуюче різноманіття земельних наділів.

Заступник директора з наукової роботи Кіровоградської дослідної сільськогосподарської станції, кандидат сільськогосподарських наук Семеняка Ігор Миколайович представив учасникам конференції дослідження Кіровоградської ДСГДС ІС ГСЗ НААН щодо впливу сівозмін на родючість сільськогосподарських культур за різних систем землеробства. За результатами дослідженя Ігор Миколайович відмітив, що в структурі посівних площ можливо підвищувати допустиму частку посівів кукурудзи, сої та соняшника до 20 % кожної культури. Вирощування сільськогосподарських культур необхідно проводити за органо-мінеральною системою удобрення, яка передбачає, окрім внесення збалансованої норми мінеральних добрив, залишення на полі побічної продукції попередників. Науковець звернув увагу на те, що за придатністю до сільськогосподарського виробництва територія області належить до зони ризикованого землеробства.

В своїй доповіді заступник директора державного центру “Облдержродючість” Синицький Сергій Леонідович детально розглянув динаміку внесення органо-мінеральних добрив у Кіровоградській області за 1966-2012 рр., а також представив агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення. В ході роботи конференції розглядалися ще й такі питання:

       грунтознавство та географія грунтів Кіровоградщини;
       вплив сівозмін на родючість грунтів;
       агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення;
       агрофізичні властивості чорноземів типових та звичайних у сучасному землеробстві;
       особливості хімічних забруднень сучасних грунтів;
       вплив твердих побутових відходів на забруднення грунтів та навколишнє природне середовище.

Учасники конференції відмітили, що ґрунтовий покрив України є унікальним природним ресурсом, відомим у всьому світі завдяки своєму великому продуктивному потенціалу. Разом з тим, сьогодні даний ресурс як ніколи потребує захисту та відновлення його природних функцій, і у вирішенні цієї проблеми фахівці-ґрунтознавці усіх рівнів: науковці, практики, виробничники і законодавці - мають об’єднати свої зусилля.

Присутні мали змогу ознайомитися з книжковою виставкою “Грунти України: властивості, генезис, родючість”.

Тематика конференції зацікавила обласне телебачення і її учасники були запрошені на найпопулярніше ток-шоу області “Ми”, де відбулося обговорення актуальних питань грунтознавства.

1. Грунти: місце і роль у навколишньому природному середовищі та житті людини Кривульченко Анатолій Іванович, завідувач кафедри географії та геоекології КДПУ ім. В. Винниченка, доктор географічних наук, професор.

2. Матеріали агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Синицький Сергій Леонідович, головний інженер-грунтознавець, заступник директора державного центру “Облдержродючість”.

Галогеохімія ґрунто-підґрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. Автор: Кривульченко Анатолій Іванович Тип работы: Дис. докт. наук Год: 2003 Артикул: 0503U000278 99 грн (250 руб)

Содержимое

РОЗДІЛ 2 СУХОСТЕПОВІ ЛАНДШАФТНІ КОМПЛЕКСИ: ПОШИРЕННЯ, СИСТЕМАТИКА ТА СПЕЦИФІКА 2.1. Сухі степи як складова степових ландшафтних комплексів Сухостепові ландшафтні комплекси – семиаридні геокомплекси з домінуванням темно-каштанових і каштанових грунтів. Ареал їх поширення, систематика, ранг та місце серед степових ландшафтів залишаються неоднозначними і недостатньо розкритими у науковій літературі. Така неоднозначність часто пов’язана з різним розумінням поняття “сухий степ” та в цілому багатоваріантністю степових ландшафтних комплексів. До сухих степів відносять трав’яні угруповання з домінуванням багаторічних довговегетуючих дернинних злаків [294, 527], території з поширенням темно-каштанових і каштанових грунтів [215, 457], південних чорноземів [179], екосистеми з домінуванням ксерофільних видів і дуже розрідженим травостоєм [360], ландшафтні комплекси [416] та природно-сільськогосподарські регіони [458] з переважанням темно-каштанових і каштанових грунтів. Розглядаючи сухі степи як складову степових ландшафтних комплексів, спостерігаємо значну різноманітність у диференціації степів як у типологічному, так і регіональному планах, що пов’язано з їх поширенням, ступенем дефіциту вологи, характером грунтово-рослинного покриву, методичними підходами дослідників. Залежно від цих особливостей, степи поділяють на північні, середні і південні [215]; північні, центральні і південні [396]; північні, південні, сухі [474]; північні і південні [175]; дійсні помірно-посушливі, дійсні посушливі, сухі, дуже сухі, спустелені [361]; степи зони чорноземів звичайних та південних і сухі степи зони темно-каштанових і каштанових грунтів [22]; лучні, дійсні або типові різнотравно-дерниннозлакові й дерниннозлакові, спустелені дерниннозлакові, пустельні напівчагарничково-дерниннозлакові [294] тощо. Згадані особливості дослідниками часто поєднуються, наприклад, виділяють північні різнотравно-типчакові степи на чорноземах звичайних, типові злакові степи на черноземах південних і темно-каштанових грунтах, південні злакові степи на каштанових грунтах [344]; північностепові, середньостепові, сухостепові, південностепові [550]; псамофітні та геміпсамофітні степи [50]; передстеп, дійсний (сухий) степ [548]. Наведені приклади степових геокомплексів належать до типологічних утворень ландшафтної диференціації. Проте відомі й типи степів, виділення яких базується на регіональній основі. До них, наприклад, належать причорноморські (кубано-приазовські), ставропольські, заволзькі, південноуральські, тургайські [591]; східноєвропейські, казахстанські, центральноазіатські, маньчжурські [215]; балкано-мезійські (придунайські), волинські, подільські, середньодніпровські (молдово-українські), західнопричорноморські, кримські [294], ногайські [150], південноукраїнські [73], таврійські тощо. Типологічний і регіональний підходи у диференціації степів нерідко поєднуються. Виділяють [556], наприклад, причорноморські пустельні полиново-дерниннозлакові степи. Інколи такі підходи кардинально трансформуються. Прикладами цього можуть слугувати псамофітні різнотравно-типчаково-ковилові степи, зокрема, нижньодніпровські [50] та кучукбайські і каїндинські сухостепові ландшафти [419]. Останні були виділені як суто регіональні ландшафтні утворення, але завдяки їх типовості автором трансформовані у типологічні. Виходячи з наявності різноманіття степів, географічного й геоботанічного розуміння їх суті щодо визначення поняття “степ” [71], цілісного, ландшафтного підходу до розгляду степу як території, природно-антропогенних особливостей сухих степів, автор дисертаційної роботи пропонує наступну дефініцію поняття “сухий степ” – ландшафтний комплекс з посушливим кліматом, домінуванням темно-каштанових і каштанових грунтів, типчаково-ковиловими й полиново-злаковими фітоценозами або антропогенно сформованими екосистемами. Сухостепові ландшафти, як видно з прикладів, займають чільне місце у типології степових геокомплексів. В умовах Євразії та частково Америки вони утворюють сухостепові зональні геокомплекси, в Африці та Австралії зустрічаються у вигляді острівних сухостепових ландшафтів (табл. 2.1). На євразійському материку вони поширені від Північного Причорномор’я на заході і до Китаю на сході. Окремі “острови” рослинності з особливостями дерниннозлакових сухих степів зустрічаються у межиріччі Дунай-Тилігул, а також у Румунії [294]. На схід від території України сухостепові ландшафтні комплекси поширюються за 400-650 км на території Росії у вигляді субмеридіональної смуги шириною 60-150 км, яка починається від межиріччя середніх течій Тереку й Куми і далі охоплює східну частину Ставропольської височини, район Кумо-Маницької западини – Цимлянського водосховища. Потім, майже суцільною смугою, сухі степи прямують на північ, північний схід, а від Заволжжя на схід до Бурятії, після чого повертають на південь і зустрічаються [124, 215, 527, 551, 570] в центральній та східній частинах Монголії, а також на території Китаю у Внутрішній Монголії та передгірських районах Джунгарії. Євразійські субтропічні степи, на відміну від суббореальних, не утворюють суцільної смуги, як, наприклад, на території Росії. Фрагментарно вони зустрічаються у Середземномор’ї, Малій Азії та Закавказзі. Значне поширення сухостепові геокомплекси мають у Північній Америці [124, 215, 627], зокрема, у центральній частині США (штати Таблиця 2.1 Регіони поширення степових ландшафтів світу Типи ланд- шафтів Підтипи ландшафтів Європа Азія Африка Північна Америка Південна Америка Австралія Суббо-реальні степові Північностепові Східноєвропейські степ

Рекомендуемые диссертации

   Повышение трибологических характеристик подшипников скольжения сухого трения с тонкостенными двухслойными втулками
   Кавитационно-эрозионная стойкость материалов и покрытий в коррозионно-активных жидких средах
   Деформационно-спектральный анализ вторичных структур поверхностей трения деталей авиационной техники
   Прогнозирование оптимальной опорной поверхности упорных и радиальных подшипников, обладающих повышенной несущей способностью
   Термодинамические основы повышения износостойкости инструментальных режущих материалов
   Повышение эффективности определения противоизносных свойств моторных масел
   Повышение износостойкости зубчатых передач путём стабилизации режимов трения конструктивными и технологическими методами
   автореф Моделирование трибологических процессов цилиндрических поверхностей и установление технологических возможностей в обеспечении и повышении их износостойкости
   Температурная устойчивость тяжелонагруженных подшипников, работающих при полужидкостном режиме трения (На примере узлов трения колесно-моторного блока локомотива)
   Квантовохимическое моделирование продуктов трибохимических реакций в условиях безызносного трения и повышение на этой основе эксплуатационных свойств трибосопряжений

Даценко Людмила Миколаївна Доктор геологічних наук, доцент завідувач кафедри фізичної географії і геології Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького Контакти: Робоча адреса: м. Мелітополь, вул. Леніна 20 Телефон робочий: 0-619- 44-04-68 e-mail: fiz_geo@ukr.net Наукова біографія

Народилась 19 листопада 1961 р. у м. Мелітополь Запорізької області. Закінчила Мелітопольський державний педагогічний інститут, вчитель географії і біології. Навчалась в аспірантурі в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. У 1992 р. захистила дисертацію на пошукання вченого ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук на тему: «ПРЕСНОВОДНЫЕ МОЛЛЮСКИ НАДСЕМЕЙСТВА PISIDIOIDEA ПЛЕЙСТОЦЕНА ЮГО – ЗАПАДА ВОСТОЧНО - ЕВРОПЕЙСКОЙ ПЛАТФОРМЫ» (спеціальність: 04.00.09. – палеонтологія і стратиграфія) в Інституті геологічних наук АН України.
В 2008 р. захистила дисертацію на пошукання вченого ступеня доктора геологічних наук на тему: «ПОЗДНЕКАЙНОЗОЙСКИЕ VIVIPAROIDEA ЮГО-ЗАПАДА ВОСТОЧНО-ЕВРОПЕЙСКОЙ ПЛАТФОРМЫ» (спеціальність: 04.00.09. – палеонтологія і стратиграфія) в Інституті геологічних наук НАН України.
Основні наукові напрямки роботи:
Л.М. Даценко працює у Мелітопольському державному педагогічному університеті ім. Б. Хмельницького з 1984 року. За період роботи пройшла більшість службових сходинок університету – була на посадах завідуючої палеонтологічної лабораторії кафедри фізичної географії і геології, старшого лаборанта, асистента, доцента цієї кафедри.
Л.М. Даценко інтенсивно займається науково-дослідною роботою, має хороший досвід польових досліджень. Упродовж 1999-2008 рр. підготувала докторську дисертацію, яку успішно захистила 10 вересня 2008 року. Публікації Людмили Миколаївни надруковані у фахових виданнях України (35), СНД (12), міжнародних (5); у наукових конференціях вона неодноразово була активним учасником. У 2005 році організувала і провела на базі Мелітопольського державного педагогічного університету XXVIII сесію Українського палеонтологічного товариства.
Викладацька діяльність:
Викладає важливі курси фізико-географічного циклу – «Геологія», «Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства», «Екологічні функції ґрунтів з основами ґрунтознавства», «Геологія з основами геохімії» у студентів хіміко-біологічного і природничо-географічного факультетів; курси «Антропогенна географія» та «Екобезпека навколишнього середовища» у студентів магістратури.

На природничо-географічному факультеті Людмила Миколаївна Даценко очолює навчально-методичну комісію з 2000 року. Дипломні роботи студентів, виконані під керівництвом Даценко Л.М. характеризуються науковістю, високим методичним рівнем підготовки та сучасною проблематикою.

       Даценко Людмила Миколаївна активний пропагандист географічної та геологічної науки не тільки у системі вищої освіти, але й у загальноосвітній школі. Значний внесок Л.М. Даценко внесла у підготовку наукових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів у рамках роботи Малої академії наук.
       Основні публікації:

1. Datsenko L. New data on Late Miocene viviparids (Gastropoda, Architaenioglossa) from Ukraine // Abstracts World Congress of Malacology, Vienna, Austria, 19-25 Aug. 2001. (Edited by L. Salvini-Plaven, J. Voltzow, H. Sattmann & G. Steiner). – 2001. – P. 72. 2. Datsenko L. Viviparoidea (Mollusca, Gastropoda) Miocene-Pliocene of the South of Ukraine // Abstracts of the Intern. Symp. of Malacology, Sibiu, Romania (19-22 Aug. 2004). – 2004. – P. 18. 3. Даценко Л.М. Внесок В.Г. Бондарчука у вивчення антропогенових молюсків України // Володимир Гаврилович Бондарчук: вчений, педагог, громадський діяч, людина. – К., 2005. – С. 108-112. 4. Даценко Л.Н. Первая находка представителей рода Trochopaludina в Украине // Геол. журн. – 2006. – №2 – 3. – С. 179-180. 5. Даценко Л.Н. Зональная шкала по вивипаридам для континентальных отложений верхнего кайнозоя Украины // Геол. журн. – 2007. – № 3. – С. 98-101 6. Даценко Л.Н. Строение раковин ископаемых вивипарусов Украины // Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи: Зб. наук. пр. Ін-ту геол.. наук НАН України. – К., 2007. – С. 365-366, 552-559 (рис. 1-4). 7. Гожик П.Ф., Даценко Л.Н. Пресноводные моллюски позднего кайнозоя юга Восточной Европы. Ч. 2. – К.: Логос, 2007. – 253 с.

       Нагороди:

Знак «Відмінник освіти України» (2005 р.). Почесна грамота Управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації (2006 р.). Почесна грамота Запорізької обласної ради (2008 р.). Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2008 р.).

http://rguts.ru/templates/Rguts/images/sector/facultets/portfolio/bt/6.pdf

http://www.buzina.org/golos-naroda/1277-lumpenizatsiya.html

Довгожителі

Шубер Павло Михайлович, Мкртчян Олександр Сергійович

Вилучення цих статей - просто цирк якийсь, пicля подвiйного оскарження. В укрвiкi є мiсце для маньякiв та футболiстiв, що зiграли кiлька матчiв у вищiй лiзi, тiльки для провiдних вчених та дiячiв малих мicт мiсця нема. Зокрема на вилучення необгрунтовано висунуто 2 статті Шубер Павло Михайлович та Мкртчян Олександр Сергійович, що є значимими вченими-географами . Статтi стосуюються провыдних вчених своiх галузей та номіновані з порушенням регламенту, адже одного разу вже безпідставно номінувалися і були залишені в ходi обговорення. Ці вчені належать до числа 50 найавторитетніших у своїх напрямках. Вважаю це винищенням інформації про вітчизняну науку.

Відновлення номінації також відбулося за надуманим приводом: що ніби, що у 2010 році враховувалися голоси, а не аргументи, - дуже дивна теза, адже за голосами тоді перевага була як раз на користь вилучення, та перемогли саме аргументи проти вилучення. І таким негарним способом статті були повернені в номінацію чи не єдиним з дискутантів, що був присутнім на чудово організованій від щирого серця вікіконфенції у Львові. Цікаво чи захоче львівський географічний факультет прийняти ще одну при такій неповазі до здобутків його провідних вчених? Прошу відповідальних адміністраторiв зупинити грубе порушення регламенту. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 12:53, 8 листопада

Будь ласка, наведіть джерело на те, що «Ці вчені належать до числа 50 найавторитетніших у своїх напрямках». Якщо таке джерело є, то це вагомий аргумент для відновлення статті. Крім того, не факт, що значимість обох науковців однаково: я не дуже ретельно розбирався з Шубером, але поверхневий огляд свідчить, що в нього більш значимі досягнення, ніж в Мкртчяна — NickK (обг.) 13:39, 8 листопада 2015 (UTC)

1. Щодо «Ці вчені належать до числа 50 найавторитетніших у своїх напрямках» - схоже ОД. Декларація. 2. Щодо можливого рішення після аналізу всіх аргументів: статтю про Шубера залишити за сукупністю (головне досягнення - створення бази даних для моделювання і картографії грунтів Українських Карпат - з Автореферату - це дійсно значимо для науки і практики); статтю про Шубера - при бажанні - на доопрацювання у особистий простір.--Білецький В.С. (обговорення) 05:12, 9 листопада 2015 (UTC)

NickK Прошу наразі відновити до мого простору, про входження 50 найавторитетніших у своїх напрямках поясню завтра після відновлення.--Yasnodark (обговорення) 16:54, 9 листопада 2015 (UTC)

@Yasnodark:, так справа не робиться. До особистого простору стаття відновлюється, якщо планується доробити значиму статтю. Тут же ви маєте спочатку показати значимість, а потім вже можна буде доопрацьовувати, бо який сенс доопрацьовувати незначиме? — NickK (обг.) 16:59, 9 листопада 2015 (UTC)

Шановні колеги, шановні адміністратори та бюрократи. Звертаюсь до усіх, тому що не маю достатніх знань і досвіду для внесення пропозицій щодо змін і доповнень до правил Вікіпедії. Якщо хтось це має, прошу допоможіть. Пропозиція:

Зважаючи на переписку стосовно вилучень вище означених статей, витрачені на це сили та час користувачів Вікіпедії, пропоную подання на вилучення подавати не так, як це робиться, а у вигляді таких собі шаблонів-таблиць. Напр., стосовно критеріїв значимості: Один стовпчик – критерії, інший – підтвердження та аргументи про невідповідність, третій –підтвердження та аргументи про відповідність. Тоді й буде конструктивна робота як у тих, хто висуває на вилучення, так і тих, хто бореться проти вилучення. Така таблиця зекономить час і користувачам і адміністраторам і бюрократам. Тоді й «вилізуть на світ Божий» можливі недолугості окремих критеріїв, а подавачам не так «свербітимуть руки». Для початку можна опрацювати такий підхід на статтях про пана Шубера і Мкртчяна:

№	Критерії	Аргументи щодо невідповідності	Аргументи щодо відповідності	Коментарі
1	Загальні критерії			Всього: 1
1.1	Перевірність
1.1.1	- літературні джерела	-	Входять до переліку ВАК
1.1.2	- інтерактивні ресурси	-
1.1.3	- зовнішні посилання	-
1.2	(інші загальні критерії значимості)
1.n	- …	-
2	Формальні критерії			Всього: 0
2.1	Члени найавторитетніших наукових товариств	-
2.2	Видне становище	-
2.2.1	- вищі керівні посади у наукових товариствах	-
2.2.2	- вищі консультаційні посади у наукових товариствах	-
2.2.3	- регулярна участь у організаційних заходах	-
2.2.4	- члени ВАКів	-
2.3	Ректори провідних навчальних закладів	-
2.4	Директори, заступники з наукових питань науково-дослідницьких установ	-
2.5	Лауреати премій	-
2.6	Вчені, чиє ім’я пов’язують із винаходами	-
2.7	Головні редактори наукових видань	-
3	Змістовні критерії
3.1	- Розроблення, доведення/спростування наукової теорії	-
3.2	- Доведення/спростування наукової гіпотези	-
3.3	- Наявність відкриття	-
3.4	- Наявність винаходів (напр., не менше 3)	-
3.5	Члени наукових товариств		Українське географічне товариство
3.6	Члени науково-технічних Рад	-
3.7	- Участь у помітній експедиції		Експедиція … року у … (посилання)
3.8	- Участь у помітному експерименті		Збір емпіричних даних характеристик ґрунтів … (посилання)
3.9	- Участь у комітетах (не менше 100 учасників) наукових конференціях		стільки – то конференцій (посилання)
3.10	- Запрошені доповіді наукових конференціях		стільки-то доповідей (посилання)
3.11	- Робота на професорських посадах	-
3.12	- Наявність публікацій у провідних наукових журналах		(посилання)
3.13	- Участь у створенні великих довідкових видань		(посилання)
3.14	- Участь у створенні навчальних посібників, які застосовують за межами навчального закладу автора		(посилання) де застосовується (посилання)
3.15	- Публікації
3.15.1	- Публікації на відомих Інтернет-ресурсах		(посилання)
3.15.2	- Публікації у журналах тиражем не менше 1000 прим.		(посилання)
3.15.3	- Публікації книг накладом не менше 500 прим.		(посилання, якщо є)
3.16	- Розроблення оригінальної методики освіти	-
3.17	- Розроблення оригінального програмного забезпечення для навчання/досліджень/випробувань	-

Тепер прохання:

До @NickK:. Раз пан Yasnodark зголосився, поверніть йому статті.

До @Yasnodark:. Якщо Вам сподобається моя таблиця - візьміть її за основу і або доопрацюйте статті, або доопрацюйте цю таблицю (без моїх додаткових критеріїв) і надайте її на «суд» ініціаторів і вершителів доль - нехай приймають рішення.

До @Ahonc:. Прошу Вас допомогти, якщо ця таблиця сподобається, і виставити мою пропозицію на всенародне обговорення. Звичайно, якщо і доопрацюєте таблицю, буду вдячний. З надіями і повагою, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:22, 9 листопада 2015 (UTC)

P.S. Якщо у графах «проти» та «за» протилежні думки - звертатися до фахівців, починаючи з користувачів відповідного порталу. Між іншим, одна рецензія фахівця вже появилася в ході дискусії - чому від неї відмахуватися? --Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:28, 9 листопада 2015 (UTC)

Добре, що хтось із учасників обговорення таки прочитав критерії і вирішив знайти відповідність їм. Проте я тут не допоможу, у мене тут конфлікт інтересів. Я ж зацікавлений у вилученні статті, а ви пропонуєте шукати аргументи за залишення.--Анатолій (обг.) 22:36, 9 листопада 2015 (UTC)

Щоб Ви були здорові! Розсмішили! Дякую! Я Вам про одне - а Ви мені зовсім про інше! Майже як в Райкіна! До чого тут «конфлікт інтересів»? Я ж намагаюсь допомогти обом! І Вам буде легше висувати статті на вилучення статей із заповненою Вами таблицею. Це ж так прозоро! І користувачі (особливо ті, які не читають критерії), глянувши на таблицю, одразу ж збагнуть: або Ви таки праві, або Ви десь у чомусь помилилися і тоді підкажуть. А так, як це робиться - це ж як кота в мішок, так і статтю сховали - що вже тепер про неї поговориш? Усі аргументи і кінці - в воду, чи ж то, у мішок! Це вже пішли не принципи Вікіпедії, а ...--Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:47, 9 листопада 2015 (UTC)

P.S.І Вам же простіше буде - всього лише поставити прочерки у своїх графах, і відповісти опонентам на їхні аргументи, якщо наведуть.--Biletsky Volodymyr (обговорення) 22:51, 9 листопада 2015 (UTC)

@Biletsky Volodymyr: Ще раз: відновлювати статтю потрібно, якщо значимість є, але статтю треба доопрацювати. Тут наразі значимість не показана, принаймні, в статті про Мкртчяна так точно (з Шубером треба дивитися). Щодо таблиці — хай буде таблицею, але не треба притягувати туди те, чого нема (а то на ВП:ВИЛ підручник назвали ледь не науковим відкриттям — NickK (обг.) 22:54, 9 листопада 2015 (UTC)

До @NickK:. Хочете - ображайтеся, а хочете - ні, але це таки точно як у Райкіна, або ж я ніц не розумію, чи то вже сплю? Цитую: «статтю треба доопрацювати». Питається, ЯК? Де її взяти для доопрацювання? Поясните - буду вдячний!

До @Yasnodark:. Перепрошую, може таки я чогось не розумію, але, якщо Ви не передумали, то звертайтесь до авторів статей - най дадуть хоча б чернетку. А потім з їх та з Божою поміччю зробимо статті по-новому, ще краще, ніж вони були

--Biletsky Volodymyr (обговорення) 23:12, 9 листопада 2015 (UTC)

Поясню по порядку:

На ВП:ВИЛ показана незначимість статті
На ВП:ВВС потрібно зазначити аргументи, які свідчили б про значимість
Після цього стаття може бути відновлена або в основний простір, або на доопрацювання в простір користувача — NickK (обг.) 15:28, 10 листопада 2015 (UTC)

До @NickK:. Скажіть, для кого ці пояснення «по порядку»? Мабуть, для самого себе? Спробую показати Вам. Як вони виглядають в моїх очах:

Користувач:NickK	Користувач:Biletsky Volodymyr
На ВП:ВИЛ показана незначимість статті	Та не «показана», а всього лише «задекларована»! І з чого це видно, що показана? Підведення підсумків голосування та наступне вилучення статей пicля подвiйного оскарження однією і тією самою людиною, під тим самим приводом. Чому один адміністратор володіє більшими правами, ніж інший та купа людей, переважно патрульних, що вважаюють статті значимими. Хто надавав йому такі права? Аргументи мають наводити видалячі, а не прибічники збереження, а чи побачили ми хоч якісь аргументи з їхнього боку - окрім кандидати наук - незначимі? А як бути з тим, що для збереження потрібно, щоб у статті було доведена відповідність 2-3 змістовним критеріям значимості з перелічених Вікіпедія:Критерії значимості/Особи (до яких дійсно на жаль не належить науковий ступінь), що і було зроблено з . Конкретні приклади відповідності окремим критеріям повторно та більш докладно навів Biletsky Volodymyr у таблиці. Як бачите - там далеко не 2-3. З повагою. Про належність вчених до числа 50 найавторитетніших у своїх напрямках свідчить зокрема загальна кількість в Україні творчо активних науковців з науковим ступенем, що працюють в області Прикладної кліматології у випадку Шубера та Геоінформатики - у випадку Мкртчана . Якщо вважаєте цю тезу голослівною, тобто будь-ласка спробуйте навести більше 50 українських вчених - представників Прикладної кліматології та Геоінформатики відповідно. В той же час, я визнаю, що якщо розглядати Шубера виключно як грунтознавця, тот його значимість не така висока, як кліматолога. Також обидва вчені є провідними вченими-ланшафтознавцями, проте в цьому контексті я ще не аналізував загальну кількість фахівців зі ступенем..--Yasnodark (обговорення) 16:53, 10 листопада 2015 (UTC) @Yasnodark: Перш за все, геоінформатика та особливо прикладна кліматологія — це дуже вузькі напрямки. Практично для будь-якого науковця можна звузити напрямок настільки, що там залишиться менше 50 українських науковців (може, й мені звузити напрямок і оголосити себе одним з 50 провідних українських науковців у цій галузі?). Тому з прикладними кліматологами розбиратися не буду, а от з геоінформатикою можна подивитися. У 2015 році була конференція з геоінформатики, організована Всеукраїнською асоціацією геоінформатики. Здавалося б, провідні геоінформатики України мали б бути там? Але прізвища Мкртчян там немає, натомість є 86 інших науковців (без урахування іноземців, студентської секції і постерних доповідей): Якимчук М, Бусигін, Нікулін, Кутас, Кошляков, Диняк, Кошлякова, Левашов, Якимчук Н, Корчагін, Божежа, Прилуков, Іващук, Роганов В, Роганов Ю, Маслов, Миненко П, Миненко Р, Мечников, Верпаховська, Пилипенко М, Пилипенко Є, Сидоренко, Чорна, Дубовенко, Казанцев, Казанцева, Назаревич А, Назаревич Л, Лазаренко, Герасименко, Главацький, Остроух, Альперт, Глоба Р, Вижва, Іванік, Глоба Я, Дзюба, Жуков, Рачова, Клипа, Комар, Савченко, Віршило, Тройніч, Матвійчук, Лозицька, Кендзера, Цвєткова, Сергеєва, Петрановська, Лялько, Азімов, Яковлєв, Кічко, Архипова, Безхижко, Кузьменко, Макеєв, Шевченко, Башкіров, Вакарчук, Меньшов, Кудеравец, Скакальська, Кришталь, Шеремет, Бурахович, Ніколаєв, Ширков, Кушнір, Усенко, Перестюк, Соловйов, Корчін, Кориневич, Войцицький, Баранова, Бугаєнко, Островной, Заєць, Андрієць, Муравко, Бойко, Тимків. Гаразд, може, він брав участь у 2014 році? Ні, там його теж немає (прізвища науковців уже не виписував). У 2013, 2012 і 2011 теж. Далі вже не дивився, бо очевидно, що провідний геоінформатик не пропустить п'ять конференцій з геоінформатики поспіль. Але, може, він пропустив ці конференції, бо публікувався в журналах? Дивимося журнал «Геоінформатика» (засновник — НАНУ). Очевидно, провідний геоінформатик мав би публікуватися там. Номери 3/2015, 2/2015, 1/2015, 4/2014. Мкртчяна ніде нема, натомість є купа знайомих і нових прізвищ: Левашов, Якимчук М, Корчагін, Божежа, Хтема А, Хтема В, Багрій, Чепіль, Стародубець, Хачай ОО, Хачай ОЮ, Хачай А, Чорна, Дубовенко, Жуков, Кураєва, Войтюк, Стахів, Буніна, Матвієнко, Гебрин, Сахацький, Бойко, Кошляков, Кришталь, Нагорний, Денисюк, Лубков, Анахов, Карнаухова, Хабанець, Тяпкіна, Бондар, Макієнко, Кузь, Вінніченко М, Вінніченко О, Глущенко, Степченко, Багрянцев, Мороз, Бурахович, Ширков, Жирнов, Томченко, Соколовська, Федоровський, Яценко, Воронов, Гніденко, Наливайчук, Долинський, Пак, Клипа, Тютюнник, Бондарєв, Шевченко, Чорногор, Калугін, Давибіда, Тимків. Усього за рік у журналі опубліковані праці 61 науковця (дехто має по декілька публікацій), з них жодної Мкртчяна. Перегляд випусків того ж журналу з 2011 по 2014 рік теж не знайшов жодної публікації Мкртчяна. Тобто маємо доконаний факт: фахівець у галузі геоінформатики Мкртчян за останні 5 років жодного разу не виступив на конференції «Геоінформатика» та не має жодної публікації в журналі «Геоінформатика», натомість, понад 100 науковців зробили це. Отже, Мкртчян не входить навіть до сотні провідних фахівців з геоінформатики України. Теоретично можна припустити, що він невизнаний геній, а не публікують його через конфлікт з усієї спільнотою геоінформатиків України, але така ситуація очевидно мала б бути висвітлена в джерелах, чого не спостерігається — NickK (обг.) 01:16, 11 листопада 2015 (UTC) А чи багато з перелічених осіб має наковий ступінь з географії та є авторм навчального посібника як Мкртчан ("Геоінформаційне моделювання в конструктивній географії"). --Yasnodark (обговорення) 14:31, 11 листопада 2015 (UTC) Навчальний посібник, який має 1 чи 2 цитування? Це не виглядає видатним досягненням, бо загалом будь-який активний і досвідчений викладач може підготувати посібник, який використовується в його закладі. Я не маю часу перевіряти всіх понад сотню знайдених геоінформатиків, тож прошу вас показати, в чому цей посібник особливий — NickK (обг.) 15:01, 11 листопада 2015 (UTC) Пане Yasnodark. Для того, щоб оту верхню таблицю заповнити, потрібно:1 Доопрцювати саму таблицю. 2. Мати доступ до статті. У "критеріях значимості" сказано - 2-3 критерії із числа «Змістовних критеріїв».--Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:16, 10 листопада 2015 (UTC)
На ВП:ВВС потрібно зазначити аргументи, які свідчили б про значимість	Тож, принаймні два аргументи із змістовних критеріїв вам там і зазначили! Мало того, ще й висловив свою позитивну думку шанований вами (я надіюсь) фахівець. Тож скільки вам їх ще потрібно? Ви не надали відповідь на моє попереднє запитання: Цитую: «статтю треба доопрацювати». Питається, ЯК? Де її взяти для доопрацювання? Поясните - буду вдячний! Задаю ще одне уточнювальне запитання. Припустімо, що я хочу «зазначити аргументи, які б свідчили про значимість». Для цього мені необхідно мати ту статтю, ознайомитися із здобутками героя цієї статті, із наведеними у ній публікаціями та проаналізувати їх. ЩО МЕНІ РОБИТИ?
Після цього стаття може бути відновлена або в основний простір, або на доопрацювання в простір користувача	Такий «порядок» називається «прийдіть вчора»

На все найкраще. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 16:38, 10 листопада 2015 (UTC)

На ВП:ВВС потрібно зазначити аргументи, які свідчили б про значимість
Після цього стаття може бути відновлена або в основний простір, або на доопрацювання в простір користувача — NickK (обг.) 15:28, 10 листопада 2015 (UTC)

До @NickK:. Бачу, що Райкін закінчився і розпочався «почтальйон Пєчкін»! Ну. що. ж! Ще раз вам «тук-тук»:

Користувач:NickK	Користувач:Biletsky Volodymyr
На ВП:ВВС потрібно зазначити аргументи, які свідчили б про значимість	Тож, принаймні два аргументи із змістовних критеріїв вам там і зазначили! Мало того, ще й висловив свою позитивну думку шанований вами (я надіюсь) фахівець. Тож скільки вам їх ще потрібно? Ви не надали відповідь на моє попереднє запитання: Цитую: «статтю треба доопрацювати». Питається, ЯК? Де її взяти для доопрацювання? Поясните - буду вдячний! Задаю ще одне уточнювальне запитання. Припустімо, що я хочу «зазначити аргументи, які б свідчили про значимість». Для цього мені необхідно мати ту статтю, ознайомитися із здобутками героя цієї статті, із наведеними у ній публікаціями та проаналізувати їх. ЩО МЕНІ РОБИТИ?
Після цього стаття може бути відновлена або в основний простір, або на доопрацювання в простір користувача	Такий «порядок» називається «прийдіть вчора»

Може зараз дасте відповіді? Чи питань не читаєте? На все найкраще. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:16, 10 листопада 2015 (UTC)

Дякую Вам, пане NickK. Вашу відповідь прочитав на сторінці обговорення Користувач:Yasnodark/Шубер Павло Михайлович. Всього найкращого. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:19, 10 листопада 2015 (UTC)

@Biletsky Volodymyr: Справді не читав, як не дивно, я живу не лише Вікіпедією та цілком можу бути неактивним протягом кількох годин — це зовсім не є чимось винятковим. Відповідаю по черзі

Я вважаю великою помилкою, що Шубера і Мкртчяна знову обговорюємо однією номінацією. Шубер цілком може бути значимим (і щодо цієї статті я утримуюся), Мкртчян має значно більш сумнівну значимість (і тут я за вилучення / проти відновлення). Тож давайте розділяти їх.
Для того, щоб показати значимість, потрібна не стаття, а авторитетні джерела. Єдиним джерелом у статті був сайт ЛНУ, але, гадаю, його можна було б знайти і без статті.
Ви знову видаєте бажане за дійсне. Входять до переліку ВАК — мають стосуватися статей про Шубера і Мкртчяна, а не статей Шубера і Мкртчяна. Якщо у ВАКівському виданні вийде стаття на кшталт «Аналіз теорії Шубера — Мкртчяна» або «Роль наукових досліджень Шубера і Мкртчяна в розвитку української науки», то це даватиме значимість, але авторство статті у ВАКівському виданні не дає значимості. Так само з Члени наукових товариств: Українське географічне товариство. У критеріях чітко записано, що мова про членів деяких найстарших і найавторитетніших наукових співтовариств — таких, як Лондонське королівське товариство, Національна академія наук України. Українське географічне товариство не є ні найстарішим, ні найавторитетнішим, бо його членом може стати кожен охочий.

NickK Ви знаєте скільки в усіх геграфічних науках є авторів теорій. Менше 1000 у світі за всю історію. Причому, більшість з них справа давно минулих літ. Ви пред'являєте немислимі вимоги до українських науковців для включення до вікіпедії. Натомість, для включення футболістів - достатньо кілька матчів у вищий лізі, а це ж лише один з 170 видів спорту і таких осіб тисячі в Україні, для включения військовослужбовця потрібен будь-який орден і таких людей - сотні тисяч. І я не проти цього, бо це теж є певним виокремленням з маси людей. Та я не розумію, чим завинили науковці. Що займають провідне місце у своїх напрямках. Ви кажете, що кандидати наук незначимімі, проте чи вам відомо, яка кількість творчо активних докторів географічних наук приміром у Придніпровському регіоні (Дніпропетровська , Запорізька, Кіровоградська область)? Я відповім - 4, а творчо активних футболістів, з досвідом виступів у вищій лізі - більше 80.--Yasnodark (обговорення) 15:24, 11 листопада 2015 (UTC)

Тож я можу лише порадити вам знайти аргументи на користь відновлення цієї статті. Можна коротко і навіть не таблицею — NickK (обг.) 00:23, 11 листопада 2015 (UTC)

NickK По Шуберу

№	Критерії	Наявність відповідності критерію	Аргументи щодо відповідності	Коментарі
1	Загальні критерії			Всього: 1
1.1	Перевірність
1.1.1	- літературні джерела	-	Входять до переліку ВАК В дисертації, на основі власних польових досліджень ґрунтів (більше 160 ґрунтових розрізів) в геосистемах (ПТК) Українських Карпат і проведених лабораторних аналізів основних фізико-хімічних характеристик ґрунтів (гранулометричного складу, pH, вмісту гумусу, характеристик кислотності та рухомих форм алюмінію, фосфору і калію) встановлені основні закономірності поширення поєднань ґрунтів на рівні видів ландшафтів для гірської частини Українських Карпат. Основні дослідження проводились в ландшафті Чорногора — де досліджений зв'язок ґрунтів з морфологічними одиницями ландшафту (місцевостями, стриями і урочищами). Визначена роль у формуванні ґрунтового покриву і фізико-хімічних властивостей ґрунтів компонентів ПТК (літогенної основи — складу гірських порід, гіпсометрії, експозиції і крутизни схилів), кліматичних особливостей, гідрологічного режиму і типів деревостану). Здійснено порівняльний аналіз генетичних властивостей ґрунтів та проведено уточнення їх систематики. Складені карти ґрунтів геосистем Українських Карпат −1: 500000 та для північно-східного сектора ландшафту Чорногора (верхів'я р. Прут і Бистрець) в масштабі 1: 25000. Павло Шубер — Ландшафтна обумовленiсть диференцiацiї ґрунтового покриву Українських Карпат. Автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.г.н. — 1994 на сайті Російської національної бібліотеки [2], http://dlib.rsl.ru/viewer/01000785123#?page=5 Притягнуто за вуха. Мають бути літературні джерела про особу, а не авторства особи — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
1.1.2	- інтерактивні ресурси	-
1.1.3	- зовнішні посилання	-
1.2	(інші загальні критерії значимості)
1.n	- …	-
2	Формальні критерії			Всього: 0
2.1	Члени найавторитетніших наукових товариств	-
2.2	Видне становище	-
2.2.1	- вищі керівні посади у наукових товариствах	-
2.2.2	- вищі консультаційні посади у наукових товариствах	-
2.2.3	- регулярна участь у організаційних заходах	-	+ * Склад журі Малої академії наук. ВІДДІЛЕННЯ НАУК ПРО ЗЕМЛЮ СЕКЦІЇ: ГЕОГРАФІЯ ТА ЛАНДШАФТОЗНАВСТВО, КЛІМАТОЛОГІЯ ТА МЕТЕОРОЛОГІЯ, ГІДРОЛОГІЯ, ГЕОЛОГІЯ, ГЕОХІМІЯ ТА МІНЕРАЛОГІЯ ШАБЛІЙ Олег Іванович, ШУБЕР Павло Михайлович… Польова літня школа гірського ландшафтознавства "Дослідження літніх станів гірських ландшафтів", Секція геофізики ландшафтів (2 – 4 серпня 2011 року) Загальний керівник: доц. Муха Б.П. Керівники: доц. Шубер П.М., доц. Сенчина Б.В., к.г.н. Яворський Б.І. http://old.geography.lnu.edu.ua/Actions/2011/Summer%20school%202011/summer%20school.html Притягнуто за вуха. У ВП:КЗП видне становище (керівні і вищі консультативні посади, регулярна документально підтверджувана участь в організації заходів і т.п.) в інших професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального чи міжнародного масштабу. Це дає значимість керівнику МАНу, але не одному з членів журі — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
2.2.4	- члени ВАКів	-
3	Змістовні критерії
3.1	- Розроблення, доведення/спростування наукової теорії	-
3.2	- Доведення/спростування наукової гіпотези	-
3.3	- Наявність відкриття	-
3.4	- Наявність винаходів (напр., не менше 3)	-
3.5	Члени наукових товариств	+	Українське географічне товариство Притягнуто за вуха. У ВП:КЗП Члени деяких найстарших і найавторитетніших наукових співтовариств — таких, як Лондонське королівське товариство, Національна академія наук України. Українське географічне товариство не є ні найстарішим, ні найавторитетнішим, бо його членом може стати кожен за 10 гривень — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.6	Члени науково-технічних Рад
3.7	- Участь у помітній експедиції	+	Неодноразові експедиції у Карпати з метою польових досліджень Не розкрито. У ВП:КЗП помітна участь в експедиціях і наукових експериментах. Географи очевидно беруть участь у експедиціях, потрібно показати з посиланнями на джерела помітну участь — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.8	- Участь у помітному експерименті	+	* Картографування кліматичних показників методом інтерполяції даних метеостанцій Мкртчян О. С. Шубер П. М. Картографування кліматичних показників методом інтерполяції даних метеостанцій. Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку. Збірник наукових праць. Вип. 3, с. 169–172. Емпіричне дослідження даних ландшафтної обумовленiсть диференцiацii ґрунтового покриву Украiнських Карпат Павло Шубер — Ландшафтна обумовленiсть диференцiацii грунтового покриву Украiнських Карпат. Автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.г.н. — 1994 на сайті Російської національної бібліотеки [3] Поширення і кислотність грунтів Говерлянського заповідного лісництва Капратського національного природного парку. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 14-17 вересня 2000 року. С.371-378. Збір емпіричних даних характеристик ґрунтів: Алюміній, фосфор і калій у грунтах природних територіальних систем субальпійського й альпійського поясу Українських Карпат. Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Грунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку» К.2. Спеціальний випуск до VI з'їзду УТГА, м. Умань. 2002 — С.218-220 Грунти геосистем Мармароського кристалічного масиву (за результатами ландшафтно-екологічних досліджень). Матеріали міжнародної конференції «Люди і гори», 14 −18 жовтня 2002 р. Т2. Рахів 2002.-с. 563—567 Грунти низькогірно-стрімчакового виду ландшафтів Українських Карпат (Угольський масив). Генеза, географія та екологія грунтів. — Львів. ЛНУ, 2003. — с. 449—452. Шубер П.,Березяк В. Аналіз гідрометеорологічних процесів ріки Прут у ландшафтно-моніторінгових дослідженнях Карпатського національного природного парку. Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль, 2010.-Випуск 21.- с.71-82. Стан і проблеми вивчення генезису ґрунтів Українських Карпат // Вісн. Львів.ун-ту. Сер.геогр., 1998. Вип. 23. — С. 286—292. Ґрунти природних територіальних комплексів Українських Карпат //Вісн. Львів, ун-ту.,1999. Вип. 25. — С 79-82.
3.9	- Участь у комітетах (не менше 100 учасників) наукових конференціях
3.10	- Запрошені доповіді наукових конференціях		+ * Шубер П., Мкртчян А. Геостатическая интерполяция данных наблюдений метеомтанций. Географическое образование и наука в России: история и современное состояние. Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию создания Географического института в Петрограде и 90-летию отечественного высшего географического образования / Под ред.. Н. В. Каледина, В. В. Дмитриева, Т. А. Алиева. С.-Петербург, ВВМ, 2010. — с.847 — 855 Грунти геосистем Мармароського кристалічного масиву (за результатами ландшафтно-екологічних досліджень). Матеріали міжнародної конференції «Люди і гори», 14 −18 жовтня 2002 р. Т2. Рахів 2002.-с. 563—567 Вплив біотичного фактору на розподіл метеорологічних характеристик гірсько-карпатських геокомплексів у літній період //Матер. VIII з'їзду УГТ. Т. 2. К, 2000. У Рівному відбувся міжрегіональний семінар про адаптацію до змін клімату - Науковий оргкомітет конференції "ПРИРОДНЫЕ КОМПЛЕКСЫ И Экосистема верховье РЕКИ ПРУТ: ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ, МОНИТОРИНГ, ОХРАНА " — «Буковинські Новини» Шубер П., Мкртчян А. Геостатическая интерполяция данных наблюдений метеостанций. Географическое образование и наука в России: история и современное состояние. Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию создания Географического института в Петрограде и 90-летию отечественного высшего географического образования / Под ред.. Н. В. Каледина, В. В. Дмитриева, Т. А. Алиева. С.-Петербург, ВВМ, 2010. — с.847 — 855 Не розкрито. У ВП:КЗП наявність запрошених доповідей на великих конференціях. "ПРИРОДНЫЕ КОМПЛЕКСЫ И Экосистема верховье РЕКИ ПРУТ: ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ, МОНИТОРИНГ, ОХРАНА ", «Люди і гори» 2002 взагалі стендові доповіді (найменш престижні), нема жодних підстав вважати, що хоч одна з інших доповідей запрошена — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.11	- Робота на професорських посадах
3.12	- Наявність публікацій у провідних наукових журналах	+	* Аналіз клімату для цілей рекреації (на прикладі м. Моршин) Фізична географія та геоморфологія. Вип.. 46, том 2, 2004.- с.215-223. Мкртчян О. С., Шубер П. М. Регіоналізація річного режиму атмосферних опадів західної частии України методом кластерного аналізу. Фізична географія та геоморфологія. № 54, 2008.- с.187-194 Про приналежність до провідних http://www.geo.univ.kiev.ua/uk/20-11-2014-naukova-robota/fakhovi-vidannya-z-geografichnikh-nauk-spetsializovani-vcheni-radi.html До речі, Вісник ЛНУ - не менш важливий, адже саме в цьому Виші - найбільша кількість науковців в галузі наук про Землю Найбільша кількість науковців у галузі наук про землю в світі? Провідні наукові журнали у галузі — це Nature Geoscience (імпакт-фактор 11,7), Annual Review of Earth and Planetary Sciences (10,2), Gondwana Research (8,1) тощо, та хоча б чеський Bulletin of Geosciences (1,5). Фізична географія та геоморфологія там на не дуже приємному місці, на жаль. «Аналіз клімату для цілей рекреації...» має 4 цитування, «Регіоналізація річного режиму атмосферних опадів...» не має жодного — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.13	- Участь у створенні великих довідкових видань	+	Б. Муха, П. Шубер. Клімат. Львів. Комплексний атлас /О. Шаблій, С. Матковський, О.Вісьтак та ін. — К.:ДНВП «Картографія», 2012. — с.28-29. С. М. Стойко, П. М. Шубер Кліматичні умови. У кн. Ужанський національний природний парк. Поліфункціональне значення. (За ред. С. М. Стойка). Львів, 2007. — с. 53, 57-60 У ВП:КЗП Значна участь у створенні великих довідкових видань*. Чи правильно я розумію, що в цих виданнях Шубер підготував 2 сторінки і 5 сторінок відповідно? — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.14	- Участь у створенні навчальних посібників, які застосовують за межами навчального закладу автора	+	*Шубер П. М. Метеорологія і кліматологія, практикум / Наталія Таранова, Павло Шубер. Метеорологія і кліматологія. Навчальний посібник. — Тернопіль, 2014. −287 с. Тернопільський нац. пед. ун-тет http://dspace.tnpu.edu.ua/index.php/latest-literature/109-litern14/1424-earth-science636 Не розкрито. Не знайдено використання посібника за межами ТНПУ (Таранова) і ЛНУ (Шубер) — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.15	- Публікації
3.15.1	- Публікації на відомих Інтернет-ресурсах	+	* «Листопадова погода у Львові б'є рекорди» — коментує Павло Шубер на твоємісто-тв Шубер Павло Михайлович на «Львівській правді» \|\|
3.15.2	- Публікації у журналах тиражем не менше 1000 прим.	+	* Павло Шубер: «Взимку очікують великі снігопади» — Газета по-українськи Павло Шубер: «Найчистiше повiтря у Львовi — на підвищеннях бiля лiсових масивiв» Буревій двічі наробив шкоди на півдні Львова. У причинах погодних катаклізмів кореспонденту «ВЗ» допомагали розбиратися кандидати географічних наук Богдан Муха і Павло Шубер. — «Високий Замок» Павло Шубер: Причиною утворення останніми днями туманів стали брак снігу й аномальне для січня тепло — «Експрес» Притягнуто за вуха. Це газети, а не журнали — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.15.3	- Публікації книг накладом не менше 500 прим.	+	* Наталія Таранова, Павло Шубер. Метеорологія і кліматологія. Навчальний посібник. — Тернопіль, 2014. −287 с. Притягнуто за вуха. Книги мають бути науково-популярними, а навчальні посібники йдуть за критерієм Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці навчальних посібників для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.16	- Розроблення оригінальної методики освіти
3.17	- Розроблення оригінального програмного забезпечення для навчання/досліджень/випробувань
3.18	- Застосування оригінальної методики досліджень	+	Шубер П. М., Мкртчян А. Методика геопросторового моделювання та картування кліматичних характеристик за даними спостережень метеостанцій. Вісник Львівського університету Серія геогр. 2011. Вип. 39. С. 246–253 Це не є критерієм — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)
3.19	Наукове стажування у зарубіжних університетах	+	Стажувався в галузі метеорології і кліматології в університетах таких міст: Грац (Австрія, 1999, 2003), Вроцлав (Польща, 2002, 2008) * https://www.oead.at/welcome_to_austria/scholars_alumni/oead_alumni/portraits/europe/pavlo_shuber/EN/ Це не є критерієм. Скоріше відсутність такого наукового стажування є проблемою. — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)

Мало? Потрібно 2-3 критерії.--Yasnodark (обговорення) 14:31, 11 листопада 2015 (UTC)

Тут з певною натяжкою можна знайти два критерії: помітна участь в експедиціях і наукових експериментах та Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах. Ну й з дуже великою натяжкою може бути Наявність публікацій у провідних наукових журналах (хоча індекс Гірша виходить 2, без урахування Мкртчяна було б 1). Щодо решти — або не показано, або притягнуто за вуха — NickK (обг.) 18:08, 11 листопада 2015 (UTC)

Дякую коли буде час, Вологість Випаровування Ґрунтознавство Петрологія Седиментологія Динамічна геологія Гідрохімія Ґрунтознавство Петрологія Седиментологія Тектоніка плит ‎ [[Сейсмічність Зем Міраж ‎ Сейсмічність Землі ‎ Пульсаційна гіпотеза ‎ Геоморфологія ‎ Структурна геологія ‎ Кліматостратиграфія Магнітостратиграфія ‎ Прозорість середовища Прогноз погоди Смерч лі]] ‎ yuriy.kvach@gmail.com Пульсаційна гіпотеза ‎ Геоморфологія ‎ Структурна геологія ‎ Кліматостратиграфія Магнітостратиграфія ‎ Геологія корисних копалин ‎ Геохімія ізотопів ‎ Біогеохімія ‎ Петрохімія ‎ Стратиграфія ‎ Історична геологія Навіть за ваших суворих підходів ви знайшли необхідн кількість критеріїву--Yasnodark (обговорення) 15:11, 14 листопада 2015 (UTC)

Шубер Павло Михайлович

Думаю, нема підстав видаляти - відомий чоловік з вагомим внеском. З іншими, здається, складніше. Успіхів.--Бучач-Львів (обговорення) 15:14, 4 листопада 2015 (UTC)

Ось тут: якщо зробите так, що задовольнятиме вимогам (у тому числі, значимості), буде перенесена до Основного і відновимо наступну. Успіхів. --Fessor (обговорення) 15:35, 10 листопада 2015 (UTC)

@Fessor: Щиро дякую за відновлення Шубера просто раніше ніколи не стикався з такими грубими порушеннями регламенту та відмовою у відновленні, тож пробачте, як що не так.--Yasnodark (обговорення) 15:40, 10 листопада 2015 (UTC)

Ви не читаєте, що Вам пишуть? Сподіваюся, самі знайдете відповідь, тут неподалік. --Fessor (обговорення) 16:02, 10 листопада 2015 (UTC)

Та вже помітив, хвилину тому.--Yasnodark (обговорення) 16:02, 10 листопада 2015 (UTC)

І ще я б порадив додати до статті картку науковця (фото, думаю, непросто знайти, тому як вийде). Це значно покращить оформлення. --Fessor (обговорення) 15:40, 11 листопада 2015 (UTC)

@Fessor: Треба мабуть було сфотографувати науковця років 12-13 тому,коли бачився з ним у Львові років 12-13 тому

, та тоді і вікіпедії ще не було . Щодо картки може додам на вихідних, хочеться дещо відпочити від цієї теми, краще б декілька власних статей створив, ніж витрачати стільки часу на чужу. Просто дуже дивне трактування критеріїв значимості щодо різних категорій осіб. Проте за доцільну пропозицію вдячний, можливо скористаюся. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 14:52, 11 листопада 2015 (UTC)

Якби видалення сталося перед вікіконференцією у Львові - все було б простіше.--Yasnodark (обговорення) 14:57, 11 листопада 2015 (UTC)

У вас відключена опція листування, я не можу вам написати. Напишіть мені.--Yuriy Kvach (обговорення) 17:38, 12 листопада 2015 (UTC)

@Ykvach: Якщо ви маєте на увазі електронну пошту, то я нею поки що не користуююся з певних міркувань. --Yasnodark (обговорення) 13:35, 13 листопада 2015 (UTC)

Я маю до вас розмову, було б непогано дещо обговорити, писати буде довго. Напишіть мені електронного листа - відкрийте Ykvach і в панелі інструментів ліворуч натисніть "Надіслати листа", я тоді вам дам свій скайп, або гмейл. --Yuriy Kvach (обговорення) 20:42, 13 листопада 2015 (UTC)

@Ykvach:Щодо таких видів комунікації, то це буде складно, адже я ними поки не користююся та й на панелі зліва в мене немає графи "Надіслати листа". Та можливо я щось придумаю..--Yasnodark (обговорення) 12:03, 14 листопада 2015 (UTC)

Прохання

Припиняйте паніку. Бо можна написати одному, другому, а зараз це вже спам копіпастом. --Fessor (обговорення) 15:20, 10 листопада 2015 (UTC)

Запити до адміністраторів

створюються, коли треба адмінвтручання. І сторінка призначена передусім для реакції на порушення, а не для розлогих бесід. Для спілкування і дискусій є СО користувача та Кнайпа. Дякую. --Fessor (обговорення) 16:49, 13 листопада 2015 (UTC)

Шаблон Edited в статті Список українських спортсменів — призерів Європейських ігор

Вітаю! Будь ласка, зверніть увагу, що в статті Список українських спортсменів — призерів Європейських ігор був автоматично вилучений встановлений вами шаблон {{Edited}}, оскільки вона не редагувалася понад 7 днів. — KrBot (обговорення) 12:39, 15 листопада 2015 (UTC)

Філіп Дік

ок. Так Зроблено. --Nickispeaki (обговорення) 21:31, 18 листопада 2015 (UTC)

Шаблон Edited в статті Кривульченко Анатолій Іванович

Вітаю! Будь ласка, зверніть увагу, що в статті Кривульченко Анатолій Іванович був автоматично вилучений встановлений вами шаблон {{Edited}}, оскільки вона не редагувалася понад 7 днів. — KrBot (обговорення) 08:13, 21 листопада 2015 (UTC)

Шаблон Edited в статті Список українських спортсменів — призерів Європейських ігор

Вітаю! Будь ласка, зверніть увагу, що в статті Список українських спортсменів — призерів Європейських ігор був автоматично вилучений встановлений вами шаблон {{Edited}}, оскільки вона не редагувалася понад 7 днів. — KrBot (обговорення) 07:44, 23 листопада 2015 (UTC)

Японські письменники та фентезі

Вітаю! Дякую за доповнення до статті Ханмура Рьо, тепер вона стала інформативнішою. Але ви даремно перейменовували, адже в українській вікіпедії діє офіційне правило про те, що статті про японців слід називати в природному для японських імен порядку: Прізвище + Ім'я (Вікіпедія:Іменування статей/Японія), зверність також увагу на настанову укрвікі Вікіпедія:Транслітерація японської мови українською абеткою, за якою слід транслітеровувати японські імена, це може стати в пригоді.

І ще однин нюанс: я звернув увагу, що термін фентезі ви вживаєте в жіночому роді. Я розумію, що це запозичення з англійської, а слово «фантазія» в нас жіночого роду, проте в довідковій та літературознавчій літературі я бачив вживання фентезі лише в середньому роді. Пор.: Літературознавча енциклопедія за ред. проф. Юрія Коваліва, т.2, с. 529-530., так само в середньому роді вживає цей термін теоретик українського фентезі Володимир Єшкілєв (див. укладену ним Малу українську енциклопедію актуальної літератури). Термін слов'янське фентезі вживається у виданні Хто є хто в українській історії. Або ще один приклад з видання Художня література, критика, літературознавство. Київ: Дніпро, 2007. З повагою, --Romanbibwiss (обговорення) 10:15, 26 листопада 2015 (UTC)

Вітаю! Найавторитетніше галузеве видання СНД "Энциклопедия фантастики. Кто есть кто". Под ред. Вл.Гакова, 1995 на відміну від непрофільних видань, завжди вживає фентезі у жіночому роді, аргументи чому ви навели самі. Ось приклади

Триумфальное возвращение М. в НФ пришлось на нач. 1980-х гг. и было ознаменовано публикацией колоритной "Саги об исходе в плиоцен"; ее ге-рои - соц. аутсайдеры, испытывая дискомфорт в технол. 22 в., с помощью открытого к той поре "временного вихря" совершают исход в доисторич. прошлое Земли, где сталкиваются с двумя враждующими расами (см. Первые люди, Путешествия во времени). Серия, представляющая собой яркий и интеллигентный образец приключенческой НФ (на стыке с "героической фэнтези"), состоит из романов:

"Многокрасочная земля" [The Many-Coloured Land] (1980; "Локус" -82),....

Необычайно плодовитым оказался творческий выход Муркока в жанре "героической фэнтези" (Брит. премия фэнтези-67 "за общий вклад в развитие жанра"). Им создано неск. серий, в отд. случаях они пересекаются, образуя как бы "суперсерию", в основе к-рой всегда находится герой-сверхчеловек - образ может быть положительным (Вечный Чемпион) или отрицательным (монарх-альбинос Эльрик с его заколдованным мечом), - защищающий порядок в столкновении с силами хаоса (см. Энтропия). Перу М. принадлежит критическая работа, посвященная жанру фэнтези, - "Волшебство и дикий роман: исследование эпоса фэнтези" [Wizardry and Wild Romance: A Study of Epic Fantasy] (1987). Ниже приводятся составы его серий....
Первым романом Курц начала серию "героической фэнтези", местом действия к-рой выбран параллельный мир, имеющий нек-рое сходство со ср.-век. Уэльсом; населяют его люди и "дерини", обладающие колдовскими чарами (объяснение им лежит на пересечении традиционной магии и экстрасенсорного восприятия), что вызывает неизбежные преследования со стороны официальной церкви (см. Мифология в НФ, Религия);

продолжения:...

Известность и успех Мак-Эвой (а также Премию им. Джона Кэмпбелла за 1984 г., присуждаемую "самому многообещающему молодому автору") принес роман-дебют "Чай с Черным Драконом" [Tea With the Black Dragon] (1983; "Локус"-84), оригинальная комбинация "твердой" (естественнонаучной) НФ (действие происходит в мекке высоких технологий США - Кремниевой долине), ориенталистской фэнтези (эксцентричной героине, потерявшей дочь, помогает китаец-маг...

Щодо японських прізвищ я надав у джерелах

– огляд помітного японського критика и перекладача слов'янської фантастики Кодзі Міякадзе "ЧАЙНАЯ ЦЕРЕМОНИЯ В КОМПЬЮТЕРНОМ ЗАЛЕ" з найавторитетнішого журналу СНД "Если" .Наводжу цитати японця мовою оригіналу:

"Журнал «SF Magazine» объединил вокруг себя мощный отряд писателей, которых критика окрестила «Первым поколением»: Сакё Комацу, Синъичи Хоси, Рю Мицусэ, Маюмура Таку, Рё Ханмура, Ясутака Цуцуй, Хиросэ Тадаси…".
Серьезное влияние на японскую фантастику 1960-1970-х оказал Рё Ханмура, создавший, по сути, национальный аналог европейской фэнтези – «легендарная фантастика». В таких его романах, как «Кровь камня» (1971) и «Тайные записи горы Санрё» (1973), действие разворачивается в легендарных самурайских временах, здесь много мистики, магии и традиционной синтоистской философии. Дальнейшее развитие жанра продолжили Сюгоро Ямамото и Сюхэй Фудзисава. Кроме того, Рё Ханмура стал в японской словесности и первопроходцем жанра альтернативной истории (сага «Легенда о подозрительной звезде», 1975-1993). Я думаю відомому японському критику більш відомо як передавати японські прізвища та імена слов'янськими мовами, ніж нашим зарозумілим філологам, що що кожного дня змінюють правила, заробляючи за це кошти. Адже він володіє добре як японською, так і російською.

В такому ж порядку вживає ініціали письменників Японії авторитетний російський критик Євген Харитонов у своїй статті 1997 року.

Шаблон:Автора ' ' Daniel Moyano, ' Аргентинський письменник (1930-1992), один із засновників основної магічний реалізм. У 1957 році він опублікував його книга, збірка коротких оповідань 'Artistas de variedades. В 1959 році він переїхав до до провінції Ла-Ріоха, де він працював в газеті 'незалежні'. У 1963 році схоже, його наступна книга, а також короткі історії оповідань Ель порятунок. У 1967 році в Буенос-Айресі, Аргентина, публікує книгу під назвою 'El monstruo y otros cuentos' і ' El fuego interrumpido. Після військової вниз в Аргентині і арешту а потім звільнений, він емігрував до Іспанії, де він і помер у 1992 році в Мадриді. = = = = Роману * Una Луз, muy lejana 1966 Ель oscuro 1968 Ель trino del diablo 1974 Ель майстер vuelo del tigre 1981. Tres golpes de timbal 1989 Dónde ви тут con Тус Охос celestes 2005 = = збірок оповідань = = * Artistas de variedades 1960 Ель порятунок 1963 * ла lombriz 1964 Ель fuego interrumpido 1967 El monstruo y otros cuentos, 1967 * я палац es para ЕСТА gente 1970 * El estuche del cocodrilo 1974 ла красиві y otros cuentos, 1982 * Libro de navíos y borrascas 1983 * En la atmósfera 2012 ООН sudaca en la corte 2012 по той бік моря, 1986

Помер через травми, отримані в автокатастрофі.

Наукова фантастика у творчості Антоніо Слонимского представлена двома романами: Час торпеди ("Польський кур'єр" 1 923, вид РР 'Ignis' У. тисячу дев'ятсот двадцять чотири ред 2 березка, з передмовою С. Лем читання W. 1967 ...) І два кінця світу (Дж Пржеворскі, В., 1937). Перша з цих цілей, типовий в літературі наукової фантастики, ідея подорожі в часі. Pankton блискучий учений з групою відданих сподвижників переїжджає в побудований по собі pneulocie в епоху наполеонівських воєн, щоб покласти край кровопролиттю, виправити хід історії, привести до перемоги раціональності і здорового глузду. Pankton не вдається, однак, щоб реалізувати свої мрії; всупереч початковим намірам змушений політичного втручання, вона використовує для влади технічних засобів, і його реформа базується на ще більш ефективним диктатури. Виступаючи проти церковних установ, священних законів і звичаїв, повинні залишити наполеонівської епохи стикаються великий опір у суспільстві. Селянам говорить те ж саме, що ви не можете безкарно втручатися в хід історії, що б зрозуміти історичні процеси і знання моєї психіки людини повинен вирости в поодинці, і ресурси в галузі науки і технології, що не вступити в царство свободи і освіченого суспільства. Як виникнення катастрофічних настроїв, тоталітарних тенденцій і зростаючого впливу нацизму зростаючий скептицизм Слонимский до шансів на виживання європейської цивілізації. Попередження проти знищення старого громадського порядку і в той же час літературній полеміці з утопічними баченнями, які вимагають повернення до стану природи, ст Шаблон:Стаття проекту Землезнавство

Ця стаття є частиною Проєкту:Метеорологія та кліматологія (рівень: 3, важливість: середня)
	Портал «Метеорологія та кліматологія» Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Метеорологією та кліматологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Метеорологія та кліматологія має рівень «стаття у розвитку».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Метеорологія та кліматологія: «середня»
	Чим допомогти:

Шаблон:Вікіпроект:Природничі науки

Ця стаття є частиною Проєкту:Гідрологія (рівень: 3, важливість: низька)
	Портал «Гідрологія» Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані гідрологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Гідрологія має рівень «стаття у розвитку».
Низька	Важливість цієї статті для проєкту Гідрологія: «низька»
	Чим допомогти:

Шаблон:Стаття проекту Землезнавство Шаблон:Стаття проекту Землезнавство

Ця стаття є частиною Проєкту:Метеорологія та кліматологія (рівень: 2, важливість: середня)
	Портал «Метеорологія та кліматологія» Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Метеорологією та кліматологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
II (розвинута)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Метеорологія та кліматологія має рівень «розвинута стаття».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Метеорологія та кліматологія: «середня»
	Чим допомогти:

Шаблон:Вікіпроект:Природничі науки Шаблон:Вікіпроект:Океанологія

Ця стаття є частиною Проєкту:Гідрологія (рівень: 2, важливість: низька)
	Портал «Гідрологія» Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані гідрологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
II (розвинута)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Гідрологія має рівень «розвинута стаття».
Низька	Важливість цієї статті для проєкту Гідрологія: «низька»
	Чим допомогти:

Шаблон:Стаття проекту Землезнавство

Ця стаття є частиною Проєкту:Метеорологія та кліматологія (рівень: 3, важливість: середня)
	Портал «Метеорологія та кліматологія» Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Метеорологією та кліматологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Метеорологія та кліматологія має рівень «стаття у розвитку».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Метеорологія та кліматологія: «середня»
	Чим допомогти:

Шаблон:Вікіпроект:Природничі науки Шаблон:Вікіпроект:Океанологія Шаблон:Стаття проекту Землезнавство

Ця стаття є частиною Проєкту:Метеорологія та кліматологія (рівень: 3, важливість: середня)
	Портал «Метеорологія та кліматологія» Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Метеорологією та кліматологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Метеорологія та кліматологія має рівень «стаття у розвитку».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Метеорологія та кліматологія: «середня»
	Чим допомогти:

Шаблон:Вікіпроект:Природничі науки

Ця стаття є частиною Проєкту:Гідрологія (рівень: 3, важливість: низька)
	Портал «Гідрологія» Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані гідрологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Гідрологія має рівень «стаття у розвитку».
Низька	Важливість цієї статті для проєкту Гідрологія: «низька»
	Чим допомогти:

Шаблон:Стаття проекту Землезнавство Шаблон:Стаття проекту Землезнавство

Ця стаття є частиною Проєкту:Метеорологія та кліматологія (рівень: 2, важливість: середня)
	Портал «Метеорологія та кліматологія» Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Метеорологією та кліматологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
II (розвинута)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Метеорологія та кліматологія має рівень «розвинута стаття».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Метеорологія та кліматологія: «середня»
	Чим допомогти:

Шаблон:Вікіпроект:Природничі науки Шаблон:Вікіпроект:Океанологія

Ця стаття є частиною Проєкту:Гідрологія (рівень: 2, важливість: низька)
	Портал «Гідрологія» Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані гідрологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
II (розвинута)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Гідрологія має рівень «розвинута стаття».
Низька	Важливість цієї статті для проєкту Гідрологія: «низька»
	Чим допомогти:

Шаблон:Стаття проекту Землезнавство

Ця стаття є частиною Проєкту:Метеорологія та кліматологія (рівень: 3, важливість: середня)
	Портал «Метеорологія та кліматологія» Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Метеорологією та кліматологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Метеорологія та кліматологія має рівень «стаття у розвитку».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Метеорологія та кліматологія: «середня»
	Чим допомогти:

Шаблон:Вікіпроект:Природничі науки Шаблон:Вікіпроект:Океанологія

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 {{не плутати|Список найстарших романістів фантастики}}
+== Список романістів фантастики Швеції==
+{| class="wikitable sortable"
+|-
+! Позиція !! Ім’я та прізвище письменника!!Ім’я прізвище письменника при народженні!!Роки життя!!Вік автора!!Місце народження письменника (станом на тепер)!!Місце смерті письменника!!Країна/Країни,де автор займався письменництвом!!Національна приналежність письменника!!Мова/мови творів!!Назва найвідомішого роману у жанрі!!Рік першовидання роману!!Вік автора на час завершення  роману!!  Назва твору в українському перекладі та рік видання твору в українському перекладі!!Напрям фантастики!! Фото
+|-
+||1||{{Не перекладено|Клас Лундін||sv|Claës Lundin}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|Claës Johan Lundin}})</small> ||( [[1825 у літературі|1825]] -  [[1908 у літературі|1908]] ) |||| [[Стокгольм]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||2||{{Не перекладено|Отто Вітт||sv|Otto Witt}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1875 у літературі|1925]] -  [[1923 у літературі|1923]]) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||3|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]|||| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|Деніс Лідбом||sv|Dénis Lindbohm}}<br/><small>({{lang-sv|Dénis Lindbohm}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1|| [[]]<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}}|| [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|-
+||1||{{Не перекладено|||en|}}<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || <br/><small>({{lang-sv|}})</small> ||( [[1925 у літературі|1925]] - 20..) |||| [[]], [[]], {{SWE}} |||| {{SWE}} || [[швед]] || [[шведська]] || «[[]]»<br/><small>({{lang-sv|}})</small> || [[1958 у літературі|1958]] ||33 || Твір не перекладено||[[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]||
+|}
+== Джерела==
+{{Div col}}
+* http://www.isfdb.org/
+* http://www.sf-encyclopedia.com/category/themes/theme#articlesF
+* http://www.sf-encyclopedia.com/category/authors/author
+* http://www.bdfi.net/auteurs/
+* https://fantlab.ru/autors
+* https://www.sfsite.com
+* http://www.fantastika3000.ru
+* http://www.locusmag
+* http://argo-unf.at.ua/ «Аргонавти Всесвіту» - популяризація україномовної фантастики
+* http://www.fantasticfiction.co.uk/ Fantastic Fiction
+* http://www.catalogovegetti.com/catalogo/
+* http://www.anarres.fi/sf/bib/bib_u-o.htm
+* http://www.magicdragon.com/UltimateSF/SF-Index.html
+* http://axxon.com.ar/
+* http://self.gutenberg.org/articles/List_of_centenarians_(authors,_poets_and_journalists)
+* Энциклопедия фантастики.Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова - Минск: Галаксиас, 1995 - 694с.
+* http://www.worldheritage.org/articles/List_of_writers
+* http://www.worldheritage.org/articles/List_of_horror_fiction_authors
+* http://www.worldheritage.org/articles/List_of_fantasy_authors
+* http://www.worldheritage.org/articles/List_of_occult_writers
+* http://www.worldheritage.org/articles/List_of_science_fiction_authors
+* http://www.drugeducationtoday.com/news/List-of-centenarians-(authors,-poets-and-journalists).html
+* http://www.worldheritage.org/articles/List_of_manga_artists
+* http://wn.com/list_of_centenarians_(authors,_poets_and_journalists)
+* https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_von_Autoren
+* http://sf-encyclopedia.uk/fe.php
+*
+*
+*
+*
+*
+*
+*
+*
+*
+*
+*
+*
+{{Div col end}}
+== Примітки ==
+{{примітки}}
+<!--{{Довголіття}}
+{{ВП-портали|Фантастика}}
+[[Категорія:Письменники-фантасти]]
+-->

Кривульченко Анатолій Іванович
Народився	22 липня 1947 р. в с. Покровські Хутори (Покровське) Миколаївської області
Країна	СРСР → Україна
Alma mater	Кіровоградський національний університет
Галузь	Ландшафтознавтво та ланшафтна екологія, Ґрунтознавство та географія ґрунтів, Геоекологія, галогеохімія ландшафтів, гідрометеорологія, агророметеорологія, гідроекологія, гідрохімія
Заклад	Одеськоий державний університет імені І.І. Мечникова
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Нагороди	· Почесний знак «Відмінник освіти» (2003 р.) · Нагрудний знак «Петро Могила» (2009 р.) · Почесні грамоти Міністерства меліорації і водного господарства УРСР, Міністерства освіти і науки України, Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Особ. сторінка	ua.linkedin.com/in/pavlo-shuber-838a2774

Користувач:Yasnodark/Чернетка2: відмінності між версіями

Версія за 15:45, 9 грудня 2015

Список романістів фантастики Швеції

Джерела

Примітки

Біографія

Основні наукові праці, підручники та посібники

Книги

Статті

Джерела

Примітки

Довгожителі

Шубер Павло Михайлович, Мкртчян Олександр Сергійович

Шубер Павло Михайлович

Прохання

Запити до адміністраторів

Шаблон Edited в статті Список українських спортсменів — призерів Європейських ігор

Філіп Дік

Шаблон Edited в статті Кривульченко Анатолій Іванович

Шаблон Edited в статті Список українських спортсменів — призерів Європейських ігор

Японські письменники та фентезі

Навігаційне меню

Пошук