Олійник Петро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з «Еней» (псевдо))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Еней (значення).
Петро Олійник
 Полковник
Полковник «Еней»
Загальна інформація
Народження9 липня 1909(1909-07-09)
с. Молодинче, нині Жидачівського району Львівської області
Смерть17 лютого 1946(1946-02-17) (36 років)
с. Рудники Маневицького району Волинської області
Alma MaterЛНУ ім. І. Франка
Псевдо«Еней», «Роман», «Сергій»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
ОУН
ФормуванняУПА «Північ»
УПА «Південь»
УПА «Схід»
Війни / битви

Друга Світова війна:

Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Заслуги
CMNS: Олійник Петро Федорович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олійник.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Петро Олійник.

Петро Федорович Олійник (псевдо.: Еней, «Роман», «Сергій»; нар. 9 липня 1909, с. Молодинче, нині Жидачівський район, Львівська область — пом. 17 лютого 1946, с. Рудники Маневицький район, Волинська область) — командир військової округи УПА ВО «Богун» (1943—1944), провідник Східного краю ОУН на Північно-західних українських землях (1944—1945), організаційний референт Західного краю на ПЗУЗ (1945—1946), виконувач обов'язків командира УПА-Північ (12.1945-02.1946). Майор УПА. Лицар Бронзового Хреста Заслуги.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дитинство. Навчання

[ред. | ред. код]
В студентські роки

Народився 5 січня 1909 року в с. Молодинче (нині — Жидачівського району Львівської області, Україна).

В юнацькі роки був членом українського «Пласту», брав участь в діяльності 20 куреня ім. гетьмана Пилипа Орлика в м. Рогатині. У 1929 році[1] вступив до лав Організації українських націоналістів, з початку 1930-х років брав участь в її діяльності.

Навчався в Рогатинській гімназії імені Володимира Великого, згодом поступив до Львівського університету на факультет права. У 1934 році виключений з університету за націоналістичну діяльність.[1]

Був власником фірми «Мемор».

Роки боротьби

[ред. | ред. код]
Командування ВО «Богун» зустрічають угорську військову делегацію на Волині. Село Будераж. Грудень 1943. Нижній ряд (зліва направо): шеф розвідувального відділу (ШРВ) «Немо» (Андрій Кисіль); член ОУН(б) «Іванів» (Омелян Логуш); керівник угорської місії до УПА підполковник Ференц Мартон; комендант запілля УПА-Північ «Горбенко» (Ростислав Волошин); командир групи «Еней» (Петро Олійник); керівник охорони делегації «Кропива» (Василь Процюк). Верхній ряд: заступник ШРВ «Палій» (Василь Коренюк); господарчий референт УПА-Північ «Зубатий» (Василь Мороз); шеф штабу групи «Черник» (Дмитро Казван).

З 1937-го по 1941 рік перебував у м. Краків. Тоді одружився з Марією Затіркою із містечка Гримайлів.[1] В 1938 р. П. Олійник став Львівським окружним провідником ОУН. 23 жовтня 1938 р. він був заарештований польською поліцією і відсидів під вартою до початку німецько-польської війни. У вересні 1939 р. він, як багато інших українських політичних в'язнів зумів звільнитися і продовжив роботу у підпіллі.

Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. вирушив для організації роботи ОУН на Східну Україну. В 1942 р. він обіймав посаду обласного провідника ОУН на Дніпропетровщині.

П. Олійник відіграв важливу роль у організації і створенні УПА. В 1943–1944 р. він був командиром військової округи УПА «Богун», в 1944–1945 рр. — провідником Східного краю ОУН на Північно-західних українських землях. В 1945–1946 рр. він був організаційним референтом Західного краю на Північно-західних українських землях.

Після загибелі 12 лютого 1945 р. Дмитра Клячківського —«Клима Савура» у вересні 1945 — лютому 1946 рр. П. Олійник був виконуючим обов'язки командира УПА-Північ. Він організовував масову збройну боротьбу проти спецзагонів НКВС і НКДБ.

У грудні 1943 році Петро Олійник брав участь у переговорах з угорцями, які мали на меті встановити контакт між українськими та угорськими колами з метою припинення боротьби.

За ініціативи Петра Олійника було створено Картографічний інститут УПА.

Мав кількох двійників у 1943 році.[1]

Загибель

[ред. | ред. код]

Радянські спецслужби тривалий час полювали за ним. П. Олійник загинув у бою з загонами НКВС-НКДБ 17 лютого 1946 року на хуторі Глинки біля с. Рудники Маневицького району Волинської області. Місце його поховання невідоме.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. майор УПА Петро Олійник – «Еней» нагороджений Бронзовим хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Петро Олійник.
  • 14.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Антонівці Шумського р-ну Тернопільської обл. Бронзовий хрест заслуги УПА (№ 015) переданий Андрію Олійнику, сину Петра Олійника – «Енея».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Літопис УПА. Нова серія… — Т. 14. — С. 55.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Літопис УПА. Нова серія. — Київ — Торонто, 2010. — Т. 14. — С. 17, 33, 54—55, 58, 75, 158, 335, 423, 473.

Посилання

[ред. | ред. код]
УПА-Північ
УПА-Захід
УПА-Південь
УПА-Схід
 
ВО «Заграва»
ВО «Богун»
(з лютого 1944 в УПА-Південь)
.
ВО «Турів»
ВО «Тютюнник»
Інше
Західна ВО «Завихост»
(з кінця 1944)
(вкл. ВО «Турів» і частину ВО «Заграва»)
.
Східна ВО
(з кінця 1944)
(вкл. ВО «Тютюнник» і частину ВО «Заграва»)
.

УПА на Північно-Західних Українських Землях (ПЗУЗ) (весна 1943 — весна 1945)

та Північно (Осередньо)-Східних Українських Землях (ПСУЗ/ОСУЗ) (весна 1944 — осінь 1944)
1.1. (з весни 1943) УПА: Командир — «Сом» (Івахів Василь)
шеф Крайового військового штабу — «Гарпун» (Ковальський Юліан) (пом. 13 травня 1943)
.........Друга група УПА (південна Рівненщина і Кременеччина)
.
........Третя група УПА (Волинська область, Кобрин — Берестя)
.
1.2. УПА: (з серпня 1943) — командир «Клим Савур» (Дмитро Клячківський); начштабу «Гончаренко» (Ступницький Леонід) (пом. 5.08.1944)
УПА-Північ: (з листопада 1943) — командир «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський);
(з березня 1944) — в.о. крайового командира «Заславський»
ВО-1 «Заграва»

(північна Рівненщина і Полісся)
Комадир округи:
«Дубовий» (Іван Литвинчук)
«Юрій» (Степан Янішевський) (з березня 1944)
Начальник штабу:
«Гончаренко» (Ступницький Леонід) (05.1943 — 07.1943)

«Макаренко» (Левицький Микола) (07.1943 — 09.1943)

(загони — фактично курені, по 2-3 сотні):

Загін «ім. Богуна» (Сарни) — кр. Ярема (Семенюк Никон)
Загін «ім. Остапа» (Березне) — кр. Шавула (Рудик Адам)
Загін «ім. Колодзінського» (Дубровиця) — кр. «Лайдака» (Скуба Микита) (пом. 11.03.1944)
Загін «ім. Коновальця» (Володимирець) — кр. Кора (Мельник Макар)
Загін «ім. Хмельницького» (Костопіль) — кр. Боровий (Брилевський Василь), кр. Острий (Ждан Ярослав)
Загін «ім. Дорошенка» (Деражне) — кр. «Вороний» (Левкович Василь)
Узбецький курінь — кр. Ташкент (Мір Алієв)

Грузино-вірменський курінь
ВО-2 «Богун» (Група «Енея»)

(південна Рівненщина, Волинь, ОСУЗ)
Командир округи:
«Еней» (Петро Олійник)
«Еней» (з лютого 1944) ВО-2 «Богун» в УПА-Південь
Начальник штабу:

«Черник» (Казван Дмитро)

('З лютого 1944 в УПА-Південь')

Дубенський курінь — кур. Птах
Дубенський курінь — кур. Юрко
Здолбунівський курінь — кур. «Ясен» (Свистун Микола)
Кременецький курінь — кур. «Бурсак»

Загін «Кодак» (рейди на схід; командир невідомий):

ВО-3 «Турів»

(Волинська область, Кобрин — Берестя)
Командир округи:
«Олег» (Якимчук Микола) (1943)
«Рудий» (Стельмащук Юрій) (з листопада 1943)
«Кайдаш» (Стельмащук Юрій) (з березня 1944 — полон 27.01.1945)
Начальник штабу:
«Вовчак» (Шум Олекса) (пом. 20.03.1944)
«Голубенко» (Громадюк Олексій) (09.1944 — 27.12.1944)

«Яровенко» (з 27.12.1944)

Загін «Озеро» (Ковель) — к-р «Рудий» (Стельмащук Юрій), к-р «Вовчак» (Шум Олекса) (пом. 20.03.1944):

Загін «Котловина» (Луцьк) — кр. «Рубашенко» (Коваль Степан)

  • 4-й курінь «ім. Коновальця» — кур. «Рибак»
  • 5-й курінь «ім. Хмельницького» — кур. «Орел»
  • 6-й курінь «Погром» — кур. «Мороз» (Кузьма Григорій)

Загін ім. Богуна (Володимир-Волинський) — кр. «Лівар» (до 11.1943), кр. «Сосенко» (Антонюк Порфир) (11.1943-01.1944)
к-р «Острізький» (Громадюк Олексій)(з 02.1944)

  • 7-й курінь «ім. Святослава» — кур. «Мирон», кур. «Бескид»
  • 8-й курінь «ім. Сагайдачного» — кур. «Вітер», кур. «Остап» (Брись Олексій) (полон 02.1944)
  • 9-й курінь «ім. Хмельницького»? — кур. «Голуб»?
  • Азербайджанський курінь
ВО-4 «Тютюнник»

(Житомирська область)
Командир округи:
«Верещака» (Воробець Федір) (осінь 1943 — 03.1944 зміна псевда)
«Олекса» (Воробець Федір) (03.1944 — 08.1944 реорганізація)
Начальник штабу:

«Очеретенко» (Ґудзоватий Петро)
З'єднання (курінь) «Хмельницький» — кур. «Кватиренко» (Яковлів Яків)
1.3. (серпень 1944 — весна 1945) УПА-Північ: крайовий командир — «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський) (пом. 12 лютого 1945)
Західна ВО «Завихост»/З'єднані групи «33»

(Західний край ПСУЗ: Берестя, Ковель, Луцьк)

Командир: «Максим»

(бригади і загони — фактично курені)

  • 1-а бриґада «Пам'ять Базару», «ім. Лайдаки» — командир: «Ярок» (Калинюк Дмитро)
  • 2-а бриґада «Жовті води», «ім. Острого» — командир: «Галайда»
  • 3-я бриґада «Холмська», «ім. Мазепи» — кр. «Буря», кр. «Ткач»
  • 4-а бриґада «Соборна Україна», «ім. Вовчака» — командир: «Ромб» (Зінчук Тихон)
  • 5-а бриґада «Пилявці», «ім. Байди» — командир: «Лисий» (Климчак Іван), командир: «Ігор»
  • 6-а бриґада «Помста Крут», (? після загибелі Климука «ім. Назара») — командири: «Крига» (Климук-Крига) (пом. 12.09.1944), «Верховинець» (Троцюк Григорій)
Східна ВО/З'єднані групи «44»

(Східний край ПСУЗ: Сарни, Кременець, Житомир)
Командир:
«Олекса» (Воробець Федір) (08.1944 — полон 15.01.1946)

Начальник штабу: «Очеретенко» (Ґудзоватий Петро)

Загін «Дорош» — кр. Стальний (Семенюк Никон)
Загін «Прилуцький» — кр. Дяченко

Загін «Стародубський» — кр. Кузьма
1.1. (з літа 1943) УПА-Південь: крайовий командир — «Батько» (Омелян Грабець) (пом. 10 червня 1944)
заст. командира «Антон» (пом. 24 грудня 1943), нач. штабу «Кропива» (Василь Процюк)(пом. 13 червня 1944).
ВО «Холодний Яр» — КГ «Кость»,
нач.штабу «Дід Тарас»
ВО «Умань» — КГ «Остап»,
нач.штабу «Нюра»
  • Курінь «Довбенка»
  • Курінь «Бувалого»
  • Курінь «Андрія Шума»
ВО «Вінниця» — КГ «Ясен» (Свистун Микола)
1.2. (з червня 1944) УПА-Південь: крайовий командир — «Леміш» (Кук Василь.)
. ..................................... ............................

(Неповний реєстр)
Курінь — кур. Сторчан (Степанюк Олександр)
Курінь — кур. Докс (Котик Семен)
Курінь — кур. «Мамай» (Сало Іван)
Курінь — кур. Бувалий
Курінь — кур. Довбенко
Курінь — кур. Лихо
Курінь — кур. Птах
Курінь — кур. «Макс» (Скорупський Максим)
Курінь — кур. Бистрий

Курінь — кур. Саблюк (Качан Остап)
1.3. (з осені 1944) УПА-Південь: крайовий командир — «Леміш»
З'єднані групи «22» — КГ Роман, КГ «Ясен» (Свистун Микола) (пом. 8 грудня 1944)

Дубенський курінь — кур. Чернець
Кременецький курінь — кур. Докс (Котик Семен)
Здолбунівський курінь — кур. ?
Кам'янець-Подільський курінь — кур. Бистрий (Білинський Ярослав)

Вінницький курінь — кур. Панько
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олійник_Петро_Федорович&oldid=41805066