Аватар: Останній захисник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авата́р: Останній захисник
Avatar: The Last Airbender
Avatar: The Legend of Aang
Avatar-TLAlogo.jpg
Телеканал(и) США Nickelodeon
Росія Nickelodeon Russia, 2х2
Україна QTV
Жанр Анімація
Тривалість серії 23 хвилини
Ідея Майкл Данте ДіМартіно
Брайан Коніецко
У головних ролях Зак Тайлер Ейсен (Аанг)
Мей Уітмен (Катара)
Джек ДеСенна (Сокка)
Джессі Флауер (Тоф)
Данте Баско (Принц Зуко)
Гред Балдвін (Дядько Айро)
Дженні Кван (Суюкі)
Кравфорд Вілсон (Джет)
Олівія Хак (Тай Лі)
Крікет Лейх (Мей)
Ді Бредлі Бейкер (Аппа, Момо)
Грей ДеЛісле (Принцеса Азула)
Кларенс Бровн (Лонг Фенг)
Марк Хемміл (Володар Вогню Озай)
Джейсон Айзекс (Адмірал Джао) та ін.
Країна-виробник Flag of the United States.svg США
Мова оригіналу англійська мова
На екранах 21 лютого 200519 липня 2008
Кількість серій 61
Офіційний сайт
Профіль у базі IMDb
Резюме на TV.com

Авата́р: Останній захисник або Аватар: Останній Маг Повітря (від англ. Avatar: The Legend of Aang, англ. Avatar: The Last Airbender) — американський анімаційний серіал виробництва телеканалу Nickelodeon.

Майкл Данте ДіМартіно та Брайан Коніецко, головні автори і виконавчі продюсери серіалу, почали роботу над ним у листопаді 2004 року. І вже 21 лютого 2005 року Nickelodeon показав першу серію. Спочатку творці «Аватара» розраховували на дитячу аудиторію від 6 до 11 років, але доволі швидко серіал став дуже популярним серед практично всіх вікових категорій. Нині аудиторія серіалу охоплює понад 4,4 мільйона чоловік.[1]

Світ[ред.ред. код]

Дія серіалу відбувається в псевдо-азійському світі, сповненому фантастичних тварин, духів і магії.

Основною і єдиною розумною расою є люди, які поділяються на чотири нації: Племена Води, Королівства Землі, Повітряні кочівники та Імперія Вогню. Кожна нація може використовувати магію, засновану тільки на своїй рідній стихії[2].

Раз в покоління народжується людина, здатна оволодіти магією всіх чотирьох стихій. Це і є Аватар — дух магії, втілений в людській подобі й покликаний оберігати баланс між різними націями. Аватар у разі небезпеки або необхідності може перейти в Стан Аватара — механізм, що надає йому знання і сили всіх минулих його втілень, що робить його практично непереможним. Також Аватар є сполучною ланкою між світом живих і світом духів.

Коли Аватар вмирає, його дух переселяється в тіло новонародженого наступної за чергою нації. Черга націй схожа на чергування пір року, де зима — нація води, весна — землі, літо — вогню і осінь — повітря.

Якщо Аватара вбити у Стані Аватара, цикл скінчиться і нового Аватара вже не буде ніколи.

Завдяки Аватару, нації сторіччями жили у мирі та гармонії, органічно доповнюючи одна одну.

Сюжет[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

Учень Південного Храму Повітря, 12-річний маг повітря Аанг дізнається, що він є новим втіленням Аватара. Зазвичай процес посвячення відбувається в день 16-ліття, але ченці Повітря розуміють, що світ, що залишився без Аватара, дуже швидко опиниться на порозі війни. Для закінчення його навчання його збираються відправити до Східного Храму Повітря, але Аанг, наляканий своїм призначенням і відповідальністю, що звалилася на нього, тікає на своєму летючому бізонові Аппі. Під час перельоту через океан Аанг потрапляє в шторм і тоне. Але, випадково увійшовши у Стан Аватара, він рятується, заморозивши себе й Аппу. Як і передрікали маги Повітря, після зникнення Аанга, Імперія Вогню почала війну проти інших націй.

Сюжет серіалу[ред.ред. код]

Серіал починається рівно через 100 років після зникнення Аанга. Війна наближається до кінця. Повітряні кочівники практично знищені, Королівства Землі, окрім міста-держави Ба Сінг Се і острова Кіоши, знаходяться під владою нації Вогню, Племена Води на межі кризи.

Катара — маг води-самоучка — та її брат Сокка з Південного Племені Води випадково знаходять і звільняють Аанга й Аппу з айсберга.

Аанг незабаром дізнається, що за час його відсутності Імперія Вогню знищила націю повітря і майже захопила весь світ. Як втілення Аватара він зобов'язаний зупинити Імперію Вогню і повернути нації до балансу. Разом зі своїми друзями він подорожує світом, навчаючись магії решти стихій для того, щоб перемогти Володаря Вогню — імператора Імперії Вогню.

Персонажі[ред.ред. код]

Головні герої[ред.ред. код]

  • Аанг (Aang) — 12 років (насправді 112 років, враховуючи той час, що він пролежав в айсбергу). Він втілення Аватара, також останній Маг Повітря. Винайшов новий вид Магії Повітря — Повітряний Самокат, завдяки чому став Магом Повітря (про це свідчать його стріли на голові та тілі). Володіє найвищим проявом Магії Повітря — Швидкісним Бігом. Його народ Ченців Повітря повністю знищила Нація Вогню, а сам він за сто років до початку оповідання потрапляє в сильний шторм і застигає в айсбергу, й лише після довгого часу його знаходять і звільняють Катара та Сокка. Як Аватар він повинен оволодіти всіма стихіями, щоб встановити баланс у світі. Аанг ще зовсім молодий, тому йому більше подобається веселитися, ніж роздумувати про порятунок світу, але з часом Аанг мужніє і починає більш відповідально ставитися до своєї місії.
  • Катара (Katara) — 14 років, останній Маг Води Південного Полюса. Катара зі своїм братом Соккою знаходять Аанга в айсберзі. Її батько відправився на війну з Нацією Вогню і про нього вже багато років ані чутки ані звістки, а мати вбили Маги Вогню, тому в неї є за що битися з завойовниками пліч-о-пліч з Аватаром. Володіє даром цілителя, а також найвищою Магією Води — Магією Крові (здатна контролювати рідину усередині організму суперника; здатність виявляється тільки в повний місяць). Катара найвідповідальніша з усіх персонажів. Вона завжди піклується про інших, але її вибуховий характер та пристрасть до нових знань іноді беруть верх над розумом.
  • Сокка (Sokka) — 15-річний воїн Південного Племені Води, він зі своєю сестрою Катарою супроводжує Аанга. Сокка вважає себе саркастичним та велелюбним, але частіш виглядає просто впертим та смішним. Він також доволі розумний та винахідливий. Сокка не володіє магією, але вправно використовує бумеранг та меч. З часом в нього проявляються риси лідера.
  • Тоф (Toph) — 12 років, сліпа дівчинка, найкращий з відомих Магів Землі. Є творцем найвищої Магії Землі — Магії Металу. Опанувала  Магію Піску. Втекла від батька з матір'ю (які належать до Бей Фонгів — можливо найбагатшого роду у всьому світі), щоб допомогти Аватару оволодіти Магією Землі.
  • Зуко (Zuko) — 16 років (В Книзі 2 йому виповнюється 17 років), принц-вигнанець Народу Вогню. Має великий шрам навколо лівого ока, отриманий під час Агні-Кай (ритуальної дуелі) проти батька — Володаря Вогню Озая. Вважається, що він безсердечна і груба істота, але це не так. Його просто життя пошарпало. Оскільки він вигнанець, подорожує разом з дядьком, який його безмірно любить. В кінці Третьої Книги серйозно розмовляє з батьком, саме в цей момент проявляє здатність управління Блискавкою. Пізніше вирішує приєднатися до Аватара, щоб повалити свого батька.
  • Азула (Azula) — 15 років, сестра Зуко. Її вогонь має блакитний колір — це свідчить про її вроджені навички найсильнішого Мага Вогню. Володіє найвищою Магією Вогню — Блискавкою. Жорстока, холодна, обачлива і безумовно зла. У «Книзі Землі» починає полювати за Аватаром замість брата, прихопивши компанію з двох «елітних бійців» — Мей і Тай Лі.
  • Дядько Айро (Iroh) — дядько Зуко і Азули, батько Лу Тена (Lu Ten) (загиблого в битві при Ба Сінг Се). Один з найсильніших магів вогню (якщо не найсильніший). Великий любитель і знавець чаю, в «Книзі Землі» разом з племінником відкриє свою чайну. Володіє найвищою Магією Вогню — Блискавкою. Його називають Драконом Заходу. Після смерті батька Азулона повинен був стати Володарем Вогню, але Азулон зрадив його, в результаті чого новим Володарем став його молодший брат Озай.

Другорядні персонажі[ред.ред. код]

Аппа (Appa) — літаючий бізон. Був заморожений в айсберзі разом з Аангом. Має духовний зв'язок із Аватаром.

Момо (Momo) — наполовину лемур, наполовину кажан. Подорожує разом з Аангом. Може з'їсти все, що знайде. Комічний персонаж, але іноді відіграє дуже велику роль в сюжеті (хоча інші персонажі часто цього не помічають). В дружніх стосунках з Аппою.

Суюкі (Suki) — 15 років, лідер Воїнів Кіоши. Надзвичайно спритна, смілива та сильна дівчина. Має певні почуття до Сокки. У 3 Книзі стає його дівчиною.

Джет (Jet) — лідер групи повстанців проти Імперії Вогню. Пізніше він намагається почати нове життя в Ба Сінг Се. Його було вбито, коли він допомагав Аангу врятувати Аппу від Дай Лі.

Лонг Фенг (Long Feng) — голова секретаріату Ба Сінг Се та Дай Лі (таємної поліції). Фактично він і є правителем Ба Сінг Се. В кінці другої книги втратив владу через завоювання Ба Сінг Се військами Імперії Вогню.

Мей (Mai) — 15 років, виховувалася разом з Азулою і Тай Лі. Не володіє Магією Вогню, але чудово знається на зброї. Відома своєю байдужістю до всього, але підкоряється Азулі беззаперечно. Закохана в Зуко, в третьому сезоні стає його дівчиною.

Тай Лі (Ty Lee) — 15 років, дитинство провела у палаці Господаря Вогню разом із Азулою та Мей. Потім навчалася разом із ними в Академії Магії Вогню, але пізніше втекла з мандрівним цирком і виступала там, аж поки Азула не запросила її в свою команду, що мала впіймати Аватара. Оптимістична, завжди дивиться на світ «крізь рожеві окуляри», володіє феноменальною спритністю, знає слабкості людського тіла, може, натискаючи на певні точки, позбавити навіть дуже досвідченого мага влади над стихією. Має беззаперечний успіх у протилежної статі.

Озай (Ozai) — Володар Вогню. Головний антагоніст серіалу. Молодший брат Айро, що підступно захопив владу «посунувши» брата, законного спадкоємця. Один із найсильніших Магів Вогню, володіє найвищим проявом Магії Вогню — Блискавкою.

Список епізодів[ред.ред. код]

Сезон 1: Книга перша: Вода (2005)[ред.ред. код]

  • Розділ 1 «Хлопчик у айсбергу» (англ. «The Boy in the Iceberg»)
  • Розділ 2 «Повернення Аватара» (англ. «The Avatar Returns»)
  • Розділ 3 «Південний Храм Повітря» (англ. «The Southern Air Temple»)
  • Розділ 4 «Воїни Кіоші» (англ. «The Warriors of Kyoshi»)
  • Розділ 5 «Цар Омашу» (англ. «The King of Omashu»)
  • Розділ 6 «Ув'язнений» (англ. «Imprisoned»)
  • Розділ 7 «Світ Духів: Зимове Сонцестояння, Частина 1» (англ. «The Spirit World: Winter Solstice, Part 1»)
  • Розділ 8 «Аватар Року: Зимове Сонцестояння, Частина 2» (англ. «Avatar Roku: Winter Solstice, Part 2»)
  • Розділ 9 «Сувій підкорення води» (англ. «The Waterbending Scroll»)
  • Розділ 10 «Джет» (англ. «Jet»)
  • Розділ 11 «Великий каньйон» (англ. «The Great Divide»)
  • Розділ 12 «Шторм» (англ. «The Storm»)
  • Розділ 13 «Блакитний дух» (англ. «The Blue Spirit»)
  • Розділ 14 «Ворожка» (англ. «The Fortuneteller»)
  • Розділ 15 «Бато з племені Води» (англ. «Bato of the Water Tribe»)
  • Розділ 16 «Дезертир» (англ. «The Deserter»)
  • Розділ 17 «Північний Храм Повітря» (англ. «The Northern Air Temple»)
  • Розділ 18 «Майстер Води» (англ. «The Waterbending Master»)
  • Розділ 19 «Облога Півночі, Частина 1» (англ. «The Siege of the North, Part 1»)
  • Розділ 20 «Облога Півночі, Частина 2» (англ. «The Siege of the North, Part 2»)

Сезон 2: Книга друга: Земля (2006)[ред.ред. код]

  • Розділ 1 «Стан Аватара» (англ. «The Avatar State»)
  • Розділ 2 «Печера двох закоханих» (англ. «The Cave of Two Lovers»)
  • Розділ 3 «Повернення в Омашу» (англ. «Return to Omashu»)
  • Розділ 4 «Болото» (англ. «The Swamp»)
  • Розділ 5 «День Аватара» (англ. «Avatar Day»)
  • Розділ 6 «Сліпа бандитка» (англ. «Blind Bandit»)
  • Розділ 7 «Самотній Зуко» (англ. «Zuko Alone»)
  • Розділ 8 «Погоня» (англ. «The Chase»)
  • Розділ 9 «Неприємна робота» (англ. «Bitter Work»)
  • Розділ 10 «Бібліотека» (англ. «The Library»)
  • Розділ 11 «Пустеля» (англ. «The Desert»)
  • Розділ 12 «Зміїний перевал» (англ. «The Serpent's Pass»)
  • Розділ 13 «Бур» (англ. «The Drill»)
  • Розділ 14 «Місто стін та секретів» (англ. «City of Walls and Secrets»)
  • Розділ 15 «Історія з Ба Сінг Се» (англ. «Tales of Ba Sing Se»)
  • Розділ 16 «Пригоди Аппи» (англ. «Appa's Lost Days»)
  • Розділ 17 «Озеро Лаогай» (англ. «Lake Laogai»)
  • Розділ 18 «Цар Землі» (англ. «The Earth King»)
  • Розділ 19 «Гуру» (англ. «The Guru»)
  • Розділ 20 «Перехрестя долі» (англ. «The Crossroads of Destiny»)

Сезон 3: Книга третя: Вогонь (2007–2008)[ред.ред. код]

  • Розділ 1 «Пробуждення» (англ. «The Awakening»)
  • Розділ 2 «Пов'язка на голову» (англ. «The Headband»)
  • Розділ 3 «Кольорова пані» (англ. «The Painted Lady»)
  • Розділ 4 «Учитель Сокки» (англ. «Sokka's Master»)
  • Розділ 5 «Пляж» (англ. «The Beach»)
  • Розділ 6 «Аватар та Лорд Вогню»(англ. «The Avatar and the Firelord»)
  • Розділ 7 «Утікачка» (англ. «The Runaway»)
  • Розділ 8 «Ляльковод» (англ. «The Puppetmaster»)
  • Розділ 9 «Жахи та мрії» (англ. «Nightmares and Daydreams»)
  • Розділ 10 «День Чорного Сонця, Частина 1: Вторгнення» (англ. «The Day of Black Sun Part 1 The Invasion»)
  • Розділ 11 «День Чорного Сонця, Частина 2: Затемнення» (англ. «The Day of Black Sun Part 2 The Eclipse»)
  • Розділ 12 «Західний Храм Повітря» (англ. «The Western Air Temple»)
  • Розділ 13 «Маги вогню» (англ. «The Firebending Masters»)
  • Розділ 14 «Кипляча Скеля, Частина 1» (англ. «The Boiling Rock Part 1»)
  • Розділ 15 «Кипляча Скеля, Частина 2» (англ. «The Boiling Rock Part 2»)
  • Розділ 16 «Південні загарбники» (англ. «The Southern Raiders»)
  • Розділ 17 «Театр на Вугільному Острові» (англ. «The Ember Island Players»)
  • Розділ 18 «Комета Созіна, Частина 1: Король Фенікс» (англ. «Sozin's Comet, Part 1: The Phoenix King»)
  • Розділ 19 «Комета Созіна, Частина 2: Видатні вчителі» (англ. «Sozin's Comet, Part 2: The Old Masters»)
  • Розділ 20 «Комета Созіна, Частина 3: Прямісінько у Пекло» (англ. «Sozin's Comet, Part 3: Into the Inferno»)
  • Розділ 21 «Комета Созіна, Частина 4: Аватар Аанг» (англ. «Sozin's Comet, Part 4: Avatar Aang»)

Історія створення[ред.ред. код]

Ідея[ред.ред. код]

BryanKonietzkoCCJuly09.jpg
MichaelDanteDiMartinoCCJuly09.jpg
Брайан Коніецко (зліва) та Майкл Данте Дімартіно в липні 2009 року

Творці «Аватар: Легенда про Аанга» Майкл Данте Дімартіно та Брайан Коніецко були знайомі ще з університету — Школи дизайну Род-Айленда. Після закінчення навчального закладу вони разом працювали над такими прайм-тайм проектами як «Гріфіни», «Цар гори» та іншими подібними. Потім їх шляху розійшлися: Дімартіно працював над незалежною анімаційною короткометражкою «Атомна любов», а Коніецко влаштувався художником розкадровки та арт-директором на проект «Завойовник Зім» для Nickelodeon. За час своєї роботи у Коніецко склалися хороші відносини з віце-президентом телеканалу Еріком Коулманом, який посприяв появі серіалу[3].

Задум серіалу виник 2001 року[4], коли, за словами Коніецко, він узяв старий малюнок лисого осіба середніх років зі стрілкою на голові та перемалював цієї людини дитиною[5]. До малюнку він додав літаючого шестиногого бізона та показав ескіз Дімартіно, якому це дуже сподобалося[4]. Майкл в той час дивився документальний фільм про дослідників, що потрапили в пастку на Південному полюсі. Їх першу концепцію сюжету Коніецко описав так: «Повітряний хлопець серед водних людей застряг у засніженій пустелі… і, може бути, якісь вогненні люди нападають на них…»[5]. Протягом двох тижнів Майкл та Брайан намалювали ескізи основних персонажів та представили свою ідею керівництву каналу. За спогадами Коніецко, деякі малюнки вони зробили за годину до презентації[3].

Джерелами натхнення творцям послужили роботи режисера та аніматора Хаяо Міядзакі, особливо його «Принцеса Мононоке». Також свій вплив зробили аніме-серіали Cowboy Bebop та FLCL[3]. Автори хотіли зробити щось епічне те саме що «Володаря кілець» або «Гаррі Поттеру», але з іншим підходом, де б втілилася їх любов до азіатської філософії, аніме та гонконгським бойовикам[6].

Розробка всесвіту та анімація[ред.ред. код]

Всесвіт мультсеріалу створений на основі азійської міфології, але не базувався на якій-небудь конкретній легенді. Брайан та Майкл багато читали на теми буддизму, даосизму та китайської історії. Як наслідок, вигаданий світ увібрав в себе елементи кунг-фу, йоги та східної філософії. Наприклад, слово «аватар» запозичене творцями з індуїзму, де воно означає «тимчасове втілення сутності, що перероджується»[7]. А обрання аватара, який повинен із безлічі іграшок вибрати всього чотири, що належать його попереднім втіленням, перегукується з обранням Далай-лами тибетськими ченцями[8]. Для того, щоб краще передати атмосферу азійської культури, були запрошені кілька консультантів. Один з них спеціалізувався на східній культурі та переглядав усі сценарії; інший (Сифу Кісу з лос-анджелеської асоціації ушу Harmonious Fist Chinese Athletic Association[9]) був фахівцем із кунг-фу та стежив за тим, щоб персонажі виконували рухи згідно з тим бойовим мистецтвом, на якому ґрунтується їх техніка підкорення; та третій (Сиу-Люн Лі з міста Колумбус, штат Огайо[9]) спеціалізувався на китайській каліграфії та брав участь у створенні різних написів у серіалі (в мультфільмі використовувалася китайська писемність замість англійської)[7].

Чотири види підкорення основних стихій в серіалі створені за типом реальних бойових мистецтв: підкорення води засноване на тайцзицюань, підкорення землі — Хунгарія, підкорення вогню — північно-шаоліньське гунфу, підкорення повітря — багуачжан[10][8][11]. Незважаючи на це, одному персонажеві творці виділили особистий стиль: підкорення землі Тоф Бейфонг засноване на чу гар[8]. Автори бажали, щоб «магія» в серіалі не являла собою «типові помахи чарівної палички», а була природньою та фізичною. «Найголовніше, що це повинно було бути майстерністю, а не лише силою», — говорив Коніецко. — «Те, чому практикуючий повинен старанно навчатися». Так вони прийшли до ідеї «підкорення», заснованого на ушу, вважаючи, що це також додасть красу анімації. А вже їхній консультант Сифу Кісу запропонував кожному типу підкорення надати свого стилю[11]. До слова, з консультанта був «змальований» один із персонажів — майстер меча Піандао[8]. Також деякі рухи підкорення були навіяні трюками з азійського кіно[5].

У мене практично не залишається часу, щоб просто сісти та малювати, тому, перебуваючи на виробничих нарадах, я зазвичай малюю каракулі. Іноді ці каракулі перетворюються в ескізи персонажів.

Брайан Коніецко, Nickelodeon Magazine[12]

Спочатку було задумано, що Аанг проведе в айсбергу 1000, а не 100 років, а світ, у який повернувся аватар мав бути набагато більш технологічнішим, ніж до моменту пробудження: Момо, наприклад, був у концепції роботом-мавпою. Але зрештою від цих ідей відмовилися. Також спочатку в сюжеті фігурували 12 бізонів, потім три, поки не дійшли до одного — власне Аппи[5]. При створенні поз та рухів Момо Коніецко спирався на дитячі спогади про своє кошеня Бадді[13]. 2005 року Майкл та Брайан побували у Китаї, де відвідали безліч пам'яток цієї країни: Велику китайську стіну, Юнхегун, Заборонене місто та інші. Реальні краєвиди цих місць послужили вихідним пунктом для створення фонів в серіалі[14]. А в рамках роботи над третім сезоном Коніецко літав до Ісландії, де робив фотографії природних пейзажів, які допомогли аніматорам у створенні вулканічного острова народу вогню[15].

«Аватар» для своєї анімації запозичує елементи аніме[16]. Таким чином, це перший американський анімаційний проект Nickelodeon, створений у стилістиці японської мультиплікації[17]. Виробництвом серіалу займалася компанія Nicktoons Studios, розташована в місті Бербанк, штат Каліфорнія[18]. Безпосередньо анімація також створювалася двома південнокорейськими студіями: JM Animation та DR Movie, яким була надана невелика творча свобода[9]. Спочатку Nickelodeon замовив шість епізодів, але після прем'єри першого збільшив кількість до 13-ти, а потім і до 20-ти. У період трансляції першого сезону вже було остаточно вирішено, що за ним підуть ще два, і весь серіал складатиметься приблизно з 60 епізодів[9].

Робота над проектом поділялася між творцями таким чином: Коніецко був арт-директором та дизайнером персонажів, а Дімартіно редактором сценаріїв. Також вони обидва виконували ролі виконавчих продюсерів[19]. Велика частина виробничої команди — це люди, з якими Коніецко та Дімартіно працювали або навіть вчилися раніше: наприклад, режисер Дейв Филон, сценарист Аарон Ехаз[20] та композитор Джеремі Цукерман[21].

Сприйняття та оцінка[ред.ред. код]

Рейтинги[ред.ред. код]

У першому півріччі 2005-го, за час трансляції першої половини «Книги води», «Аватар» був найбільш рейтинговим шоу американського телебачення серед аудиторії хлопчиків 6—11 років. Також за результатами дослідження компанії Nielsen Media Research, мультфільм тоді збирав найбільшу кількість глядачів віком 2—11 років за день. А частка жіночої аудиторії серіалу була лише на 5% менше чоловічої[9].

Рейтинги другого сезону склали в середньому 2,9 мільйонів телеглядачів — на 21% більше, ніж середня аудиторія першого сезону. А фінал «Книги другої» зібрав біля екранів близько 4,4 мільйонів осіб, що зробило серіал на той період найбільш рейтинговим шоу в середовищі основних кабельних каналів США[22]. На момент трансляції цієї книги «Аватар» вже був найбільш рейтинговим анімаційним серіалом серед хлопчиків 9—14 років. Чисельність аудиторії цієї демографічної категорії зросла порівняно з минулим роком на 25%[18]. До вересня 2006 року серіал входив до десятки найбільш рейтингових анімаційних телепрограм комерційного телебачення серед дітей 2—11 та 6—11 років. За дослідженнями Nielsen Media, лише за березень-липень він зібрав в середньому 7,6 мільйонів глядачів у віці більше двох років, серед яких 4,2 мільйона дітей у віковій категорії 2—11 років і 3,1 мільйон у категорії 6—11. За даними Nickelodeon, «Аватар» був найуспішнішим шоу серед вечірніх п'ятничних програм телеканалу серед підлітків 9—14 років та дітей 6—11 років, а також хлопчиків категорії 9—14 та дівчаток віку 9—14. Також, за даними опитування, проведеного Nielsen Media у вересні 2006-го, серіал займав п'яте місце серед 15 найбільш рейтингових програм кабельного телебачення США[23].

До листопада 2007 року серіал входив до десятки найкращих телепрограм американського телебачення серед хлопчиків 2—11 та 6—11 років і був четвертим в списку найбільш рейтингових шоу серед хлопчиків віку 9—14. До цієї ж дати третій сезон зібрав біля екранів у сумі 11,4 мільйонів глядачів старше двох років, серед яких було 5,3 мільйонів дітей 2—11 років, 3,6 мільйонів дітей 6—11 років і 3,5 мільйонів підлітків віку 9—14[24]. Фінальний двогодинний показ одразу чотирьох епізодів, озаглавлений «Комета Созіна», став найбільш рейтинговою трансляцією на тому тижні в середовищі основного кабельного телебачення США, зібравши в середньому 5,6 мільйонів телеглядачів — на 195% більше показників того ж календарного періоду минулого року. «Комета Созіна» став найбільш рейтинговим епізодом всього серіалу серед аудиторії 6—11 років та вище[25].

2007 року сторінка «Аватара» на сайті Nick.com зібрала в цілому 12 мільйонів відвідувань, зайнявши таким чином місце в п'ятірці найбільш відвідуваних сторінок сайту. У міні-ігри за мотивами серіалу, розміщені на цьому ресурсі, було зіграно 70 мільйонів разів, що на 15% більше показника попереднього року. До 2007 році серіал був синдикований більш ніж в 105 країнах та займав перше місце за популярністю серед телепередач Nickelodeon в Німеччині, Індонезії, Бельгії та Колумбії[24]. Разом із прем'єрою «Комети Созіна» на сайті Nick.com з'явилася міні-гра за мотивами серіалу Rise of the Phoenix King, яка набрала 815 000 відвідувань всього за три дні. На форумі того ж сайту теми, що стосуються «Аватара», перебували в топі протягом цілого тижня після виходу фінального епізоду[25].

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Рік Премія Категорія Лауреат або номінант Підсумок
2005 Pulcinella Awards Найкращий телесеріал в жанрі пригод або бойовика Перемога [26]
Найкращий телесеріал Перемога
Енні Найкращий анімаційний телепроект Номінація [27]
Найкраща розкадровка в анімаційному телепроекті Лорен Макмаллан за епізод «дезертир» Перемога
Найкращий сценарій в анімаційному телепроекті Аарон Ехаз і Джон О'Брайан за епізод «Ворожка» Номінація
2006 Енні Найкраща анімація персонажа в телепроекті Ю Чже Мюнг за епізод «Сліпий бандит» Перемога [28]
Найкраща режисура в анімаційному телепроекті Джанкарло Вольпе за епізод «Бур» Перемога
2007 Genesis Awards[en] Видатна програма для дітей Епізод «Втрачені дні Аппи» Перемога [29]
Прайм-тайм премія «Еммі» Видатна анімаційна програма (менше однієї години) Епізод «Місто стін та секретів» Номінація [30]
Видатні особисті досягнення в анімації Сан-Джин Кім за епізод «Озеро Лаогай» Перемога [31]
2008 Енні Найкращий анімаційний телепроект для дітей Перемога [32]
Найкраща режисура в анімаційному телепроекті Хоакім Дос Сантос за епізод «Комета Созіна, частина 3: Прямо в Пекло» Перемога
Kids' Choice Awards Улюблений мультфільм Перемога [33]
Міжнародний анімаційний
кінофестиваль в Ансі
Найкращий телесеріал Епізод «День чорного сонця, частина 2: Затемнення» Номінація [34]
Премія Пібоді Перемога [35]
Супутник Найкраще молодіжне DVD-видання DVD-видання «Avatar: The Last Airbender — Book 3 Fire, Vol. 4» Номінація [36]
2009 Golden Reel Awards Найкращий монтаж звуку в анімаційному телепроекті Епізод «Комета Созіна, частина 4: Аватар Аанг» Номінація [37]

Критика[ред.ред. код]

Джоллі Герман з некомерційної організації Common Sense Media[en], досліджуючи корисність мультсеріалу для дитячої аудиторії, зауважив, що шоу не є «одновимірною демонстрацією мультяшного насильства», а містить в основі свого сюжету духовний аспект. Критик назвав серіал прекрасним вибором для школярів і дав йому оцінку чотири зірки з п'яти[38]. Торі Айленд Мелл з веб-порталу IGN був вражений фіналом «Аватара». Критик зізнався, що розплакався при перегляді деяких сцен, а також ратував за запуск «Комети Созіна» обмеженим прокатом у кінотеатрах. Рецензент відзначив, що це найкращий мультфільм, який він бачив у своєму житті, і визнав його гідним «Оскара» за «Найкращий сценарій» та місця в десятці найкращих фільмів всіх часів та народів[39]. Хейден Чайлдс з сайту The A.V. Club визнав кульмінацію серіалу вдалою та такою, що «впадає в усі ноти». Він зауважив, що кінцівка «Аватара» не потрапила до характерної для телесеріалів «пастки», коли до свого завершення шоу втрачають початкову нитку розповіді, як це було з «Прослушкою» та «Кланом Сопрано». Критик звернув увагу і на моральні питання мультсеріалу: на його думку, «Аватар» заслуговує похвали за «остаточну та безстрашну» відмову від прикрашання ролі насильства. Серед безлічі серіалів про бойові мистецтва цей є єдиним, як вважає Чайлдс, який «м'яко вказує» на те, що будь-яке вбивство, навіть виправдане, має наслідки[40].

Микола Удінцев та Надія Фролова з журналу «Мир фантастики» хвалили серіал за детальне опрацювання вигаданого всесвіту та особистісної глибини персонажів. Рецензенти відзначили несподіванку від того, що герої мультфільму вельми часто опиняються перед складним моральним вибором, тоді як серіал розрахований на дитячу аудиторію. Спостерігати за розкриттям персонажів журналістам здавалося більш цікавим, ніж за сценами битв. Їм також сподобався «простий та непошлий» гумор, який «доб'є скупого на емоції глядача»[8]. Сьюзен Стюарт з газети Нью-Йорк Таймс побачила позитивну особливість серіалу в тому, що складні питання примирення релігії та насильства висловлюються в ньому достатньо просто для дітей і в той же час достатньо тонко для їх батьків[41]. Оглядач з сайту That Guy with the Glasses вважає, що вихід «Аватара» затьмарив майже всі інші шоу Nickelodeon. Його успіх критик пояснював унікальністю серіалу: в той момент транслювалися й інші мультфільми східної спрямованості («Американський дракон: Джейк Лонг» та «Життя і пригоди Джуніпер Лі»), але «Аватар» серед них відрізнявся азіатським стилем мультиплікації. Рецензент також зазначив доволі простий сюжет та «майже бездоганну» анімацію, переважаючу в плані якості всі інші проекти телеканалу[42].

Маркус Йоарс з журналу Plugged In[en] назвав серіал плавильним казаном східної духовності та розкритикував його за «брехливий спіритуалізм, привабливо упакований для юних глядачів». Критику не сподобалося, що при всій духовній тематиці мультфільму герої регулярно виявляють неповагу до старших, порушують правила та застосовують насильство. Йоарс вважає, що такі зображені в «Аватарі» речі, як війна, племінний геноцид та бойові мистецтва, не є прийнятними для дитячої аудиторії[43]. Метт Лондон з сайту Tor.com, що належить Імпринт Tor Books[en], назвав шоу бездоганно виконаним серіалом та телевізійними «Зоряними війнами». Критик жартував, що якщо в потойбічному світі є телевізор, то Гомер та Ло Гуаньчжун гарантовано дивляться там «Аватара». На думку рецензента, мультфільм затьмарює такі серіали, як «Залишитися в живих» І "Зоряний крейсер " Галактика «»[44]. Джеймі С. Річ з сайту DVD Talk, що належить компанії Internet Brands[en], рецензуючи один з DVD-випусків мультфільму, коротко відгукнувся й про самий серіал. Так, критик звертає увагу на «фантастичну анімацію», «розумний» сценарій та «воістину дивовижний» дизайн персонажів та навколишнього середовища[45].

На думку Лаури Фріс з журналу Variety (журнал), чітко та красиво намальоване шоу нагадує роботу аніматорів зі Студії Ґіблі. Критик назвала серіал свіжим та інтригуючим, а також визнала його новою ерою в мультиплікації Nickelodeon. Фріс зазначила, що незважаючи на орієнтованість мультфільму на аудиторію 6—11 років, «Аватар» — це складна сюжетна арка, що поєднує в собі драму, гумор та екшен[46]. Оглядач з сайту MovieWeb[en] назвав серіал нескінченно глядабельним та порівняв його з епічності з оригінальною трилогією «Зоряних війн». Критик був вражений наявністю в дитячому шоу таких тем, як негаразди у родини, геноцид та любов. А «темні й важкі» теми, на думку рецензента, збалансовані гумором, витонченістю та «милими» персонажами[47].

Примітки[ред.ред. код]

  1. In Brief: Avatar's Big Finish. TVGuide. December 18—24, 2006. с. 12. 
  2. Nickelodeon's Official Avatar: The Last Airbender Flash Site. Nick.com. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2006-12-02. 
  3. а б в Clark, Craig J. (2007-10-17). It's Elementary — Avatar: The Last Airbender (page 1) (англійською). Animation World Magazine. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2012-12-02. 
  4. а б Коняєв, Андрій. (2010-07-24). Спадщина мага повітря (російською). Лента.ru. Архів оригіналу за 2012-12-07. Процитовано 2012-12-03. 
  5. а б в г In Their Elements // Nickelodeon Magazine. — Зима 2006. — С. 6. — ISSN 1546-7465.
  6. Vasconcellos, Eduardo. (2007-09-06). Interview: Avatar's Bryan Konietzko and Michael Dante DiMartino (page 1) (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2012-12-04. 
  7. а б Everything you ever wanted to know about Avatar: The Last Airbender answered by the creators, Mike & Bryan! (англійською). NickSplat.com. 2005-10-12. Архів оригіналу за 2007-12-17. 
  8. а б в г д Удінцев, Микола; Фролова, Надія. (2012-09-11). Серіал. «Аватар: Легенда про Аанга» (російською). Мир фантастики. Архів оригіналу за 2012-12-05. Процитовано 2012-12-02. 
  9. а б в г д Lasswell, Mark. (2005-08-25). Kung Fu Fightin' Anime Stars, Bo. Нью-Йорк Таймс (англійською). Архів оригіналу за 2012-12-05. 
  10. Nickelodeon's Official Avatar: The Last Airbender Flash Site (англійською). Nickelodeon. Архів оригіналу за 2007-10-23. 
  11. а б Vasconcellos, Eduardo. (2007-09-06). Interview: Avatar's Bryan Konietzko and Michael Dante DiMartino (page 2) (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2012-12-07. Процитовано 2012-12-05. 
  12. Behind-the-Scenes: Scetchbook // Nickelodeon Magazine : журнал. — Зима 2006. — С. 39. — ISSN 1546-7465.
  13. Behind-the-Scenes: Scetchbook // Nickelodeon Magazine : журнал. — Зима 2006. — С. 38. — ISSN 1546-7465.
  14. In Their Elements // Nickelodeon Magazine : журнал. — 2006. — P. 7. — ISSN 1546-7465.
  15. Smith, Nina Hämmerling. (2007-09-21). Avatar Preview: Final Season Ends with a "Big Bang". TV Guide (англійською). Архів оригіналу за 2012-12-23. Процитовано 2012-12-21. 
  16. Аватар: Легенда об Аанге (ru). Nickelodeon. Архів оригіналу за 2012-12-01. Процитовано 2012-12-01. 
  17. Mell, Tory Ireland. (2008-01-14). Avatar: The Last Air Bender — «The Boy in the Iceberg» Review (en). IGN. Архів оригіналу за 2012-12-01. Процитовано 2012-11-30. 
  18. а б Bynum, Aaron H. (2006-06-30). Avatar: Season 3 (англійською). Animation Insider. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2012-12-11. 
  19. Bynum, Aaron H. (2005-08-29). Interview with 'AVATAR' Program Creators (page 1) (англійською). Animation Insider. Архів оригіналу за 2012-12-16. Процитовано 2012-12-11. 
  20. Bynum, Aaron H. (2005-08-29). Interview with 'AVATAR' Program Creators (page 3) (англійською). Animation Insider. Архів оригіналу за 2012-12-16. Процитовано 2012-12-11. 
  21. Bynum, Aaron H. (2005-08-29). Interview with 'AVATAR' Program Creators (page 4) (en). Animation Insider. Архів оригіналу за 2012-12-16. Процитовано 2012-12-11. 
  22. Lieberman, David. (2007-09-20). Nick pins hopes on Avatar. USA Today (en). Архів оригіналу за 2012-12-16. Процитовано 2012-12-10. 
  23. Bynum, Aaron H. (2006-09-20). Secret of the Fire Nation Ratings (англійською). Animation Insider. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2012-12-12. 
  24. а б Aang Is Ready to Strike Down the Fire Nation on the Darkest Day of the Year in Avatar's "Day of Black Sun" Premiering Friday, Nov. 30 on Nickelodeon (англійською). Viacom. 2007-11-14. Архів оригіналу за 2008-01-05. Процитовано 2008-05-06. 
  25. а б Nickelodeon's Avatar: The Last Airbender Hits All-Time Series High (англійською). News Blaze. 2008-07-22. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2012-12-12. 
  26. Ball, Ryan. (2005-05-03). Cartoons on the Bay Picks Winners. Animation Magazine (англійською). Архів оригіналу за 2012-12-16. Процитовано 2012-12-15. 
  27. Legacy: 33rd Annual Annie Award Nominees and Winners (2005) (англійською). Енні. Архів оригіналу за 2011-07-25. Процитовано 2008-04-26. 
  28. Legacy: 34th Annual Annie Award Nominees and Winners (2006) (англійською). Енні. Архів оригіналу за 2008-05-09. Процитовано 2008-04-26. 
  29. Zuckerman, Jeremy. Jeremy Zuckerman (англійською). LinkedIn. Архів оригіналу за 2012-12-20. Процитовано 2012-12-16. 
  30. Avatar: The Last Airbender (англійською). Еммі (премія). Архів оригіналу за 2012-12-16. Процитовано 2012-12-15. 
  31. Avatar: The Last Airbender — Awards. Нью-Йорк Таймс (англійською). Процитовано 2012-12-16. 
  32. 36th Annual Annie Nominations And Awards Recipients (англійською). Енні. Процитовано 2012-12-15. 
  33. Holmes, Joshua. (2008-03-29). 2008 Nickelodeon 'Kids Choice Awards' Winners (англійською). Bumpshack.com. Архів оригіналу за 2012-12-16. Процитовано 2012-12-15. 
  34. 2008 Official Selection (англійською). Festival International du Film d'Animation d'Annecy. Архів оригіналу за 2012-12-16. Процитовано 2012-12-15. 
  35. Complete List of 2008 Peabody Award Winners (англійською). Премія Пібоді. Архів оригіналу за 2009-06-08. Процитовано 2009-06-20. 
  36. Satellite Awards (англійською). International Press Academy. Процитовано 2012-12-16. 
  37. 2009 Golden Reel Award Nominees: Television (англійською). Motion Picture Sound Editors. Архів оригіналу за 2012-12-20. Процитовано 2012-12-16. 
  38. Herman, Joly. Avatar: The Last Airbender (англійською). Common Sense Media. Архів оригіналу за 2012-12-23. Процитовано 2012-12-21. 
  39. Mell, Tory Ireland. (2008-07-22). Avatar: The Last Airbender: "Sozin's Comet" Review (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2012-12-23. Процитовано 2012-12-21. 
  40. Childs, Hayden. (2012-04-18). "Sozin's Comet" (англійською). The A.V. Club. Архів оригіналу за 2012-12-23. Процитовано 2012-12-22. 
  41. Stewart, Susan. (2008-07-19). Though Raised by Pacifists, Destined to Battle for Peace. Нью-Йорк Таймс (англійською). Архів оригіналу за 2012-12-23. Процитовано 2012-12-22. 
  42. LinneaKou. (2011-02-04). Another [Avatar: The Last Airbender] review (англійською). That Guy with the Glasses. Процитовано 2012-12-22. 
  43. Yoars, Marcus. Avatar: The Last Airbender. Plugged In (англійською). Архів оригіналу за 2012-12-23. Процитовано 2012-12-22. 
  44. London, Matt. (2010-03-09). Avatar: The Last Airbender Re-Watch: Prelude to the Endeavor (англійською). Tor.com. Архів оригіналу за 2012-12-23. Процитовано 2012-12-22. 
  45. Rich, Jamie S. (2008-05-31). Avatar the Last Airbender — Book 3: Fire, Vol. 3 (англійською). DVD Talk. Архів оригіналу за 2012-12-25. Процитовано 2012-12-23. 
  46. Fries, Laura. (2005-02-21). Avatar: The Last Airbender. Variety (журнал) (англійською). Архів оригіналу за 2012-12-25. Процитовано 2012-12-23. 
  47. Dan. (2010-07-09). Avatar: The Last Airbender (2005 — 2008) (англійською). MovieWeb. Архів оригіналу за 2012-12-25. Процитовано 2012-12-23.