Антонів (Білоцерківський район)
село Антонів | |
---|---|
Усипальниця родини Підгорських (початок XIX ст.). Пам'ятка архітектури
| |
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Громада | Сквирська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1471 |
Населення | 841 |
Площа | 6,11 км² |
Густота населення | 137,64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09052 |
Телефонний код | +380 4468 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°38′00″ пн. ш. 29°46′41″ сх. д. / 49.63333° пн. ш. 29.77806° сх. д.Координати: 49°38′00″ пн. ш. 29°46′41″ сх. д. / 49.63333° пн. ш. 29.77806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
184 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09052, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Антонів, вул. Ювілейна ,1 |
Сільський голова | Денисюк Вадим Вікторович[1] |
Карта | |
Мапа | |
|
Анто́нів — село в Україні, у Сквирській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 841 осіб.
Історична дата утворення Антонова невідома. Припускають, що в княжу добу на місці села стояло місто Розволожжя, яке було значним населеним пунктом. Залишки земляних ровів цього поселення були помітними навіть у ХІХ столітті. Підтверджують подібну версію і сучасні археологічні дослідження. Розволожжя зруйнували під час монгольської навали. Пізніше на його місці стояло село із такою ж назвою.
Під сучасною назвою відоме з 1471 року.
Антонівська сотня у складі Паволоцького полку існувала з 1651 року[2].
У польські часи Антонів був містечком, але з 1793 року, після переходу Правобережжя до складу Російської імперії, Антонів став селом. Тривалий час Антонів належав родині Вишневецьких. Із 1765 року ним володіли Замойські, а згодом Михайловські. А з кінця XVIII століття і до 1917 року село належало родині Підгірських.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1056 осіб, з яких 432 чоловіки та 624 жінки.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 839 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,22 % |
вірменська | 1,07 % |
російська | 0,95 % |
білоруська | 0,12 % |
молдовська | 0,12 % |
інші | 4,52 % |
- Костел-усипальниця Підгорських (ХІХ ст.)
- Цегляний водяний млин (ХІХ ст.).
- Борозенко-Конончук Олександр Євстафійович — герой бою під Крутами.[6].
- Сікорський Іван Олексійович — психіатр, психолог; батько Ігора Сікорського.
-
Водяний млин (XIX ст.; більший). Пам'ятка архітектури.
-
Водяний млин (XIX ст.; більший). Пам'ятка архітектури.
-
Водяний млин (XIX ст.; менший).
-
Церква (в минулому каплиця) на цвинтарі (Межа ХІХ-ХХ ст. (?))[7]
- ↑ http://skvira-rada.gov.ua/services/%E2%84%9622-7-viii----pro-viznachennja-kilkisnogo-skladu-vikonavchogo---komitetu-skvirskoi-miskoi-radi-viii-sklikannja-zatverdzhennja-jogo-personalnogo-skladu.html
- ↑ Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 pp. — Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2007. — стор. 109
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розкрито таємницю крутянина Олександра Борозенко-Конончука. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 28 січня 2015.
- ↑ Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017, с.78
- Antonów, pow. skwirski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 43. (пол.)
- Антонів. Україна інкогніта [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|