Астрагал еспарцетний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Астрагал еспарцетний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Астрагал (Astragalus)
Вид:
Астрагал еспарцетний (A. onobrychis)
Біноміальна назва
Astragalus onobrychis
L., 1753

Астрага́л еспарце́тний (Astragalus onobrychis L.) — рослина роду астрагал родини бобових.

Народні назви[ред. | ред. код]

Астрагал еспарцетний в районі бухти Ласпі
Квітка Астрагала еспарцетного
Листя Астрагала еспарцетного

Вовчий горошок степовий, горох гадючий, горох кошачий, портянець.

Морфологія[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яна рослина. Стебла висотою 30-80 см, прямостоячі або висхідні, розгалужені. Листя непарноперисті, складаються з 15-31 листочків. Квітконоси довші за листя. Суцвіття — густа кисть, головчаста або довгаста. Квітки майже сидячі; чашечка короткозубчаста, віночок метеликовий, лилово-пурпуровий. Плід — довгасто-яйцеподібний, загострений, пухнастий боб, довший за чашечку. Насіння округло-брунькоподібне, червонувато-коричневе. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають в липні — серпні.

Екологія[ред. | ред. код]

Росте на степових ділянках, схилах, оголеннях, пісках.

Поширення[ред. | ред. код]

Середземноморський (причорноморсько-малоазійський) вид. Зустрічається зазвичай по всій Україні, за винятком лісових районів, де рідкісніший.

Природний ареал[ред. | ред. код]

Класифікація[ред. | ред. код]

До Червоної книги України занесений Астрагал дніпровський (Astragalus borysthenicus), який у деяких джерелах розглядається як синонім Астрагала еспарцетного.[1] Всі частини Астрагала еспарцетного значно дрібніші ніж у Астрагала дніпровського. Листя довгасті, часто уздовж складені. Віночок рожево-ліловий. Зубці чашечки в 2-3 рази довше трубки трубки (у Астрагала дніпровського вони рівні трубці).

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Рослина в період цвітіння містить 23,6 % протеїну, 3,9 % жиру, 20 % клітковини, 43,1 % безазотистих екстрактивних речовин.

Застосування[ред. | ред. код]

Хороша кормова рослина, близька за поживністю до еспарцету. Перспективна для посівів при залуженні крутих схилів. Декоративне, придатне для великих барвистих масивів.

Застосування у народній медицині[ред. | ред. код]

В народній медицині використовується трава, корінь і насіння. В листках і стеблах містяться алкалоїди, а також аскорбінова кислота.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]