Аґрафка (творча майстерня)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Творча майстерня “Аґрафка”
Типфірма
Галузьграфіка, живопис, ілюстрування, дизайн
Спеціалізаціядизайн-студія
Засновано2010
Засновник(и)Романа Романишин, Андрій Лесів
Штаб-квартираЛьвів, Україна
Територія діяльності
Ключові особиРомана Романишин, Андрій Лесів
agrafkastudio.com

Творча майстерня «Аґра́фка» — творче об'єднання, дизайн-студія, заснована львівськими художниками Романою Романишин та Андрієм Лесівим, що працюють у сфері книжкового оформлення та ілюстрації, спеціалізуються на графіці, живописі, дизайні.

Лауреати міжнародних престижних премій у сфері книжкової ілюстрації, серед яких Міжнародне бієнале ілюстрації в Братиславі «ВІВ 2017», «Bologna Ragazzi Award 2018».

Історія

[ред. | ред. код]

У сфері книжкового оформлення почали працювати, ще бувши студентами Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва, де навчалися у 1999—2003 роках. Тоді Романа Романишин та Андрій Лесів отримали пропозицію від львівського видавництва «Літопис» створити обкладинку роману Ерленда Лу «Наївний. Супер». Навчаючись в Академії мистецтв, працювали над двома великими проєктами — загальним оформленням поетичних збірок «Зів’яле листя» Івана Франка («Літопис», 2006) і «Три перстені» Богдана-Ігоря Антонича («Літопис», 2008). Робота над збіркою інтимної лірики Івана Франка «Зів’яле листя» стала знаковою подією в професійному житті Романи Романишин та Андрія Лесіва. Це була їх перша цілісна робота — не лише оформлення, а й макет, верстка, повне графічне опрацювання[1].

Ґрунтовно досліджували проєктування книги під час стажування у Кракові у 2010 році в рамках піврічної стипендії міністра культури Польщі «Gaude Polonia». У цей період працювали над оформленням останньої прижиттєвої книжки нобелівської лауреатки Віслави Шимборської — двомовної, польсько-української, збірки поезій «Може, це все / Może To Wszystko». Книга вийшла у видавництві «BoSz» та отримала схвальні відгуки автора[2].

Книжка «Рукавичка. Українська народна казка» — перший дитячий проєкт Творчої майстерні «Аґрафка» спільно з видавництвом «Навчальна книга — Богдан». Видання вийшло у 2011 році та було визнане найкращою книжкою Львівського міжнародного дитячого фестивалю, а також отримало Ґран-прі Дитячої книжкової премії «Левеня»[3].«Рукавичка» здобула відзнаку Міжнародного бієнале ілюстрації в Братиславі «ВІВ 2011», а також увійшла до престижного міжнародного щорічного каталогу дитячих видань «Білі круки – 2012» (White Ravens).

У 2012 році у видавництві «Навчальна книга — Богдан» вийшла українська народна казка «Ріпка» у переказі Івана Франка та творчо-ілюстративному втіленні «Аґрафки». У 2012 році книжка здобула відзнаку Дитячої книжкової премії «Левеня» — за найкращий артпроєкт. У 2013 році «Ріпка» увійшла до каталогу «Білі круки».

Особливо активною є їхня співпраця з львівським «Видавництвом Старого Лева». До Романи Романишина та Андрія Лесіва звернулася Соломія Чубай з пропозицією оформити книгу її батька, культового поета Грицька Чубая. Так у 2013 році у «Видавництві Старого Лева» вийшло «П’ятикнижжя». Цей проєкт став початком активної співпраці ілюстраторів з «ВСЛ». У видавництві вийшли чотири авторські книги Романи Романишин та Андрія Лесіва — «Антоміми» (2014), «Зірки і макові зернята» (2014), книжка-картонка «Мій дім і речі в нім» (2015), «Війна, що змінила Рондо» (2015). Ілюстратори працювали над оформленням таких видань «ВСЛ», як «Різдвяна історія» Ч. Діккенса«Нескінченна історія» М. Енде«Країна Мумі-тролів» Туве Янссон, «Фелікс Австрія» С. Андрухович та ін.

У 2015 році на Форумі видавців у Львові було презентовано абетку «Шептицький від А до Я» — спільний проєкт «Аґрафки», «Видавництва Старого Лева» та авторів О. Думанської та Г. Терещук. Книжка здобула премію «Найкраща книга Форуму видавців – 2015».

У 2016 році серію абеток-енциклопедій поповнила книжка «Франко від А до Я», текст до якої написали франкознавці Богдан Тихолоз і Наталя Тихолоз, художнє оформлення — Творча майстерня «Аґрафка». Книжку було відзначено премією «Найкраща книга Форуму видавців—2016». У 2017 році видання було нагороджено премією BIB 2017 PLAQUE на Бієнале художньої Ілюстрації у Братиславі[4]. Також абетку-енциклопедію «Франко від А до Я» було визнано найкращою у номінації «Дитяче свято», підномінація «Пізнавальна та розвивальна книга» за версією Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2016»[5].

У 2017 році випустили пізнавальну книжку-картинку «Голосно, тихо, пошепки» про слух, звук і тишу, про голос і мовчання, про звуки, які ми чуємо і яких не чуємо[6]. Наприкінці того ж року була анонсована книжка-картинка про зір «Я так бачу», що стане дилогією разом з першою частиною[7].

Творча майстерня «Аґрафка» співпрацює як з українськими, так і закордонними видавництвами.

Живуть та працюють у Львові.

Книжкові проєкти

[ред. | ред. код]

Авторські видання

  • 2014 — «Антоміми»
  • 2014 — «Зірки і макові зернята»
  • 2015 — «Мій дім і речі в нім», книжка-картонка
  • 2015 — «Війна, що змінила Рондо»
  • 2017 — «Голосно, тихо, пошепки», книжка-картинка
  • 2018 — «Я так бачу», книжка-картинка
  • 2020 — «Куди і звідки»

Художнє оформлення видань

Обкладинки до видань

  • 2004 — «Homo legens: читання як соціокультурний феномен» М. Зубрицької
  • 2004 — «Роль читача. Дослідження з семіотики текстів» У. Еко
  • 2004 — «Історія моїх страждань. Листування Абеляра й Елоїзи» Абеляра
  • 2004 — «Історія європейської ментальності»
  • 2004 — «Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя» Мічіо Кайку
  • 2004 — «Мандрівка людей книги» О. Токарчук
  • 2004 — «Вибране» Т. Янссон
  • 2004 — «Поки ти заснеш» Лінн Ульманн
  • 2005 — «Гіперпростір. Наукова одіссея крізь паралельні світи, викривлений простір-час і десятий вимір» Мічіо Кайку
  • 2005 — «Помаранчева дівчинка» Ю. Ґордера
  • 2007 — «Останні історії» О. Токарчук
  • 2007 — «Родина Європи» Ч. Мілоша
  • 2007 — «Європейська література і латинське середньовіччя» Е. Р. Курціус
  • 2007 — «Пантелеймон Куліш особистість, письменник, мислитель» Є. Нахліка
  • 2007 — «Наодинці з собою» М. Аврелія
  • 2009 — «Semper magister et semper tiro: Іван Франко та Осип Маковей» Н. Тихолоз
  • 2007—2009 — «Університетські діалоги», серія видань
  • 2008 — «Таємниця роздвоєного обличчя: Авторська свідомість в інтелектуальній прозі Віктора Петрова-Домонтовича» М. Гірняк
  • 2009 — «Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка» Б. Тихолоза
  • 2009 — «Філософська лірика Івана Франка» Б. Тихолоза
  • 2009 — «Повне зібрання творів» Б.- І. Антонича
  • 2009 — «День у день» Т. Мора
  • 2009 — «У дзеркалі, у загадці» Ю. Ґордера
  • 2009 — «Vita brevis. Лист Флорії Емілії до Аврелія Авґустина» Ю. Ґордера
  • 2010 — «Нові шляхи історичного мислення» Й. Рюзен
  • 2010 — «Історія греків» І. Монтанеллі
  • 2010 — «Історія Америки» Дж. Б. Тіндалль, Д. Е. Шай
  • 2010 — «Великий код: Біблія і література» Н. Фрай
  • 2011 — «Червоне і Чорне | Чорне і Червоне. 100 українських поеток і 100 українських поетів ХХ сторіччя. Поетична антологія в двох томах»
  • 2013 — «13 різдвяних історій»
  • 2014 — «Фелікс Австрія» С. Андрухович
  • 2014 — серія книжок «Країна Мумі-тролів» Т. Янссон
  • 2014 — «Мандрівний замок Хаула» Д. В. Джонс
  • 2014 — «Різдвяна історія» Ч. Діккенса
  • 2014 — «Нескінченна історія» М. Енде
  • 2014 — «Далекі близькі» В. Єрмоленка
  • 2016 — «Джордж і таємний ключ до Всесвіту», «Джордж і скарби космосу» С. Гокінґа і Л. Гокінґ
  • 2017 — серія романів Террі Пратчетта у «Видавництві Старого Лева».
  • 2018 — збірка «19 різдвяних історій»
  • 2020 — роман «Амадока»

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2006 — премія XIII Форуму видавців у Львові за оформлення книги «Зів’яле листя» Івана Франка[8];
  • 2009 — нагорода Міжнародного фонду «Відродження»: «За високопрофесійний дизайн книжок світової гуманітарної класики, виданих за підтримки фонду»[8].
  • 2011 — Ґран-прі Дитячої книжкової премії «Левеня» за книжку «Рукавичка. Українська народна казка»[3];
  • 2011 — премія «Книга року» XVIII Форуму видавців у Львові за графічний проєкт книги «Рукавичка. Українська народна казка»;
  • 2011 — нагорода «Honorary Mention to the Publisher» XXIII Міжнародного бієнале ілюстрації в Братиславі «ВІВ» за книжку «Рукавичка. Українська народна казка»[9];
  • 2012 — спеціальна відзнака оргкомітету Дитячої книжкової премії «Левеня» «За найкращий арт-проєкт» за видання «Ріпка. По-новому розповів Іван Франко»[10];
  • 2012 — «Рукавичка. Українська народна казка» увійшла до щорічного каталогу найкращих дитячих видань «Білі круки – 2012»[11];
  • 2013 — «Ріпка» увійшла до каталогу «Білі круки – 2013»[12];
  • 2013 — відзнака «Sharjah Children's Reading Festival» (Шарджа, Об'єднані Арабські Емірати);
  • 2014 — відзнака Міжнародного дитячого книжкового ярмарку в Болоньї в категорії Opera Prima за книгу «Зірки і макові зернята»[13];
  • 2015 — спеціальна відзнака журі Міжнародного дитячого книжкового ярмарку в Болоньї у категорії Нові Горизонти (New Horizons) за книгу «Війна, що змінила Рондо»[14];
  • 2015 — премія «Найкраща книга Форуму видавців – 2015» за абетку-енциклопедію «Шептицький від А до Я» («ВСЛ») Галина Терещук і Оксана Думанської в оформленні Творчої майстерні «Аґрафка»;
  • 2015 — «Війна, що змінила Рондо» («ВСЛ») увійшла до каталогу «Білі круки – 2015»;
  • 2016 — обкладинка до книжки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Люсі Гокінґ та Стівена Гокінґа («ВСЛ») увійшла до довгого списку призерів «The Global Illustration Award» на Франкфуртському книжковому ярмарку у номінації Cover Illustration[15];
  • 2017 — французьке видання книги «Війна, що змінила Рондо» стало переможцем премії Le Prix Tatoulu. Книгу відзначили у номінації «Tatou VERT» – категорії видань для дітей 7-8 років[16]. 
  • 2018 — авторські книжки «Голосно, тихо, пошепки» і «Я так бачу» отримали премію «Bologna Ragazzi Award» в номінації нон-фікшн для дітей[17][18].
  • 2018 — Ґран-прі конкурсу «Найкращий книжковий дизайн» в рамках Книжкового Арсеналу за книжку «Я так бачу»[19].
  • 2018 — книжка «Я так бачу» визнана найкращою у номінації «Світ дитинства» Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України»[20].
  • 2018 — Романа Романишин і Андрій Лесів обрані ілюстраторами року, зокрема за книжку-картинку «Я так бачу», за версією БараБуки[21].
  • 2018 — книжка «Голосно, тихо, пошепки» стала однією з переможниць конкурсу 2nd Little Hakka International Picture Book Award у Китаї у номінації «Best of the Best»[22].
  • 2019 — переможці конкурсу Nami Concours у Південній Кореї за художнє оформлення до книжок «Прощавай, зброє» Ернеста Гемінґвея у номінації Green Island Award та збірки поезій «Супергерої» Олени Гусейнової у номінації Purple Island Award[23].
  • 2019 — «Я так бачу» потрапила до числа переможців конкурсу книжкового дизайну у всьому світі від Stiftung Buchkunst – «The Best Book Design from all over the World 2019» (бронзова медаль)[24].
  • 2019 — «Голосно, тихо, пошепки» увійшла до числа переможців 38-ї премії Андерсена (Premio Andersen) — престижної італійської нагороди у сфері дитячої літератури[25].
  • 2020 — «Оптика Бога» отримала золото у номінації «Книга і видавнича ілюстрація» на головному щорічному європейському конкурсі у галузі комунікаційного дизайну European Design Awards (ED-Awards).[26]

Переклади

[ред. | ред. код]

«Ріпка» у переказі Івана Франка з ілюстраціями «Аґрафки» вийшла корейською мовою у видавництві BIR — одному з найбільших видавництв Південної Кореї[27].

Права на видання «Зірок і макових зернят» придбали видавництва у Франції (Rue Du Monde), Південній Кореї (BookNBean Publisher), Аргентині (Limonero Textos), Китаї (Petrel Publishing House), Словенії (Malinc), Латвії.

Права на видання книжки «Війна, що змінила Рондо» придбали видавництва у Словаччині (OZ Brak), Франції (Rue du monde), Китаї (Dolfin Media), Південній Кореї (Sanha Publishing Co), Польщі (Krytyka Polityczna)[28].

Книжка-картинка «Голосно, тихо, пошепки» вийшла французькою, іспанською, португальською. Права на книжку-картинку «Я так бачу» вже продані в Іспанію, Китай, Тайвань, Словаччину. Станом на початок 2019 року права на книжку «Я так бачу» продано в 17 країн, на книжку «Голосно, тихо, пошепки» — у 13[29].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • «Аґрафка» розробили обкладинку й ілюстрації для австрійського часопису Podium, присвяченого українській літературі[30].
  • Президент Литви Даля Грибаускайте завітала на спільний майстер-клас литовських режисерів, ілюстраторів й Творчої майстерні «Аґрафка» (Романи Романишин та Андрія Лесіва) під час 17-го Міжнародного Вільнюського книжкового ярмарку у 2016 році[31].

Критика

[ред. | ред. код]
  • У зв'язку з продажем прав на видавництво дитячих книжок «Я так чую» та «Я так бачу» (пізнавальні книжки-картинки про слух та зір) ВСЛ російському видавництву МІФ, у 2019 році в соціальній мережі Фейсбук розгорілася суперечка, оскільки більшість користувачів вважало неприпустимою торгівлю з країною, яка анексувала Крим та розпочала війну на сході України. Видавець та художник Ілля Стронґовський 20 листопада 2019 року звернув увагу на своїй сторінці у фейсбук на допис бренд-менеджерки Yakaboo.ua, про можливість придбати на території України книжки мовою окупанта [32]. Видавництво Старого Лева опублікувало офіційну позицію видавництва на власному сайті[33] в якій звернуло увагу на подвійні стандарти, що панують на українському книжковому ринку, «третину якого досі посідає російська книжка» і зазначило, «що не видають і не популяризують російських книжок, не відвідують територію Росії. Натомість хочуть, щоб українську книжку знали і визнавали скрізь, як і нашу державу.»[34]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Карпенко, Дмитро. Майстерня «Аґрафка»: «Найважливіше — виловити ключі, які відкриють двері для візуальних асоціацій». Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
  2. Творча майстерня «Аґрафка»: кіно у форматі книги. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  3. а б У Львові відбувся міжнародний дитячий фестиваль-2011. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  4. Одразу дві книги Творчої майстерні «Аґрафка» – переможці престижного Бієнале художньої Ілюстрації у Братиславі. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 31 січня 2018.
  5. «Франко від А до Я» - найкраща пізнавальна книжка 2016 року. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 31 січня 2018.
  6. Голосно, тихо, пошепки. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  7. Я так бачу. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 24 грудня 2017.
  8. а б Творча майстерня Аґрафка. Архів оригіналу за 16 червня 2016.
  9. Víťazi Bienále ilustrácií Bratislava 2011. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 30 травня 2016.
  10. Премія «Левеня» визначилася з переможцями. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  11. Україна знову серед «Білих ворон». Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  12. Українські дитячі книжки — знову у списку найкращих!. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  13. Світова слава української дівчинки Дори. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  14. Українська дитяча книжка про війну на Донбасі здобула нагороду в Італії. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  15. News. www.illusalon.com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
  16. Французьке видання книги «Війна, що змінила Рондо» отримало премію Le Prix Tatoulu. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  17. NON FICTION. http://www.bolognachildrensbookfair.com (амер.). Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
  18. Творча майстерня «Аґрафка» - переможці «Bologna Ragazzi Award 2018» у номінації «Non Fiction». Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
  19. Оголошено переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн». www.chytomo.com (укр.). 2 червня 2018. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
  20. Три видання Старого Лева – переможці премії «Краща книга України» 2018 року. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
  21. 5 книжок Старого Лева отримали відзнаки від БараБуки. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
  22. 小凉帽. www.littlehakka.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 3 січня 2019.
  23. NAMI CONCOURS - 나미콩쿠르. namiconcours.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 3 січня 2019.
  24. Stiftung Buchkunst. www.stiftung-buchkunst.de. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  25. Premio Andersen 2019: i vincitori. Andersen (it-IT) . Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  26. Львівські ілюстратори виграли золото на європейському конкурсі за дизайн поетичної книжки. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
  27. 8세 추천, 세계 옛이야기 ‘커다란 순무’! | 비룡소. bir.co.kr. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
  28. Foreign rights | Видавництво Старого Лева. starylev.com.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
  29. Про рік, який минає, але не минає безслідно. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
  30. Podium Nr. 179_180 - Literaturkreis Schloß Neulengbach Podium. Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
  31. Розпочався Міжнародний Вільнюський книжковий ярмарок. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  32. Yakaboo, коли уже промо ціього російського перекладу у ваших розсилках
  33. Офіційна позиція «Видавництва Старого Лева» щодо продажу авторських прав на книжки «Я так бачу» та «Голосно, тихо, пошепки». Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 4 травня 2020.
  34. "Видавництво Старого Лева" пояснило, чому продало в Росію права на свої книжки. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 4 травня 2020.