Венжик Хмельницький

Венжик Хмельницький
Псевдо	Венцеслав Хмельницький
Народився	не відомо не відомо
Помер	1569(1569)
Місце проживання	Хмільник (?)
Діяльність	військовий козацький діяч
Посада	Гетьман Війська Запорозького
Військове звання	гетьман
Термін	1534-1569
Попередник	Остафій Ружинський (? - 1534)
Наступник	Іван Свірчовський (1569-76)
Рід	Хмельницькі
Батько	не відомо
Мати	не відомо
Діти	Лаврін Хмельницький

Венжик Хмельницький, пол. Wężyk Chmielnicki (*? — †1569) — український військовий козацький діяч, козацький полковник, низовий гетьман (1534–1569).

Гетьман українського козацтва (1534–1536 рр.). За твердженням деяких істориків - прадід гетьмана Богдана Хмельницького. Походив з українського шляхетського роду. Належав до так званої рангової шляхти. Прославився в битві під Заславом 1534 року: зібравши полки козацтва та загони охочекомонних, розгромив Кримську орду неподалік Заслава на Волині. Під час генеральної битви вдався до створення табору з возів, який згодом — як вид польового укріплення — буде дуже популярним серед козацтва.

Життєпис

«Історія русів» повідомляє: «По скону гетьмана князя Остафія Ружинського, року 1534-го, вибрали гетьманом із осавулів генеральних Венжика Хмельницького». Польський король затвердив цей вибір, й новий гетьман отримав наказ виступити проти татар. Він зібрав під свою руку реєстрових козаків, полки охочекомонних і запорожців, кілька польських гарнізонів.

Венжик Хмельницький добре знав тактику ординців, й козацькі війська перемогли переважаючі загони. Він побив орду під Заславом на Волині. Після перемоги гетьман здобув славу, адже всі розуміли, що він урятував не лише Україну, але й Польщу. Король відзначив заслугу Хмельницького перед Польщею спеціальною похвальною грамотою.

Битва під Заславом 1534 р.

1534 р. тільки Венжик Хмельницький був обраний гетьманом, татари через Дніпро почали напад на Волинь. Гетьман з українськими козаками пішов під Заслав, а розділених на групи запорожців послав на кордони, для дрібних безперервних нападів на татарські відділи, щоб скласти у ворога враження, що в козаків незначні сили, і тоді приєднатися до основних загонів під Заславом.

Гетьман Венжик Хмельницький удався до тактики табору: оточив возами невеликий загін козаків (піхоти), з важкою артилерією, а сам з основним військом став в укриття за гаями. Коли татари своєю звичайною тактикою оточили козацький табір, гетьман з тилу і з боків вийшов на противника, наказав тільки раз дати вогонь з гармат і взяв татар на списи. Татари, не сподіваючись нападу, в повній паніці почали тікати в різні сторони. Гетьман наказав йти за ними в різні сторони і добивати окремі підрозділи, а сам з основним корпусом пішов по середині. Гетьман забравши багаті трофеї з тріумфом ввійшов у Заслав і приймався всюди з великою повагою.

Вхід козацьких земель 1569 до складу Речі Посполитої

Венжик Хмельницький відстоював на сеймах 1569 року права козаків.

7 червня 1563 р. Венжик Хмельницький на сеймі в Варшаві виробив привілеї, за якими шляхта руська та литовська була порівняна в правах з шляхтою польською, та всі умови, привілеї, постанови, які були видані шляхті до того часу великим князем Ґедиміном та доповнені королем Сигізмундом І Старим були підтверджені: «дозволяємо лицарству литовському та руському привілеї, права та вольності земські, внести та записати в новий статут, таким чином, як вони в короні польській записані, і так само вживати і використовувати як перед тим стан лицарський і шляхетський народу руського та литовського вживав і використовував».

30 липня 1568 р. на сеймі в Гродно українці-православні отримали право на сенаторство та інші титули, які до того часу мали тільки римо-католики.

За рішенням сейму 5 червня 1569 р. в Любліні та спеціальним указом короля Сигізмунда II Августа від 23 листопада 1569 р. українські землі вийшли з-під юрисдикції Великого князівства Литовського і ввійшли до складу Речі Посполитої на тих самих правах, які були ще в 1471 р. надані Казимиром IV Ягеллончиком i раніше, «як рівні до рівних, вільні до вільних». Водночас, українська шляхта отримала однакові права із польською шляхтою.

За Олександром Ріґельманом: рос. «По таковому в Украйне оной козацкому изрядному обселению, которое для Польши от татар нужною оградою учинилось, ибо чрез то козаки во всякое время почасту набегам татарским отражение делали, в чем усмотря король ту для государства полезность, на прошение козацкое и всех живущих тамо людей украинских о подтверждении прежде данных им вольностей и преимуществ пожаловал им польский король Жигимунд Август, сын Жигимунда I-го, в 1569 году декабря 23-го дня, на все их прежние вольности привилегию от 1471-го и до сего, 1569-го,... королями польскими жалованы были княжества русского все живущие на оных землях русские люди; так равно в оной между прочим написано: "все достоинства и чины, когда на вакации будут, обывателям в земле киевской оседлым и звания шляхетского, отдавать", чем и были жители сии довольны.»

Джерела

• Michał Gliszczyński, Apollon Aleksandrovich Skalkovskiĭ, Znaczenie i wewnętrzne życie Zaporoza podług Skalkowskiego. — Warszawa., 1852. — s. 346.
• Історія Русів. Ч. 1 [Архівовано 23 лютого 2012 у Wayback Machine.]

Посилання

• Венжик Хмельницький
• Перелік гетьманів війська запорізького Малої Росії, що були ще перед Хмельницьким [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]

Попередник Остафій Ружинський

Гетьман України 1534-1569

Наступник Дмитро Вишневецький