Вікіпедія:Кнайпа (різне)/Архів 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

Про адмінів і правописи - відкритий лист Василю Бабичу

Про адмінів

Для мене загадка, чому люди взагалі погоджуються виконувати адмінську роботу. Погодьтеся, коли люди без оплати вконують таку грандіозну роботу, то вже за це їм честь і хвала.

Адже адміни, хочеться їм того чи ні, нехай ображаються чи ні, але мусять фактично бути поліціянтами вікіпедії, слідкуючи за дотриманням прийнятих правил і застосовуючи санкції до порушників.

Не думаю, що НікК, чи інші адміни вимагають дотримання своїх забаганок. Вони вимагають дотримання існуючих правил. І правильно роблять.

Щодо правопису

Я за те, щоб дотримуватися правил. Не подобаються правила - пропонуйте нові, переконуйте в їх доцільності, але поки дотримуйтеся чинних. Інакше буде хаос.

Запропонуйте у Вікіпедії нове правило: допускається, приміром, вживання правописів 1928, 1933 і проєкту правопису 1999, за умови, якщо вся стаття написана одним правописом. Зміни до такої статті допускаються із застосуванням того самого правопису.

Організуємо обговорення подібного правила - і якщо спільнота його прийме - то у Вас буде свобода. Адже свобода - це усвідомлена необхідність. Свобода однієї особи закінчується там, де вона починає заважати свободі іншої особи.

Дотримання у країні, у народі єдиного правопису - сприяє консолідації народу. Наразі, давайте переконаємо усіх, хто вважає себе українцем говорити і писати українською мовою, не даючи їм додаткової роботи вибирати, за яким правописом писати. Нехай пишуть за чинним. Хтось захоче писати лемківським діалектом за українсько-русинським правописом і що - теж будьте - ласкаві? Нащо нам Вавилон всередині української мови? В обговореннях - прошу дуже. Але Зенко Когутяк в основному просторі не вживає своєї колоритної говірки. І слава Богу!

Так, мені подобається реформа правопису, яку пропонував Жулинський у 1999. Але, оскільки той правопис не був прийнятий у державі, то вважаю шкідливим дотримуватися його, оскільки це розхитує єдність мови, а відтак і нації.

Мова - живий організм, і поступово, крок за кроком, у міру економічного, політичного і культурного віддалення від московської метрополії і відповідного зближення з Європою, буде мінятися (також еволюційно, а не революційно) мова, а за нею і правопис. Але для такого віддалення першим кроком має бути консолідація народу, в тому числі і навколо ЄДИНОГО правопису.

На жаль, в житті часто доводиться чимось жертвувати, в тому числі власними уподобаннями заради вищих цілей, серед яких є та яку Ви сподіваюся поділяєте - розвиток Вікіпедії - як елемента розвитку українського мовно-культурного простору.

Щиро, --Perohanych 05:44, 9 жовтня 2009 (UTC)

Відповідь

На жаль, Ви мене не зрозуміли. Ви постійно прагнете все звести до необхідності зміни правопису на рівні держави. Це в мої плани не входить. Я здійснив іще одну, (певно, марну) спробу повернути ситуацію у конструктивне русло. Очевидно, я був надто оптимістично налаштований. Я остаточно покидаю проект, принаймі до того часу, коли тут радикально не зміниться ставлення до дописувачів, і коли побачу, що користувачі мають реальну можливість відсторонити адміна, а не так, як це є зараз, коли адміни скупчені у своєрідні «клани», і тримаються один за одного, щоб подовжити свої повноваження, користуватись ними довічно. Можливо, продовжу призупинену раніше працю у білоруському мовному розділі («класичному»), там дурнуватих питань щодо правопису не виникало, і атмосфера у рази спокійніша і конструктивніша. (як не дивно...) --Vasyl` Babych 10:12, 9 жовтня 2009 (UTC)

Ви, на щастя, не застали тих часів у білоруському мовному розділі, коли "дурнуваті питання" призвели до розколу білоруської Вікіпедії на дві. До речі, у класичної відібрали префікс "be", і взагалі ледь не закрили. Тепер, і без того порівняно невелика білоруськомовна інтернет-спільнота розпорошена на дві Вікіпедії.--yakudza พูดคุย 21:03, 12 жовтня 2009 (UTC)
І я про це ж. --Perohanych 16:49, 13 жовтня 2009 (UTC)
І дійсно, там традиція передачі «h» через «г» ані суперечлива, ані „сліпе бажання, «щоб не так, як у російській»“, а у нас це «дурнуваті питання». --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:50, 15 жовтня 2009 (UTC)
Адміни також помиляються і мають право на помилки. Це не означає, що за поодинокі помилки їх треба так суворо карати. Адмінів у нас менше 30, активних користувачів - більше 1000. Якщо адмін дійсно стає неадекватним, то впевнений, що наберуться і аргументи і учасники, які ці аргументи будуть масово висловлювати.
А Якщо Ви йдете, то йдіть, і не відволікайте учасників від конструктивної роботи. Коли зрозумієте необхідність підпорядкування правилам - ласкаво просимо. Дещо зробив у англійській Вікіпедії - то відчув, що правила там, і контроль за їх дотриманням - в десяток разів суворіші. --Perohanych 11:06, 9 жовтня 2009 (UTC)
Досить по-хамськи, але мені на це вже начхати. Якщо Адмін принципово не хоче виправляти свою помилку - то що це? Вам простіше «закрити очі» на порушення і на порушника, ніж розібратися у ситуації і зробити висновки.
« то відчув, що правила там, і контроль за їх дотриманням - в десяток разів суворіші »
Так чому тут не можна такого увести? Не розумію. Там дозволено, до речі, користуватися різними варіантами англійської, якщо Ви не знали. Ви що, мене блокувати будете, за мої статті, написані «не офіційним» правописом? Усмішка --Vasyl` Babych 13:06, 9 жовтня 2009 (UTC)
Будьте здорові! --Perohanych 22:11, 9 жовтня 2009 (UTC)
Для деяких лизати руку з батогом, то задоволення само по собі. --Рейдер з нікчемного лісу 13:22, 9 жовтня 2009 (UTC)
Представники культурних націй тим і відрізняються від некультурних, що свідомо обмежують власну свободу в тих випадках, коли це потрібно для суспільного блага. --Perohanych 17:02, 13 жовтня 2009 (UTC)

Бесарабія чи Бессарабія ?

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ подає обидва значення. Хто зна, як де-юре? Бесарабська площа, чи Бессарабська площа? Як на мене, то в українському варіанті має бути з одним «с», тобто як в «Одеса». --Perohanych 06:03, 24 жовтня 2009 (UTC)

Бурчання

Все не так. Прийшов з роботи, думав попишу трошки. Клікнув на якусь статтю про лідера зелених з 24 листопада 2009, власницю англійської мови й головне «к.н.з. управління». Можливо, я єдиний, хто не знає, що це мало б значити. --Дядько Ігор 18:12, 27 жовтня 2009 (UTC)

Напевно, вона кандидат наук з управління? — NickK 18:37, 27 жовтня 2009 (UTC)

Fundraising 2009 -- need translation of core messages

See Обговорення Вікіпедії:Посольство#Fundraising 2009 --Kaganer 01:11, 2 листопада 2009 (UTC)

WikiLook

Привіт! Я є розробник WikiLook, розширення для браузера Firefox. Тепер WikiLook повинен коректно працювати з українським виданням Вікіпедії. Якщо ви помітили будь-які проблеми, будь ласка, повідомте за електронною поштою: wikilook@googlegroups.com У діалоговому вікні Options, один з аналізаторів повинен бути встановлений на: http://uk.wikipedia.org Shift/Ctrl/Alt плюс клацніть правою кнопкою миші на слові. WikiLook (Wikipedia part) це адаптації Lupin's Navpopup script. Будь ласка, не використовуйте їх одночасно - вони можуть заважати один одному.

Остання версія(beta): http://downloads.mozdev.org/wikilook/wikilook.xpi

Mozilla.Org(більш стабільна, будь ласка, візьміть "найновішу версію"): https://addons.mozilla.org/uk/firefox/addons/versions/7675

Plus "native" parser could be set to check Ukrainian words against English Wiktionary. TestPilot 06:49, 15 жовтня 2009 (UTC)

Колись щось таке вже в нас було. А чи не можна зробити щось простіше. А то кожного разу натискати Шифт та ще й праву кнопку миші - не зручно? --Вальдимар 14:33, 16 жовтня 2009 (UTC)
В опціях можна виділити чекбокс навпроти "Enable look up using highlight plus mousemove OR shift modifier plus mousemove?" тоді WikiLook буде шукати виділені мишкою слова, якщо провести мишкою над виділенням та зафіксувати її на пів секунди (тобто взагалі без використання кавіатури). При цьому з натиснутим Shift можна буде шукати слова одне за іншим просто пересуваючи курсор мишки над ними (фіксація на пів секунди теж має бути присутня). Можна ще один з парсерів встановити на "http://uk.wiktionary.org" і дивитися визначення слів в Українській Віктіонарі. Але там визначено дуже мало слів і майже немає редиректів з словоформ (типу множини, відмінків і так далі). Тому реально користуватися їй незручно. Плюс ВікіЛук (поки що) не вміє розгортати темплейти. Тобто навіть для тих слів, для яких будуть показані статті, частина інформації не буде відображена. Єдине що дійсно зараз має добре працювати - це Українська Вікіпедія (природно один з парсерів повинен бути встановлений на "http://uk.wikipedia.org"). TestPilot 09:55, 17 жовтня 2009 (UTC)
Щось не виходить. Поставив я галочку навпроти "Enable look up using highlight plus mousemove OR shift modifier plus mousemove?". Все одно працює тільки з шифтом. Щось не те зробив? --Вальдимар 15:42, 19 жовтня 2009 (UTC)
Вибачаюсь. Це був баг. Виправлено в 2.5.5. TestPilot 16:58, 2 листопада 2009 (UTC)
Дуже дякую, класна штука. --Вальдимар 17:25, 2 листопада 2009 (UTC)
And for "native" parser you should also set "Ukrainian" in the second tab of an option dialog, against the words "If available, go for definitions in (default 'English'):"... TestPilot 10:01, 17 жовтня 2009 (UTC)

Сміття

Переглядаючи статті на предмет авторства, помітив що найбільш жахливі статті завантажені Гуцулом, Альбедо і Томахівом. Це було давно, тому пропоную авторам прибрати за собою сміття--Kamelot 15:58, 9 листопада 2009 (UTC)

Не думаю, що це добра пропозиція. У свій час було важливо наповнити вікіпедію хоч чимось. Краще викладіть список статей, які Вас жахають. Зараз спільнота значно більша ніж «було давно», тому разом легше впоратися з доопрацюванням статей. --Perohanych 19:57, 9 листопада 2009 (UTC)
Давайте почнемо з неінформативних списків, як наприклад Персоналії А. --А1 16:49, 10 листопада 2009 (UTC)

Портали

Прошу висловитися чи потрібні у УкрВікі портали Портал:Наука і Портал:Фізика. Запрошую до дискусії також підглядальників (не знаю як правильно перекласти lurker). Це не голосування. --Дядько Ігор 16:23, 11 листопада 2009 (UTC)

  • В чому відмінність порталу від проекту?--79.124.214.211 16:48, 11 листопада 2009 (UTC)
    Проект це як підсобка на будівництві. Там складають плани, що треба зробити. А портал - як вестибюль із стендом, на якому вивішена стінна газета з останніми новинами. --Дядько Ігор 16:52, 11 листопада 2009 (UTC)
Чим більше якісних порталів, тим краще. Якщо хтось підтримуватиме ці портали в робочому стані (а не в такому, як, наприклад, Портал:Кримське ханство), то такі портали нам потрібні — NickK 11:52, 12 листопада 2009 (UTC)

Сирцевий кодПрограмний код

Зробіть щось з цими сторінками, або ж підкажіть яку залишити а яку перенаправити чи можливо взагалі іншу назву взяти. Мені особисто більше подобається сирцевий код, але це мені особисто.--Veeer 09:16, 17 листопада 2009 (UTC)

  • Щось тихо. Я перенаправив тому питання закриваю.--Veeer 06:17, 18 листопада 2009 (UTC)
    • То й добре зробили :). Успіхів!-- Володимир Ф 07:07, 18 листопада 2009 (UTC)

Яремчук Назарій Назарович

Як звуть його народження села Яремчук Назарій Назарович? Існує статті Вікіпедії про село? --79.112.13.187 07:49, 14 жовтня 2009 (UTC)

Схоже, що села Рівня Вижницького району більше нема. Тепер це околиця Вижниці. --Дядько Ігор 08:01, 14 жовтня 2009 (UTC)

Can anybody help me with the translation of this text in English [[1]]? Thanks. --79.112.13.187 08:03, 14 жовтня 2009 (UTC)

It looks like this village Рівня (Rivnya) is no more. It has been eaten up by the expansion of Вижниці --Дядько Ігор 08:10, 14 жовтня 2009 (UTC)

OK, thanks. Help me with the translation in English of the text in Ukrainian on the marble plaque from Commons (File:Nazari Iaremciuc - Negostina.jpg). --79.112.13.187 08:17, 14 жовтня 2009 (UTC)

In this building on March 9 1993 during the IV-th festival of Ukrainian song in Romanaia performed People's artist of Ukraine NAZARIY YAREMCHUK --Дядько Ігор 08:27, 14 жовтня 2009 (UTC)
Thanks a lot. You helped me very much. --79.112.13.187 08:36, 14 жовтня 2009 (UTC)

Доречі в англвікі на початку вказаний шаблон BLP (біографія (ще) живої особи без цитат та джерел), але він помер † 30 червня 1995. Прохання для тих, хто знається на правилах англвікі виправити ситуацію. З повагою --Cosmofuture 09:58, 25 листопада 2009 (UTC)

Yes check.svg ЗробленоNickK 17:42, 25 листопада 2009 (UTC)

Фікс Єфим Зіс'євич

Батько — Зісь. Які пропозиції щодо по батькові? Мережа подає і Зіс'євич і Зісьович. Подібних імен у словнику не знайшов. На думку спадає хіба Анатоль. --Friend 20:58, 14 вересня 2009 (UTC)

Зісьович, звісно. євич - русизм. --Дядько Ігор 21:05, 14 вересня 2009 (UTC)
Єфим, до речі, також. Українською Юхим. --yakudza พูดคุย 21:10, 14 вересня 2009 (UTC)
А ось тут [2] він Фікс Юхим Зісьйович. Так напевне правильніше. --yakudza พูดคุย 21:14, 14 вересня 2009 (UTC)
Зісьович за правописом. А Зісьйович - самодіяльність на кшталт Васильйович. --OlegB 21:30, 14 вересня 2009 (UTC)
У власнеукраїнських словах м’які передньоязикові приголосні зі звуком [й] не сполучаються, більше того, вони той звук історично асимілювали. За загальним правилом безперечно Зісь+ович=Зісьович. --Drundia[ˈd̺r̠ʲʊn̺ʲd̺ʲɐ] 16:22, 15 вересня 2009 (UTC)
  • Перейменував згідно з обговоренням у Фікс Юхим Зісьович Прохання редирект зі старої назви не вилучати, вона зустрічається в офіційних документах Верховної Ради і у випадку вилучення може бути створено кимось дублікат статті --yakudza พูดคุย 20:40, 15 вересня 2009 (UTC)
А імена хіба можна змінювати? Паралельно існують Євген і Євгеній, Едуард і Едвард, Йосип та Осип і т. д. Та й імені Зісь в українській нема, а є Зосим — я сам у довіднику шукав. То може краще імен не чіпати? --Friend 14:37, 17 вересня 2009 (UTC)
Імена перекладаються з російської на українську Микола - Николай, Василь - Василий. Російською Ефим - українською Юхим. Гляньте Юхим Звягільський - російською він Ефим Звягильский. --yakudza พูดคุย 07:05, 18 вересня 2009 (UTC)
По-перше, у даному випадку це не чисто російське ім'я, а частково єврейське, а єврейські імена ми часто залишаємо незмінними: Перль Йозеф, а не Йосип, Шварцбард Самуїл-Шльома, а не Самійло. По-друге, чому б тоді й по-батькові не українізувати, як вирішено зробити з іменем? --Friend 12:43, 18 вересня 2009 (UTC)
Можливо причина в тому, що Самуїл-Шльома та Йозеф були єврейські імена (тобто імена на мові їдиш), а Єфим - то вже російське. --yakudza พูดคุย 14:27, 6 жовтня 2009 (UTC)
По-батькові несе деяке юридичне значення, а тому утворюється згідно з правилами української мови, інакше це просто друге (третє, четверте...) ім’я. А от Єфим (Єфім?) чи Юхим я думаю обговорювати треба тут. --Drundia[ˈd̺r̠ʲʊn̺ʲd̺ʲɐ] 18:24, 18 вересня 2009 (UTC)

== Про адмінів і правописи - відкритий лист Василю Бабичу == --ElimBot 19:40, 1 листопада 2009 (UTC)

Про адмінів

Для мене загадка, чому люди взагалі погоджуються виконувати адмінську роботу. Погодьтеся, коли люди без оплати вконують таку грандіозну роботу, то вже за це їм честь і хвала.

Адже адміни, хочеться їм того чи ні, нехай ображаються чи ні, але мусять фактично бути поліціянтами вікіпедії, слідкуючи за дотриманням прийнятих правил і застосовуючи санкції до порушників.

Не думаю, що НікК, чи інші адміни вимагають дотримання своїх забаганок. Вони вимагають дотримання існуючих правил. І правильно роблять. --ElimBot 19:40, 1 листопада 2009 (UTC)

Щодо правопису

Я за те, щоб дотримуватися правил. Не подобаються правила - пропонуйте нові, переконуйте в їх доцільності, але поки дотримуйтеся чинних. Інакше буде хаос.

Запропонуйте у Вікіпедії нове правило: допускається, приміром, вживання правописів 1928, 1933 і проєкту правопису 1999, за умови, якщо вся стаття написана одним правописом. Зміни до такої статті допускаються із застосуванням того самого правопису.

Організуємо обговорення подібного правила - і якщо спільнота його прийме - то у Вас буде свобода. Адже свобода - це усвідомлена необхідність. Свобода однієї особи закінчується там, де вона починає заважати свободі іншої особи.

Дотримання у країні, у народі єдиного правопису - сприяє консолідації народу. Наразі, давайте переконаємо усіх, хто вважає себе українцем говорити і писати українською мовою, не даючи їм додаткової роботи вибирати, за яким правописом писати. Нехай пишуть за чинним. Хтось захоче писати лемківським діалектом за українсько-русинським правописом і що - теж будьте - ласкаві? Нащо нам Вавилон всередині української мови? В обговореннях - прошу дуже. Але Зенко Когутяк в основному просторі не вживає своєї колоритної говірки. І слава Богу!

Так, мені подобається реформа правопису, яку пропонував Жулинський у 1999. Але, оскільки той правопис не був прийнятий у державі, то вважаю шкідливим дотримуватися його, оскільки це розхитує єдність мови, а відтак і нації.

Мова - живий організм, і поступово, крок за кроком, у міру економічного, політичного і культурного віддалення від московської метрополії і відповідного зближення з Європою, буде мінятися (також еволюційно, а не революційно) мова, а за нею і правопис. Але для такого віддалення першим кроком має бути консолідація народу, в тому числі і навколо ЄДИНОГО правопису.

На жаль, в житті часто доводиться чимось жертвувати, в тому числі власними уподобаннями заради вищих цілей, серед яких є та яку Ви сподіваюся поділяєте - розвиток Вікіпедії - як елемента розвитку українського мовно-культурного простору.

Щиро, --Perohanych 05:44, 9 жовтня 2009 (UTC)

Про правопис і фонетику

Український правопис, §14:

Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний...

А що насправді? Український звук г є глотковим (фарингальним), чи гортанним (глотальним). І взагалі яка різниця між звуками /ɦ/ і /ʕ/?

Безумовно необхідно дотримуватись правил Правопису, але не все реґламентується в ньому, а екстраполяція зазначених правил (як тут, наприклад,- з орфографії на фонетку) взагалі є неприпустимою!

Український правопис не містить жодних правил передачі китайських імен. Але традиційно китайське кінцеве -n записується як -нь, а -ng як -н. Це не Правописна норма, але її слід дотримуватись також. І 'Веньань' - це не те саме, що 'Венянь'! Хоча з Правопису випливає (не прямо, а екстрапольовано!), що комбінація літер ьа є неможливою.

14:00

1 грудня 2009

--W.M.drossel 11:59, 1 грудня 2009 (UTC)

Відповідь

На жаль, Ви мене не зрозуміли. Ви постійно прагнете все звести до необхідності зміни правопису на рівні держави. Це в мої плани не входить. Я здійснив іще одну, (певно, марну) спробу повернути ситуацію у конструктивне русло. Очевидно, я був надто оптимістично налаштований. Я остаточно покидаю проект, принаймі до того часу, коли тут радикально не зміниться ставлення до дописувачів, і коли побачу, що користувачі мають реальну можливість відсторонити адміна, а не так, як це є зараз, коли адміни скупчені у своєрідні «клани», і тримаються один за одного, щоб подовжити свої повноваження, користуватись ними довічно. Можливо, продовжу призупинену раніше працю у білоруському мовному розділі («класичному»), там дурнуватих питань щодо правопису не виникало, і атмосфера у рази спокійніша і конструктивніша. (як не дивно...) --Vasyl` Babych 10:12, 9 жовтня 2009 (UTC)

Ви, на щастя, не застали тих часів у білоруському мовному розділі, коли "дурнуваті питання" призвели до розколу білоруської Вікіпедії на дві. До речі, у класичної відібрали префікс "be", і взагалі ледь не закрили. Тепер, і без того порівняно невелика білоруськомовна інтернет-спільнота розпорошена на дві Вікіпедії.--yakudza พูดคุย 21:03, 12 жовтня 2009 (UTC)
І я про це ж. --Perohanych 16:49, 13 жовтня 2009 (UTC)
І дійсно, там традиція передачі «h» через «г» ані суперечлива, ані „сліпе бажання, «щоб не так, як у російській»“, а у нас це «дурнуваті питання». --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:50, 15 жовтня 2009 (UTC)
Адміни також помиляються і мають право на помилки. Це не означає, що за поодинокі помилки їх треба так суворо карати. Адмінів у нас менше 30, активних користувачів - більше 1000. Якщо адмін дійсно стає неадекватним, то впевнений, що наберуться і аргументи і учасники, які ці аргументи будуть масово висловлювати.
А Якщо Ви йдете, то йдіть, і не відволікайте учасників від конструктивної роботи. Коли зрозумієте необхідність підпорядкування правилам - ласкаво просимо. Дещо зробив у англійській Вікіпедії - то відчув, що правила там, і контроль за їх дотриманням - в десяток разів суворіші. --Perohanych 11:06, 9 жовтня 2009 (UTC)
Досить по-хамськи, але мені на це вже начхати. Якщо Адмін принципово не хоче виправляти свою помилку - то що це? Вам простіше «закрити очі» на порушення і на порушника, ніж розібратися у ситуації і зробити висновки.
« то відчув, що правила там, і контроль за їх дотриманням - в десяток разів суворіші »
Так чому тут не можна такого увести? Не розумію. Там дозволено, до речі, користуватися різними варіантами англійської, якщо Ви не знали. Ви що, мене блокувати будете, за мої статті, написані «не офіційним» правописом? Усмішка --Vasyl` Babych 13:06, 9 жовтня 2009 (UTC)
Будьте здорові! --Perohanych 22:11, 9 жовтня 2009 (UTC)
Для деяких лизати руку з батогом, то задоволення само по собі. --Рейдер з нікчемного лісу 13:22, 9 жовтня 2009 (UTC)
Представники культурних націй тим і відрізняються від некультурних, що свідомо обмежують власну свободу в тих випадках, коли це потрібно для суспільного блага. --Perohanych 17:02, 13 жовтня 2009 (UTC)

Для пана Рейдера з нікчемного лісу, поясненіє

  • І як тут без Вас пане Рейдере не обійтись, і тут ви «пострел»Усмішка, видко хтілисте, щоб Вам на пальцєх все показали.
  • Та ні, мені лише хотілося б щоб дехто не обманював себе та інших, що той показник відображає якість проектів. Власне помітьте, що на тій сторінці на яку ви посилаєтеся, про говориться, про певний перелік статей, а не про проекти в цілому. І навіть той список оцінюється за розміром. --Рейдер з нікчемного лісу 19:45, 3 грудня 2009 (UTC)
  • Ви далі чуєте, те що хочете чути, тобто себе. (значит ще не розмакітрилося Усмішка). Щасти Вам.--Когутяк Зенко 21:11, 3 грудня 2009 (UTC)
  • Не буду пояснювати прописні істини, що дана енциклопедія твориться не під нас любимих, а тих хто потребує якихось знань та інформації - тому й таки багато простих читачів заходять та читають, своєю рідною мовою, саме найбільш затребувані статті в Вікі-просторі (тому впевнений на всі 700 відсотків що статтю про Австраїю, чи Великобританію переглянули та черпали інформацію в десятки разів, а то й в сотні, більше читачів а ніж про «малі народи», навіть якби вони була золотими - це не укор, а проста фахова констатація). А вже Вам вирішувати, відповідно ваших знань чи потреб, чим займатися, писати 5 кільограмові стаби, вичищати блуд зі сторінк-дописів, чи оббиратися брудом постійно шастаючи в усі без вийнятки обговорення.
  • Тому саме каталонці, словаки, македонці, босняки, ірландці, корейці, бенгали, чехи та мадяри рвут і пашут заради своїх поколінь та правильно розставили з початків всі акценти в цьому своєму національному інтелектуальному продукті (тут Вам би здалось перечитати історію малих народів та подивитися на цю ситуацію з інтересів народів, а не виходити з свого ОСОБИСТОГО і́нтересу). Ви моєв роботов не переймайтеся, так як я не переймаюся яку ви «ліниву на...ч» шукаєте в цій вікіпедіїУсмішка.
  • А ще, я чувіс, Ви колєкціьонуєте життєві історійУсмішка чи то повчання, тому ось мій сказ: Жила на нашій вулиці одна Матрона, ото прикра тітка була, до всього пхала свого носа, про все вона знала, всім мала що сказати. День в нас всіх починавсі, з приходу на подвірє тотої Мотрони, з року в рік, майже в день-в день, до «кожного банєка заглядала». Казала: «йой я вже не знаю до чого сі взєти, в Гані була - там підлога не метена, в Степана - пацє по подвіру все за..., Єремія - знову клієту зуби лікуєт....», ну не знала баба до чого взятися, так до обіду всіх обходячи. В обід йшла до сталовки, по-кушала, а з вечора все починала знову!!! А ж таки трапилася халепа (через 3 чи 5 років, вже не пригадую), під час таких гостин у дальших сусідів - її хата-курник згоріла. Поїхала наша Матрона пиляти мозги своїм родичам, а ми так збулися тої напасті.
  • Тому зичу творчих успіхів, та слідкуйте за своїм ґаздівством!Усмішка --Когутяк Зенко 17:05, 3 грудня 2009 (UTC) Слава Україні!!!
  • Звиняйте, що встряю в учену бесіду, тілько оце хтів спитати, як оте сльово, ну, "колєкціьонуєте", як його правильно казати? --А1 19:23, 3 грудня 2009 (UTC)
  • (звиняйте Дядько Ігор - то-то такий тооонкий А1нґліцкій гумор, «прогрес нА1 ліцо»), тому відповім в тому ключі - «м. септима, б. секунда» спробуйте Усмішка--Когутяк Зенко 21:11, 3 грудня 2009 (UTC)
Найсмішніше те, що в українській абетці цього звуку нема і взагалі не зрозуміло, як його передати на письмі, хоча мільйони українців його вимовляють щодня. Так само, щодо взєти. Там зовсім не /є/. Крім того, пан Зеньо робит помилки: "я чувіс" неправильно. Правильно "чув'їм", "чув'їс" це друга особа однини.
чув'їм чулисмо
чув'їc чулисти
--Дядько Ігор 19:35, 3 грудня 2009 (UTC)
УсмішкаБачу ми всі сьогодні в хорошому гуморі, ба та я ж теж не все знаю, навік більше того, зазирнув до цього вашого вікі-товариства, можливо чогось почерпнути.
А щодо "чув'їс" то в нас під горами так передавали своє враження на основі своїх та чужих спостережень («ну не міг же Усмішка постійно за тотов бабов Мотронов бігати», тому все й зачиналося при зустрічі - чувіс, й передавалася історія на основі своїх спостережень+сторонніх й водночас це було звертання до співрозмовника, більше спонукаюче його до дій...чи «умозаключений - та ти шо????») використовувалося для спантеличення співрозмовника, щоби в макітрі йго трохи по димілосьУсмішка. А крізь дим файно дивитися на сонце, тогди ловиш ті миті просвітлення, й чудуєшся з того. А мо, коли в когось замакітриться, то хоч на хвилинку того .. задумаєсі...
--Когутяк Зенко 21:11, 3 грудня 2009 (UTC) Слава Україні!!! (радий що в нас таки є люди, що розуміють особливість звучання рідної мови помежи її навколишнього обрамлення діялектами, які таки не дадуть їй згаснути, мо мені тогди прийдеться років за 3-4 на уже лємківську говірку перейти, бо вікі-товариство переварит карпатсько-подіьськє, мо.... ). Доречі, велике Дякую Вам Дядько Ігор особисто, бо в роботі над Індійським «півмісяцем» ви внесли свою значну лепту й до цього результату.
При всьому шацунку да пана Зенка, мушу зазначити, що серед сколівських бойків «чу́вім» вживається без «я», тобто «чу́вім» і означає сучасною літературною мовою «я чув», «чу́лам» - «я чула» і так далі... --Perohanych 21:19, 3 грудня 2009 (UTC)
Однак Зенко також має рацію, кажучи, «Я, чувісь, ...». Це може бути скорочений варіянт від "Я, чи чувісь, ...", що означає сучасною літературною мовою приблизно, "Я, ти мабуть чув, а як ні то слухай, ...". Однак «чувісь», у цьому випадку слід було відділити комами --Perohanych 21:24, 3 грудня 2009 (UTC)
Або ж без «я», як в моєї мами на Опіллі, а так я передав те що ми всі чулисмо в дитинстві, кілько в мїй памяті видко відклався саме той морфологічний викрутас, яким ми супроводжували ту кепську ситуацію (наголошую, не бездоганний, я ж бо нинька змушений добирати слова, бо не відаючі, не приведи господи, ще не так зрозуміют - не поймут бо їх в ......іях того не вчилиУсмішка). Дєкую всім за файний настрій, беру рискаль та йду до Єгипту, чув'їм Турж там щось розкопав.....чи накопав, тре й собі піти, помогти, чи, як....Усмішка Шануймося!--Когутяк Зенко 21:42, 3 грудня 2009 (UTC) Слава Україні!!!

Якість проекту Укр-вікіпедія

Вітаю Українське вікі-товариство, з 3 грудня 2009 року наша енциклопедія піднялася на 12 місце в таблиці якості національних вікі-проектів.

З 19 місця, за шість місяців нам вдалося обійти норвежську, нідерландську, в'єтнамську, фінську, гебрейську, мадярську та польську вікіпедії. Звичайно се не варіянт каталонців, що за 10 місяців, дали маху з 18 місця й теперка на 2-му, підпираючи самих англо-саксів (ну там же вісім «вар'ятів» над покращенням працюют). Нам нічого перейматися, оскільки ми тихою сапою вже підібралися до десятки, прогресуючи краще за руссссскіх братушек (притому, що в нас 1-2 дописувачі займаются цим «покращенням» й щомісяця утримують 2-3 результати). Бажаю всім творчих успіхів, бо - «Не за горами краща десятка», шануймося! --Когутяк Зенко 13:43, 3 грудня 2009 (UTC) Слава УКРАЇНІ!!!

«Норвезька» пишеться через «зь», а не «жсь». --Friend 13:03, 7 грудня 2009 (UTC)
Дайте будь ласка посилання на цю таблицю --Alex79 14:10, 3 грудня 2009 (UTC)
Перепрошую щось випустив - тут таблиця ранжирів.
Решту додаткової інформації в Вікіпедія:Проект:1000+500+ (до речі, по Вашій військовій тематиці, в «1000 обовязкових» у нас веееелика прогалина). Зичу творчих успіхів. --Когутяк Зенко 14:39, 3 грудня 2009 (UTC) Слава Україні!
Якби між тими місцями та якістю власне Вікіпедій як енциклопедій був якийсь зв’язок окрім опосередкованого... Втім якщо для когось подібне є стимулом до роботи, то чом би й ні... --Рейдер з нікчемного лісу 15:08, 3 грудня 2009 (UTC)

Англінізація

Це тільки мені так вважається, чи ще комусь? Приклад: починати визначення з слова це—is — англійський манер. Або «Часопис був заснований» — навіщо слово був? В українській мові ця зв'язка зайва. І ще багато чого. Тупо видно переклад з англійської, який не властивий українській мові--Kamelot 13:09, 7 грудня 2009 (UTC)

Є таке, в нас узагалі за стилем мало стежать і не лише у Вікпедії. Чого наприклад варте постійне вживання зворотів з що, замість дієприкметників. --Рейдер з нікчемного лісу 13:22, 7 грудня 2009 (UTC)
такі звороти дають тупі автоперекладачі. --Kamelot 13:37, 7 грудня 2009 (UTC)
Редактура то теж робота, і хто її робитиме? --Рейдер з нікчемного лісу 13:40, 7 грудня 2009 (UTC)
НікК. --Дядько Ігор 13:46, 7 грудня 2009 (UTC)
По-перше, хоч хтось би мені це сказавFace-smile.svg, по-друге, в нас понад 600 статей з «був заснований», а є ще «був створений» та інші. Може, хтось бота запустить? — NickK 20:05, 8 грудня 2009 (UTC)
Слово «це» в означенннях - не англізація. Зустрічається здебільшого в автентичних неперекладних статтях. Надмірне бажання пояснити, відчутність відчуття стилю, зайва емоціональність. Я ці «це» тихенько прибираю. Щодо збереження структури англійських речень при перекладі, то тут ви маєте рацію. Такого багато. Перекладати треба вчитися. Взагалі, писати треба вчитися. До речі, я помічав прогрес у багатьох людей. --Дядько Ігор 13:43, 7 грудня 2009 (UTC)
Я теж, і це радує. --Рейдер з нікчемного лісу 14:07, 7 грудня 2009 (UTC)

Випадково перечитала це обговорення. Я такого ніколи не помічала, і сама здається, використовую був і це - мені якось не заважало, але прийму до уваги :) --Erud 18:20, 14 грудня 2009 (UTC)

Якби тільки це. У нас англінізація йде зовсім в інших речах. Наприклад в копіюванні кремезних навігаційних шаблонів, гонитві за кількістю категорій (байдуже, що порожніх), кількістю симпсоноподібних. Тут можна детальніше прочитати про це ганебне явище - pl:Wikipedia:Enwikizm --А1 18:29, 14 грудня 2009 (UTC)

Єгипетський тематичний тиждень в УкрВікі

Шановне панство, долучатесь, будь ласка, до учасників Єгипетського тижня в Українській Вікіпедії. --ElimBot 17:38, 17 грудня 2009 (UTC)

«Вищі» гори і «кращі» бомбардири

В Обговорення:Кубок України з футболу 1992 точиться дискусія як правильно: найкращі бомбардири чи «кращі» бомбардири, Список 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone чи «список кращих пісень» і т. д. --Friend 15:26, 3 січня 2010 (UTC)

Якщо гравці better, то кращі, якщо the best то найкращі. Є граматика української мови. Ступені порівняння прикметників, якщо простий, то кращий від когось, якщо вищий то — найкращий, або найбільш красивий Усмішка.
А як бути з вищими навчальними закладами, вищою школою, вищою лігою?--Анатолій (обг.) 16:28, 3 січня 2010 (UTC)
Росіянізми. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:00, 3 січня 2010 (UTC)
ВИШ, -у, ч. Вища школа, вищий навчальний заклад. --Igor Yalovecky 06:13, 4 січня 2010 (UTC)
І? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 06:22, 4 січня 2010 (UTC)
Слово вищий має особливі значення (Який має найбільші повноваження, владу; головний., Який іде за середнім (у системі освіти). Вища освіта.), а інші слова не мають, от і все --AS 17:01, 4 січня 2010 (UTC)

Шукаю людину яка має і хоче щось сказати у форматі сайта.

Привіт. Зараз маю досить вільного часу. Готовий взяти на себе технічну частину розробки сайта, програмування, тощо. Шукаю людину, яка має бажання створити сайт за її темою. Поміркуйте. Це може бути сайт на будь-яку тематику - астрономія, математика, файні пісні, не файні пісні (хоча ні, такого нам не требаУсмішка)... Єдине, головна мова сайта українська.--Igor Yalovecky 18:06, 14 грудня 2009 (UTC)

Я тут потроху розробляю, якщо маєте хист, можемо щось подумати (я то в програмуванні +0 :) --А1 18:25, 14 грудня 2009 (UTC)
  • Пропоную альтернативну вікіпедію (на випадок ядерної війни або блокувань) (з власними правилами та адмінами)--79.124.193.203 18:27, 14 грудня 2009 (UTC)
2A1, ви використовуєте таку систему створення сайтів, що вам скоріше дизайнер і верстальщик потрібен. Тут таке діло, я б не взявся робити серйозний сайт на такому конструкторі :(
Я так собі думав, що проект має починатися з чотирьох речей - ідея, міссія, час і матеріали на розробку, кому він потрібен. Наприклад:
  • Ідея: Освітити розвиток джазовою музики в Україні, Америці, Світі.
  • Міссія: Стати найбільш відвідуваним сайтом з джазової тематики в уа-мережі.
  • Час і матеріали: 2 місяці на створення бети, 1 місяць на доробку і тестування, запуск.
  • 4-те: та він всім потрібен, я по собі знаю)))
і тепер про мою користь, мені треба вивчити ASP.NET, тож сайт я буду робити на цій системі. А від вас інфа.
якщо самому всім займатися, то навряд вийде сайт, який збагатить уа-мережу.
--Igor Yalovecky 21:39, 14 грудня 2009 (UTC)
.NET хостинг є? --Ілля 17:07, 4 січня 2010 (UTC)

Провокація

На мою думку подання у статті москаль анекдотів та подібних зображень, що начебто «ілюструють» приказки, є спробою дискредитації та бульваризації Вікіпедії. --Perohanych 06:05, 15 січня 2010 (UTC)

Всесвітня історія 20 століття

Ця «стаття» належить до десятки тих, які найчастіше проглядаються в українській Вікіпедії. Вона в жахливому стані - без тексту - тільки конспект із заголовками, практично без вікіфікації. Враховуючи популярність, це стахіття, мабуть, створює дуже погане враження про Вікіпедію. Загалом, повинен сказати, що кількість переглядів статей дуже мало корелює із іх якістю. Для створення доброго враження про Вікіпедію потрібно підтягувати статті, які люди дивляться. --Дядько Ігор 06:45, 15 січня 2010 (UTC)

Твіттер

«У Контакті» ми витираємо з джерел і корисних посилань, бо відправляти користувачів за адресою, де обов'язкова реєстрація — це нечемно. Натомість, «Твіттер» вільний для перегляду, й випереджає деякі ЗМІ і Вікіпедії за швидкістю появи найсвіжіших новин. Посилання на Твіттер залишати? Бо не знати, що робити з такими редагуваннями. --Friend 15:04, 8 лютого 2010 (UTC)

Ті посилання я вилучив. Офіційний блог — це чудово, і таке справді можна зазначити в статті, але зазначеному блогу до офіційного статусу ой як далеко... — NickK 21:48, 9 лютого 2010 (UTC)

Довгожитель

Шаблон дата з віком поламався. Гляньте у статті Фенімор Купер. Або, можливо, він використаний неправильно. Упс, Коцюбинський Михайло Михайлович, Карпенко-Карий. Маса помилок. --Дядько Ігор 09:35, 9 лютого 2010 (UTC)

У Купера неправильно використаний, а в останніх двох... нащо зазначати вік давно померлих? Сенс? Звісно, що шаблон рахує те, що його попросили рахувати — NickK 21:08, 9 лютого 2010 (UTC)
На жаль, таких помилок дуже багато. --Дядько Ігор 22:10, 9 лютого 2010 (UTC)

Діаспора

У нас є багато назв на означення українських діаспор у різних країнах. Для прикладу Українська діаспора в Іспанії, Українці Румунії, Українці в Парагваї. Воно то не дуже зле, але все ж енциклопедії, на мою думку, необхідна уніфікація, особливо коли потрібно вікіфіковувати тексти із згадками про українців у світі. Тому маємо вирішити, як іменувати такі статті. Чи вживати до всіх "Діаспора": Українська діаспора Канади, Українська діаспора Парагваю; чи краще "Українці в": Україці в Іспанії, Українці в Румунії... --Tomahiv 12:07, 6 лютого 2010 (UTC)

Я за уніфікацію. Причому, бажано, без прийменників. Конструкція типу Українці Румунії мені здається оптимальною. Я б усі статті перейменував би за цим прикладом. Для інших конструкцій зробив би перенаправлення. До речі, у шаблоні Шаблон:Українці в Європі стояло помилково Українська громада у Франції, а це громадська організація, яка до того ж, вже не існує. Виправив на Українці Франції. --Mr.Rosewater 16:00, 15 лютого 2010 (UTC)
Я теж за уніфікацію і теж більше схиляюся до «Українців [сякої-такої країни]», але тут треба добре усвідомлювати, що насправді поняття «Українська діаспора в [сякій-такій країні]» і «Українці [сякої-такої країни]» не завжди рівнозначні: існують українські етнічні землі поза межами України. Так, українці в Мінську чи Вітебську — це діаспора, а де-небудь у Пінщині вони там з діда-прадіда жили; українець у трансильванській частині Румунії — емігрант, а на Мараморощині — абориген.— See-Saw Itch 17:15, 15 лютого 2010 (UTC)
Так, тому більш узагальнена назва підійде більше, бо вона включає і діаспору і історичне українське населення. --193.93.184.253 13:43, 16 лютого 2010 (UTC) Забув "увійти" --Mr.Rosewater 13:46, 16 лютого 2010 (UTC)

Wikimania scholarships

Колеги! Думаю, що варто заінтересоватся (хоча термін ніби вже закінчився) - а може вже хтось заявив себе? Але про всяк випадок лінк. Ency 15:39, 19 лютого 2010 (UTC)

Академіки про Вікіпедію

Академік НАН України Віктор Грінченко і доктор фізико-математичних наук Тамара Грінченко презентували доповідь «Вікіпедія як елемент культури інформаційного суспільства». Сьогодні потрібна інформація стає принципово доступною кожному, а чи не головним завданням шкільної та університетської освіти є створити базу для подальшої неперервної освіти протягом життя.

Універсальним джерелом інформації ще від часів Плінія Старшого стали енциклопедії. Навряд чи є потреба говорити, яку важливу роль відіграли французька енциклопедія доби Просвітництва, англійська «Енциклопедія Брітанніка», російська – «Брокгауза і Єфрона», радянська «БСЭ», українські - «материкова» «УРЕ» та діаспорна «Енциклопедія українознавства».

Проте час підготовки сучасної енциклопедії з параметрами «Брітанніки» (32 томи, 40 мільйонів слів обсягу) перевищує 10 років. А відтак «паперова» енциклопедія встигає в сьогоднішніх умовах застаріти, ще не народившись.

Виходом стала започаткована 2001 року в мережі «інтернет» електронна енциклопедія «Вікіпедія». Кожен читач може тут написати, або відредагувати статтю – а відтак спершу до «Вікіпедії» як до джерела достовірної інформації ставилися насторожено і навіть забороняли школярам посилатися на неї. Проте з розвитком «Вікіпедії» інтенсивність користування стала такою, що навіть навмисно внесене в статтю спотворення «живе» в її англомовному сегменті пересічно не більш як півгодини. За цей час його встигають помітити і виправити. А більшість фундаментальних статей «Вікіпедії» за опрацюванням не поступаються, або й перевершують статті еталонної «Брітаніки».

Сьогодні, як наголосив академік Грінченко, «Вікіпедія» підтримується 250 мовами. Але, звісно, не всі її сегменти рівноцінні. Англійською у «Вікіпедії» є 3180000 статей, німецькою – 1019000, французькою – 908000, польською – 673000, російською – 489000, українською – лише 188000…

Український сегмент «Вікіпедії» сильно поступається і за якістю. Це доповідач, відомий учений у галузі гідродинаміки, продемонстрував, вивівши на екран блискучу, розроблену з докладністю підручника чи монографії англомовну статтю “Wave”, дещо гіршу, але цілком пристойну російськомовну статтю «Волна», і україномовну статтю «Хвиля» обсягом у пів сторінки, яка перебуває лишень на початку свого створення.

Відтак, на переконання академіка Грінченка, формування українського сегменту «Вікіпедії» є першочерговим завданням загальнонаціонального значення, і кожен український науковець мусить написати для «Вікіпедії» щонайменше 2-3 статті. --Ілля 12:52, 20 лютого 2010 (UTC)

Користувач:Clyde700

Наразі на стрінці в користувача такий текст.

Вважаю що такий текст недопустимий, оскільки вводить відвідувачів в оману. --Perohanych 16:48, 21 лютого 2010 (UTC)

Здається NickK вже блокував його за це.--セルギイОбг. 17:22, 21 лютого 2010 (UTC)
Думаю краще цю імітацію приховати, бо так і світить «натисни на мене». --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:41, 21 лютого 2010 (UTC)

назва розділу Кнайпа

Добридень усім. Вважаю, що потрібно змінити назву розділу "Кнайпа" на більш вживану "форум"(від англ. forum). Безумовно "Кнайпа" прикольніже, але це слово крім Львову та ще деяких районів України просто НЕ ВЖИВАЄТЬСЯ. І що означає це слово ніхто НЕ ЗНАЄ. Виходячи з того, що українська Вікіпедія створюється для всіх громадян України, а не тільки пацанів зі Львову - вважаю за краще використовувати в меню чіткі, зрозумілі та часто вживані слова та терміни ДЛЯ ВСІЄЇ УКРАЇНИ. Ви ж пишете рядком нижче "Довідка", а не наприклід "Запиталівка". Бажаю успіхів. Олександр.

У Вікіпедіях місце для загальних обговорень називається по різному, але ніде воно не зветься форум, крім білорусів: be-x-old:Вікіпэдыя:Форум, литовців lt:Vikipedija:Forumas та росіян ru:Википедия:Форум.
Так у болгар: bg:Уикипедия:Разговори, у німців de:Wikipedia:Café, в англомовців en:Wikipedia:Village pump, іспанців es:Wikipedia:Café, хорватівhr:Wikipedija:Kafić, італійців it:Wikipedia:Bar, не знаю в кого csb:Wiki:Karczma, македонців mk:Википедија:Селска чешма, монголів mn:Wikipedia:Хурал, португальців pt:Wikipedia:Esplanada, румунів ro:Wikipedia:Cafenea, словаків sk:Wikipédia:Krčma і навіть латиною la:Vicipaedia:Taberna.
Тому, якщо перейменовувати, то аж ніяк не на форум, а наприклад на Корчму, Кав'ярню, Альтанку. --Perohanych 09:55, 23 лютого 2010 (UTC)
  • Ви що! Яке перейменування? Борони, Боже! Це наша інакшість та автентика, наша — Української Вікіпедії. І ви хочете поставити на ній великий жирний хрест? Пазли у позначенні добрих/вибраних статтей, назва «Кнайпа»... Це те, що робить нас своєрідними, цікавими, інакшими. Це має бути святим для нас. Це та основа, на якій ми ростемо і кращаємо. Це вже наші сталі традиції, за які ми повинні триматися, бо інакше скоро будемо разговаривать по-русски, — Johnny 15:08, 23 лютого 2010 (UTC)
    Будемо! «Как вы яхту назовёте, так она и поплывёт» — досвід показує що місця для культурного спілкування форумами краще не називати… А з іншого боку яка автентика в германізмі «кнайпа»? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 21:06, 23 лютого 2010 (UTC)
    От у чехів cs:Wikipedie:Pod lípou, то може у нас "Під вербою"? На мою думку, краще берегти традиції і залишити як є --Perohanych 08:19, 24 лютого 2010 (UTC)

Викиманиа

Кілька повідомлень.
По-перше канали контакту:

Я координую східне (російськомовне) напрям. Скоро ймовірно з'явиться підкріплення - полячка з розмовною російською. Контактні дані до мене виставлю на моїй особистій сторінці на вікі.

І тепер два питання:

  1. Потрібні відгуки на ідейний начерк програми: http://www.wikimania2010.pl/wiki/Zarys_programu/ru
  2. Сапер (один з головних організаторів) хотів би одну людину до програмного комітету. Кандидатури прохання надсилати мені.

Ency 00:01, 24 лютого 2010 (UTC)

Додавання - програми комітет працює на англійській мові. Ency 08:47, 24 лютого 2010 (UTC)

Фаріон Ірина Дмитрівна

--178.92.89.118 14:43, 25 лютого 2010 (UTC)

Википедия — 500 000

Статьи (501 060):--178.92.129.182 13:24, 27 лютого 2010 (UTC)

Готуємося до 200 000

Динаміка нашої Вікіпедії

Попри негаразди, «непопулярність», критику, «неавторитетність»… і ще хтозна-що Усмішка наша рідна Вікіпедія наближається до порогу 200 тисяч статей. Щодо термінів, то за найпесимістичніго приросту 2% за місяць це станеться в кінці травня, за оптимального 3-4% — вже у квітні. Якість статей це одне — не нам судити про нашу працю, а от те, що привід «засвітитися» знову є — це перспектива, якою слід скористатися. Тому було би файно перенести хоча б на 1 день наші віртуальні досягнення в соціальний вимір і вимір ЗМІ. --Friend 17:06, 14 лютого 2010 (UTC)

Ось приблизний переклад з англійської листа, який 16 лютого написав до відділень фонду Вікімедіа Itzik Edri прес-секретар Wikimedia Israel про те, як відзначали 100,000 статей в Hebrew Wikipedia:
Преса:
Було більше 30 публікацій, інтерв'ю, телебачення та радіо через пресу, починаючи з інтерв'ю на місцевого радіо - до новини на найбільш популярному телеканалі в ніч, коли була створена 100 000 стаття, та короткі новини на всіх телеканалах вранці.
Лозунгом всіх звернень до преси було: 100k величезний успіх на вікіпедії на івриті - так що ви як репортер мусите писати про це!
Крім "звичайних" статей та інтерв'ю з приводу 100000 статей - Вікімедіа Ізраїль дали кожному типу газети локалізовану ідею статті. Жіночим журналам -> про жінку, яка писала у вікіпедії, Army Radio & Magazine - про солдатів, які пишуть у вікіпедії - працює суперово!
Дуже важливо! Вікімедіа Ізраїль опублікувала прес-реліз близько однієї години після 100K статті, тому це було "Новиною" і отримало місце в ранкових випусках радіо і телевізійних новин, тому що було дуже новим і відповідним моменту.
Маркетинг:
Вікімедіа Ізраїль надрукували 3 комплекти листівок - з рекомендованими фотографіями з Коммонз на лицьовій стороні фото, а на звороті - коротка цитата з відповідної статті, бачення Джіммі Вейлза, і речення "Це зображення є одним з понад 5 млн медіа-файлів на Коммонз та 14,5 млн статей, 100 000 з яких на Івриті, - всі вони розміщені у Вікіпедії для безплатного і вільного використання".
Спільнотою був створений спеціальний логотип для святкування 100K тижня, він був нанесений на футболках, які були подаровані активним редакторам (близько 100 осіб). Були також підготовлені дещо дешевші футболки з текстом "Я також створюю статті у Вікіпедії" - люди можуть замовляти їх по Інтернету, ціна - лише за собівартістю. Ось: http://wikimedia.org.il/תמונה:Wikipedia-shirt.jpg
Події:
В день Вікіпедії проводились спеціальні заходи в Тель-Авівському університеті. Після загальної зустрічі вікіпедисти дали лекцію про проекти у Вікіпедії і майбутні проекти. У заходах взяли участь біля 100 редакторів. Радіостанція ІДФ робила прямі включення з лекцій.
2 лютого, Комітет з освіти і технологій ізраїльського парламенту (кнесет) провів спеціальне засідання, щоб обговорити внесок Вікіпедії в галузі освіти і в Ізраїлі в цілому.
Проекти:
За більш ніж 4 місяці було запущено проект "100K", який включав близько десяти суб-проектів, частина з них полягала в поліпшенні статей, додавання посилань та інше
Привів цей приклад для натхнення та як стимул для нових ідей.
Нагадую, що місце прес-секретаря "Вікімедіа Україна" - вільне. Зголошуйтесь! --Perohanych
Можна було б виготовити значок вікіпедіста, щось на кшталт "Учасник (Дописувач) Української Вікіпедії" з логотипом УкрВікі --Mr.Rosewater 17:54, 15 лютого 2010 (UTC)
Щодо походу в маси, то як мінімум міг би звернутися до газети Львівської політехніки «Аудиторія», щоб щось написати про Вікіпедію. Також можливі листівки та афішки тільки підтримую. --Friend 22:54, 18 лютого 2010 (UTC)
Може хто б реанімував Вікіпедія:Вісник Вікіпедії? У, принаймні, поляків є аналог.--vityok 22:20, 23 лютого 2010 (UTC)
2Friend Якість статей це одне — не нам судити про нашу працю, а от те… → чому не нам судити?? Можна покращувати, чи стихійно, чи пляномірно!
2Користувач:VictorAnyakin У східних сусідів теж є цікавий вісник, і ти — як ЖЖист (і вікізустрічист:), міг би про нього знати:)--Albedo 15:27, 27 лютого 2010 (UTC)
Я Symbol support vote.svg За значок. А кому він буде присвоюватися? --П. Олійник 1998 15:51, 27 лютого 2010 (UTC)

Вибачте за дурне питання↑Усмішка Хто його виготовить і де його можна буде купити. --П. Олійник 1998 15:55, 27 лютого 2010 (UTC)

Нещодавно опублікована нова політика щодо торгових марок Вікімедіа, за якою для виготовлення значків потрібен дозвіл від Фонду (а його отримати не так просто).--Анатолій (обг.) 16:10, 27 лютого 2010 (UTC)

Здається зареєстрованим місцевим осередкам (яким є фонд Вікімедія-Україна) дозволяється на власний розсуд використовувати символіку (в обмежених кількостях, як там сказано), а якщо і просити дозволу то нічого довгого і бюрократичного не має бути: запит — відповідь. --Shulha 16:40, 27 лютого 2010 (UTC)
Якщо вирішити питання з дозволом і розробити та ухвалити ескіз, — то виготовити не проблема. В Україні є декілька фірм, що займаються виробництвом значків та нагород. Я сам працюю на одній з таких фірм. Головне визначитися, — чи потрібно це спільноті. Щодо нагородження, то може бути декілька варіантів. Можна вручати всім дописувачам однакові, а можна зробити декілька ступенів і нагороджувати в залежності від кількості або (та) якості редагувань, чи статей. Останній варіант мені все ж здається цікавішим. --Mr.Rosewater 09:31, 28 лютого 2010 (UTC)

За здобутком на 1 активного користувача - ми другі в світі

Станом на 9 березня 2010 на одного активного користувача української Вікіпедії припадало 126 статей. Серед 20 найбільших за числом статей Вікіпедій - це другий показник у світі. На першому - каталонська Вікіпедія (131 стаття), на третьому - голландська (110), далі - польська (104), норвезька (99), фінська (95), румунська (93), шведська (89), португальська (85), італійська (75), чеська (62), угорська (59), турецька (55), японська (54), французька (54), китайська (51), німецька (42), російська (39), іспанська (35), англійська (20). (див. m:List of Wikipedias)

Цей показник може свідчити про рівень патріотизму та працьовитості учасників української Вікіпедії, котрі невеликим числом досягають високих результатів. --Perohanych 08:11, 9 березня 2010 (UTC)

Спостеріг, що кожних 10 днів додаємо майже по 2 000 статті, й загалом маємо динаміку (з літа) в 5-6 тисяч статей на місяць, також один з кращих показників (4-5 місце), не дивлячись на кількість дописувачів. Ще би менше вікі-воєн (тра й собі попелу на голову посипать) і найголовніше - скоординованої роботи, тоді результати ще більш покращають. Зичу всім творчих успіхів! --Когутяк Зенко 09:28, 9 березня 2010 (UTC) Слава Україні!!! (цікаво, а по обговореннях ми видко теж одні з перших і коли все це ми встигаємо????)
У нас майже відсутні обговорення. Велика кількість статей на людину свідчить про деяку автоматизацію і малу глибину. Це інша сторона показників. Але, загалом, я не скаржусь. Розвиток є. --Дядько Ігор 10:15, 9 березня 2010 (UTC)
А хіба це позитивний показник? Чим менше користувачів у проекті працює, тим більше статей проекту припадає на 1 користувача. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:21, 9 березня 2010 (UTC)
Згоден з Вами, але лише в тому, що поправку треба робити на розмір Вікіпедії. Однак, з інтенсивністю роботи середнього користувача цей показник корелює. Зараз у нас більше 1500 активних користувачів, тому підозрюю, що приблизно пів-року тому, коли таких було біля 1000, - за показником числа статей на одного активного користувача ми були першими. Цікаво було би порівняти в динаміці зростання числа статей, числа відредагованих статей, числа активних користувачів. Не знаю, чи можна поміряти не лише число новостворених, але й число відредагованих існуючих статей за певний період. --Perohanych 12:31, 9 березня 2010 (UTC)
А Ви знаєте, як взагалі подивитись на динаміку змін статистик. Ось, наприклад, статистика на 31.01.2010. Як подивитись на таку ж статистику рік тому? --Mr.Rosewater 16:09, 9 березня 2010 (UTC)
Можна пошукати Вікіпедія:Статистика. Посилання збираю на Користувач:Perohanych/useful. Для дослідження динаміки розвитку УкрВікі в порівнянні з іншими, цікаво було би скоординувати фіксацію статистичних показників скажімо на початку кожного місяця. Для себе веду Користувач:Perohanych/Аналітика. Цікаво також досліджувати динаміку зміни відвідування укрвікі в порівнянні з іншими вікіпедіями. --Perohanych 09:50, 10 березня 2010 (UTC)
Якщо це було б вірно, — ми були б у першій півсотні, але з кінця. :) Думаю ця статистика свідчить про інше. Скажімо, про те що у нас менша "плинність кадрів", тобто більший відсоток ветеранів-активістів. Таких, як Ви, Алексе, наприклад. А це — безперечно, позитивний показник. --Mr.Rosewater 15:55, 9 березня 2010 (UTC)
О, мені завжди здавалося, що є якась спорідненість українців з каталонцями. Тому завжди за «Барселону» вболівав. :) --Mr.Rosewater 15:09, 9 березня 2010 (UTC)
Ріднить нас наше прагнення свободи :) --Tomahiv 17:03, 9 березня 2010 (UTC)

Прозорливість української вікіпедії

Що не кажіть, а тутешнє вікі-товариство таки є віддзеркаленням українського суспільства. Мов в воду дивилися тутешні «прозорлиВівці» з «Вурдалаком...». Схиляю свого чуба перед такою прозорливістю вікіпедистів України, гадаю вам хлопці пора вводити сюди й решту книженцій послідовників Діми Табачника, а на додачу варто нам й учинити перевибори більшості адмінів на лояльних прозорливих й покладистих користувачів - «дімоха» та «семино-сце» се оцінтят - мо́ якийсь кусок й для вікіпедії перепаде. Байте далі свої «демократичні» принципи - а «Вас ломом по тімячку» та ще прогнуть в чотири погибелі не задумуючись про «демократію»- бо МИ й далі не команда - а збіговисько інтелектуалів та амбітників, що пестить своє ЕГО епістолярщиною й дальше носа (своїх інтересів) не видітимемо.

Більшість вікі-проектів закинуті, портали припали пилом (що не відчистиш без «гала»су). В обговореннях Фахових думок - на 5% (чи копійок), решту перемивання брудної білизни та топтання по костям чужим й своїм. За пару букавок вже один одному горлянки по-перегризали (по кілька разів). Ключові та популярні статті на українську тематику - набір матеріалу не доведений до ладу та з фільологічними помилками поробили й вони далі лежат пусткою. Висунення на тутешні відзнаки - без жодного рецензування - «з кандачка», а потім через це постійні особистнісні конфлікти. Жодних стратегічних цілей чи напрямків - суцільна анархія. Молодь від вікі відганяємо, жодної діяльності поза-межами цього віртуалу, навіть в тих сферах що дотичні до вікіпедії.

Мо́ опісля проходження рубікону в 200 000 статей тра спинитися й задуматися...... --Когутяк Зенко 14:23, 11 березня 2010 (UTC)

Там помилка вже в другому реченні — не можна писати 3 голосні поспіль: мов в воду. Ви спробуйте це словосполучення прочитати… --Friend 15:32, 11 березня 2010 (UTC)

Академік про Вікіпедію

Академік НАН України Віктор Грінченко і доктор фізико-математичних наук Тамара Грінченко презентували доповідь «Вікіпедія як елемент культури інформаційного суспільства». Сьогодні потрібна інформація стає принципово доступною кожному, а чи не головним завданням шкільної та університетської освіти є створити базу для подальшої неперервної освіти протягом життя.

Універсальним джерелом інформації ще від часів Плінія Старшого стали енциклопедії. Навряд чи є потреба говорити, яку важливу роль відіграли французька енциклопедія доби Просвітництва, англійська «Енциклопедія Брітанніка», російська – «Брокгауза і Єфрона», радянська «БСЭ», українські - «материкова» «УРЕ» та діаспорна «Енциклопедія українознавства».

Проте час підготовки сучасної енциклопедії з параметрами «Брітанніки» (32 томи, 40 мільйонів слів обсягу) перевищує 10 років. А відтак «паперова» енциклопедія встигає в сьогоднішніх умовах застаріти, ще не народившись.

Виходом стала започаткована 2001 року в мережі «інтернет» електронна енциклопедія «Вікіпедія». Кожен читач може тут написати, або відредагувати статтю – а відтак спершу до «Вікіпедії» як до джерела достовірної інформації ставилися насторожено і навіть забороняли школярам посилатися на неї. Проте з розвитком «Вікіпедії» інтенсивність користування стала такою, що навіть навмисно внесене в статтю спотворення «живе» в її англомовному сегменті пересічно не більш як півгодини. За цей час його встигають помітити і виправити. А більшість фундаментальних статей «Вікіпедії» за опрацюванням не поступаються, або й перевершують статті еталонної «Брітаніки».

Сьогодні, як наголосив академік Грінченко, «Вікіпедія» підтримується 250 мовами. Але, звісно, не всі її сегменти рівноцінні. Англійською у «Вікіпедії» є 3180000 статей, німецькою – 1019000, французькою – 908000, польською – 673000, російською – 489000, українською – лише 188000…

Український сегмент «Вікіпедії» сильно поступається і за якістю. Це доповідач, відомий учений у галузі гідродинаміки, продемонстрував, вивівши на екран блискучу, розроблену з докладністю підручника чи монографії англомовну статтю “Wave”, дещо гіршу, але цілком пристойну російськомовну статтю «Волна», і україномовну статтю «Хвиля» обсягом у пів сторінки, яка перебуває лишень на початку свого створення.

Відтак, на переконання академіка Грінченка, формування українського сегменту «Вікіпедії» є першочерговим завданням загальнонаціонального значення, і кожен український науковець мусить написати для «Вікіпедії» щонайменше 2-3 статті. --Ілля 12:52, 20 лютого 2010 (UTC)

Очікується нашестя академіків Усмішка --Дядько Ігор 13:41, 20 лютого 2010 (UTC)
(: Шось забарились академіки з нашестям...--vityok 09:43, 28 лютого 2010 (UTC)
Ну не витрачати ж цінний академіцький час на «кухарок». --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:25, 1 березня 2010 (UTC)
Щойно цілу годину спілкувався з академіком В. Т. Грінченком в його офісі. Він світова величина в галузі акустики, особливо кавітацій. Його підручник українською мовою "Основи акустики" зараз перекладають росіяни - в них такої якості підручника по акустиці не було. Зараз п. Грінченко готує виступ на зібрання Національної академії наук про необхідність роботи науковців у Вікіпедії. Прошу з пошаною відноситися до того, що маючи 72 роки, п. Грінченко розуміє значення Вікіпедії і доступними йому засобами просуває її. П. Грінченко також готовий безоплатно надавати актовий зал свого інституту для зібрань з тематики Вікіпедії. --Perohanych 16:01, 1 березня 2010 (UTC)
Жодної неповаги. Чекаємо нашестя академіків. Особливо слідкуємо за покращенням статті хвиля. --Дядько Ігор 20:40, 1 березня 2010 (UTC)
Навіть якщо хвиля й не буде покращена, слід вітати прагнення академіка Грінченка привернути увагу науковців до Вікіпедії. Нашестя академіків не буде, це здебільшого старші люди за 70 років. Проте мотивувати молодших вони можуть. --Perohanych 07:03, 2 березня 2010 (UTC)
Саме "здебільшого старші люди" зробили німецькомовну Вікіпедію (практично) еталоном якості Вікіпедії. --pavlosh ҉ 11:46, 12 березня 2010 (UTC)
"Нашестя академіків" може й не станеться, але долучити своїми ініціативами до УкрВікі певну кількість науковців академік та доктор Грінченки, напевно, зможуть. Від того якість наших статей значно покращиться. --Mr.Rosewater 08:57, 2 березня 2010 (UTC)
Моє практичне і успішне намагання залучити магістрів далеко не так успішно протікало (закінчилося), як уявлялося. По-перше, воно зіткнулося з активним шпинянням самого професора за те, що бач магістри думають так як професор і у більшості випадків так само голосують (у інших професорів думаю буде та ж сама одностайність з учнями). По-друге, рідко хто "проходив мимо" щоб не копнути всю групу (і знову таки в першу чергу - керівника), яка працювала над постановкою МГЕ за немов би то якийсь примус молодших старшим. По-третє, явище "доктор наук поряд" для декількох став приводом "показати рівність" (у В.І.Леніна, знається у 5-й главі "Государство и революция" є така фраза "рівності нема і не може бути" - цитую по пам"яті), а то й "порпатися в білизні фраз", погрожувати. По-четверте, згаданий ефект "доктор наук поряд" привів ще й до ініціювання деякими користувачами щось на кшталт лікбезу на який спершу свідомо погоджуєся, а потім розумієш, що це забирає купу часу, до того ж непродуктивно - як зауважив один спарринг-користувач йому "завжди цікаво" як Білецький аргументуватиме ту чи іншу ситуацію, тезу тощо (як показало подальше спілкування цьому користувачу навіть у стереотипних ситуаціях, які він сам і створює, просто цікаво спостерігати реакцію на них - такий собі психологічний експеримент без видимого намагання набути досвід, чи зробити висновки). По-п"яте, науковцям притаманні відомі і апробовані системні методи праці, скажімо "від малого - до великого" і "від великого - до малого" (згадаю тут створення, як я вже пропонував спершу розгалудженого "дерева категорій" для ряду галзей, які потім заповнюються статтями - більшість це не зрозуміла - бо не готова до такого рівня системної праці). Я вже не кажу, що в пристойному товаристві не прийнято послуговуватися ненормативною лексикою, яка тут деякими толерується. Всі перелічені і не перелічені аргументи не давали, не дають і не будуть давати у майбутньому прийти сюди науковцям академічного кола у значимій кількості. Науковцю-енциклопедисту тут працювати можна тільки маючи надміцні нерви, певну місію, запастися колосальним терпінням, психологічно настроїтися і абстрагуватися від негативу. Такі "голі реалії" перевірені часом і практикою. Може одиниці й витримають. Може. Все це - за даних правил Вікіпедії. При їх корекції "під академіків" може щось би і вийшло - але й тут не впевнений, бо є ряд факторів іншого виміру (той же вік - 70 і більше років, брак часу тощо). В.С.Білецький - д.т.н., проф., дійсний член НТШ, АЕНУ, член-кор. АГНУ.--Білецький В.С. 05:26, 3 березня 2010 (UTC)
Ваші застереження дуже суттєві і важливі. Однак, Ви пишете «за даних правил Вікіпедії». Наскільки я розумію, мова йде не про формалізовані правила, а швидше про їх порушення, тобто про деякі звичаї, які, на жаль, де-факто існують і толеруються в українській Вікіпедії. Тому пропоную всім користувачам поводити себе так, наче поруч поважні академіки. --Perohanych 14:03, 3 березня 2010 (UTC)
Ні, я не тільки про це (правила "хорошого тону" повинні бути безумовно - тут компетентні адміністратори повинні працювати. Але це - тривіально). Я про інше - йдеться більше про особливий інститут для "академіків" (щось типу сеньйорів) - слово яких є закон у тій чи іншій галузі (де академік є фахівцем вищого рівня). Тобто сеньйору (академіку) ніхто не повинен ніхто протиставити свою думку (типу - "а я так думаю"), сеньйор(и) вирішує(ють) стратегічні питання. Всі ж інші просто це впроваджуть. За цього механізму втрачається вікіпедійна "рівність" - одна з головних ідей проекту. Візьмімо якийсь наш приклад з недавнього минулого. При академіках не може бути ситуації, коли академік вказує, скажімо, на невідповідність назв хімічних елементів сучасним українським нормам за якими видана вся сьогоднішня навчальна література, а музикант чи поет вирішує по-іншому, тим більше широкий загал користувачів щось там голосує (у наведеному випадку - застосовувати чи ні чинний ДСТ України - що є повний нонсенс!) - це взагалі сміх і сором та й годі. Подібна ситуація може бути і у біології чи петрографії (у останній є нова-західна чи світова і стара-радянська термінології) - яку застосовувати вирішують "академіки". Якщо влаштовується "майдан" з цього питання (голосування тощо, що в науці неприпустимо, там не більшість, а авторитет вирішує) - ось саме тут, за таких ситуацій всі "академіки" дуже швидко зрозуміють, що "не туди потрапили", негайно і разом такий проект покинуть і будуть мінімум його скептиками. А як зробити так, щоб і "академіків" привабити (залучити) і вести себе з ними коректно (при наявній вікі-публіці - а ліпшою вона не буде) і вікі-правила рівності дотримати - це все дуже важко "склеїти" в одне ціле. Я, звичайно маю "рецепт". Але це "рецепт" для фахівців. І він не сподобається багатьом сьогоднішнім користувачам. Бо чисто аматорську "вольницю" замінить жорстко детермінований і строго-науковий підхід. Правда все це фантазії не більше - академіки на цей майданчик за сучасних обставин не прийдуть.--Білецький В.С. 16:14, 3 березня 2010 (UTC)
Професоре Білецький В.С., Ви так ніби продовжили розмову мою з Поповичем та Мовчаном. Признаюсь відверто (знаючи на практиці та із безпосереднього спілкування з науковцями), ся дилема стоїть не перед одним світилом науки (і не дуже) українського творчого суспільства, оскільки й вони усвідомлюють неминучість технічного процесу й необхідність прилаштовуватися (окремі екземпляри), чи таки здійснити ще один змістовний скачок в своїх інтелектуальних здобутках та пізнаннях (більшість). Але ось це все застопорює за крок «і хочеться і колиться». І їх я більше розумію, а ніж простого як я невігласа, оскільки цілком академічній людині доволі важко в швидкому темпі цього буття, розмахуючи ліктьми торувати невідані шляхи в «космосі пітьми», тогди коли вони вже пригрілися під теплим сонцем пальміри, відогріваючись від важкого шляху туди. Лише повні філантропи, що переймаються не за себе, а за суспільство ще здатні на такі поступки як Ви й кинутися в борню з невіглаством, не боячись бути покусаним тими псами «тчеславия». Змінити ситуацію на ВЖЕ, в нашому вікі-середовищі буде важко, але еволюція людського спілкування доводить, при утриманні на 1 м² 2-3 світлих й дуже розумних індивідів - це призведе через 5 років до просвітлення 20-30 таких невігласів, як я. Тоді й почнеться процес наукових і фахових обговорень та бесід в нашому товаристві, тоді й підключиться до нашого середовища більше науковців, наша ж участь підготувати для них площадку, ото впряглися в цего плуга та й оремо собі на мороку. А щодо теперішніх проблем в нашому вікі-товаристві, думаю се проблема зросту та корпоративного штибу - коли доволі молоді люди, які певним чином волею долі і часу зявилися тута, дуже перебільшено персоніфікували себе з тутешнім процесом та ревниво відносяться до прищеплення їм загальних суспільних норм та академічних і наукових та суспільних ірерархічних правил. Вони бояться допустити більшу науковість, відчуваючи в цьому майбутню свою безсилість, але не усвідомлюють що ця академічна науцковість тут не відбудеться, адже в апріорі тут поставлена інша ціль. Тому на словах вони стараються змавпувати то Ваше наукове товариство, тоді як вчинками та діями роблять зовсім навпаки. Гадаю, що вихід з цієї ситуації буде тоді, коли Ви, Шевело, Пероганич, Дейнека, Джоні, Дядько Ігор та кілька інших толерантних користувачів візьмуться за важку ношу АКСАКАЛІВ, тутешнього вікі-суспільства (мав доволі добрий жмут часу вивчати сю кавказьку суспільну ієрархію) і не усуватимуться чи «підбиватимуть підсумки», а своїм досвідом гаситимуть, своїм авторитетом, доволі часті дрібні, нефахові конфлікти на корню - тоді й не можливо буде роздмухати з них вогню ненависті та неповаги. Зрештою, мені здається, що й в нас в українського суспільства був доволі вдалий приклад розвою творчо-суспільного процесу. Розквіт Просвіти та нею толеровані (на австрійський манір) ремісничі школи - гадаю близький нам примір. Коли майстри-ремісники доволі часто ставали для своїх учнів другими батьками, а школа другою родиною та побратимством. Тоді не було такої зависті в підмайстрів до своїх майстрів, та й майстри не дуж ревнували щодо успіхів учнів й тим самим спільною роботою вони толерували один одного й загальним процесом в кількох зовсім незалежних й непересікаючихся сферах в совокупності спричинили до значного творчого та суспільного розвою (в межах 10 років, майже за арифметичною прогресією). Наголошую, таке тепер суспільство, ніхто не захоче так просто віддавати які-небудь бразди Сеньйорам - два покоління стерло повагу до старших+совкова зрівнялівка, тому маємо зважити, що лише власною ініціативою та вчинками й цеховою кооперацією вдастья потроху рушати сей валун по дорозі, а під час його руху бруд та відмерші частини відпадатимуть, нам лише слід увертатись та не зважати на них (хоча й є така спокуса скинути сего валуна в ріку й піти далі, або на місці «обтесати» троха того «вимершого тіла», аби легше було). Гадаю витримаємо, зичу Вам всім творчих успіхів!!! --Когутяк Зенко 17:45, 3 березня 2010 (UTC) Слава України!!!
У Вашому просторому коментарі 95 % тексту приймаю і поділяю повністю. Там де Ви... трохи попелу посипали собі на голову... - ну це від Вашої скромності, напевно. Думаю, що Когутяк Зенко нічим не поступається в роботящості, тямущості, освіченості і т.д. цілому ряду результативних користувачів. Так що "любіть ближнього як себе самого". А от романтичного оптимізму у Вас не бракує - а це ж так прекрасно, це такі молоді думки... То хай так і буде, як Ви виклали, нехай так і станеться. Працюватимемо. Хоча я і більший від Вас песиміст. З повагою --Білецький В.С. 19:41, 3 березня 2010 (UTC)
Вікіпедія має певні вади, які є наслідком її демократичності. Але ж і унікальність і популярність її — саме в демократичності. Науковцям треба бути готовими до того, що міжлюдські стосунки тут дещо інші, ніж в академічній установі. І люди тут різні. Частина з них ніколи не спілкувалась з вченими, тому останні будуть «об’єктами підвищеної уваги». І, на жаль, не завжди безвинної («… мені цікаво, що думає з цього приводу професор»). Напевно, знайдуться й такі, у кого з’явиться нагода підняти свою самооцінку, наговоривши грубощів поважній людині. Мабуть, не треба звертати на них уваги. Бо не за тим сюди прийшли, щоб витрачати свої нерви і час на таких людей. Звичайно, середній рівень колег в академічній установі вищий ніж у Вікіпедії. І вченому треба володіти певною долею месіянства, щоб творити тут. Але ж і Вікіпедію відвідують значно більше молодих людей, ніж лекції на ваших курсах в університеті. І буде їх тим більше, чим більше буде тут якісних і цікавих статей. Таким чином у науковців з’являється ще один важіль (причому досить впливовий) для того, щоб підняти середній рівень нашого суспільства. А нашестя академіків тут неодмінно буде. Хоча б тоді, коли подорослішає наша Категорія:Користувачі — студенти. Тоді точно з'явиться і Категорія:Користувачі — доктори наук. --Mr.Rosewater 18:59, 3 березня 2010 (UTC)
От саме - можливо після того як подорослішають Категорія:Користувачі — студенти. Згоден.--Білецький В.С. 19:41, 3 березня 2010 (UTC)
Ну не такі вже вони діти. Вони, як у принципі й більшість, слідує академікам в одних питаннях і іґнорує їх в інших питаннях, часто з критичними висловами на адресу авторів тих інших ідей. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 20:07, 3 березня 2010 (UTC)
Схоже, що Ви відповіли на питання - "потрібності академіків". Слідувати законам та усталеним системним підходам в одній сфері та ігнорувати їх в інших, слідувати академічним знанням в одній галузі та ігнорувати їх в інших - як це називається? Дитячість? Анархізм? Непрофесіоналізм? Саме такий непослідовний підхід і неприйнятний "академікам", а ще - сама атмосфера ігнорації авторитетів, неповага, війни тощо. І їх (академіків) тут не було, не є, і не буде (окрім зазначених вище винятків) - мінімум до зміни алгоритму дій.--Білецький В.С. 07:10, 4 березня 2010 (UTC)

Bjarne Stroustrup

Як українською? --Igor Yalovecky 06:14, 4 січня 2010 (UTC)

Не знаю, як правильно, але я зустрічав "Б'єрн Страуструп" --AS 16:53, 4 січня 2010 (UTC)
Якщо керуватися правилом, що правильно так, як ближче до оригіналу, то "Б'ярне Страуструп". А ім'я "Б'ярне" в свою чергу не відмінюється. Підтвредження: http://www2.research.att.com/~bs/bs_faq.html#pronounce --Андрій П. 14:40, 12 березня 2010 (UTC)

Обговорення технічної термінології.

Тикніть мене будь-ласка носом, де можна прочитати обговорення використання та перекладу технічних термінів. Цікавить мене галузь програмування, яка досить таки недбало представлена в сучасних словниках (включаючи ті, що були рекомендовані українською Вікіпедією). Наприклад:

  • чи правильно вживати слово "виділяти" в контексті ("виділяти пам'ять")? На мою думку, краще би було вживати "призначати", адже пам'ять не слюна вона не виділяється, а призначається з уже доступних обчислювальних ресурсів;
  • чому використовується калька з російської - "масив", в сенсі група об'єктів з одним рівнем адресування? Англійською це називають "array" або "vector", то може щось а-ля "порядок", або "група", або ще щось (бо, чесно кажучи, усі перечислені варіанти і в першу чергу "масив" звучать якось криво)?
  • або класика - "за умовчанням"?

Андрій П. 18:21, 12 березня 2010 (UTC)

Не знаю куди тикнути. Щодо конкретних запитань, як на мене, пам'ять розподіляють, якщо хочете призначають, не бачу нічого страшного у виділяють. Не бачу нічого страшного у масиві - тут вигадувати новий терін тільки шкідливо. Вікіпедія не займається новотворенням. За умовчанням - це страшно, виправляйте, де побачите. --Дядько Ігор 18:55, 12 березня 2010 (UTC)
А на що, в такому разі, замінювати "За умовчанням"? -- Андрій П. 19:29, 12 березня 2010 (UTC)
Із словом "масив" проблема в тому, що воно є калькою з російського, яке в свою чергу є калькою з англійського "massif". Так от, останнє до групи однорідних данних не застосовується, якщо не вдаватися в деталі, то "massif" і "array" - це різні і аж ніяк не взаємозамінні терміни. -- Андрій П. 19:29, 12 березня 2010 (UTC)
Я так подумав, "array" можливо найкраще перекладається як "збір" або "ряд/рядок". При тому, що класно, з'являється можливість більш точно передати сутність справи. Тобто якщо важливо відзначити, що йдеться про неформатовані дані, розташування в пам'яті яких одначе для автора немає значення, то краще застосувати "збір". А якщо важливим є розташування, то "ряд/рядок". Простіше кажучи, якщо обговорюється розташування int-ів в int a[ 7 ]; або std::vector< int > v; то це "ряд", а якщо говориться про operator delete[], то це про "збір". Що ви на то? -- Андрій П. 20:30, 12 березня 2010 (UTC)
За умовчанням слід замінювати на за замовчуванням. Щодо array, то англо-український словник з обчислювальної техніки перекладає його саме як масив. Та й термін цей серед програмістів загальноприйнятий, тому не треба його замінювати, n-вимірні рядки звучать значно гірше, та й «упізнаваність» менша — NickK 22:05, 12 березня 2010 (UTC)
«За замовчуванням» — не дуже вдалий вислів суто з орфоепічного погляду, через повторювання складу «за». Краще звучить «за промовчанням» — варіант, який використовуєтсья в україномовному перекладі Віндовз 7. --Shulha 06:58, 13 березня 2010 (UTC)
Ще раз повторю, що вікіпедія не місце для запровадження нової термінології. Ідіть у світ, пропонуйте ваші варіанти в спеціальній літературі, і, якщо вони приживуться, тоді вже можна у вікіпедію. Вікіпедія, як і будь-яке інше довідкове видання - це третинна інформація. Словник дає масив, значить масив. Конкретно щодо ваших пропозицій, то ви лише заплутаєте поняття. Ряд - це англійське series, рядок - string, який, звісно є масивом байтів, vector - це вже клас, збір - цього слова ніхто взагалі не зрозуміє, тому воно може бути кандидатом, але запроваджувати його потрібно не тут, а в спеціальній літературі, й чекати поки воно приживеться. --Дядько Ігор 22:25, 12 березня 2010 (UTC)
До речі, щодо новаторства — згадав, що львівський «Журнал фізичних досліджень» [3] виходить згідно з окремими пунктами проєкту правопису 1999 року. Візьму на себе сміливість подумати, що окремі вікіпедисти мають моральне право займатися творенням термінів, якщо вони є фахівці у цій сфері, а загальноприйнятих відповідних термінів в українській мові ще не існує — таке буває, зокрема з запозиченнями з англійської та латинської мов. --Friend 22:55, 12 березня 2010 (UTC)
Подумати можете, а діяти відповідно до тієї думки - не варто :). Вище Дядько Ігор вказав шлях для таких випадків: "Ідіть у світ, пропонуйте ваші варіанти в спеціальній літературі, і, якщо вони приживуться, тоді вже можна у вікіпедію". Іншого - не дано (хоча так, нерідко дуже хочеться :( ). --pavlosh ҉ 23:12, 12 березня 2010 (UTC)
Вочевидь пан пропонує для ще невідомих українській мові понять в назві статті писати наприклад «Поняття без назви в українській мові, англійською — ХХХ». --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:20, 12 березня 2010 (UTC)
«Журнал фізичних досліджень» публікує оригінальні дослідження. А в оригінальних дослідженнях автор має право вигадувати нові терміни. Захотів Гелл-Манн обізвати частинку так як квакає качка, і весь світ називає частинки кварками. Можливо, нам би варто було опустити /р/ в назві, й називати їх кваками, але ми вже звикли Усмішка.

Обговорення комп'ютерної термінології.

Тикніть мене будь-ласка носом, де можна прочитати обговорення використання та перекладу технічних термінів. Цікавить мене галузь програмування, яка досить таки недбало представлена в сучасних словниках (включаючи ті, що були рекомендовані українською Вікіпедією). Наприклад:

  • чи правильно вживати слово "виділяти" в контексті ("виділяти пам'ять")? На мою думку, краще би було вживати "призначати", адже пам'ять не слюна вона не виділяється, а призначається з уже доступних обчислювальних ресурсів;
  • чому використовується калька з російської - "масив", в сенсі група об'єктів з одним рівнем адресування? Англійською це називають "array" або "vector", то може щось а-ля "порядок", або "група", або ще щось (бо, чесно кажучи, усі перечислені варіанти і в першу чергу "масив" звучать якось криво)?
  • або класика - "за умовчанням"?

Андрій П. 18:21, 12 березня 2010 (UTC)

Не знаю куди тикнути. Щодо конкретних запитань, як на мене, пам'ять розподіляють, якщо хочете призначають, не бачу нічого страшного у виділяють. Не бачу нічого страшного у масиві - тут вигадувати новий терін тільки шкідливо. Вікіпедія не займається новотворенням. За умовчанням - це страшно, виправляйте, де побачите. --Дядько Ігор 18:55, 12 березня 2010 (UTC)
А на що, в такому разі, замінювати "За умовчанням"? -- Андрій П. 19:29, 12 березня 2010 (UTC)
Із словом "масив" проблема в тому, що воно є калькою з російського, яке в свою чергу є калькою з англійського "massif". Так от, останнє до групи однорідних данних не застосовується, якщо не вдаватися в деталі, то "massif" і "array" - це різні і аж ніяк не взаємозамінні терміни. -- Андрій П. 19:29, 12 березня 2010 (UTC)
Я так подумав, "array" можливо найкраще перекладається як "збір" або "ряд/рядок". При тому, що класно, з'являється можливість більш точно передати сутність справи. Тобто якщо важливо відзначити, що йдеться про неформатовані дані, розташування в пам'яті яких одначе для автора немає значення, то краще застосувати "збір". А якщо важливим є розташування, то "ряд/рядок". Простіше кажучи, якщо обговорюється розташування int-ів в int a[ 7 ]; або std::vector< int > v; то це "ряд", а якщо говориться про operator delete[], то це про "збір". Що ви на то? -- Андрій П. 20:30, 12 березня 2010 (UTC)
За умовчанням слід замінювати на за замовчуванням. Щодо array, то англо-український словник з обчислювальної техніки перекладає його саме як масив. Та й термін цей серед програмістів загальноприйнятий, тому не треба його замінювати, n-вимірні рядки звучать значно гірше, та й «упізнаваність» менша — NickK 22:05, 12 березня 2010 (UTC)
«За замовчуванням» — не дуже вдалий вислів суто з орфоепічного погляду, через повторювання складу «за». Краще звучить «за промовчанням» — варіант, який використовуєтсья в україномовному перекладі Віндовз 7. --Shulha 06:58, 13 березня 2010 (UTC)
Ще раз повторю, що вікіпедія не місце для запровадження нової термінології. Ідіть у світ, пропонуйте ваші варіанти в спеціальній літературі, і, якщо вони приживуться, тоді вже можна у вікіпедію. Вікіпедія, як і будь-яке інше довідкове видання - це третинна інформація. Словник дає масив, значить масив. Конкретно щодо ваших пропозицій, то ви лише заплутаєте поняття. Ряд - це англійське series, рядок - string, який, звісно є масивом байтів, vector - це вже клас, збір - цього слова ніхто взагалі не зрозуміє, тому воно може бути кандидатом, але запроваджувати його потрібно не тут, а в спеціальній літературі, й чекати поки воно приживеться. --Дядько Ігор 22:25, 12 березня 2010 (UTC)
До речі, щодо новаторства — згадав, що львівський «Журнал фізичних досліджень» [4] виходить згідно з окремими пунктами проєкту правопису 1999 року. Візьму на себе сміливість подумати, що окремі вікіпедисти мають моральне право займатися творенням термінів, якщо вони є фахівці у цій сфері, а загальноприйнятих відповідних термінів в українській мові ще не існує — таке буває, зокрема з запозиченнями з англійської та латинської мов. --Friend 22:55, 12 березня 2010 (UTC)
Подумати можете, а діяти відповідно до тієї думки - не варто :). Вище Дядько Ігор вказав шлях для таких випадків: "Ідіть у світ, пропонуйте ваші варіанти в спеціальній літературі, і, якщо вони приживуться, тоді вже можна у вікіпедію". Іншого - не дано (хоча так, нерідко дуже хочеться :( ). --pavlosh ҉ 23:12, 12 березня 2010 (UTC)
Вочевидь пан пропонує для ще невідомих українській мові понять в назві статті писати наприклад «Поняття без назви в українській мові, англійською — ХХХ». --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:20, 12 березня 2010 (UTC)
«Журнал фізичних досліджень» публікує оригінальні дослідження. А в оригінальних дослідженнях автор має право вигадувати нові терміни. Захотів Гелл-Манн обізвати частинку так як квакає качка, і весь світ називає частинки кварками. Можливо, нам би варто було опустити /р/ в назві, й називати їх кваками, але ми вже звикли Усмішка.
Уточнив гілку на комп'ютерну, до теми обговорення. Якщо цікавить, питання перекладу піднімались в українській лінукс-групі --Albedo 10:07, 13 березня 2010 (UTC)
А конкретне посилання ви би не могли привести? -- Андрій П. 19:32, 13 березня 2010 (UTC)

Власне подібного я й потребував. Дякую за пояснення. Отож, підсумовуючи:

  • укр. масив = англ. array - тому що вже прижилося (маю надію, що колись цей помилковий термін відімре, але поки що доведеться ним користуватися);
  • пам'ять призначають або розподіляють;
  • англ. by default = укр. за промовчанням - а тут у мене є сумніви, бо переклад інтерфейсу Windows аж ніяк не є дослідженням чи публікацією, тай якось воно не те...

-- Андрій П. 19:32, 13 березня 2010 (UTC)

    • Щодо промовчання, ось натрапив на певне дослідження цього питання. Автори пропонують ще один термін, але це здається не той термін, де мають виникати суперечки — будь-який зрозумілий варіант підійде, а найкращий сам відфільтрується згодом. --Shulha 20:09, 13 березня 2010 (UTC)

Цікава стаття про Вікіпедію

Натрапив на стареньку але цікаву статтю про Вікіпедію: http://tsn.ua/nauka_it/londonskaya-portretna-galereya-prigrozila-vikipediyi-sudom-za-foto-svoyih-kartin.html --yakudza 15:02, 14 березня 2010 (UTC)

Взагалі-то вона далеко не єдина, див. commons:User:Dcoetzee/NPG legal threat/CoverageNickK 15:11, 14 березня 2010 (UTC)

www.yurijdvornyk.pp.ua

Нарешті у повному обсязі працює особистий сайт Юрія Дворника. Тут ви можете переглянути кращі роботи автора, ознайомитись із новинами та публіцистикою.

URL Адреси - наступні:

Офіційне джерело: [5] Блог: [6] Неофіційний сайт: [7] Twitter: [8] YouTube: [9]

Радіосюжет про вікіпедію у ефірі BBC 10 03 2010.

Цікавий сюжет про Вікіпедію на BBC. У сюжеті звучали інтерв'ю Павла Шевело і засновника українського розділу Вікіпедії Crystal Clear app amor.png Boduni 19:41, 10 березня 2010 (UTC)

Тепер їх дівчата будуть любити довіку. --Дядько Ігор 19:52, 10 березня 2010 (UTC)
Амінь! :-P --pavlosh ҉ 21:11, 11 березня 2010 (UTC)
А десь почути цей радіосюжет можна?--セルギイОбг. 19:57, 10 березня 2010 (UTC)
Слід перенести до ВП:ППВ --Perohanych 08:27, 11 березня 2010 (UTC)
Хотів знайти цей матеріал Ґуґлом, а знайшов таке: Міністр Вакарчук закликав наповнювати укр. вікі [10] --Shulha 10:26, 11 березня 2010 (UTC)
А я річної давності виступ Львової в youtube--Kamelot 10:34, 11 березня 2010 (UTC)
Зайдіть на ВП:ППВ, там є оригінальний лист Вакарчука. Там же є інформація про виступ академіка Грінченка ще від 7 лютого, де академік говорить те ж саме. Лист Вакарчука мав дуже великий резонанс у вітчизняних і російських ЗМІ, див. тут Нарахував більше 50 публікацій. Сьогодні вийшла стаття з моїм коментарем в газеті Комерсант. --Perohanych 12:42, 11 березня 2010 (UTC)
Це мабуть оце http://downloads.bbc.co.uk/podcasts/worldservice/choice/choice_20100310-1939b.mp3 --AS об. 15:32, 11 березня 2010 (UTC)
Усмішка О, тепер кожен користувач зможе цей ролик з голосами вікіпедистів собі як рінґтон поставити Усмішка --Friend 15:44, 11 березня 2010 (UTC)
Я ще не слухав і навіть дещо побоююся слухати, бо там журналістка з довгої розмови щось вирізала/витинала, щоб (разом з її власними коментарями - "підводками") все влізло у 5 хвилин. Щодо "засновника українського розділу Вікіпедії" (невже його саме так відрекомендували? не назвали ні реального ім'я та/або ніка?), то це мусить бути Gutsul. --pavlosh ҉ 21:11, 11 березня 2010 (UTC)
...хоча насправді засновник української Вікіпедії — Yuri koval, а Gutsul — перший адміністратор. Обох (Gutsul'а та Павла Шевела) представляли реальними іменами — NickK 21:15, 11 березня 2010 (UTC)
Насправді :) словосполучення "засновник української Вікіпедії" було накинуто журналісткою — їй (вочевидь для "вагомості") дуже залежало на тому, щоб взяти інтерв'ю саме в засновника :)
Крім того, при всій повазі до історичної ролі Yuri koval можна зазначити таке:
  • Різниця у часі між початком редагування Yuri koval та Gutsul настільки мала (з погляду років, що проминули), що великої помилки не зроблено;
  • Досить доцільно застосувати концепт на кшталт "не той батько, хто породив, а той, хто зростив та виховав". Це я, звісно, про те, що Gutsul за всі роки не полишав навдовго проект і він досі серед нас (нехай так буде і надалі!).
--pavlosh ҉ 21:35, 11 березня 2010 (UTC)
Послухав… вийшло краще, ніж я побоювався: Євгенія Руденко (тобто та журналістка) не просто порізала, а (як я їй і радив, хоча можливо вона і так зробила б це) багато що суттєвого стисло резюмувала у своєму тексті. --pavlosh ҉ 21:35, 11 березня 2010 (UTC)
Додано текстове викладення матеріалу. --pavlosh ҉ 11:50, 12 березня 2010 (UTC)
  • «Активний користувач Вікіпедії ...» ))) — треба Алексу дати почитати... --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 20:18, 20 березня 2010 (UTC)

Скоро 200 тисячі статей

Намалював «ювілейний» логотип. Кольори намагався підібрати близькі до національних.--Анатолій (обг.) 23:23, 17 березня 2010 (UTC)

Імхо, треба зробити розмазаніший шрифт, бо трохи видно квадратики --AS об. 20:24, 20 березня 2010 (UTC)
ШГ --ickis 20:53, 20 березня 2010 (UTC)

Який відсоток шкіл в Україні використовують Українську мову

А хто небудь може приблизно оцінити який відсоток шкіл в Україні використовують Українську мову в навчанні і який відсоток використовують Російську? І яке співвідношення українських / російських шкіл в Києві? 74.15.64.29 04:40, 26 березня 2010 (UTC)

Див. статтю Російська мова в Україні: кількість російських шкіл в Україні становить 5,9 % від загальної їх кількостіNickK 23:34, 26 березня 2010 (UTC)
Це офіційні дані. Думаю, що насправді російською викладають в більшій кількості шкіл. Але ці дані нікому невідомі. Офіційно в наших вузах викладають українською, але на практиці все інакше. --Gutsul 17:11, 6 квітня 2010 (UTC)

Розповімо світу про нашу Вікіпедію

Прошу звернути увагу на новостворену сторінку: m:Tell us about Ukrainian Wikipedia (аналогічні вже існують для 100 проектів). Я повідповідав на прості питання, проте хотілося б попрохати більш досвідчених користувачів розповісти там якомога більше, в тому числі й про "Вікімедіа Україна".--Microcell 15:45, 6 квітня 2010 (UTC)

Що ж ви там понаписували? Якщо хочете знати, то більшість наших перекладів із італійської, французької та польської вікіпедій. Все дуже просто — Rarbot створив уже десятки тисяч статей. Рік тому я проводив вибірку випадкових 100 статей. Як не дивно, перекладених серед них не було (тоді Rarbot ще не працював). Оскільки 100 мале число, й похибка повинна бути 10%, то ми можемо сміливо сказати, що минулого року перекладених серед наших статей не більше 10%. Це той випадок, коли нуль статистичний. Ми всі знаємо, що перекладені статті існують. --Дядько Ігор 16:42, 6 квітня 2010 (UTC)

Microcell, те що ви там понаписували - дезінформація. Ви оприлюднили свою упереджену і нічим не підтверджену думку. --Gutsul 17:09, 6 квітня 2010 (UTC)

Можливо, я спирався на власні спостереження (про ботів я всіх фактів не знав), але я не наполягаю на цьому - сміливо виправляйте, дописуйте. Мети оприлюднити свідомо неправдиву інформацію в мене не було, повірте.--Microcell 17:14, 6 квітня 2010 (UTC)
Так напередодні двохсоттисячної статті «ми» розповіли всьому світу про другосортність українського розділу порівнянно з російським. Сумні часи настали для укрвікі... --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:26, 6 квітня 2010 (UTC)

Є 200 тисяч

Те, чого так довго чекали нарешті сталось — маємо понад 200 тисяч статей в українській Вікіпедії!

За підрахунками Kalan, ювілейна стаття — Список країн за виробництвом вугілля. --vityok 08:13, 7 квітня 2010 (UTC)

Скоро 200 тисяч статей

Намалював «ювілейний» логотип. Кольори намагався підібрати близькі до національних.--Анатолій (обг.) 23:23, 17 березня 2010 (UTC)

Імхо, треба зробити розмазаніший шрифт, бо трохи видно квадратики --AS об. 20:24, 20 березня 2010 (UTC)
ШГ --ickis 20:53, 20 березня 2010 (UTC)
У такому поєднанні блакитний і жовтий виглядають швидше зеленим :) Можливо, краще виглядатимуть золоті 200 000, а коло них прапорець України? --Yarko 22:39, 20 березня 2010 (UTC)
Wikipedia-logo-uk-200k-beta.png
Просто золоті 200000, шрифт із засічками. --ickis 08:08, 21 березня 2010 (UTC)
Золотий кращий за жовто-блакитний (Артем В. Коновалов 08:10, 21 березня 2010 (UTC))
Золотий краще. Пропоную трохи відділити 200 і 000 для кращого зчитування. І пограйтеся положенням 200000, може якщо їх розташувати на рівні центра сфери, буде краще, хай навіть цифри закриють нашу літеру «й» на знаку. --Shulha 10:53, 21 березня 2010 (UTC)
Через ті темні частини такі золоті цифри поганенько видно --AS об. 12:20, 21 березня 2010 (UTC)
Непогано, єдине що Фонд Вікімедіа радить на логотипах використовувати вільні шрифти (наприклад DejaVu Sans або Gill Sans).--Анатолій (обг.) 12:55, 21 березня 2010 (UTC)

Варіант із золотистими літерами посередині сфери: --Анатолій (обг.) 13:21, 21 березня 2010 (UTC)

Нє Face-smile.svg. Допоки кращий - це другий (золоті 200 000 внизу), щиро Артем В. Коновалов 13:24, 21 березня 2010 (UTC)
Підтримую другий варіант. За різноманітність! --Tomahiv 13:25, 21 березня 2010 (UTC)
У такому разі текст варто підняти трохи вище.--Анатолій (обг.) 13:40, 21 березня 2010 (UTC)
Анаталоію велика дяка, що звернув увагу на святковий логотип. Так само, нмд, вартує зважити на його пропозицію про використання вільних шрифтів. Але варіант Ickis об'єктивно виконаний професійніше. --Yarko 17:02, 21 березня 2010 (UTC)
По центру кулі? --ickis 17:11, 21 березня 2010 (UTC)
Сфери.--Анатолій (обг.) 17:33, 21 березня 2010 (UTC)
Wikipedia-logo-uk-200k-beta2.png

Напис приблизно по центру кулі чи то пак сфери.--ickis 18:08, 21 березня 2010 (UTC)

Гаразд, внизу, все таки краще. Спробуйте все таки поставити чверть пробіла між 200 і 000. --Shulha 18:30, 21 березня 2010 (UTC)
Wikipedia-logo-uk-200k-beta21.png

Одна шоста пробілу між 200 і 000, трохи чіткіші літери. --ickis 19:46, 21 березня 2010 (UTC)

Уже супер. Цей можна вішати хоч зараз. Тепер може хтось інший запропонує якийсь принципово інший знак — тоді з ним можна буде порівняти. А так — цей, (як на мене). --Shulha 10:08, 22 березня 2010 (UTC)
Як на мене: останній - цілком пристойний (і найкращий серед усіх). Моє шанування автору. --Olvin 11:43, 22 березня 2010 (UTC)
Wikipedia-logo-uk-200k-beta21л.png

А чи не можна в останній нолик "запхати" український прапорець на штандарті? Було б прикольно. --Вальдимар 20:50, 24 березня 2010 (UTC)

Щось на кшталт цього. --Вальдимар 20:57, 24 березня 2010 (UTC)
Українська мова не має прапора, хех --AS об. 06:59, 25 березня 2010 (UTC)
Є така приказка у митців: «Художнику головне вчасно зупинитися». Прапор зайвий. --Shulha 08:03, 25 березня 2010 (UTC)
  • За Файл:Wikipedia-logo-uk-200k-beta21.png, найчіткіший, цифри внизу виглядають доречніше, ніж посеред логотипа. Прапорець все-таки зайвий, у нас же україномовна Вікіпедія, а не українська — NickK 19:08, 25 березня 2010 (UTC)
    А в чому принципова різниця між другим і п'ятим?--Анатолій (обг.) 19:11, 25 березня 2010 (UTC)
    П'ятий чіткіший — NickK 21:35, 25 березня 2010 (UTC)

Може прапор і зайвий, але хотілося би якось урізноманітнити цифри. Добавити декорації. Підозрюю, що ідея може викликати заперечення, але все ж висловлю: скоро Великдень і можна було би притулити кошик з писанками. Такий логотип знаменував би собою подію і пору. До речі, десь тоді й повинна появитися 200-тисячна стаття --Tomahiv 19:18, 25 березня 2010 (UTC)

Можна поглянути на досвід інших Вікіпедій --Tomahiv 19:39, 25 березня 2010 (UTC)

До речі там дуже багато логотипів саме з прапорами. І білоруси, і болгари і, і... А у нас тут прямо Академія наук якась. --Вальдимар 20:41, 25 березня 2010 (UTC)
Еге ж. А дарма. У графічних інтерфейсах різних ОС використовуються прапори і для позначення мов (маю на увазі мовні панелі). Та й не тільки там використовуються --Tomahiv 20:46, 25 березня 2010 (UTC)

Жовто-блакитні цифри, прапори, писанки, це все добре, звичайно. Але я б не ризикував образити користувачів з інших країн чи представників інших (нехристиянських) релігій. --ickis 21:02, 25 березня 2010 (UTC)

Я не знаю користувачів нашої Вікіпедії, яких би образив український національний прапор. А писанки так приблизно пов'язані з християнством як колядки (Це скоріше українська етнографія, ніж в суті релігія). Ну можна щось з весною придумати. Узагалі, хочеться більше, ніж просто цифри — у нас усі попередні логотипи були такими :) --Tomahiv 21:08, 25 березня 2010 (UTC)
Прапор на логотипі буде неполіткоректним, зокрема, щодо англійської Вікіпедії. Якщо вони захочуть розмістити прапор, чий прапор їм розміщувати? Адже англійською розмовляє не один десяток країн.--Анатолій (обг.) 21:15, 25 березня 2010 (UTC)
Усі. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:04, 25 березня 2010 (UTC)
Ідея 200 тисяч статей з писанками мені подобається більше, якщо прапорець в нулику не дуже доречний, то тут можна зробити щось привабливе — NickK 21:35, 25 березня 2010 (UTC)
Які всі мудрагелії зібрались. Усмішка Я звичайно не наполягаю, лише обговорюю (мені якщо чесно все одно, від цього я писати менше не стану), але яка мова приходить на думку коли бачите український прапор. 200% скажуть, що українська. А українці за межами України не образяться - це точно. Не ображаються ж українці на російськомовних користувачів російської вікі. Усмішка. Треба жити простіше, і цей проект не Академія наук, а проста до ручки енциклопедія для усіх бажаючих, і розумних і не дуже. Усмішка --Вальдимар 23:15, 25 березня 2010 (UTC)
Російська. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 14:30, 26 березня 2010 (UTC)
  • Хлопці раз Ви відмічаєте певне досягнення нашого вікітовариства (тобто зійшли на певну висоту), тоді Ви повинні якоїсь відзначити, що се успіх національної вікіпедії - жодна з вікі цим не цурається (заходив якось в русскіх тамка восени російський прапор розвивався зо 2 місяці, македонці чи гіндуси того не бояться, а ми стидливо пальчиками сукаємо....). Будь яке суспільство в світі при досягненнях певних вершин в знак свого успіху воздвигає певні свої штандарти (прапори чи герби чи стрічки з державними символами чи кольорами) - чи то в географічних, чи спортивних, або навіть в альпінізмі й нікому з сторонніх то не доречі (за принципом най пограються своєю цяцькою, Джомолунґмі «ні впаде - ні.. сяде»Усмішка). Тому мораль така - раз синьо-жовте знамено ознака української спільноти, то нічого сим цуратися, адже так й дойдете з часом в своїй політкоректності (а мо́ якось инше.....), до того що встидатиметеся української мови?????
  • А тепер фахово - на «муууві реклами» - в будь якому продукті на його лице виставляються:
Назва продукту - тут ми маємо «Вікіпедія».
Загальне тло, що відповідає кольорам та ознакам продукту - маємо тутка тлом «великий гльобус-пазл вікі», що дуже доречно.
Слоган продукту чи фірми - тут теж є «слоган».
Якщо продукт приурочений до певної дати чи акції то вказується якої - тут вказали «200 000» в святковій «золотистій оправі»
Якщо акція співпадає з світовою чи суспільною подією теж чимось це проявляють - згідний «з писанков (яйцем, а мо́й людській подобі - тотовУсмішка) в середині нулика» (тільки слід врахувати,що ся вся позначка провисить зо 2-3 місяці, а Пасха нині то швидко приходить й відходить???)
Але основним елементом повинен бути також й якись атрибут від лого фірми чи виробника продукту - наразі таким в національній вікіпедії являється стилізація прапора чи герба - який також внесений в сю позначку «й повинен бути обовязково»
  • Тепер від себе - так майже всі елементи наявні (писанку додав умовно, ли не знаю яку впихнетеУсмішка), водночас композиційно прапорець висить з букви, а се втрачений зміст (або буква синьо-жовта, або з якогось іншого елементу має бути). Тому при заміні чи втисканні писанки в «2-ий нулик з кінця» - там буде тоді й доречний маленький прапорець, що розвивається.
  • Тому я за остатній варіант з втисканням Писанки. Тому «не шукаймо на лисій голові блох», а краще до роботи! Зичу всім творчих успіхів! --Когутяк Зенко 07:02, 26 березня 2010 (UTC) Слава Україні!!!

Я не проти якоїсь національної ознаки в логотипі, але прапор — надто очевидно. Я пропоную використовувати для надання українськості елементи вишиванки, вишиті візерунки — це не менш український, але не такий частовживаний символ України. --Shulha 07:23, 26 березня 2010 (UTC)

Будь-який рекламіст, маркетолог та дизайнер Вам порадить - «чим простіше, очевидніше - тим досконало попадаєте в цільову точку», а викрутаси лише відволікають (максимум один викрутас - та й то набитий в оскому дає хороший плюс). Ви знаєте, висить лого з вишивкою на моніторах в моїх підприємствах й файно виглядає. Так се пертворилося також в звичайну ситуацію. Але для внесення самої «вишивки» в орнамент теж тра помізґувати - оскільки в половині світу вишивка є національною ознакою, а Україна, відверто, не має своїх загальноприйнятих й відомих в світі стандартів та шаблонів в цій орнаментальній царині (як то в русских чи мексиканців, чи лужан і навіть французів чи арабів). Тому тра спочатку визначатися з самим орнаментом та й вживляння вишивок прийнято зазвичай як обрамлення-рамково чи акцентування якогось слова чи елемента. Але композиційно «гаптована вишивка» доречна на елементах з простим малюнком, а коли маємо багаточисельний елемент «гльобус» + «яйко-писанку» + «добавимо вишивку» - йой то вже не знак - а справжній коллаж (а цо за багато, то не здраво). Зичу успіхів!--Когутяк Зенко 07:42, 26 березня 2010 (UTC) (а от вишивку в наш український вікі-штандарт дуже файна їдея, особливо в звичайні, не урочисті му́менти - тут я обома руками за - там воно в направду було б доречне!!!)
Хіба "ся вся позначка провисить зо 2-3 місяці"? по-моєму достатньо буде й двох тижнів - а це якрас післявеликодній час --Tomahiv 14:03, 26 березня 2010 (UTC)
До речі, писанка не менш український символ, ніж вишиванка, тому ювілейний знак, в якому будуть різні писанки замість нулів (або всередині нулів, для більшої очевидності) — це буде водночас і ювілейно, і українсько, і великодньо. --Shulha 18:35, 26 березня 2010 (UTC)
У мене питання не пов'язане з логотипом. Коли варто досягнути оті 200 000, щоб підсилити медіальний ефект? Думаю, під час Великодня не варто, преса святкує, у людей настрій не той. Можна подумати про середу-четвер після Великодня, або наступного тижня (десь 12-13 квітня). Дату можна підігнати (не)активністю мого бота, інших користувачів які створюють серійні статті. Без бота зараз створюється 800-900 статей щотижня. --Rar 08:33, 29 березня 2010 (UTC)

Двісті тисяч досягнуто, прошу підняти прапор повісити ювілейний знак. --Shulha 08:52, 7 квітня 2010 (UTC)

Коли поширювати

Перенесено у Обговорення Вікіпедії:Прес-реліз/200К‎#Коли поширювати. --Shulha 16:33, 2 квітня 2010 (UTC)

Маємо 200 тисяч

Те, чого так довго чекали нарешті сталось — маємо понад 200 тисяч статей в українській Вікіпедії!

За підрахунками Kalan, ювілейна стаття — Список країн за виробництвом вугілля. --vityok 08:13, 7 квітня 2010 (UTC)

Чтобы никому не было обидно, разъясню, как производились подсчёты и почему можно сразу достоверно утверждать. Аналогично вычислялась 500000-я статья в рувики.
Есть файл: http://toolserver.org/~kalan/ukwiki/200-report.txt. Был запущен скрипт, который 10 раз в секунду опрашивал счётчик новых статей и название последней созданной страницы (есть небольшой баг, благодаря которому пролезло, например, Обговорення_користувача:78.152.189.41; на подсчёты баг не влияет). Как только менялись показания счётчика или появлялась новая страница, изменение записывалось. Поскольку счётчик статей отстаёт от правок в среднем на 200—300 миллисекунд, большинство статей пропечатались в списке дважды, при этом номером статьи нужно считать второе показание счётчика, а не первое. Вот, например, самое интересное место:
07:56:23.8 199998 Глобальний_інноваційний_індекс
07:56:24.4 199999 Глобальний_інноваційний_індекс
07:56:26.1 199999 Список_країн_за_виробництвом_вугілля
07:56:26.5 200000 Список_країн_за_виробництвом_вугілля
07:56:29.7 200000 Тані_Татекі
07:56:29.8 200001 Тані_Татекі
07:56:31.2 200001 Хідзіката_Хісамото
07:56:31.3 200002 Хідзіката_Хісамото
Статья Список_країн_за_виробництвом_вугілля сначала была создана, счётчик показывал 199999. Потом счётчик не сразу, но обновился до 200000. Поэтому эта статья — юбилейная.
Обидно, конечно, что автосгенерированная статья вот так вот попала на заветное число. Но методика подсчёта исключает погрешности и ошибки (не связанные с очень маловероятными багами самого счётчика).
Извините за русский язык; к сожалению, писать по-украински не умею.
Kalan ? 08:29, 7 квітня 2010 (UTC)
Мабуть Логотип варто змінити.--Rar 09:00, 7 квітня 2010 (UTC)
Але який варіант маємо обрати? Попередньо ми так і не визначалися --Tomahiv 10:10, 7 квітня 2010 (UTC)
Звичайно, що оцей --П. Олійник 1998 10:22, 7 квітня 2010 (UTC) →
Wikipedia-logo-uk-200k-beta21.png
Авжеж, в обговоренні дійшли згоди.--Leonst 10:24, 7 квітня 2010 (UTC)
Я теж за цей. Зрештою будь-який святковий зараз кращий за стандартний. --Rar 10:25, 7 квітня 2010 (UTC)
Безперечно, цей. Ану, швидко міняйте! Face-smile.svg Johnny 10:42, 7 квітня 2010 (UTC)
Завантажив цей, хоча шкода, що з писанками так і не намалювали :( --Tomahiv 12:24, 7 квітня 2010 (UTC)

От лица сообщества рувики поздравляю с круглой цифрой. Догоняйте и перегоняйте! Rasim 11:38, 8 квітня 2010 (UTC)

У - В

Маю питання, які з пропозицій правильні (бо в мене труднощі з розумінням Правопису):

  • Категорія:Спорт у Афінах → Категорія:Спорт в Афінах
  • Категорія:Релігія в Греції → Категорія:Релігія у Греції
  • Категорія:Світова спадщина в Греції → Категорія:Світова спадщина у Греції
  • Категорія:Освіта в Греції → Категорія:Освіта у Греції? --AS об. 23:13, 10 квітня 2010 (UTC)
Особисто мені здається (і я про це вже писав), було б краще взагалі відмовитися від прийменників і відмінків в назвах категорій. По-моєму, якщо виглядає так: Категорія:Спорт:Афіни або Категорія:Релігія:Греція, то все зрозуміло, і, головне — все за єдиним правилом. В іншому випадку можливі варіанти: Спорт у Греції, Спорт в Греції, Спорт Греції, Грецький спорт...--Mr.Rosewater 07:17, 11 квітня 2010 (UTC)
Щодо першого варіанту не знаю, у трьох останніх ІМХО треба писати у, щоб не було трьох приголосних поспіль.--Анатолій (обг.) 09:33, 11 квітня 2010 (UTC)
Правопис не для розуміння, він для виконання. Про після приголосного перед голосним правописдоволі чітко й красномовно... мовчить. В інших в, бо «особливої» початковою групи нема, он у правописі й приклад красивий «Люди врозкид розляглися в траві». І взагалі як писав Шевельов у таких випадках в лише позірно здається приголосним. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:00, 11 квітня 2010 (UTC)
Останнє трвердження цікаве. Як французький напівголосний /w/? --Дядько Ігор 11:11, 11 квітня 2010 (UTC)
Ну приблизно... У Шевельова просто слова красиві :) --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:48, 11 квітня 2010 (UTC)
Фраза «позірно здається» взагалі виглядає як тавтологія (адже позірний = уявний).--Анатолій (обг.) 13:05, 11 квітня 2010 (UTC)
Ну мені здалося що Шевельов вкладав у них зміст «на зір здається». Певна логіка в цьому є. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 14:07, 11 квітня 2010 (UTC)
Зрозуміло, дякую --AS об. 15:45, 11 квітня 2010 (UTC)
  • Я не проти, якщо так правильно. А як бути із Категорія:Спорт у Афінах? --Erud 07:39, 12 квітня 2010 (UTC)
    Зі спортом у нас ставиться у перед приголосним та в перед голосним, щоб уникати плутанини — NickK 20:46, 12 квітня 2010 (UTC)

Бурчання

Ох, прогавили квантову механіку. На Різдво, коли ми гуляли, користувач Gvozdet почав усерьоз викладати її у вступній статті. Тепер уже поверху цілий ряд редагувань. Хто ж пише формули у вступі? --Дядько Ігор 17:04, 14 квітня 2010 (UTC)

Та щось я там формул майже і не помітив, мені якось навіть дивно, що там взагалі формул так мало.Усмішка Так що нічого страшного - читач, який заходить на цю сторінку вже підсвідомо чекає на якісь страшні формули, а тут його розчарування чекає - формул практично немає, а ті що є самі простенькі... --Pavlo Chemist 17:17, 14 квітня 2010 (UTC)

66666

Сьогодні з'явиться користувач під №66666! Хто отримає цей номер? Чекаємо! --Nikkolo 05:02, 23 квітня 2010 (UTC)

І хто ж він? Усмішка --П. Олійник 1998 17:02, 27 квітня 2010 (UTC)

Дві категорії - Францискани і Францисканці

Існує дві категорії: Францискани і Францисканці. Напевно мала би бути якась одна. І напевно друга. Але це тільки мої здогадки. Видалити одну? Повинно бути якесь обговорення? Але якщо видаляти, то слід і у статтях повиправляти усе вручну, щоб зібрати в одній категорії, чи якось це інакше робиться? Словом, допоможіть хто-небудь. Я новачок. Категорій ще не створював ніколи і тим більше не пропонував до видалення. Просто хотів віднести тут одну статтю до категорії, а тут таке...--aeou 18:38, 5 травня 2010 (UTC)

Обговорення можна організувати тут, чи на спеціалізованій сторінці ВП:ОК, чи номінувати «зайву» категорію на вилучення, чи виставити категорію на перейменування тощо. Конкретно в цій ситуації, наскільки я бачу, один з користувачів перекинув усі статті з Категорія:Францисканці у Категорія:Францискани — всупереч самоназві ордену в Україні (див. їх сайт) та словникам. Тому переношу все до Категорія:ФранцисканціNickK 11:11, 6 травня 2010 (UTC)

Жахливі співпадіння

Складається таке враження що відсутні в усіх нормальних словниках слова співпадіння, співпадати й подібні у нашій Вікіпедії по статтях є «словами на всі значення», що я вже з ними заплутався (там про що тільки не йдеться). Прохання до всіх пройтися по своїх статтях із такими словами (їх там на щастя не так багато) й виправити ці слова на справжні українські на означення відповідних понять. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 08:58, 28 квітня 2010 (UTC)

Думаю варто було б вказати яку заміну у яких випадках ви пропонуєте. --Alex Blokha 00:14, 5 травня 2010 (UTC)
На мою думку, краще вживати «збігатися», але в математиці так писати точно не можна, бо там збігаються ще й ряди — NickK 10:46, 6 травня 2010 (UTC)
Так, загалом найскладніше слово це «збіг» і похідні, правда воно не завжди добре пасує... А чому в математиці прпонується калькувати саме «співпадати», а не «сходитися», а взагалі ці два дійсно в українській передаються одним словом. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 14:40, 6 травня 2010 (UTC)

Хто хоче дати інтерв'ю Всесвітній службі радіомовлення України

Див. Вікіпедія:Запити від медіа --Perohanych 12:45, 21 травня 2010 (UTC)

Youtube

Ми з сабжем дружимо чи ні. Я пишу про Доріс Дей, але краще раз послухати. --Дядько Ігор 12:18, 23 травня 2010 (UTC)

Семятиче

Будь ласка, розберіться хтось з ось цим редагуванням (про укр. назви польських міст), якщо все в порядку, то треба перейменувати статтю --AS об. 15:20, 27 травня 2010 (UTC)

Взагалі так, деякі міста Польщі мають українські назви, дещо відмінні від місцевих, але критерії по Польщі в нас практично випадкові: наприклад, Хожів (українська назва) перейменували на Хожув (польська назва), хоча ті міста, які є на мапах ДНВП «Картографія» під українськими назвами (Холм, Перемишль, Грубешів, Красностав, Томашів тощо), мають українські назви — NickK 18:24, 27 травня 2010 (UTC)

Польская Викиэкспедиция 2010

По просьбе координатора вторичное обьявление - подробности на этой странице. Приглашаются все. Всего доброго, Ency 22:42, 27 травня 2010 (UTC)

Побажання на 2010

Хотілося б, щоб всі нобелівські лауреати хоча б з літератури, у нас були. --Дядько Ігор 15:36, 3 січня 2010 (UTC)

Біологія - класифікація

Класифікація тварин та рослин у жахливому становищі. На жаль, я не спеціаліст, тож зарадити мало чим можу. Якщо хоча би був українізований таксономічний шаблон, то можна було б спробувати. А так - надто складно для не фахівця. Категорії у біології - це просто чудо з чудес. Flinn 20:05, 1 червня 2010 (UTC)

Користувач:See-Saw Itch

Стало відомо, що із паном See-Saw Itch стався інсульт. Беручи до уваги те, що усі близькі йому люди мешкають у Новосибірську, окрім старенької мами, він абсолютно самотній. Пропоную небайдужим користувачам відвідати пана Сергія у будь-який день, бажано в післяобідній час. Для цього не обов'язково бути вікіпедійним товаришем користувача, можливо, Ви просто живете неподалік від:

Київ, міська лікарня №4, вул. Соломянська, 17

Якщо потрібні якісь деталі (в тому числі мій або пана Сергія мобільний), пишіть мені Вікі-поштою.

Особисто я планую відвідати його в четвер, 3 травня, близько 13-14 години. --Erud 18:42, 1 червня 2010 (UTC)

  • висловлюю співчуття... --Boryslaw Javir 19:14, 1 червня 2010 (UTC)
  • На жаль, не можу бути поряд, але бажаю видужання цій чудовій людині. --Friend 19:23, 1 червня 2010 (UTC) (Пустомити-Львів)
  • З карпатських гір наше шануваннячко Сисоїчу, передайте сій цікавій й неординарній Людині - міцного духу аби звестися на ноги та піддати тим життєвим обставинам. Хто є тамка в Києві передавайте наше вікі-шануваннячко нашому побратимові й всяких гараздів!!! --Когутяк Зенко 19:58, 1 червня 2010 (UTC)
  • Приєднуюсь до слів співчуття і бажаю швидкого одужання. Передавайте йому привіт. Пішов би обов'язково, але не в Києві живу. --Вальдимар 20:21, 1 червня 2010 (UTC)
  • На жаль, не можу прийти. Передавайте будь-ласка побажання швидкого видужання. Його чудовий вікі-внесок високо цінується. --Silin2005 21:35, 1 червня 2010 (UTC)
  • Біда не приходить сама. Передавайте найліпші побажання, хай якнайшвидше одужує. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 02:48, 2 червня 2010 (UTC)
  • як тільки дозволять обставини, спробую відвідати (Вишневе від Києва недалеко). Нажаль, на ці вихідні вже купив квитки додому, до Львова ... Передавайте найкращі побажання і якнайшвидшого видужання. З повагою --Helgi 05:40, 2 червня 2010 (UTC)
  • Хотілося б побажати цьому Користувачеві і Людині одужання та незламного духу, щоб побороти негаразди, які звалилися на нього. Будь ласка, See-Saw Itch, скоріше одужуйте. З повагою --А. Погодин 06:00, 2 червня 2010 (UTC)
  • Приєднуюсь до побажань швидкого одужання --AS об. 07:24, 2 червня 2010 (UTC)
  • І я теж--βρσωαρ 07:36, 2 червня 2010 (UTC)
  • Одужуйте! Бог в поміч! --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 07:39, 2 червня 2010 (UTC)
  • Бажаю швидкого одужання. --Alex79 08:01, 2 червня 2010 (UTC)
  • Чудова людина, нехай видужує швидше. А який точний діагноз? Який інсульт? --П. Олійник 1998 08:34, 2 червня 2010 (UTC)
  • Щиро співчуваю, однак не певен чи його доцільно відвідувати з огляду на хворобу. Наскільки я розумію, після інсульту певний час потрібен повний спокій. Якщо потрібні кошти, дайте знати, їх можна спробувати акумулювати шляхом переказів на банківський рахунок «Вікімедіа Україна». --Perohanych 09:31, 2 червня 2010 (UTC)
    Це сталось певний час назад. Власне, пан See-Saw Itch сам дав знати про свій стан, проблема в тому, що він цілком самотній. --Erud 11:19, 2 червня 2010 (UTC)
  • Приєднуюсь до побажань, бажаю якнайшвидшого одужання і повернення до Вікіпедії. --Гаврило 11:11, 2 червня 2010 (UTC)
  • Бажаю здоров'я, нажаль не можу відвідати.--Розум 13:43, 2 червня 2010 (UTC)
  • Приєднуюся до побажать одужання і міцного подальшого здоров’я. Роздруківку з висловлюваннями підтримки звичайно слід занести від імені усіх, хто хотів би прийти, але не зміг :) --Shulha 14:01, 2 червня 2010 (UTC)
  • Дуже прикро… Хотілося, щоб пан See-Saw Itch якнайшвидше видужував! Передавайте найширіші вітання! --Tomahiv 15:46, 2 червня 2010 (UTC)
  • Висловлюю свої щирі співчуття. Завтра зайнятий весь день, звільняюся у п'ятницю після 18:00. Не впевнений, що зможу чимось допомогти людині, яка мене бачила всього двічі в житті, але якщо моя присутність чимось йому допоможе, то звичайно ж я готовий выдвыдати його. Також у разі потребі можу допомогти фінансово (але одразу попереджаю, що великих коштів в мене немає). --Ліонкінг 16:01, 2 червня 2010 (UTC)
Тю, а я думав, тут самі олігархи зібралися. --Mr.Rosewater 17:58, 2 червня 2010 (UTC)

Кому цікаво в Сисоїча нащастя не інсульт, а погіршення кровопостачання мозку. В принципі це має минутися. Він при ясному розумі і твердій пам’яті, ходить. Правда ходити йому доводиться обережно, бо навіть ямки на вищербленому асфальті то для нього вже перепона - через погрішення кровопостачання проблеми з координацією і те, що здорова людина просто не помічає (виьоїни, камінці і т.п.) йому сильно заважає. Тож побажайте, аби це дійсно минулося. Нас насправді мало і відхід кожного то помітна втрата. --Рейдер з нікчемного лісу 17:36, 2 червня 2010 (UTC)

  • Одужуйте, пане Сисоїчу, якнайшвидше. Тримаємо за Вас кулаки. Впевнений, все погане скоро закінчиться. Буду радий чимось допомогти. --Mr.Rosewater 17:58, 2 червня 2010 (UTC)
  • Бажаю якнайшвидшого одужання! --Gutsul 09:38, 3 червня 2010 (UTC)
  • Тримайтеся, пане Сергію. Молитимусь за вас.----Олекса Юр 10:16, 3 червня 2010 (UTC)
Щойно повернулись із лікарні. Перш за все, передаю від пана Сисоїча вдячність усім користувачам, що тут залишили свої щирі побажання, а від себе додам, що ваші слова навіть розчулили пана Сергія. Сам він сподівається, що от-от випишеться з лікарні, дав вікіпедистам кілька службових доручень :)
Шкода тільки, що ми дізнались тільки через три тижні. Сподіваюсь, наступного разу будемо уважнішими один до одного та настирливішими у бажанні повернути користувача у Вікі. Як бачимо, причини вилучення користувацької сторінки бувають дуже-дуже різними… --Erud 13:41, 3 червня 2010 (UTC)
  • Скорого Вам одужання, пане Сергію! --visem 08:49, 7 червня 2010 (UTC)
Глибоко розчулений та щиро вдячний всім, хто тут висловився, а особливо тим, хто телефонував та відвідував мене: A1, Raider, Erud, Pavlo Shevelo, NickK, Α.Μακυχα. Ваша підтримка дуже багато значила! Це дійсно важливе і всепереможне відчуття приналежності до громади, яка попри всі суперечки робить спільну працю. Я ваш боржник, панове!
Відсьогодні переведений на амбулаторне лікування, отже буду переважно вдома і поступово повернуся до подальшої співпраці у Вікіпедії (а загальне оголошення краще вже зняти). Остаточний діагноз дуже довгий, містить у собі купу мудрих слів, але слова «інсульт» там уже нема.
Низький уклін всім,
щиро ваш, See-Saw Itch 19:28, 7 червня 2010 (UTC)

Історія сел України

Панове! В укр-вікі накопичилося багато статей про села, де є 2 - 3 рядки : «Поли́ці — село в Україні, Володимирецькому районі Рівненської області. Населення становить 1279 осіб.І є інтернет-посилання «Погода в селі Полиці.»

Кого влаштовує така інформація про село, засноване у 1629 році?!? За цей час воно не мало ніякої історії? Ніде добром не засвітилося? Церкви не побудувало? Жодного добродія не народило?

Розумію, що ми не досягли рівня, коли патріотично налаштовані мешканці обирають істориографа і той фіксує яскраві події села, як це в Чехії. У нас понад 70.000 користувачів. Аби кожен написав щось цікаве про історію хоч одного українського села, мали б покращення одразу 70.000 статей. Неприємно і прикро читати «Поли́ці — село в Україні, Володимирецькому районі Рівненської області. Населення становить 1279 осіб.І інтернет-посилання «Погода в селі Полиці.» про село з 300-ною історією . Може варто провести вікі-декаду з назвою «Історія сел України» , адже історію роблять не тільки в великих містах. Чи я помиляюся? І нехай будуть лише 2-3 рядки про село з 300-ною історією ?--Lorry 12:42, 8 червня 2010 (UTC)

Пропозиція щодо історії сіл - цікава. Принаймні для майже кожного села Правобережної України можна розставити посилання на відповідну сторінку в Географічному словнику Королівства Польського, див наприклад, для Гостомеля:
--Perohanych 13:05, 8 червня 2010 (UTC)
Королівський словник стосовно Київської губернії списаний у Похолевича (рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.). Щодо наповнення статей, то звичайно можна провести тематичний тиждень не із написання, а саме вдосконалення статей про села. В тій же Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим. багато інформації--Kamelot 13:16, 8 червня 2010 (UTC)

Реєстрація на Вікіманія 2010

Реєстрація відкрита на цій сторінці. Ency 14:19, 15 червня 2010 (UTC)

Історія сіл України

Панове! В укр-вікі накопичилося багато статей про села, де є 2 - 3 рядки : «Поли́ці — село в Україні, Володимирецькому районі Рівненської області. Населення становить 1279 осіб.І є інтернет-посилання «Погода в селі Полиці.»

Кого влаштовує така інформація про село, засноване у 1629 році?!? За цей час воно не мало ніякої історії? Ніде добром не засвітилося? Церкви не побудувало? Жодного добродія не народило?

Розумію, що ми не досягли рівня, коли патріотично налаштовані мешканці обирають істориографа і той фіксує яскраві події села, як це в Чехії. У нас понад 70.000 користувачів. Аби кожен написав щось цікаве про історію хоч одного українського села, мали б покращення одразу 70.000 статей. Неприємно і прикро читати «Поли́ці — село в Україні, Володимирецькому районі Рівненської області. Населення становить 1279 осіб.І інтернет-посилання «Погода в селі Полиці.» про село з 300-ною історією . Може варто провести вікі-декаду з назвою «Історія сел України» , адже історію роблять не тільки в великих містах. Чи я помиляюся? І нехай будуть лише 2-3 рядки про село з 300-ною історією ?--Lorry 12:42, 8 червня 2010 (UTC)

Пропозиція щодо історії сіл - цікава. Принаймні для майже кожного села Правобережної України можна розставити посилання на відповідну сторінку в Географічному словнику Королівства Польського, див наприклад, для Гостомеля:
--Perohanych 13:05, 8 червня 2010 (UTC)
Королівський словник стосовно Київської губернії списаний у Похолевича (рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.). Щодо наповнення статей, то звичайно можна провести тематичний тиждень не із написання, а саме вдосконалення статей про села. В тій же Історія міст і сіл Української РСР багато інформації--Kamelot 13:16, 8 червня 2010 (UTC)
А ІМСУ десь є в електронному вигляді в прийнятній якості? Мені вдалося знайти лише Херсонщину, решта лише сильно урізані (історія міста обривається десь далеко від сучасності) — NickK 16:35, 8 червня 2010 (UTC)
ІМСУ--Kamelot 10:40, 18 червня 2010 (UTC)
Бачив, там десь половина статей, на жаль, обрізані, наприкладNickK 13:24, 18 червня 2010 (UTC)
Я бачив Івано-Франківську. Звичайно текст потрібно фільтрувати, але викидається 10-50%, все інше перефразовується. Навіть сучасні тексти про села із видатними і мальовничими потрібно фільтрувати. Особисто маю паперові ІМСУ Черкаської, Миколаївської і Херсонської областей, але за 4 роки осилив 8 із 20 районів Черкаської області повністю доповнити матеріалами ІМСУ--Kamelot 16:47, 8 червня 2010 (UTC)
Згоден з Lorry. Інформації там мало, хоч деяка просто лежить на поверхні, тобто у нашій же Вікіпедії. Я, наприклад, останнім часом взяв собі таке правило: пишу, або коригую якусь статтю, — зустрічаю назву села, — знаходжу статтю про це село, — додаю туди інформацію. Частіше за все, це місце народження українських діячів (атже більшість з них народилась у селі або містечку), тоді я додаю розділ Персоналії у статтю про село, або невелике містечко. Іноді зустрічається інша цікава інформація, як наприклад ця: Красне (Тиврівський район) (додане від стандартного набору, очевидне), або ця: Бовтишка (додав розділи Надра та Природна аномалія. --Mr.Rosewater 07:25, 9 червня 2010 (UTC)
  • Мабуть, багато хто знає, але нагадаю про існування Електронного варіанту «Міста і села України за регіонами». Деякі області порожні, але деякі викладені повністю, зокрема Київська, Донецька. Зображення легко зберігаються та розпізнається текст, далі за переробки - до Вікі. --Erud 11:23, 9 червня 2010 (UTC)
    Дякую за важливе посилання.--Hrystiv 18:56, 11 червня 2010 (UTC)
  • Попередній варіант добрий і його треба використати. Можу поділитися досвідом - я використав ще один варіант - співпрацю з місцевими історичними музеями. Саме у цей спосіб описав всі села Вільнянського району Запорізької області. З тієї інформації, що є у місцевому районному музеї. Їдьте на місця - беріть первинний матеріал, обробляйте і ставте у Вікіпедію. Дуже плідною є співпраця з працівниками місцевих музеїв - вони завжди підуть вам назустріч, допоможуть.--Білецький В.С. 16:28, 9 червня 2010 (UTC)
    Це все добре, але оригінальне дослідження буде. Вікі може спиратись тільки на авторитетні джерела, а не перекази співробітників музею. Тому така інформація буде корисною лише з тим, що вони нададуть і списки літератури, публікацій, тощо. Я не кажу, що вони щось збрешуть, але в силу своїх поглядів можуть щось неупереджено тлумачити, чи просто переказувати байки.--Kamelot 16:47, 9 червня 2010 (UTC)
    Для села, школи чи музею й звичайний рекламний буклет цінним інформаційним джерелом є… Тут уже починається досить тонка межа між т. зв. «АД» та особистими враженнями та знаннями. --Friend 18:30, 9 червня 2010 (UTC)
    А як є явище, поняття, чи об'єкт, а АД нема? Що робити? Вірю і сподіваюсь — надійде час, коли монстр Вікі вже не влізе в пелюшки типу ОД. Власне, ОД будуть друкувати не в поважних наукових журналах, чи збірниках праць, а в одному з проектів Вікі! --Helgi 08:48, 18 червня 2010 (UTC)

Підкажіть (терміново!)

За декілька годин, певне, робитиму презентацію Вікіпедії та «Вікімедії Україна» на круглому столі «Хто є хто: самоідентифікація України–Руси». Тож буду вдячний якщо хтось ще підскаже щось цікаве, що можна розповісти стосовно наступних двох пунктів:

  • «Вікіпедія — найпотужніше і таке, що найбільш динамічно розвивається джерело енциклопедичних знань про історичні події та історичних осіб»
  • «Приклади статей про відомі, але замовчувані історичні наукові факти»

Потрібні ваші коментарі! --Α.Μακυχα Θ 06:32, 18 червня 2010 (UTC)

«Приклади статей про відомі, але замовчувані історичні наукові факти». Для мене це мабуть Грецька операція НКВС та Геноцид понтійських греків. --Alex Blokha 06:47, 18 червня 2010 (UTC)
Дякую! Презентація відбулася. Дискусія стосувалася того:
  • чи є Україна правонаслідником (Київської) Русі,
  • чи є вона штучним утворенням,
  • наскільки натягнутою є історія України «шкільного розливу»,
  • як переписується історія новою владою,
  • чи слід уводити російську мову в якості другої державної,
  • які зв’язки українська мова має з іншими мовами, зокрема білоруською та словенською.
Встигли обговорити також історію та перспективи таких країн як Бельгія, Швейцарія, Білорусія та Придністров’я. Власне це була не дискусія, а перехресний вогонь по горобцях історії) Але було над чим замислитися кожному. --Α.Μακυχα Θ 17:36, 18 червня 2010 (UTC)
Вітаю із успішною доповіддю Усмішка До речі, а про що була саме твоя доповідь? --Erud 17:49, 18 червня 2010 (UTC)
Тема презентації була «Українська Вікіпедія як шлях донесення в маси відомих, але замовчуваних історичних наукових фактів». Власне презентацію підготували ми з паною Юрієм Пероганичем (тобто я на основі запропонованого паном Юрієм плану та файлу-презентації) з зауваженням Андрія Бондаренка. Щоправда, як виявилося, наша тема мало була пов’язана з метою проведення заходу, адже ключовим словом усього круглого столу було саме «Україна-Русь», та й суть конференції полягала у дискусії, яку я не міг ґрунтовно підтримати, бо значна частина сказаного там була для мене самого відкриттям. Обмежився парою зауважень зроблених тоді, коли тема доторкалася сфери моєї компетенції. Відповідно, має сенс щоб на наступних історичних обговореннях Вікіпедію представляв також хтось із істориків чи людей, які цікавляться відповідним періодом історії. --Α.Μακυχα Θ 19:29, 18 червня 2010 (UTC)
Все одно можна привітати з почином. Також дуже добре, що не побоявся взяти на себе таку відповідальність! --Erud 22:07, 18 червня 2010 (UTC)
Пусте! Я люблю виступати з промовами й лекціями. --Α.Μακυχα Θ 21:10, 19 червня 2010 (UTC)

Wikimania Scholarships

The call for applications for Wikimania Scholarships to attend Wikimania 2010 in Gdansk, Poland (July 9-11) is now open. The Wikimedia Foundation offers Scholarships to pay for selected individuals' round trip travel, accommodations, and registration at the conference. To apply, visit the Wikimania 2010 scholarships information page, click the secure link available there, and fill out the form to apply. For additional information, please visit the Scholarships information and FAQ pages:

Yours very truly, Cary Bass
Volunteer Coordinator
Wikimedia Foundation --ElimBot 12:21, 20 червня 2010 (UTC)

Метью чи Меттью?

 --ElimBot 12:21, 20 червня 2010 (UTC)

Вікіманія - 2010, стипендії

Шановні колеги!

Хто хоче поїхати на Вікіманію-2010, але не може цього собі дозволити з фінансових міркувань, будь ласка, терміново (до 30 травня включно) напишіть листа директору російської Вікімедії Владіміру Медейко (Drbug) з заявкою на фінансування вашої поїздки вікі-поштою (або в інший спосіб, якщо протягом доби відповіді на Ваш лист не буде, починайте турбуватися і писати на сторінку обговорення учасника).

За спільною домовленістю, російське НП «Викимедиа РУ», польське stowarzyszenie Wikimedia Polska і українська громадська організація «Вікімедіа Україна» організують власну видачу стипендій на поїздку на Вікіманію-2010. Якщо ви подавали заявку на стипендію Wikimedia Foundation, Inc., і не отримали її, обов'язково напишіть мені до 30 травня включно.

Якщо вам потрібна тільки допомога в оформленні візи - теж пишіть.

Пропозиція стосується учасників з Білорусії, Росії та України.

Лист повинен містити:

  • Назва вашого профілю.
  • Ваше повне ім'я, як написано в закордонному паспорті (латинськими літерами).
  • Номер вашого закордонного паспорта.
  • Ваше громадянство.
  • Дату народження.
  • Місце народження.
  • Ваше місце роботи або навчання (назва, адреса, телефон, по можливості - ІПН).
  • Вашу посаду (на роботі) або статус у навчальному закладі.
  • Пояснення, чому вам цікава Вікіманія.
  • Думки, яка користь іншим буде від вашої присутності на Вікіманія.
  • Короткий опис вашого досвіду в проектах Вікімедіа.
  • Зміст вашої доповіді, якщо ви збираєтеся робити доповідь.

Оголошення розміщено за дорученням Володимира Медейка, переклав та розмістив A1 --ElimBot 12:21, 20 червня 2010 (UTC)

Перевірники користувачів

Згідно з процедурою виборів чек'юзерів, протягом найближчого тижня триватиме висунення кандидатів у перевірники користувачів. Прохання до бажаючих висувати свої кандидатури на сторінці Вікіпедія:Запити на арбітраж/Перевірники користувачівNickK 22:31, 21 червня 2010 (UTC)

Доженемо й переженемо!

Вчора вперше розрив між числом статей в УК ВП та Фінській ВП скоротився до 27 000. Детальніше див. Користувач:Бровар/Перегони. --Perohanych 12:12, 25 червня 2010 (UTC)

Фіни в теплі краї відлетіли — розморожуватись, як інструкція пише. В Україні вірус вікі-шизофренії поширюється не настільки швидко, як передбачали деякі дослідники. Епідеміологічного порогу не досягнуто в жодній з областей. Країна може спати спокійно ... --Helgi 12:19, 25 червня 2010 (UTC)
Проте число вірусоносіїв невпинно зростає, див. http://stats.wikimedia.org/EN/PlotsSvgWikipediansEditsGt5.htm, і це добре. --Perohanych 12:45, 25 червня 2010 (UTC)
В кого як. У нас за останній рік кількість активних користувачів зросла вдвічі, а у фінів — скоротилася на 20% — NickK 12:52, 25 червня 2010 (UTC)
І число відвіданих сторінок у травні 2010 проти травня минулого року у них скоротилося (-15%), на відміну від нас (+25%), хоча у них число відвідувань у фінів (47,4 млн) все ще втричі вище ніж у нас (16,2 млн), див. http://stats.wikimedia.org/EN/TablesPageViewsMonthly.htm --Perohanych 12:58, 25 червня 2010 (UTC)

Музей

Маємо здається дві статті про музей: Національний науково-природничий музей і Науково-природознавчий музей НАН України (офіційна назва останнього — Національний науково-природничий музей НАН України) --AnatolyPm 11:42, 25 червня 2010 (UTC)

Об'єднав у Національний науково-природничий музей. --Perohanych 13:17, 25 червня 2010 (UTC)
Дякую. Чомусь не вдається перейменувати у Національний науково-природничий музей НАН України. --AnatolyPm 13:20, 25 червня 2010 (UTC)

Кількість «корисних» редагувань та теревенів

Щойно реалізував ще один варіантик статистики по кількості редагувань. На мій розсуд, вийшло досить цікаво. --Α.Μακυχα Θ 07:59, 26 червня 2010 (UTC)

Таблиця була би кориснішою, якби відсотки були в окремих стовпчиках, тоді можна було би відсортувати ще й за ними. --Pavlo Chemist 10:13, 26 червня 2010 (UTC)
Дякую! Так безперечно краще. (Поки оновлював помітив, що дехто вже піднявся на декілька позицій за сьогодні). --Α.Μακυχα Θ 13:01, 26 червня 2010 (UTC)
Просто цікаво, а звідки взято список користувачів? Наразі туди потрапили кілька ботів та два довічно заблоковані тролі + декілька користувачів з дуже малим внеском... — NickK 13:08, 26 червня 2010 (UTC)
Привіт Миколо «Всевидяще око»! :) Як раз щойно додав примітку щодо цього питання — я їх просто взяв з ВП:НК та декого додав з «активних». По хорошому то й справді треба б зробити по всім користувачам викидаючи ботів та тих у кого замало «корисних» редагувань. --Α.Μακυχα Θ 13:43, 26 червня 2010 (UTC)
Правильно - по всіх користувачах, або за всіма користувачами.
  • Дуже не подобаються підписи колонок, "Корисні редагування", "Теревені", "ККД". Вважаю їх шкідливими, адже не всім зрозуміло, що це жартівливі підписи. Багато учасників, наприклад адміністратори, мусять "теревенити", бо це входить в їхні функції. Часто потрачений на "теревені" час значно важливіший і корисніший для проекту, ніж створення/редагування статей у основному просторі. Саме завдяки "теревеням" Вікіпедія є не лише базою даних, але й спільнотою. І лише завдяки тому, що Вікіпедія є спільнотою й існує Вікіпедія, як база даних. --Perohanych 15:27, 26 червня 2010 (UTC)
    Зауваження врахував. Дякую! --Α.Μακυχα Θ 21:47, 27 червня 2010 (UTC)
  • Справа не в тому, подобаються чи ні назви, а в тому, що вони (особливо "ККД", дещо меншою мірою "Теревені") є концептуально (!) хибними. Вікіпедія — колективний проект, що здійснюється спільнотою, а не натовпом окремих людей. Ефективне функціонування спільноти без спілкування (отих самих "теревенів") — неможливе, а такі назви навпаки, принижують та дискримінують спілкування. І це в той час, як порівняльний аналіз розвитку найбільших Вікіпедій свідчить, що з "дорослішанням" розділу відсоток обговорень у загальній кількості редагувань стрімко зростає.
    Натомість що робимо ми (на сьомому році розвитку розділу, коли вже час дорослішати)? Співаємо "осанну" тому, хто не спілкується з іншими, зокрема мовчки відкочує чужі редагування / веде війни "відкотів" (ба більше — в цілому ігнорує ВП:ВК), не приймає участі в обговоренні змін до прави та інших важливих питань?
    --pavlosh ҉ 20:36, 27 червня 2010 (UTC)
    Не бачу тут «концептуальної» хиби, адже я просто формую таку статистику, яку мені цікаво отримувати. Назва не має жодного значення. Ба більше, уся статистика лише по кількості редагувань, на мій погляд, концептуально неправильна. Коли нарешті прийде натхнення, спробую втілити одну новаторську якісну оцінку внеску. --Α.Μακυχα Θ 21:47, 27 червня 2010 (UTC)
  • До речі, скидається на те, що Ви забули врахувати редагування порталів (що є безумовно корисними), можливо звідки і береться не нульова різниця 100% - %«корисні» - %«теревені», а може ще є невраховані пункти. Це підтягне «корисність» багатьохУсмішка. --Pavlo Chemist 13:44, 27 червня 2010 (UTC)
    Слушне зауваження! Дякую) Просто лічильник визначає наші портали як «Unknown namespace 100». Вже виправив) --Α.Μακυχα Θ 21:47, 27 червня 2010 (UTC)

Додав статистику середньої кількості редагувань на день з часу першої правки. --Α.Μακυχα Θ 13:44, 2 липня 2010 (UTC)

Таксобокс

Українська Вікіпедія
Wikipedia-logo-v2-uk.png
Біологічна класифікація
Царство: Література
Відділ: Довідкова література
Клас: Словники
Ряд: Тлумачні словники
Родина: Енциклопедії
Рід: Вікіпедії
Вид: Українська Вікіпедія

Для любителів вживати сакральну фразу Вікіпедія - не словник заповнив таксобокс. Скільки не говоріть, але Вікіпедія є, звісно, словником, одним із типів словників. Де факто. За своєю природою. Вікіпедія не є орфоргафічним словником, не є словником іноземних слів і, хоча є одним із типів тлумачних словників, діапазон її, звісно, вужчий, ніж діапазон, наприклад, тлумачаного словника української мови. Тлумачний словник мови повинен давати пояснення не тільки слова пес, але й слів гавкати, дзявкати, скавучати. --Дядько Ігор 14:00, 2 липня 2010 (UTC)

Мені таксобокс сподобався --Helgi 11:41, 5 липня 2010 (UTC)
Треба лише його проілюструвати, бо тепер кнайпа знаходиться в Категорія:Малоілюстровані статті про організми Усмішка. --Pavlo Chemist 11:47, 5 липня 2010 (UTC)
Ого, автоматика! А проілюструвати неважко. --Bunyk 12:12, 5 липня 2010 (UTC)

Довідник "Хто є хто в Україні", видавництво "К.І.С"

У приблизно 600 статтях, судячи з пошуку, є посилання на «Довідник "Хто є хто в Україні", видавництво "К.І.С"», наприклад у статті Олійник Борис Ілліч:

Але ці посилання ведуть або на пусті сторінки, або на початкові чи на сторінки з помилками вказаного ресурсу. Чи можливо видалити ці посилання автоматичним шляхом? Reader85 19:26, 5 липня 2010 (UTC)

А воно всюди вказане лише як посилання на додаткову інформацію, а не як джерело? А так можна AWB --AS об. 19:35, 5 липня 2010 (UTC)
Взагалі-то ці посилання раніше вели куди треба і зазначені саме як джерело матеріалів, які заливалися зі згоди та за участі самого видавництва «К.І.С», але наразі там змінили структуру сайту, і ці посилання ведуть у нікуди — NickK 19:37, 5 липня 2010 (UTC)

Киев. Туризм в Киеве с минимальными затратами и максимальным результатом

Киев. Туризм в Киеве с минимальными затратами и максимальным результатом

Очень часто туристы и приезжие сталкиваются в крупных городах с завышением стоимости товаров и услуг, при таком-же,а, иногда, и более плохом качестве. Журналисты Украины создали специализированный ресурс, помогающий гостям города Киева, коллегам не переплачивать лишние деньги. Разнообразные каталоги (схема метро, гостиницы, рестораны, такси, квартиры) позволят Вам сэкономить Ваши деньги и получить как можно больше ярких впечатлений о нашем городе.

Пользователям Интернета мы предоставляем возможность посмотреть фото Киева, просмотреть веб-камеры

Всю информацию можно просмотреть на [Портале журналистов Украины.Киев] http://knuj.org/ru/index.html

«Див. також» чи «Дивіться також»

Останнім часом Рейдер та Alex K почали міняти «Див. також» на «Дивіться також»

На мій погляд «Див. також» краще:

  1. Коротше
  2. Уніфіковане з текстом, що під вікном редагування
  3. Уніфіковане з переважною більшістю статей у ВП
  4. Універсальніше — кожен читає як йому приємніше — хто хоче — читає «Дивись», хто хоче — «Дивіться»
  5. Уніфіковане з російським «См. также»

Якщо вже хочеться щоб без крапки, то краще «Дивись також», оскільки

  1. Коротше
  2. Уніфіковане з польським «Zobacz też»,

Perohanych 05:06, 8 червня 2010 (UTC)

Будь ласка, не шукайте конфлікту на пустому місці. Я завжди писав дивіться. Це природно. Але якщо хтось хоче писати Див. — навіщо сперечатися? Може, це для нього природно, і він так розмовляє. --Дядько Ігор 05:31, 8 червня 2010 (UTC)
Я завжди писав «Дивись», але кожного разу хтось виправляв або на «див.» або на «дивітся»--βρσωαρ 05:40, 8 червня 2010 (UTC)

«Див.» пишуть у парових виданнях лише задля економії паперу. З цією метою в паперових енциклопедіях пишуть також:

  • «р.» замість «рік»,
  • «рр.» замість «роки»,
  • «ітп.» замість «і тому подібне»
  • «*» замість «народився»
  • «†» замість «помер»…

У вікіпедії такі скорочення зайві, оскільки економити на «папері» тут не треба. Тому і пишемо «дивіться» замість «див.»—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 05:41, 8 червня 2010 (UTC)

А чому тоді в нас (у Вікіпедії) так часто зустрічається * і † в датах народження/смерті?--Анатолій (обг.) 19:21, 18 червня 2010 (UTC)
А чому не дивись також, чи у когось збочене самолюбство і він вбачає в цьому «тикання»--Kamelot 05:52, 8 червня 2010 (UTC)
Бо у когось «збочене виховання».--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:01, 8 червня 2010 (UTC)
Вибачайте, мене в дитинстві паском не лупили і на гречку не ставили:). Але побачити тикання, це потрібно мати ще ту фантазію--Kamelot 06:04, 8 червня 2010 (UTC)
Вибачаю… Знаєте, чим українські козаки Кубані відрізнялися від тамтешніх російських в побуті? Звертанням на «ви»! В українських сім'ях завжди казали «Ви, батьку» або «ви, матінко». Рідним, і навіть чужим, ніколи не «тикали». За звертанням одразу було видно, чиїх батьків діти… --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:09, 8 червня 2010 (UTC)
Вітаю, пане Алекс! Дозвольте приєднатися до Вашої дискусії. Так, в українських сім'ях завжди (завжди?) казали «Ви, батьку» або «ви, матінко», АЛЕ до Господа Бога зверталися на Ти!!! Сходіть до церкви, послухайте Службу Божу, і Ви гарантовано не почуєте "Ви, Господе!". Вочевидь, в українців пріорітет батьків перед Богом ... --Helgi 12:25, 8 червня 2010 (UTC)
І вас вітаю! Мова йшла про звертання до людей... Face-smile.svg. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 17:00, 8 червня 2010 (UTC)
Як я вже казав, я теж за дивись також, бо дивітся ріже очі….--βρσωαρ 05:54, 8 червня 2010 (UTC)
  • Народ! Давайте не розпочинати пустопорожні дискусії, бо ніхто і так не вступиться зі своєї думки. Давайте раз і на завжди проведемо голосування спільноти і визначимо, як писати правильно, запишемо це у правила і не будемо конфліктувати! — Johnny 05:59, 8 червня 2010 (UTC)
    • Така штука називається «Вікіпедія:Стиль». Його треба було приймати на самому початку свторення Вікі…--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:01, 8 червня 2010 (UTC)
      • Я про це і веду мову. Все, написане на ВП:С є загальноприйнятим у Вікіпедії, і, думаю, ніхто проти цього не заперечуватиме. Де-факто, ВП:С вже давно сприймається як правило, тому не потрібно створювати вигадану проблему щодо його «неприйнятості». Якщо вам так конче потрібно, щоб там штояв {{Policy}}, то ви з радістю можете його туди поставити — переконаний, що ніхто заперечувати не буде. Однак, зараз йдеться не про ВП:С, а про конкретну дилему з «Див. також». Зараз потрібно її вирішити, бо ще один величезний срач на пустому місці, думаю, нікому не потрібний. А найкращий спосіб вирішити цю проблему — дізнатися думку спільноти і закріпити її як єдину правилу, проголосивши правилом Вікіпедії, що я й пропоную зробити. Чи ви щось маєте проти? — Johnny 06:15, 8 червня 2010 (UTC)
        • Ви написали: «ВП:С» — де-факто є правилом. У цьому ВП:С написано: При написанні статей бажано уникати скорочень, оскільки вони утруднюють сприйняття інформації недосвідченими читачами.. То для чого голосувати за те, що вже ніби де-факто ж правилом?—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:19, 8 червня 2010 (UTC)
          • По-перше, слово «бажано» передбачає наявність винятків. Власне, як один з таких винятків, мною зокрема, і багатьма іншими користувачами розглядається «Див. також». Ба, навіть, якщо не розглядати «Див. також» як виняток, то очевидно, що консенсусу з цього приводу у вікі-спільноті немає. Очевидно, що його потрібно знайти. Коли спільнота не має остаточного консенсусу щодо якого пункту правила, вона його змінює. В даному ж випадку, це не зовсім однозначне визначення правила, яке трактується по-різному. Власне, щоб уникнути такого різного трактування, пропонується прийняти доповнення до правила, де чітко вказати, як потрібно писати «Див. також», — Johnny 06:30, 8 червня 2010 (UTC)
          • Слово «бажано» передбачає не наявність винятків, а м'яку вказівку — пишіть, будь ласка. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:33, 8 червня 2010 (UTC)
            • Знову ж таки, це приклад двоякого трактування, з яким слід покінчити, наприклад, провівши голосування спільноти і прийнявши поправку до правила, — Johnny 06:35, 8 червня 2010 (UTC)
              • Це називається: "хворий на голову лікує ноги". Треба спочатку виробити загальний "ВП:Стиль" на основі хоча б стилю оформлення наукових журналів чи енциклопедій. Зробити його де-юре правилом і змусити адмінів слідкувати за його виконанням, як це робиться у цивілізованих виданнях. А потім вже дискутувати — як писати "див.". Будують дім з фундаменту, а не вікон. А ви намагаєтеся робити навпаки.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:40, 8 червня 2010 (UTC)
  • А я не хочу раз і назавжди. Я проти такої уніфікації деталей най кожен пише як йому миліше. --Рейдер з нікчемного лісу 06:23, 8 червня 2010 (UTC)
    Ви можете собі не хотіти і надалі. Адже, по-перше, як показує практика, вам навіть однозначно прийняті правила не указ. А, по-друге, від того, хочете ви уніфікації, чи ні, не зменшується право спільноти проводити голосування з певних питань і на їх основі вносити уніфіковані і обов'язкові в Українській Вікіпедії правила і стандарти, — Johnny 06:30, 8 червня 2010 (UTC)
    Іч як зачепило — що характерно про дотримання правил говорить людина яка цілком прихимльно ставиться до грубого порушення правил адміністраторами. --Рейдер з нікчемного лісу 06:49, 8 червня 2010 (UTC)
    Argumentum ad Hominem. «Цю хибу допускають, коли замість спроби довести неістинність виводу, вдаються до нападок на опонента.» --Olvin 10:05, 8 червня 2010 (UTC)
    Це ви про мене? — Johnny 11:01, 8 червня 2010 (UTC)
    Ваше питання до мене чи до Рейдера? --Olvin 16:34, 8 червня 2010 (UTC)

А коли підсумки будуть підводитись? Уже 10 днів минуло.--Анатолій (обг.) 19:21, 18 червня 2010 (UTC)

Голосування

  • За використання всюди «Дивіться також»:
  1. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:34, 8 червня 2010 (UTC)
  2. Повинен бути певний рівень поваги, пошани до читача. --Hrystiv 18:46, 11 червня 2010 (UTC)
  • За використання всюди «Див. також»:
  1. Johnny 06:32, 8 червня 2010 (UTC)
  2. --AnatolyPm 06:37, 8 червня 2010 (UTC)
  3. Що, знову голосування? З якою регулярністю вони тепер проводитимуться? А якщо серйозно, то хай буде Див. також як основа. Якщо хтось хоче написати інакше, будь ласка, але якщо виправлять, то вже не повертайте. Варіант статус-кво взагалі-то передбачає те, що ніхто нічого не замінюватиме. Оскільки в нас принаймні кожного кандидата в добрі статті переглядають кілька користувачів і змінюють відповідно до своїх уподобань, то хай буде див. як компромісний варіант — NickK 07:24, 8 червня 2010 (UTC)
    Як це традиційно: хай ніхто нічого не змінює, але якщо хтось нахабно змінив, то хай уже буде написано за нахабою. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:14, 8 червня 2010 (UTC)
    Я, для прикладу, скрізь пишу «Примітки» і не терплю варіанту «Виноски». Але якщо хтось у статті, створеній мною, замінить «Примітки» на «Виноски», таку правку, як правило, не відкочую. Суть же статті не змінилася. То чи варто довго і нудно воювати заради одного не настільки вже принципового слова? --OlegB 09:28, 8 червня 2010 (UTC)
    Так само як і Ви не люблю «Виносок», а ще, більше люблю «Видатні люди» ніж «Персоналії» --Perohanych 11:55, 8 червня 2010 (UTC)
    Це просто означає що ви свого опонента поважаєте більше ніж він вас. Комусь воно може непринципове, а комусь принципове, і тоді просто треба поважати ранішу версію, цього в нас дуже не вистачає. У нас просто не вистачає взаємоповаги. Суть дуже проста: я чуже не міняю, інші не міняють моє, хіба це не справедливе рішення? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:10, 8 червня 2010 (UTC)
    «Це просто означає що ви свого опонента поважаєте більше ніж він вас. ... У нас просто не вистачає взаємоповаги.» Раз Ви вже визнали, що така поведінка OlegB свідчить про повагу до опонентів, то може варто брати з нього приклад (задля збільшення взаємоповаги, якої нам так не вистачає)? --Olvin 12:12, 8 червня 2010 (UTC)
    Але ж ви не знаєте що відчуває інша людина в такій ситуації. Мені не дуже подобається ідея коли правим виходить той хто нахабніший і той хто порушує правила. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:49, 8 червня 2010 (UTC)
    Так саме тому мій голос і в цьому розділі, інакше він був би в розділі «Статус-кво». В нас було вже обговорення про Див. також, і це якось змінило ситуацію, коли дехто замінює Див. на Дивись, дехто Див. на Дивіться, інші виправляють Дивись на Дивіться, а ще хтось потім поверне замість Дивіться знову Дивись? Тому нехай буде нейтральне Див. також, яке не слід замінювати на щось інше, якщо його вже поставили в статтю. Бо наразі маємо три ситуації: чітко регламентувати, заморозити (фактично це означає «хто перший встигне поставити улюблену форму до якомога більшої кількості статей») або дозволити замінювати як заманеться (тобто офіційно рекомендувати активістам з кожного боку воювати за свій варіант доти, доки не набридне) — NickK 10:37, 8 червня 2010 (UTC)
    Як завжди адміни знаходять конфлікти там де їх нема. Ніку покажи мені хоч один випадок війни де предметом конфлікту сталаб обговорювана розбіжність? --Рейдер з нікчемного лісу 12:19, 8 червня 2010 (UTC)
    Останній тут [11] --yakudza 12:29, 8 червня 2010 (UTC)
    Приходиш покращуєш хоч чимось статтю, а там приходить хтось і починає займатися уніфікацією заради уніфікації, ставити захисти, і заявляти що «певні користувачі використовують для ведення дріб'язкових воєн редагувань, для для посилення дрібних суперечок і врешті решт для тролізму». Власне якщо покращувачів статей надалі звинувачуватимуть у таких речах то скоро не буде кому ні писати статті, ні їх покращувати. Шановному пану Пероганичу можу лише сказати, що якщо «звернення на ви невластиве укр. мові», то вам (чи навіть тобі) варто на свою сторінку поставити {{Звернення на Ти}}, бо дивно якось виходить. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:06, 8 червня 2010 (UTC)
    Я так і думав, що наведуть цей приклад — тобто людина на рівному місці розпочала війну, затіяла це обговорення для того щоб пропихнути те, заради чого розпочала конфлікт і це вважається доказом конфліктності того, що в нас люди пишуть по різному? По-моєму, це чітко ілюструє, що проблема не в тому, що варіанти різні, а втому, що дехто нетерпемий до інших думок окрім власних. --Рейдер з нікчемного лісу 16:17, 8 червня 2010 (UTC)
    Слухайте, а це ж ідея (на далеку перспективу): Якщо користувач категорії {{Звернення на Ти}} показувати звертання на ти, інакше — обов'язково на ви. Ух, Вікіпедія — це ж інтелектуальна байда на скриптах, а не клинопис на випаленому черепку! Face-smile.svg --W.M.drossel 09:25, 5 липня 2010 (UTC)
  4. За Див. також. --Erud 10:56, 8 червня 2010 (UTC)
  5. Коротше, привичніше та гарніше --П. Олійник 1998 09:40, 8 червня 2010 (UTC)
  6. Коротко і уніфіковано. Детальніше пояснив з самого верху розділу. --Perohanych 11:36, 8 червня 2010 (UTC)
  7. Так універсально. Кожен додумує як хоче.--Анатолій (обг.) 11:49, 8 червня 2010 (UTC)
  8. Загалом, я не бачу великої переваги якогось одного із варіантів - прийнятні обидва, але в ситуації, коли наявні розбіжності певні користувачі використовують для ведення дріб'язкових воєн редагувань, для для посилення дрібних суперечок і врешті решт для тролізму, то введення домовленостей щодо того, щоб в оформленні статей використовувати якийсь один стандарт, про який домовились користувачі є цілком прийнятним. Хоча, з іншого боку, для зупинення тролізму у Вікіпедії існують і інші засоби... --yakudza 11:57, 8 червня 2010 (UTC)
  9. --Friend 20:03, 8 червня 2010 (UTC)
  10. Уніфікований варіант «Див. також», на мій погляд, мусить бути одним з правил Стилю. Вважаю, що скорочення використовують не лише через економію паперу. Уявіть, наприклад, що «і т. д.» на всіх сайтах будуть писати «і так далі», а замість «ТОВ» — «Товариство з обмеженою відповідальністю» і т. п. Загальноприйняті скорочення пришвидшують набір тексту та роблять його менш громіздким і питомо змістовнішим. --Α.Μακυχα Θ 06:21, 18 червня 2010 (UTC)
  • За використання всюди «Дивись також»:
  1. --βρσωαρ 06:45, 8 червня 2010 (UTC)
  2. --Анатолій (обг.) 11:49, 8 червня 2010 (UTC)
  1. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:47, 8 червня 2010 (UTC)
  2. Не збираюся ані голосувати ані виконувати рішення цього голосування. Така дріб’язкова регламентація вбиває свободу, а наш проект це вілmна енциклопедія. --Рейдер з нікчемного лісу 06:49, 8 червня 2010 (UTC)
    Цей текст є, або з часом буде у переважній більшості статей Вікіпедії. Тому уніфікація важлива. Люди звикають до уніфікованих речей, їм стає зручно користуватися звичними речами. Це це, на мій погляд, не той випадок, де слід проявляти творчу потенцію до різноманітності і розмаїття. --Perohanych 11:42, 8 червня 2010 (UTC)
    Цей текст є, або з часом буде у переважній більшості статей Вікіпедії. Тому уніфікація важлива. - не бачу жодного логічного зв’язку між першим та другим реченням.
    Люди звикають до уніфікованих речей, їм стає зручно користуватися звичними речами. - чому за наявності на панелі інструментів одного варіанту я використовую інший? може тому, що зручність тут не грає ніякої ролі?
    це, на мій погляд, не той випадок, де слід проявляти творчу потенцію до різноманітності і розмаїття. - на Вашу думку так, на мою інакше, і того маємо, що з 3 аргументів лише 1, до власних смаків, вірний, а 2 перші сумнівні. --Рейдер з нікчемного лісу 12:04, 8 червня 2010 (UTC)
  3. У нас так сумно, що постійно шукають нових дріб’язкових приводів посваритися. Яка врешті різниця? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:14, 8 червня 2010 (UTC)
    Хіба це сварка? Є кілька різних думок. Після обговорення розширяться горизонти розуміння проблеми у авторів усіх думок. А після прийняття рішення за підсумками обговорення усі радо і весело будуть його дотримуватися. --Perohanych 11:52, 8 червня 2010 (UTC)
    Не знаю, не знаю… Незалежно від рішення голосування я буду «радо і весело» писати «Дивіться». Бо вважаю, що так краще.—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 11:56, 8 червня 2010 (UTC)
    Насправді в черговий раз зловживається голосуванням. Замість того щоб пояснити чому потрібна уніфіцація, обговорити різні можливості, їх переваги й недоліки, проводиться голосування, кожен лишається при своїй думці. Замість тихих непомітних воєн тепер посилатимуться на правила, сваритимуться. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:18, 8 червня 2010 (UTC)
    Та не було ніяких воєн - ніхто шаблон в сотнях статей не виправляв, так зміни нормальні люди робили лише якщо й так з якогось приводу дороблювали статтю. Кому не подобалося - виправляли назад і на тому увесь «конфлікт» вичерпувався. --Рейдер з нікчемного лісу 12:22, 8 червня 2010 (UTC)
    правильно. Якщо всі писатимуть однаково, тоді буде ні з ким воювати.--Анатолій (обг.) 22:25, 9 червня 2010 (UTC)
    Отож! А головне, що від таких війн ніякої шкоди, але деякі користувачі задоволені й глибина росте. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:13, 9 червня 2010 (UTC)
  4. Таке враження, що у Вікіпедії вже розв'язано всі проблеми і залишилося тільки уніфікувати написання «Див.», «Дивись» і «Дивіться». Комусь подобається перше написання, ще комусь — друге, а ще декому — третє, причому жодне з трьох написань не суперечить українському правопису. То чому не залишити у Вікіпедії це розмаїття, навіщо жити за принципом «крок вправо, крок вліво прирівнюється до розстрілу»? --OlegB 06:45, 8 червня 2010 (UTC)
    Див. мій коментар до голосу Рейдера. --Perohanych 11:48, 8 червня 2010 (UTC)
  5. Загалом я вважаю, що краще було б писати Дивіться, але припускаю, що з цього приводу можуть бути різні думки. Проте аргументів обмаль. Уніфікація як єдиний аргумент мене не влаштовує. --Olvin 16:45, 8 червня 2010 (UTC)
  6. Можливо й так--Hrystiv 18:50, 11 червня 2010 (UTC)
  7. Можливо я запізнився, але пропоную писати "Також", тоді не буде суперечок Дивись чи Дивіться.--Розум 10:11, 8 липня 2010 (UTC)
  • За «Додатки»: —Забулисте ураїнський відповідник, яке використовується в фахових та наукових відповідниках та ще й коротше (нічого калькувати росссіяньське «см.д» чи «см. т»)
  1. --Когутяк Зенко 06:48, 8 червня 2010 (UTC)
    Див. також і додатки - це різні речі. Під «Див. також» подаються посилання не лише на підпорядковані статті, а дуже часто на сурядні, тобто такі які знаходяться на одному рівні з основною статтею, або навіть на "вищепоставлені" узагальнюючі статті. --Perohanych 11:46, 8 червня 2010 (UTC)
    А якже бути з англійським See also?--Анатолій (обг.) 22:25, 9 червня 2010 (UTC)
  2. Гарне рішення.--Hrystiv 18:50, 11 червня 2010 (UTC)

Це кілько в мене

Хлопаки, а то кілько в мене наша вікі зависає, чи як... Бо вже п'яту днину підвисає, а то й не відкривається, час від часу (по 2-5 хвилин), українська вікі (на ружних програмах заходив). Натомість перепровірявся, русскіє, болгарські, македонські чи хорватські сторінки відкривалися в цей час доволі швидко й успішно, про новинні та інші українські сайти не має й мови. Мо́ то через тоті видозміни, а мо́ щось инше, га....--Когутяк Зенко 10:17, 8 липня 2010 (UTC)

У мене все як завжди --AS об. 15:17, 8 липня 2010 (UTC)