Дарт Вейдер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Енакін Скайвокер
Darth Vader - cosplay (white).jpg
Посади Падаван, лицар-джедай, генерал Великої армії Республіки, член Ради Магістрів, Владика-ситх, командувач військ Галактичної Імперії
Планета Татуїн
Раса Людина
Стать Чоловік
Організації Орден джедаїв, ситхи
Актор Енакін Скайвокер:

Джейк Лойд (Епізод I — дитина)
Гайден Кристенсен (Епізоди II—III, перевидання Епізоду VI 2004 — дорослий)
Себастьян Шоу (Епізод VI — дорослий)
Дарт Вейдер:
Девід Проус (ЕпізодиIV-VI)
Боб Андерсон (Епізоди V—VI)
Гайден Кристенсен (Епізод III)
Ген Браянт (Епізод III)
Спенсер Вайлдинг (Бунтар Один)
Деніел Непроус (Бунтар Один)

Е́накін Скайво́кер (англ. Anakin Skywalker, * 42 ДБЯ — † 4 ПБЯ), також відомий як Да́рт Ве́йдер (англ. Darth Vader) — центральний персонаж кіноепопеї «Зоряні війни», а також усього однойменного вигаданого всесвіту. Один з головних героїв (як Енакін) та антагоністів (як Дарт Вейдер) кіноепопеї, палий на Темний бік Сили джедай.

Біографія[ред.ред. код]

Молодий Енакін Скайвокер

Передбачення появи[ред.ред. код]

За тисячі років до народження Енакіна в 3963 році ДБЯ джедай Каніл'я (англ. Q'Anilia) мала видіння Дарта Вейдера, Люка Скайвокера та Кейда Скайвокера.

Мати Енакіна — Шмі — стверджувала, що зачаття її сина відбулося без батька й вона не може цього пояснити. Джедай Квай-Гон Джинн вважав, що народження Енакіна є волею Сили[1]. Також є відомості, що народження Скайвокера було спровоковано експериментами Дарта Плегаса (англ. Darth Plagueis) з безсмертям[2][3].

Ранні роки (42 — 32 рр. ДБЯ)[ред.ред. код]

Рабство[ред.ред. код]

Енакін Скайвокер народився на пустельній планеті Татуїн і з малих літ був у рабстві, як і мати. Родина спершу належала хатту Гардулі, котра програла Шмі й Енакіна работорговцеві Вотто. Хлопчик мусив працював підмайстром, навчився ремонту і складання дроїдів та пілотуванню. В дитинстві Енакін зібрав із брухту дроїда C-3PO, до віку 9-и років зумів змайструвати летючий автомобіль і взяти участь у перегонах — поширеному видовищі на Татуїні.

Коли хлопчику виповнилося 9 років, його помітили майстер-джедай Квай-Гон Джин, королева Падме Амідала, гунган Джа-Джа-Бінкс і дроїд R2-D2, котрі шукали деталі для ремонту двигуна свого корабля. Квай-Гон розпізнав у Енакіні потенціал джедая, тому допоміг йому виграти перегони і викупив з рабства. Шмі при цьому викупити не вдалося і вона лишилася на Татуїні[1].

Навчання в ордені джедаїв[ред.ред. код]

Вища рада джедаїв на планеті Корусант постановила, що Енакін вже не в тому віці, коли слід починати навчання на джедая. Згодом, під час нападу Торгової федерації, Енакін зумів вразити центр керування бойовими дроїдами, керуючи винищувачем. Квай-Гон загинув у бою з Дарт Молом і виховання Енакіна взяв на себе, за його останньою волею, учень Джина — Обі-Ван Кенобі. Гранд-майстер джедаїв Йода після цього прийняв рішення посвятити Енакіна в падавани під наглядом Обі-Вана. Додатковою підставою стало пророцтво про Обраного, котрий відновить баланс Світлого і Темного боку Сили, а Йода вважав таким саме Енакіна.

Оскільки Енакін став падаваном надто пізно, його навчання відбувалося прискореними темпами. Він став високомірним, але захоплювався майстерністю і мудрістю Обі-Вана, слухаючись його настанов. До 14 років юнак зібрав власний світловий меч на планеті Ілум. Його володіння бойовими мистецтвами високо оцінювалися Радою джедаїв і зрештою на нього звернув увагу канцлер Шив Палпатин, насправді прихований ситх Дарт Сідіус. Той зауважив, що джедаї не захищають порядок у Галактичній Республіці так, як могли б, що в подальшому зіграло важливу роль у формуванні світогляду Енакіна[4].

Доросле життя (з 22 р. ДБЯ)[ред.ред. код]

Боротьба з сепаратистами[ред.ред. код]

Енакін разом з учителем брав учать у вирішенні багатьох конфліктів на території галактики. Під час сепаратистських рухів у Республіці його разом з Обі-Ваном було приставлено охороною до сенаторки Падме Амідали. Енакін зумів врятувати Амідалу від замаху, влаштованому Зам Вессел, котра у свою чергу була вбита Джанго Феттом. Дослідуючи походження знаряддя вбивства, Енакін почав розслідування, яке привело його до таємниці планети Каміно, відсутньої на джедайських картах. Він відвідав Каміно і дізнався, що там таємно виконується вирощення армії клонів на замовлення Федерації.

Охороняючи Падме, Енакін супроводжував її на планеті Набу, де вони зблизилися, але тоді без романтичних стосунків, які забороняв кодекс джедаїв. Незабаром видіння якоїсь загрози для Шмі спонукали Енакіна відвідати Татуїн. Дізнавшись, що матір викрали розбійники, він викрав байк і вирушив рятувати її, але виявив, що Шмі присмерті через скрутні умови в полоні. Коли мати померла у нього на руках, Енакін помстився розбійникам, вбивши всіх до єдиного. Після цього Скайвокер поклявся не допустити марної смерті будь-кого з близьких.

Тим часом Обі-Ван вирушив на планету Геонозис за Джанго Феттом і виявив підпільні фабрики дроїдів, що створювали армії для сепаратистів. Коли він опинився в полоні, Енакін вирушив разом з Падме визволяти учителя. Внаслідок своєї самовпевненості Скайвокер втратив світловий меч і разом з Падме також опинився в полоні графа Дуку. Той відправив бранців на гладіаторську арену, сподіваючись на їхню неминучу смерть. Проте завдяки хитрості Амідали та вмінню Енакіна контролювати звірів план зірвався. В цей час джедай Мейс Вінду прибув на Геонозис із загоном джедаїв. Хоча їхні та сепаратистів сили виявилися нерівними, згодом прибуло підкріплення від армії клонів, очолена Йодою. Енакін вирішив переслідувати графа Дуку, однак в бою з ним програв і втратив руку[4].

Падіння на Темний бік[ред.ред. код]

Втрачену кінцівку було замінено протезом, Енакін таємно одружився на Падме і став активним борцем у Війні клонів. У цей час Палпатин взявся переконувати Скайвокера в тому, що він надзвичайно здібний і більше не потребує вчителя. Коли на канцлера було вчинено удаваний замах графом Дуку, Енакін з Обі-Ваном вирушив на його флагман на орбіті Корусанта. Лишившись сам-на-сам з Дуку, Енакін дослухався намови Палпатина і вбив графа. Бачачи в Палпатині рішучого і справедливого лідера, Скайвокер став все більше довіряти йому. Врешті канцлер назначив Енакіна своїм представником у Сенаті Галактичної Республіки і порекомендував підвищити його з падавана до майстра. Рекомендацію було відхилено, а Скайвокеру доручено слідкувати за канцлером. Це підірвало віру Енакіна в джедаїв як гарант безпеки в галактиці. Він став бачити в них політиків, які лише прикривають власне прагнення до влади підтриманням порядку. Скайвокер сам став учителем для Асоки Тано, яку Йода призначив йому в падавани, щоб навчити відповідальності та розсудливості.

Незабаром він став бачити видіння смерті вагітної від нього Падме. Палпатин підштовхнув Енакіна до вивчення Темного боку Сили, обіцяючи, що той навчиться воскрешати померлих, як умів Дарт Плегас. Мейс Вінду, підозрюючи, що Палпатин є ситхом, спробував усунути його. Вдаючи з себе жертву політичних інтриг, канцлер переконав Скайвокера в тому, що джедаї намагаються узурпувати владу. Вінду ж, бачачи повсюдну підтримку Палаптина, наважився самотужки вбити його, але був сам убитий Скайвокером. Розуміючи, що вчинив злочин, хоча й справедливий на його погляд, Енакін поклявся у вірності Палпатину. Той нарік його Дартом Вейдером і зробив своїм учнем, слідуючи Правилу Двох — одночасно в галактиці мусять бути двоє ситхів. Вчинок Вінду укріпив авторитет канцлера в Сенаті, що зрештою призвело до надання йому надзвичайних повноважень і обґрунтування перетворення Республіки на Імперію, а самого Палпатина на імператора[5].

Служіння Палпатину (з 19 р. ДБЯ)[ред.ред. код]

Дарт Вейдер в епізоді VI кіносаги

Тим часом Палпатин, що стояв за обома сторонами Війни клонів, Республікою і сепаратистами, розосередив джедаїв по багатьох фронтах. У Храмі джедаїв на Корусанті здебільшого залишилися діти-юнліги, яких кацлер наказав убити. Розчарований в джедаях Енакін в супроводі клонів убив всіх дітей і дорослих у Храмі. Паралельно Палпатин віддав Наказ 66 всім клонам — винищити джедаїв. Оскільки вони були розпорошені по галактиці та довіряли армії клонів, за лічені години майже всіх майстрів-джедаїв і їхніх падаванів було убито. Лише деякі зуміли вціліти, серед них Йода і Обі-Ван. Останньому Йода наказав знищити Енакіна, який перейшов на Темний бік Сили. Кенобі звернувся за допомогою до Падме, проте вона не повірила в моральне падіня Скайвокера. Черговим завданням Вейдера стало вбити раду сепаратистів на планеті Мустафар, що мало завершити Війну клонів. Обі-Ван вирушив на бій зі зрадником туди сам.

Коли Падме вирушила до Енкіна на Мустафар, Обі-Ван проник на її корабель. Думаючи, що Амідала привела його з собою зумисне, Дарт Вейдер ледве не задушив її, після чого почав бій з колишнім учителем. Засліплений ненавистю, Вейдер не зумів протистояти Кенобі, той відрубав зраднику обидві ноги й руку, але не наважився власноруч убити. Енакін лишився на березі лавової ріки, де його одяг загорівся. Прибулий слідом Палпатин забрав його, проте тіло Скайвокера вже було вкрай скалічене. Підтримуючи в ньому життя Силою, Палпатин замінив пошкоджені органи протеземи, після чого одягнув Дарта Вейдера в скафандр, який надалі підтримував його. При цьому Вейдер лишався при тямі, зазнаючи страшних мук, чим Сідіус планував посилити його негативні емоції, що живлять Темний бік. Невдовзі Падме померла при пологах, але її дітей за клопотанням Обі-Вана таємно було передано прийомним батькам. Так, донька Енакіна, Лея, потрапила до аристократичної родини планети Альдераан, а син, Люк, опинився на Татуїні[5]. На Мустафарі Вейдер спорудив замок над давніми печерами ситхів, де його ненависть і бажання помсти посилювалися, живлячи Темний бік Сили і даючи могутність самомоу Дару Вейдеру[6].

Дарт Вейдер присвятив життя служінню імператору Палпатину і боротьбі з ворогами Галактичної Імперії. Зокрема він винищував уцілілих джедаїв і розшукував артефакти ситхів. Знайшовши свою ученицю Асоку пообіцяв їй життя в обмін на інформацію про місцеперебування решти. Вона не одразу повірила, що Дарт Вейдер — це Енакін Скайвокер, і відмовилася допомагати йому, після чого її доля лишилася невідомою[7]. На допомогу в полюванні на джедаїв Сідіус створив угрупування імперських інквізиторів, керівником яких поставив Вейдера[8].

Вейдеру було доручено захопити викрадені креслення бойової станції «Зірка смерті», де містилися дані про вразливе місце цієї зброї. Лея Органа, не знаючи, що Дарт Вейдер її батько, допомагала повстанцям і зуміла передати креслення дроїдам C-3PO і R2-D2. Захопивши Лею, Вейдер безуспішно намагався допитатися де знаходиться головна база повстанців і домігся свого тільки коли віддав наказ знищити «Зіркою смерті» Альдераан (однак вказана Леєю база виявилася покинутою). У цей час Обі-Ван розшукав Люка Скайвокера і побачив у ньому потенціал джедая. Він не розкрив Люкові правди про його батька, вигадавши, ніби Дарт Вейдер убив його. Коли Обі-Ван з Люком і контрабандистами, Ганом Соло й Чубаккою, прибули до уламків Альдераана, Дарт Вейдер відчув присутність учителя. Він вислідкував повстанців та встановив на їхній корабель «Тисячолітній сокіл» маячок, а сам зійшовся у двобої з Обі-Ваном. Ситх зумів убити вчителя, а за сигналом маячка знайшов справжню базу повстанців на супутнику планети Явін.

До того часу майже всіх джедаїв було винищено, а інквізицію розформовано за непотрібністю. Дарт Вейдер вважався єдиним і останнім, здатним користуватися Силою (справжня особа Палпатина лишалася таємницею для громадськості)[9]. У битві біля Явіна Вейдер особисто вилетів на бій з повстанцями, але недооцінив здібності Люка. Той зумів поцілити у вразливе місце «Зірки смерті», що спричинило вибух станції, який позбавив Імперію головного засобу терору. Сам Дарт Вейдер встиг відлетіти на безпечну відстань, але Сідіус лишився розчарований ним і вирішив схилити на темний бік Люка Скайвокера[10].

Повернення та смерть (4 рік ПБЯ)[ред.ред. код]

Сідіус наказав Вейдеру захопити Люка, для чого той влаштував пастку в Небесному місті. До того часу Люк навчився від Йоди керувати Силою і зійшовся з батьком у поєдинку. Вейдер намагався переконати сина приєднатися до нього та в бою відрубав йому кисть, однак той не піддався і був врятований друзями[11].

В ході будівництва другої «Зірки смерті» Вейдер заманив Люка до пастки і знову спробував переконати об'єднатися з ним. Хоча той визнав Енакіна своїм батьком, але відмовився мати з ним які-небудь стосунки. Разом з тим Люк сам переконував батька в той, що в ньому лишилася частка добра і він здатний допомогти повстанню проти гніту Імперії. Коли Дарт Вейдер привів сина до Сідіуса, той також переконував його служити Імперії, а після відмови наказав убити. Люк вийшов переможцем і Сідіус став підмовляти його добити Вейдера, а потім почав болісно вбивати. Усвідомивши, що був для владики ситхів тільки маріонеткою, Вейдер скинув Сідіуса до шахти станції. Знищенням Сідіуса він повернув баланс Сили, як і говорило пророцтво, але зазнав тяжких ушкоджень костюма. Дарт Вейдер врятував таким чином Люка і повернувся на Світлий бік Сили, але вирішив за краще померти на «Зірці смерті»[12].

Після смерті (з 4 р. ПБЯ)[ред.ред. код]

Як і більшість сильних джедаїв, після смерті Енакін Скайвокер став привидом Сили. Разом з Обі-Ваном і Йодою він з'явився Люкові під час святкування перемоги повстанців на Імперією[12]. Походження його дітей тривалий час трималося в таємниці. Лея зробила успішну політичну кар'єру в Новій Республіці, проте коли з'ясувалося, що Дарт Вейдер був її батьком, це стало причиною її відставки[13]. Люк відродив орден джедаїв, але його син Кайло Рен, довідавшись хто був його дідом, захопився дослідженням Темного боку Сили. Врешті він став бачити у Дарті Вейдері ідеал ситха і намагався його наслідувати. Він так само вчинив різанину джедаїв і приєднався до Верховного Порядку — організації-спадкоємиці Галактичної Імперії. Він став служити її лідеру, ситху Сноуку, хоча й вагався у своїх здібностях[14].

Особисті відомості[ред.ред. код]

Образ і характер[ред.ред. код]

Багато рис харакетру Енакіна визначилися його дитинством. Розлучення з матір'ю стало підставою для страху Енакіна втратити близьких[1]. Оскільки в дитинстві він був рабом, у старшому віці ненавидів рабовласників. Скайвокер рідко згадував тяжке дитинство і ділився своїми переживаннями і тільки з тими, кому найбільше довіряв[15].

Виховуючись здебільшого Обі-Ваном Кенобі, Енакін Скайвокер ставився до нього як до батька, але з віком їхні стосунки стали більш братськими[16]. Подорослішавши, він став імпульсивним і нерідко проявляв надмірну саможертовну відданість[17][18]. Скайвокер, попри осуд джедаїв, часом здійснював жорстокі вчинки, що виправдовував слідуванням кодексу джедаїв і творенням справедливості[5].

Після поразки на Мустафарі Дарт Сідіус врятував свого учня, замінивши йому кінцівки протезами та одягнувши на нього чорний скафандр, який підтримував життя. Скафандр повністю закривав тіло Вейдера, збільшував його зріст і разом з чорним плащем надавав зловісного вигляду. Енакін не одразу опанував своїм новим тілом, а надалі мусив користуватися вбудованим у скафандр дихальним апаратом, який надавав голосу загрозливого басу і шиплячого дихання[5].

Як Дарт Вейдер, він став більш стриманим і дисциплінованим. Свої страждання через каліцтва і втрату найближчих друзів він сприймав як джерело самовдосконалення, що робить його сильнішим[19]. Вірно і неухильно служачи Палпатину, він вимагав того самого від підлеглих. Вейдер без жалю вбивав ворогів (якщо тільки помилування не обіцяло більшої практичної користі) і навіть офіцерів Імперії, якщо ті провалювали його завдання[11].

Сили та спроможності[ред.ред. код]

Енакін Скайвокер мав у крові надзвичайно багато мідіхлоріанів, тому володів дуже великим потенціалом у використанні Сили[1]. Навчаючись в Ордені джедаїв під керівництвом Обі-Вана Кенобі, Енакін був одним з наймогутніших адептів Світлого боку Сили свого часу. Однак Енакіна більше приваблювали бойові навички, а через самовпевненість Скайвокер вважав, що сам краще знає як навчатися. Успіхи порівняно з однолітками та похвали Палпатина тільки посилювали його гординю, що повільно схиляло на Темний бік[5].

Володіння світловим мечем включало застосування Форми 5 — відбивання ворожих пострілів і навіть повернення їх у стрільця, що перетворювало захист у напад[4]. Також Енакін використовував Форму 4 — акробатичну техніку, що дозволяла одночасно битися проти кількох ворогів з відбиванням пострілів на відкритих просторах[20]. Енакін мав здібності до телекінезу, а ставши Дартом Вейдером, навчився використовувати його для повалення і задушування ворогів на відстані, а також дистанційного активування світлового меча[14][21].

Використовуючи Силу, Енакін був здатний відчувати що діється поза полем зору, навіть у сусідніх приміщеннях[5]. Його спроможності дозволяли і відчувати приховані почуття навколишніх та сильні збурення Сили, такі як присутність джедаїв[1][22][23]. Крім того він умів створювати бар'єр Сили для захисту від атак[24] і здійснювати стрибки на кілька десятків метрів[25]. Скафандр давав змогу перебувати у вакуумі та відкритому космосі[26].

Розробка образу[ред.ред. код]

Самурайські обладунки послужили одним з джерел образу Дарта Вейдера

Перші згадки про цього персонажа містяться в сценарії «Зоряних війн» 1975 року[27]. Джордж Лукас, працюючи над сценарією «Нової надії», спершу дав ім'я Дарт Вейдер одному з імперських генералів. За легендою, воно з'явилося як перекручене Дар Ветер — так звали персонажа «Туманність Андромеди» радянського письменника Івана Єфремова[28]. Лукс вигадав Вейдера-кіборга для вступної сцени, де той мав би в костюмі та масці увірватися на корабель повстанців з космосу. Лиходій, як і його керівник Палпатин, уявлялися режисеру в чорному, за аналогією до військ СС[29]. Ім'я Енакін Лукас утворив від прізвища свого друга, кінорежисера Кена Аннакіна[30].

Образ Дарта Вейдера розробили дизайнери Ральф МакКеррі та костюмер Джон Молло. Основою для його скафандра послужили самурайські обладунки, форма французьких солдатів Першої світової війни та нацистські шоломи. Деталі костюма виготовив скульптор Браян Муйр під розміри актора і бодібілдера Девіда Проуса, доти відомого за ролями лиходіїв у фантастичних фільмах. Джордж Лукас пропонував обрати кого грати, Чубакку чи Вейдера і Проуса вирішив взяти роль Вейдера, вважаючи цього персонажа більш яскравим. Зйомки перших сцен з ним почалися 26 квітня 1976 року. За задумом Лукса, озвучувати Дарта Вейдера мусив інший актор. Ним став Джеймс Ерл Джонс, а звуковий дизайнер Бен Бартт додав попискування і клацання механізмів, щоб підкреслити, що Вейдер — кіборг. Він же вигадав і дихання Вейдера, записуючи власний подих крізь водолазну маску.

На зйомках використовувався один костюм, тож для «Імперія завдає удару у відповідь» було створено новий. Він відрізнявся підсвіткою, різнокольоровими кнопками на грудній панелі та написами основною галактичною мовою. Пояс було доповнено коробочками, перемикачами і вогниками. Трикутний респіратор став більшим, а зону шолома від шиї до рівня щік було виготовлено з тонованого акрилу, крізь який Проус міг додатково дивитися. Для «Повернення джедая» було виготовлено ще один варіант, який розробив дизайнер Фред Гоул і змайстрував Браян Арчер. Шолом отримав нове підборіддя та внутрішні деталі, що дозволяло зняти верхню частину. Завдяки спеціальному обмежувачу зображався перелом руки після битви з Люком.

Лукас приховував, що Дарт Вейдер є батьком Люка Скайвокера навіть від колег. Так, на знімальному майданчику «Імперія завдає удару у відповідь» актор говорив «Обі-Ван убив твого батька», що в прокаті було замінено на «Я твій батько»[31].

Дарт Вейдер у масовій культурі[ред.ред. код]

Дарт Вейдер є одним з найпопулярніших персонажів «Зоряних Війн», попри те, що має образ лиходія. Енакін до свого морального падіння при цьому лишається одним з науменш популярних[32][33]. Журнал «Empire» у 2015 році поставив Дарта Вейдера на 9-е місце у переліку 100 найкращих персонажів фільмів[34].

23 жовтня 2015 в Одесі на території заводу «Пресмаш» був відкритий пам'ятник Дарту Вейдеру, який був перероблений з Леніна. В шоломі героя розташований Wi-Fi роутер, який безкоштовно роздає інтернет[35].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Зоряні війни. Епізод І. Прихована загроза
  2. The New Essential Chronology ISBN 0-345-49053-3
  3. Palpatine Bio Excerpt from Insider #113 у базі starwars.com (англ.)
  4. а б в Зоряні війни. Епізод II. Атака клонів
  5. а б в г д е Зоряні війни. Епізод III. Помста ситхів
  6. Darth Vader. StarWars.com (en). Процитовано 2017-04-15. 
  7. «Зоряні війни: Повстанці». Сезон 2, епізод 19 «Сутінки учня»
  8. Bray, Adam (2015). Star Wars Rebels: Visual Guide: Epic Battles. Dorling Kindersley. с. 1–144. 
  9. Star Wars Rebels: Dave Filoni on Ahsoka's Fate, Maul's Return and Much More. IGN (en-US). 2016-03-30. Процитовано 2017-04-15. 
  10. Зоряні війни. Епізод IV. Нова надія
  11. а б Зоряні війни. Епізод V. Імперія завдає удару у відповідь
  12. а б Зоряні війни. Епізод VI. Повернення джедая
  13. Bracken, Alexandra (2015). A New Hope: The Princess, the Scoundrel, and the Farm Boy. Disney–Lucasfilm Press. с. 1–336.
  14. а б Зоряні війни: Пробудження Сили
  15. Зоряні війни: війни клонів, сезон 4, епізод 11. «Викрадений»
  16. Kapell, Matthew; John Shelton Lawrence (2006). Finding the force of the Star wars franchise: fans, merchandise, & critics. Peter Lang. p. 137. ISBN 0-8204-8808-9.
  17. Зоряні війни: війни клонів, сезон 2, епізод 7. «Спадок терору»
  18. Зоряні війни: війни клонів, сезон 3, епізод 15. «Володарі»
  19. Aaron, Jason (2015). Star Wars 1: Skywalker Strikes. Marvel Comics. с. 1–45. 
  20. Зоряні війни: Повстанці, сезон 2, епізод 16. «Пелена темряви»
  21. Зорян війни: війни клонів, сезон 2, епізод 13. «Дорога спокус»
  22. Зоряні віни: атака клонів, сезон 4, епізод 21. «Брати»
  23. Зоряні віни: атака клонів, сезон 5, епізод 17. «Саботаж»
  24. Gillen, Kieron (2015). Darth Vader 4: Vader, Part IV. Marvel Comics. с. 1–32. 
  25. Kemp, Paul S. (2015). Lords of the Sith. с. 1–299. 
  26. Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія
  27. George Lucas and the Origin Story behind 'Star Wars'. Biography.com (en-us). Процитовано 2017-04-16. 
  28. Советская космическая фантастика в кино - Андрей Вяткин - МИР ФАНТАСТИКИ И ФЭНТЕЗИ. old.mirf.ru. Процитовано 2017-04-16. 
  29. Mary Henderson. Star Wars: The Magic of Myth. New York, New York, USA: Bantam Spectra, 1997. p. 146.
  30. Ken Annakin dies at 94; British director of 'Swiss Family Robinson' and others. Los Angeles Times (en-US). 2009-04-24. ISSN 0458-3035. Процитовано 2017-04-16. 
  31. From Concept to Screen: Bringing Darth Vader to Life | StarWars.com. StarWars.com (en-US). 2015-06-22. Процитовано 2017-04-16. 
  32. This Is Madness: The Star Wars Character Tournament. StarWars.com (en). Процитовано 2017-04-18. 
  33. Admiral Ackbar and the 49 other best Star Wars characters. The Telegraph (en-GB). Процитовано 2017-04-18. 
  34. Empire, Team. The 100 Greatest Movie Characters. Empire (en). Процитовано 2017-04-18. 
  35. В Одессе Ленин превратился в Дарта Вейдера. Последние новости - Kherson.life (ru-RU). Процитовано 2017-04-16. 

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]