Житомирський трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Житомирський трамвай
Вулиця Корольова Житомир.jpg
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто  Житомир
Дата відкриття 1897 — вантажний трамвай
22 серпня 1899 (119 років) — пасажирський трамвай
Пасажиропотік 7823 тис. чол. (2015)[1]
Довжина маршрутів 17,5 км
Довжина ліній 17,5 км[2]
Живлення контактна мережа
Колія 1000 мм
Кількість маршрутів 1
Кількість депо 1
Кількість вагонів 30 пасажирських, 3 службових (станом на 1 січня 2016 року)[3]
Типи вагонів Tatra KT4, Tatra T4
Вартість проїзду 3 (з 01.10.2017)
Експлуатуюча організація КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління»
Сайт ttu.zt.ua
Карта
Tram-ua-zhytomyr.jpg
Житомирський трамвай у Вікісховищі?

Житóмирський трамвáй — вузькоколійна система електричного трамвая, що діє у місті Житомирі. Колись трамваї були основним транспортом губернського Житомира, але згодом, у радянський період, від розвиненої системи залишився лише один маршрут.

Історія[ред. | ред. код]

У 1895 році міська влада Житомира уклала консесійний договір з підприємцем Ліхачовим про будівництво кінного вантажного трамваю від залізничного вокзалу до Богунського тартака. У лютому 1896 року договір перейшов до підприємця Лазаря Полякова, який, довівши безперспективність кінної тяги, домігся її заміни у договорі на електричну.

У травні 1897 року житомирський вантажний трамвай було відкрито. Лінія проходила територією нинішньої в'язниці, вулицями Сінною, Північною (зараз — Миколи Сціборського) та Великою Вільською (Перемоги), далі — Старопоштовим шляхом (Вільський Шлях) через Кам'янку до Богунського тартака. Ширина колії становила 1 000 мм. З Богунського тартака до вокзалу перевозили ліс, а в зворотному напрямку, до млина, — зерно. Згодом планувалося впровадити пасажирський рух, проте цього не сталося. Про подальшу долю житомирського вантажного трамвая нічого невідомо.

Житомирський пасажирський трамвай було відкрито 22 серпня 1899 року Компанією міських і приміських трамвайних шляхів Росії (рос. Компания городских и пригородных трамвайных путей России). Діяло чотири лінії: Київська (маршрут № 1), Чуднівська (маршрут № 2), Бердичівська (маршрут № 3) і Вільська (маршрут № 4). Всі вони були одноколійними. У перші роки існування трамвая візники боролися з новим конкурентом. Вони навіть підкладали на рейки великі дерев'яні колоди.

У 1901 році Бердичівську лінію продовжено від єврейської лікарні до притулку Дуриліних.

У 1909 році відкрито Московську лінію (маршрут № 5). Вона сполучила Київську лінію із Житнім ринком.

У 1914 році Московську лінію продовжено до Сінного ринку, а Київську дещо подовжено від вокзалу до перетину вулиць Вокзальної, Бориса Тена і Вітрука.

Історичні трамваї Житомира
Трамвай Siemens&Halske 
Трамвай Siemens&Halske 
Трамвай на центральній площі, (1910) 
Трамвай Житомира до Другої світової війни 
Трамваї Gotha T57 
Трамваю в Житомирі — 100 років, (2007) 

Напередодні Першої світової війни виношувалися плани відкриття ще п'яти трамвайних маршрутів, а інженер Тимченко, автор проекту Київського бензотрамваю, планував прокласти трамвайну лінію між Києвом і Житомиром. Війна зупинила ці плани на стадії проектування.

У 19181920 роках система не працювала. У 1921 році від кінцевої зупинки п'ятого маршруту на Московській вулиці був збудований тупик до лінії вантажного трамвая. У 1935 році Вільську лінію продовжено до Богунського мосту.

Внаслідок воєнних дій у 1941 році припинено рух Московською і Вільською лініями.

Для перевезення вугілля з вокзалу до електростанції окупанти використовували трамвай. Так, до Київської лінії було добудовано відгалуження Товарно-вантажним провулком та вулицею Іподромною безпосередньо до залізничних колій, до Бердичівської лінії було добудовано відгалуження до електростанції по вулиці Жуйка. Таком чином, з 1941 року Товарно-вантажним провулком, вулицями Київською та Великою Бердичівською і вулицею Жуйка курсував вантажний трамвай. Використовувалися переобладнані пасажирські вагони. Такий маршрут проектували ще у 1934 році (навіть, було куплено рейки), тому після війни його експлуатація продовжилася. Вантажні перевезення трамваєм припинили лише у 1953 році, коли до електростанції проклали залізничну гілку.

У 1944 році було відновлено рух Московською лінією, натомість Вільська запрацювала лише у 1948 році. Щоправда, маршрут функціонував як дві відокремлених ділянки: від центру до кладовища та від Червоного провулку до панчішної фабрики. Перша ділянка входила до трамвайної системи, а друга була відірваною — там використовувалися старі вагони перших випусків. Відстань між двома ділянками пасажири долали пішки. Заново Вільську лінію з'єднали у 1950 році.

У 1955 році розпочалася підготовка до впровадження у Житомирі тролейбусного руху. Для уникнення дублювань тролейбусних маршрутів трамвайними, у 1955 році рейки з Київської вулиці перенесено на паралельну вул. Котовського (Київська лінія); у 1956 році — кінцеві зупинки перенесено із Соборної площі на сусідню площу Перемоги; у 1958 році — рейки з вул. Великої Бердичівської пернесено на паралельні вулиці 1 травня і Льва Толстого (Бердичівська лінія).

Для запобігання дублюванню маршрутів у зв'язку з прокладенням тролебусних маршрутів радіусами трамвайних, припиняють свою роботу Київська (1965), Чуднівська (точна дата закриття невідома) і Вільська (1964) лінії. У 1974 році закрито і Бердичівську лінію — після перенесення з Великої Бердичівської маршрут втратив популярність, бо, практично, став експресом «Центр — Смолянка» через те, що пролягав через малоповерхову забудову.

Таким чином, з 1974 року діє єдиний трамвайний маршрут, який з цього часу втрачає номер. Проте, на фоні закриття інших, у скрутні для житомирського трамваю часи, цей маршрут продовжував розвиватися. Так, у 1961 році побудовано лінію вулицями Бориса Тена та Східною, з кінцевою зупинкою недалеко від Ботанічного саду. Лінія спочатку була одноколійною, згодом перешита на двоколійну. У 1963 році лінію добудовано до льнокомбіната.

У 1977 році трамвайне депо перенесене з Малобердичівської у нове трамвайно-тролейбусне депо № 2.

Маршрути[ред. | ред. код]

Схема маршрутів (2015)

Сьогодні у Житомирі діє один трамвайний маршрут: «Майдан Перемоги — вулиця Михайла Грушевського — вулиця Небесної Сотні — вулиця Бориса Тена — вулиця Східна — вулиця Корольова — вулиця Сергія Параджанова (Льонокомбінат)». Він існує без номера, проте колись це був маршрут № 5, або Московська лінія.

У часи розквіту Житомирського трамвая у місті діяли також такі маршрути:

Назва лінії Маршрут Примітки
MA Route 1.svg Київська «Залізничний вокзал — Вул. Київська — Соборний майдан» Одноколійна лінія із чотирма роз'їздами. На Привокзальному майдані (на тому місці, де зараз розташований будинок № 126) знаходилося кільце
MA Route 2.svg Чуднівська «Соборний майдан — Вул. Черняховського (до річки)» Одноколійна лінія із двома роз'їздами. Найкоротший маршрут у Житомирі. Через те, що іноді взимку трамвай не міг виїхати нагору, інколи рух припинявся
MA Route 3.svg Бердичівська «Соборний майдан — Вул. Велика Бердичівська — Єврейська лікарня» Одноколійна лінія із двома роз'їздами
MA Route 4.svg Вільська «Старовільська вулиця — Вільсько-Шосейна вулиця» Одноколійна лінія із двома роз'їздами

Вартість проїзду[ред. | ред. код]

Вартість проїзду становить 3 гривні[4]. Квитки реалізуються у кондуктора. Існують також місячні проїзні картки. Штраф за безквитковий проїзд — у 20-ти кратному розмірі.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

На балансі КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» перебував наступний рухомий склад:

Трамвай Tatra T4 на кінцевій зупинці «Льонокомбінат»
Пасажирські вагони
Моделі Станом
на 1 січня 2010[5]
Станом
на 1 січня 2017[6]
Tatra KT4SU 20 24
Tatra T4SU 7 6
Всього: 27 30
Службові вагони
Моделі Станом
на 1 січня 2010
Станом
на 1 січня 2017
СН 1 1
СХ-2 1 1
Gotha T57 1 1
Всього: 3 3

Перспективи[ред. | ред. код]

У різні роки висувалися проекти розширення трамвайної системи: і відновлення руху до вокзалу, і будівництво ліній по проспекту Незалежності, вулиці Покровській, Івана Мазепи, на Мальованку та інші, однак поки вони залишилися проектами. Проте наявність значного парку трамвайних вагонів, що значно перевищує потреби існуючого маршруту, дає передумови для розширення.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Схеми

Фотографії

Література[ред. | ред. код]