Київський бензотрамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київський бензотрамвай
Київський бензотрамвай 1.jpg
Опис
Країна Україна Україна
Місто Київ, Бровари, Биківня
Дата відкриття 1912
Дата закриття 1941
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 5
Рухомий склад
Кількість депо 1
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення бензомотор/контактна мережа
В депо
Вантажний потяг

Ки́ївський бензотрамва́й (народна назва — «Примус»[1]) — система бензомоторного трамвая, що працювала на території сучасного Києва, зокрема, на лівому березі Дніпра; окрема від Київського трамвая система, що не була з'єднана з ним фізично. У 1926-1934 роках був електрифікований. Тоді ж збудовано з'єднання з правобережною трамвайною мережею, та попри це, їхні маршрути не перетиналися, тому це залишалися різні трамвайні системи. Припинив роботу під час Другої світової війни.

З часу свого відкриття з'єднувала правобережну Поштову площу у Києві (Київська губернія) з лівобережним селом Биківня, що розміщувалося за межею міста, у Чернігівській губернії[2][1]. Тобто, Київський бензотрамвай до 1919 року проходив територією двох губерній, що є безпрецендентним для України і по сьогодні.

Історія[ред. | ред. код]

Київський бензотрамвай було відкрито у 1911 році[джерело?] (за іншою інформацією, 17 (30) жовтня 1912[3]) за проектом інженера Тимченка. Спочатку діяв маршрут «Поштова площаЛанцюговий міст». У травні 1912 року було відкрита лінія по Ланцюговому мосту і Слобідське бензотрамвайне депо.[джерело?] Маршрут було продовжено до Микільської слобідки, а невдовзі — до села Биківня. У 1913 році лінію продовжено до Броварів. Після зруйнування Ланцюгового мосту в червні 1920 року бензотрамвай не працював. Рух був відновлений тільки 10 травня 1925 року, одночасно із відкриттям мосту імені Євгенії Бош та Русанівського мосту. Також у 1925 році була відкрита лінія до Старої Дарниці.

Уже 1925 року почалися роботи з електрифікація лінії бензотрамвая[4]. Отак, 1 червня 1926 року електрифіковано лінію до Дарниці, а вже 7 листопада 1934 року — останню ділянку до Броварів. Нова лінія на ДВРЗ будувалася електричною і була відкрита 1 травня 1936 року.

Лівобережний трамвай закрили восени 1941 року в зв'язку з бойовими діями. Після війни Дарницьку мережу не відбудували. Згодом відновили лінію по Набережній1951 році) і лінію на ДВРЗ (1959 рік; щоправда, на іншому боці вулиці і трохи коротше), які проходили там же, де раніше діяв бензотрамвай.

Після війни ангари Слобідського депо були реконструйовані, у них облаштували диспансер. Частину території віддали під ринок; на місці в'їзду в депо звели будинок. Ангари та адмінбудівля депо збереглися до нашого часу.

Маршрутна мережа[ред. | ред. код]

Роки Маршрут слідування Тяга
19121920
19251926
б/н Поштова площа — Дарниця бензинова
19121913 б/н Поштова площа — Биківня бензинова
19131920 б/н Поштова площа — Бровари бензинова
19261932 14 Поштова площа — Микільська Слобідка електрична
15 Микільська Слобідка — Дарниця бензинова
16 Микільська Слобідка — Бровари бензинова
19321941 14 Поштова площа — Дарниця електрична
19321934 б/н Поштова площа — Бровари бензинова
19341941 23 Микільська Слобідка — Бровари електрична
19351941 24 Дарниця — ДВРЗ електрична
19361941 25 Поштова площа — Микільська Слобідка електрична
19371941 26 Микільська Слобідка — Завод «Хімволокно» електрична

Свого часу Київський бензотрамвай щоденно здійснював спеціальні рейси з Поштової площі до початку торгівлі на Житньому ринку о четвертій годині ночі.[5]

На київському лівобережжі була потреба в перевезенні різних речей, тому від перших днів існування бензотрамвая, на його лінії працювали і вантажні потяги.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 19 квітень 2012. Процитовано 31 липень 2009. 
  2. В. А. Смолій, ред. (2011). Звід пам'яток історії та культури України. I: Київ. Ч. III: С—Я (вид. Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана). Київ. с. 2073. ISBN 966-95478-2-2. «До 1923 хутір Биківня входив до Броварської волості Остерського пов. Чернігівської губ.» 
  3. Киевлянин. — 1912. — 18 октября.
  4. Уся Київщина, 1928, C. 25 (С. 45 у djvu-файлі)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липень 2011. Процитовано 31 липень 2009. 

Джерела[ред. | ред. код]