Київський бензотрамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Київський бензотрамвай
Київський бензотрамвай 1.jpg
Країна Україна Україна
Місто Київ, Бровари, Биківня
Дата відкриття 1912
Дата закриття 1941
Тип живлення бензомотор/контактна мережа
Ширина колії 1524 мм
Кількість маршрутів 5
Кількість депо 1
В депо
Вантажний потяг

Ки́ївський бензотрамва́й (народна назва — «Примус»[1]) — система бензомоторного трамвая, що працювала на території сучасного Києва, зокрема, на лівому березі Дніпра; окрема від Київського трамвая система, що не була з'єднана з ним фізично. У 1926-1934 роках був електрифікований. Тоді ж збудовано з'єднання з правобережною трамвайною мережею, та попри це, їхні маршрути не перетиналися, тому це залишалися різні трамвайні системи. Припинив роботу під час Другої світової війни.

З часу свого відкриття з'єднувала правобережну Поштову площу у Києві (Київська губернія) з лівобережним селом Биківня, що розміщувалося за межею міста, у Чернігівській губернії[2][1]. Тобто, Київський бензотрамвай до 1919 року проходив територією двох губерній, що є безпрецендентним для України і по сьогодні.

Історія[ред.ред. код]

Київський бензотрамвай було відкрито у 1911 році[джерело?] (за іншою інформацією, 17 (30) жовтня 1912[3]) за проектом інженера Тимченка. Спочатку діяв маршрут «Поштова площаЛанцюговий міст». У травні 1912 року було відкрита лінія по Ланцюговому мосту і Слобідське бензотрамвайне депо.[джерело?] Маршрут було продовжено до Микільської слобідки, а невдовзі — до села Биківня. У 1913 році лінію продовжено до Броварів. Після зруйнування Ланцюгового мосту в червні 1920 року бензотрамвай не працював. Рух був відновлений тільки 10 травня 1925 року, одночасно із відкриттям мосту імені Євгенії Бош та Русанівського мосту. Також у 1925 році була відкрита лінія до Старої Дарниці.

Уже 1925 року почалися роботи з електрифікація лінії бензотрамвая[4]. Отак, 1 червня 1926 року електрифіковано лінію до Дарниці, а вже 7 листопада 1934 року — останню ділянку до Броварів. Нова лінія на ДВРЗ будувалася електричною і була відкрита 1 травня 1936 року.

Лівобережний трамвай закрили восени 1941 року в зв'язку з бойовими діями. Після війни Дарницьку мережу не відбудували. Згодом відновили лінію по Набережній1951 році) і лінію на ДВРЗ (1959 рік; щоправда, на іншому боці вулиці і трохи коротше), які проходили там же, де раніше діяв бензотрамвай.

Після війни ангари Слобідського депо були реконструйовані, у них облаштували диспансер. Частину території віддали під ринок; на місці в'їзду в депо звели будинок. Ангари та адмінбудівля депо збереглися до нашого часу.

Маршрутна мережа[ред.ред. код]

Роки Маршрут слідування Тяга
19121920
19251926
б/н Поштова площа — Дарниця бензинова
19121913 б/н Поштова площа — Биківня бензинова
19131920 б/н Поштова площа — Бровари бензинова
19261932 14 Поштова площа — Микільська Слобідка електрична
15 Микільська Слобідка — Дарниця бензинова
16 Микільська Слобідка — Бровари бензинова
19321941 14 Поштова площа — Дарниця електрична
19321934 б/н Поштова площа — Бровари бензинова
19341941 23 Микільська Слобідка — Бровари електрична
19351941 24 Дарниця — ДВРЗ електрична
19361941 25 Поштова площа — Микільська Слобідка електрична
19371941 26 Микільська Слобідка — Завод «Хімволокно» електрична

Свого часу Київський бензотрамвай щоденно здійснював спеціальні рейси з Поштової площі до початку торгівлі на Житньому ринку о четвертій годині ночі.[5]

На київському лівобережжі була потреба в перевезенні різних речей, тому від перших днів існування бензотрамвая, на його лінії працювали і вантажні потяги.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б http://test.interesniy.kiev.ua/old/transport/37
  2. В. А. Смолій, ред. (2011). Звід пам'яток історії та культури України. I: Київ. Ч. III: С—Я (вид. Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана). Київ. с. 2073. ISBN 966-95478-2-2. «До 1923 хутір Биківня входив до Броварської волості Остерського пов. Чернігівської губ.» 
  3. Киевлянин. — 1912. — 18 октября.
  4. Уся Київщина, 1928, C. 25 (С. 45 у djvu-файлі)
  5. http://mycityua.com/history/2006/12/12/130952.html

Джерела[ред.ред. код]