Кременчуцький трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кременчуцький трамвай
Опис
КраїнаУкраїна Україна
Місто Кременчук
Дата відкриття11 грудня 1899
Дата закриття1921 (вантажний рух — 1922)
ОператорАТ «Кременчуцькі трамваї»
Вартість проїзду5 копійок
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів3
Довжина мережі11,7 км
Довжина маршрутів3
Рухомий склад
Кількість вагонів16
Основні типи рухомого складу2-вісні моторні та причепні
Кількість депо1
Технічні дані
Ширина колії1524 мм
Тип живленняконтактна мережа
Схема маршрутів

CMNS: Кременчуцький трамвай у Вікісховищі

Кременчу́цький трамва́й — не діюча нині трамвайна мережа у місті Кременчук (Полтавська область).

Історія

[ред. | ред. код]

У грудні 1899 році трамвайну мережу, що складалася з трьох ліній, у Кременчуці відкрило бельгійське акціонерне товариство. Середній річний пасажиропотік становив 2,3 млн пасажирів[1]. 1909 року збудовано вантажну гілку до борошномельного заводу та кар'єрів.

Немає інформації про роботу трамваїв у 1915-19 роках. Відомо дещо про період 1920-22 років. У 1920-21 роках трамвай працював лише 2 місяці на рік, 1922 року — три місяці і тоді ж рух остаточно припинився. Щоправда, 1922 року здійснювався лише вантажний рух. Пасажирський рух остаточно припинився 1921 року.

1925 року планувалося відновлення руху, однак через відсутність коштів трамвай було законсервовано, а 1927 року вагони продали до Ярославля. Знову йшлося про трамвай у місті 1940 року, однак ці плани перекреслила війна.

Маршрути

[ред. | ред. код]
Трамвай на вулиці Херсонській

Налічувалося три маршрути:

  • 1. «Пароплавна пристань — вул. Катерининська (сьогодні — Соборна) — вул. Київська (сьогодні — Перемоги) — вул. Мальцевська (сьогодні не існує; на її місці Придніпровський парк) — Електростанція»
  • 2. «Пароплавна пристань — вул. Катерининська (сьогодні — Соборна) — Ярмаркова площа (сьогодні  — вул. Халаменюка) — вул. Олександрівська (сьогодні  — Першотравнева) — Електростанція»
  • 3. «Пароплавна пристань — вул. Харчова (сьогодні  — Шевченка) — вул. Мальцевська (сьогодні не існує; на її місці Придніпровський парк) — вул. Київська (сьогодні — Перемоги) — вул. Весела (сьогодні  — вул. Полковника Гегечкорі) — вул. Херсонська — вул. Українська»

Депо кременчуцького трамвая та електростанція знаходилися біля підніжжя Піщаної гори між вулицею Катерининською (сьогодні — Соборною) та Троїцьким провулком (сьогодні  — вул. Сержанта Мельничука). У депо налічувалося 16 моторних вагонів з відкритими майданчиками на двовісному візку. Потужність електростанції становила 4450 кінських сил[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Киевский трамвайный форум. «Кременчуг. Фотографии троллейбусов». Пост № 16 [Архівовано 19 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Кременчуцький трамвай на сайті «Горэлектротранс». Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 24 лютого 2009. (рос.)
  • Куди поїхали кременчуцькі трамваї? (Фото) [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]