Екологічна катастрофа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Екологі́чна катастро́фа — надзвичайно швидка і тому небезпечна деструкційна/незворотня зміна умов навколишнього середовища глобального чи локального масштабу, яка пов'язана з нанесенням величезної шкоди навколишньому середовищу, загибеллю рослин, тварин і людей.

Класифікація[ред. | ред. код]

Катастрофи поділяються на локальні та глобальні. Локальна екологічна катастрофа призводить до загибелі чи серйозного порушення однієї чи більше локальних екологічних систем. Глобальна екологічна катастрофа спричиняє загибель або порушення екологічних систем в масштабах континентів, океанів, усієї планети.

Крім того, розрізняють природні екологічні катастрофи (стихійні лиха, природні катаклізми пов'язані з ними причинно-наслідковим зв'язком) та техногенні (антропогенні) катастрофи[1]. Останні зазвичай викликаються промисловою аварією, війною або їх поєднанням.

Приклади великих екологічних катастроф[ред. | ред. код]

Природні катастрофи[ред. | ред. код]

Техногенні катастрофи[ред. | ред. код]

Наслідки екологічних катастроф[ред. | ред. код]

Екологічні катастрофи впливають на біорізноманіття, включаючи дику природу, економіку (зокрема, сільське господарство) та здоров'я людей. Найпоширеніші наслідки екокатастроф включають забруднення довкілля — гідросфери, атмосфери та геологічного середовища.

Екологічні катастрофи відіграють важливу роль у розвитку екологічної свідомості. Хоча забруднення довкілля часто є підступним або непомітним для людських почуттів, екологічні катастрофи викликають страхи та занепокоєння у багатьох людей через їх раптову і насильницьку появу, що дозволяє розвивати екологічну свідомість та активний захист навколишнього середовища.

Екологічні катастрофи в Україні[ред. | ред. код]

Чорнобильська катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб евакуювали із зон забруднення. Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує.

Можливі екологічні катастрофи в Україні[ред. | ред. код]

1. Бортницька станція аерації, що знаходиться у столиці становить загрозу для всієї України. Застарілі технології на станції, куди стікаються каналізаційні відходи зі всього міста, можуть стати причиною масштабної катастрофи як для Києва, так і для всієї України. Нечистоти можуть потрапити до Дніпра, головної водної артерії країни.

2. У Донецьку можлива екологічна катастрофа через зупинку водовідливів на закритих шахтах, особливо шахти "Юнком" на якій у 1979 році, з метою запобігання частим викидам вугілля та породи, на глибині 903 м було здійснено підземний ядерний вибух — Об'єкт «Кліваж». «Одним з екологічних ризиків гібридної війни є ризик екологічної катастрофи на українському Донбасі», — така думка президента України П.Порошенка[2].

3. У м. Дергачі станом на 2018 рік не активні дві станції аерації[3] що загрожує екологічною катастрофою[4].

4.На Житомирщині починається екологічна катастрофа — зникає вода у криницях.[5]

5. Газодобуна промисловість є причиною потенційного екологічного лиха, що вже практично сталося в Сенчі, Полтавська область.

Оперативно-рятувальна служба України[ред. | ред. код]

Кодексом цивільного захисту України головним аварійно-рятувальним підрозділом держави визначено Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту України Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Інколи екологічні катастрофи розуміють як катастрофічні події, що спричинені тільки діяльністю людини
  2. Порошенко в Парижі заявив про загрозу екологічної катастрофи на Донбасі. Архів оригіналу за 4 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015. 
  3. Кацуба пообещал не допустить загрязнения Харьковской области. Слово и Дело (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018. 
  4. Экологический рейтинг: Харьков по загрязненности на девятом месте - Дозор Афиша. Дозор Неделя. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018. 
  5. На Житомирщині починається екологічна катастрофа - зникає вода у криницях. zhytomyr.name (укр.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.