Жовнинська битва (1638)

Жовнинська битва
Повстання Острянина
Дата: 3 (13 червня) та 4 (14 червня) 1638 Місце: с. Жовнине, Черкаська область Результат: Перемога урядових військ.
Сторони
Річ Посполита	Повстанці
Командувачі
Станіслав Ревера Потоцький Ярема Вишневецький	Яків Острянин Дмитро Гуня

Жовнинська битва — битва українських повстанців на чолі з Яковом Острянином та Дмитром Гунею проти урядового шляхетського війська під час повстання Острянина 1638 року.

Передумови

Навесні 1638 року почалося повстання нереєстрових козаків на чолі з Яковом Острянином і Карпом Скиданом, яке підштовхнуло до масового селянського виступу на Київщині і Полтавщині.

Після невдалих для повстанських загонів сутичок під містом Лубнами та на річці Сліпоріді основні сили повстанців, з якими були їхні сім'ї, відступили до Жовнина (нині с. Жовнине Чорнобаївського району Черкаської області), де почали будувати табір.

Хід битви

Позиції, зайняті Острянином під Жовнином, поблизу впадіння Сули в Дніпро, були невигідні. На світанку 3 (13) червня, діждавшись підходу інших частин, коронне військо Станіслава «Ревери» Потоцького та загони князя Яреми Вишневецького почали штурм повстанських позицій переважаючими силами і прорвали у кількох місцях оборону, захопивши 8 гармат і багато пороху. Вважаючи дальший опір недоцільним Яків Острянин, зазнавши значних втрат, з частиною козаків відступив з-під Жовнина на Слобідську Україну в межі Московської держави. Повстанці під керівництвом Кудри і Пешти замкнули табір і, оточивши кінні корогви противника, яким удалося до нього прорватися, приступили до їх знищення. Однак Вишневецький почав штурмувати козацький табір, і лише на третій раз зміг, у кінному ладу прорвавши табір з возів та ланцюгів, дати змогу своїм вийти з пастки. Ніч перервала битву.

Повстанці, що лишилися в таборі, обрали гетьманом Дмитра Гуню і під його проводом відбили штурм ворога. Обидві сторони зазнали значних втрат. Козаки зайняли виступ на березі Сули, який майже з усіх сторін омивався річкою. Стомлене військо всю ніч працювало над його укріпленням. З тієї сторони, де не було річки, було насипано вал. Коронні війська навпроти козацького валу насипали свій вал, під самим козацьким табором спорудили свої шанці, а наступного дня 4(14 червня) розпочали обстріл козацького табору. Але Станіславу Потоцькому не вдалося зламати опір повстанців. На допомогу коронному військові під Жовнин вирушив з кіннотою польний гетьман Миколай Потоцький. 10 червня у Жовнині стало відомо про наближення ворожого підкріплення. Повстанці спочатку розпочали переговори про капітуляцію, але дізнавшись про наближення з-за Дніпра загону Скидана, перервали переговори. Скидану не вдалося прорватися до оточених товаришів. У запеклій битві він був розбитий і повернувся до Чигирина.

В умовах безупинних приступів поляків в ніч з 11 на 12 червня (або з 21 на 22-ге) козаки Гуні спорудили міст через Сулу і перейшли на два кілометри вниз, туди, де Сула впадає у Дніпро, і в урочищі Старець, над старим Дніпровим річищем, зайняли сильні позиції і там ще майже два місяці тримали оборону. Ось як характеризує дії Гуні історик Михайло Грушевський:

Се відступлення з-під Жовнина і оборона на Старці-Дніпрі записали Гуню на вічні часи поміж найславнішими проводирями козацькими.

За даними польського вченого Зб. Вуйціка, 7 серпня козаки прийняли умови капітуляції, 9 серпня розійшлись. Гуня разом тими, хто не мав наміру капітулювати, в ночі з 6 на 7 серпня разом з отаманом Філоненком пішли до Московії.

Див. також

• Жовнинська битва (1662)

Джерела та література

• В. О. Щербак. Жовнинська битва 1638 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 165. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• Дневникъ Симеона Окольскаго. 1638.
• Михайло Грушевський. Історія України-Русі. — Т.VIII. — Розділ 5
• Володимир Голобуцький. Запорозьке козацтво. Київ — 1994 Розділ X. Запорозьке козацтво під час повстання 1637—1638 років
• Л. Гайдай. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Рад. енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 2.
• Історія Української РСР. — Київ, 1978. — Т. 1. — С. 266.
• І. К. Рибалка. Історія Української РСР. Дорадянський період. — К. — С. 112.
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим. 1972. Черкаська область.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Zbigniew Wójcik. Hunia Dymitr Tymofiejewicz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 107—108. (пол.)