Облога Збаража

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Облога Збаража
Тернопільщина
Ukraine.Zbarazh.Castle01.jpg
Збаразький замок
Дата: 30 червня - 12 серпня 1649
Місце: Збараж
Результат: Козаки не змогли взяти місто
Сторони
Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита Flag of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина
Flag of the Crimean Tatar people.svg Кримський ханат
Командувачі
Ярема Вишневецький
Анджей Фірлей
Богдан Хмельницький,
Іслям III Ґерай
Військові сили
15 000 100 000 козаків,
40 000 татар
Втрати
невідомо ~ 2 000 - 6 000

Обло́га Зба́ража — бої козацького війська під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького і його союзників-татар на чолі з ханом Іслам-Ґіреєм III із оточеним під Збаражем польським військом 30 червня — 12 серпня (за старим стилем) 1649.

Передумови[ред.ред. код]

Після поразки від українських козаків на Брацлавщині та Волині польсько-шляхетські загони під командуванням Яреми Вишневецького й інших загонів кількістю до 15 тисяч осіб відступили до Збаража під захист його укріплень. Навколо табору, який тилом упирався в стіни міста і замку, польські жовніри, угорські та німецькі найманці насипали оборонні вали.

Хід подій[ред.ред. код]

В один з піхотних прапорів вояків Речі Посполитої вдарила блискавка. Перед генеральним штурмом фортеці пройшли великі грозові дощі.[1] Першого дня боїв був оточений польський обоз, у полон взято близько 4-5 тисяч осіб «челяді». 1 липня козацька артилерія піддала табір оточених нищів­ному обстрілу. 3 і 4 липня відбулися загальні штурми польського табору. 10-14 липня тривав безупинний гарматний і рушничний обстріл. 20 липня польське військо змушене відійти до останнього — третього рубежу оборони перед замком. Наступ­ного дня козаки ледве не увірвалися до табору. 27 і 29 липня відбулися нові генеральні приступи козацьких і татарських війська, але жовніри змогли від­кинути атакуючих.

У польському таборі почався голод, епідемія дизентерії (від неї померла найбільша частина обложених[2]) шансів про­рвати оточення в нього не було. Врятувало обло­жених наближення польського війська на чолі з королем Яном ІІ Казимиром.

Наслідки[ред.ред. код]

На початку серпня, залишивши коло Збаража кілька полків під ко­мандування наказного гетьмана Івана Чорноти, Богдан Хмельницький на чолі 60-тис. війська разом з татарами вирушив назустріч королівській армії. В Зборівській битві її розбили.

Після укладення Зборівського договору об­лога польського табору під Збаражем була знята у ніч на 13 серпня.

Те, що козацько-татарське військо не захо­пило польського табору під Збаражем, позначилося на розвитку наступних історичних подій.

Втрати[ред.ред. код]

Втрати обидвох сторін — приблизно по 30 000 осіб.[1] У боях під Збаражем полягло чимало селян і козаків, загинув полковник Нестор Морозенко, були поранені полковники Іван Богун, К. Бурляй.[1]

Польський хроніст Самуель Твардовський стверджував, що невдовзі майже всі учасники облоги, які вціліли, померли від наслідків голоду. Зокрема, шляхтич Бродовський, син Казановської, «з'ївши трохи хліба… помер».[3]

Зображення облоги Збаража в літературі та мистецтві[ред.ред. код]

Один з перших віршів, «Klar męstwa», присвятив Ян Бялобоцький.

Детально облогу Збаража описав у своєму романі «Вогнем і мечем» польський письменник Генрик Сенкевич, а також ці події зображені у фільмі одноіменній екранізації Єжи Гофмана та кінострічці "Гетьман" (2015) українського режисера Валерія Ямбурського[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Ганусевич, Н. Перемога української зброї / Н. Ганусевич // Вільне життя плюс. — 2013(? - рік неточний). — № 104 (23 квіт.). — С. 3.
  2. T.H.Skrzypecki. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.— Opole: Solpress, 2010.— 256 s. (пол.) ISBN 978-83-927244-4-5 s. 46
  3. Юрій Мицик. Облога Збаража (1649 р.): відоме й невідоме… С. 38.
  4. Трейлер фільму "Гетьман"

Література[ред.ред. код]