Кондратюк Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кондратюк Юрій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Кондратюк.
Олександр Гнатович Шаргей
Ім'я при народженніШаргей Олександр Гнатович
ПсевдоКондратюк Юрій Васильович
Народився9 (21) червня 1897
Полтава, Російська імперія
Помер23 лютого 1942(1942-02-23)[1] (44 роки)
Калуга, Тульська область, РРФСР, СРСР
ПідданствоРосійська імперія
 РРФСР
СРСР СРСР
Діяльністьінженер
Галузькосмонавтика
Відомий завдякивчений-винахідник, піонер ракетної техніки й теорії космічних польотів
Alma materДруга полтавська чоловіча гімназія
Знання мовукраїнська
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове званняпрапорщик[2]
Конфесіякатолик[3]
РідШаргей, Шліпенбах
БатькоІгнатій Бенедиктович Шаргей
Матибаронеса Людмила Львівна Шліпенбах[3]
Герб
Герб

Шліпенбах

Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9 (21) червня 1897(18970621), Полтава, Україна — місце та дата смерті невідомі, не раніше 1942) — український учений-винахідник шведо-єврейського походження, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон»[7].

Життєпис

[ред. | ред. код]
Юрій Кондратюк

Народився в Полтаві. Мати, Людмила Львівна Шаргей (до шлюбу баронеса[3] Шліпенбах — нім. von Schlippenbach) — викладачка французької мови, батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей, — єврейський конвертит католицького[3] віросповідання, студент Київського університету. Вихованням маленького Олександра займались його бабуся Катерина Кирилівна і нерідний дід, її другий чоловік Яким Микитович Даценко, син священиків з села Мала Павлівка, колишньої Грунської сотні. У місті Яким Даценко людина відома — колишній земський лікар міста Зінькова, та ще статський радник, який служить у казначействі. Нерідко сам Яким Микитович, один або з Панасом Мирним вирушав в Полтаві на Малу Садову вулицю, де жив Володимир Галактіонович Короленко. Мати Олександра Шаргея хворіла й не виходила з психіатричної лікарні. Батько Олександра ж, з категорії «вічних студентів», навчався у Німецькій імперії. Олександр Шаргей писав в автобіографічній анкеті про своїх батьків таке: «…меня вырастил неродной дедушка». Після повернення до Російської імперії 1906 року батько, Ігнатій Бенедиктович, забрав із собою сина до столиці імперії Санкт-Петербургу.

У 1910—1916 навчався в Другій полтавській чоловічій гімназії. Закінчив її зі срібною медаллю[8].

1916 року вступив до механічного відділення Петроградського політехнічного інституту, але в листопаді того ж року був призваний в армію і зарахований до школи прапорщиків при одному з петербурзьких юнкерських училищ. До демобілізації в березні 1918 року воював на турецькому фронті. Після Жовтневого перевороту як офіцер революційної армії вільної Росії був мобілізований до Білої армії, але дезертирував із неї і оселився в містечку Сміла (тепер Черкаська область). Побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, за допомогою своєї мачухи Олени Петрівни Карєєвої роздобув документи на ім'я Юрія Васильовича Кондратюка і під цим іменем прожив до кінця життя.

Незалежно від Костянтина Ціолковського вивчав основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали й неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.

Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці. Зокрема, результати його наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць (1969), на зворотному боці якого іменем Кондратюка названо кратер.

З початком Другої світової війни вступив добровольцем до народного ополчення.

Довгий час уважалося, що Юрій Кондратюк загинув 3 жовтня 1941 року (тому на меморіальній дошці у Полтаві, фото якої наведено нижче, роком смерті вченого вказано 1941 рік). Проте, згодом були знайдені докази того, що Ю.Кондратюк був живий і після цієї дати (наприклад його підпис у відомості, датований січнем 1942 року)[9]. Тому поширеною стала версія, що вчений загинув 23 лютого 1942 року під містом Кіровим Калузької області. Похований у братській могилі, розташованій у сосновому лісі на околиці міста Кірова Калузької області (у кінці вулиці Красний Бор, за 20 метрів від дороги Кіров — Верхня Пісочня; 54°05′11.78″ пн. ш. 34°16′53.38″ сх. д. / 54.08661° пн. ш. 34.28149° сх. д. / 54.08661; 34.28149)[10][11]. За версією Джона Губолта, помер у 1952 році[12]. Проте найімовірнішою є версія, що він загинув у концтаборі. Як аргумент прихильники цієї версії наводили факт виявлення після війни в Пенемюнде рукописного зошита Юрія Кондратюка з формулами й розрахунками з ракетної техніки[13].

«Завоювання міжпланетних просторів».

Основні дати творчого життя

[ред. | ред. код]

Внесок у науку і міжнародне визнання

[ред. | ред. код]

Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він уперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проєкт розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з якою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».

«Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді [14] за стартом ракети, що мала понести корабель „Аполлон-9“ у напрямку до Місяця, я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів».

— Д.Хуболт

Астронавт Ніл Армстронг у 1969 році здійснив мрію Кондратюка («Лунар-орбіт-рандеву»).

Ушанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • Ювілейна монета НБУ до 100-річного ювілею. Аверс
    Ювілейна монета НБУ до 100-річного ювілею. Аверс
  • Ювілейна монета. Реверс
    Ювілейна монета. Реверс
  • Поштова марка України до 100-річного ювілею
    Поштова марка України до 100-річного ювілею
  • Поштова марка України із зображенням траси польоту на Місяць
    Поштова марка України із зображенням траси польоту на Місяць
  • Пам'ятник в Полтаві
    Пам'ятник в Полтаві
  • Пам'ятник в Горішніх Плавнях
    Пам'ятник в Горішніх Плавнях
  • Пам'ятник на місці ймовірної загибелі
    Пам'ятник на місці ймовірної загибелі
  • Меморіальна дошка у Санкт-Петербурзі
    Меморіальна дошка у Санкт-Петербурзі
  • Меморіальна дошка на будинку, де народився Кондратюк у Полтаві
    Меморіальна дошка на будинку, де народився Кондратюк у Полтаві

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Енциклопедія історії України — Київ: Наукова думка, 2003. — ISBN 966-00-0632-2
  2. ↑ Левин Владимир, «Линия жизни Александра Шаргея [Архівовано 19 грудня 2021 у Wayback Machine.]», г. Москва, сайт «NewsWe.com» (рос.)
  3. ↑ а б в г Шаргей — Кондратюк — Луна [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Информационно-исторический портал «ваш год рождения» (рос.)
  4. ↑ [[Грабовський Сергій Ігорович|Сергій Грабовський]]. Хто ви, Юрій Кондратюк? // [[Український тиждень]]. 21 червня, 2012. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  5. ↑ [[[Шендеровський Василь Андрійович|В. А. Шендеровський]]. Кондратюк Юрій Васильович [[Енциклопедія історії України]] : у 10 т. / редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]] (голова) та ін. ; [[Інститут історії України НАН України]]. — К. : [[Наукова думка]], 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) В. А. Шендеровський. Кондратюк Юрій Васильович Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.]
  6. ↑ Кондратюк Юрій Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2 с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., С. 355—356]
  7. ↑ 6 українців, які перевернули світ науки та техніки з ніг на голову. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 вересня 2024.
  8. ↑ Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХ. 2007. с. 192. ISBN 978-966-8653-95-7.
  9. ↑ [А.Железняков «КОНДРАТЮК Юрий Васильевич (А. И.ШАРГЕЙ)» // «Энциклопедия „Космонавтика“»(рос.). Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 7 вересня 2015. А.Железняков «КОНДРАТЮК Юрий Васильевич (А. И.ШАРГЕЙ)» // «Энциклопедия „Космонавтика“»(рос.)]
  10. ↑ Юрий Васильевич Кондратюк // Космический мемориал (narod.ru). Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 25 грудня 2012.
  11. ↑ Юрий Васильевич Кондратюк // Космический мемориал (Є.Румянцева). Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
  12. ↑ Полтавчанин открыл американцам трассу на Луну. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.
  13. ↑ Юрий Кондратюк — разработчик трассы полёта на Луну. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.
  14. ↑ Назва мису Канаверал у 1964-1973 роках
  15. ↑ Значки и медали, изготовленные 6-м Управлением космодрома Байконур МО СССР, Федерациями космонавтики СССР, России, Украины и другие. Архів оригіналу за 30 липня 2015. Процитовано 4 серпня 2015.
  16. ↑ а б Геральдика и космос: утверждены награды Аэрокосмического общества Украины. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 серпня 2015.
  17. ↑ Пам'ятні монети України. Юрій Кондратюк. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
  18. ↑ Google. Логотип «115 років від дня народження Юрія Кондратюка». Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
  19. ↑ [Юрій Васильович Кондратюк у Залі Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико(англ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015. Юрій Васильович Кондратюк у Залі Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико(англ.)]
  20. ↑ Інтерв'ю академіка С.Довгого. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
  21. ↑ Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році». Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кондратюк_Юрій_Васильович&oldid=43752372