Кристалохімічна класифікація мінералів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кристалохімічна класифікація мінералів — розподіл мінералів на систематичні одиниці на основі їх спільних кристалохімічних ознак. В основу класифікації покладено взаємозв'язок між хімічним складом і будовою мінералів, а також їх властивостями і морфологічними особливостями. За цими ознаками всі мінерали поділяють за такою схемою:

група Золота

[ред. | ред. код]

група Заліза

[ред. | ред. код]

група Платини

[ред. | ред. код]

група осмистого іридію

[ред. | ред. код]

клас Самородні неметали

[ред. | ред. код]

група Вуглецю

[ред. | ред. код]

група Арсену

[ред. | ред. код]

група Сірки

[ред. | ред. код]

Тип Сульфіди і Сульфосолі

[ред. | ред. код]

Тип кисневих сполук

[ред. | ред. код]

група Кварцу

[ред. | ред. код]

Мінерали, які входять до групи кварцу є поліморфними модифікаціями кремнезему. Станом на вересень 2009 року цих модифікацій встановлено 11.

Друза кристалів кварцу

ряд α-Кварцу

ряд Тридиміту

ряд Кристобаліту

Халцедон
Опал

група Шпінелі-Хроміту-Магнетиту

[ред. | ред. код]
3-D модель кристалічної структури шпінелі

До цієї групи належать подвійні оксиди типу: A2+[B23+O4], де А2+ — часто Mg, Fe, інколи Zn, Mn, Be, і дуже рідко Ni, Co; В23+ — Fe, Al, Cr, Mn. Мінерали групи мають багато спільних властивостей. Більшість з них кристалізується в гексоктаедричному виді кубічної сингонії (3L44L36L29PC), лише кілька — в тетрагональній сингонії, і тільки хризоберил — в ромбічній. Усі ці мінерали мають яскраво виражену кристалічну індивідуальність і утворюють досконало вигранені кристали, найчастіше октаедричного і октаедровидного габітусу, з переважним розвитком октаедру {111}. Характерний широкий розвиток двійникуваня за шпінелевим законом, коли двійниковою площиною є грань октаедра {111}, а двійникова вісь перпендикулярна до неї. В основі класифікації групи лежить структура шпінелі. У цій структурі іони кисню щільно упаковані в площинах, паралельних граням октаедру. Двовалентні катіони мають тетраедричне оточення іонів кисню, тривалентні — знаходяться у шестерній координації іонів кисню, розміщених у вершинах октаедру. Кожен іон кисню зв'язаний з одним двовалентним і трьома тривалентними катіонами. Особливості структури мінералів групи шпінелі добре пояснюють їх властивості, зокрема погану спайність, раковистий злом, оптичну ізотропію, хімічну і термічну стійкість, високу твердість.

Кристали шпінелі

ряд Шпінелі-Герциніту

Кристали хроміту в породі

ряд Хроміту

Кристали магнетиту

ряд Магнетиту

Гаусманіт Mn[Mn2O4] тетр.
Хризоберил Be[Al2O4] ромб.

група Перовськіту

[ред. | ред. код]
Модель кристалічної структури перовськіту

Цю групу утворюють складні оксиди типу: A2+[B4+O3], де А2+ — (Ca, Ce, Y, La); а В4+ — (Ti, Nb, Ta). Дана група містить тільки один ряд Перовськіту-Лопариту. Усі мінерали цієї групи кристалізуються в кубічній сингонії, за виключенням перовськіту, проте кристали останнього мають форму, властиву мінералам кубічної сингонії. Через це перовськіт іноді вважають псевдокубічним. Катіони Ti4+ знаходяться в центрах октаедрів, вершини яких займають аніони кисню. Кожний катіон Ca2+ оточений вісьма такими октаедрами. Знаменита високотемпературна кераміка YBa2Cu3O7[en] має кристалічну структуру по типу перовськіту.

ряд Перовськіту-Лопариту

група Рутилу-Каситериту-Танталіту

[ред. | ред. код]
Модель кристалічної ґрадки рутилу

До групи рутилу належать складні оксиди типу: А4+(2+)[B4+(5+)2O6], де А4+ — (Ti,Sn, Mn), A2+ — Fe; В4+ — (Ti,Sn, Mn). B5+ — (Nb, Ta). Крім брукіту, бранериту, колумбіту і танталіту, всі ці мінерали кристалізуються в тетрагональному виді симетрії. Бранерит — в моноклінній, а колумбіт з танталітом — в ромбічній. Оскільки в структурі мінералів даної групи відсутні аніонні групи, які б вказували на їх приналежність до солей кислот, вони всі віднесені до складних оксидів.

ряд Рутилу-Брукіту

ряд Каситериту

ряд Піролюзиту

ряд Колумбіту-Танталіту

група Корунду-Ільменіту

[ред. | ред. код]
Модель кристалічної структури ільменіту

До групи корунду-ільменіту належать поліморфні модифікації оксидів алюмінію і залаза, а також складна окисли магнію, заліза, марганцю і титану. Кристали мінералів цієї групи часто таблитчастого гбітусу, сплощені по {0001}. Більшість мінералів групи належать до акцесорних у вивержених породах. У вигляді значних скупчень вони зустрічаються тільки з магматичними утвореннями.

ряд Корунду

ряд Гематиту

ряд Ільменіту

група Ешиніту-Самарськіту

[ред. | ред. код]

група Бруситу

[ред. | ред. код]

Клас Солі

[ред. | ред. код]

Тип Органічні мінерали

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Курс мінералогії. У 2 ч. Ч. 2. Опис мінералів / за ред. Є. К. Лазаренка. — Львів : «Вид-во Львівського ун-ту», 1959.