Кристалохімічна класифікація мінералів
Кристалохімічна класифікація мінералів — розподіл мінералів на систематичні одиниці на основі їх спільних кристалохімічних ознак. В основу класифікації покладено взаємозв'язок між хімічним складом і будовою мінералів, а також їх властивостями і морфологічними особливостями. За цими ознаками всі мінерали поділяють за такою схемою:
- тип
- клас
- відділ
- група
- ряд
- група
- відділ
- клас
Тип Прості речовини
[ред. | ред. код]клас Самородні метали
[ред. | ред. код]- клас Сульфіди та їх аналоги
- група Халькозину
- група Піротину
- група Сфалериту-Вюрциту
- група Галеніту
- група Борніту
- група Аргентиту
- група Реальгару
- група Скутерудиту
- група Мілериту
- група Кіноварі
- група Антимоніту
- група Ковеліну
- група Аурипігменту
- група Молібденіту
- клас Персульфіди та їх аналоги
- група Піриту
- група Кобальтину
- група Арсенопіриту
- група Льолінгіту
- клас Сульфосолі
- група Енаргіту
Тип Галогеніди
[ред. | ред. код]клас Оксиди і гідроксиди
[ред. | ред. код]Мінерали, які входять до групи кварцу є поліморфними модифікаціями кремнезему. Станом на вересень 2009 року цих модифікацій встановлено 11.
До цієї групи належать подвійні оксиди типу: A2+[B23+O4], де А2+ — часто Mg, Fe, інколи Zn, Mn, Be, і дуже рідко Ni, Co; В23+ — Fe, Al, Cr, Mn. Мінерали групи мають багато спільних властивостей. Більшість з них кристалізується в гексоктаедричному виді кубічної сингонії (3L44L36L29PC), лише кілька — в тетрагональній сингонії, і тільки хризоберил — в ромбічній. Усі ці мінерали мають яскраво виражену кристалічну індивідуальність і утворюють досконало вигранені кристали, найчастіше октаедричного і октаедровидного габітусу, з переважним розвитком октаедру {111}. Характерний широкий розвиток двійникуваня за шпінелевим законом, коли двійниковою площиною є грань октаедра {111}, а двійникова вісь перпендикулярна до неї. В основі класифікації групи лежить структура шпінелі. У цій структурі іони кисню щільно упаковані в площинах, паралельних граням октаедру. Двовалентні катіони мають тетраедричне оточення іонів кисню, тривалентні — знаходяться у шестерній координації іонів кисню, розміщених у вершинах октаедру. Кожен іон кисню зв'язаний з одним двовалентним і трьома тривалентними катіонами. Особливості структури мінералів групи шпінелі добре пояснюють їх властивості, зокрема погану спайність, раковистий злом, оптичну ізотропію, хімічну і термічну стійкість, високу твердість.
- Шпінель Mg[Al2O4] куб.
- Цейлоніт (Плеонаст) (Mg, Fe)[(Al, Fe)2O4] куб.
- Пікотит (Fe, Mg)[(Al, Cr, Fe)2O4] куб.
- Ґаніт (Fe, Zn, Mn)[Al2O4] куб.
- Лімаїт (Zn, Sn)[Al2O4] куб.
- Герциніт Fe[Al2O4] куб.
- Хроміт Fe[Cr2O4] куб.
- Магнезіохроміт (Mg, Fe)[Cr2O4] куб.
- Хромпікотит (Mg, Fe)[(Al, Cr)2O4] куб.
- Алюмохроміт Fe[(Al, Cr)2O4] куб.
- Магнетит Fe[Fe2O4] куб.
- Титаномагнетит (Fe, Ti)[Fe2O4] куб.
- Хромомагнетит (Fe, Cr)[Fe2O4] куб.
Гаусманіт Mn[Mn2O4] тетр.
Хризоберил Be[Al2O4] ромб.
Цю групу утворюють складні оксиди типу: A2+[B4+O3], де А2+ — (Ca, Ce, Y, La); а В4+ — (Ti, Nb, Ta). Дана група містить тільки один ряд Перовськіту-Лопариту. Усі мінерали цієї групи кристалізуються в кубічній сингонії, за виключенням перовськіту, проте кристали останнього мають форму, властиву мінералам кубічної сингонії. Через це перовськіт іноді вважають псевдокубічним. Катіони Ti4+ знаходяться в центрах октаедрів, вершини яких займають аніони кисню. Кожний катіон Ca2+ оточений вісьма такими октаедрами. Знаменита високотемпературна кераміка YBa2Cu3O7[en] має кристалічну структуру по типу перовськіту.
- Перовськіт Ca[(Ti, Fe, Cr)O3] мон.
- Дизаналіт (Ca, Na)[(Ti, Nb)O3]
- Кнопіт Ce[TiO3] куб.
- Лопарит (Ce, Na)[(Ti, Nb)O3] куб.
До групи рутилу належать складні оксиди типу: А4+(2+)[B4+(5+)2O6], де А4+ — (Ti,Sn, Mn), A2+ — Fe; В4+ — (Ti,Sn, Mn). B5+ — (Nb, Ta). Крім брукіту, бранериту, колумбіту і танталіту, всі ці мінерали кристалізуються в тетрагональному виді симетрії. Бранерит — в моноклінній, а колумбіт з танталітом — в ромбічній. Оскільки в структурі мінералів даної групи відсутні аніонні групи, які б вказували на їх приналежність до солей кислот, вони всі віднесені до складних оксидів.
- Рутил Ti[Ті2О6] тетр.
- Мосит (Fe, Mn) [Nb2O6] тетр.
- Тапіоліт (Fe, Mn) [Ta2O6] тетр.
- Анатаз
- Брукіт Ti[Ті2О6] ромб.
- Бранерит (U, Fe) [Ti2O6] мон.
До групи корунду-ільменіту належать поліморфні модифікації оксидів алюмінію і залаза, а також складна окисли магнію, заліза, марганцю і титану. Кристали мінералів цієї групи часто таблитчастого гбітусу, сплощені по {0001}. Більшість мінералів групи належать до акцесорних у вивержених породах. У вигляді значних скупчень вони зустрічаються тільки з магматичними утвореннями.
ряд Корунду
ряд Гематиту
ряд Ільменіту
- Ешиніт (Ce, Th, Ca)[(Nb, Ti, Ta)2O6]
- Самарськіт
- підклас Нітрати
- підклас Карбонати
- підклас Сульфати
- підклас Хромати
- підклас Вольфрамати
- підклас Молібдати
- підклас Титанати
- підклас Ніобати
- підклас Фосфати
- підклас Арсенати
- підклас Ванадати
- підклас Борати
- підклас Силікати
- відділ А Острівні силікати
- відділ Б Ланцюжкові силікати
- відділ В Стрічкові силікати
- відділ Г Шаруваті силікати
- відділ Д Каркасні силікати
- Курс мінералогії. У 2 ч. Ч. 2. Опис мінералів / за ред. Є. К. Лазаренка. — Львів : «Вид-во Львівського ун-ту», 1959.