Лео Тіндеманс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лео Тіндеманс
Leonard Clemence Tindemans
Лео Тіндеманс
Прапор
58-й Прем’єр-міністр Бельгії
25 квітня 1974 — 20 жовтня 1978
Монарх: Бодуен I
Попередник: Едмон Лебюртон
Наступник: Поль ван ден Буйнантс
 
Партія: Християнські демократи і фламандці
Освіта: Université catholique de Louvain[d]
Професія: політик, дипломат і журналіст
Народження: 16 квітня 1922(1922-04-16)
Звейндрехт, Бельгія
Смерть: 26 грудня 2014(2014-12-26) (92 роки)
Едегем, Бельгія
Громадянство
(підданство):
Flag of Belgium (civil).svg Бельгія
Нагороди:

Ле́о Ті́ндеманс (нід. Leonard Clemence Tindemans, нар. 16 квітня 1922, Звейндрехт, Бельгія — пом. 26 грудня 2014, Едегем, Бельгія) — прем'єр-міністр Бельгії з 25 квітня 1974 до 20 жовтня 1978 року. Член партії Християнські демократи і фламандці. Депутат Європарламенту 1979–1981 та 1989–1999 років.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Упродовж своєї тривалої політичної кар'єри Тіндеманс зберігав відданість консервативній Християнській народній партії (наприкінці XX століття партія почала називатись «Християнські демократи і фламандці»), популярній у північно-західній частині країни. Першим значним успіхом Тіндеманса стало його обрання на пост мера міста Едегем, цю посаду він займав у 1965–1976 роках. У кількох кабінетах, сформованих його однопартійцями, займав міністерські пости:

  • 1968–1972 — міністр у справах місцевого самоврядування;
  • 1972–1973 — міністр у справах середнього і малого бізнесу, вільних професій та сільського господарства;
  • 1973–1974 — віце-прем'єр та міністр фінансів, відповідальний за проведення інституційних реформ;
  • 1981–1989 — міністр закордонних справ

Після виходу у відставку з посту глави уряду успішно балотувався до Європарламенту, зібраши на свою користь 983 тисячі голосів, рекорд, не побитий у Бельгії донині.

Лео Тіндеманс брав активну участь у процесах європейської інтеграції. За свою діяльність 1976 року був нагороджений Міжнародною премією Карла Великого.

Група Тіндеманса[ред.ред. код]

У 1994–1995 роках сформувалась група з 48 політиків та громадських діячів Європейського Союзу, яка обговорювала перспективи інтеграції в ЄС держав Центральної та Східної Європи. Найвидатнішим учасником і формальним лідером цієї групи був Лео Тіндеманс. Група дискутувала з Міжурядовою конференцією (IGC), наполягаючи на необхідності отримати згоду жителів ЄС під час включення нових держав-учасниць. Маніфестом групи Тіндеманса став звіт «Європа: ваш вибір» («Europe: Your choice»)[3], де було відображено п'ять сценаріїв майбутнього розвитку Євросоюзу. На цьому діяльність групи було припинено.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • L'Union européenne: rapport (1976)
  • Open brief aan Gaston Eyskens: over economie in Vlaanderen (1979) ISBN 90-209-0756-5
  • L'échec d'Euratom (1980)
  • Atlantisch Europa: Frans van Cauwelaert en de Europese eenmaking (1980) ISBN 90-6152-315-X
  • Hoe winnen wij de vrede? (1984) ISBN 90-6152-375-3
  • Pour une Communauté politique européenne: travaux préparatoires (1952–1954) (1984) ISBN 2-8027-0320-X
  • Europa zonder kompas (1987)
  • De buitenlandse politiek van België, 1982–1987 : standpunten van Leo Tindemans (1988)
  • Oost-Europa vanuit Brussel (1988)
  • Duel met de minister: een divertimento over de politieke verantwoordelijkheid van bewindvoerders in het koninkrijk België (1991) ISBN 90-289-1675-X
  • European unification in 1951 and in 1993 (1993) ISBN 90-5278-087-0
  • De toekomst van een idee (1993) ISBN 90-289-1922-8
  • European unification in 1951 and in 1993 (1993) ISBN 90-5278-087-0
  • Europa in goede handen (1994)
  • Kaïn in de Balkan. De dagen na het bloedbad (1996)
  • Leo Tindemans: l' Européen = the European = der Europäer = de Europeaan (2002) ISBN 90-441-1260-0
  • De mémoires. Gedreven door een overtuiging (2002) ISBN 90-209-4994-2
  • Herman Wauters: glazenier (2004) ISBN 90-5325-247-9
  • Albert Coppé (2006)
  • Een politiek testament. Mijn plaats in de tijd. Dagboek van een minister (2009) ISBN 978-90-209-7377-8

Примітки[ред.ред. код]