Луцьк (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцьк
Рівненська дирекція
Львівська залізниця
станція
Center, Lutsk, Volyns'ka oblast, Ukraine - panoramio (10).jpg
Розташування
Розташування м. Луцьк
Адреса Привокзальний майдан, 1
Координати 50°45′28″ пн. ш. 25°21′03″ сх. д. / 50.7580000000277778° пн. ш. 25.351100000027777526° сх. д. / 50.7580000000277778; 25.351100000027777526Координати: 50°45′28″ пн. ш. 25°21′03″ сх. д. / 50.7580000000277778° пн. ш. 25.351100000027777526° сх. д. / 50.7580000000277778; 25.351100000027777526
Структура
Лінія(ї) Ківерці — Підзамче
Платформ 2
Тип платформ бічна та острівна
Колій 7
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову Довідкове бюро Автобус
Супутні Прийом та видача повагонних відправок вантажів, які допускаються до зберігання на відкритих майданчиках станцій. Прийом та видача вантажів повагонними і дрібними відправками, що завантажуються цілими вагонами, тільки на під'їзних шляхах і місцях незагального користування. Прийом та видача вантажів в універсальних контейнерах масою брутто 3,3 (5) і 5,5 (6) т на станціях. Прийом та видача вантажобагажу підприємств, організацій та установ. Продаж квитків у міжнародному сполученні.
Історія
Відкрито 10 вересня 1890 (131 рік)
Перебудовано 20112012
Електрифіковано 2003
Колишні назви Луцьк-Місто, Луцьк-Східний
Будівля
Поверхів 3
Інша інформація
Власник Львівська залізниця
Оператор Львівська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 357800
Код Експрес-3 2218060
Мапа
Луцьк на Вікісховищі


Луцьк (перша назва Луцьк-Місто) — проміжна залізнична станція Рівненської дирекції Львівської залізниці на лінії Ківерці — Підзамче між станціями Дачне (7 км) та Гнідава (10 км) на 169 км.

Історія[ред. | ред. код]

Луцький вокзал. Марки України, 2014

Залізницю від Ківерців до Луцька було прокладено за наказом імператора Олександра ІІІ 1890 року і відкрито 10 вересня того ж року. Це є датою відкриття у місті першого залізничного вокзалу.

Станція мала первісну назву Луцьк-Місто. Тривалий час була тупиковою, доки у 1925 році була побудована залізниця до Львова (Луцьк — Підзамче).

У 1963 році станції Луцьк-Місто та розташовану поруч вантажну станцію Луцьк-Східний було об'єднано під єдиною назвою «Луцьк».

У 2003 році станцію електрифіковано у складі 13-кілометрового відтинку Ківерці — Луцьк залізниці Ківерці — Підзамче.

Впродовж 20112012 років здійснено капітальний ремонт залізничного вокзалу, внаслідок чого було повністю змінено його зовнішній та внутрішній вигляд, додано декоративну вежу з годинником.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

ВЛ80К-397 на станції Луцьк

Приміське сполучення

Через станцію прямують електропоїзди до станцій Здолбунів, Ковель, дизель-поїзди до станцій Ківерці, Стоянів, Сапіжанка, рейковий автобус до станції Львів та у зворотному напрямку (без зупинок).

Для ряду електропоїздів станція Луцьк є кінцевою, однак деякі електропоїзди здійснюють заїзд на станцію при прямуванні з Ковеля на Здолбунів або зворотно. Так само здійснюється і рух пасажирських поїздів далекого сполучення, рухаючись на Ковель або з Ковеля, вони заходять на станцію Луцьк.

Також курсують електропоїзди, які зупиняються у Ківерцях без заїзду до Луцька. На них здійснюється узгоджена пересадка та підвезення іншими приміськими поїздами.

Із січня 2019 року призначений за приміським тарифом прискорений поїзд Ківерці — Львів (зупинки на станціях Луцьк, Радехів, Кам'янка-Бузька, Сапіжанка, Підзамче). Квитки на поїзд продаються у приміських касах.

Далеке сполучення

Із 6 березня 2015 року до 2017 року станція мала сполучення з Тернополем через станції Рівне, Дубно, Радивилів, Броди, Красне, Золочів (курсувати поїзд категорії «Інтерсіті» Ковель — Тернопіль).

З 10 грудня 2017 року призначений нічний швидкий потяг сполученням Харків — Ковель, що курсує через день через Козятин I, Білу Церкву, Знам'янку, Кременчук, Кобеляки, Полтаву-Південну.

Нині пасажирські поїзди від станції Луцьк прямують до Києва, Харкова, Одеси, Львова, Чернівців та Новоолексіївки.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]