Мала Березанка
| село Мала Березанка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Броварський район |
| Громада | Згурівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32060110200036303 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1639 рік |
| Населення | 417 |
| Площа | 2,263 км² |
| Поштовий індекс | 07642 |
| Телефонний код | +380 4570 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°23′20″ пн. ш. 31°42′25″ сх. д. / 50.38889° пн. ш. 31.70694° сх. д.Координати: 50°23′20″ пн. ш. 31°42′25″ сх. д. / 50.38889° пн. ш. 31.70694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
134 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07600, Київська область, Броварський р-н, смт. Згурівка, вул.Українська, 10 |
| Карта | |
  Мала Березанка | |
 Мала Березанка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мала́ Береза́нка — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Населення становить 417 особи. Входить до складу Згурівської селищної громади.
Заснування[ред. | ред. код]
Кінець XVI ст. Перша письмова згадка 1639 р.
Особливості ландшафту[ред. | ред. код]
Пагорбиста місцевість. Поряд із селом заболочена р. Супій. В селі п'ять природних водойм.
Метеорологічні особливості[ред. | ред. код]
Низька річна кількість опадів.
Історія[ред. | ред. код]
Село заснували козаки, ймовірно, наприкінці першої хвилі національно-визвольних повстань українського народу 1577—1597 рр. Від заснування називалося Березанка, як і позначено на карті одного із найвидатніших картографів XVII ст. Ґійома Левассера де Боплана від 1639 р. Розташовується село на правому березі Супою, у середній течії річки. Коли село почали називати саме Мала Березанка невідомо. Історія назви має декілька версій, за однією: місцевість понад Супоєм під назвою Березанка була відома ще до заселення і звалась так від березових гаїв. Так називалась і річка що протікала територією села, а згодом і перше поселення.
Селище є на мапі 1812 року.[1]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Найвідомішою пам'яткою села є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці[2], збудована у 1888 році.
Топоніми села[ред. | ред. код]
- Кутки:
- Гладунівщина — від поширеного тут прізвища Гладун; невеликий куток з вигоном, одна вулиця, у центрі; ліворуч від дороги на Яготин; назва маловживана;
- Гусаківка — від великої кількості свійських гусей на зручному для випасання, пологому правому березі Масловського; вся територія за Масловським ставком, обабіч дороги на Жуківку; назва поширилась і на Новоселицю;
- Жулівщина — від поширеного тут прізвища Жуль; від вигона на Гладунівщині, вся вулиця понад болотом;
- Куцівщина — від поширеного тут прізвища Куць; праворуч греблі на Гусаківку, понад Масловським, до розвилки; назва поширилась і на Красьоловку;
- Носківщина — від прозвиська Носко (Удовик Іван); ліворуч греблі на Гусаківку понад Тулубовським, включаючи будинки сільської ради та пошти, також вся прилегла до будинку пошти вулиця;
- Орлівщина — від поширеного тут прізвища Орел; вся територія за Тулубовським ставком, обабіч дороги на Яготин;
- Село — адміністративний центр;
- Хутір — с. Левченкове; на північ від села;
- Гороб'ївщина — від поширеного тут прізвища Горобей; невеликий куток в центрі, праворуч від дороги на Яготин, перед Тулубовським ставком; зараз назва не вживається;
- Красьоловка — походження назви невідоме; частина Куцівщини від Кирячок, понад Масловським, до розвилки; зараз назва не вживається;
- Новоселиця — пізніше, «нове» поселення на Гусаківці; дальша від Масловського половина Гусаківки; зараз назва не вживається;
- Ставки:
- Кирячки — від прізвища власника пана Кирієвського; північніше Куцівщини, відмежований греблями від Масловського та Хуторського;
- Курячий — біля ставка був колгоспний курятник; на південний-захід від Тулубовським;
- Масловський — від прізвища власника пана Масловського; між Гусаківкою та Куцівщиною;
- Тулубовський — від прізвища власника, пана Тулубовського; пізніша назва (після 30-х рр. XX ст.) Тельманський — від назви колгоспу «Імені Тельмана» на Орлівщині; між Носківщиною та Орлівщиною і на захід до Гусаківки; цей ставок не був панським, і належав громаді;
- Хуторський — знаходиться на південь від Хутора(с. Левченкове);
Див. також[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.