Бервиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бервиця
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Броварський
Громада Калитянська селищна громада
Основні дані
Засноване не пізніше 1726
Населення 259
Площа 1,91 км²
Густота населення 135,6 осіб/км²
Поштовий індекс 07425
Телефонний код +380 4594
Географічні дані
Географічні координати 50°38′24″ пн. ш. 31°11′33″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Місцева влада
Адреса ради 07425, Київська обл., Броварський р-н, с. Мокрець, вул. Нова, 1
Карта
Бервиця. Карта розташування: Україна
Бервиця
Бервиця
Бервиця. Карта розташування: Київська область
Бервиця
Бервиця
Мапа
Мапа

CMNS: Бервиця у Вікісховищі

Бе́рвиця — село в Україні, у Калитянській селищній територіальній громаді Броварського району Київської області. Населення становить 259 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з Генеральним слідством Київського полку (17291731) деревня Бервиця Бобровицької сотні «з давніх літ» належала київським полковникам, а ті віддавали її бобровицьким сотникам. Зокрема, київським полковником Антоном Танським 6 дворів (1726, уточнене число — 15) було тимчасово передано Бобровицькому сотнику Костантію Васильовичу. Винницю при селі сотник придбав за власні кошти.[1] Пізніше в селі була своя дьогтярня.

У 1858 р. належала до володінь родини Забіли. Налічує 23 хати і 171 особу.

Перед революцією 1917 р. у селі мав свої землі пан Скергелов.

19181919 р.р. — перебуває в зоні дій загонів отамана Демида Ромашки.

1920 р. — входить до складу Ярославської волості Козелецького повіту Чернігівської губернії.

1923 р. — Бервиця належить до Бервицько-Мокрецької сільради з центром у Мокреці (Бобровицький район). Населення – 533 людини на 107 господарств.[2]

1924 р. — діє трирічна трудова неповна школа, бібліотека, дитячий садок; Бервицько-Мокрецька сільська рада входить до Бобровицького району Ніжинської округи Чернігівської губернії.

1929 р. — початок колективізації в селі. Організовано артіль «Новий шлях».

Під час Другої Світової війни село не зазнає руйнувань. 84 жителі села за участь у війні на боці СРСР нагороджені більшовицькими нагородами.

У 1951 р. бервицьку артіль «Новий шлях» приєднано до Мокрецького колгоспу «Нове життя». 1962 р. — господарство приєднано до колгоспу ім. Кірова. 1963 р. — колгосп ім. Кірова реорганізовано в радгосп «Заворицький».

У середині 60-х р.р. Бервиця налічує 200 дворів, 639 мешканців. Діє початкова школа.

1972 р. — Мокрець і Бервицю відділено в радгосп «Заплавний».

19721973 р.р. — споруджено механізований тваринницький комплекс.

1973 р. — бервицьку школу закрито через нестачу учнів.

1978 р. — молочно-товарну ферму нагороджено Почесною грамотою за перемогу в соціалістичному змаганні.

У 1988 р. — збудовано новий клуб. Діє медичний пункт.

Станом на 1 січня 2002 року налічує 262 двори. Складається з трьох кутків: Ступаківка, Москалівка, Загребля.

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року село було окуповане з 2 по 30 березня. За даними поліції, російські війська влаштували в селі штаб і вбили двох жителів. Було зруйновано 30 житлових будинків та 10 автомобілів цивільного населення; повідомляється про грабунки місцевих жителів. Російська колона в селі була розбита Збройними силами України[3].

Після боїв

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Н. П. Василенко. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Кіевскаго полка 1729—1731 гг. // Чтенія въ Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца, 1893, книга VII, отд. 3, с. 39, 60. https://archive.today/20130417212847/ksm-m.ucoz.ru/load/zhurnaly_i_sborniki/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca/chtenija_v_istoricheskom_obshhestve_nestora_letopisca_kniga_7/45-1-0-798
  2. Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год  / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. — Чернигов: Гостиполитография, 1924. — c. 44. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
  3. 2500 проваджень: поліція почала документувати злочини військових РФ на Київщині. Суспільне. 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.