Межиріччя (Сокальський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Межиріччя
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сокальський район
Рада/громада Межирічанська сільська рада
Код КОАТУУ 4624883501
Основні дані
Засноване 1947
Населення 1087
Площа 1,739 км²
Густота населення 625,07 осіб/км²
Поштовий індекс 80084
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°19′57″ пн. ш. 24°13′04″ сх. д. / 50.33250° пн. ш. 24.21778° сх. д. / 50.33250; 24.21778Координати: 50°19′57″ пн. ш. 24°13′04″ сх. д. / 50.33250° пн. ш. 24.21778° сх. д. / 50.33250; 24.21778
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Водойми р. Рата
Місцева влада
Адреса ради 80084, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Межиріччя, тел. 6-57-30
Карта
Межиріччя. Карта розташування: Україна
Межиріччя
Межиріччя
Межиріччя. Карта розташування: Львівська область
Межиріччя
Межиріччя

Межиріччя у Вікісховищі?

Межи́річчя (до 1940 — Пархач, згодом Шевченкове) — село в Україні, в Сокальському районі Львівської області. Населення становить 1087 осіб. Орган місцевого самоврядування - Межирічанська сільська рада.

{{{назва}}}

На території села Межиріччя діє Українська греко-католицька церква святого Василія Великого.

Храм св. Василія був збудований у 1886 р.

У 1933 році село відвідав і відправив Святу Літургію Кир Андрей Шептицький.

Під час підпілля на цій парафії проживали отці василіяни: Мар'ян Чорнега, Дам'ян Богун, Єронім Тимчук, Йосиф Кушнір.

Офіційно церква була закрита з березня 1946 року. Але людей у селі аж до 90-х років підпільно хрестили, вінчали, сповідали греко-католицькі священики — василіяни.

У 1962 році члени партійного осередку остаточно закрили церкву, зробили з неї склад, а церковні речі забрали до клубу в с. Сілець. Частину речей мешканці Межиріччя забрали вночі у своє село і поховали по хатах. У цей час нараховувалось 1437 греко-католиків. Кожну неділю відправлялись Служби Божі в каплиці на цвинтарі або по хатах.

Сьогодні можемо подивляти героїчну відданість та вірність Христові та Його Церкві отців, братів, сестер та мирян у часи переслідування Церкви.

На даний час при парафії св. Василія Великого організовано три хори: старший, молодіжний та дитячий. Також засновані братства: «Апостольство Молитви» та Матері у Молитві. Регулярно проводяться катехизи та зустрічі для дітей та молоді.

Розклад богослужінь: Неділя, 10.00, Св. Літургія

Історія[ред. | ред. код]

За часів Австро-Угорщини та міжвоєнної Польщі село називалось Пархач.

1940 російська окупаційна адміністрація перетворила село на центр Шевченківського району одночасно перейменувавши його на Шевченкове. Однак сам район проіснував недовго.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Скрутень Іван Йосафат ЧСВВ — церковний діяч, василіянин, історик Церкви, визначний проповідник, дійсний член НТШ, народився у селі.
  • Порфирій Луцик ЧСВВ — церковний діяч, василіянин, в'язень ГУЛАГ СССР.
  • Владислав Желенський — польський правник, прокурор, адвокат. Представник сторони звинувачення на Варшавському процесі ОУН у справі про страту за вироком Революційного трибуналу ОУН міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Zięba A. Skruteń Jozafat Iwan // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997—1998. — t. XXVIII. — S. 406—407. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]