Алмазна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алмазна
Алмазна
Алмазна на карті Луганської області
Алмазна на карті Луганської області
Алмазна
Алмазна на мапі України
Алмазна на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Луганська область
Район Стахановська міськрада
Рада Алмазнянська міська рада
Код КОАТУУ 4413170200
Засноване 1870
Статус міста з 1977 року
Населення 4384 (01.01.2011)[1]
Агломерація Алчевсько-Стахановська
Площа 1,33 км²
Густота населення 3296 осіб/км²
Поштові індекси 94095—94097
Телефонний код +380-6444
Координати 48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д. / 48.52167° пн. ш. 38.57944° сх. д. / 48.52167; 38.57944Координати: 48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д. / 48.52167° пн. ш. 38.57944° сх. д. / 48.52167; 38.57944
Водойма Ломоватка
Відстань
Найближча залізнична станція Стаханов
До станції 2 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 91 км
 - автошляхами 65 км
До Києва
 - залізницею 823 км
Міська влада
Адреса 94095, Луганська обл., Стахановська міськрада, м. Алмазна, вул. Ілліча, 1а, 9-25-92
Міський голова Шумілін Віктор Михайлович

Commons-logo.svg Алмазна у Вікісховищі

Алма́зна (до 1878 року — Ізю́м) — місто в Україні, підпорядковане Стахановській міськраді Луганської області.

Залізнична станція Стаханов (раніше Алмазна). Зі Стахановом було зв'язане трамвайною лінією. Виникло довкола доменного заводу (тепер демонтований). Батьківщина двічі Героя Радянського Союзу І. X. Михайліченка.

Географія[ред.ред. код]

Відстань шосейними шляхами до Луганська — 65 км,[2] фізична відстань до Києва — ~597,9 км.[3] На східній околиці міста бере початок річка Комишуваха, на відстані 1 км. на захід від міста протікає річка Ломуватка.

Сусідні населені пункти:[3]

Rose des vents Калинове Стаханов Rose des vents
N
W    Алмазна    E
S
Новий
Ганнівка
Глибокий
Брянка

Історія[ред.ред. код]

В часи кріпосного права (до 1861 року) поміщик Стебельський придбав в районах нинішніх Калинове, Ірміно, Петро-Голенищівки, Кадіївки, Бугаївки і Алмазної велику ділянку ніким не оброблюваної землі і переїхав сюди зі своїми кріпаками з Ізюму Харківської губернії. Один з хуторів назвав Беззаботівка .

Життя переселенців в Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє - Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася.

В 1870 р населений пункт уже відомий як село Ізюм.

У грудні 1878 року була побудована і відкрита для руху ділянка залізниці Дебальцеве - Попасна

У 1895 році перейменована в станцію Алмазну.

15 січня 1898 року Алмазне кам'яновугільне товариство приступило до будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з Кривого Рогу. У січні 1900 року була задута друга доменна піч.

У 1905 році було побудовано нову будівлю вокзалу, яка існує і зараз. При станції було однокласне училище на 4 відділення, де навчалося 70 учнів.

1905 рік. Промисловість на підйомі. Алмазнянський металургійний завод ввів в дію третю доменну піч.

У 1910-х Алмазнянський металургійний завод ПРДМТ (Південно-Російське дніпровське металургійне товариство) виробляв чавун переробний: бесемерівський і мартенівський, ливарний (червоний і шотландський) і чавуни спеціальні: дзеркальний, феромарганець і феросиліцій, а також виливки чавунні і мідні. Перше місце по навантаженню вугілля на лінії Дебальцево - Попасна займала станція Алмазна, яка щорічно навантажувала близько 1 600 000 тон вугілля - більше будь-якої станції в Донбасі.

Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв на рік 43 800 тонн чавуну.

Наприкінці 30-х років йшло будівництво трамвайної лінії Кадиївка - Алмазна.

У 1959 році в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Коммунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (зараз завод іменується як Стахановський завод феросплавів).

31 березня 1962 року зміна начальника Ю. В. Гриценюка включила піч № 1, а 10 квітня була видана перша плавка феросиліцію.

Статус міста - з 1977 року.

У 1993 році трамвайну лінію демонтували і пустили тролейбуси. А в 2012 році демонтували і тролейбусну лінію.

Промисловість і транспорт[ред.ред. код]

Промислові підприємства

  • ВАТ «Стахановський (Алмазнянський - 1962 г.) завод феросплавів»
  • «Стахановський цегельний завод»
  • Шлакоблочний завод.
  • ВАТ «Алмазнянський металургійний завод» 1898-2001 рр.
  • «Стахановський цегельний завод» - реконструйований в 2008 році, колишній Алмазнянський завод з/б шпал
  • ПУ ТОВ «Екологічна ініціатива». Цех з виробництва тротуарної плитки. АТП № 4. Стадіон «Атлант».

Залізничні станції Стаханов (вона ж: Ізюм, Алмазна, Кадиївка), Максимівка, Володимирівка, Сталь Донецької залізниці, а також вагонне депо ПТО на ст. Стаханов.

Міський транспорт Автобусні маршрути № 102, 102А, 102Б, 102В, 107, 108; з 1939 року по 1993 рік було трамвайне сполучення, з 1993 по 2008 роки - тролейбусне сполучення з м Стаханов.

Населення[ред.ред. код]

Згідно з переписом населення 2001 року у Алмазній проживала 5061 особа.[4]

Динаміка населення[4]
1923 1926 1939 1959 1979 1989 1992 2001 2006 2011 2012
1766 2977 8899 10685 9747 7487 7,1 тис. 5061 4620 4384 4363

Мова[ред.ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 18,67%
російська 80,98%
білоруська 0,04%
вірменська 0,04%
грецька 0,04%
молдовська 0,04%

Органи влади[ред.ред. код]

Місцеві органи влади представлені Алмазнянською міською радою, яка входить до складу Луганської області України.

Міський голова — Шумілін Віктор Михайлович . До міської ради входить 20 депутатів.[6]

Персоналії[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.