Імператор Нінко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Нінко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імператор Нінко
яп. 仁孝天皇
Народився16 березня 1800(1800-03-16)
Кіото, Японія
Помер21 лютого 1846(1846-02-21) (45 років)
Кіото, Японія
ПохованняTsuki no wa no misasagid
Країна Сьоґунат Едо
Японія
Діяльністьсуверен
Знання мовяпонська
Титулімператор Японії
Посадаімператор Японії
РідІмператорський дім Японії
БатькоІмператор Кокаку
МатиKanshūji Tadakod
РодичіKuni Asahikod
Брати, сестриMasuhito-shinnōd і Katsura-no-miya Takehito-shinnōd
У шлюбі зŌgimachi Naokod, Hashimoto Tsunekod і Tsunako Takatsukasad
ДітиІмператор Комей, Misahito, Prince Katsurad, Princess Sumikod і Chikako, Princess Kazud
Автограф

Імператор Нінко́ (яп. 仁孝天皇, にんこうてんのう, нінко тенно; 16 березня 1800 — 21 лютого 1846) — 120-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 31 жовтня 1817 — 21 лютого 1846[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Імператор Нінко народився 16 березня 1800 року. Він був четвертим сином Імператора Кокаку. Матір'ю хлопчика була старша фрейліна Імператорського двору Кандзюдзі Тадако. Новонародженому дали ім'я Аяхіто та титул принц Юта[2].

1809 року принц був проголошений спадкоємцем трону й отримав титул Великого сина Імператора. У квітні 1817 року батько передав йому посаду Імператора Японії. 31 жовтня того ж року відбулася церемонія інтронцізації нового монарха[2].

Імператор Нінко, так само як і його попередники, займався реставрацією стародавніх обрядів і звичаїв Імператорського двору. Зокрема, він відновив практику надання посмертних імен та титулу тенно японським монархам для прославлення їхніх заслуг. Імператор також розпочав будівництво академії Ґакусюсьо для підвищення освітнього рівня столичної аристократії. Академія була завершена за правління його сина, Імператора Комея і отримала назву Ґакусюїн[2].

21 лютого 1846 року Імператор Нінко помер у 47-річному віці. Його поховали в гробниці Нотіноцукінова[3], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото[2][4].

Генеалогічне дерево

[ред. | ред. код]
 
(114) Накамікадо
 
(115) Сакураматі
 
(117) Ґо-Сакураматі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(116) Момодзоно
 
(118) Ґо-Момодзоно
 
 
 
 
 
 
Наохіто
 
Сукехіто
 
Харухіто
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(119) Кокаку
 
(120) Нінко
 
(121) Комей
 
(122) Мейджі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сукехіра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тікако
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
  2. ↑ а б в г Імператор Нінко // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  3. ↑ 後月輪陵, のちのつきのわのみささぎ, ноті но цукі но ва но місасаґі.
  4. ↑ Гробниця Нотіноцукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 7 липня 2010.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Імператор Нінко // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • (яп.) 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Нінко
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Імператор_Нінко