Гідроксиди: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Олег.Н (обговорення | внесок) м Скасування редагування № 15207529 користувача Олег.Н (обговорення) |
Олег.Н (обговорення | внесок) м Олег.Н перейменував сторінку з Гідроксид на Гідроксиди: Згідно ВП:ІС класи хім.сполук пишуться у множині |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 11:14, 30 листопада 2014
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Гідроксиди.
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Гідрокси́д — двохатомний аніон OH−, що складається з кисню та водню. Гідроксид є одним з найпростіших багатоатомних йонів. В неорганічній хімії гідроксидом називають сполуку, що складається з катіону металу і гідроксид-аніонів.
Будь-яку неорганічну хімічну сполуку, що містить гідроксильну групу, можна назвати гідратом оксиду (не плутати з гідроксидом) — за (щонайменше формальним) способом утворення: взаємодія оксиду з водою.
Класифікація
- Осно́вні гідроксиди (основи) — гідроксиди, що проявляють основні властивості (наприклад, гідроксид кальцію Ca(OH)2, гідроксид калію KOH, гідроксид натрію NaOH тощо).
- Амфотерні гідроксиди, які виявляють в залежності від умов або основні, або кислотні властивості (наприклад, гідроксид алюмінію Al(ОН)3, гідроксид цинку Zn(ОН)2). Їхні кислотні властивості визначає здатність до утворення комплексів з гідроксильними іонами.
Див. також
Джерела
- Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1988. — Т. 1 : Абляционные материалы — Дарзана реакция. — 623 с. : ил., табл. — ISBN 5-85270-008-8.(рос.)
- Глінка М. Л. Загальна хімія : підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ : Вища школа, 1982. — 608 с.
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Розчинність кислот, основ і солей у воді
|