Еміль Мозеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміль Мозеллі
Émile Moselly
Ім'я при народженніÉmile Chénin
ПсевдонімÉmile Moselly
Народився12 серпня 1870
Париж, Франція Франція
Помер2 жовтня 1918
між Кемпером і Лор'яном
ГромадянствоФранція Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьписьменник
Alma materLycée Pasteurd
Мова творівфранцузька
Роки активності1902—1918
Напрямокреалізм
Жанроповідання, роман
Magnum opusромани «Жан де Бребі, або Книжка злиднів», «Землі Лотаринґії» і «Прялка із слонової кістки: лотаринзьке дитинство»
ПреміїҐонкурівська премія (1907)
CMNS: Еміль Мозеллі у Вікісховищі

Емі́ль Мозеллі́ (справжнє ім'я Емі́ль Шене́н — фр. Émile Moselly, Émile Chénin, * 12 серпня 1870, Париж, Франція — † 2 жовтня 1918, похований в Шодне-сюр-Мозель) — французький письменник, лауреат Ґонкурівської премії (1907).

Біографія

Еміль Мозеллі (Шенен) народився в Парижі, в Національній бібліотеці Франції, де його батько працював сторожем. З 1874-го Еміль проживав у Лотарингії, в місті Шодне-сюр-Мозель, звідки походив увесь його рід.

1891 року Шенен закінчив ліцеї у Нансі й вступив на літературний факультет Ліонського університету, який закінчив у 1895. Вчителював у школах Монтобана, Орлеана (його учнем був, зокрема, Моріс Женевуа), а потім у паризькому ліцеї імени Вольтера й у ліцеї імени Пастера в Нейї-сюр-Сен. Разом із Шарлем Пеґі він був серед перших авторів двотижневика Cahiers de la Quinzaine (цей журнал заснував Пеґі в 1901-му). Опублікувавши 1902 року «Братерський світанок», Еміль узяв собі псевдонім «Мозеллі», під яким писав до кінця життя.

Творив Мозеллі переважно на теми життя в Лотарингії, де часто бував у батьківському домі в Шодне-сюр-Мозель. 1907 року він здобув Ґонкурівську премію за романи «Жан де Бребі, або Книжка злиднів» і «Землі Лотарингії».

2 жовтня 1918 року письменник раптово помер від серцевого нападу між станціями Кемпер і Лор'ян, повертаючись поїздом Кемпер — Париж із відпочинку в Плобанналеку-Лесконілі. Мозеллі тимчасово поховали в Лор'яні, а 9 жовтня 1919 перепоховали в Шодні-сюр-Мозель. На його домі в цьому місті (вулиця воєначальника Фіатта) поміщено меморіальну таблицю.

1949 року журнал Études touloises («Етюд тулуаз») заснував щорічну премію імени Еміля Мозеллі за прозаїчні твори на тематику, пов'язану з Лотаринґією.

2007 року архів (рукописи й коректурні відбитки) Еміля Мозеллі його родина передала Муніципальній бібліотеці міста Нансі.

Твори

  • L'Aube fraternelle, 1902 — «Братерський світанок»
  • Jean des Brebis ou le livre de la misère, 1904 — «Жан де Бребі, або Книжка злиднів»
  • Les Retours, 1906 — «Повернення»
  • Terres lorraines, 1907 — «Землі Лотарингії»
  • La Vie Lorraine, 1907 — «Життя Лотарингії»
  • Le Rouet d'ivoire : enfances lorraines, 1907 — «Прялка із слонової кістки: лотаринзьке дитинство»
  • Joson Meunier : histoire d'un paysan lorrain, 1910 — «Жосон Меньє: історія лотаринзького селянина»
  • Lucien Descaves, 1910 — «Люсьєн Декав»
  • Fils de gueux, 1910 — «Син жебрака»
  • Georges Sand, 1911 — «Жорж Санд»
  • La Houle, 1913 — «Брижі»
  • Le Journal de Gottfried Mauser, 1915 — «Щоденник Ґотфріда Маузера»
  • Nausicaa, 1918 — «Навсікая»
  • Contes de guerre pour Jean-Pierre, 1918 — «Казки про війну для Жана-П'єра»
  • Les Étudiants, 1919 — «Студенти»
  • Les Grenouilles dans la mare, 1920 — «Жаби в калюжі»

Бібліографія

Нагороди і відзнаки

  • Ґонкурівська премія (1907)

Відзначення пам'яті

  • Премія імени Еміля Мозеллі
  • Меморіальна таблиця в Шодне-сюр-Мозель

Джерела


1903 — Но · 1904 — Фрап'є · 1905 — Фаррер · 1906 — Жером і Жан Таро · 1907 — Мозеллі · 1908 — де Міомандр · 1909 — пс. Маріус-Арі Леблон (Атена і Мерло) · 1910 — Перго · 1911 — де Шатобріан · 1912 — Савіньйон · 1913 — Ельдер · 1914 — Бертран · 1915 — Бенжамен · 1916 — Барбюс · 1917 — Малерб · 1918 — Дюамель · 1919 — Пруст · 1920 — Перошон · 1921 — Маран · 1922 — Беро · 1923 — Фабр · 1924 — Сандр · 1925 — Женевуа · 1926 — Деберлі · 1927 — Бедель · 1928 — Вейєр · 1929 — Арлан · 1930 — Фоконньє · 1931 — Фаяр · 1932 — Мазелін · 1933 — Мальро · 1934 — Версель · 1935 — Пейре · 1936 — ван дер Меерш · 1937 — Плісньє · 1938 — Труайя · 1939 — Еріа · 1940 — Амбрієр · 1941 — Пурра · 1942 — Бернар · 1943 — Гру · 1944 — Тріоле · 1945 — Борі · 1946 — Готьє · 1947 — Кюртіс · 1948 — Дрюон · 1949 — Робер Мерль · 1950 — Колен · 1951 — Грак · 1952 — Бек · 1953 — Гаскар · 1954 — де Бовуар · 1955 — Ікор · 1956 — Гарі · 1957 — Вайян · 1958 — Валдер · 1959 — Шварц-Барт · 1960 — Оріа · 1961 — Ко · 1962 — Ланґфю · 1963 — Лану · 1964 — Коншон · 1965 — Борель · 1966 — Шарль-Ру · 1967 — де Мандьярґ · 1968 — Клавель · 1969 — Марсо · 1970 — Турньє · 1971 — Лорен · 1972 — Карр'єр · 1973 — Шессе · 1974 — Лене · 1975 — Гарі (під псевдонімом Ажар) · 1976 — Гренвіль · 1977 — Декоен · 1978 — Модіано · 1979 — Майє · 1980 — Наварр · 1981 — Бодар · 1982 — Фернандес · 1983 — Трістан · 1984 — Дюрас · 1985 — Кеффелек · 1986 — Ост · 1987 — Бен Джеллун · 1988 — Орсенна · 1989 — Вотрен · 1990 — Руо · 1991 — Комбеско · 1992 — Шамуазо · 1993 — Маалуф · 1994 — Ван Ковелер · 1995 — Макін · 1996 — Роз · 1997 — Рамбо · 1998 — Констан · 1999 — Ешноз · 2000 — Шуль · 2001 — Рюфен · 2002 — Кіньяр · 2003 — Аметт · 2004 — Годе · 2005 — Веєрган · 2006 — Літтель · 2007 — Леруа · 2008 — Рагімі · 2009 — Ндіай · 2010 — Уельбек · 2011 — Женні · 2012 — Феррарі · 2013 — Леметр · 2014 — Сальвер · 2015 — Енар · 2016 — Слімані · 2017 — В'юйяр · 2018 — Матьє · 2019 — Дюбуа · 2020 — Ле Телльє · 2021 — Сарр · 2022 — Жіро · 2023 — Андреа
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еміль_Мозеллі&oldid=7882717