Еміль Мозеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміль Мозеллі
Émile Moselly
Ім'я при народженні Émile Chénin
Псевдонім Émile Moselly
Народився 12 серпня 1870
Париж, Франція Франція
Помер 2 жовтня 1918
між Кемпером і Лор'яном
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Діяльність письменник
Alma mater Lycée Pasteurd
Мова творів французька
Роки активності 1902—1918
Напрямок реалізм
Жанр оповідання, роман
Magnum opus романи «Жан де Бребі, або Книжка злиднів», «Землі Лотаринґії» і «Прялка із слонової кістки: лотаринзьке дитинство»
Премії Ґонкурівська премія (1907)
CMNS: Еміль Мозеллі у Вікісховищі

Емі́ль Мозеллі́ (справжнє ім'я Емі́ль Шене́н — фр. Émile Moselly, Émile Chénin, * 12 серпня 1870, Париж, Франція — † 2 жовтня 1918, похований в Шодне-сюр-Мозель) — французький письменник, лауреат Ґонкурівської премії (1907).

Біографія

Еміль Мозеллі (Шенен) народився в Парижі, в Національній бібліотеці Франції, де його батько працював сторожем. З 1874-го Еміль проживав у Лотарингії, в місті Шодне-сюр-Мозель, звідки походив увесь його рід.

1891 року Шенен закінчив ліцеї у Нансі й вступив на літературний факультет Ліонського університету, який закінчив у 1895. Вчителював у школах Монтобана, Орлеана (його учнем був, зокрема, Моріс Женевуа), а потім у паризькому ліцеї імени Вольтера й у ліцеї імени Пастера в Нейї-сюр-Сен. Разом із Шарлем Пеґі він був серед перших авторів двотижневика Cahiers de la Quinzaine (цей журнал заснував Пеґі в 1901-му). Опублікувавши 1902 року «Братерський світанок», Еміль узяв собі псевдонім «Мозеллі», під яким писав до кінця життя.

Творив Мозеллі переважно на теми життя в Лотарингії, де часто бував у батьківському домі в Шодне-сюр-Мозель. 1907 року він здобув Ґонкурівську премію за романи «Жан де Бребі, або Книжка злиднів» і «Землі Лотарингії».

2 жовтня 1918 року письменник раптово помер від серцевого нападу між станціями Кемпер і Лор'ян, повертаючись поїздом Кемпер — Париж із відпочинку в Плобанналеку-Лесконілі. Мозеллі тимчасово поховали в Лор'яні, а 9 жовтня 1919 перепоховали в Шодні-сюр-Мозель. На його домі в цьому місті (вулиця воєначальника Фіатта) поміщено меморіальну таблицю.

1949 року журнал Études touloises («Етюд тулуаз») заснував щорічну премію імени Еміля Мозеллі за прозаїчні твори на тематику, пов'язану з Лотаринґією.

2007 року архів (рукописи й коректурні відбитки) Еміля Мозеллі його родина передала Муніципальній бібліотеці міста Нансі.

Твори

  • L'Aube fraternelle, 1902 — «Братерський світанок»
  • Jean des Brebis ou le livre de la misère, 1904 — «Жан де Бребі, або Книжка злиднів»
  • Les Retours, 1906 — «Повернення»
  • Terres lorraines, 1907 — «Землі Лотарингії»
  • La Vie Lorraine, 1907 — «Життя Лотарингії»
  • Le Rouet d'ivoire : enfances lorraines, 1907 — «Прялка із слонової кістки: лотаринзьке дитинство»
  • Joson Meunier : histoire d'un paysan lorrain, 1910 — «Жосон Меньє: історія лотаринзького селянина»
  • Lucien Descaves, 1910 — «Люсьєн Декав»
  • Fils de gueux, 1910 — «Син жебрака»
  • Georges Sand, 1911 — «Жорж Санд»
  • La Houle, 1913 — «Брижі»
  • Le Journal de Gottfried Mauser, 1915 — «Щоденник Ґотфріда Маузера»
  • Nausicaa, 1918 — «Навсікая»
  • Contes de guerre pour Jean-Pierre, 1918 — «Казки про війну для Жана-П'єра»
  • Les Étudiants, 1919 — «Студенти»
  • Les Grenouilles dans la mare, 1920 — «Жаби в калюжі»

Бібліографія

Нагороди і відзнаки

  • Ґонкурівська премія (1907)

Відзначення пам'яті

  • Премія імени Еміля Мозеллі
  • Меморіальна таблиця в Шодне-сюр-Мозель

Джерела


1903 — Но · 1904 — Фрап'є · 1905 — Фаррер · 1906 — Жером і Жан Таро · 1907 — Мозеллі · 1908 — де Міомандр · 1909 — пс. Маріус-Арі Леблон (Атена і Мерло) · 1910 — Перго · 1911 — де Шатобріан · 1912 — Савіньйон · 1913 — Ельдер · 1914 — Бертран · 1915 — Бенжамен · 1916 — Барбюс · 1917 — Малерб · 1918 — Дюамель · 1919 — Пруст · 1920 — Перошон · 1921 — Маран · 1922 — Беро · 1923 — Фабр · 1924 — Сандр · 1925 — Женевуа · 1926 — Деберлі · 1927 — Бедель · 1928 — Вейєр · 1929 — Арлан · 1930 — Фоконньє · 1931 — Фаяр · 1932 — Мазелін · 1933 — Мальро · 1934 — Версель · 1935 — Пейре · 1936 — ван дер Меерш · 1937 — Плісньє · 1938 — Труайя · 1939 — Еріа · 1940 — Амбрієр · 1941 — Пурра · 1942 — Бернар · 1943 — Гру · 1944 — Тріоле · 1945 — Борі · 1946 — Готьє · 1947 — Кюртіс · 1948 — Дрюон · 1949 — Робер Мерль · 1950 — Колен · 1951 — Грак · 1952 — Бек · 1953 — Гаскар · 1954 — де Бовуар · 1955 — Ікор · 1956 — Гарі · 1957 — Вайян · 1958 — Валдер · 1959 — Шварц-Барт · 1960 — Оріа · 1961 — Ко · 1962 — Ланґфю · 1963 — Лану · 1964 — Коншон · 1965 — Борель · 1966 — Шарль-Ру · 1967 — де Мандьярґ · 1968 — Клавель · 1969 — Марсо · 1970 — Турньє · 1971 — Лорен · 1972 — Карр'єр · 1973 — Шессе · 1974 — Лене · 1975 — Гарі (під псевдонімом Ажар) · 1976 — Гренвіль · 1977 — Декоен · 1978 — Модіано · 1979 — Майє · 1980 — Наварр · 1981 — Бодар · 1982 — Фернандес · 1983 — Трістан · 1984 — Дюрас · 1985 — Кеффелек · 1986 — Ост · 1987 — Бен Джеллун · 1988 — Орсенна · 1989 — Вотрен · 1990 — Руо · 1991 — Комбеско · 1992 — Шамуазо · 1993 — Маалуф · 1994 — Ван Ковелер · 1995 — Макін · 1996 — Роз · 1997 — Рамбо · 1998 — Констан · 1999 — Ешноз · 2000 — Шуль · 2001 — Рюфен · 2002 — Кіньяр · 2003 — Аметт · 2004 — Годе · 2005 — Веєрган · 2006 — Літтель · 2007 — Леруа · 2008 — Рагімі · 2009 — Ндіай · 2010 — Уельбек · 2011 — Женні · 2012 — Феррарі · 2013 — Леметр · 2014 — Сальвер · 2015 — Енар · 2016 — Слімані · 2017 — В'юйяр · 2018 — Матьє · 2019 — Дюбуа · 2020 — Ле Телльє · 2021 — Сарр · 2022 — Жіро · 2023 — Андреа
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еміль_Мозеллі&oldid=7882717