Патрік Гренвіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Патрік Гренвіль
Patrick Grainville2.jpg
Народився 1 червня 1947(1947-06-01)[1] (72 роки)
Вілле-сюр-Мер[2][3][…]
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність письменник, кінокритик
Alma mater Університет Париж IV і Ліцей Генріха IV
Мова творів французька[5]
Жанр роман і Автобіографія
Magnum opus Q3232683?, Q16318799?, Q16651332?, Q16654486?, Q16652265?, Bison[d] і Q48753122?
Членство Французька академія
Батько Jacques Grainville[d]
Нагороди

Патрік Гренвіль у Вікісховищі?

Патрі́к Гренві́ль, Патрік Ґренвіль (фр. Patrick Grainville; 1 червня 1947, Вілле-сюр-Мер) — французький письменник, лауреат Гонкурівської пермії, член Французької академії з 2018 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 червня 1947 у Вілле-сюр-Мер, неподалік від міста Довіль (Нормандія), де його батько обіймав посаду мера. Середню освіту здобував у Довілі, Кані та Парижі (Ліцей Генріха IV). Навчався в Сорбонні. 1972 року опублікував свій перший роман «Руно» («La Toison») у видавництві Ґаллімар. Працював вчителем французької мови і літератури в ліцеї імені Еваріста Ґалуа в Сартрувілі. Пізніше працював літературним критиком для гадети «Ле Монд».

Романи Гранвіля мають багато фантастичних та міфологічних елементів. Гранвіль також займається живописом і нерідко шукає в живописі надхнення для своєї літератруної праці.

Роман Гранвіля «Les Flamboyants» був відхилений видавництвом Ґаллімар, де вийшли друком його перші два романи, й був опублікований видавництвом Сей. У романі йдеться про екзотичного африканського правителя-тирана Токора та його європейського гостя. Тема Африки, де Гранвіль часто бував, також присутня в інших його книжках.

Тривалий час Патрік Гранвіль входив до журі Премії Медічі.

Романи[ред. | ред. код]

  • La Toison, Gallimard, 1972
  • La Lisière, Gallimard, 1973
  • L'Abîme, Gallimard, 1974
  • Les Flamboyants, Éditions du Seuil, 1976 (Гонкурівська премія)
  • La Diane rousse, Éditions du Seuil, 1978
  • Le Dernier viking, Éditions du Seuil, 1982
  • L'Ombre de la bête, Balland, 1981
  • Les Forteresses noires, Seuil, 1982
  • La Caverne céleste, Éditions du Seuil, 1984
  • Le Paradis des Orages, le Grand livre du mois, 1986
  • L'Atelier du peintre, Éditions du Seuil, 1988
  • L'Orgie, la Neige, le Grand livre du mois, 1990 (Prix Guillaume le Conquérant der Société des auteurs de Normandie).
  • Colère, Éditions du Seuil, 1992
  • Les anges et les faucons: roman, Éditions du Seuil, 1994
  • Le Lien, Éditions du Seuil, 1996
  • Le Tyran éternel, Seuil, 1998
  • Le Jour de la fin du monde une femme me cache, 2001
  • L'Atlantique et les Amants, 2002
  • La Joie d'Aurélie, Seuil, 2004
  • La Main blessée, 2005
  • Lumière du rat, 2008
  • Le Baiser de la pieuvre, 2010
  • Le Corps immense du président Mao, 2011
  • Bison 2014 (Grand prix Palatine)
  • Le Démon de la vie, 2016
  • Falaise des fous, 2018

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Facebook — 2004.
  3. NooSFere
  4. Французька академія — 1635.
  5. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]