Жан-Крістоф Рюфен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан-Крістоф Рюфен
фр. Jean-Christophe Rufin
Jean-Christophe Rufin par Claude Truong-Ngoc octobre 2013.jpg
Народився 28 червня 1952(1952-06-28)[1][1] (67 років)
Бурж
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція[2]
Діяльність письменник, лікар-письменник, дипломат, сценарист, невролог
Alma mater Інститут політичних досліджень, ліцей Жансон-де-Саї і Lycée Claude-Bernard[d]
Мова творів французька[3]
Magnum opus Brazil Red[d] і The Abyssinian[d]
Членство Французька академія
Нагороди

Commons-logo.svg Жан-Крістоф Рюфен у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Жан-Крісто́ф Рюфе́н (фр. Jean-Christophe Rufin; нар. 28 червня 1952) — французький письменник (лауреат Гонкурівської премії за роман «Червона Бразилія» (2001), лікар, мандрівник, президент французької філії «Action Against Hunger»[4].

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Жан-Крістоф Рюфен присвятив більше 20 років роботі в НДО в таких країнах, як Нікарагуа, Афганістан, Філіппіни, Руанда, а також на Балканах. Цей досвід спонукав його до написання свого першого есе про роль НДО в зонах конфіктів «Гуманітарна пастка» (Le Piège humanitaire, 1986).

1999 року він опублікував роман «Втрачені цілі», присвячений пародоксальним наслідкам діяльності гуманітарних організацій, які допомагаючи населенню, водночас роблять спільну справу з місцевими диктаторами.

Його пригодницькі, історичні та політичні романи часто нагадують подорожні нотатки, мають історичну основу й близькі до соціально-фантастичних романів.

Літературний доробок Рюфена був відзначений багатьома преміями, зокрема Гонкурівською премією (2001) за роман «Червона Бразилія». 2008 року Рюфена було обрано до Французької академії[5], на крісло письменника Анрі Труая.

У березні 2018 року роман Рюфена «Червоне кольє» (Le Collier rouge) був екранізований Жаном Бекером, Франсуа Клюзе та Нікола Дювашелем. Сам Рюфен брав участь у написанні сценарію цієї стрічки.

Твори[ред. | ред. код]

Проза[ред. | ред. код]

  • Абіссинець / L'Abyssin, éditions Gallimard, 1997 (ISBN 2-07-074652-6) — prix Goncourt du premier roman et prix Méditerranée ; 300 000 exemplaires vendus et 19 traductions.
  • Врятувати Ісфахан / Sauver Ispahan, Gallimard, 1998.
  • Втрачені цілі / Les Causes perdues, Gallimard 1999 — prix Interallié 1999, Prix littéraire de l'armée de terre — Erwan Bergot 1999 ; réédité avec le titre Asmara et les Causes perdues en " Folio ".
  • Червона Бразилія / Rouge Brésil, Gallimard, 2001 (ISBN 2-07-030167-2) — prix Goncourt 2001 ; en " Folio " no 3906.
  • Глобалія/ Globalia[6], Gallimard, 2003 (ISBN 2-07-073729-2) ; en " Folio " (ISBN 2-07-030918-5).
  • Саламандра / La Salamandre, Gallimard, 2005 ; en " Folio " (ISBN 2-07-032876-7).
  • Парфум Адама / Le Parfum d'Adam, éditions Flammarion, 2007.
  • Леопард в холці / Un léopard sur le garrot, Gallimard, 2008 (автобіографія) ; en " Folio " no 4905 (ISBN 2-07-035991-3).
  • Катіба / Katiba, Flammarion, 2010 (ISBN 2-08-120817-2 et 978-2081208179).
  • Сім історій, які поврнулися здалека / Sept histoires qui reviennent de loin (nouvelles), Gallimard, 2011 (ISBN 978-2-07-013412-0).
  • Велике серце / Le Grand Cœur, Gallimard, 2012 (ISBN 978-2-07-011942-4).
  • Безсмертна прогулянка / Immortelle Randonnée: Compostelle malgré moi, éditions Guérin, 2013 (ISBN 978-2-35221-061-0)
  • Червоне кольє / Le Collier rouge, Gallimard, 2014 (ISBN 9782070137978) — prix Maurice-Genevoix
  • КПП / Check-point, Gallimard, 2015 (ISBN 978-2-07014-641-3)
  • Навколосвітня подорож короля Зібеліна / Le Tour du monde du roi Zibeline, Gallimard, 2017 (ISBN 978-2-07-017864-3)
  • Звільнений з Конакрі / Le Suspendu de Conakry, éditions Flammarion, 2018, (ISBN 978-2-08-14-1693-2)
  • Сім шлюбів Едґара і Людмили / Les Sept Mariages d'Edgar et de Ludmilla, Gallimard (ISBN 978-2-07-27-4315-3)

Есе[ред. | ред. код]

  • Le Piège humanitaire — Quand l'humanitaire remplace la guerre, éd. Jean-Claude Lattès, 1986.
  • L'Empire et les Nouveaux Barbares, éd. Jean-Claude Lattès, 1991 ; nouvelle édition revue et augmentée Jean-Claude Lattès, 2001 (un essai de politique internationale qui compare l'Occident à l'Empire romain menacé par les barbares: " Aujourd'hui, c'est l'Est qui demande des aides pour son développement. Quant au Sud, il s'arme maintenant contre le Nord. ")
  • La Dictature libérale, éd. Jean-Claude Lattès, 1994, prix Jean-Jacques-Rousseau 1994.
  • L'Aventure humanitaire, coll. " Découvertes Gallimard / Histoire " (no 226), éd. Gallimard, 1994.
  • Géopolitique de la faim — Faim et responsabilité, éd. PUF, 2004.

Екранізація[ред. | ред. код]

  • «Червона Бразилія» (Rouge Brésil) — режисер Сільвен Аршамбо (Франція, Бразилія, 2013)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]