Еміль Мозеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Еміль Мозеллі
Émile Moselly
Еміль Мозеллі
Еміль Мозеллі
При народженні Émile Chénin
Псевдоніми, криптоніми Émile Moselly
Народження 12 серпня 1870(1870-08-12)
  Париж, Франція Франція
Смерть 2 жовтня 1918(1918-10-02) (48 років)
  між Кемпером і Лор'яном
Національність француз
Громадянство Франція Франція
Alma mater Lycée Pasteur[d]
Мова творів французька
Рід діяльності письменник
Роки активності: 19021918
Напрямок реалізм
Жанр оповідання, роман
Magnum opus: романи «Жан де Бребі, або Книжка злиднів», «Землі Лотаринґії» і «Прялка із слонової кістки: лотаринзьке дитинство»
Нагороди та премії
Ґонкурівська премія (1907)

Еміль Мозеллі у Вікісховищі?
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Емі́ль Мозеллі́ (справжнє ім'я Емі́ль Шене́н — фр. Émile Moselly, Émile Chénin, * 12 серпня 1870, Париж, Франція — † 2 жовтня 1918, похований в Шодне-сюр-Мозель) — французький письменник, лауреат Ґонкурівської премії (1907).

Біографія[ред.ред. код]

Еміль Мозеллі (Шенен) народився в Парижі, в Національній бібліотеці Франції, де його батько працював сторожем. З 1874-го Еміль проживав у Лотарингії, в місті Шодне-сюр-Мозель, звідки походив увесь його рід.

1891 року Шенен закінчив ліцеї у Нансі й вступив на літературний факультет Ліонського університету, який закінчив у 1895. Вчителював у школах Монтобана, Орлеана (його учнем був, зокрема, Моріс Женевуа), а потім у паризькому ліцеї імени Вольтера й у ліцеї імени Пастера в Нейї-сюр-Сен. Разом із Шарлем Пеґі він був серед перших авторів двотижневика Cahiers de la Quinzaine (цей журнал заснував Пеґі в 1901-му). Опублікувавши 1902 року «Братерський світанок», Еміль узяв собі псевдонім «Мозеллі», під яким писав до кінця життя.

Творив Мозеллі переважно на теми життя в Лотарингії, де часто бував у батьківському домі в Шодне-сюр-Мозель. 1907 року він здобув Ґонкурівську премію за романи «Жан де Бребі, або Книжка злиднів» і «Землі Лотарингії».

2 жовтня 1918 року письменник раптово помер від серцевого нападу між станціями Кемпер і Лор'ян, повертаючись поїздом Кемпер — Париж із відпочинку в Плобанналеку-Лесконілі. Мозеллі тимчасово поховали в Лор'яні, а 9 жовтня 1919 перепоховали в Шодні-сюр-Мозель. На його домі в цьому місті (вулиця воєначальника Фіатта) поміщено меморіальну таблицю.

1949 року журнал Études touloises («Етюд тулуаз») заснував щорічну премію імени Еміля Мозеллі за прозаїчні твори на тематику, пов'язану з Лотаринґією.

2007 року архів (рукописи й коректурні відбитки) Еміля Мозеллі його родина передала Муніципальній бібліотеці міста Нансі.

Син Еміля Мозеллі — французький художник Жермен Шенен-Мозеллі (*1902 — 1950).

Твори[ред.ред. код]

  • L'Aube fraternelle, 1902 — «Братерський світанок»
  • Jean des Brebis ou le livre de la misère, 1904 — «Жан де Бребі, або Книжка злиднів»
  • Les Retours, 1906 — «Повернення»
  • Terres lorraines, 1907 — «Землі Лотарингії»
  • La Vie Lorraine, 1907 — «Життя Лотарингії»
  • Le Rouet d'ivoire : enfances lorraines, 1907 — «Прялка із слонової кістки: лотаринзьке дитинство»
  • Joson Meunier : histoire d'un paysan lorrain, 1910 — «Жосон Меньє: історія лотаринзького селянина»
  • Lucien Descaves, 1910 — «Люсьєн Декав»
  • Fils de gueux, 1910 — «Син жебрака»
  • Georges Sand, 1911 — «Жорж Санд»
  • La Houle, 1913 — «Брижі»
  • Le Journal de Gottfried Mauser, 1915 — «Щоденник Ґотфріда Маузера»
  • Nausicaa, 1918 — «Навсікая»
  • Contes de guerre pour Jean-Pierre, 1918 — «Казки про війну для Жана-П'єра»
  • Les Étudiants, 1919 — «Студенти»
  • Les Grenouilles dans la mare, 1920 — «Жаби в калюжі»

Бібліографія[ред.ред. код]

Нагороди і відзнаки[ред.ред. код]

  • Ґонкурівська премія (1907)

Відзначення пам'яті[ред.ред. код]

  • Премія імени Еміля Мозеллі (1949)
  • Меморіальна таблиця в Шодне-сюр-Мозель
  • Іменем Мозеллі названо початкову й середню школи в Парижі - відповідно №№ 4 і 6 на вулиці Іноземного легіону
  • Іменем Мозеллі названо вулиці у французьких містах Шодне-сюр-Мозель, Нансі, Ессе-ле-Нансі, Фоль, Епіналь

Джерела[ред.ред. код]



  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.