Аґрафка (творча майстерня)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Творча майстерня “Аґрафка”
Галузь графіка, живопис, ілюстрування, дизайн
Спеціалізація дизайн-студія
Засновано 2010
Засновник(и) Романа Романишин, Андрій Лесів
Штаб-квартира Львів, Україна
Територія діяльності
Ключові особи Романа Романишин, Андрій Лесів
Сайт agrafkastudio.com

Творча майстерня «Аґрафка» — творче об'єднання, дизайн-студія, заснована львівськими художниками Романою Романишин та Андрієм Лесівим, що працюють у сфері книжкового оформлення та ілюстрації, спеціалізуються на графіці, живописі, дизайні.

Лауреати міжнародних престижних премій у сфері книжкової ілюстрації, серед яких Міжнародне бієнале ілюстрації в Братиславі «ВІВ 2017», «Bologna Ragazzi Award 2018».

Історія[ред. | ред. код]

У сфері книжкового оформлення почали працювати, ще будучи студентами Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва, де навчалися у 1999—2003 роках. Тоді Романа Романишин та Андрій Лесів отримали пропозицію від львівському видавництві «Літопис» створити обкладинку роману Ерленда Лу «Наївний. Супер». Навчаючись в Академії мистецтв, працювали над двома великими проектами — загальним оформленням поетичних збірок «Зів’яле листя» Івана Франка («Літопис», 2006) і «Три перстені» Богдана-Ігоря Антонича («Літопис», 2008). Робота над збіркою інтимної лірики Івана Франка «Зів’яле листя» стала знаковою подією в професійному житті Романи Романишин та Андрія Лесіва. Це була їх перша цілісна робота — не лише оформлення, а й макет, верстка, повне графічне опрацювання[1].

Ґрунтовно досліджували проектування книги під час стажування у Кракові у 2010 році в рамках піврічної стипендії міністра культури Польщі «Gaude Polonia». У цей період працювали над оформленням останньої прижиттєвої книжки нобелівської лауреатки Віслави Шимборської — двомовної, польсько-української, збірки поезій «Може, це все / Może To Wszystko». Книга вийшла у видавництві «BoSz» та отримала схвальні відгуки автора[2].

Книжка «Рукавичка. Українська народна казка» — перший дитячий проект Творчої майстерні «Аґрафка» спільно з видавництвом «Навчальна книга — Богдан». Видання вийшло у 2011 році і було визнане найкращою книжкою Львівського міжнародного дитячого фестивалю, а також отримало Ґран-прі Дитячої книжкової премії «Левеня»[3].«Рукавичка» здобула відзнаку Міжнародного бієнале ілюстрації в Братиславі «ВІВ 2011», а також увійшла до престижного міжнародного щорічного каталогу дитячих видань «Білі круки – 2012» (White Ravens).

У 2012 році у видавництві «Навчальна книга — Богдан» вийшла українська народна казка «Ріпка» у переказі Івана Франка та творчо-ілюстративному втіленні «Аґрафки». У 2012 році книжка здобула відзнаку Дитячої книжкової премії «Левеня» — за найкращий арт-проект. У 2013 році «Ріпка» увійшла до каталогу «Білі круки».

Особливо активною є їхня співпраця з львівським «Видавництвом Старого Лева». До Романи Романишин та Андрія Лесіва звернулася Соломія Чубай з пропозицією оформити книгу її батька, культового поета Грицька Чубая. Так у 2013 році у «Видавництві Старого Лева» вийшло «П’ятикнижжя». Цей проект став початком активної співпраці ілюстраторів з «ВСЛ». У видавництві вийшли чотири авторські книги Романи Романишин та Андрія Лесіва — «Антоміми» (2014), «Зірки і макові зернята» (2014), книжка-картонка «Мій дім і речі в нім» (2015), «Війна, що змінила Рондо» (2015). Ілюстратори працювали над оформленням таких видань «ВСЛ», як «Різдвяна історія» Ч. Діккенса«Нескінченна історія» М. Енде«Країна Мумі-тролів» Туве Янссон, «Фелікс Австрія» С. Андрухович та ін.

У 2015 році на Форумі видавців у Львові було презентовано абетку «Шептицький від А до Я» — спільний проект «Аґрафки», «Видавництва Старого Лева» та авторів О. Думанської і Г. Терещук. Книжка здобула премію «Найкраща книга Форуму видавців – 2015».

У 2017 році випустили пізнавальну книжку-картинку «Голосно, тихо, пошепки» про слух, звук і тишу, про голос і мовчання, про звуки, які ми чуємо і яких не чуємо[4]. Наприкінці того ж року була анонсована книжка-картинка про зір «Я так бачу», що стане дилогією разом з першою частиною[5].

Творча майстерня «Аґрафка» співпрацює як з українськими, так і закордонними видавництвами.

Живуть та працюють у Львові.

Книжкові проекти[ред. | ред. код]

Авторські видання

  • 2014 — «Антоміми»
  • 2014 — «Зірки і макові зернята»
  • 2015 — «Мій дім і речі в нім», книжка-картонка
  • 2015 — «Війна, що змінила Рондо»
  • 2017 — «Голосно, тихо, пошепки», книжка-картинка
  • 2018 — «Я так бачу», книжка-картинка

Художнє оформлення видань

Обкладинки до видань

  • 2004 — «Homo legens: читання як соціокультурний феномен» М. Зубрицької
  • 2004 — «Роль читача. Дослідження з семіотики текстів» У. Еко
  • 2004 — «Історія моїх страждань. Листування Абеляра й Елоїзи» Абеляра
  • 2004 — «Історія європейської ментальності»
  • 2004 — «Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя» Мічіо Кайку
  • 2004 — «Мандрівка людей книги» О. Токарчук
  • 2004 — «Вибране» Т. Янссон
  • 2004 — «Поки ти заснеш» Лінн Ульманн
  • 2005 — «Гіперпростір. Наукова одіссея крізь паралельні світи, викривлений простір-час і десятий вимір» Мічіо Кайку
  • 2005 — «Помаранчева дівчинка» Ю. Ґордера
  • 2007 — «Останні історії» О. Токарчук
  • 2007 — «Родина Європи» Ч. Мілоша
  • 2007 — «Європейська література і латинське середньовіччя» Е. Р. Курціус
  • 2007 — «Пантелеймон Куліш особистість, письменник, мислитель» Є. Нахліка
  • 2007 — «Наодинці з собою» М. Аврелія
  • 2009 — «Semper magister et semper tiro: Іван Франко та Осип Маковей» Н. Тихолоз
  • 2007–2009 — «Університетські діалоги», серія видань
  • 2008 — «Таємниця роздвоєного обличчя: Авторська свідомість в інтелектуальній прозі Віктора Петрова-Домонтовича» М. Гірняк
  • 2009 — «Міфопоетичні образи в художньому світі Івана Франка» Б. Тихолоза
  • 2009 — «Філософська лірика Івана Франка» Б. Тихолоза
  • 2009 — «Повне зібрання творів» Б.- І. Антонича
  • 2009 — «День у день» Т. Мора
  • 2009 — «У дзеркалі, у загадці» Ю. Ґордера
  • 2009 — «Vita brevis. Лист Флорії Емілії до Аврелія Авґустина» Ю. Ґордера
  • 2010 — «Нові шляхи історичного мислення» Й. Рюзен
  • 2010 — «Історія греків» І. Монтанеллі
  • 2010 — «Історія Америки» Дж. Б. Тіндалль, Д. Е. Шай
  • 2010 — «Великий код: Біблія і література» Н. Фрай
  • 2011 — «Червоне і Чорне | Чорне і Червоне. 100 українських поеток і 100 українських поетів ХХ сторіччя. Поетична антологія в двох томах»
  • 2013 — «13 різдвяних історій»
  • 2014 — «Фелікс Австрія» С. Андрухович
  • 2014 — серія книжок «Країна Мумі-тролів» Т. Янссон
  • 2014 — «Мандрівний замок Хаула» Д. В. Джонс
  • 2014 — «Різдвяна історія» Ч. Діккенса
  • 2014 — «Нескінченна історія» М. Енде
  • 2014 — «Далекі близькі» В. Єрмоленка
  • 2016 — «Джордж і таємний ключ до Всесвіту», «Джордж і скарби космосу» С. Гокінґа і Л. Гокінґ
  • 2017 — серія романів Террі Пратчетта у «Видавництві Старого Лева».
  • 2018 — збірка «19 різдвяних історій»

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2006 — премія ХІІІ Форуму видавців у Львові за оформлення книги «Зів’яле листя» Івана Франка[6];
  • 2009 — нагорода Міжнародного фонду «Відродження»: «За високопрофесійний дизайн книжок світової гуманітарної класики, виданих за підтримки фонду»[6].
  • 2011 — Ґран-прі Дитячої книжкової премії «Левеня» за книжку «Рукавичка. Українська народна казка»[3];
  • 2011 — премія «Книга року» XVIII Форуму видавців у Львові за графічний проект книги «Рукавичка. Українська народна казка»;
  • 2011 — нагорода «Honorary Mention to the Publisher» XXIII Міжнародного бієнале ілюстрації в Братиславі «ВІВ» за книжку «Рукавичка. Українська народна казка»[7];
  • 2012 — спеціальна відзнака оргкомітету Дитячої книжкової премії «Левеня» «За найкращий арт-проект» за видання «Ріпка. По-новому розповів Іван Франко»[8];
  • 2012 — «Рукавичка. Українська народна казка» увійшла до щорічного каталогу найкращих дитячих видань «Білі круки – 2012»[9];
  • 2013 — «Ріпка» увійшла до каталогу «Білі круки – 2013»[10];
  • 2013 — відзнака «Sharjah Children's Reading Festival» (Шарджа, Об'єднані Арабські Емірати);
  • 2014 — відзнака Міжнародного дитячого книжкового ярмарку в Болоньї в категорії Opera Prima за книгу «Зірки і макові зернята»[11];
  • 2015 — спеціальна відзнака журі Міжнародного дитячого книжкового ярмарку в Болоньї у категорії Нові Горизонти (New Horizons) за книгу «Війна, що змінила Рондо»[12];
  • 2015 — премія «Найкраща книга Форуму видавців – 2015» за абетку-енциклопедію «Шептицький від А до Я» («ВСЛ») Галина Терещук і Оксана Думанської в оформленні Творчої майстерні «Аґрафка»;
  • 2015 — «Війна, що змінила Рондо» («ВСЛ») увійшла до каталогу «Білі круки – 2015»;
  • 2016 — обкладинка до книжки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Люсі Гокінґ та Стівена Гокінґа («ВСЛ») увійшла до довгого списку призерів «The Global Illustration Award» на Франкфуртському книжковому ярмарку у номінації Cover Illustration[13];
  • 2017 — французьке видання книги «Війна, що змінила Рондо» стало переможцем премії Le Prix Tatoulu. Книгу відзначили у номінації «Tatou VERT» – категорії видань для дітей 7-8 років[14]. 
  • 2018 — авторські книжки «Голосно, тихо, пошепки» і «Я так бачу» отримали премію «Bologna Ragazzi Award» в номінації нон-фікшн для дітей[15][16].
  • 2018 — Ґран-прі конкурсу «Найкращий книжковий дизайн» в рамках Книжкового Арсеналу за книжку «Я так бачу»[17].
  • 2018 — книжка «Я так бачу» визнана найкращою у номінації «Світ дитинства» Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України»[18].
  • 2018 — Романа Романишин і Андрій Лесів обрані ілюстраторами року, зокрема за книжку-картинку «Я так бачу», за версією БараБуки[19].
  • 2018 — книжка «Голосно, тихо, пошепки» стала однією з переможниць конкурсу 2nd Little Hakka International Picture Book Award у Китаї у номінації «Best of the Best»[20].
  • 2019 — переможці конкурсу Nami Concours у Південній Кореї за художнє оформлення до книжок «Прощавай, зброє» Ернеста Гемінґвея у номінації Green Island Award та збірки поезій «Супергерої» Олени Гусейнової у номінації Purple Island Award[21].
  • 2019 — «Я так бачу» потрапила до числа переможців конкурсу книжкового дизайну у всьому світі від Stiftung Buchkunst – «The Best Book Design from all over the World 2019» (бронзова медаль)[22].
  • 2019 — «Голосно, тихо, пошепки» увійшла до числа переможців 38-ї премії Андерсена (Premio Andersen) — престижної італійської нагороди у сфері дитячої літератури[23].

Переклади[ред. | ред. код]

«Ріпка» у переказі Івана Франка з ілюстраціями «Аґрафки» вийшла корейською мовою у видавництві BIR — одному з найбільших видавництв Південної Кореї[24].

Права на видання «Зірок і макових зернят» придбали видавництва у Франції (Rue Du Monde), Південній Кореї (BookNBean Publisher), Аргентині (Limonero Textos), Китаї (Petrel Publishing House), Словенії (Malinc), Латвії.

Права на видання книжки «Війна, що змінила Рондо» придбали видавництва у Словаччині (OZ Brak), Франції (Rue du monde), Китаї (Dolfin Media), Південній Кореї (Sanha Publishing Co), Польщі (Krytyka Polityczna)[25].

Книжка-картинка «Голосно, тихо, пошепки» вийшла французькою, іспанською, португальською. Права на книжку-картинку «Я так бачу» вже продані в Іспанію, Китай, Тайвань, Словаччину. Станом на початоку 2019 року права на книжку «Я так бачу» продано в 17 країн, на книжку «Голосно, тихо, пошепки» — у 13[26].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • «Аґрафка» розробили обкладинку й ілюстрації для австрійського часопису Podium, присвяченого українській літературі[27].
  • Президент Литви Даля Грибаускайте завітала на спільний майстер-клас литовських режисерів, ілюстраторів й Творчої майстерні «Аґрафка» (Романи Романишин та Андрія Лесіва) під час 17-го Міжнародного Вільнюського книжкового ярмарку у 2016 році[28].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карпенко, Дмитро. Майстерня «Аґрафка»: «Найважливіше — виловити ключі, які відкриють двері для візуальних асоціацій». Процитовано 2016-07-05. 
  2. Творча майстерня «Аґрафка»: кіно у форматі книги
  3. а б У Львові відбувся міжнародний дитячий фестиваль-2011
  4. Голосно, тихо, пошепки. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2017-03-22. 
  5. Я так бачу. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2017-12-24. 
  6. а б Творча майстерня Аґрафка. 
  7. Víťazi Bienále ilustrácií Bratislava 2011
  8. Премія «Левеня» визначилася з переможцями
  9. Україна знову серед «Білих ворон»
  10. Українські дитячі книжки — знову у списку найкращих!
  11. Світова слава української дівчинки Дори
  12. Українська дитяча книжка про війну на Донбасі здобула нагороду в Італії
  13. News. www.illusalon.com. Процитовано 2016-10-16. 
  14. Французьке видання книги «Війна, що змінила Рондо» отримало премію Le Prix Tatoulu. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2017-11-28. 
  15. NON FICTION. http://www.bolognachildrensbookfair.com (en-US). Процитовано 2018-02-14. 
  16. Творча майстерня «Аґрафка» - переможці «Bologna Ragazzi Award 2018» у номінації «Non Fiction». Видавництво Старого Лева. Процитовано 2018-02-14. 
  17. Оголошено переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн». www.chytomo.com (uk). 2018-06-02. Процитовано 2019-01-03. 
  18. Три видання Старого Лева – переможці премії «Краща книга України» 2018 року. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2019-01-03. 
  19. 5 книжок Старого Лева отримали відзнаки від БараБуки. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2019-01-03. 
  20. 小凉帽. www.littlehakka.com. Процитовано 2019-01-03. 
  21. NAMI CONCOURS - 나미콩쿠르. namiconcours.com. Процитовано 2019-01-03. 
  22. Stiftung Buchkunst. www.stiftung-buchkunst.de. Процитовано 2019-03-27. 
  23. Premio Andersen 2019: i vincitori. Andersen (it-IT). Процитовано 2019-05-27. 
  24. 8세 추천, 세계 옛이야기 ‘커다란 순무’! | 비룡소. bir.co.kr. Процитовано 2016-07-05. 
  25. Foreign rights | Видавництво Старого Лева. starylev.com.ua. Процитовано 2016-07-05. 
  26. Про рік, який минає, але не минає безслідно. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2019-01-03. 
  27. Podium Nr. 179_180 - Literaturkreis Schloß Neulengbach Podium
  28. Розпочався Міжнародний Вільнюський книжковий ярмарок